Любі читачі,
сьогодні ви дізнаєтесь дуже багато цікавих фактів про нашу рідну українську мову!
ЇЇ минуле та сьогодення!
Пристебніть ремені безпеки, і ми розпочинаємо нашу подорож у 862 рік!
Всі ми знаємо, що український алфавіт, який ми використовуємо щодня, не утворився одразу. Українська мова має багату історію.
Спочатку у 862-863 роках був створений перший український алфавіт глаголиця. Св. Костянтин (Кирило) Філософ у 862–863 році створив глаголицю для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту, додавши для передачі звуків, відсутніх у грецькій мові, літери, запозичені з глаголиці.
Для прикладу ми знайшли вірш Лесі Українки "Як дитиною бувало...", написаний глаголицею ⬇
Ⱔⰽ ⰴⰻⱅⰻⱀⱁⱓ, ⰱⱆⰲⰰⰾⱁ,
Ⱆⱂⰰⰴⱆ ⱄⱁⰱⰺ ⱀⰰ ⰾⰻⱈⱁ,
Ⱅⱁ ⱈⱁⱍ ⰲ ⱄⰵⱃⱌⰵ ⰱⰺⰾⱐ ⰴⱁⱈⱁⰴⰻⰲ,
Ⱔ ⱄⱁⰱⰺ ⰲⱄⱅⰰⰲⰰⰾⰰ ⱅⰻⱈⱁ.
"Ⱋⱁ, ⰱⱁⰾⰻⱅⱐ?" – ⰿⰵⱀⰵ ⱂⰻⱅⰰⰾⰻ,
Ⰰⰾⰵ ⱔ ⱀⰵ ⱂⱃⰻⰸⱀⰰⰲⰰⰾⰰⱄⱐ –
Ⱔ ⰱⱆⰾⰰ ⰿⰰⰾⱁⱓ ⰳⱁⱃⰴⰰ, –
Ⱋⱁⰱ ⱀⰵ ⱂⰾⰰⰽⰰⱅⱐ, ⱔ ⱄⰿⰺⱔⰾⰰⱄⱐ.
Зараз ми користуємось звичним для нас українським алфавітом.Чи знали ви, що...
Ф — найменш уживаний звук в українській мові. Цікава історія походження літери ф: колись ця буква називалася «ферт», наслідуючи «фиркання» коня.
Але чому із цією красивою буквою і звуком так мало слів у нашій мові? Бо звук ф запозичили з грецької. І, виявляється, немає жодного питомо українського слова з буквою ф: факт, телефон, філософія — усі ці слова запозичені. У питомо українських словах на місці, де ніби хочеться вимовити ф, стоять хв: хвіртка, хвала, хвацький, хвилина. Раніше так вимовляли і в запозичених словах: хвабрика, хвігура, хварба.
ь — літера, що не має звука. Великої букви «м’який знак» теж немає, бо жодне слово з нього не починається. Колись у м’якого знака був напарник — твердий знак: в українській мові він вживався до 20-го століття, а потім його вилучили. У чому сила м’якого знака? Вживаємо його лише після семи зубних приголосних, які зручно вкладаються в примовку «Де ти з’їси ці лини?» (д, т, з, с, ц, л, н).
ч та щ в українській вимовляються дуже твердо : часто, а не чясто, чути, а не чюти, щастя, а не щястя. При цьому щ взагалі екстремально твердий: після нього ніколи не пишемо м’який знак. Раніше щ мала хвостик не збоку, а посередині і називали її «шта», бо в ній поєднувалися звуки [ш] і [т]. Пізніше [т] перейшло у [ч], тож і маємо вимовляти їх однаково твердо. Чи можна пом’якшити ч? Звісно — я, ю, є, і на це здатні: річчю, обличчя, чіабата.
Історія літери "Ї"
Про символичність "ї" говорить її історія
Уперше звук «йі» спробували відобразити в 1073 році в «Ізборнику Святослава». Усі йотовані звуки маркували кутиком або дугастою рисочкою над літерою. На давніше існування букви також вказує і той факт, що в «Пересопницькому Євангелії» (1556–1562) використовували наближений до сучасного символ «ї». Крім того, навіть у книгах Івана Федорова (в деяких джерелах — Федоровича) (XVI ст.) можна натрапити на літеру «ї», що й казати про Григорія Сковороду, який активно її вживав вже у XVIII столітті. Однак буква в тому вигляді, якою ми користуємося зараз, на письмі закріпилася тільки в ХIХ ст. — приблизно через 800 років після першої зафіксованої спроби передати звук на письмі.
Іван Малкович
Свічечка букви "ї"
Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"
а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом із ниточкою
бо кажуть дитино
що мова наша — солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко.
Чи знали , ви що
В середні віки
в давньоукраїнській мові з’явився
Л- епентетикум (вставний звук)?
У дієслівних формах третьої особи множнии звук [j], що розвинувся після губного внаслідок його пом’якшення (палаталізації), змінився в [л] під впливом дієслівної форми першої особи однини:
[б] — [бл], [п] — [пл], [в] — [вл], [м] — [мл], [ф] — [фл]:
робити — роблю, ліпити — ліплю, ловити — ловлю, відломити — відломлю, графити — графлю.
п /пл’- капати-крапля
м/мл’ – ломити-ломлю
До речі, цей л є частиною кореня!
Цікаво, що перші слова з української мови були записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».
Звідки з'явились назви місяців?
В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
автори новотворів
А чи знаєте ви, що створені письменниками слова увійшли до словникового складу сучасної української мови. Авторами успішних неологізмів ставали:
Тарас Шевченко (передмова, післямова), Пантелеймон Куліш (обставина), І. Верхратський (напрям), Михайло Старицький (нестяма, мрія, чарівливий, приємність, провинність, млявий, страдниця, противага, загарт, пестовливий «пестливий», нетребство «неробство», дочасовий «передчасний»), Олена Пчілка ( переможець, мистецтво, промінь, променистий), П. Грабовський (самопізнання), М. Левченко (обрій), Леся Українка (провесна, промінь, невідборонно), Іван Франко (недвижно, невпинний, отвір, привід, припис, пречудовий, проблиск, прямовисно, свідоцтво), Іван Нечуй-Левицький (байдужість, самосвідомість, світогляд), Агатангел Кримський (зміст) та ін.
Друзі, чи є з вас той, хто не вчив біографію Лесі Українки? Пропоную з теплом згадати гордість України й дізнатись дійсно цікаві факти про поетесу!
Леся Українка
Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 року. На жаль, багато українців і не тільки вважають, що Леся Українка була сумна, хвора і писала вірші посеред поля. Не на цей раз!
Леся Українка народилась у багатій родині. Вона не сиділа на місці з грошами, а подорожувала світом і відкривала для себе нові країни.
У 1881 році писменниця захворіла, а в 1883 році у Лариси діагностували туберкульоз кісток. В дитинстві маленьку письменницю годували коров'ячим молоком, розбавленим водою. На той час, корова хворіла туберкульозом. Інфекція могла перейти до маленької дитини, але ми можемо сказати, що 18 січня 1881 року під час святкування Водохреща Леся Українка сильно застудилось, що викликало хворобу.
Також Лариса полюбляла дизайнерські речі та прикраси, а її мама Ольга Петрівна (Олена Пчілка), полюбляла вишиванки і саме вона задала моду на них.
Леся Українка була освідченою, читала європейску мову в оригіналі і виступала за права жінок.
Ольга Петрівна, коли народила маленьку письменницю, була одна з перших, хто відправила чоловіка в декрет, бо мала їхати за кородон.
Леся Українка померла 1 серпня 1913 року.
Пропоную подивитись відео ⬇