психолого-соціальна служба

• Якщо ви відчуваєте сильне розгублення, страх чи тривогу, вам потрібно віднайти точку опори. І зробити це рекомендовано буквально. Відшукайте стіл, стілець чи стіну, на які ви можете спертись. Постарайтесь зосередити увагу на цьому предметі як на своєрідній опорі, відчуйте її силу та стійкість.
• Зняти напругу у тілі допоможе звичайний самомасаж. Його варто використовувати для розслаблення затиснутих мʼязів.
• Прийти у себе можна і з допомогою простеньких фізичних вправ. Це може бути присідання, махи руками або навіть почергове напруження та розслаблення певних груп мʼязів.
• Гарний ефект для заспокоєння дають дихальні вправи. Постарайтесь в такі моменти максимально зосередити свою увагу саме на диханні. Робіть глибокий вдих через ніс, затримуйте подих на 4 секунди та повільно видихуйте. Повторюйте цю вправу аж поки не відчуєте, що ваш стан нормалізувався.
• Самопідтримку може забезпечити і ваша уява. Якщо ви відчули страх чи тривожність, заплющте очі та постарайтесь викликати в уяві образ безпечного місця. Це може бути якийсь спогад з дитинства чи просто уявне місце, головне, щоб саме у вас воно асоціювалось з безпекою та комфортом. Постарайтесь затримати в уяві цей образ, подумки перенесіться у вказану локацію, загадайте думки та почуття, які вона у вас викликає. Дана вправа дуже проста, проте ефект вона насправді дає досить потужний. 

1. Дотримуйтесь розпорядку дня

Під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день  сидіти перед екраном телевізора. Але зміна графіка також може викликати стрес. Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і розмістити його так, щоб ви постійно його бачили. Важливо, щоб у вас були чіткі очікування щодо того, що буде відбуватися упродовж дня – коли буде час для навчання, а коли – для читання й відпочинку. 

2. Підтримуйте контакт з друзями і близькими 

Дуже важливо підтримувати контакт з друзями – це знизить рівень стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви тимчасово не можете відвідати особисто. Використовуйте Viber або інші відеочати, спілкуйтеся в месенджерах і соцмережах.

3. Влаштуйте танцювальну вечірку   

Запропонуйте батькам разом з вами влаштувати вечірку. Якщо карантин не дозволяє вам гуляти на свіжому повітрі, влаштуйте танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, – знайти в Інтернеті улюблену музику.

 4. Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом 

До негативного впливу сучасних гаджетів не відноситься випромінювання, але при неправильному дозуванні  екранного часу і неадекватному його розподілі, їх використання може негативно впливати на нервову систему, зір, сприяти ожирінню і неправильному обміну речовин. Отже, треба знати і дотримуватися певних правил використання цифрових гаджетів, розроблених медичними працівниками та науковцями.

5.     Беріть участь у домашніх справах 

Домашні обов'язки потрібні для того, щоб здобути навички, які будуть корисні у дорослому житті. Розвиток цих умінь додасть впевненості в майбутньому.

 6. Читайте книги         

Читання знижує стрес. Доведено, що лише шість хвилин читання знижує рівень стресу на 65%. Навіть від нудьги рятує. Цікавий сюжет художнього твору відволікає від проблем та заспокоює.

1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень.

2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається.

3. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.

4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”.

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше  – ми дуже емоційні.  

1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

          Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

             Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

•          Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

·        Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем , досягнень , а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

·        Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх  необхідність.

·        Дитина має право на помилку. Коли людина навчається, в неї може щось не виходити, це правомірно.

·        Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням .

·        Не пропускайте труднощі, які виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

·        Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.

·        У кожній діяльності обов’язково знайдіть  за що його можна похвалити. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.

·        Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

·        У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги. 

Згідно з новітніми дослідженнями, спостерігається стійке зниження психічного здоров'я дітей, і цей процес починається в середньому в 14 років. У більшості дітей хоча б раз у житті з’являються думки про суїцид, суттєво впливаючи на якість їх повсякденного життя.

Батьки, дотримуючись певних рекомендацій, можуть допомогти своїм дітям стати здоровішими у психічному сенсі. Розгляньмо ці поради докладніше.

1. Ініціюйте спілкування

Сьогодні, коли спілкування між людьми часто зводиться до смс-переписки й повідомлень у соціальних мережах, звичайне спілкування може допомогти дитині зміцнити психічне здоров'я. Запитайте дитину про те, що її турбує, поцікавтеся, чи немає в неї тих чи інших проблем. Дозвольте дитині відкритися. Дайте їй висловитися, не критикуйте й не тисніть на неї. Дитина не повинна боятися, що її покарають або засудять.

2. Зберігайте спокій

Батькам буває боляче бачити своїх дітей нещасними, спостерігати, як вони страждають від негативних емоцій, проблем тощо. У таких випадках батьки часто панікують і виявляють неадекватні реакції. Цього робити в жодному разі не варто. У будь-яких ситуаціях батькам слід зберігати максимальний спокій і виявляти терпіння. Якщо та чи інша ситуація ставить вас у глухий кут, поділіться своїми почуттями з кимось із близьких вам людей і попросіть у них поради.

3. Приділяйте дитині час

Дитина постійно потребує вашої допомоги. Ви можете стати для неї найкращим другом. Ваша присутність у її житті, готовність вислухати й підтримати допоможе їй упоратися з усіма труднощами. Зрозуміло, у сучасному ритмі життя дуже складно знаходити баланс між роботою й сім'єю. Але якщо ваша дитина проживає важкий період у житті, намагайтеся проводити з нею якомога більше часу.

4. Дозвольте дитині почуватися в безпеці

Підтримуйте дитину й демонструйте їй свою любов – так вона почуватиметься в безпеці. Приготуйте їй на вечерю її улюблену страву або повечеряйте разом із родиною в кафе. Багато дітей відчувають різні психічні розлади (стрес, тривогу тощо), оскільки не почуваються безпечно. Використовуйте всі можливі способи, щоб дати дитині відчуття безпеки, і вона почуватиметься набагато краще.

5. Заспокоюйте дитину

Людям властиво хвилюватися й думати, що справи йдуть набагато гірше, ніж є насправді. Якщо дитина має переживання з приводу певної ситуації, переконайте її, що нічого поганого не станеться. Це допоможе дитині заспокоїтися. Налаштуйте дитину на позитивне сприйняття ситуації й запевніть, що все буде добре.

6. Звертайтеся по допомогу

Якщо всі вищезгадані методи не дали бажаного результату і ви не бачите позитивних змін у поведінці й настрої своєї дитини, зверніться по професійну допомогу до психолога. Він зможе точно визначити, з чим пов'язані негативні емоції дитини і вчасно виправити ситуацію.

Також дуже важливо, щоб дитина мала підтримку сім'ї, шкільних учителів і друзів.

Довгий час психічному здоров'ю людини не приділялося належної уваги. Однак це надзвичайно важливо для кожного з нас, особливо дітей. Діти беззахисні, і часто вони не можуть зрозуміти, як потрібно поводитися в тій чи іншій ситуації. Якщо ваша дитина має ті чи інші труднощі, допоможіть їй. Ваша допомога зміцнить її психічне здоров'я і матиме важливе значення для її майбутнього. 

- Якщо діти живуть в умовах постійною критики, вони навчаються осуджувати.

- Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони навчаються насильству.

- Якщо дитину постійно висміювати, вона навчається зневажати себе.

- Якщо дітей постійно соромити, вони навчаються почувати провину.

- Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони навчаються терплячості.

- Якщо дітей підтримують, вони навчаються впевненості в собі.

- Якщо вчинки дітей схвалюють, вони навчаються самоповаги.

- Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони навчаються бути справедливими.

- Якщо діти живуть у безпеці, вони навчаються довіряти.

- Якщо діти живуть із визнанням, вони навчаються дружелюбності. Вони знаходять любов на землі.

• Вибір професії - не хвилинна справа, вона може виявитися самим важким вибором у твоєму житті.

• Намагайся не піддаватися на вмовляння батьків стати неодмінно юристом або лікарем. Ти можеш стати самим нещасливим юристом на світі.

• Подумай, чим би хотілося займатися саме тобі. Обов'язково міркуй над тим, як здійснити свою мрію. Не зупиняйся на думці: "Я буду бізнесменом, у мене буде сотовий телефон й "Мерседес" !"

• Не намагайся йти  туди, куди хочуть піти твої друзі. Повір, ти знайдеш собі нових друзів, тим більше, що ви будете займатися тим, що вам цікаво.

• Дізнайся більше про ту професію, яку хочеш вибрати. Якщо це можливо, побувай у тому місці, де, як ти припускаєш, тобі доведеться  працювати згодом, поговори з людьми, які вже займаються цією справою.

• Усвідомлюй, що рішення не може бути абсолютним, і що в будь-який час у твоєму житті можуть відбутися зміни.

• Спробуй протестуватися в психолога школи. Тести можуть допомогти вибрати правильний напрямок.

• Постарайся не помилятися із приводу своїх можливостей. Краще усвідомлювати свої реальні сили, чим падати з висоти, що намітив, але не подужав.

• Не піддавайся почуттю страху - це нормальний стан, що випробовують всі люди перед вибором.

• Іноді корисно починати свою кар'єру із практики, а не з теорії. Наприклад, багато щасливих лікарів починали працювати медсестрами або медбратами.

• Намагайся звернути особливу увагу на ті предмети, які необхідні для вступу в обраний навчальний заклад.

• Не відкладай на завтра те, що можна довідатися сьогодні. Намагайся довідатися все: як вступають, як навчаються, як улаштовуються працювати після закінчення навчання. Це допоможе скластися уявленню про те, що робити далі.

Намагайся брати участь у позакласних заходах - це допоможе тобі навчитися спілкування й правильній поведінці в колективі.