Урок контролю навчальних досягнень учнів з теми «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»
▶️Перегляньте відео для повторення www.youtube.com/watch?v=TkEpd2wHgw4&t=74s
✅ Виконайте тест naurok.com.ua/test/join?gamecode=3040779
Тема: Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька»
Головна Руська Рада — це перша українська політична організація в Галичині, створена 2 травня 1848 року у Львові під час «Весни народів». Вона виникла для захисту прав українського населення та стала першим етапом українського національного руху, що обстоював поділ Галичини на українську та польську частини та інші національні вимоги. Рада була розпущена австрійським урядом у 1851 році.
✍️Запишіть:
Національна програма Головної Руської Ради включала кілька важливих пунктів:
Проголошення національної незалежності — Рада виступала за збереження і розвиток української мови, культури, а також за визнання українців як окремої нації в межах імперії.
Автономія для Галичини — Головна Руська Рада домагалася надання більшої автономії для українських земель у рамках Австрійської імперії, що дозволило б покращити соціально-економічне становище українців.
Право на рідну мову — Одним із ключових питань була боротьба за офіційне визнання української мови, в тому числі в освіті, адміністрації та судочинстві.
Соціальні та культурні права — Програма Головної Руської Ради передбачала покращення умов життя для українського селянства, реформування освітньої системи, підтримку української церкви, а також розвиток культури та науки.
Єдність з іншими слов'янськими народами — Рада виступала за підтримку слов'янської єдності, вбачаючи спільні інтереси з польським, чеським і сербським народами в боротьбі за національні права.
Головна Руська Рада стала першим етапом в історії українського національного руху, хоча її програма не була реалізована в повному обсязі через складну політичну затримку. Однак, вона залишила значний вплив на подальший розвиток національної свідомості та боротьбу за права українців.
✅ Перегляньте презентацію, напишіть дату створення, основна мета, головні постаті, ідеологія
▶️Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=sRiTlFasn3o
Тема: Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійської імперії
У 1848–1849 роках в Австрійській імперії почалася революція. Її причини — невдоволення людей становищем, вимоги свобод, рівності, змін у державі. Ці події торкнулися і українців Галичини, Буковини та Закарпаття.
▶️Перегляньте навчальне відео www.youtube.com/watch?v=xbnXbd_DCXU
✅Опрацюйте презентацію та зробіть конспект ( чому українці активізувалися, створення Головної Руської Ради, польсько-українське протистояння, Зоря галицька)
🏠 Домашнє завдання: прочитати параграф 10
Практична робота. Історичні джерела про долю «Русалки Дністрової» та її авторів
«Русалка Дністровая» — це перший літературно-фольклорний альманах західноукраїнських земель, виданий у 1837 році в Будапешті «Руською трійцею» — Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким. Це видання стало важливою подією українського національного відродження.
Перегляньте навчальне відео www.youtube.com/watch?v=b8M5vU6DJ5w
📚Опрацюйте параграф 9
Завдання:
Коли і де була видана «Русалка Дністровая»?
Назвіть трьох авторів альманаху.
Які жанри творів містить альманах?
Чому видання альманаху було заборонено цензурою?
Хто був ідейним лідером «Руської трійці»?
Поясніть, чому альманах вважають важливою подією українського відродження.
Проаналізуйте ставлення австрійської влади до української мови на основі долі альманаху.
Порівняйте погляди трьох авторів: що їх об’єднувало, а що відрізняло?
Як вплинули особисті долі авторів на розвиток української культури?
Чому, на вашу думку, цензура так боялася цього видання?
Напишіть коротке есе: «Що означає “Русалка Дністровая” для українців сьогодні?»
Уявіть, що ви — цензор 1837 року. Складіть 3–5 аргументів “за” та “проти” видання альманаху.
Тема: Початок українського національного відродження. «Руська трійця»
▶️Перегляньте відео про Руську трійцю www.youtube.com/watch?v=qhrzhChigTM
✅ Опрацюйте презентацію
✍️ Письмово розкрийте питання мети, діяльності,значення "Руської Трійці".
🏠 Домашнє завдання: Прочитати ст. 69-72, на ст. 72 завдання №4 письмово
Тема 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи
Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. до складу Австрійської імперії входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Ці землі залишалися аграрним регіоном імперії з пережитками феодалізму, де соціально-економічні умови життя українців були вкрай важкими.
▶️Перегляньте навчальне відео www.youtube.com/watch?v=TkEpd2wHgw4&t=1s
✅ Опрацюйте презентацію та зробіть конспект за планом:
1. Національне і соціальне становище західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії.
2. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та їх вплив на західноукраїнські землі.
3. Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель у першій половині ХІХ ст.
4. Соціальні протести.
🏠Домашнє завдання: Прочитати параграф 8, вивчити конспект
Урок контролю навчальних досягнень учнів з теми «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»
Наприкінці XVIII – першій половині ХІХ століття українські землі входили до складу Російської імперії, за винятком Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, які належали Австрійській імперії. Надрасянська Україна була поділена на дев'ять губерній: Полтавську, Чернігівську, Харківську (Лівобережжя та Слобожанщина), Волинську, Подільську, Київську (Правобережжя) та Катеринославську, Херсонську, Таврійську (Південь). Цей період характеризувався інтеграцією українських земель у політичну та економічну систему Російської імперії, встановленням російського адміністративно-територіального поділу та поглибленням кризи феодально-кріпосницької системи.
▶️Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=uZc4_Iu_w0U&t=13s
🧩Виконайте інтерактивні вправи
✅ Виконайте тест naurok.com.ua/test/join?gamecode=6972637
Практична робота. Аналіз літературних творів Тараса Шевченка в контексті розвитку українського національного руху.
Сьогоднішній урок ми проведемо не зовсім звичайно. Це пов’язано із темою уроку. Адже сьогодні ми будемо говорити про Т.Г.Шевченка не тільки як про поета чи художника, а й революціонера. То ж спробуємо на сьогоднішньому уроці поєднати історію з літературою, художньою культурою. Сподіваюсь, це допоможе нам краще й глибше зрозуміти й засвоїти новий матеріал, поглибити ті знання, якими ви вже володієте.
Прислів’я про Кобзаря
Шевченко для людей – це безсмертний Прометей.
Шевченкові думки переживуть віки.
Сяє геній кобзаря, мов у темряві зоря.
Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.
Шевченко Тарас – наче сонце для нас.
Слово Тараса – наша зброя і окраса.
Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.
📔Відкрийте матеріал практичної роботи, доданий до уроку та опрацюйте його
✅Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=G2C05f7zgzw
🏠Домашнє завдання:
- скласти історичний портрет Шевченка за планом.
- підготувати повідомлення «Останні роки життя Т.Г.Шевченка – 1847-1861».
Практична робота. Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху
▶️Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=9FfZcWpMR3s&t=2s
Що довідуємося про мету діяльності Кирило-Мефодіївського товариства
з документів слідства в їхній справі
Начальник ІІІ Відділення імператорської канцелярії* граф Орлов повідомляв
намісникові Царства Польського Івану Паскевичу (18 квітня 1847 р.):
«У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уро дженці мають свою мету – відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. Ця перевага діяльності малоросів така велика, що товариство майже випустило з виду загальну мету – об’єднання всіх слов’янських племен – і піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть не залежність.
Першим засобом для досягнення своєї мети Товариство визнавало поширення освіти між простим народом у дусі української свободи. Для цього воно мало намір заводити училища у волостях, видавати книги і журнали малоросійською мовою; для цього ж збирало гроші, запрошуючи кожного з членів до пожертвування, але статки Товариства були надто обмежені, і старанність членів, спочатку палка, згодом збайдужіла.
Другим засобом Товариство вважало примирення племен історично ворожих. З цією метою воно розшукувало акти, припускало всілякі виправдання проступків одного народу проти іншого, виправдовуючи їх часом й обставинами».
Що передбачали положення програмових документів Кирило-Мефодіївського братства
Із «Книги буття українського народу»: «…І встане Україна зі своєї могили. І знову озветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа – ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар.
Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою (з польської – республікою) в союзі слов’янськім».
Які соціально-політичні проблеми найбільше турбували діячів Кирило-Мефодіївського братства, виходячи з цього уривку?
Зі Статуту Кирило-Мефодіївського товариства: «Головні ідеї:
1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.
2. Визначаємо, що при об’єднанні кожне слов’янське плем’я повинно мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців. – Авт.), північно-русів (росіян. – Авт.), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами (хорватами. – Авт.) і болгар.
3. Визначаємо, що кожне плем’я повинно мати народне правління і отримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.
4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності і освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії Господа нашого Ісуса Христа.
5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.
6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен.
Запатання:
Яка форма правління передбачалася у слов'янській державі?
Яка форма територіального устрою передбачалася у слов'янській держава?
Який політичний режим передбачався у слов'янській державі?
З доповіді начальника III Відділення О. Орлова Миколі I від 26 травня 1847 р.:
З обвинувального акта:
«Шевченко, замість того, щоб довічно відчувати благоговійні почуття до осіб августійшої фамілії, які удостоїли викупити його з кріпосництва, писав вірші малоросійською мовою найобурливішого змісту. В них він то зображав плач про уявне поневолення і лихо України, то оспівував славу гетьманського правління і колишньої вольниці козацтва, то з неймовірною зухвалістю зводив наклепи і виливав жовч на осіб імператорського дому, забуваючи в них особистих своїх благодійників. Крім того, що все заборонене захоплює людей із слабким характером, Шевченко набув між друзями своїми славу знаменитого малоросійського письменника, а тому вірші його ще шкідливіші й небезпечніші. З улюбленими віршами в Малоросії могли виникати і згодом укорінятися думки про уявне раювання часів гетьманщини, про щастя повернути ці часи і про можливість існування України як окремої держави.
Судячи з тієї виняткової поваги, яку почували і особисто до Шевченка, і до його віршів всі україно-слов’яністи, спочатку здавалося, що він міг бути якщо не діючою особою між ними, то знаряддям, яким вони хотіли скористатися в своїх задумах; але, з одного боку, ці задуми були не такі вже важливі, як уявлялося на перший погляд, а з другого, і Шевченко почав писати свої підбурливі твори ще з 1837 p., коли слов’янські ідеї не захоплювали київських учених, як і вся справа доводить, що Шевченко не належав до Україно-слов’янського товариства, а діяв окремо, захоплюючись власною зіпсованістю. Проте за підбурливий дух і зухвалість, що виходила за всякі межі, його потрібно було визнати одним з найважливіших злочинців...»
З вироку: «Художника Шевченка, за писання підбурливих і надзвичайно зухвалих віршів, як наділеного міцною будовою тіла, призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству найсуворіше наглядати, щоб від нього, ні в якому разі, не могло вийти підбурливих і пасквільних творів.
Власноручна приписка імператора до вироку: “Під найсуворіший нагляд, заборонивши писати і малювати”».
Що найбільше обурювало владу в діяльності Шевченка?
✅Виконайте тест naurok.com.ua/test/join?gamecode=5208718 до 16 жовтня, 16:00
Тема: Кирило-Мефодіївське товариство
Кирило-Мефодіївське братство — це перше українське таємне політичне товариство, що виникло в Києві в 1845-1846 роках, ініціаторами якого були Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак та інші, і до якого входив Тарас Шевченко. Його члени, "братчики", ставили за мету ліквідацію кріпацтва, створення федерації слов'янських республік на чолі з Україною та боролися за реформи й права. Братство проіснувало близько року, після чого його членів було заарештовано та репресовано, найтяжче — Тараса Шевченка.
📺Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=peq4zPuUukM
😀Перейдіть за посиланням dovidka.biz.ua/kyrylo-mefodiivske-bratstvo-korotko/ та опрацюйте інформацію про братство
✍️ Зробіть конспект за планом:
1) період діяльності
2) учасники
3) програмні документи
4) цілі, завдання, форми та методи діяльності
5) Значення Кироло-Мефодіїївського братства
🏠 Домашнє завдання: Читати ст. 52-53
Тема: Початок українського національного відродження
Початком українського національного відродження традиційно вважають кінець XVIII — першу половину XIX століття, коли розпочався процес пробудження національної свідомості українців та формування сучасної української мови й літератури.
📽️ Перегляньте відео
✅Опрацюйте презентацію, зробіть конспект основних дат та термінів👇
🏠Домашнє завдання: Прочитати параграф 6
Тема: Соціально-економічний розвиток. Порто-франко Одеси
▶️Переглянути навчальне відео www.youtube.com/watch?v=TuP2qaz1Gjw&t=1s
🧩 Виконайте інтерактивне завдання wordwall.net/uk/resource/4098069
✅Відкрийте презентацію та опрацюйте її, зробіть конспект
🏠Домашнє завдання: Підготувати розповідь "Одеса нове місто на нових землях"
Тема: Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі
📖Прочитайте інформацію , що нижче
📺Перегляньте відео
✍️Запишіть таблицю до зошита (прикріплена до уроку)
🏠Домашнє завдання: Опрацювати параграф 1
Після входження українських земель до складу Російської імперії влада проводила політику, спрямовану на послаблення української автономії та русифікацію населення.
❌ Ліквідація автономії Гетьманщини (1764 р. – скасовано гетьманство).
❌ Зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) – указ Катерини ІІ.
⚖️ Впровадження імперського адміністративного поділу – замість полково-сотенного устрою з’явилися губернії.
🏰 Закріпачення селян – обмеження прав більшості українського населення.
📚 Заборона української мови та культури:
Валуєвський циркуляр (1863 р.) – заборона друку книжок українською мовою.
Емський указ (1876 р.) – заборона театру, освіти й навіть пісень українською.
👉 Головна мета – зробити українців частиною «єдиного російського народу» та знищити їхню самобутність.
Після зруйнування Січі козацьке військо як організація перестало існувати, але самі козаки зберегли свій вплив.
Частину переселили на Кубань (створення Чорноморського козацького війська, 1792 р.).
Деякі пішли на службу в російську армію.
Багато козаків оселилися як селяни на українських землях, але втратили козацькі права.
У сербських і турецьких землях виникали «задунайські січі» – спроби відновити козацький устрій за межами імперії.
👉 Хоча як організація козацтво було ліквідоване, воно залишило традиції боротьби за свободу, які згодом перейняли інші покоління українців.
📖 Висновок:
Російська імперія намагалася повністю підпорядкувати українські землі та знищити їхню автономію. Ліквідація Січі стала символом кінця козацької доби, але пам’ять про козацтво збереглася в народі й стала частиною української національної ідентичності.
ПЕРЕПИШІТЬ ТАБЛИЦЮ ДО ЗОШИТА
Тема: Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій
Вітаю!
📺 Перегляньте відео
Відкрийте презентацію та опрацюйте її, зробіть короткий конспект
✍️ випишіть на 3 слайді схему до зошита
✍️випишіть роки поділів Речі Посполитої та коротко, що відбулося внаслідок цього
на 19, 21 слайді перепишіть до зошита таблицю та схему
📺 Перегляньте відео
🏠 Домашнє завдання: виконайте інтерактивні вправи wordwall.net/uk/resource/4098069
Повторення. Вступ
«Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі.
1) Опрацюйте презентацію
2) Запишіть основні дати та терміни на останніх двох слайдах
3) Перегляньте відео
Домашнє завдання
1.Опрацювати с. 3-4
2.Письмово. Підготуйте есе на тему «Чому саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію?».