Ігри різної рухливості мають творчий колективний характер. Їх можна включати в корекційно-ігровий простір. Легкий біг, стрибки, долання перешкод (підлізання під мотузок, пролізання через обруч чи під дугою тощо) поєднують із виконанням мовленнєвих завдань, що дозволяє дітям уникати розумової перевтоми, а педагогу розвивати в дошкільників уміння розподіляти довільну увагу, координувати свої рухи.

Ігри-естафети являють собою змагання, в яких гравці на швидкість виконують найрізноманітніші завдання, що відповідають їх психофізичним можливостям (перелізти через колоду, перестрибнути через струмок, пролізти через обруч, під дугою тощо).

Загально розвивальні ігри спрямовані на одночасний розвиток у дітей кількох різноманітних рухів і формування таких якостей, як сила, спритність, витривалість, швидкість реакції.

Цілеспрямовані ігри дозволяють зосередити увагу педагога на якомусь одному завданні – наприклад, на розвитку певної групи м'язів або закріпленні певного мовного матеріалу.

Рухливі ігри дозволяють вирішити одночасно декілька завдань: зняти фізичне напруження в дітей і закріпити засвоєні на логопедичних заняттях мовленнєві навички. Зокрема, використовуючи декламування віршів із одночасним виконанням рухів, педагог має дотримуватися під час гри певної послідовності. Спочатку він самостійно виконує рухи та емоційно промовляє віршований текст, а діти повторюють за ним лише рухи. Згодом діти вивчають вірш напам'ять і виконують рухи, одночасно декламуючи текст.

Народні ігри являють собою багатющу скарбницю надбань українського народу. Використання у таких іграх доступного для сприймання та вимови дитячого ігрового фольклору (приспівки, заклички, потішки, приказки, примовки, небилиці, мирилки, дражнили, лічилки, скоромовки, чистомовки, звуконаслідування, загадки, забавлянки) роблять їх цікавими та ефективними для розвитку мовленнєвої діяльності дітей-логопатів.

Багаторазове повторення всього твору чи його частини допомагає педагогу відпрацювати різноманітний фонетичний і лексичний матеріал. Динамічні за змістом невеликі поетичні народні форми діти швидко запам’ятовують, а залучення до виконання в іграх тих чи інших рухів (кидання камінців, кружляння, підскоки, нахили) дозволяє дошкільникам навчитися координувати свої рухи зі словом. Корекційно – розвивальну спрямованість народних ігор посилює ще й музично-поетичний супровід.

Народні рухливі ігри можна проводити парами чи колективно. Вони бувають сюжетними та безсюжетними, малої, середньої та високої активності, такими, що відображають тваринний чи рослинний світ, із використанням діалогу чи монологу.

Обов’язковою умовою проведення таких ігор є попередня робота: бесіди, розповідання народних казок, читання оповідань, розповідей, розучування того чи іншого мовленнєвого матеріалу, проказування діалогів тощо.

Народні хороводні ігри завжди супроводжуються пісенними текстами. Ігри такого типу переважно проводять у колі з використанням різних атрибутів (віночка, хусточки, стрічки).

Обрядові та звичаєві ігри передають характерні події з життя українського народу в певні пори року або в дні календарних свят. В їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, свята. Ігри такого типу доступні дітям з вадами мовленнєвого розвитку лише старшого дошкільного віку та потребують довготривалої підготовчої роботи.