• Організація робочого місця.

• 2. Правила внутрішнього розпорядку в майстерні.

• 3. Правила виробничої санітарії та особистої гігієни.

• 4. Правила виконання практичних робіт.

Організація робочого місця

У 5-му класі уроки трудового навчання проходитимуть дистанційно, але існують  шкільні майстерні, де знаходяться меблі, обладнання та інструменти. Усе це допомагає у виготовленні виробів. Ваша майстерня - у вашій кімнаті. Перед тим як розпочати роботу, потрібно насамперед правильно організувати своє робоче місце*. Правильна, раціональна організація робочого місця — це розміщення обладнання, матеріалів, усіх потрібних для роботи інструментів і пристроїв у відповідних робочих зонах.

Робоча зона — це простір, у межах якого можна дістати необхідний інструмент або матеріал при зручному положенні частин тіла.

Щоб робота приносила задоволення, необхідно знати, як правильно поводитись у майстерні, правила безпечної праці й санітарно-гігієнічні вимоги.

Правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні

1. Приходити на заняття за кілька хвилин до дзвінка.

2. Заходити до майстерні організовано з дозволу вчителя.

3. Перед початком заняття вдягнути робочий одяг (халат або фартух, хустку).

4. Підготувати своє робоче місце до роботи.

5. Розпочинати виконання робіт тільки з дозволу вчителя.

6. Працювати на своєму робочому місці. Не залишати його без дозволу вчителя.

7. Не відволікатися від роботи, не заважати працювати іншим.

8. Дотримуватися порядку та чистоти на робочому місці.

9. Обережно та дбайливо поводитися з інструментами й матеріалами, використовувати їх лише за призначенням.

10. Не вмикати електричні прилади та обладнання без дозволу вчителя, без потреби не крутити ручки й важелі швейних машин та інших пристроїв, не торкатись електричних проводів і рухомих частин механізмів.

11. Економно використовувати електроенергію та матеріали.

12. Припиняти роботу за вказівкою вчителя й уважно слухати його зауваження, пояснення.

13. Під час перерви виходити з майстерні.

14. Після завершення роботи прибрати своє робоче місце (покласти інструменти, пристрої та матеріали у відповідні місця). Зняти спецодяг, вимити руки.

Правила виробничої санітарії та особистої гігієни

1. Працювати лише в робочому одязі.

2. Робочий одяг має бути охайним, чистим.

3. Виконуючи роботу, сидіти прямо, на всій поверхні стільця, на відстані 10-15 см від краю стола. Відстань від очей до виробу, що виготовляється, має дорівнювати 30-35 см (неправильна робоча поза шкодить поставі, спричинює швидку втомлюваність і шкодить роботі органів травлення).

4. Під час роботи світло має падати на робоче місце зліва або спереду.

5. На робочому місці не має бути зайвих інструментів і матеріалів.

6. Робоче місце слід тримати в чистоті й порядку.

7. Після закінчення роботи прибрати робоче місце щіткою або вологою ганчіркою. Здмухувати сміття або ж змітати рукою заборонено.

Правила виконання практичних робіт

1. До початку роботи перевірити справність інструментів та обладнання.

2. Під час роботи додержуватися технологічної дисципліни, правил користування обладнанням та інструментами, чітко дотримуватися правил безпечної праці.

3. Після завершення роботи вимкнути електричні прилади, покласти інструменти й вироби у відповідні місця, прибрати робоче місце.

Правила внутрішнього розпорядку, безпека праці, робоче місце, робоча зона, виробнича санітарія, особиста гігієна.

• 1. Що означає правильна організація робочого місця?

• 2. Назви правила внутрішнього розпорядку в майстерні.

• 3. У чому полягає виробнича санітарія?

• 4. Яких правил необхідно дотримуватися під час виконання практичних робіт?

Обговори з однокласниками, чому потрібно дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та безпечної праці в шкільній майстерні. Обґрунтуйте свою думку.

Розпитай дорослих, які працюють на виробництві, про їхню технологічну діяльність. Які вироби вони виготовляють та з яких матеріалів?

 ЗАВДАННЯ:

І ПРИГАДАЙ

З якими матеріалпми працювали в початкових класах

ІІ. ДІЗНАЙСЯ НОВЕ

1. Перегляд відеофільму

– Завітай до кінозалу і переглянь відеофільм за новою темою.

Поняття про технології https://www.youtube.com/watch?v=fCQAYpr4NQ4

Слухай дуже  уважно 

2. Робота за підручником

Опрацюйте параграф 1 за посиланням         

 https://drive.google.com/file/d/1AEpO7Wph4gZp7-rWf0vwh_6_i_-v7FaR/view?fbclid=IwAR3XeBh7OLJupNG-NiHkCYMLGE2J9JtfVCo-TTLDIYrMoqTZ3aKFZpTQ04k

-Читай дуже уважно, адже на тебе чекають завдання

ІІІ. Письмові завдання 

Ознайомся з теоретичним матеріалом

Вимоги безпечної праці перед початком роботи:

1. Правильно одягнути спецодяг (фартух і косинка);

2. Ретельно підготуйте своє робоче місце до безпечної роботи;

3. Уважно вислухайте вчителя і отримайте завдання на урок;

4. Підготуйте до роботи свій інструмент і пристрої, впевнившись в їх справності;

5. Забороняється розпочинати роботу без дозволу вчителя.

Вимоги безпечної роботи під час роботи:

1. Під час практичної роботи учні виконують тільки ті види робіт, які доручив вчитель;

2. Використовуйте робочий час тільки для виконання завдання, не займайтесь сторонніми справами та розмовами, не ходіть без справи по майстерні і не заважайте іншим;

3. Утримуйте в чистоті робоче місце;

4. Дбайливо ставтесь до устаткування, інструментів;

5. Інструменти загального користування брати з дозволу вчителя і після користування повернути їх на місце.

Вимоги безпечної роботи після закінчення роботи:

1. Упорядкуйте робоче місце, приберіть деталі, матеріали, сміття, відходи;

2. Складіть правильно і на своє місце всі інструменти;

3. Старанно приберіть робоче місце.

4. Майстерню можна залишати тільки з дозволу вчителя.

 3. Робота за підручником

– Прочитай статтю в  підручнику параграф 2  

-Читай дуже уважно, адже на тебе чекають завдання

 ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 

Ознайомлення з інструментами ручної праці.

Поняття про технологію. Основні види технологічної діяльності в побуті

1.    Що таке технологія?

2.    Технологічна діяльність.

У сучасному житті нас оточує багато різних предметів: меблі, техніка, одяг, транспорт, книги тощо. Усі ці предмети стали невід’ємною частиною нашого життя, адже вони полегшують працю людей, створюють затишок у помешканнях, сприяють відпочинку тощо. Крім того, ці предмети та багато інших речей є результатом праці або об’єктами технологічної діяльності людини.

Виготовлення будь-якого виробу потребує затрат енергії, матеріалів і використання обладнання. Виготовити один і той самий виріб можна з різними витратами енергії та матеріалів. Це залежить від сировини, обраного обладнання, форми й розмірів виробів.

Технологія (з грец. хе^оХоуіа — наука про майстерність, спосіб виробництва) — це сукупність прийомів і способів обробки або переробки сировини, матеріалів з метою отримання виробів.

Будь-яка технологія складається з таких елементів: предмет праці (те, що необхідно

виготовити), засоби праці (технічні пристрої* для виготовлення виробів), носії технологічних функцій (працівник, колектив тощо), продукт праці.

Предмет праці — об’єкт, на який людина діє в процесі трудової діяльності, перетворюючи його в потрібний виріб. Якщо людина вимішує тісто, то тісто — предмет праці. Предметом праці є металева заготовка, яку токар обробляє на верстаті.

Засоби праці — це знаряддя праці (обладнання*, машини, механізми, інструменти), за допомогою яких людина, діючи на предмети праці, виготовляє вироби.

Вирішальна роль серед них належить механічним засобам. Знаряддя праці, які необхідні для виконання певної роботи, називають технологічним обладнанням (технологічними засобами).

Залежно від функцій, які виконуються в процесі праці, певна річ може виступати і предметом, і засобом праці. Так, швейна машина, за допомогою якої шиють одяг, належить до засобів праці, а та, що перебуває в ремонті, — до предметів праці.

Матеріальним результатом праці людини є продукт праці. Це різні деталі, механізми, швейні вироби тощо.

Технологічна діяльність на виробництві

Усі речі, якими ми користуємося, виготовляють вручну або за допомогою спеціального обладнання на спеціалізованих підприємствах — заводах, фабриках, приватних підприємствах, агропромислових виробництвах.

Уся робота таких підприємств поєднана в єдиний технологічний процес і спрямована на перетворення матеріалів і виготовлення виробів.

Кожне виробництво, що виготовляє продукцію, має підрозділи, які виконують певну роботу. Наприклад, на швейному виробництві є:

•    конструкторський відділ, де розробляють конструкцію майбутнього виробу;

•    експериментальний відділ, де розробляють модель і проводять випробування майбутніх виробів;

•    розкрійний цех, де відбувається розкроювання швейних виробів;

•    швейний цех, де шиють виріб (мал. 1);

•    цех контролю та кінцевої обробки, де вироби прасують (мал. 2), перевіряють якість, складають, пакують тощо.

Щоб справити гарне враження на оточуючих, людина має знати й користуватися правилами етикету, що стосуються всіх сфер життя, в тому числі правил поведінки за столом.

Етикет (від фр. étiquette — етикетка, напис) — установлені норми поведінки та правила ввічливості людей у суспільстві

в цілому та за столом, зокрема.

Поведінка за столом

За столом слід сидіти прямо, але не напружено, злегка спираючись на спинку стільця. Негарно розпочинати їсти, поки господарі не запропонували частуватися всім гостям. У процесі споживання їжі не рекомендується класти лікті на стіл. 

До кожного салату чи страви подається ложка чи виделка, не слід набирати страву своїми ложкою чи виделкою. Негарно тягнутися через увесь стіл, намагаючись узяти ласий шматок. Виховані люди просять тих, хто сидить недалеко від страви, подати їм тарілку з частуванням. Їжу слід набирати невеликими порціями. Залишати на тарілці їжу вважається поганим тоном. Якщо випадково випала з рук ложка, виделка чи ніж, не потрібно їх піднімати. Не можна їсти з ножа!

Культура поведінки за столом — це частина загальної культури людини. Її треба виховувати з раннього віку.

• вчити виготовляти штучні квіти шляхом поєднання різних конструкційних матеріалів;

• вчитись працювати в групах;

• розвивати пізнавальний інтерес учнів, уяву і фантазію;

• розвивати вміння використовувати теоретичні знання на практиці,   ініціативну впевненість у своїх силах;

• розвивати дрібну моторику рук;

• виховувати охайність, естетичний смак, любов до природи;

• виховувати почуття відповідальності за якісне виготовлення та оздоблення одягу, бережливе відношення до матеріалів,  акуратність та уважність у роботі.

      Квіти – натхнення людини, прикраса Землі. Краса рідної природи, квіти, рослини, колір та форма допомагають у створенні штучних квітів. Червоні маки, ромашки, мальви, хризантеми прикрашають будинок, одяг, зачіску, створюють певний настрій. Одяг, оздоблений квітами, різними елементами свідчать про майстерність та притаманність естетичного смаку людини. Чарівна сила цих вічних супутників не тільки у їхній красі, а й у властивості висловлювати й передавати складну гаму потаємних людських почуттів. Їхня мова багата і змістовна. Квіти здатні розповісти про радість малюка, який уперше пізнає красу навколишнього світу, про ніжність юнака, який дарує фіалки коханій, про гордість трудівника, якого вітають з успіхами у праці.                                                                                                                Кожна людина має бажання прикрасити своє помешкання. І для цього якнайкраще в наш час можуть підійти композиції з штучних квітів, які мають властивість створювати гарний настрій. Звичайно штучні квіти паперові ніколи не заміняти нам живі, але вони будуть довго радувати ваші очі і зможуть зайняти почесний куточок у будинку. 

Зараз штучні квіти з тканини щільно увійшли в наше життя. Є такі вироби, котрі відразу неможливо відрізнити від справжніх. Вони супроводжують нас всюди: на весіллях, як декор одягу, інтер'єру.Останнім часом підвищилась зацікавленість до дизайну помешкань. І, як наслідок, до флористики та фітодизайну. Сучасна флористика містить в собі і аранжування живими та штучними квітами та сухими рослинами. 

 Пригадайте :

• Як підготувати до роботи робоче місце та інструмент, в тому числі електризований?

• Яких правил потрібно дотримуватись під час практичної роботи?

• Які дії потрібно виконати по закінченню роботи?

• Як діяти у випадку несправності інструменту чи травмуванні?

Під час обговорення потрібно дотримуватись  рекомендацій «Інструкції охорони праці в шкільних майстернях».

Іграшка споконвіку була невід’ємною складовою життя людини – в історичних музеях всього світу демонструють глиняні, металеві, дерев’яні іграшки різних часів та народностей, за ними вивчають культуру та побут людей.

Основне призначення іграшки – бути забавою для дитини, одночасно розвивати  інтелект.

Сучасні іграшки мають різне призначення:

• Розвиваючі іграшки для.

• Декоративні іграшки для прикраси житла. 

• Колекційні іграшки. 

• Народні іграшки.

• Ляльки для театральних.

• Іграшки-сувеніри.

Останні роки авторська іграшка набула неабиякої популярності. Матусі виготовляють безпечні, екологічні м’які  іграшки своїм діткам, умільці  - неповторні подарунки друзям, для декого це стає професією. Навіть у вигляді домашнього рукоділля пошиття іграшок дає можливість втілити свої творчі ідеї у вироби, отримати задоволення від роботи та підвищити власну самооцінку –« я це вмію».

Плоска іграшка складається з двох однакових деталей.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин.

Пригадайте:

• Як мають виглядати якісні голки та булавки?

(гострі, рівні, не іржаві).

• Де можна зберігати голки та шпильки?

(в гольниці, в подушечці для голок, на магніті; категорично забороняється у маленьких м’яких іграшках).

• Як правильно зберігати ножиці під час роботи?

(із зімкнутими лезами, кільцями до себе, на відстані від краю стола, щоб випадково не впали).

• Як відміряти оптимальну довжину нитки для ручного шиття?

(Тримаючи двома пальцями за кінчик, обвести нитку кругом ліктя знову до пальців).

Основні матеріали для деталей іграшки.

• Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральне хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).

• Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей.

• Шматочки білої, чорної та кольорової натуральної та штучної  шкіри.

Оздоблювальні матеріали .

• Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки, тощо.

• Фурнітура – різні ґудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки, тощо.

• Нитки вишивальні та для в’язання.

З’єднувальні матеріали.

• Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).

Наповнювач.

• Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок).

Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.

Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайбер; очі, носик та ротик іграшки краще ви щити нитками (ґудзики та намистинки маля може відірвати).

Інша ситуація з декоративними  та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичність, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні матеріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру.

Вимоги до якості іграшки

Екологічні  -  використання екологічно безпечних матеріалів та барвників

Гігієнічні - низька пилоємність легка у догляді – прання, чищення

Естетичні - відповідність естетичним нормам, уподобанням

Функціональні - міцність швів, кріплень, надійність конструкції, довговічність

Технологічні - простота виготовлення

Економічні - доступна ціна матеріалів,

Завдання:

1. Доберіть матеріали та оздоблення для виготовлення ведмедика.

2. Намалюйте  свій майбутній виріб

3. Підготуйте інструменти для виготовлення:

голка, нитки, шпильки, ножиці, олівці, швацька крейда (мило), тканина, фетр, повсть, хутро, набивні матеріали, фурнітура.

4.  Фото виробу, який ти вибрав за основу, надішли у повідомленні на вайбер. 

Перед початком роботи над проектом "М'яка пласка іграшка" прошу усіх учнів пригадати основні правила техніки безпеки та алгоритм роботи у нашій майстерні. Для цього вам необхідно перейти сюди - "Правила безпечної праці" https://trydovenavch.blogspot.com/2017/08/blog-post.html

     Наступним кроком прошу пригадати інформацію про те, що таке творчий проект та про те, з яких етапів він складається. Для цього переходимо сюди - "Про проекти". https://trydovenavch.blogspot.com/2018/04/blog-post_12.html

     Ось і все - ми готові до виконання творчого проекту

"М'яка пласка іграшка" 

Організаційно-підготовчий етап виконання проекту

  Спираючись на власні знання та опитування друзів і знайомих, досліди необхідність в твоєму виробі. Для цього:

     1. Дай у зошиті відповіді на запитання: 

- Для кого або для чого я буду виконувати цей проект?

- Чи потрібні в нашому житті м'які іграшки?

- З яких матеріалів можна виготовити м'яку пласку іграшку?

- Яким повинен бути мій майбутній виріб? (красивий, оригінальний, міцний і так далі...).

     2. Спробуй намалювати у зошиті свій майбутній виріб з допомогою методів фантазування та біоформ. Для цього спочатку переглянь матеріал ось тут: "Метод біоформ" https://trydovenavch.blogspot.com/2018/04/blog-post_19.html

 А тепер можна і трішки пофантазувати та намалювати свій майбутній виріб. Головне - ніяких обмежень, працює фантазія і спостереження за природою.

  Отже, перед кожним з нас є фантастичні, незвичні та оригінальні «М'які іграшки».

     3. Після завершення малюнка коротко опиши у зошиті свою ідею. 

    4. Використовуючи різноманітні джерела інформації, знайди декілька малюнків, на яких зображені вироби, що подібні до твого. 

     Увага! Для початку повтори матеріал про моделі аналоги тут - "Моделі-аналоги"https://trydovenavch.blogspot.com/2018/04/blog-post_86.html Якщо тобі важко самостійно знайти моделі-аналоги, то можна скористатися загальним «Банком даних виробів-аналогів»https://drive.google.com/open?id=14rYHnUdafiwTt-uqQXBN8EQ-EERz3Jww На електронному диску, в який ти потрапиш, знайди папку із назвою "М'які пласкі іграшки". Ті, що тобі сподобаються (4-5 фото чи більше за бажанням) скопіюй собі на комп'ютер або мобільний пристрій. Ці фото знадобляться нам для подальшої роботи.

     5. Оглянь уважно фото, які ти знайшов сам або вибрав в нашому спільному електронному банку-даних. Після цього дай у зошиті відповіді на запитання: 

- Який із виробів, на твою думку, є найскладнішим для виготовлення? 

- Який із виробів, на твою думку, є найлегшим для виготовлення? 

- Який виріб ти обрав би для виготовлення на уроці трудового навчання? 

     6. Зроби у зошиті висновок: 

- Я обрав за основу виріб під назвою ________________

- Я думаю, що зможу його виготовити за _______________________ уроків.

     7. Фото виробу, який ти вибрав за основу, надішли у повідомленні на вайбер. 

1.  До початку роботи прибрати з робочого місця всі зайві речі, перевірити справність швейної машини, інструментів, іншого обладнання.

2.  При виконанні стежити за дотриманням технологічної дисципліни, правил користування обладнанням та інструментами, чітко додержуватись правил безпечної роботи.

3.  По завершені роботи вимкнути електричні прилади, скласти інструменти і вироби у відповідні місця, прибрати робоче місце.

Нитки є основним елементом . Для вишивання можна використовувати різноманітні не дуже товсті нитки (швейні, муліне, ірис, шовкові та ін.)

Для роботи необхідно мати олівець, лінійку, циркуль, шило або булавку з головкою на кінці для проколювання точок, голку з великим вушком (номер голки залежить від товщини картону і ниток, а також відстані між точками), підкладку із цупкого матеріалу, ножиці.

Закріплення нитки на початку та « кінці роботи здійснюйте з виворітного боку, де її не буде видно (зворот можна заклеїти папером), — зав’яжіть вузлики або підклейте кінець клеєм ПВА чи скотчем.

Послідовність роботи:

1. Організуйте своє робоче місце.

2. Підготуйте картон потрібного розміру, форми (квадратної, прямокутної, трикутної, фігурної тощо) і кольору.

3. Накресліть рамку па виворітному боці картону, відступаючи не менше 1 см від краю (щоб малюнок не потрапив близько до краю). Накресліть малюнок на виворітному боці картону або виготовте робочу копію.

5. Розрахуйте малюнок, пронумеруйте точки (якщо це необхідно).

6. Проколіть точки.

7. Підберіть нитки потрібних кольорів для вишивання картини.

8. Вишийте но точках, використовуючи принцип заповнення кута, кола та їх комбінацій.

9. Оформіть виворітний бік (заклей білим папером).

10. Приберіть робоче місце.

11. Роботу виконуйте, дотримуючись правил безпечної праці.

Сучасні матеріали дозволяють отримувати ефектні вироби. Ниткова графіка добре гармонує з аплікацією, малюнком та бісероплетінням.

Може застосовуватися для створення художніх панно, картин. Інтер’єр, прикрашений таким чином, стане неповторним, адже роботи виконують вручну, і двох однакових просто не знайти.

Технікою ниткової графіки виконують зображення не тільки па картоні, фанері, тканині або компакт-дисках, а й безпосередньо на стінах кімнати.

Для виконання робіт в техніці ниткової графіки необхідно мати тверду основу, нитки та інструмент для роботи.

Використовуйте дошку, якщо будете набивати цвяхи, та картон (кольоровий або білий), якщо вишиватимете нитками. Можна вишивати по шкірі, шліфувальному чи оксамитовому паперу. Оскільки напір, на відміну від тканини, непластичний, необхідно працювати обережно, уникаючи розриву. Можна використовувати шпалери, шматочки тканини, пакувального матеріалу, сітку, наклеюючи їх на картон.

Нитки є основним елементом картини. Для вишивання можна використовувати різноманітні не дуже товсті нитки (швейні, муліне, ірис, шовкові та ін.)

Для роботи необхідно мати олівець, лінійку, циркуль, шило або булавку з головкою на кінці для проколювання точок, голку з великим вушком (номер голки залежить від товщини картону і ниток, а також відстані між точками), підкладку із цупкого матеріалу, ножиці.

Закріплення нитки на початку та « кінці роботи здійснюйте з виворітного боку, де її не буде видно (зворот можна заклеїти папером), — зав’яжіть вузлики або підклейте кінець клеєм ПВА чи скотчем.

Послідовність роботи:

1. Організуйте своє робоче місце.

2. Підготуйте картон потрібного розміру, форми (квадратної, прямокутної, трикутної, фігурної тощо) і кольору.

3. Накресліть рамку па виворітному боці картону, відступаючи не менше 1 см від краю (щоб малюнок не потрапив близько до краю). Накресліть малюнок на виворітному боці картону або виготовте робочу копію.

5. Розрахуйте малюнок, пронумеруйте точки (якщо це необхідно).

6. Проколіть точки.

7. Підберіть нитки потрібних кольорів для вишивання картини.

8. Вишийте но точках, використовуючи принцип заповнення кута, кола та їх комбінацій.

9. Оформіть виворітний бік (заклей білим папером).

10. Приберіть робоче місце.

11. Роботу виконуйте, дотримуючись правил безпечної праці.

Нитяна́ гра́фіка (варіанти назви: ізонитка, зображення ниткою, нитяний дизайн; англ. String Art) – сучасне мистецтво графіки створення зображення композицією з натягнутих ниток на картоні чи іншому твердому матеріалі – основі, яка відіграє роль тла.

Нитяну графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. Як основу також використовується оксамитний або цупкий папір. Нитки можуть бути звичайні швейні, муліне та інші. Також використовують кольорові шовкові або акрилові нитки. Предметом малювання можуть бути абстрактні візерунки, портрети, пейзажі тощо.

Ниткографія, як вид декоративно-ужиткового мистецтва, уперше з’явилася в Англії в XVII столітті. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони забивали в дощечки цвяхи й у певній послідовності натягали на них нитки. У результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла. Існує версія, що ці роботи були свого роду ескізами для візерунків на тканині.

Поширені два способи фіксації ниток: через наскрізні отвори в основі та на шпильках або цвяхах. При застосуванні цвяхів як основу використовують дошку або товсту фанеру.

Ізонитка може виконуватись монохромними (звичайно – чорними на білому тлі) або кольоровими нитками. Насиченість окремих областей рисунку забезпечується щільністю розташування ниток (подібно до техніки штрихування на звичайному рисунку олівцем).

При моделюванні геометричних фігур вкрай важливим є дотримання високої точності розміщення отворів або шпильок на основі. Цікавий ефект також досягається покриттям одного рисунка іншим, коли перекриття періодичних елементів кожного з рисунків призводить до виникнення муару.

Для ознайомлення з технікою виконання ниткографії перегляньте відео за посиланням:

Заповнення кола: https://drive.google.com/file/d/15gLg6ZGausa91yNVbQUx-DNs6WrDKVqS/view?usp=sharing

Заповнення кута: https://drive.google.com/file/d/1tH_EtJREhnkvf3UlHJG7oGkGzOkUrC3r/view?usp=sharing

!Домашнє завдання: до наступного уроку підготувати зразки заповнення різними способами кола та кутів

; англ. String Art) – сучасне мистецтво графіки створення зображення композицією з натягнутих ниток на картоні чи іншому твердому матеріалі – основі, яка відіграє роль тла.

Нитяну графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. Як основу також використовується оксамитний або цупкий папір. Нитки можуть бути звичайні швейні, муліне та інші. Також використовують кольорові шовкові або акрилові нитки. Предметом малювання можуть бути абстрактні візерунки, портрети, пейзажі тощо.

Ниткографія, як вид декоративно-ужиткового мистецтва, уперше з’явилася в Англії в XVII столітті. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони забивали в дощечки цвяхи й у певній послідовності натягали на них нитки. У результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла. Існує версія, що ці роботи були свого роду ескізами для візерунків на тканині.

Поширені два способи фіксації ниток: через наскрізні отвори в основі та на шпильках або цвяхах. При застосуванні цвяхів як основу використовують дошку або товсту фанеру.

Ізонитка може виконуватись монохромними (звичайно – чорними на білому тлі) або кольоровими нитками. Насиченість окремих областей рисунку забезпечується щільністю розташування ниток (подібно до техніки штрихування на звичайному рисунку олівцем).

При моделюванні геометричних фігур вкрай важливим є дотримання високої точності розміщення отворів або шпильок на основі. Цікавий ефект також досягається покриттям одного рисунка іншим, коли перекриття періодичних елементів кожного з рисунків призводить до виникнення муару.

Для ознайомлення з технікою виконання ниткографії перегляньте відео за посиланням:

Заповнення кола: https://drive.google.com/file/d/15gLg6ZGausa91yNVbQUx-DNs6WrDKVqS/view?usp=sharing

Заповнення кута: https://drive.google.com/file/d/1tH_EtJREhnkvf3UlHJG7oGkGzOkUrC3r/view?usp=sharing

Домашнє завдання: до наступного уроку підготувати зразки заповнення різними способами кола та кутів

1. Які свята ми скоро будемо відмічати?

2.  У яких спосіб люди вітають один одного зі святами?

3. Які бувають листівки?

При в'язанні великих і корисних речей дуже часто залишаються ниточки, які потім важко кудись пристосувати. Здавалося б, нічого зробити з них не можна. Але не поспішайте засмучуватися і викидати їх. Ниткографія - ця техніка допоможе зробити вам із залишених невеликих моточків ниток справжні шедеври рукоділля. 

Створення картин за допомогою ниток, як вид мистецтва, стало відомо не так давно.

Ниткографія як вид образотворчого мистецтва бере свої витоки в Мексиці. Картини, які роблять мексиканські народні майстри, створюються з товстих вовняних ниток і показують елементи етносу. Основа для картин змащується спеціальним складом (смола сосни + бджолиний віск), і нитки різних кольорів з вовни викладаються у формі різних візерунків.

Ниткографія в наш час стала цікава, багато в чому, завдяки своїй маловитратних. Адже зробити «ниткові» твори зовсім нескладно. Нитки, клей, основа (картон, ДВП, оксамитова папір), фарби - от і все, що потрібно вам приготувати для того, щоб освоїти ниткографію. Так, і звичайно, фантазія, завзятість, посидючість і величезне бажання створювати картини в цій техніці. 

Цю техніку також іноді називають ізографіка або вишивка по картону. В якості основи ще можна використовувати оксамит (оксамитовий папір) або щільний папір. Деякі умільці зараз роблять вишивку на дисках.  

Ниткографіка як вид мистецтва вперше з'явилася в Англії. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони вбивали в дощечки цвяхи і в певній послідовності натягували на них нитки. В результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла. 

Інтерес до нитяної графіки то з'являвся, то зникав. Один із піків популярності був наприкінці ХIХ століття. Видавалися книги по рукоділлю, в яких описувався незвичайний спосіб вишивки на папері, простий і легкий, доступний дітям. Зараз цим мистецтвом займаються в багатьох країнах світу: Англії, США, Данії, Австралії тощо.

Найчастіше ізониткою називають вишивку на картоні, а нитяною графікою - картини з цвяхів і ниток. Так як ніхто дисертації не написав і чітко закріпити назву ніхто й не намагався, то будь-яка назва призведе до однієї техники і практично буде означати одне і те ж.

Та ж техніка, але виконана на туго натягнутій тканині, стала називатися «хордовими стежками» - автор запатентувала свою назву і техніку.

На англомовному «Заході» використовують назву «embroidery on paper» - вишивка на папері.

Іноді зустрічається назва «paper embroidery», рідше «Form-A-Lines» - форми з ліній.

Ще те ж саме, але французькою «broderie sur papier».

У німецькомовних країнах «pickpoints» - крапковий малюнок.

- Техніка виконання ізонитки проста і доступна людині будь-якого віку. Для її освоєння достатньо знати три основних прийоми:

-      заповнення кута;

-      заповнення окружності;

-      заповнення дуги. 

І ПРИГАДАЙ

 Що таке технологія ?

ІІ. ДІЗНАЙСЯ НОВЕ

1. Перегляд відеофільму

– Завітай до кінозалу і переглянь відеофільм за новою темою.

https://www.youtube.com/watch?v=TV3AbRw8jJQ

Перегляд презентації Сутність етапу проектування https://docs.google.com/presentation/d/1wvvo8-8Pp4ifyCM_92wmzFC4uwfRn6bX/edit?usp=sharing&ouid=112193060656429788453&rtpof=true&sd=true

Слухай дуже  уважно!

2. Робота за підручником

– Прочитай статтю  https://narodna-osvita.com.ua/1011--21-vikoristannya-boform-u-stvorenn-virobv.html

-Читай дуже уважно, адже на тебе чекають завдання

ІІІ Практична робота.

1.Визначити мету творчого проєкту.

2. Дібрати інформацію про  виріб в інформаційних джерелах мережі Інтернет.

 Аплікація з текстильних матеріалів

3.Проаналізувати моделі-аналоги  виробів.

4.Виконати ескізний малюнок свого проєктованого  виробу.

5.Підібрати схему виробу і зобразити її.

ІУ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ  

1.          Опрацювати https://narodna-osvita.com.ua/1011--21-vikoristannya-boform-u-stvorenn-virobv.html

2.          Ескізний малюнок  

Чи знаєте ви щось цікаве про Великдень?

На Русі народні гуляння на Великдень, з хороводами, іграми тривали в різних місцевостях від одного дня до двох-трьох тижнів і називалися Червона Гірка. Під народну музику люди водять величезний хоровод — «коло» в Болгарії, «Варош» або «Народні сабор» в Сербії, «таферіч» у Боснії. У Болгарії сотні виготовлених перед Великоднем великих і маленьких глиняних горщиків оздоблених добрими побажаннями скидаються з верхніх поверхів в ознаменування великодньої перемоги над злом. Будь-який перехожий може взяти черепок від розбитого горщика на щастя. У Україні та Сербії крашанками «христосуються» — розбиваючи по черговості різні кінці, так само як люди христосуються тричі на щоки. Діти влаштовують «покатушки» — у кого яйце далі покотиться.

У деяких країнах Європи та Північної Америки існує звичай вранці Великодня ховати великодні яйця. Діти прокинувшись вранці, тут же починають обшукувати весь будинок у пошуках яєць. У результаті пошуків малюки виявляють «гніздо» пасхального кролика з безліччю різнобарвних яєць. Великодній заєць як символ родючості і багатства став символом Великодня в Німеччині з XVI століття і з тих пір поширився по всьому світу. У вигляді зайчиків роблять іграшки та солодощі, а також сувеніри.

1.   З яких етапів складається процес проектування?

2. Які операції виконують на заключному етапі?

- Існує така приказка: «Гроші люблять рахунок». Коли ви будете чітко знати, куди і скільки грошей буде витрачено, тоді зможете контролювати ситуацію та змінювати її. Тому визначте загальні витрати на матеріали й електроенергію під час роботи над проектом.

Пояснення трудових дій

 Розрахунок витрат матеріалів (М)

Матеріали

Ціна

(за 1 кг,м, шт)

Витрати матеріалів

 (кг, м, шт)

Вартість витрат (М), (грн.)

Запитання для самоконтролю 

• -      Що принесла вам робота над проектом?

• -      Які знання ви отримали?

• -      Яку технологію обробки конструкційних матеріалів опанували?

• -      Які труднощі виникали? Чи досягли ви своєї мети?