23.05.2024 Узагальнення з теми:  Європейський вибір України. Російсько-українська війна. Есе «Чи справді сьогодні Україна-щит Європи» 

Виконайте тестування за посиланням naurok.com.ua/test/join?gamecode=8391050 

Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=OcTxRTlRNr8   та напишіть есе " ЧИ СЬОГОЛНІ УКРАЇНА-ЩИТ ЄВРОПИ"

09.05.2024 Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.Практична робота: «Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії».

 24 лютого на світанку росія напала на Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму.

Протягом кількох місяців до цих подій президент росії володимир путін поступово збільшував кількість військ на кордоні, запевняючи світову спільноту, що не має наміру розпочинати війну і що це лише навчання.

Сьогодні вже зрозуміло - це війна за майбутнє світу. Вона про те, якою буде модель світу після її завершення.  Хіба міг хтось уявити, що новий геноцид у світовій історії може статися у 21-му столітті, та ще і за пару сот кілометрів від Варшави чи Берліна?

Події у Бучі довели, що це, нажаль, реально.

Путін вважає, що він воює не просто з Україною, а воює із Заходом і західними цінностями в Україні. Захід і Україна – головні ненависні вороги путінської пропаганди.

Сьогодні щодня українці гинуть за такі знайомі і, здавалося б, зрозумілі речі, які країна-агресор хоче знищити – вільне громадянське суспільство, політичну демократію, людську гідність, свободу слова і, зрештою, просто право бути українцем.

Після закінчення Другої світової війни весь світ поклявся, що зробить усе можливе, щоб не допустити поширення фашизму, нацизму, ксенофобії та геноциду.

Отже, «ніколи знов”?

1) Перегляньте відео

2) Опрацюйте презентацію та зробіть конспект

Практичне заняття. Агресія Росії проти України та її вплив на

міжнародні відносини

Мета:

Охарактеризувати суть конфлікту між Росією та Україною в контексті міжнародних відносин; пояснити, чому конфлікт призвів до докорінної зміни системи міжнародних відносин.

Завдання для підготовки до заняття

Використовуючи додаткові джерела, підготувати повідомлення або презентації:

1) Політика Росії щодо України в 1991—2014 рр.

2) Україна — НАТО.

3) Росія — НАТО.

4) Російська збройна агресія проти України у 2014 р.

5) Гібридна війна Росії.

25.04.2024 

ТЕМА: Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.

Вітаю! 

1) Відкрийте презентацію та зробіть детальний конспект 

2) Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=I8bkOrB_M7I  ( інавгурація)

3) Перегляньте відео про цифровізацію www.youtube.com/watch?v=Xy_li4jlpHM 

4) Виконайте тест до 26.04, 11:00 naurok.com.ua/test/join?gamecode=5089054 

11.04.2024 ТЕМА: "Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України. Перебіг бойових дій. Мінські домовленості." 

1)Відкрийте презентацію та опрацюйте її, зробіть конспект

2) прочитайте параграф 27

3) перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=imp1H2Dp-Fw 

Домашнє завдання: після опрацювання матеріалів, вииконайте тест за посиланням до 17 квітня на 11:00 naurok.com.ua/test/join?gamecode=5443381 

21.03.2024 ТЕМА: "Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС). Євромайдан".

1) Відкрийте презентацію та опрацюйте її, зробіть конспект

2) Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=jZzsHyCOYis&t=3s 

Домашнє завдання: прочитати параграф 24, ст.196-201

07.03.2024 Тема: "Загострення внутрішньополітичної ситуації в Україні

 Практична робота: Інтеграція України в європейський  та світовий економічний простір : виклики і відповіді"

Завдання 1. Опрацюйте документи практичної роботи. Складіть список міжнародних організацій, із якими в торговельно-економічній сфері співпрацює Україна.

Завдання 2. З’ясуйте, які труднощі виникали в України на шляху інтеграції до кожної зі згаданих міжнародних структур. Яких заходів було вжито для їхнього подолання або уникнення?

№ 1. З інформації постійного представництва України при ЮНЕСКО

«На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 рік) Україна ініціювала розробку «Програми культури миру». Цю ініціативу було покладено в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО та розробки міждисциплінарного проекту «На шляху до культури миру». Сьогодні — це один із стратегічних напрямів програмної діяльності Організації. У 1997 році, під час 29-ї сесії Генконференції ЮНЕСКО, Україна ініціювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту та збереження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ця ініціатива знайшла своє відображення — 2002-й рік було проголошено ООН Міжнародним роком світової культурної спадщини».

№ 2. Співдружність Незалежних Держав (СНД)

Стаття 2 статуту СНД. 22 січня 1993 р.

«Цілями співдружності є: здійснення співпраці в політичній, економічній, гуманітарній, культурній сферах; всесторонній і збалансований економічний і соціальний розвиток держав-членів у межах спільного економічного простору, міждержавна кооперація та інтеграція».

Прапор СНД

№ 3. Із Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України». 1993 р.

«З огляду на своє геополітичне становище, історичний досвід, культурні традиції, багаті природні ресурси, потужний економічний, науково-технічний та інтелектуальний потенціал Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль у забезпеченні політико-економічної стабільності в Європі. Неодмінною умовою успішної реалізації Україною своїх можливостей є її активне і повномасштабне входження до світового співтовариства. Долаючи кризові явища у суспільстві і торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, відповідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції її зовнішньої політики [...] економічні інтереси пов'язані з інтегруванням економіки України у світове господарство; регіональні, субрегіональні, локальні інтереси пов'язані із забезпеченням різноманітних специфічних потреб внутрішнього розвитку України».

№ 4. Світова організація торгівлі (СОТ)

Із угоди про заснування Світової організації торгівлі. 01.01.1995 рік

«Сторони цієї Угоди, визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище, засновують Світову організацію торгівлі (СОТ)».

Емблема СОТ. Напис: «Світова організація торгівлі»

№ 5. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ)

З інформації Міністерства закордонних справ України. 1996 р.

«Україна розглядає ЦЄІ як важливий механізм інтеграції до європейського економічного та політичного простору, а також зміцнення стабільності в регіоні та подальшого розвитку всебічних відносин між країнами-членами Ініціативи. Фахівці України беруть участь у діяльності діючих у рамках ЦЄІ експертних мереж за такими напрямами як транскордонне співробітництво, транспорт, енергетика, наука і технології. На постійній основі здійснюється робота, спрямована на активізацію участі підприємств та організацій України у реалізації проектів співробітництва в рамках Ініціативи».

Довідка. Центральноєвропейська ініціатива (ЦЄІ) є регіональним угрупованням країн Центральної та Східної Європи, діяльність якої має на меті налагодження багатостороннього співробітництва у політичній, соціально-економічній, науковій та культурній сферах та сприяння на цій основі зміцненню стабільності і безпеки в регіоні. До її складу входить 18 країн — Албанія, Австрія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Угорщина, Італія, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Чорногорія та Україна.

№ 6. Організація Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)

Зі Статуту Організації Чорноморського економічного співробітництва (ратифікувала Україна 19. 03. 1999 року)

«...(Такі) цілі втілюються у життя через діяльність ОЧЕС на різних рівнях: сприяти розвитку двостороннього і багатостороннього співробітництва на основі принципів і норм міжнародного права; поліпшувати умови підприємницької діяльності та заохочувати особисту та колективну ініціативу підприємств та компаній; розвивати економічну співпрацю, не порушуючи міжнародні зобов'язання держав-членів і не перешкоджаючи розвитку їхніх відносин з третіми сторонами; враховувати конкретні економічні умови та інтереси держав-членів (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна, штаб-квартира у Стамбулі)».

Написи: «ОЧЕС Організація Чорноморського економічного співробітництва»

Довідка. «Одна з принципових відмінностей від інших регіональних інтеграційних угрупувань (СНД, ГУАМ, СврАзЕС) — ОЧЕС об’єднує країни, залучені до інших інституційно міцно розвинених міжнародних структур. Європейський Союз, НАТО — це організації, членство в яких є прагненням багатьох країн, що є членами ОЧЕС. Тому ОЧЕС сконцентрована цілком і повністю на економічному аспекті інтеграції, не розпорошуючи свою увагу і ресурси на сфери політики і оборони. Зокрема, це пов'язано з тим, що низка країн має взаємні територіальні претензії»

№ 7. Організація за демократію та економічний розвиток ГУAM

(Грузія. Україна. Азербайджанська Республіка, Республіка Молдова)

Із Ялтинської хартії ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова)

«Цілі співпраці ГУАМ: сприяння соціально-економічному розвиткові, зміцнення і розширення торговельно-економічних зв'язків, розвиток і ефективне використання в інтересах країн ГУАМ транспортно-комунікаційних магістралей та відповідної інфраструктури, розміщеної на їх території, боротьба з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, наркобізнесом».

Емблема ГУАМ

№ 8. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)

(Україна у 2002-2014 рр. була спостерігачем при ЄврАзЕС)

Із договору про заснування ЄврАзЕС

«Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Російська Федерація і Республіка Таджикистан [...] сповнені рішучості [...] поглиблювати взаємну співпрацю в різних галузях [...] утворюють міжнародну організацію «Євразійське економічне співтовариство».

Написи: «ЄврАзЕС Євразійське економічне співтовариство»

№ 9. Витяг із Постанови Кабінету Міністрів України «Про прогноз економічного і соціального розвитку України на 2002-2006 роки». 2002 р.

«...Найбільшими зовнішньоторговельними партнерами України є Російська Федерація (29,6 % товарообороту), країни зони євро (20,0 %), Сполучені Штати Америки (3,2 %). Однак уведення урядом Російської Федерації низки дискримінаційних заходів у сфері зовнішньої торгівлі та змін Податкового кодексу призвели до деякого скорочення українського експорту до Росії. Питома вага обсягів експорту товарів до Росії скоротилася із 27,3 % у першому півріччі 2001 року до 22,6 % на кінець року... Останнім часом зростання українського експорту штучно стримувалося країнами зони евро шляхом введення квот на поставки металу. Українські чорні метали та вироби з них стали об'єктом запровадження спеціальних заходів у 20 країнах світу. Ці чинники обумовили скорочення загального обсягу українського експорту товарів і послуг із 18,8 % у 2000 році до 9,7 % у 2001 році».

№ 10. Міжнародний валютний фонд (МВФ)

(Україна стала членом МВФ у 1992 році)

З інформації Міністерства закордонних справ України про співпрацю України з МВФ. 2003 р.

«1994-1995 роки: Україна співпрацювала з МВФ по програмі системної трансформаційної позики на суму 498,7 млн СПЗ (763,1 млн доларів США), метою якої була підтримка платіжного балансу України.

1995-1998 роки: Україна отримала від МВФ кредити на загальну суму 1 935 млн доларів США. Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

1998-2002 роки: Україна співпрацює з Фондом у рамках Програми розширеного фінансування, яка передбачала надання кредиту обсягом 2,6 млрд доларів США. У рамках цієї Програми Україна отримала 1 591,0 млн доларів США.)».

№ 11. Асоціація України з СС

Із преамбули Угоди про асоціацію України з ЄС. 21 березня 2014 року

«Цим документом створюється асоціація між Україною, з однієї сторони, та Союзом і його державами-членами, з іншої сторони. Цілями асоціації є: сприяти поступовому зближенню Сторін, ґрунтуючись на спільних цінностях і тісних привілейованих зв'язках. Запровадити умови для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі...»

Прапор ЄС

№ 12. Густав Грессель (старший аналітик Європейської ради міжнародних відносин)

«Так, Україна має юридичне право на (повноправне) членство у ЄС, але якщо оцінювати нинішній стан країни за Копенгагенськими критеріями, то перспектива цього членства буде виглядати дуже далекою... Безвізовий режим і угода про вільну торгівлю [...] (стали) чудовими інструментами для прискорення реформ».

Довідка. Копенгагенські критерії. У червні 1993 року Європейська Рада на засіданні у місті Копенгагені визнала право кожної європейської країни вступати до Європейського Союзу після виконання нею низки вимог за трьома критеріями:

а) політичного: стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини і захист прав меншин: б) економічного: дієва ринкова економіка: в) «членського»: зобов’язання, що випливають із факту вступу до ЄЄ, зокрема визнання його політичних, економічних та монетарних цілей. Лише ЄЄ визначає, чи відповідає та чи інша країна Копенгагенським критеріям і може бути прийнятою до його складу.

№ 13. Із результатів опитування 22 українських експертів на тему «Європейська інтеграція України сьогодні: проблеми, виклики, завдання» (фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» в період з 18 до 25 червня 2014 року)

«Основною внутрішньою проблемою, яка перешкоджатиме євроінтеграційному курсу України, експерти вважають насамперед неефективність системи державного управління — недостатній рівень компетенції держслужбовців, надмірна бюрократичність та корумпованість системи державного управління. До першої п'ятірки основних проблем внутрішнього характеру також належать: ситуація на Донбасі (охоплюючи як нинішній збройний конфлікт, так і громадські настрої), високий рівень корупції в українському суспільстві, неефективна політика інформування населення про євроінтеграцію та соціально-економічні проблеми. Агресія, тиск та всебічне перешкоджання з боку Росії є головним зовнішнім викликом для європейського курсу України. Цю думку поділяють усі опитані експерти. Серед основних зовнішніх перешкод експерти називають внутрішні проблеми самого ЄС, протидію або вичікувальну позицію з боку деяких членів ЄС, що не хочуть розривати свої зв'язки з Росією, а також відсутність єдиної позиції в Євросоюзі щодо європейської перспективи України і розширення ЄС загалом».

№ 14. Голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі

«Головна перешкода (подальшого руху до інтеграції з ЄС) — це приватні інтереси, які формували суспільне, економічне і політичне життя в Україні впродовж 22 років, що проявляється насамперед при ухваленні законопроектів, які мають наблизити українське законодавство до європейського. Інша проблема пов'язана з тим, що у Західній Європі Україну все ще сприймають як загрозу, а не як шанс. І це попри надзвичайні природні й людські ресурси України. Києву треба зробити так, щоб європейці більше знали й розуміли Україну за рамками усталених упереджень».

*Завдання 3. Які чинники, на думку експертів, перешкоджали євроінтеграційному курсу України?

**Завдання 4. З’ясуйте дату перетворення Євразійського економічного співтовариства на Євразійський економічний союз, а також час підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Висловіть обґрунтоване припущення про те, з якою третьою подією пов’язані ці дві. Запропонуйте власні висновки.

22.02.2024 Тема: "Утвердження ринкової економіки.Запровадження національної валюти -гривні.Специфіка приватизації. Олігархічна система. "

Вітаю! 

• Перегляньте відеоурок. Запишіть головне з розповіді вчителя.

Домашнє завдання: Прочитайте параграф 22-23, с.190-195.

• Визначте, які фактори впливали на розвиток економіки незалежної України у 1990 -х на початку 2000-х років.

08.02.2024 Тема: "Внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України

Навчальний проект: Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій  "

Вітаю!

1) прослухайте аудіо за посиланням audiolessons.nus.org.ua/history_of_ukraine/vnesok-ukrainskoi-diaspory-u-vidnovlennia-derzhavnoi-nezalezhnosti-ukrainy-11-klas/ 

 ( в аудіо розповідається про:)

• хвиля еміграції українців після Другої світової війни: найбільші осередки у Північній Америці та Західній Європі;

• Український конгресовий комітет – двері, через які українська діаспора ввійшла до політичних процесів у США;

• створення Світового конгресу вільних українців;

• утворення Української Гельсінської групи;

• розбудова української державності за кордоном;

• хто такий Данило Скоропадський? Діяльність молодого гетьманича;

• існування правління Української народної республіки за кордоном. Президенти УНР у екзилі Лівицький та Плав’юк;

• хто такий Степан Скрипник? Про боротьбу за українську національну автокефальну церкву;

• як діаспора сприяла відновленню незалежності України після краху СРСР.

ЗАВДАННЯ

Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України 24 лютого 2022 року різко збільшилась кількість українців закордоном. Порівняй причини перших хвиль української еміграції ХХ століття та нинішньої. Як сьогочасні українські емігранти наслідують діяльність своїх попередників?

 Домашнє завдання: дізнатися історичну інформацію про своє село або місто після ІІ світової війни та до здобуття незалежності України. ( у формі презентації, доповіді, реферату, малюнку з описом на вибір). 

25.01.2024 Тема: Відродження релігійного життя. Створення Автономної Республіки Крим. Меджліс кримськотатарського народу 

• Сьогодні ми поговоримо про день народження держави, у якій ми з вами сьогодні проживаємо.

• І які обставини посприяли тому, що це таки сталося.

• Тема уроку: Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроба державного перевороту в СРСР.

Перебудовчі процеси розпочаті в СРСР кардинально змінили політичну, економічну та культурну ситуацію в союзних республіках, зокрема й Кримської області.

Питання про відновлення Кримської АРСР було порушено в листопаді 1990 р. кримським обкомом КПРС, яким керував М. Багров. Цей крок кримські комуністи пояснювали, як спробу збереження свого впливу і влади в Криму на фоні активного повернення на півострів кримських татар.

Робота з термінами і поняттями:

Репатріація – повернення на батьківщину, з поновленням їх громадянських прав, військовополонених та цивільних осіб, які під час війни опинилися за межами своєї країни та перебували тривалий час поза батьківщиною.

20 січня 1991 р. у Криму відбувся референдум ( перший плебісцит в історії СРСР). На загальне голосування було винесено питання: « Ви за відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб’єкта Союзу РСР і учасника Союзного договору?».  Більшість жителів півострова висловилася за відновлення Кримської АРСР ( 77% жителів півострова).

 12 лютого 1991 р. була відновлена автономія Криму – Кримська АРСР. У ній створювалася Верховна Рада. Згідно з «Законом про вибори» для представників депортованих народів та етнічних груп були передбачені квоти на представництво у Верховній Раді автономії. У Законі зазначалося, що ці гарантовані квоти мають тимчасовий характер – на період, доки депортовані повернуться в Крим. Також, було передбачено 14 місць для кримських татар і по одному місцю для німців, вірмен, болгар і греків.

Єдиною політичною силою на півострові, що виступила категорично проти проведення референдуму, була Організація кримськотатарського національного руху. На той час на півострів переселилось 83 тис. кримських татар.

2. Створення Меджлісу кримсько-татарського народу.

Кримськотатарська спільнота має складну внутрішню структуру і значним її організуючим фактором є релігійна ідентифікація та авторитет громадських лідерів.

Робота з термінами і поняттями:

Меджліс – найменування законодавчо-представницького органу (парламенту) ряду країн (Іран, Азербайджан), народів (Меджліс кримських татар), а також взагалі Народного зібрання, переважно в арабських і ісламських країнах.

Курултай – національне зібрання, вищий представницький повноважний орган кримськотатарського народу.

Згідно із статутом, метою меджлісу є подолання наслідків геноциду вчиненого проти кримських татар радянською владою, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення. Розташований у Сімферополі (до 18.09.2014 р.).

Меджліс було засновано 26 червня 1991 для представництва інтересів кримських татар перед українською та кримською владою, а також в міжнародних організаціях.

30 червня 1991 р. Меджліс прийняв національний гімн і прапор кримських татар.

Структура і керівництво.

Є виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу і обирається з його членів. Складається з 33 членів. Для виконання рішень Меджлісу в усіх місцях проживання кримських татар в Україні обираються органи національного самоуправління — регіональні та місцеві меджліси, що підпорядковуються основному керуючому органу.

Протягом усього часу існування головою Меджлісу був Мустафа Джемілєв. З листопада 2013 головою Меджлісу є Рефат Чубаров.

Отже, чому ця людина, стільки років змогла обіймати цю посаду?

(випереджальне навчання: учням підготувати і презентувати повідомлення про Мустафу Джемілєва).

 Запитання та завдання:

1)   Чому в Криму активізувалась діяльність за відновлення Кримської АРСР?

2) Які події пов’язані з відновлення Кримської АРСР?

3) Який Закон було прийнято 12 лютого 1991 року?

4) Коли було засновано Меджліс кримських татар?

5) Хто став його керівником?

Отже, можна вважати кримський референдум січня 1991 року початком відліку часу, який зробить Крим особливим регіоном України в ХХІ ст..

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

         Підготувати реферат з теми «Видатні кримські татари кінця ХХ ст.».

11.01.2024 Тема: Стан економіки. Поглиблення диспропорцій рівня життя населення 

Вітаю! Сьоьгодні більш детальніше дізнаємось про стан економіки при владі М.Горбачова.

 1) перегляньте цікаве відео про Горбачова

2) опрацюйте презентацію, зробіть конспект

Домашнє завдання: прочитати параграф 18, ст.150-155, запишіть перелік реформ, здійснених після приходу до влади Михайла Горбачова та коротку інформацію про кожну реформу.

21.12.2023 Узагальнення з теми: Україна в період системної кризи радянського ладу 

1) повторити параграфи 12-16

2) перегляньте презентацію, вона вам допоможе згадати попередній матеріал

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТУВАННЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ naurok.com.ua/test/join?gamecode=7957735 (до 22.12, 22:00)

 07.12.2023 Навчальний проєкт: Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій   

Вітаю! 

1)Пропоную вам переглянути відео про життя та побуд на Лозівщині в 50-80 роках ХХ ст. та з'ясувати особливості цього періоду. Порівняйте події на нашій місцевості з загальноукраїнськими подіями. В чому особливість економічного розвитку, промислового та соціального. 

2) Підготуйте повідомлення або презентацію про ваше село в цей період, розпитавши своїх бабусь, дідусів також зверніться до інтеренету

3) Прочитайте цікаву інформацію про нашу громаду

Восени 1941 року Лозова була захоплена німецькими військами. Нацистське командування надавало великого значення місту, яке було воротами до Донбасу. Під час війни місто шість разів переходило з одних рук до інших. Війна перетворила місто на руїни. У боях за звільнення Лозівщини від нацистських окупантів загинуло понад 10 тисяч бійців і офіцерів радянської армії. Понад 9 тисяч лозівчан не повернулися з фронтів Другої Світової. Після остаточного звільнення міста від нацистських окупантів 16 вересня 1943 року лозівчанам довелося повністю відновлювати зруйноване господарство і практично заново відбудовувати місто. Зусиллями тисяч громадян Лозова поступово перетворилася на сучасне місто з багатогалузевим господарством.

Організована в 1933 році майстерня з ремонту сільськогосподарської техніки, в 1958 році була перетворена в авторемонтний завод, на якому проводився ремонт задніх мостів автомобілів.

Прообразом сучасного ВАТ «Лозівській завод металоконструкцій» була машинно-тракторна майстерня, створена в 1930 році для ремонту тракторів і сільгоспінвентаря. У 1958 році майстерня була перетворена в ремонтний завод. У 1959 році був заснований завод «Трактородеталь», який успішно працює і сьогодні.

Найстарішим підприємством є Панютинський вагоноремонтний завод, який був заснований у 1869 році. Зараз – це філія «Панютинський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Становленню міста як потужного промислового центру Харківської області сприяло будівництво в 60-х роках найбільшого за обсягами продукції, що випускається, і чисельності працюючих на підприємстві Лозівського ковальсько-механічного заводу. Місце розміщення виробництва визначалося в зв’язку з наявністю потужного залізничного вузла та близьким розташуванням металургійних комбінатів Східної України. До того ж у місті на той час проживала велика кількість людей, яким потрібна була робота. Датою народження підприємства вважається день, коли була виготовлена перша штамповка – 29 березня 1966 року. Завод є найбільшим підприємством міста Лозова та займає площу 111 гектарів. Лозівський ковальсько-механічний завод лишався основним замовником містобудування до 1991 року. Зокрема, завдяки йому був збудований сучасний міський район багатоповерхівок - Південно – Західний житловий масив з усією інфраструктурою. Дитячі садки, школи, Палац культури, поштові відділення споруджувалися і відкривалися паралельно із розвитком ЛКМЗ. У цей час працівниками заводу було висаджено міський парк «Перемога». У 1975 році стала до ладу лікарня медико-санітарної частини ЛКМЗ на 350 ліжок. Сучасний вигляд підприємства найбільш активно формувався в середині 1970-х – першій половині 1980-х років.

23.11.2023 

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СРСР

Зміни в системі влади. Конституція УРСР 1978 р.

Вітаю! Сьогодні попрацюєте з презентацією та вивчите нові терміни та дати

1) відкрийте презентацію та зробіть конспект слайду № 1-7, 9-11,15

фото конспекту надіслати!!!

2) переглянути відео

Домашнє завдання: прочитати параграф 12, перевірте чого навчилися на ст.109

09.11.2023 Науково-технічна революція: внесок українців. Навчальний  проект: «Ті, хто відкрили шлях у космос (внесок українців в освоєння космічного простору).Леонід Каденюк, Сергій Корольов,Борис Патон, Віктор Глушков. 

ВІТАЮ!

Космічна держава Україна

Без сумніву, Україна — космічна держава. Вона володіє повним циклом відпрацювання космічної техніки — від проектування до розробки, запуску та експлуатації в польоті. Але космічна галузь в Україні існує не завдяки, а всупереч обставинам.

Державне космічне агентство формує космічну політику держави. Конструкторське бюро Південне і машинобудівний завод Південмаш, що знаходяться в Дніпрі, — основа нашої космічної галузі, разом з іншими підприємствами становили майже третину ракетно-космічного потенціалу колишнього СРСР. Зараз наша космонавтика зазнає великих труднощів, пов’язаних, в першу чергу, з фінансуванням, нездатністю або небажанням держави використовувати великі потенціали в цій галузі - і виробничий, і інтелектуальний. Космічні програми, пов’язані з Росією, ми розірвали. Зате зміцнюємо зв’язки з Європейським космічним агентством, НАСА, з Японією, Індією, Китаєм. Крім традиційних ракет-носіїв, наші конструктори розробили плазмові двигуни.

Українці зробили величезний внесок у розвиток радянської та світової космонавтики. В СРСР найвідоміші конструктори були українцями: Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, який народився в Житомирі, Валентин Глушко — українець, одесит, який мене приймав в космонавти, Михайло Янгель — конструктор ракет родом із Сибіру, але його дід з Чернігівської області був висланий царською владою за бунтарство, Володимир Челомей — генеральний конструктор орбітальних станцій, Гліб Лозино-Лозинський — генеральний конструктор МТКК Буран та МіГ-31, далекого винищувача-перехоплювача, на якому доводилося літати і мені. Тобто, весь космос робився українцями.

Створіть презентацію або напишіть про Леоніда Каденюка за планом:

1) дитинство Каденюка

2) підготовка до польоту

3) політ

4) посадка

ДОПОМОЖЕ ІНФОРМАЦІЯ  ЗА ПОСИЛАННЯМ НАТИСКАЙ ТА ВІДЕО

(НАПИШІТЬ СТИСЛУ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ВНЕСОК У КОСМОНАВТИКУ  Сергій Корольов,Борис Патон, Віктор Глушков.)

19.10.2023 ТЕМА: Входження Кримської області до складу УРСР. Становище кримськотатарського народу у місцях депортації

Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості. Становище сільського господарства.

опрацюйте презентації та зробіть конспект за планом

1 Зміни в управлінні господарством

2 Розвиток промисловості

3 Розвиток сільського господарства

ОПРАЦЬОВУЮЧИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ ПРО КРИМСЬКИХ ТАТАР, НАПИШІТЬ ПРО ЇХНЄ СТАНОВИЩЕ У МІСЦЯХ ДЕПОРТАЦІЇ ТА ЇХНЮ БОРОТЬБУ ЗА ПОВЕРНЕННЯ НА БАТЬКІВЩИНУ.

читати пар.8

05.10.2023 Особливості розвитку культури. Практична робота: Повсякденне життя населення України в повоєнні часи: стратегії виживання. Зміни у суспільній свідомості. 

1.опрацюйте матеріали практичної роботи в презентації

2. опрацюйте матеріали презентації " Культура повоєнних років" та зробіть конспект

3. перегляньте відеоурок

21.09.2023 meet.google.com/edu-yyxo-rzn онлайн-урок о 14:00

«Радянізація» західних областей УРСР.

Національно-визвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України. Василь Кук.Бій під Гурбами.

Депортації родин воїнів УПА. Оунівський рух в еміграції.

 Навчальний проєкт:

Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

Д/З перегляньте відео, опрацюйте презентацію та зробіть конспект.прочитайте параграф 3

ПЕРЕЙДІТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ І ПРОЧИТАЙТЕ ПРО НАЙБІЛЬШИЙ БІЙ УПА БІЙ ПІД ГУРБАМИ cdvr.org.ua/28939/2021/04/28/ 

07.09.2023

Практична робота: Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне 

Мета: визначитися, що таке історична пам'ять; розвивати вміння того, як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей; виховувати почуття толерантності. 

ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТОВИЙ МАТЕРІАЛ, ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО ТА НАПИШІТЬ ВЛАСНІ ВРАЖЕННЯ ВІД ПРОЧИТАНОГО ТА ПОБАЧЕГО І ПОЧУТОГО У ВІДЕО. 

І ЧИ НАСПРАВДІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВІЙНА ПОЧАЛАСЯ 22 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ ЧИ ВСЕ Ж ТАКИ 1 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ! ПИСЬМОВО

Відповідно до офіційної позиції нашої держави Другу світову війну ми розглядаємо як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. Слід з однаковою пошаною говорити як про солдатів Червоної армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців у складі інших армій - учасників антигітлерівської коаліції.

Єдність України в Другій світовій війні - у різноманітності. Слід враховувати досвід і приклади різних регіонів. Для різних регіонів України війна тривала різний час. Найдовше це було в Галичині - з 1939 до 1949 року. Причому в той час через Україну проходили численні лінії розлому (політичні, ідеологічні, релігійні тощо), і тому було кілька війн, які тривали одночасно.

Я. Грицак, історик

Чи погоджуєтеся ви з думкою історика? Відповідь обґрунтуйте.

Війна – подія об’єктивна, як же спогади про неї можуть бути настільки різними, що їх носії готові знову узятися до зброї, щоб тепер відстоювати свою «правду» про війну?

 Насправді проблема криється у природі колективної (суспільної) пам'яті. Видатна італійська дослідниця Марія Ферретті, яка вивчала цей феномен вважає, що пам’яті, самої по собі, так само як і минулого, не існує. Це завжди конструкція, по-суті, у суспільстві існує стільки ж видів пам’яті, скільки індивідуумів, сімей, соціальних груп, кланів. Пам’ять множинна, і часто різні її прояви розділені і конфліктують між собою. А проте можна без особливих зусиль спостерігати щось, що природним чином називається пам’яттю, а саме ту сукупність уявлень про минуле, яка в даному суспільстві, у даний історичний момент стає домінуючою і утворює щось, що сприймається більшістю у якості «здорового глузду». Розуміється у такому значенні, пам'ять постає як одне з джерел національної ідентичності, тобто того почуття причетності до певної спільноти, яка, як раз завдяки характерним для неї загальним місцям і міфам, впізнає себе у загальному минулому – і, отже, загалом, у сьогоденні.

 За радянського періоду межі пам’яті про Велику Вітчизняну війну радянського народу (Радянського Союзу) були суворо визначені домінуючим суб’єктом – керівною верхівкою СРСР. Офіційна інтерпретація епізодів даної події могла відбуватися лише у контексті існуючої (у певний період післявоєнної історії СРСР – доби культу особи, хрущовської відлиги, брежнєвського застою) домінантної пам’яті, метою створення якої було формування якісно нової ідентичності.

Починаючи з перших повоєнних років, героїчне минуле народу було об’єктом ідеологічних спекуляцій радянського режиму – сталінізації, десталінізації, реабілітації Йосипа Сталіна, Георгія Жукова, гіперболізації ролі у війні Микити Хрущова, Леоніда Брежнєва та інших значущих фігур, слугувало у якості головного доказу «керівної і направляючої» ролі партії. По-суті, перемога у війні створила нові умови для легітимації комуністичного режиму, несучі конструкції якого, були підточені довоєнною жорстокою практикою голодоморів і репресій, національно-культурних утисків тощо.

 Такий міф про Велику Вітчизняну війну, базову основу якого складали ідеологеми про полум’яний радянський патріотизм і масовий героїзм, про морально-політичну єдність радянського суспільства, керівну роль комуністичної партії, єдність фронту і тилу, дружбу народів СРСР тощо, покликаний був зіграти особливу роль у єднанні радянського суспільства. Тому у ньому не могли знайти відображення факти, події, історичні постаті, які не вписувалися або відверто конфліктували з означеним переліком ідеологем. У величезному просторі пам'яті про Велику Вітчизняну війну, висвітлювалися лише окремі, «підходящі» ділянки, «оточені» зонами замовчуваної «антипам’яті», на кшталт правди про початковий період війни, масовий перехід на бік ворога червоноармійців, колаборація з окупантами місцевого населення, антикомуністичний партизанський рух тощо.

 На думку українського дослідника Андрія Портнова, офіційна совєтська пам’ять про війну не просто відсувала на задній план, а фактично репресувала локальні пам’яті. Зокрема, в накреслених нею кордонах не було місця для Голокосту євреїв і ромів (їх принципово не вирізняли із загалу «мирних жертв фашизму») та, тим більше, для жахливих депортацій десятків національних груп, здійснених у 1944–1946 роках органами НКВД і армійськими підрозділами. У тематичному репертуарі цієї пам'яті не могло бути місця ні для злочинів совєтських військ 1944–1946 років у визволеній від нацистів Европі, ні для обговоренні «ціни Перемоги» – ставлення совєтського командування до звичайних солдатів.

 Розпад СРСР вніс корективи в процеси відтворення «картини» війни. Насамперед це було пов’язано з потребою новопосталих держав у новій ідеології, а, загалом і у творенні нової ідентичності. Причому останнє є характерним як для країн, які відмовилися від тоталітарного минулого, так і для тих, які демонструють наступництво Країни Рад (Росія, Білорусь).

 Значну роль у цьому «приглушенні» опозиційної версії війни, відігравав феномен сакралізації війни, позбавлення суджень про неї, критичної, а, відповідно, і раціональної складової. Будь-яка версія, що розходиться з версією тоталітарного періоду, будь-який аналіз військових подій і наслідків війни, що відхиляється від загальноприйнятого, довгий час сприймалися (і значною мірою сприймаються сьогодні) як замах на святині, як образу пам'яті полеглих, як блюзнірство по відношенню до самих високих національних цінностей. Свіжий приклад: випадок із телеканалом «Дождь», який намагалися закрити тільки за спробу уявити можливість альтернативного розвитку подій з блокованим Ленінградом у 1941–1944 роках. Для наукового співтовариства, у подібних ситуаціях досить поширеною практикою стали звинувачування коллег у ревіонізмі.

 Існують прийоми маніпуляції історичною свідомістю як героїзація «своїх» і демонізація «ворогів». Об’єктивне дослідження подій війни вимагає неупереджено піходити до інтерпретацій її окремих епізодів, безвідносно про що йде мова: про вчинки своєї або ж ворожої сторони. Унаслідок же різноманітних маніпуляцій історичною свідомістю досягається зображення «своїх» у виключно позитивних тонах, для «ворогів» же використовують, переважно, негатив. Свій – це воїн-визволитель, який безмірно любить свою Батьківщину, готовий за неї віддати найдорожче – власне життя, загалом, людина з високими моральними якостями. За такого підходу, зрозуміло, в «правді» про війну не могло бути місця ні для злочинів совєтських військ 1944–1946 років у визволеній від нацистів Європі, ні для оповідей про штрафбат, мародерство у власному тилу та інших «незручних» фактів.

Характеризуючи ставлення до Великої Вітчизняної війни у сучасній Росії, можна порівняти відмінність призначення пам’яті про війну у цій країні та у країнах Західної Європи. Якщо в країнах Західної Європи пам'ять про війну була побудована і покладена в основу національної ідентичності різних країн, щоб передати і зміцнити у свідомості людей ті цінності свободи демократії, якими підживлювався антифашизм і в ім'я яких він боровся, то в Радянському Союзі справа йшла інакше. Тут пам'ять про війну була побудована так, що на першому плані опинялася не боротьба за свободу, а героїзм радянського народу. Оспівувалася відроджена національна міць Росії, новознайдена велич Держави, та заслуги його непогрішимого глави – Сталіна. Іншими словами, пам'ять про війну стала, спочатку, в Радянському Союзі, а потім і в Росії носієм не демократичних цінностей антифашизму, а носієм традиційних націоналістичних цінностей, які, будучи вплетені в тканину соціалістичної риторики (так, міф про Москву – третій Рим перетворився в міф про рятівну місію СРСР, першої соціалістичної держави, по відношенню до усього людства), поступово утворили ідеологічний кістяк режиму.

 Саме така структуризація пам'яті про пережите під час війни, будь-яка альтернативна версія якого була пригнічена, і є причиною тих труднощів, з якими стикається, орієнтована на ідеали демократичного типу, Росія, коли хоче повернути собі найважливішу частину власної історії. Базова конструкція пам'яті про війну залишилася в Росії тією самою, яка була запропонована щодо інтерпретації подій радянськими ідеологами.

 Ще один момент. Для Західного Світу День Перемоги у Другій світовій війні є точкою відліку закінчення війни, настання миру і стабільності у Європі. Мир тут розуміється не лише як відсутність бойових дій, а і як замирення нещодавніх ворогуючих сторін, відмова від таврування і переслідування учорашніх супротивників. Для сучасної Росії цей день – символ тріумфу російської зброї, тріумфу Росії як супердержави. День цей не скасовує війну, а лише означає перехід її в інший вимір – духовно-ідеологічний. Образ ворога не усувається, а просто прикладається до нового об’єкту. Хай це не німці, а американці, не націонал-соціалісти, а «імперіалістичні яструби», «натівські агресори» тощо. Ідеологічно-пропагандистський апарат працює на повну потужність, суспільство мобілізується на нову боротьбу, старі штампи і кліше лише прикладаються до нових об’єктів і ситуацій.

15.05.  2023      Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння. Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Гуманітарна підтримка біженців в країнах ЄС.  

01.05.  2023      Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом 

17.04.  2023      Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Участь добровольців-іноземців у збройній боротьбі на боці 

ОНЛАЙН-УРОК О 12:20  https://meet.google.com/qpi-otdw-cvn 

03.04. 2023     Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Розвиток України як незалежної держави» 

Виконайте онлайн тестування з 11.40 до 13.00  за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2981450  або таким алгоритмом:

1. Зайдіть за посиланням join.naurok.ua  

2. Введіть код доступу від учителя2981450  , ваше прізвище та ім'я

3. Натисніть "приєднатися"

4. Виконуєте протягом години тест

5. Зробіть скріншот результатів і пришліть на вайбер 0502887436

13.03. 2023     Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки. Вступ України до Ради Європи. Будапештський меморандум. Тузлівська криза. Проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію.

ОНЛАЙН-УРОК О 11:40  https://meet.google.com/qpi-otdw-cvn 

27.02. 2023     ТЕМА 5. Розвиток України як незалежної держави

 Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996р. 

13.02. 2023     Повсякдення. Особливості розвитку культури і спорту. Відродження релігійного життя. 

30.01. 2023     Практичне заняття.  Аварія на Чорнобильській АЕС - найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.

16.01. 2023     Життєвий рівень населення. Феномени радянського повсякдення: «хрущовки», «дефіцит», «черги». Етносоціальні зміни в УРСР. Зміни в суспільній свідомості.