Історія України
11 кл
(вівторок)
oleksandrivnavira55@gmail.com для д/з
Урок узагальнення. Тематичний контроль
Україна в повоєнний період (1945 – поч. 1950-х рр.) пережила важкий період відбудови зруйнованої війною економіки, яка завершилася до 1947 року, але супроводжувалася штучним голодом 1947 р.. Одночасно відбувалося встановлення радянських кордонів з Польщею, а також приєднання Закарпаття (1945) та Криму (1954), що формувало сучасні межі України. Паралельно в Західній Україні, незважаючи на репресії проти УГКЦ, стрімко розвивалася система вищої освіти та відбудовувалася економіка.
✅Перегляньте презентацію та при гадайте основні події повоєнної відбудови
▶️Перегляньте навчальні відео
Виконайте тест naurok.com.ua/test/join?gamecode=2671574
Практичне заняття 1. Повсякденне життя повоєнних років.
"Війна пішла, а горе залишилось... ". Повсякденне життя повоєнних років.
Прочитати теоретичний матеріал, виконати завдання усно.
І. Опрацюйте документи та виконайте завдання
Документи розповідають
Враження радянської журналістки Т. Хлоплянкіної від кінохроніки 1947 р.
…Кінохроніка кінця 40-х років… Перед камерою всі посміхаються, але в глибині юрби втомлені обличчя. Люди одягнені убого, чоловіки доношують військові шинелі, на жінках — старенькі потерті пальта…
Уривок зі спогадів Катерини Забудської про повсякденне життя в перші післявоєнні роки в УРСР
…Коли війна закінчилась, була страшна розруха, все було повалено, зруйновано, розбомблено. Ой, страшне творилось… Пам’ятаю, коли ходили до сусідів, то в них і хати не було майже. Все німці розвалили. Ні колгоспів не було, ні магазини не працювали, ні базари, нічого геть… Безвихідь страшна була. Хоча війна і закінчилась, та все одно важко мені було. Морально важко було привикати до такого життя. Переживши два роки в жорстокому полоні, я не зразу привикла до такого спокійного життя…
Але потім почався неспокій в нашому житті… Почався голод 1946—1947 рр. …Боже, який то страшний час був, уявити навіть важко… Як же страшно було дивитись, як люди мучаються. А все через оту владу… Бачила я на свої очі страшенні муки людей, які помирали на очах. Багато людей голодували, і діточок малих також… Їм їсти геть не було нічого, з голоду люди пухли. Хто що міг, те шукав їсти. Бувало їли і картоплю сиру, і мерзлу. А що ж, жити-то хотілось. Батьки мої були ще живі, то якось діставали нам їжу, хоч яку-небудь. Отже, життя після війни було важке, страшне і жорстоке…
Завдання 1. Яку інформацію про післявоєнне повсякденне життя можна отримати за джерелом? Які факти про післявоєнне життя наведено у спогадах? Які висновки можна зробити?
Уривок із книги О. Коляструк «Повсякденне життя українського суспільства у перші післявоєнні роки (1944—1947 рр.)»
…Обмежені товарні ресурси давалися взнаки і в промисловому забезпеченні пересічних людей. Асортимент товарів широкого вжитку був дуже скромним, оскільки легка промисловість, повністю переорієнтована на потреби фронту, дуже повільно відновлювала довоєнні виробничі процеси. Невипадково більшості післявоєнне повсякдення запам’яталося у сіро-зеленому кольорі: на вулицях міст переважали гімнастерки, шинелі, інший одяг, перешитий з них. Танкістський шлем, офіцерський планшет були предметами мрій тисяч хлопчаків, а люди у ватниках і військових чоботях були звичним явищем. Місцеві кустарі й кравчині перелицьовували старі довоєнні пальта і костюми, майстрували необхідні одяганки з парашутів, гардин, брезенту тощо. Згідно з рішенням ще воєнного часу готовий одяг, трикотаж, бавовняні тканини відпускалися лише військовослужбовцям, інвалідам, працівникам мистецтва та школам… Більшість купувала не нове, а ношене взуття і одяг.
Чоботи носили і жінки, і чоловіки. Модельне жіноче взуття було рідкісним — лише у столичних дам…
Завдання 2. Якими були особливості вбрання пересічних представників українського суспільства післявоєнної доби?
Ціни на товари після грошової реформи 1947 р.
Середня заробітна плата у місті в 1948 р. становила 480 рублів, у 1950 р. — 640 рублів; на селі — 164 рублі.
Хліб житній — 3 рублі, хліб пшеничний — 4—8 рублів; крупа гречана — 11—13 рублів; макарони — 9—11 рублів; цукор — 13,5—16,5 рублів; м’ясо — 28—32 рублі; вершкове масло — 62—66 рублів; риба — 10,5 рублів; молоко — 2,5—5 рублів; яйця (1 дес.) — 10—18 рублів; чай грузинський — 160 рублів; сукня жіноча з вовни — 500—600 рублів; костюм чоловічий — 430—1500 рублів; туфлі чоловічі — 250—260 рублів, туфлі жіночі — 260—280 рублів; сірники (1 кор.) — 20 копійок; мило — 4 рублі; книжка (200 стор.) — 8—10 рублів.
Висловіть судження про рівень життя населення на підставі порівняння зарплат і цін на основні товари народного споживання.
Уривок зі спогадів В. Мазур про повсякденне життя в післявоєнній Одесі
У перші післявоєнні роки з продовольством було, як і раніше, кепсько. Щоб хоч бодай як послабити напруження, людям стали роздавати землю під городи. Як і всі містяни, ми доглядали свій город, врожай дбайливо збирали і зберігали — перебирали, що треба, підсушували, щось засолювали і відправляли до льоху, викопаного у дворі (теж характерна ознака 1940-х рр.)…
Подолання труднощів з придбання одягу і взуття в післявоєнні роки потребувало неабияких зусиль і кмітливості. Одяг доглядали й берегли, не раз перешивали, ретельно перелицьовували, комбінували.
Швейна машина «Зінгер» у нашому будинку працювала безупинно. Взагалі люди тоді вдягалися у хто на що здатен…
Періодично батько приносив і віддавав мамі на зберігання облігації чергової держпозики. Мамі, звичайно, більш згодилися б гроші, але вона знала про добровільно-примусове розповсюдження облігацій, тому мовчки без надії складала їх у комод…
Завдання 3. Яку інформацію про повсякденне життя українських громадян можна отримати з джерела?
Уривок зі статті Г. Боднар «Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940-х років»
…Основним видом громадського транспорту залишався трамвай… Трамваї були переповнені, на зупинках скупчувалися натовпи людей, посадка у вагон супроводжувалася штовханиною і лайкою. Проїзд коштував 30 коп., кондуктори масово не повертали пасажирам решти. Реєстрації підлягали всі приватні транспортні засоби (велосипеди, мотоцикли, автомобілі, гужовий транспорт). …Місцеві поляки пригадують місто в 1944—1945 рр. брудним, взимку неприбраний сніг на вулицях. Їх дивували присипані піском болота на вулицях, автомобілі на клумбах, переорані травники, побілені до половини ліхтарі та стовпи, пні дерев.
Базарні й центральні площі та вулиці міста… перетворилися на тимчасові звалища сміття, як і внутрішні подвір’я будинків… Повоєнні жителі скаржилися на занедбані львівські парки. У парку імені Т. Костюка (сучасний парк імені І. Франка) весною 1945 р. виламали дерева й кущі, розікрали огорожу, протоптали безліч доріжок між алеями…
До середини 1945 р. центральні вулиці й площі міста не освітлювали…
(Місцеві жителі) скаржилися на післявоєнних мешканців (які переселилися до міста). Приїжджі утримували у квартирах свійських тварин і птицю. Мешканка вул. Академічної у двох кімнатах чотирикімнатної квартири розмістила кролів і курей…
Люди жили в антисанітарних умовах. Дефіцитне мило безслідно зникало зі складів підприємств і організацій міста… Зубну пасту робили власноруч із крейдяного порошку. Лікарні не забезпечували найнеобхіднішими медикаментами, масовим стало нелегальне придбання ліків у медичного персоналу… За спогадами жителя Професорської колонії, лихом для її мешканців були блохи та клопи, менше таргани, миші та щури…
Влітку і восени 1944 р. у Львові було багато порожніх квартир, … раніше заселених поляками та євреями… Маючи достатню грошову суму, квартири купували у поляків, які виїжджали до Польщі. В умовах подальшого напливу мігрантів влада вдалася до створення комунальних квартир. Повоєнне життя більшості мешканців міста було напівголодним, бракувало одягу і взуття, зимувати доводилося в неопалених квартирах без найнеобхідніших засобів гігієни, медикаментів.
Завдання 4. Які зміни відбувалися в повсякденному житті Львова після встановлення радянської влади?
Тема: Культура повоєнних років
📺Перегляньте відео про диктатора Сталіна www.youtube.com/watch?v=RVbI3DsDHyQ
⏯️ Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=NBZYl3B8J6I
✅Опрацюйте презентацію та зробіть конспект ( наука, література, освіта, архітектура, образотворче мистецтво)
🏠Домашнє завдання: опрацювати параграф 5, заповніть таблицю на ст. 53 ( вказати прізвища українських діячів)
Тема: Економічне та суспільно-політичне життя
Економічне життя в повоєнний період характеризувалося відновленням зруйнованої інфраструктури, індустріалізацією, колективізацією та централізованим плануванням, що часто супроводжувалося примусовою працею та дефіцитом товарів. Суспільно-політичне життя відзначалося встановленням тоталітарного режиму, жорсткою ідеологією, масовими репресіями проти «ворогів народу», обмеженням свобод та формуванням культу особи керівника.
✅Опрацюйте презентацію , зробіть конспект, даючи коротку характеристику ЖДАНОВЩИНІ, ЛИСЕНКІВЩИНІ, КОСМОПОЛІТИЗМ, " СПРАВІ ЛІКАРІВ" , "сОЦІАЛІСТИЧНОМУ РЕАЛІЗМОВІ"
📺Перегляньте навчальне відео www.youtube.com/watch?v=Aa5wYAaYhx0
А також відео про Голодомор 1946-1947 www.youtube.com/watch?v=X0k4LHPVHUg
🏠 Домашнє завдання: Читати параграф 4, ст. 35-43, підготуйте розповідь про Голод 1946-1947 рр.
Радянізація – це процес встановлення радянської влади та суспільно-політичної системи на приєднаних землях. У випадку західних областей України (Галичина, Волинь, Буковина, Закарпаття) він відбувався після Другої світової війни.
✅Опрацюйте презентацію та зробіть конспект ( які були проведені заходи радянською владою на західноукраїнських землях та наслідки)
📺Перегляньте відео www.youtube.com/watch?v=MO4JesgwGA8
🏠 Домашнє завдання: Опрацювати параграфи 3-4
Тема: Депортації українців. Національно-визвольний рух.
Депортація – це примусове виселення людей з місць їхнього проживання.
Депортації були трагічними сторінками історії, коли українців насильно виселяли з рідних земель. Попри це, український народ не припиняв боротьби за свободу та незалежність, яка завершилася відновленням державності у 1991 році.
📺Перегляньте відео
✍️Запишіть до зошита про депортацію та Національно-визвольний рух👇
🏠 Домашнє завдання: прочитати параграф 2, ст. 20-28
Розділ І. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД
Тема: Україна в системі міжнародних відносин.
Вітаю!
👀 Вам потрібно переглянути презентацію .
📝 Під час перегляду, будь ласка, зробіть конспект основних моментів. Це допоможе вам краще запам'ятати матеріал .
💭Запам`ятайте дати і терміни
📖 Уважно читайте всі історичні джерела, спогади і так далі. Уважно переглядайте плакати.
📽️ Перегляньте відео
🏠 Домашнє завдання: Опрацювати параграф 1, завдання 2 на ст.19 письмово у зошит
👀Опрацюйте презентацію та текстовий документ додані до уроку
✍️Запишіть періодизацію до зошита історії України другої половини ХХ – першої чверті ХХІ ст.👇
🏠 Домашнє завдання: прочитати ст. 5-10
ЗАПИСАТИ