16/10 Мета-дані та просування пошукова оптимізація
09/10 Узагальнення та систематизація знань з теми: «Веб-програмування».
Веб-програмування — це процес створення та підтримки вебсайтів і вебдодатків, які працюють через Інтернет. Це комплексне завдання, що вимагає знань у трьох основних напрямах: Front-end, Back-end та Бази даних.
Термін
Пояснення
Вебсайт
Набір взаємопов'язаних вебсторінок під одним доменним ім'ям.
Вебсторінка
Документ, написаний мовою HTML, який відображається у браузері.
Веббраузер
Програма (клієнт), що інтерпретує HTML, CSS та JavaScript для відображення сторінок (наприклад, Chrome, Firefox).
Вебсервер
Програма (сервер), що зберігає файли сайту та обробляє запити від браузерів (наприклад, Apache, Nginx).
Протокол HTTP(S)
Протокол передачі гіпертексту, основа взаємодії між клієнтом (браузером) та сервером. S означає захист (шифрування).
Експортувати в Таблиці
Клієнт (Браузер) надсилає Запит (Request) на отримання вебсторінки до сервера.
Сервер обробляє запит (виконує код, звертається до бази даних).
Сервер надсилає Відповідь (Response) у вигляді HTML, CSS та JavaScript назад клієнту.
Клієнт (Браузер) відображає отриманий вміст користувачеві.
Front-end — це все, що користувач бачить і з чим взаємодіє у своєму браузері.
Технологія
Роль
Призначення
HTML (HyperText Markup Language)
Структура
Визначає вміст сторінки (текст, зображення, посилання, заголовки). Це скелет вебсторінки.
CSS (Cascading Style Sheets)
Оформлення
Визначає зовнішній вигляд (кольори, шрифти, розміри, розташування елементів). Це одяг вебсторінки.
JavaScript (JS)
Динаміка
Додає інтерактивність та поведінку (анімації, перевірка даних форм, обробка кліків). Це мозок вебсторінки.
Експортувати в Таблиці
Адаптивний дизайн (Responsive Design): Здатність вебсторінки коректно відображатися на будь-яких пристроях (комп'ютер, планшет, смартфон) завдяки гнучким CSS-стилям.
DOM (Document Object Model): Деревоподібне представлення HTML-документа, яке дозволяє JavaScript змінювати структуру, стилі та вміст сторінки.
Back-end — це невидима для користувача частина, яка відповідає за логіку роботи, обробку даних та взаємодію з базами даних.
PHP (традиційно популярний для веброзробки, на ньому працює WordPress).
Python (використовується з фреймворками Django, Flask).
JavaScript (Node.js) (дозволяє використовувати JS як для Front-end, так і для Back-end).
C# (для платформи .NET), Java (для великих корпоративних систем).
Обробка запитів: Приймає запити від браузера (наприклад, реєстрація, вхід, додавання товару в кошик).
Бізнес-логіка: Виконує основні операції (розрахунки, перевірка прав доступу, надсилання електронних листів).
Взаємодія з БД: Зберігає та отримує дані з бази даних.
Створення сторінок: Динамічно генерує HTML-код, який надсилається клієнту (наприклад, сторінку профілю користувача).
База даних — це сховище, де впорядковано зберігаються всі дані вебдодатку (інформація про користувачів, товари, статті, коментарі).
Реляційні (SQL): Дані зберігаються у вигляді таблиць зі зв'язками (наприклад, MySQL, PostgreSQL). Для роботи використовується мова SQL (Structured Query Language).
Нереляційні (NoSQL): Зберігають дані у менш структурованому вигляді (наприклад, документи JSON, як у MongoDB). Використовуються для великих обсягів швидкозмінних даних.
Фреймворки (Frameworks): Готові набори інструментів, бібліотек та правил, які прискорюють розробку, забезпечують безпеку та стандартизують код.
Front-end: React, Angular, Vue.js.
Back-end: Django (Python), Laravel (PHP), Express (Node.js).
Системи керування вмістом (CMS) (Content Management System): Готові платформи для швидкого створення сайтів без глибокого програмування (наприклад, WordPress, Joomla).
Контроль версій (Git): Система, яка дозволяє розробникам відстежувати зміни в коді, повертатися до попередніх версій та працювати над проєктом одночасно.
02/10 Прикладний програмний інтерфейс
Прикладний програмний інтерфейс (англ. Application Programming Interface), або скорочено API, – це набір правил, протоколів і інструментів, що дозволяє різним програмним додаткам (системам) спілкуватися та обмінюватися даними між собою.
Це як офіціант у ресторані: ви (один додаток) робите замовлення (запит) на кухню (інший додаток), і офіціант (API) передає це замовлення, а потім приносить готову страву (відповідь). Ви не бачите, як саме готується страва (внутрішню логіку роботи іншого додатку), а лише отримуєте кінцевий результат.
API є фундаментальною основою сучасного цифрового світу, оскільки він забезпечує:
Взаємодію (Integration): Дозволяє незалежним програмним системам (наприклад, вебсайту та мобільному додатку) спільно використовувати дані та функціональність.
Абстракцію: Приховує складну внутрішню логіку роботи однієї системи, надаючи лише необхідні методи для взаємодії. Це спрощує розробку.
Безпеку: Контролює, які дані можуть бути доступні зовнішнім програмам і яким чином, часто вимагаючи ідентифікації та аутентифікації (ключів доступу).
Модульність: Дозволяє створювати додатки з окремих, незалежних частин (мікросервісів), які обмінюються даними через API.
API використовується щодня у більшості онлайн-сервісів:
Вхід через соціальні мережі: Коли ви натискаєте кнопку "Увійти за допомогою Google/Facebook" на сторонньому сайті, цей сайт використовує API Google/Facebook для безпечної авторизації, не вимагаючи від вас пароля.
Карти та навігація: Коли додаток для таксі чи доставки відображає карту, він використовує API Google Maps (або іншого картографічного сервісу).
Онлайн-платежі: Інтернет-магазин використовує API платіжної системи (наприклад, LiqPay, Portmone), щоб безпечно провести транзакцію з вашої картки.
Прогноз погоди: Вебсайт новин отримує актуальні дані про погоду, роблячи запит до API метеорологічного сервісу.
25/09 Валідація та збереження даних форм
Валідація — це процес перевірки даних, які користувач ввів у поля форми, на відповідність встановленим правилам і вимогам. Мета — забезпечити, щоб отримані дані були коректними, повними і безпечними для подальшої обробки та збереження.
Для забезпечення максимальної надійності використовують два основні типи валідації:
1.1. Клієнтська валідація (Client-Side Validation)
Де відбувається: У браузері користувача (на стороні клієнта) за допомогою мов HTML5 та JavaScript.
Мета: Швидкий зворотний зв'язок для користувача. Миттєво повідомляє про помилки (наприклад, пропущене поле або неправильний формат email).
Приклади:
HTML5-атрибути: required (обов'язкове поле), type="email" (перевірка формату email), minlength, maxlength (перевірка довжини).
JavaScript: Перевірка складніших правил (наприклад, порівняння паролів, складність пароля).
Недолік: Легко обійти (відключити JavaScript у браузері), тому вона недостатня для безпеки.
1.2. Серверна валідація (Server-Side Validation)
Де відбувається: На вебсервері після відправлення даних, за допомогою мов програмування, як-от PHP, Python (Django/Flask), Node.js.
Мета: Забезпечення безпеки та цілісності даних. Це обов'язковий захід безпеки, оскільки дані з клієнта завжди є потенційно ненадійними.
Приклади перевірок:
Перевірка, чи не намагається користувач ввести шкідливий код (наприклад, SQL-ін'єкції або XSS-атаки).
Перевірка на унікальність (наприклад, чи існує вже такий логін або email в базі даних).
Повторна перевірка всіх правил, які були на клієнті.
Результат: Якщо дані не пройшли валідацію, сервер повертає форму користувачеві з повідомленнями про помилки.
Збереження даних (персистентність) — це процес переміщення коректних, валідованих даних, отриманих із форми, на постійне сховище для подальшого використання.
Збереження даних відбувається на стороні сервера після успішної валідації:
Обробка запиту: Сервер отримує HTTP-запит (зазвичай методом POST) з даними форми.
Валідація на сервері: Дані проходять фінальну, сувору перевірку (див. розділ 1.2).
Підготовка даних: Дані очищаються (санітизуються) та форматуються для запису. Важливо: Паролі перед збереженням обов'язково хешуються (перетворюються на незворотний рядок символів).
Взаємодія з базою даних (БД): Сервер використовує спеціальну мову (наприклад, SQL) для виконання команди INSERT (додати) або UPDATE (оновити) у вибраній таблиці бази даних.
Приклад БД: MySQL, PostgreSQL, SQLite.
Надсилання відповіді:
Успіх: Користувач перенаправляється на сторінку "Дякуємо за реєстрацію/замовлення".
Помилка БД: Користувачеві відображається повідомлення про системну помилку.
18/09 Розміщення сайту на сервері.
Перегляньте відеоролик
11/09 Веб-програмування та інтерактивні сторінки
Веб-програмування та інтерактивні сторінки – це дві тісно пов'язані концепції, що лежать в основі сучасного Інтернету. Веб-програмування – це процес створення веб-сайтів і веб-додатків, які функціонують в мережі. Інтерактивні сторінки – це результат цього процесу, де користувач може взаємодіяти з контентом, а не просто переглядати статичну інформацію.
Веб-програмування поділяється на дві основні частини: фронтенд і бекенд.
Фронтенд (Front-end) – це все, що користувач бачить і з чим взаємодіє у своєму браузері. Це візуальна частина сайту. Основні технології для фронтенду:
HTML (HyperText Markup Language): Використовується для створення структури веб-сторінки (заголовки, абзаци, посилання, зображення).
CSS (Cascading Style Sheets): Відповідає за стиль і зовнішній вигляд сторінки (кольори, шрифти, розташування елементів).
JavaScript (JS): Додає інтерактивність та динаміку на сторінку, роблячи її "живою" (наприклад, анімація, перевірка даних у формах, динамічне оновлення контенту без перезавантаження сторінки).
Бекенд (Back-end) – це "внутрішня кухня" сайту, невидима для користувача. Це серверна частина, яка відповідає за обробку даних, взаємодію з базами даних і логіку роботи веб-додатка. Технології бекенду включають мови програмування (Python, PHP, Java, Ruby, Node.js), а також системи управління базами даних (MySQL, PostgreSQL).
Інтерактивність перетворює веб-сторінку зі звичайного документа на повноцінний інструмент. Замість того щоб просто читати текст, користувач може:
Вводити дані у форми (наприклад, для реєстрації або пошуку).
Натискати кнопки для виконання певних дій (наприклад, "додати в кошик" або "надіслати").
Динамічно змінювати контент (наприклад, перемикати зображення в галереї).
Отримувати відповіді від сервера без перезавантаження сторінки (наприклад, під час онлайн-чату).
Інтерактивні сторінки створюються насамперед за допомогою JavaScript, який працює безпосередньо в браузері користувача. Завдяки цьому можна створювати складні веб-додатки, такі як онлайн-ігри, інтерактивні карти та соціальні мережі. На відміну від статичних сторінок, які завантажуються в браузері в готовому вигляді, інтерактивні сторінки дозволяють користувачу взаємодіяти з інформацією, що значно покращує досвід користувача.
04/09 Мова розмітки гіпертексту. Каскадні таблиці стилів
Мова розмітки гіпертексту — це спеціальна мова програмування, яка використовується для створення вебсторінок. Найвідомішою та найпоширенішою мовою розмітки є HTML.
HTML (HyperText Markup Language) — це стандартна мова, що використовується для створення структури та вмісту вебсторінки. Вона не є мовою програмування у звичному розумінні, оскільки не виконує обчислень, а лише "розмічає" текст, зображення, відео та інші елементи, вказуючи браузеру, як їх відображати.
Ви створюєте файл з розширенням .html, записуючи в нього розмітку. Коли ви відкриваєте цей файл у веббраузері (наприклад, Chrome, Firefox), він зчитує теги та атрибути і перетворює їх на візуально оформлену вебсторінку. Для створення динамічних та інтерактивних вебсторінок HTML зазвичай використовують разом з CSS (для стилізації) та JavaScript (для додавання функціональності).
30/05 ОCR-технології для розпізнавання паперових документів
23/05 Електронний документ, його ознаки та правовий статус. Електронний документообіг.
16/05 Програмні засоби обробки документів та інформації. Види систем обробки текстів. Комунікаційні технології.
09/05 Технічні засоби обробки документів та інформації. Класифікація офісної техніки.
02/05 Системи управління електронними документами.
Системи управління електронними документами (СУЕД) – це програмні комплекси, призначені для організації роботи з електронними документами протягом усього їх життєвого циклу: від створення до архівування або знищення. Вони допомагають підприємствам та організаціям ефективно керувати інформацією, оптимізувати бізнес-процеси, підвищувати продуктивність та забезпечувати відповідність нормативним вимогам.
Давай розглянемо ключові аспекти СУЕД:
Основні функції СУЕД:
Створення та імпорт документів:
Можливість створення нових електронних документів безпосередньо в системі (наприклад, використовуючи вбудовані редактори або шаблони).
Імпорт існуючих електронних документів різних форматів (текстові файли, PDF, зображення, відео тощо) з локальних дисків, мережевих папок, сканерів, електронної пошти та інших джерел.
Зберігання та організація документів:
Централізоване та безпечне зберігання всіх електронних документів в єдиному сховищі.
Система каталогів, папок, тегів, метаданих (автор, дата створення, тема, статус тощо) для зручної організації та класифікації документів.
Версійність документів: автоматичне збереження історії змін документа, можливість перегляду та відновлення попередніх версій.
Пошук документів:
Повнотекстовий пошук за вмістом документів, а також пошук за метаданими та іншими атрибутами.
Розширені критерії пошуку з використанням фільтрів та логічних операторів.
Швидкий та ефективний доступ до необхідної інформації.
Керування доступом та безпека:
Гнучка система розмежування прав доступу до документів та функцій системи на основі ролей, груп користувачів або індивідуальних прав.
Контроль за діями користувачів (аудит): фіксація часу доступу, перегляду, редагування, створення, видалення документів.
Шифрування даних для забезпечення конфіденційності.
Захист від несанкціонованого копіювання, друку та розповсюдження документів.
Керування бізнес-процесами (workflow):
Налаштування маршрутів руху документів (погодження, затвердження, виконання, ознайомлення).
Автоматизація рутинних операцій, пов'язаних з обробкою документів.
Відстеження статусів документів на кожному етапі бізнес-процесу.
Сповіщення користувачів про необхідні дії.
Співпраця та обмін документами:
Можливість спільної роботи над документами в режимі реального часу або асинхронно.
Інструменти для коментування, рецензування та внесення правок.
Контроль конфліктів версій при одночасній роботі кількох користувачів.
Безпечний обмін документами з внутрішніми та зовнішніми користувачами.
Архівування та знищення документів:
Організація довгострокового зберігання документів відповідно до встановлених правил та нормативів.
Керування термінами зберігання документів.
Процедури безпечного знищення документів, що втратили свою актуальність.
Звітування та аналітика:
Генерація звітів про рух документів, стан бізнес-процесів, активність користувачів тощо.
Аналіз даних для виявлення вузьких місць та оптимізації роботи з документами.
Інтеграція з іншими системами:
Можливість інтеграції з іншими корпоративними системами (ERP, CRM, системи електронної пошти, офісні пакети тощо) для обміну даними та автоматизації процесів.
25/04 Правила оформлення сторінки. Оформлення бібліографічних списків та покажчиків. Правила та вимоги оформлення письмової роботи.
Перегляньте відеоролик, запишіть основні поняття:
18/04 Реквізити документа.Шаблони та формуляр-зразки документа.
Перегляньте відеоролик, запишіть основні поняття:
11/04 Поняття документу. Призначення та класифікація документів. Документообіг. Загальні правила оформлення документів.
Перегляньте відеоролик, запишіть основні поняття:
04/04 Налаштування засобів системного міжмережевого екрану(брандмауера).
Основні функції брандмауера:
Фільтрація мережевого трафіку: брандмауер аналізує пакети даних, що надходять і виходять з вашого комп'ютера, і дозволяє або блокує їх на основі заданих правил.
Захист від несанкціонованого доступу: брандмауер запобігає проникненню хакерів та інших зловмисників до вашої системи.
Контроль доступу додатків до мережі: брандмауер дозволяє вам контролювати, які програми можуть підключатися до Інтернету.
Захист від мережевих атак: брандмауер може блокувати різні типи мережевих атак, такі як DoS-атаки та сканування портів.
Налаштування брандмауера Windows:
Відкриття брандмауера Windows:
Натисніть кнопку "Пуск" і введіть "Брандмауер Windows" у поле пошуку.
Виберіть "Брандмауер Windows Defender".
Основні налаштування:
Увімкнення та вимкнення брандмауера: ви можете ввімкнути або вимкнути брандмауер для різних типів мереж (приватна, загальнодоступна).
Дозволені програми: ви можете дозволити або заборонити певним програмам підключатися до Інтернету.
Додаткові параметри: ви можете налаштувати більш детальні правила для вхідного та вихідного трафіку.
Додаткові параметри:
Правила для вхідних підключень: ви можете створити правила, які визначають, який вхідний трафік дозволено або заблоковано.
Правила для вихідних підключень: ви можете створити правила, які визначають, який вихідний трафік дозволено або заблоковано.
Правила безпеки підключень: ви можете налаштувати правила для безпечних підключень (IPsec).
Рекомендації з безпеки:
Завжди тримайте брандмауер увімкненим.
Будьте обережні при додаванні нових правил до брандмауера.
Регулярно оновлюйте брандмауер і операційну систему.
Використовуйте надійні паролі.
Встановіть антивірусне програмне забезпечення.
28/03 Політика безпеки при доступі до мережі загального користування. Системи аналізу вмісту поштового і веб-трафіку (електронна пошта і НТТР). Віртуальні приватні мережі (VPN).
1. Політика безпеки при доступі до мережі загального користування:
Уникайте передачі конфіденційної інформації: Не здійснюйте банківські операції, не вводьте паролі та не передавайте інші важливі дані через громадські Wi-Fi мережі.
Використовуйте VPN: Віртуальні приватні мережі (VPN) шифрують ваш трафік, роблячи його недоступним для сторонніх осіб.
Оновлюйте програмне забезпечення: Переконайтеся, що ваше операційне забезпечення та програми оновлені, щоб уникнути вразливостей.
Вимкніть загальний доступ до файлів: Переконайтеся, що на вашому пристрої вимкнено загальний доступ до файлів та принтерів.
Використовуйте HTTPS: Перевіряйте, щоб сайти, які ви відвідуєте, використовували протокол HTTPS, який забезпечує шифрування даних.
Обережність з безкоштовними Wi-Fi: Уникайте використання невідомих або підозрілих Wi-Fi мереж.
Використовуйте надійний брандмауер: Брандмауер допоможе захистити ваш пристрій від несанкціонованого доступу.
2. Системи аналізу вмісту поштового та веб-трафіку (електронна пошта та HTTP):
Аналіз електронної пошти: Ці системи перевіряють електронні листи на наявність шкідливого вмісту, спаму та фішингових атак.
Аналіз веб-трафіку: Ці системи відстежують та аналізують веб-трафік, щоб виявити шкідливі веб-сайти, завантаження та інші підозрілі дії.
Фільтрація вмісту: Системи можуть фільтрувати небажаний вміст, такий як порнографія або насильство.
Запобігання витоку даних: Ці системи можуть запобігти витоку конфіденційних даних, таких як номери кредитних карток або особиста інформація.
3. Віртуальні приватні мережі (VPN):
Шифрування трафіку: VPN шифрує ваш інтернет-трафік, роблячи його недоступним для сторонніх осіб.
Приховування IP-адреси: VPN приховує вашу IP-адресу, що робить вас анонімним в Інтернеті.
Обхід географічних обмежень: VPN дозволяє обійти географічні обмеження та отримати доступ до контенту, який заблокований у вашому регіоні.
Безпека в громадських Wi-Fi мережах: VPN забезпечує безпеку вашого з'єднання в громадських Wi-Fi мережах.
Захист від стеження: VPN захищає вас від стеження з боку інтернет-провайдерів, рекламодавців та інших третіх осіб.
Додаткові рекомендації:
Завжди будьте уважні до того, до яких мереж ви підключаєтеся, і ніколи не передавайте конфіденційну інформацію через загальнодоступні мережі без використання додаткових заходів безпеки, таких як VPN.
Регулярно оновлюйте програмне забезпечення на своїх пристроях, щоб захиститися від відомих вразливостей.
Використовуйте надійні паролі та двофакторну аутентифікацію для додаткового захисту своїх облікових записів.
21/03 Проблеми забезпечення безпеки в комп'ютерних системах і мережах. Типова корпоративна мережа. Засоби захисту мереж. Призначення, можливості, і основні захисні механізми міжмережевих екранів.
14/03 Керування механізмами захисту. Виявлення атак. Захист периметра комп'ютерних мереж. Міжнародні стандарти інформаційної безпеки.
07/03 Криптографічні методи захисту інформації.
Криптографія – це наука про методи захисту інформації шляхом її перетворення в незрозумілу форму (шифрування) та відновлення в оригінальний вигляд (дешифрування). Вона відіграє ключову роль у забезпеченні конфіденційності, цілісності та автентичності даних у цифровому світі.
Основні криптографічні методи:
Симетричне шифрування:
Використовує один і той же ключ для шифрування та дешифрування.
Швидке та ефективне, але вимагає безпечного обміну ключами.
Приклади: AES, DES.
Асиметричне шифрування (шифрування з відкритим ключем):
Використовує пару ключів: відкритий (для шифрування) та закритий (для дешифрування).
Вирішує проблему обміну ключами, але повільніше за симетричне шифрування.
Приклади: RSA, ECC.
Хешування:
Перетворює дані будь-якого розміру в хеш-значення фіксованої довжини.
Одностороння функція: неможливо відновити оригінальні дані з хеш-значення.
Використовується для перевірки цілісності даних.
Приклади: SHA-256, MD5.
Цифровий підпис:
Використовує асиметричне шифрування для підтвердження автентичності та цілісності даних.
Підписувач використовує свій закритий ключ для створення підпису, а отримувач – відкритий ключ для перевірки.
Криптографічні протоколи:
Набори правил та процедур, що визначають, як криптографічні методи використовуються для забезпечення безпеки зв'язку.
Приклади: SSL/TLS, IPsec.
Застосування криптографічних методів:
Захист конфіденційних даних (паролі, фінансова інформація).
Безпечний обмін повідомленнями (електронна пошта, месенджери).
Захист веб-сайтів (HTTPS).
Електронна комерція (безпечні онлайн-транзакції).
Цифрові підписи (підтвердження автентичності документів).
Криптовалюти (безпечні транзакції та зберігання).
28/02 Правові основи забезпечення безпеки інформаційних технологій. Відповідальність за порушення у сфері захисту інформації та неправомірного використання автоматизованих систем.
Перегляньте відеоролик:
21/02 Об'єкти захисту. Види заходів протидії загрозам безпеки. Переваги та недоліки різних видів заходів захисту.
14/02 Загрози безпеці інформації в автоматизованих системах. Основні джерела і шляхи реалізації загроз безпеки та каналів проникнення і несанкціонованого доступу до відомостей та програмного коду
Основні джерела загроз:
Людський фактор:
Ненавмисні помилки працівників (наприклад, випадкове видалення даних, неправильна конфігурація системи).
Зловмисні дії інсайдерів (наприклад, крадіжка даних, саботаж).
Соціальна інженерія (наприклад, фішинг, обман для отримання доступу до системи).
Технічні фактори:
Вразливості програмного забезпечення (наприклад, помилки в коді, які можуть бути використані зловмисниками).
Недостатня фізична безпека (наприклад, доступ до серверів сторонніх осіб).
Збої обладнання (наприклад, відмова жорсткого диска, що призводить до втрати даних).
Шкідливе програмне забезпечення (віруси, троянські програми, шпигунське програмне забезпечення).
Природні та техногенні катастрофи:
Пожежі, повені, землетруси.
Відключення електроенергії.
Терористичні акти.
Мережеві атаки:
DDoS-атаки (атаки на відмову в обслуговуванні).
Сканування портів.
Перехоплення трафіку.
Шляхи реалізації загроз та канали проникнення:
Мережеві канали:
Інтернет.
Локальні мережі.
Бездротові мережі.
Фізичні канали:
USB-накопичувачі.
Оптичні диски.
Друковані документи.
Програмні канали:
Шкідливе програмне забезпечення.
Вразливості програмного забезпечення.
Неправильна конфігурація системи.
Соціальна інженерія:
Фішинг.
Обман.
Маніпуляція.
Несанкціонований доступ до відомостей та програмного коду:
Крадіжка облікових даних.
Використання вразливостей програмного забезпечення.
Встановлення шкідливого програмного забезпечення.
Фізичний доступ до обладнання.
Для захисту інформації необхідно:
Впроваджувати комплексні заходи безпеки, що охоплюють всі аспекти системи.
Регулярно оновлювати програмне забезпечення.
Використовувати надійні паролі та двофакторну аутентифікацію.
Навчати персонал правилам безпеки.
Використовувати антивірусне програмне забезпечення та брандмауери.
Створювати резервні копії даних.
Контролювати фізичний доступ до обладнання.
Використовувати шифрування даних.
Проводити регулярні аудити безпеки.
07/12 Інформація та інформаційні відносини
Інформація є одним з найважливіших ресурсів сучасного суспільства. Вона відіграє ключову роль в усіх сферах людської діяльності, від особистого спілкування до глобальних економічних процесів.
Що таке інформація?
Інформація - це дані, які отримали певне значення та контекст, що дозволяє їх використовувати для прийняття рішень, навчання або інших цілей. Інформація може бути представлена в різних форматах: текст, зображення, звук, відео тощо.
Інформаційні відносини
Інформаційні відносини - це суспільні відносини, які виникають у процесі створення, збирання, обробки, зберігання, поширення та використання інформації. Ці відносини регулюються різними нормативно-правовими актами, такими як закони "Про інформацію", "Про захист персональних даних", "Про авторське право" та інші.
Ключові аспекти інформаційних відносин:
Суб'єкти інформаційних відносин: фізичні та юридичні особи, які беруть участь у створенні, обробці, поширенні та використанні інформації.
Об'єкти інформаційних відносин: інформація, дані, знання, які є предметом взаємодії між суб'єктами.
Права та обов'язки суб'єктів: кожен суб'єкт інформаційних відносин має певні права та обов'язки щодо інформації, зокрема право на доступ до інформації, право на захист персональних даних, обов'язок не поширювати недостовірну інформацію тощо.
Регулювання інформаційних відносин: інформаційні відносини регулюються законодавством та іншими нормативно-правовими актами, які встановлюють правила поведінки суб'єктів у інформаційній сфері.
Види інформаційних відносин:
Відносини щодо створення інформації: відносини, пов'язані зі створенням нової інформації, наприклад, наукові дослідження, журналістська діяльність, літературна творчість тощо.
Відносини щодо збирання та обробки інформації: відносини, пов'язані зі збиранням, систематизацією та обробкою інформації, наприклад, маркетингові дослідження, соціологічні опитування тощо.
Відносини щодо зберігання інформації: відносини, пов'язані зі зберіганням інформації на різних носіях, наприклад, створення баз даних, архівів тощо.
Відносини щодо поширення інформації: відносини, пов'язані з поширенням інформації серед різних аудиторій, наприклад, публікація статей у ЗМІ, розміщення інформації в Інтернеті тощо.
Відносини щодо використання інформації: відносини, пов'язані з використанням інформації для досягнення різних цілей, наприклад, прийняття рішень, навчання, розваги тощо.
Значення інформаційних відносин:
Інформаційні відносини відіграють важливу роль у розвитку сучасного суспільства. Вони забезпечують:
Доступ до інформації: кожен має право на доступ до інформації, яка його цікавить, за умови дотримання законодавства.
Свободу слова та самовираження: кожен має право вільно виражати свої думки та переконання, поширювати інформацію.
Розвиток демократії: інформаційні відносини є основою для розвитку демократичних інститутів, оскільки забезпечують можливість громадян отримувати інформацію про діяльність влади та брати участь в управлінні державою.
Економічний розвиток: інформація є важливим ресурсом для економічного розвитку, оскільки дозволяє підприємствам приймати обґрунтовані рішення, розробляти нові продукти та послуги.
Соціальний розвиток: інформаційні відносини сприяють соціальному розвитку, оскільки забезпечують можливість людям отримувати освіту, підвищувати кваліфікацію, знайомитися з культурними цінностями тощо.
Розвиток інформаційних технологій та їх вплив на інформаційні відносини:
Розвиток інформаційних технологій, зокрема Інтернету, мобільних пристроїв та соціальних мереж, значно впливає на інформаційні відносини. З одного боку, це сприяє розширенню доступу до інформації, спрощує процес її поширення та обміну. З іншого боку, це створює нові виклики, такі як поширення недостовірної інформації, порушення авторських прав, загроза конфіденційності персональних даних тощо.
27/12 Узагальнення та систематизація знань за І семестр
20/12 презентація результатів проєкту
Вітаю! Сподіваюсь ви вже створили власний сайт на платформі google sites? Тож сьогодні ви презентуєте свої роботи, а також матеріали чек-листа.
Повторіть правила безпеки в Інтернеті
06/12 Розробка проєкту
Працюючи над проектами, ви вчитеся: виявляти і формулювати проблеми; проводити їх аналіз; розробляти план дослідження; знаходити необхідне джерело інформації; працювати з отриманою інформацією; застосовувати отриману інформацію для розв'язання поставлених завдань; проводити опрацювання результатів експерименту; формулювати висновки; виступати із захистом проекту.
29/11 Розробка проєкту
Сьогодні на уроці ми продовжуємо виконувати завдання проєкту
22/11 Розробка проєкту
Опрацюйте матеріали навчального відео
15/11 Практична робота №3 «Мета дані та пошукова оптимізація»
Просування сайту — комплекс заходів щодо збільшення відвідуваності веб-ресурсу цільовими відвідувачами.
Роботи з позиціонування сайту в пошукових системах — це один із найважливіших заходів щодо залучення цільової аудиторії.
Пошукові системи – повністю автоматизовані механізми які глибоко сканують усі задані сервери (відкриті для сканування) і збирають індекс-інформацію про те, що і де (на якій веб-сторінці) виявлено.
Зібрана інформація вноситься до бази даних пошукової системи, де алгоритм із ранжування реалізується у два етапи:
Перший етап: по сайтах «проходить» так званий «швидкобот», який індексує їх для того, аби додавати новини на видачу пошукових систем.
Другий етап: протягом доби після роботи «швидкобота» — «проходить» основний бот, який уже повністю індексує статтю.
Пошуковий робот (webcrawler, bot, webrobots, webspider — бот, павук) — це спеціальна програма, що є складовою частиною пошукової системи та призначена для перебирання сторінок Інтернету з метою занесення інформації про них у базу даних пошукової системи.
08/11 Пошукова оптимізація та просування веб-сайтів
Пошукова оптимізація (SEO) – це сукупність дій, спрямованих на підвищення позицій веб-сайту в результатах пошуку пошукових систем (наприклад, Google, Bing) за певними ключовими словами. Іншими словами, SEO допомагає зробити ваш сайт більш видимим для користувачів, які шукають інформацію, продукти чи послуги, що пов'язані з вашим бізнесом.
Перегляньте відеоролик, запишіть основні поняття:
01/11 Формати мікроданих
Існує кілька основних форматів для представлення мікроданих:
Schema.org: Найпоширеніший і найбагатший на типи даних словник. Він підтримується всіма основними пошуковими системами.
RDFa: Використовує атрибути HTML для вбудовування структурованих даних безпосередньо в код сторінки.
Microdata: Стандарт HTML5 для вбудовування структурованих даних.
JSON-LD: Легкий для розуміння людиною формат, який використовує нотацію JSON для представлення структурованих даних.
Вибір формату мікроданих залежить від кількох факторів:
Складність даних: Для простих даних підійде Microdata або JSON-LD, а для більш складних – Schema.org.
Досвід розробника: Якщо ви знайомі з HTML, RDFa може бути зручнішим.
Вимоги пошукових систем: Перевірте рекомендації конкретних пошукових систем.
Тестери мікроданих: Дозволяють перевірити правильність впровадження мікроданих на вашому сайті.
Генератори мікроданих: Автоматично створюють код мікроданих на основі заданих вами параметрів.
25/10 Правила ергономічного розміщення відомостей на веб-сторінці
Ергономіка (грец. έργος — праця, νώμος — закон) — це наука, яка вивчає особливості виробничої діяльності людини з метою забезпечення ефективності, безпеки та зручності цієї діяльності.
Ергономічний сайт — це сайт, який забезпечує для відвідувача необхідні зручності, не викликає фізичної та психологічної втоми, не впливає на здоров’я та працездатність.
Складовою частиною ергономіки сайту є його інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, зручність і простота у використанні для користувача, без необхідності проходження спеціального навчання.
Більшість шаблонів, які пропонують СКВ, створюються професіоналами. У них вже дотримано основні правила щодо розробки сайтів:
вміст (контент) лаконічний, поданий у зрозумілій для користувача формі;
посилання на вебсторінках помітні та однозначні;
навігація сторінками сайту зручна і проста.
Сторінки сайту, створені самостійно з використанням засобів HTML, PHP, MySQL та інших вебтехнологій, також мають відповідати основним правилам розробки сайтів та критеріям ергономічного розміщення матеріалів на сторінках сайту.
18/10 Узагальнення та систематизація знань з теми: «Веб-програмування»
Повторення:
Веб-програмування в наш час — це одна з найбільш перспективних сфер діяльності. У сучасному світі, якщо у будь-якого бізнесу немає власного сайту, він значно відстає від своїх конкурентів.
Для створення інтерактивних і компактних веб-додатків необхідно знати чимало сучасних веб-стандартів. Ми не претендуємо на всеосяжний опис цих стандартів, однак, ми постаралися зібрати багато цікавого матеріалу, який послужить хорошим поштовхом для починаючих веб-програмістів.
Стрімкий розвиток інтернету за останні пару років призвів до збільшення кількості нових онлайн-сервісів. Починаючи від первісних характеристик і основних сервісів, доступних користувачам (пошта і веб), інтернет розвинувся у велику всесвітню павутину з великою кількістю різних сервісів, технологічних рішень і став тим місцем, де зустрічаються практично бізнес-організації всього світу.
Спостерігається зростання кількості компаній, які переходять на електронний бізнес. Вони відкривають свої корпоративні домени, створюють свої веб-сайти, рекламують свої товари і послуги в інтернеті, запускають продажі онлайн.
Веб-програмування — це створення сайтів і програм, які працюють у мережі.
Створюються спеціальні комп’ютерні програми — скрипти, які діляться на два типи: серверні і клієнтські.
Сервер являє собою комп'ютер, на якому знаходяться файли сайту.
Клієнт — це сам користувач, а якщо бути точніше, то браузер, встановлений на ПК. Подаючи запит до сервера, він виступає в ролі клієнта.
Сполучною ланкою між веб-розробником і сайтами є мова веб-програмування. Існує багато мов на яких пишуться і серверні, і клієнтські скрипти. Але деякі мови, навпаки, використовуються виключно для серверних чи клієнтських скриптів.
11/10 Прикладний програмний інтерфейс
04/10 Валідація та збереження даних форм.
Валідація дозволяє встановити здійснимість заданих вимог шляхом їх перегляду, інспекції і оцінки результатів проектування на процесах життєвого циклу для підтвердження того, що здійснюється коректна реалізація вимог, дотримання заданих умов і обмежень до системи.
27/09 Веб-сервер і база даних. Взаємодія клієнт-сервер
Перегляньте та відеоролик:
20/09 Розміщення сайту на сервері.
Перегляньте та опрацюйте відеоролик:
13/09 Веб-програмування та інтерактивні сторінки
Основи мови для програмування вебсторінок javascript, перегляньте відео:
JavaScript – це мова програмування, що дозволяє зробити Web-сторінку інтерактивною, тобто такою що реагує на дії користувача.
Послідовність інструкцій (що називається програмою, скриптом або сценарієм) виконується інтерпретатором, вбудованим в звичайний Web-браузер. Іншими словами, код програми вбудовується в HTML - документ і виконується на боці клієнта. Для виконання програми не потрібно навіть перезавантажувати Web -сторінку, всі програми виконуються в відповідь на будь-яку подію. Наприклад, перед відправленням даних форми можна перевірити їх на допустимі значення і, якщо значення не відповідають очікуваним, заборонити відправлення даних.
Опрацюйте матеріал
DOM - об'єктна модель документа (Document Object Model).
DOM це зовсім інше представлення веб-сторінки ніж HTML код.
Браузер по вказаній URL адресі відправляє запит і отримує (завантажує) з сервера веб-сторінку у вигляді HTML коду, який часто називається вихідний код сторінки. І якщо у коді вказані інші файли такі як стилі css, js - то завантажує і їх.
І уже з завантаженого з сервера HTML коду браузер формує - DOM.
Браузер створює DOM для того щоб за допомогою JavaScript можна було швидко маніпулювати веб-документом: шукати потрібний елемент, додавати нові елементи, отримати наступний дочірний елемент і т.п..
DOM має деревоподібну ієархію. Документ DOM складається з вузлів Node. Кожен вузол може містити у собі вбудований вузол, елемент, текст чи коментар.
Повторіть основні відомості з модуля "Основи електронного документообігу"
Виконайте підсумкове тестування з модуля "Основи електронного документообігу"
Опрацюйте теоретичний матеріал
Завдання
Завантажте додаток adobe scaner з PlayMarket або AppStore
Ознайомтесь з інтерфейсом
Запишіть у документ можливості додатку (бажано з скріншотами)
Виконайте розпізнавання тексту на основі фотографії сторінки підручника
Надішліть скріншот виконаної роботи та документу з описом вчителю m.roman.kravchuk@gmail.com
Опрацюйте теоретичний матеріал
Опрацюйте відео щодо прикладу отримання електронного ключа
Опрацюйте відеоматеріал
Запишіть основні поняття
Завдання
Виконайте підсумковий тест
Опрацюйте матеріали презентації
Запишіть основні засоби для створення, зберігання, обробки, копіювання і транспортування документів
Завдання
Підготуйте коротку презентацію на одне з тем:
«Засоби копіювання і розмноження документів»
«Засоби обробки документів»
«Засоби транспортування документів»
Перевірка засвоєних знань
Виконайте тестове завдання
Опрацюйте матеріали відео
Запишіть основні поняття
Надішліть фото конспекту
Опрацюйте матеріали відео
Виконайте тестові завдання
Опрацюйте матеріали відео
Виконайте завдання
Резюмé — вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає.
Основна вимога до такого документа — вичерпність потрібних відомостей і лаконічність викладу.
Немає єдиних правил написання цього документу. Для кожного конкретного випадку складається окреме резюме.
Реквізити резюме
Взагалі, не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:
Назва документа.
Прізвище, ім’я та по батькові особи, яка складає резюме.
Контакти.
Мета складання резюме.
Досвід роботи.
Освіта.
Знання мов.
Дата, підпис.
Так само є кілька важливих правил для складання резюме:
Використовуйте професійну термінологію.
Сортуйте все в хронологічному порядку.
У розділі Інтереси додайте свої професійні інтереси, а не хобі.
Двох сторінок достатньо.
Додайте до вашого резюме професійне фото
Уявіть, що ви закінчили навчання і хочете знайти роботу. Напишіть резюме так, щоб зацікавити роботодавця своєю кандидатурою, оберіть для себе посаду та поясніть чому саме ви підходите на цю вакансію.
Опрацюйте матеріали презентації
Виконайте тестове завдання
Опрацюйте матеріали презентації
Виконайте завдання практичної роботи
Опрацюйте відеоматеріал
Складіть порівняльну таблицю трьох антивірусних програм за такими параметрами:
ціна
функції захисту
принцип дії
особливості
Надішліть скріншот або фото у Viber (0976567243)
Опрацюйте відеоматеріал
Виконайте тестове завдання
Опрацюйте відеоматеріал
Зробіть короткий конспект
Визначте які механізми захисту ви використовуєте, запишіть
SSID
Тип пароля
Чи використовується двохфакторна авторизація
Тип захисту мобільного пристрою (пароль, відбиток пальяця, FaceID, тощо)
Додаткові параметри захисту (резервне копіювання)
Надішліть конспект та відповіді вчителю
Опрацюйте матераіли презентації, виконайте завдання
Виконайте завдання
Опрацюйте матеріали презентації
Ознайомтесь з повним текстом закону "Про інформацію" з сайту "Верховної Ради України"
Дайте письмові відповіді на такі питання:
Що є об'єктом захисту в інформаційній системі?
Хто є суб'єктами відносин, пов'язаних із захистом інформації в системах?
Що означає право на інформацію?
Опрацюйте матеріали уроку
Виконайте тестові завдання
Опрацюйте матеріали уроку
Опрацюйте відеоматеріал
Опрацюйте матеріали презенетації, запишіть в зошит основні визначення
<!DOCTYPE html>
<html>
<title>Мова розмітки HTML</title>
<body>
<h1>Заголовок</h1>
<p>Абзац.</p>
</body>
</html>
body {
background-color: lightblue;
}
h1 {
color: white;
text-align: center;
}
p {
font-family: verdana;
font-size: 20px;
}
JavaScript ("JS" скорочено) це повноцінна динамічна мова програмування, яка, у застосуванні до HTML документу, може надати динамічну інтерактивність на веб-сайтах. Вона була винайдена Бренданом Eйхом, співзасновником проекту Mozilla, the Mozilla Foundation, та Mozilla Corporation.
JavaScript має надзвичайно багато застосувань. Ви можете розпочати з малого: створити "каруселі", галереї зображень, динамічні макети сторінок, відповіді на натиски кнопок, тощо. Із досвідом, ви зможете створювати ігри, 2D та 3D графіку, складні застосунки з використанням баз даних та багато іншого!
Вітаю! Сподіваюсь ви вже створили власний сайт на платформі google sites? Тож сьогодні ви презентуєте свої роботи, а також матеріали чек-листа.
Повторіть правила безпеки в Інтернеті
Працюючи над проектами, ви вчитеся: виявляти і формулювати проблеми; проводити їх аналіз; розробляти план дослідження; знаходити необхідне джерело інформації; працювати з отриманою інформацією; застосовувати отриману інформацію для розв'язання поставлених завдань; проводити опрацювання результатів експерименту; формулювати висновки; виступати із захистом проекту.
Презентація результатів виконання проєкту, створіть презентацію про власний проєкт, де розмістіть скріншоти сторінок вебсайту та посилання на нього
Надішліть презентацію проєкту на електронну адресу m.roman.kravchuk@gmail.com
Презентація - це процес ознайомлення слухачів з певною темою. Зазвичай це демонстрація, лекція чи промова, з метою проінформувати чи переконати когось.
Презентація може містити три компоненти:
промова доповідача: те, що доповідач розповідає;
слайди: те, що бачить аудиторія на екрані;
роздаткові матеріали: те, що роздається кожному в аудиторії окремо, і містить деталі інформації що презентується. Наприклад список літератури та інших посилань чи статистичні таблиці.
Виконайте вправи фізкультхвилинки
Виконайте підсумкове тестування за модулем "Веб-технології"
Сьогодні на уроці ми продовжуємо виконувати завдання проєкту
Сформуйте чек-лист з самооцінюванням та відстеженням прогресу у виконанні завдання проєкту
Опрацюйте матеріали навчального відео
Виконайте завдання ст. 128 - 131
Просування сайту — комплекс заходів щодо збільшення відвідуваності веб-ресурсу цільовими відвідувачами.
Роботи з позиціонування сайту в пошукових системах — це один із найважливіших заходів щодо залучення цільової аудиторії.
Пошукові системи – повністю автоматизовані механізми які глибоко сканують усі задані сервери (відкриті для сканування) і збирають індекс-інформацію про те, що і де (на якій веб-сторінці) виявлено.
Зібрана інформація вноситься до бази даних пошукової системи, де алгоритм із ранжування реалізується у два етапи:
Перший етап: по сайтах «проходить» так званий «швидкобот», який індексує їх для того, аби додавати новини на видачу пошукових систем.
Другий етап: протягом доби після роботи «швидкобота» — «проходить» основний бот, який уже повністю індексує статтю.
Пошуковий робот (webcrawler, bot, webrobots, webspider — бот, павук) — це спеціальна програма, що є складовою частиною пошукової системи та призначена для перебирання сторінок Інтернету з метою занесення інформації про них у базу даних пошукової системи.
Робота пошукової системи
SEO (від англ. Search Engine Optimization — пошукова оптимізація) — маркетингове поняття, що охоплює цілий комплекс заходів. Це процес коригування HTML-коду, структури та текстового наповнення (контенту) сайта; контроль зовнішніх чинників на відповідність вимогам алгоритму пошукових систем.
Просування сайта — комплекс заходів щодо збільшення відвідуваності веб-ресурсу цільовими відвідувачами.
Користуючись інструментами веб-браузера проведіть аналіз сайту школи https://sites.google.com/view/myrolubivskilicey або будь-якого іншого сайту на ваш вибір
Натисніть праву кнопку миші та оберіть пункт "Переглянути код"
2. Пілся чого перейдіть до пункту lighthouse
3. Проведіть аналіз сайту та надішліть скріншот з результатами аналізу на електронну адресу вчителя m.roman.kravchuk@gmail.com
Опрацюйте матеріали підручника https://issuu.com/kreidaros/docs/informatyka-11-klas-rudenko-2019 ст. 221 - 225,
Зробіть короткий конспект викладеного матеріалу
Виконайте тестове завдання з автоматичною перевіркою
Опрацюйте матеріали підручника ст. 219 - 221 , випишіть основні поняття https://issuu.com/kreidaros/docs/informatyka-11-klas-rudenko-2019/221
Ознайомтесь з поняттям SEO переглянувши відео https://www.youtube.com/watch?v=JKEnTXJrjb0&ab_channel=LeadLineIT
У процесі створення веб-сайту важливо спланувати його структуру так, щоб користувачам Інтернету було максимально зручно працювати з вашим сайтом.
Ергономіка — це наука, яка вивчає особливості виробничої діяльності людини з метою забезпечення ефективності, безпеки та зручності цієї діяльності.
Ергономічний сайт — це сайт, що забезпечує необхідні зручності відвідувачеві, зменшує фізичну та психологічну втому, зберігає здоров’я та працездатність.
Складовою частиною ергономіки сайту є ступінь зручності та простоти веб-сайтів у використанні для користувача без потреби проходження спеціального навчання. Будь-яка людина повинна мати можливість інтуїтивно пов’язувати дії, які потрібно виконати на веб-сторінці, з об’єктами, що вона бачить.
простота — на сторінці має бути якомога менше елементів (дизайну). Завдяки цьому увагу фокусують на контенті. Легше привернути увагу до чогось важливого, коли її не відволікають елементами дизайну;
фіксований дизайн — зараз зазвичай вже не зустрічаються сайти з «гумової версткою»;
менше колонок — якщо раніше зустрічалися сайти в чотири колонки, а то і більше, то сьогодні три — вже максимум. А частіше — дві;
назва сайту вгорі сторінки — це явище не нове. Але зараз блок у верхній частині сторінки, відділений від решти контенту, — загальновизнаний стандарт;
проста навігація — меню навігації має бути великим і помітним, легким в розумінні, гіперпосилання повинні чітко відрізнятися від решти контенту;
збільшений кегль — роздільна здатність і розміри моніторів зростають, тому можна не напружувати очі;
чіткий логотип — щоб сайт запам’ятали, у нього має бути яскравий і виразний логотип;
ніжний градієнт — плавний перехід з одного кольору в інший. Цей досить простий, малопомітний елемент, справляє гарне враження навіть при нудному за своєю суттю дизайну;
шрифти без зарубок — текст, набраний таким шрифтом, набагато легше читати;
нижній колонтитул — його ще називають «підвалом». Це невеликий блок внизу сторінки, в якому повторено навігаційне меню, розташовано копірайт ©, посилання на дизайнера сайту, контакти власника ресурсу. Якщо раніше це не вважали обов’язковим, то тепер відсутність «підвалу» вважають ознакою поганого тону;
великі кнопки — якщо на сторінці присутні кнопки «проглянути», «придбати» тощо, то їх роблять такими, щоб користувач їх помітив і не схибив при натисканні — великого розміру і яскравими.
Більшість сучасних веб-сайтів використовують або адаптивний, або реактивний веб-дизайн.
До появи інтернету і смартфонів сайти розроблялися для екранів настільних комп'ютерів і ноутбуків. Ці екрани були обмежені в розмірах, і дизайнери сайтів використовували фіксований або регульований дизайн.
У фіксованому макеті сторінки веб-сторінки мають певну ширину, і ця ширина не змінюється. Фіксований дизайн не адаптується до різних розмірів екрану. Веб-сторінки, що відображають внизу горизонтальну смугу прокрутки внизу, використовують фіксований дизайн.
У регульованому дизайні ширина веб-сторінки вказується в процентах від розміру екрана. Регуліруемиие веб-сторінки можна масштабувати, а вміст на сторінці збільшується або зменшується в залежності від розміру екрана.
У міру зростання кількості і розмірів пристроїв з доступом до Інтернету, виникла необхідність в розробці веб-сторінок, які могли б масштабироваться з урахуванням їх розмірів. Адаптивний веб-дизайн і реактивний веб-дизайн вирішують проблему відображення контенту в зручному форматі на екранах різного розміру.
Коли веб-дизайнери хочуть адаптувати сайт під конкретний пристрій, вони застосовують адаптивний дизайн. В адаптивному дизайні для кожного типу пристрою створюється окремий веб-сайт. Адаптивний веб-дизайн визначає розмір екрану і завантажує відповідний макет для цього пристрою.
Веб-сайт, який використовує реактивний дизайн, сам підлаштовується до типу пристрою, поведінки користувача і орієнтації пристрою. Реактивний дизайн використовує медіазапроси CSS для зміни зовнішнього вигляду сайту в залежності від цільового пристрою.
Більшість веб-сайтів використовують або адаптивний дизайн, або реактивний дизайн, оскільки ці два дизайну веб-сайтів відображаються по-різному в залежності від пристрою або розміру екрану, використовуваного для відображення сторінки. У фіксованому і регульованому дизайні вміст веб-сторінки може виявитися занадто дрібним і незручним для перегляду.
За підручником опрацювати п. 4,4, стор. 131-133 Підручник - Інформатика (рівень стандарту) Підручник для 10 (11) класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Й.Я. РИВКІНД, Т.І. ЛИСЕНКО, Л.А. ЧЕРНІКОВА, В.В. ШАКОТЬКО
Веб-програмування в наш час — це одна з найбільш перспективних сфер діяльності. У сучасному світі, якщо у будь-якого бізнесу немає власного сайту, він значно відстає від своїх конкурентів.
Для створення інтерактивних і компактних веб-додатків необхідно знати чимало сучасних веб-стандартів. Ми не претендуємо на всеосяжний опис цих стандартів, однак, ми постаралися зібрати багато цікавого матеріалу, який послужить хорошим поштовхом для починаючих веб-програмістів.
Стрімкий розвиток інтернету за останні пару років призвів до збільшення кількості нових онлайн-сервісів. Починаючи від первісних характеристик і основних сервісів, доступних користувачам (пошта і веб), інтернет розвинувся у велику всесвітню павутину з великою кількістю різних сервісів, технологічних рішень і став тим місцем, де зустрічаються практично бізнес-організації всього світу.
Спостерігається зростання кількості компаній, які переходять на електронний бізнес. Вони відкривають свої корпоративні домени, створюють свої веб-сайти, рекламують свої товари і послуги в інтернеті, запускають продажі онлайн.
Веб-програмування — це створення сайтів і програм, які працюють у мережі.
Створюються спеціальні комп’ютерні програми — скрипти, які діляться на два типи: серверні і клієнтські.
Сервер являє собою комп'ютер, на якому знаходяться файли сайту.
Клієнт — це сам користувач, а якщо бути точніше, то браузер, встановлений на ПК. Подаючи запит до сервера, він виступає в ролі клієнта.
Сполучною ланкою між веб-розробником і сайтами є мова веб-програмування. Існує багато мов на яких пишуться і серверні, і клієнтські скрипти. Але деякі мови, навпаки, використовуються виключно для серверних чи клієнтських скриптів.
Мова розмітки HTML — це код, який використовується для структурування і відображення веб-сторінки і її контенту
СSS — це фактично мова стилів, яка відповідає за відображення HTML-документів. CSS працює зі шрифтами, з кольорами символів і фону, з полями, з рядками, з висотою і з шириною елементів відображення, з фоновими зображеннями, з позиціонуванням елементів і багато з чим іншим
SASS — це препроцесор CSS, за допомогою якого можна знизити кількість повторюваного CSS коду і заощадити час. Це більш стабільне розширення CSS, чітко і структурно описує стилі документа.
LESS — це надбудова над CSS. Має всі базові можливості препроцесорів і навіть більше, але не має умовних конструкцій і циклів в звичному для нас розумінні. Основним плюсом є його простота, практично стандартний для CSS синтаксис і можливість розширення функціоналу за рахунок системи плагінів
Мова програмування JavaScript — найпопулярніша і підтримувана всіма сучасними інтернет браузерами мова програмування. Вона створена для того, щоб зробити веб-сторінки «живими». Скрипти у браузері підключаються безпосередньо до HTML і, як тільки завантажується сторінка — тут же виконуються
React — це бібліотека JavaScript, яка використовується для створення призначеного для користувача інтерфейсу
VueJS — це JavaScript бібліотека для створення веб-інтерфейсів з використанням шаблону архітектури MVVM (Model-View-ViewModel).
AngularJS — це JavaScript фреймворк призначений для створення односторінкових веб-додатків
jQuery — це бібліотека JavaScript, призначена для спрощення скриптинга при роботі з вузлами HTML-елементів в браузері або для роботи в браузері без графічного інтерфейсу
AJAX — це бібліотека, яка значно спрощує і прискорює написання JavaScript коду, також дозволяє працювати з усіма браузерами
Мова програмування PHP — найбільш популярна мова веб-програмування на стороні сервера. PHP підтримується більшістю хостинг-провайдерів
Node.js — це середовище для виконання вашого JavaScript коду, це просто ще один спосіб виконувати код на вашому комп'ютері
ASP.NET. — модель для розробки веб-додатків із застосуванням мінімуму коду, яка містить служби, необхідні для побудови веб-додатків для підприємств
Python — це мова програмування загального призначення, націлений в першу чергу на підвищення продуктивності самого програміста
Ruby on Rails — веб-орієнтоване середовище розробки з відкритим кодом, оптимізована для зручності програмування та стійкої продуктивності
Таким чином, комбінуючи різні технології, будь вони клієнтські або серверні, розробник може отримати велику кількість різних інтерактивних можливостей.
Веб-форма - це набір текстових полів, списків, кнопок і інших елементів управління, за допомогою яких відвідувач сторінки може надати той чи інший вид інформації.
Форми в Інтернеті всюди - завдяки формам ми можемо створювати облікові записи електронної пошти, переглядати і купувати товари в інтернет-магазинах, здійснювати фінансові транзакції і багато іншого.
Усі веб-форми працюють однаково. Користувач вводить певну інформацію, а потім натискає кнопку, щоб надіслати введену інформацію на веб-сервер.
Після прибуття на веб-сервер ця інформація обробляється спеціальною програмою, та надсилає нову сторінку веб-браузеру. Під час обробки веб-форми програма на веб-сервері може звернутися до бази даних для запису інформації, або її перевірки.
HTML-елементи форм (Таблиця 1) розміщуються між відкриваючим та закриваючим тегами <form>...</form>. Поля веб-форми можна згрупувати помістивши їх між тегами <fieldset>...</fieldset>. Кожному розділу форми можна присвоїти назву використовуючи тег <legend>...</legend>.
Зазвичай поля нової форми не містять ніяких даних. Для деяких користувачів така форма може бути не зовсім зрозумілою, зокрема, яку саме інформацію потрібно вводити в конкретне поле. Тому форми часто містять приклад даних, який потрібно внести. Такий текст ще називають "водяним знаком". Постановочний текст додається за допомогою атрибута placeholder.
Розгляньте приклад створення веб-форми зайвки на посаду охоронця зоопарку. Зверніть увагу на структуру форми.
Запишіть в зошит приклад створення форми.
Завдання 1. Створіть веб-форму реєстрації покупця квіткового магазину.
Результат виконання надішліть на адресу m.roman.kravchuk@gmail.com
Обов'язково вкажіть прізвище та ім'я.
Створіть обліковий запис на платформі github
Створіть довільну веб-сторінку та розмістіть за допомогою функції Github Pages
Надішліть посилання на створену веб-сторінку вчителю
Хостинг — послуга надавання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі. Поняття хостингу включає в себе широкий спектр послуг із використанням різного апаратного та програмного забезпечення.
Розміщення веб-сторінки на сервісі GitPages
GitHub — один з найбільших веб-сервісів для спільної розробки програмного забезпечення.
GitHub Pages — веб-хостинг який пропонує GitHub для розміщення статичних веб-сторінок для користувачів GitHub. Веб-сайти розміщуються в субдоменах домену github.io або в іншому домені, який придбав користувач.
1. Зареєструватись на сервісі GitHub
github.com для реєстрації потрібно ввести адресу діючої електронної пошти, після закінчення реєстрації ввести код що надійде на електронну пошту.
2. Створити репозиторій
Налаштувати параметри репозиторію так як показано на малюнку, в області підкресленій червоним ввести назву сайту.
3. Створити файл index.html
4. Налаштувати публікацію Settings -> Pages
Надіслати посилання на вашу веб-сторінку на електронну адресу m.roman.kravchuk@gmail.com (або в мессенджер Viber)
Перегляньте відео (до 11 хвилини):
Опрацюйте матеріал
DOM - об'єктна модель документа (Document Object Model).
DOM це зовсім інше представлення веб-сторінки ніж HTML код.
Браузер по вказаній URL адресі відправляє запит і отримує (завантажує) з сервера веб-сторінку у вигляді HTML коду, який часто називається вихідний код сторінки. І якщо у коді вказані інші файли такі як стилі css, js - то завантажує і їх.
І уже з завантаженого з сервера HTML коду браузер формує - DOM.
Браузер створює DOM для того щоб за допомогою JavaScript можна було швидко маніпулювати веб-документом: шукати потрібний елемент, додавати нові елементи, отримати наступний дочірний елемент і т.п..
DOM має деревоподібну ієархію. Документ DOM складається з вузлів Node. Кожен вузол може містити у собі вбудований вузол, елемент, текст чи коментар.
HTML (англ. HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертексту) — це мова тегів, засобами якої здійснюється розмічання вебсторінок для мережі Інтернет. Браузери отримують HTML-документи з вебсервера або з локальної пам'яті й передають документи в мультимедійні вебсторінки. HTML описує структуру вебсторінки семантично і спочатку включені сигнали для зовнішнього вигляду документа.
Елементи HTML є будівельними блоками сторінок HTML. За допомогою конструкцій HTML, зображення та інші об'єкти, такі як інтерактивні форми, можуть бути вбудовані у візуалізовану сторінку. HTML надає засоби для створення структурованих документів, позначаючи структурну семантику тексту, наприклад заголовки, абзаци, списки, посилання, цитати та інші елементи. Елементи HTML окреслені тегами, написаними з використанням кутових дужок. Теги, такі як і безпосередньо вводять вміст на сторінку. Інші теги, такі як<img /> <input /> <p>оточують і надають інформацію про текст документа і можуть включати інші теги як піделементи. Браузери не показують теги HTML, але використовують їх для інтерпретації вмісту сторінки.
Для коректного відображення у веб-браузері, html-документ повинен містити певні структурні елементи, а саме:
<!DOCTYPE html> оголошення типу документу
<html> кореневий елемент html
<head> розділ з інформаціює для браузера
<body> розділ де розміщується контент
<!DOCTYPE html>
<html>
<head>
<title>Назва документу</title>
</head>
<body>
основна частина веб-сторінки
</body>
</html>
Каскадні таблиці стилів (англ. Cascading Style Sheets, або скорочено CSS) — спеціальна мова, що використовується для опису зовнішнього вигляду сторінок, написаних мовою розмітки даних. Основна ідея CSS полягає в тому, щоб відокремити дизайн документа від його вмісту. CSS відповідає за оформлення і зовнішній вигляд HTML-коду, тоді як HTML — за зміст та логічну структуру документа.
Конструкція СSS, яка відповідає за зовнішній вигляд певного елемента HTML, називається CSS-правилом. Усі CSS-правила складаються із селектора та блоку оголошень. Блок оголошень містить одне або кілька оголошень, розташованих у фігурних дужках. Усередині блоку оголошень знаходяться пари CSS-властивість — значення, розділені крапкою з комою (рис. 1).
Кожне правило починається із селектора, що вибирає ті HTML-елементи до яких буде застосовано CSS-правило. Селектор дозволяє вибрати один або декілька HTML елементів. В якості селектора можуть бути вказані назви HTML-елементів. Наприклад для того щоб відобразити усі заголовки на сторінці синім кольором ми можемо скористатись таким правилом:
h1, h2, h3, h4, h5, h6 {
color : blue;
}
Якщо необхідно визначити стиль таким чином, щоб один і той самий елемент у різних випадках відображався по-різному, то на допомогу приходять класи. Приклад застосування класів ви можете бачити нижче
<p class="news">...</p>
.news {
background-color : black;
color : white;
}
Ідентифікатори подібні до класів, але зустрічаються в контенті лише один раз. Для застосування ідентифікатора використовується наступний запис
Називаються так тому, що розташовуються безпосередньо в HTML-документі й застосовуються лише до нього. Іноді їх називають embedded style sheet (убудований стиль). Збереження CSS-коду в HTML-документі у тезі <style>, що теж розміщується в . Зазвичай цей варіант використовується, коли існує лише одна проста HTML-сторінка й немає сенсу створювати додатковий файл
<div id="banner">...</p>
#banner{
background : url (images/banner.jpg);
}
<body>
<style>
header {
background-color : gray;
width : 900px;
height : 100px;
text-align : center;
padding - top : 30px;
margin : 10px auto;
}
</style>
<header>
Заголовок сайта
</header>
</body>
Повторити основні відомості про HTML та СSS, занотувати базову структуру вебсторінки та застосування стилів.
СУБД — система управління базами даних. СУБД — це комплекс програмних засобів, необхідних для створення структури нової бази, її наповнення, редагування вмісту і відображення інформації. Найбільш поширеними СУБД є MySQL, PostgreSQL, Oracle, Microsoft SQL Server.
Libre Office Base - це система керування базами даних, що входить до пакету LibreOffice, та вільно поширюється за ліцезією GNU. В середовищі Libre Office є 4 основні типи об'єктів : таблиці, форми, запити та звіти.
Програма Base упорядковує дані в таблиці: списки рядків і стовпців. У кожній таблиці зберігаються відомості про конкретну сутність, тому більшість баз даних містять кілька таблиць.
Кожний рядок таблиці називається записом, а кожен стовпець називається полем. Запис містить всі докладні відомості для певної сутності, наприклад клієнта або замовлення. Поле – це один елемент відомостей про цю особу. Наприклад, у таблиці "Товари" кожен рядок (або запис) містить інформацію про один товар. Кожен стовпець (або поле) містить певний тип інформації про такий товар, наприклад його назву чи ціну.
Якщо база даних побудована правильно, дані, які необхідно представити за допомогою форми або звіту, зазвичай містять в кількох різних таблицях. Ви використовуєте запит, щоб витягти цю інформацію з різних таблиць і зібрати його для відображення у формі або звіті.
Запит може бути запитом для результатів даних із бази даних, або його можна використовувати для виконання дії з даними, або це може бути одночасно. Використовуйте запити, щоб отримати відповіді на прості запитання, виконувати обчислення за допомогою даних, об'єднувати дані з різних таблиць і додавати, змінювати або видаляти дані з бази даних.
Форми, спрощують перегляд і отримання потрібних об'єктів бази даних. Форми Base – це об'єкти, за допомогою яких ви або інші користувачі можуть додавати, редагувати або відображати дані, які зберігаються в настільній базі даних.
Звіти дають змогу переглядати, форматувати та підсумовувати дані з бази даних. Наприклад, простий звіт про номери телефонів для всіх своїх контактів або підсумкових звітів про загальний обсяг продажів у різних регіонах і періодах часу.
Для кращого сприйняття рекомендується увімкнути повноекранний режим.
Виконайте тестове завдання
Опрацюйте поданий матеріал, запишіть основні поняття
Запит із параметрами — це запит, у процесі виконання якого пропонується ввести деякі дані, наприклад умову, яку потрібно вставити в поле. Його ще називають запитом зі змінними критеріями.
Запит з параметром записується завдяки ключовому слову WHERE.
Групування результатів вибірки здійснюється завдяки ключовому слово GROUP_BY.
Виконайте тестове завдання
Опрацюйте матеріал, занотуйте основні поняття
На початку 1970-х років в одній з дослідницьких лабораторій компанії IBM була розроблена експериментальна реляційна СУБД System R, для якої потім була створена спеціальна мова SEQUEL, що дозволяла відносно просто керувати даними в цій СУБД. Абревіатура SEQUEL розшифровувалася як англ. Structured English QUEry Language — «структурована англійська мова запитів». Пізніше з юридичних міркувань мова SEQUEL була перейменована в SQL. Коли в 1986 році перший стандарт мови SQL був прийнятий ANSI (American National Standards Institute), офіційною вимовою стало — ес-к'ю-ел. Попри це, навіть англомовні фахівці по традиції часто називають SQL "сіквел", замість "ес-кью-ел".
Метою розробки було створення простої непроцедурної мови, якою зміг би скористатися будь-який користувач, що навіть не має навичок програмування. Власне розробкою мови запитів займалися Дональд Чемберлін та Рей Бойс.
Варто зазначити, що SEQUEL не була єдиною мовою подібного призначення. У Каліфорнійському університеті в Берклі була розроблена некомерційна СУБД Ingres (що була, між іншим, дальнім прародичем популярної зараз некомерційної СУБД PostgreSQL), яка була реляційною СУБД, але використовувала свою власну мову QUEL, яка, проте, не витримала конкуренції за кількістю СУБД, що підтримували її, з мовою SQL.
Як і інші мови програмування, SQL має власний синтаксис. У синтаксичних конструкціях використовуються такі поняття, як ключові слова, оператори, інструкції, речення та ін.
У мові запитів SQL найчастіше використовуються такі оператори:
SELECT — визначає поля, із яких необхідно вибрати дані;
FROM — визначає таблицю, поля якої вказано в реченні SELECT; ключові слова SELECT і FROM завжди використовуються разом;
WHERE — визначає умову відбору полів, за якою вибираються дані;
ORDER BY — визначає порядок сортування отриманих результатів;
GROUP BY — визначає порядок групування записів.
У цьому запитів виберемо такі поля з таблиці КАДРИ:
Номер магазину
Прізвище;
Стаж;
Оклад;
для умови WHERE визначимо параметр таким чином, щоб вибрати працівників на посаді "диспетчер" та відсортуємо за стажем (ORDER BY).
SQL інструкція буде виглядати наступним чином:
SELECT "Номер магазина", Прізвище, Стаж, Оклад FROM КАДРИ WHERE Посада='диспетчер' ORDER BY Стаж;
Зверніть увагу на те, що в кінці речення обов'язково ставиться символ ' ; ' а імена полів які складаються з двох або більше слів записуються у подвійних лапках. Строкові літерали також поміщаються в одинарні лапки, числові значення записуються без лапок.
Для того щоб створити запит у режимі SQL потрібно вибрати відповідне завдання для об'єктів "Запити".
Після цього у новому вікні ви зможете почати писати SQL інструкції.
Створимо ще один запит у якому виберемо Посаду, Прізвище, Стаж усіх працівників з таблиці "КАДРИ" у яких Стаж більше 15 років та згрупуємо за посадою.
SQL інструкція буде виглядати наступним чином:
SELECT Посада, Прізвище, Стаж FROM КАДРИ WHERE Стаж>15 GROUP BY Посада, Прізвище, Стаж;
У середовищі LibreOffice Base для групування потрібно вказувати усі поля перелічені після ключового слова SELECT, групування відбуватиметься за першим вказаним полем.
Звіт - це об'єкт бази даних, який призначений для форматованого виведення необхідних даних з БД на екран комп'ютера або принтер. Звіти використовують попередньо створені таблиці або запити для представлення інформації з бази даних у вигляді документу.
Звіт являє собою текстовий документ Writer, в якому дані відображаються в організованому і відформатованому вигляді. У LibreOffice Base можна або створити звіт вручну за допомогою перетягування у вікні "Будівник звітів", або в напівавтоматичному режимі в серії діалогових вікон майстра звітів.
Рисунок 1. Приклад звіту
Крім текстової інформації звіти можуть включати в себе таблиці, діаграми, розрахунки, графічні елементи тощо. На рисунку 1 ви можете побачити звіт створений у системі створення звітів "Crystal Reports", яка взаємодіє з базою даних для відображення даних. LibreOffice Base має схожий функціонал та відрізнається своєю простотою у використанні.
На основі бази даних biblioteka, створіть звіт за допомогою Конструктора звітів для таблиць Книги й Читачі. У звіт включіть поля Назва, Автор, Рік видання, Прізвище, Клас. Уведіть назву звіту у верхній колонтитул "Видані книги". Згрупуйте записи за значення поля Автор. Установіть необхідні властивості звіту.
Звіт або скріншот звіту надішіліть на електронну адресу вчителя m.roman.kravchuk@gmail.com
Конструктор звітів являє собою інструмент для створення власних звітів бази даних. На відміну від Помічника звітів, використовуючи Конструктор звітів, ви маєте повний контроль над всіма елементами, що дозволяє вам створити будь-який звіт, який ви забажаєте. Сформований звіт являє собою документ Writer, який ви також можете редагувати.
Розглянемо загальний порядок створення звіту у режимі конструктора:
В області 2 (рис. 1) обираємо джерело даних звіту. Джерелом даних звіту може бути таблиця, запит або команда SQL. Вводимо заголовок звіту за допомогою інструменту мітка.
Вибираємо поля з таблиць в області 3 (або запиту) і грпуємо записи за призначенням певного поля. За необхідності всавляємо ознаки сортування записів у групах.
Розміщуємо у звіті додаткові елементи (наприклад зображення, логотипи чи діаграми). Переглядаємо звіт, надаємо йому необхідного вигляду й зберігаємо зі вказаним іменем.
Рисунок 1. Вікно конструктора звітів
Вікно редактора звітів має чотири основні області:
Робоча область - область в якій розміщуються поля, мітки та інші елементи. Верхній і нижній колонтитули можуть містити назви документів, номери сторінок, логотипи компаній або дату створення звіту та будуть відображатись на кожній сторінці звіту.
Область налаштуваннь звіту - в ній можна увести назуву звіту, налаштувати відображення колонтитулів та параметри друку, обрати джерело даних та налаштувати фільтрацію записів бази даних.
Додавання полів - містить поля таблиці, яка в даний момент активна у вкладці дані з області 2. Для додавання полів необхідно обрати потрібне поле зі списку та натиснути кнопку вставити.
Панель інструментів - панель що містить елементи які можна додати до звіту (рис.2).
Рисунок 2. Інструменти звіту
Розглянемо детальніше інструменти роботи в режимі конструктора звітів (рис. 2):
Панель роботи з буфером обміну - містить інструменти для вирізання, копіювання та вставки елементів. Також на цій панелі розміщені кнопки збереження та керування змінами.
Основні компоненти керування звітом включають в себе інструменти додавання полів, навігатор звіту, сортування та групування а також кнопку виконання звіту. Поряд розміщено кнопку виклику електронної довідки.
Панель налаштування тексту - дає можливість налаштувати відображення текстових даних (шрифт, розмір, колір, стиль, вирівнювання).
Панель додавання елементів - містить кнопки для додавання міток, текстових полів, зображень, діаграм та ліній.
Панель керування положенням, інструменти цієї панелі призначені для налаштування положення та розміру розділів та окремих полів звіту.
Без сортування або групування, записи буде вставлено до звіту у тому порядку, в якому вони повертаються із бази даних.
Відкрийте Конструктор звітів та натисніть кнопку Сортування та угрупування Піктограма на панелі інструментів. Ви побачите діалогове вікно Сортування та групування.
У полі Групи, оберіть поле, яке ви хочете використовувати для сортування, та визначте властивість Упорядкування.
Виконайте звіт.
Відкрийте Конструктор звітів та натисніть кнопку Сортування та групування на панелі інструментів. Ви побачите діалогове вікно Сортування та групування.
У полі Групи, відкрийте список Верхній колонтитул групи та оберіть Присутній, щоб показати верхній колонтитул групи.
Натисніть кнопку Додати поле Піктограма щоб відкрити вікно Додати поле.
Перетягніть назву поля за яким ви хочете згрупувати дані до секції Верхній колонтитул групи. Після цього перетягніть решту полів до секції Зміст.
Виконайте звіт. У звіті будуть показані згруповані записи.
Рисунок 3. Електронна довідкова система LibreOffice Base
Ящо вам потрібна додаткова інформація щодо можливостей створення або використання звітів у середовищі LibreOffice Base, скористайтесь офіцйною електронною довідковою системою.
Для того щоб перейти до електронної довідкової системи вам достатньо клацнути на кнопку "Перейти до довідки".
На основі бази даних "Бібліотека", створити такі форми:
Форму для перегляду доступних книг
2. Форму для додавання авторів до бази даних
3. Форму для додавання книг до бази даних
Файл з базою даних надіслати на електронну адресу вчителя, або надіслати скріншот робочого стола з відкритою формою.
Форма - це об'єкт бази даних, головне призначення якого - забезпечити користувачам зручне введення, редагування й видалення даних із бази даних. Форма — це фактично електронний бланк, який для кожної групи користувачів має свою структуру. У цій структурі містяться імена полів, доступні саме для цієї групи. Після заповнення полів дані потрапляють у відповідні поля таблиць для подальшого збереження.
Форми захищають дані від несанкціонованого доступу і спрощують процес уведення даних.
Форма має такі основні розділи :
Облать заголовка - це верхня частина форми. В ній можна розмістити текст, графіку й решту елементів керування. Розділ заголовка розміщується тільки на першій сторінці.
Область даних - це основний розділ, який містить дані. Він може містити також елементи керування.
Область примітки - розміщується на останній сторінці форми.
В Libre Office Base можна створити форму :
Створити форму в режимі дизайнера. За допомогою цього методу ви створюєте форму з нуля, маючи повний контроль над формою форми. Цей варіант підходить для більш досвідчених користувачів.
Використати помічника для створення форми. Режим помічника проводить покроковий процес для створення форми. На відміну від таблиць і запитів, створити форму з нуля важко для початківців. Тому це рекомендований метод створення форми.
На цьому кроці ви вибираєте поля, які повинна містити форма. Виберіть поля з таблиці, крім ідентифікатора. Поле ідентифікації заповнюється автоматично кожного разу, коли ми створюємо новий запис.
У реляційних базах даних таблиця може з'єднуватися з іншою таблицею і аналогічно форма може містити підформу.
На цьому кроці необхідно вбирати макет форми чи розташування. Клацніть усі доступні параметри, щоб переглянути результат.
На цьому кроці визначаэться режим введення даних. Ви можете створити, наприклад, форму, за якою користувач може додавати записи, але не змінювати існуючі.
На цьому кроці можна швидко стилізувати форму, використовуючи один із заздалегідь визначених стилів. Виберіть стиль (наприклад, яскраво-синій) та натисніть кнопку Далі.
На цьому кроці встановлюємо назву форми та обираємо дії після закінчення роботи майстра.
Коли ми відкриваємо форму, вона відображає кожен запис відповідно до обраного макета. За допомогою навігаційної панелі інструментів внизу ми можемо перейти до кожного запису таблиці. На нижній панелі інструментів відображається також поточний запис.
Занотуйте основні визначення та процес створення форм.
Запити з функціями
Рядок підсумків у даних у табличному поданні дуже корисний, але для складніших запитань використовується підсумковий запити (запит з функцією). Підсумковий запит – це вибірковий запит, який дозволяє групувати й підсумовувати дані, наприклад, якщо необхідно відобразити загальний обсяг продажів товару. У запиті підсумків для відображення загального обсягу збуту товарів можна скористатись функцією ''Сума'' (агрегатна функція).
Обчислення на основі даних
Ви зазвичай не використовували таблиці для зберігання обчислюваних значень, наприклад проміжних підсумків, навіть якщо вони базуються на даних у тій самій базі даних, оскільки обчислювані значення можуть бути застарілими, якщо значення, на основі яких вносяться зміни. Наприклад, ви не зможете зберігати вік іншого користувача в таблиці, тому що щороку вам доведеться оновлювати значення; Натомість ви зберігаєте дату народження особи, а потім скористайтеся запитом для обчислення віку особи.
Перейдіть до попереднього уроку та повторіть алгоритм створення запитів з агрегативними функціями та з полями, що обчислюються.
Файл бази даних "Бібліотека"
Завантажити базу даних "Бібліотека" за вказаним посиланням:
Відкрити файл бази даних в СУБД LibreOffice Base.
Створити запит на визначення кількості книг у жанрі "Фантастика".
Створити запит на визначення кількості книг, автором яких є Стівен Кінг.
Зберегти забити
Надіслати файл бази даних на електронну адресу вчителя.
Перехресні запити
Тепер припустимо, що необхідно переглянути підсумки товарів, але також необхідно відобразити підсумки за місяцями так, щоб у кожному рядку відображалися підсумки для товару, а в кожному стовпці – підсумки за місяць. Щоб відобразити підсумки для товару й підсумки товарів за місяць використовується перехресний запит.
Запити на змінення даних
Запити на оновлення в базі даних Base використовуються, щоб додавати, змінювати та видаляти відомості в одному або кількох наявних записах. Запити на оновлення можна вважати функціональним варіантом діалогового вікна Пошук і заміна. За їхньою допомогою не можна додавати до бази даних нові записи чи видаляти з неї наявні.
Запити з параметрами
Запити з параметрами створюються в конструкторі запитів, та призначені для відбору даних з бази даних за певним значенням, або умовою, що вказується в полі "Критерій". Запит з параметром дещо схожий на фільтрацію даних.
Запит - це один із основних об'єктів БД. Головним призначенням запиту є відбір із таблиць потрібних даних, їх опрацювання й подання користувачеві у зручній формі. Створений запит можна зберігати з певним іменем і потім неоднаразово виконоувати. Якщо між першим і другим запусками запиту змінилися дані в таблицях, то в процесі другого його виконання будуть використовуватися оновлені дані.
Запитит на вибірку даних - це запити, які забезпечують вибір необхідних даних з однієї або з кількох таблиць.
Розглянемо схему бази даних працівників деякої мережі магазинів, а також заповнені таблиці МАГАЗИНИ та КАДРИ. Ми будемо використовувати цю базу даних для створення запитів.
Запит з параметрами - це запит, у процесі виконання якого пропонується внести деякі дані, наприклад умову, яку потрібно вставити в поле. Їх ще називають запитами зі змінними критеріями.
Для створення запиту обираємо у списку об'єктів БД пункт "Запити", після чого обираємо завдання "Створити запит у режимі дизайну".
У спливаючому вікні "Додати таблиці або запит" обрати таблицю КАДРИ і натиснути кнопку "Додати".
В доданій таблиці КАДРИ двічі клацнути лівою кнопкою миші на необхідні поля, після чого ввести значення критерію в рядку "Критерій". В даному прикладі необхідно вибрати всіх працівників стаж яких перевищую 16 років. Критерій для такого запиту ">16".
Для виконання запиту потрібно натиснути клавішу F5 або обрати кнопку "Виконати запит" на панелі інтрументів.
Для кращого сприйняття рекомендується увімкнути повноекранний режим.
Таблиці складають основу бази даних. Саме в них зберігають всі дані. Таблиці потрібно ретельно спланувати до наповнення їх даними. Насамперед потрібно спланувати структуру кожної таблиці. Ця структура обумовлена вмістом тих вихідних форм, запитів та звітів, які потрібно буде отримати при роботі з базою даних. У тому числі задати тип даних, тобто визначити вид і межі допустимих величин, об'єм пам'яті, призначений для збереження даних. При плануванні й описі баз даних використовують такі поняття.
Таблиця — це об'єкт бази даних, який зберігає дані у певних комірках пам'яті і який (для наочності) можна подати (зобразити) традиційною прямокутною таблицею.
Запис таблиці бази даних — аналог рядка традиційної таблиці — це сукупність комірок пам'яті для збереження даних щодо однієї сутності (особи, виду роботи, товару, тощо).
Поле таблиці бази даних — аналог стовпчика традиційної таблиці — це сукупність комірок пам'яті для збереження даних одного типу. При плануванні таблиць необхідно уникати повторення полів у різних таблицях, крім випадку встановлення зв'язків між таблицями через ці поля.
Ключове поле чи первинний ключ — поле, яке містить унікальні значення, що не повторюються в жодному із записів, і не є порожнім.
Тип даних визначається множиною значень, яких може набувати поле. При створенні таблиці у режимі дизайну тип даних задають елементом випадного списку.
У кожне поле можна вводити лише ті дані, які відповідають заданому типу. Наприклад, неможливо заповнити текстом поле для числового типу даних.
Для створення бази даних будемо використовувати Систему Керування Базами Даних (СКБД) - LO Base.
У середовищі LibreOffice Base відкрити файл бази даних, у якій необхідно створити нову таблицю.
У лівій області вікна бази даних клацнути по значку Таблиці.
3. Вибрати Створити таблицю в режимі дизайну для відкриття вікна діалогу, у якому можна створювати нові таблиці або змінювати структуру наявних.
4. У клітинках стовпчика Назва поля введіть назви полів.
5. У клітинках стовпчика Тип поля, клацнувши в комірці, виберіть тип поля зі списку.
6. Для кожного поля можна ввести Опис (необов'язково). Текст опису буде виникати у вигляді підказки при наведенні курсору на заголовок у поданні таблиці.
7. Для кожного поля можна ввести Властивості поля (залежно від типу бази даних деякі можливості введення можуть бути недоступні):
Обов'язковий — вказати, чи обов'язково поле непорожнє;
Довжина — вказати довжину поля (кількість цифр, символів);
Типове значення — вказати вміст як усталено для кожного нового запису;
Приклад формату — вибрати зі списку з варіантами вибору.
8. Властивість Обов'язковий для первинного ключа змінюється на Автозначення — чи автоматично заповнюється відповідне поле.
9. Повторіть дії для кожного запланованого поля. Назви полів (стовпчиків) мають бути різними. Натиснути кнопку Зберегти. З’явиться вікно діалогу, у якому потрібно натиснути кнопку Так.
10. Якщо одразу не було вибрано ключове поле, окремим вікном користувач отримає попередження, що таблиця Без первинного ключа. Потрібно натиснути клавішу Так для створення такого первинного ключа, що матиме унікальну величину для кожного запису.
11. Скористатися вказівкою меню Файл / Зберегти як для надання назви таблиці та її збереження.
12. В області вікна бази даних Таблиці буде відображено створену таблицю.
У середовищі LibreOffice Base створити нову базу даних.
Зберегти базу з назвою Ваше прізвище у теці.
У створеній базі даних створити три таблиці у режимі дизайну таблиць:
Учень (Номер учня, ПІБ, Дата народження, Клас);
Успішність (Номер учня, ПІБ, Середній бал);
Вчитель (Код вчителя, ПІБ, Посада)
(У дужках вказано назви полів. Тип даних обрати згідно з назвою поля.)
Заповнити таблиці - Учень, Вчитель. (у кожній таблиці не менше 10 записів.
Зберегти зміни бази даних з назвою Ваше прізвище у теці.
Закрити програмне вікно LibreOffice Base.
Результати виконання завдання надіслати на електрону пошту вчителя.
Завантажити базу даних "Бібіліотека"
2. Додати улюблених авторів та кілька їз творів до бази даних
3. Надішліть скріншот таблиці бази даних з авторами та книгами які ви додали на електронну адресу вчителя.
4. Надішліть скріншот таблиці книги відсортованої за роком видання.
5. Надішліть скріншот таблиці автори, відфільтрованої за жанром "фентезі".
Таблицю можна модифікувати на будь-якому етапі створення бази даних. Але найкраще це робити до встановлення звязків між таблицями й уведення до них даних. У процесі модифікування структури таблиць можна виконувати деякі операції. Існують різні способи видалення полів зі збереженням структури таблиць.
Розглянем процес модифікації структури таблиці на прикладі таблиці працівників деякої компанії. Додами до структури таблиці номер страхового полісу.
Натиснути на таблицю правою кнопкою миші та обрати пункт редагування
2. Додати, видалити або відредагувати поля таблиці та зберегти зміни
У структуру таблиці додано поле "Номер стра хового полісу"
При додаванні нового поля усі записи матимуть порожнє значення доданої властивості.
При зміні типу даних поля таблиці, поле буде видалено та додане знову. Усі записи обнулять значення цього поля.
При видаленні ключового поля буде автоматично створене нове ключове поле ID.
Ключове поле (Primary Key) - це одне або кілька полів, за якими однозначно ідентифікуються записи в таблиці. Ключові поля дуже корисні, адже вони збільшують швидкодію роботи з таблицею і дозволяють додавати зв'язки між таблицями.
За замовчуванням ключові поля у списку даних таблиці відображаються першими. В ролі ключових полів можна використовувати лише дані, які ніколи не будуть повторюватись. Як ключове поле не можна використовувати прізвище, оскільки трапляються випадки коли в одну таблицю входять декілька записів з однаковим прізвищем. Інколи в якості ключового поля є сенс використовувати комбінацію полів.
Для встановлення ключового поля потрібно клацнути на потрібне поле правою кнопкою миші та обрати пункт "Первинний ключ".
Встановлення первинного ключа
Щоб усунути дублювання даних, пришвидшити їх опрацювання, між таблицями реляційної бази даних, як правило, установлюють зв’язки.
Для створення зв'язків необхідно встановити відповідність величин однієї таблиці величинам з іншої таблиці. Зв'язки встановлюються через визначені користувачем поля. Для цього пов'язують ключове поле головної таблиці (зовнішній ключ) з відповідним йому полем підлеглої таблиці. Ці поля в таблицях часто мають однакові імена, але в загальному випадку це не обов'язково.
Зв’язування таблиць дає можливість установити зв’язок між елементами, які в них зберігаються.
Розглянемо створення зв'язків на прикладі зв'язування таблиць "Працівники" та "Офіси".
Таблиця "Офіси"
Таблиця "Працівники"
Для зв'язування у таблиці "Працівники" додано поле "Номер офісу", це поле потрібно зв'язати з з полем "Номер офісу" таблиці "Працівники".
Перейти у розділ Засоби > Зв'язки
2. Додати таблиці для зв'язування
3. Перетягнути назву поля "Номер офісу" таблиці "Працівники" до поля "Номер офісу" таблиці "Офіси"
Libre Office Base - це система керування базами даних, що входить до пакету LibreOffice, та вільно поширюється за ліцезією GNU. В середовищі Libre Office є 4 основні типи об'єктів : таблиці, форми, запити та звіти.
Програма Base упорядковує дані в таблиці: списки рядків і стовпців. У кожній таблиці зберігаються відомості про конкретну сутність, тому більшість баз даних містять кілька таблиць.
Кожний рядок таблиці називається записом, а кожен стовпець називається полем. Запис містить всі докладні відомості для певної сутності, наприклад клієнта або замовлення. Поле – це один елемент відомостей про цю особу. Наприклад, у таблиці "Товари" кожен рядок (або запис) містить інформацію про один товар. Кожен стовпець (або поле) містить певний тип інформації про такий товар, наприклад його назву чи ціну.
Створення нової таблиці у режимі дизайну
У середовищі LibreOffice Base відкрити файл бази даних, у якій необхідно створити нову таблицю.
У лівій області вікна бази даних клацнути по значку Таблиці.
Вибрати Створити таблицю в режимі дизайну для відкриття вікна діалогу, у якому можна створювати нові таблиці або змінювати структуру наявних.
4. У клітинках стовпчика Назва поля введіть назви полів.
5. У клітинках стовпчика Тип поля, клацнувши в комірці, виберіть тип поля зі списку.
6. Для кожного поля можна ввести Опис (необов'язково). Текст опису буде виникати у вигляді підказки при наведенні курсору на заголовок у поданні таблиці.
7. Для кожного поля можна ввести Властивості поля (залежно від типу бази даних деякі можливості введення можуть бути недоступні):
Обов'язковий — вказати, чи обов'язково поле непорожнє;
Довжина — вказати довжину поля (кількість цифр, символів);
Типове значення — вказати вміст як усталено для кожного нового запису;
Приклад формату — вибрати зі списку з варіантами вибору.
8. Властивість Обов'язковий для первинного ключа змінюється на Автозначення — чи автоматично заповнюється відповідне поле.
Повторіть дії для кожного запланованого поля. Назви полів (стовпчиків) мають бути різними. Натиснути кнопку Зберегти. З’явиться вікно діалогу, у якому потрібно натиснути кнопку Так.
9. Якщо одразу не було вибрано ключове поле, окремим вікном користувач отримає попередження, що таблиця Без первинного ключа. Потрібно натиснути клавішу Так для створення такого первинного ключа, що матиме унікальну величину для кожного запису.
10. Скористатися вказівкою меню Файл / Зберегти як для надання назви таблиці та її збереження.
11. В області вікна бази даних Таблиці буде відображено створену таблицю.