В українській літературі к. ХІХ — поч. ХХ століття високого рівня розвитку досяг жанр оповідання. Життя швидко змінювалося, і саме оповідання давало можливість письменникам розповісти про ці зміни, показати, як вони впливають на життя усіх верств суспільства, торкатися найрізноманітніших тем і проблем — філософських, психологічних, соціальних, історичних, національних. Оповідання як мобільний жанр давало змогу оперативно виконати замовлення часу, невеликий обсяг сприяв можливості відточити слово, багатогранно виписати образ, зробити його таким, що запам’ятовується, а то й підноситься до рівня символу, знаку доби. Українська література у цей період, на думку О. Білецького, «стає зразу всім: політичною трибуною, публіцистикою, філософією, криком, плачем, стогоном поневоленої народної маси».
У зображенні сучасної йому дійсності Б. Грінченко — неперевершений майстер-реаліст.
І оповідання «Сам собі пан» яскравий цьому приклад.
2. Прочитайте оповідання Б.Грінченка "Сам собі пан".