Історія створення пісні «Незабудка влітку»

Ця пісня почалася з випадковості. Був початок літа 2026-го, брат з фронту скинув відео «доковідних» часів із нашого літнього відпочинку. І через декілька днів у мене в голові вже склався текст. Далі робота із Suno та InVideo — і через тиждень на виході ця легенька літня пісня.

Незабудка тут — не квітка, а дівчина. Ім'я, яке саме собою тримає обіцянку: не забудь. Вийшла пісня про те, з чого складається літо, коли воно мирне та спекотне: тепло, компанія друзів, легкість і хтось, кого не хочеться забути.

Історія створення пісні «Борінг»

Усе почалося зі звичайної картинки: людина сидить у кафе, гортає стрічку, довкола чужі компанії — ділові розмови, закохані, дівчата з ідеальними фото. А в голові розгортається кіно, якого насправді немає.

Мені хотілося написати не сатиру на дівчину, а сатиру на цей стан: коли сценарій уже дописано до фіналу, розставлено погляди й репліки, а насправді ще нічого не сталося. Лайків мало, сторіз не заходить, життя — борінг.

Тому й фінал такий: будильник, «проспала» і мама. Найкраще, що є в цій пісні, — те, що вона нікого не засуджує. У всіх нас таке буває.

Історія створення пісні «The Code Was Written Plain»

Питання просте й старе, як світ: хто ми? Творіння Бога? Еволюція — мільйон років випадкових мутацій? Чи щось, що було задумано, — і ким?

У тексті я поставив ці версії поруч, не обираючи жодної. І додав ще одну, найновішу: а що, як ми — просто код, комп'ютерна симуляція, що виконується? Агент, у якого одного дня з'явилося питання, хто написав дорогу, якою він іде.

Текст я написав сам. А вокал, музику й відеоряд створював разом зі штучним інтелектом. Ось тут і стається річ, від якої мені самому трохи моторошно: пісню про код співає код. Той, хто питає, і той, кого питають, опинилися по один бік.

Приспів — це стара євангельська формула про того, хто має вуха. Код написано просто, знаки завжди були поруч. Питання лише в тому, чи хтось іще вміє їх читати.

Історія створення пісні «Генеза»

Хотів створити один текст, у який помістилося б усе, що ми прожили. Не окремі спогади, а хроніку: безлад і приватизація дев'яностих, надія нульових із початком ери інтернету і першими смартфонами, а далі — ковід і війна, які прийшли одне за одним, як вершники Апокаліпсису.

Кліп зроблено як «кімнату часу»: одна й та сама кімната проживає всі епохи разом із країною — змінюються лише речі в ній.

Історія створення пісні «Ковчег»

Ще вдень і ввечері всі прогнозують, що може бути вночі — про це пишуть моніторингові канали, сповіщає влада. Але місто живе: діти гуляють, хтось повертається з роботи. Далі стає тихіше.

А потім кожен обирає своє місце. Хтось іде в метро, сховища, хтось у коридор між двома стінами, хтось лишається вдома, хтось курить на балконі й дивиться в небо. Хтось просто рахує прильоти. А хтось…

Звідси й назва. Кожне укриття — чийсь ковчег: маленький простір, у якому людина пережидає “потоп”.

А вранці країна пише одне одному чотири головних слова: «Доброго ранку! Як ти?»