6А, Б літ-ра

Слово вчителя

«Ой, у лузі червона калина похилилася» — пісня, яку називали другим гімном України. Також це Славень УСС (Українських Січових Стрільців) і УПА (Української Повстанської Армії). Незабаром — 14 жовтня — Україна святкуватиме велике свято. Нагадайте, будь ласка, яке?

— Свято Покрови Пресвятої Богородиці.

— День Українського козацтва.

— День створення Української Повстанської Армії.

В очікуванні цього величного дня ми здійснимо уявну екскурсію в музей УПА і вивчимо пісню на слова С.Чарнецького та Г.Труха, яка по праву вважається народною.

Робота з текстом твору

— Чому, на вашу думку, Україна зажурилася?

— Прокоментуйте слова з пісні «Не журися, славна Україно, маєш добрий рід».

— З яким ворогом і за що борються січовики?

— Як січовики намагаються розвеселити Україну?

— Чим прославилися січові стрільці?

Розповідь про січових стрільців

Легіон Українських Січових Стрільців, що зродився у перші дні війни 1914 року з добровольців-патріотів, був незвичайним явищем: у нього влилася переважно освічена інтелігентна молодь, яка взяла в руки не тільки зброю, а й чітку програму національно-просвітницької праці на постоях між боями, створювала школи, читальні, хорові й оркестрові гурти, пресові листки, журнали і т. ін., спрямовані на те, щоб «піднести українську свідомість і честь».

Стрілецькі, а згодом і повстанські пісні у ХХ ст. зазнали тоталітарного нищення, адже вони асоціювалися з історичними епохами, коли Україна намагалася ствердитися як незалежна держава. Незважаючи на відверті заборони і переслідування, стрілецькі та повстанські пісні збереглись і не втратили своєї популярності.

• Переглянути відео про січових стрільців.

Історія створення пісні

Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році. У серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой, у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру.

Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину».  Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

       Що стосується авторства музики, то Степан Чарнецький твердив, що мелодію підібрав він сам. Музикознавці   вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею». А Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці» повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський.

Авторський колектив

Степан Миколайович Чарнецький — поет, фейлетоніст, театральний діяч і критик. Народився 21 січня 1881 в селі Шманьківці. Вищу освіту здобував у Львівському політехнічному інституті. Член літературної групи «Молода муза». З 1906 року — театральний референт товариства «Руська Бесіда» у Львові, протягом 1913—1914 років режисер і мистецький керівник його театру. Співробітник щоденника тижневика «Українське Слово», фейлетоніст (псевдонім Тиберій Горобець), «Українського Вісника» — «Діла» і редактор журналу «Будяк». Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»). Помер 1944 року, похований у Львові.

Григорій (Гриць) Андрій Трух народився 19 лютого 1894 року в с. Гірне Стрийського району Львівської області. У 1914 році закінчив гімназію і з початком війни вступив до Українських Січових Стрільців. Був командиром чоти у сотні Дмитра Вітовського, провідником розвідувальних стеж у Карпатах. Поранений під Болеховом 30 травня 1915 року.

В бою під Потуторами на Бережанщині 30 вересня 1916 року врятувався з однією чотою з оточення. Восени 1917 року був у званні поручника командиром сотні Легіону УСС.

Після окупації краю поляками прийняв монаший чин. Як священик діяв у Галичині, на Холмщині і (з 1932 р.) в США й Канаді.

Автор низки книг і брошур, в тому числі й «Граматики української літературної мови», редактор журналу «Світло» (1943—1946). Є одним з авторів слів славню (гімну) Українських січових стрільців «Червона калина».

Помер в Канаді, в Ґрімсбі (Онтаріо) 1959 року.

Метод «Гронування». Укладання грона до слова «калина"

• Що символізує калина? Які ще символи вам відомі?

Калина — символ людської пам’яті, бо нагадує про рідний край.

Калина — символ українського роду.

Калина — символ безсмертя.

Калина — мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність.

Калина — дерево українського роду.

Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім’я від старослов’янської назви Сонця — Коло. А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом крові та безсмертного роду.

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов’язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов’язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.

Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя, і тими, котрі ще чекають на своє народження.

Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.

А ми нашу славну Україну розвеселимо!

Робота з текстом твору

Знайдіть постійні епітети, які поети використали у пісні.

Бесіда

— Чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю і тих, хто її творив?

— Для чого писалися стрілецькі пісні?

— Для чого січовики йшли воювати?

— Якою стрільці намагаються зробити Україну?

Виконання тестових завдань

1. Яких дітей світу Господь Бог не наділив талантами?

а) німецьких;

б) турецьких;

в) російських.

2. Французи отримали від Всевишнього:

а)елегантність і красу;

б) любов до господарювання;

в)дисципліну і порядок.

3. Від чого плакала дівчина-Україна, стоячи в куточку?

а) бо заздрила іншим дітям різних народів, які отримали різні таланти від Бога;

б) від страждань, що були на землі українській;

в) хотіла бути відомою на цілий світ.

4. Як сприйняла дівчина-Україна дарунок Бога?

а) залишилася незадоволеною;

б) попросила іншого;

в) міцно притиснула його до серця і вклонилася.

5. Як сприйняв Господь Бог горе дівчини?

а) вирішив допомогти їй;

б) висловив незадоволення;

в) був байдужим до сліз дівчини, бо не любив плаксивих.

6. Яким даром наділив Господь дівчину, обіцяючи її прославити на цілий світ?

а) зробив доброю чаклункою;

б) дав пісню;

в) навчив господарським справам.

7. Дівчина на голові мала віночок із

а) духмяних волошок;

б) квітчастого барвінку;

в) червоної калини.

8. Слова твору О. Кониського було оформлені в музичному супроводі:

а) Л. Лепким;

б) М. Вербицьким;

в) М. Лисенком.

9. Як у творі названо Бога?

а) могутнім і справедливим;

б) всесильним і вимогливим;

в) великим і єдиним.

10. З яким проханням звертаються люди до Бога?

а) допомогти ближньому;

б) покарати винного;

в) зберегти Україну.

11. Кого необхідно просвітити Богу?

а) простий безграмотний люд;

б) дітей;

в) хто бажає цього.

12. «Молитва» О. Кониського закінчується зверненням люду до Бога, щоб той дав їм:

а) «многая лета»;

б) «ласки й щедрості»;

в) «доброго світа».

Домашнє завдання

Вивчити напам'ять вірш  С.Чарнецького і Г. Труха «Ой, у лузі червона калина похилилася»,  підготуватися до написання твору на одну з тем: «У піснях історія мого народу», «Роль і  місце пісні в житті українців».

• Ми сьогодні розпочинаємо вивчення нового розділу підручника «Я і світ» . Він допоможе вам, діти, глибше зрозуміти світ, переконатися, яке прекрасне життя, дорожити родиною, радіти кожному прожитому дню, зрозуміти, що таке добро і зло ... І ще на багато життєвих питань ви знайдете відповіді, вивчаючи цей розділ.

• Читаючи книжки, можна відчути ставлення автора до світу. У поезії це проявляється більше, ніж у прозі.

Дати відповідь на запитання

– Які прізвища  поетів ви можете назвати? 

– Леся Українка - це справжнє ім'я?

– Що таке псевдонім?

– А що вам відомо про маму Лесі Українки - Олену Пчілку?

– Які твори Олени Пчілки ви прочитали?

– А які вірші Лесі Українки вам запам'яталися найбільше? 

• Давайте зараз перегорнемо деякі сторінки життєпису цієї визначної жінки.

Переглянути відео «Обличчя української історії. Леся Українка» (Додаток 1)

• А яким же було дитинство Лесі Українки? Про що вона мріяла, що любила? Як впливала родина на формування її характеру? 

Біографія поетеси

Народилася Леся Українка на Волині у м. Новограді - Волинському (на Житомирщині) у дворянській родині. Її батько, Петро Антонович Косач, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою. Мати, письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей та займалася культурно - громадською діяльністю.

Родина Косачів жила на Волині  в м. Луцьку, в м. Ковелі, але дитинство Лесі в основному пройшло в с. Колодяжне, серед чудової волинської природи із синіми плесами озер та предковічними сосновими борами.

У родині Косачів панувала повага до народних звичаїв і традицій, до української культури. Сім'я була багатодітна: 6 дітей.

– Якою ж була Леся в дитинстві?

Хоч батьки мали дворянське походження, проте розмовляли у  сім'ї лише рідною українською мовою. У 4 роки  навилася читати українською мовою. Вірші  почала складати рано.  Мама   радила: „Розглядайся навколо, де не будеш, - і пиши. Поезія є всюди, хоч не всякий її бачить..." Свій перший вірш „Надія"   написала в 9 років і присвятила тітці Олені, яку було заслано в Сибір за політичні погляди.

 Прочитати вірш "Надія"

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, -

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки...

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

      У 12 років   вірш „Конвалія" з'явився у журналі „ Зоря". Псевдонім Леся Українка   обрала разом із мамою під впливом рідного дядька М. Драгоманова - професора Софіївського університету, видатного українського діяча культури. Перша   книжка була названа дуже романтично і символічно - „На крилах пісень". Під нею  підписалася: Леся Українка.

  Кажуть, що Леся була скромна, сором'язлива, допитлива, добра дівчина, мала багату уяву. Батьки не хотіли, щоб їхні діти виросли бундючними панами, що зневажають свій народ, а повинні добре знати життя народу, його звичаї, традиції, любити свій рідний край. Мама водила дітей у мальовничі місця України. Діти дуже любили бувати на святі Івана Купала. Із селянськими дітьми Леся любила плести віночки, співати купальських пісень, водити хороводи.

     Одного разу в купальську ніч Леся навіть не побоялася сама піти в ліс шукати цвіт папороті, бо дівчинка повірила в легенду: якщо зірвеш цвіт папороті, то всі скарби землі одержиш, розумітимеш мову дерев і звірів. Леся хотіла зірвати чарівну квітку і віддати всі багатства людям.

  Леся була надзвичайно здібною дівчинкою. Ще зовсім маленькою, в 6 років, вона навчилася шити і вишивати, її заохочувала до цього мама. Коли їй подарували нитки різного кольору і гольничок, то вона шанувала їх більше, ніж іграшки, тоді вона задумала вишити батькові сорочку.

Із всіх  шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею... Вони однаково були лагідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з винятковою силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди. І батько і Леся, на диво, високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини.

Світ Лесиних захоплень був дуже широкий.   Крім того, що складала вірші, вона гарно малювала.  А ще дівчинка захоплювалася полотнами художника Айвазовського. Леся мала надзвичайні здібності до музики: грала на фортепіано,  складала свої твори. Лише хвороба завадила їй стати музикантом.

У сім'ю Косачів увірвалося горе: Леся захворіла на туберкульоз кісток. Їй було 9 років.

Це було в Луцьку, на Водохреща. Леся разом із подружкою Шурою відпросилася на річку: подивитися на водосвят. Цей обряд змалечку цікавив Лесю, як дуже своєрідне видовисько, де, крім усього, пускають у небо голубів, палять із рушниць, умиваються крижаною водою після того, як священик побризкає на неї кропилом.

               Леся серед річки побачила високого крижаного хреста, що іскрився в промінні холодного сонця всіма барвами веселки. Дівчина з захопленням дивилася, як здійснюється обряд Водохреща. Десь посеред обрядової процедури під вагою великої маси людей крига почала непомітно осідати, вода виступила з прорубу й поволі підтоплювати тих, хто стояв посередині. Лесині валянки промокли вже наскрізь, у них було повно холодної води, що скувала ноги. Коли водосвят закінчився, Леся з подружкою кинулась бігти додому, та   валянки обмерзли, і вона ледве йшла.

          Дівчинка заслабла, у неї дуже боліла права нога, біль був нестерпний. Спочатку думали, що то гострий ревматизм. Виявилося, що то був туберкульоз кісток.

Із цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Страшна недуга назавжди затьмарила дитячу радість, занапастила молодість, знівечила жіноче щастя.

             Біль із ноги перейшов на руку, потім почався туберкульоз нирок, легень. Дівчина витримала кілька складних операцій, їздила часто на лікування в Крим, Одесу, Бессарабію, Болгарію, Німеччину, Італію, Єгипет, Грузію.

              Хвороба не покидала Лесю все життя. Вона була дуже терпляча. «Я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась», - писала вона.

Усі брати і сестри Лесі Українки вчились у гімназії, одержали вищу освіту. А Леся через хворобу не могла відвідувати школу, вчилася самотужки. Вона була надзвичайно здібною до вивчення іноземних мов. Знала їх аж 10: українську, російську, грецьку, латинську, німецьку, французьку, англійську, польську, італійську та інші.

Через хворобу Леся змушена залишити гру на фортепіано. „ Прощай, мій друже, мушу розлучитися з тобою..."- пише вона у вірші „ До мого фортепіано."

Леся була гордою, мужньою, не нарікала на долю: «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі?» Дев'ятнадцятирічною вона написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних слов'ян», що в 1918 році був виданий як підручник для національних шкіл.

              Писала Леся вірші, поеми, п'єси, перекладала українською мовою зарубіжних письменників.

Леся прожила коротке життя - 42 роки, і 30 із них вела війну з підступною хворобою.

Померла вона в грузинському місті Сурамі, але похована в Києві на Байковому кладовищі. Попрощатися з нею прийшло так багато людей, що спинився рух трамваїв.

Дати відповідь на запитання:

• Що вас особливо вразило? У чому маленька Леся подібна до вас? Чим відрізняєтесь?

• Які факти, деталі свідчать про талановитість дівчинки? А про мужність? Цілеспрямованість?

• Якою була родина Косачів? Що ви можете сказати про виховання дітей у цій сім'ї? Які риси характеру успадкувала Леся від матері,  а які – від батька?

Вірші Лесі Українки надзвичайно ліричні, сповнені романтичного пафосу, життєлюбства. Кожен повинен відкрити поезію Лесі для себе сам, узяти те, що потребує.

Прочитати вірш  «Мрії …» або прослухати у відеозаписі (Додаток2)

Словникова робота

– Хто такі лицарі? Що вам відомо про них,  на уроках яких дисциплін згадували про них? (Лицар (пряме значення) - середньовічний західноєвропейський феодал на військовій службі. Лицар ( переносне значення) - вихований, чемний чоловік, захисник кого - небудь).

– Як ви розумієте слово «суперечник»? ( Противник, суперник).

Бесіда за змістом вірша «Мрії…»

·         Як Леся характеризує дитячі роки? Як про це сказано у вірші ?

·         Як ви думаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії…»  ближче до серця переможений, а не переможець? (Леся цінує дужче не фізичну силу, а особисту гідність). У яких рядках ідеться про це ?

·         Чому вірш називається «Мрії…»? (У часи Лесі лицарів уже не було, але вона уявляла їх, вимріяла ).

·         Які її мрії?

«Асоціативне гроно» (записати в зошит)

                       дивне

                       принци, королівни

Мрії                казка (неповторність дитинства)

                       завжди перемагати

·         Які автобіографічні риси поетеси відображені у поезії?

Допишіть художні засоби 

• епітети - любі роки, ...

• метафори- душа бажала, ...

Творче малювання (Усно)

- Намалюйте мрії  

- Від чого залежить, щоб мрія здійснилася?

Прочитати вірш  «Як дитиною бувало» або прослухати у відеозаписі (Додаток3)

Дати відповідь на запитання:

·         На які частини можна умовно поділити поезію?  ( 1- фізичний біль дитини; 2 — незламний дух)

·         Які риси характеру ліричної героїні виявляються у поезії? (гордість, стійкість, витривалість, терплячість)

Лірична героїня —   забуває гордіст - боїться образити сміхо - схильна до прощення

·         В яких словах вміщено головну думку поезії?

Головна думка: "Щоб не плакать, я сміюсь; плачу я, щоб не смятись" (протиставлення   думок, зміна поглядів ліричної героїні)

·         Як називається твір письменника, який, по суті, розкриває біографію самого автора? (автобіографічний)

Слово вчителя

Хвороба, з якою так мужньо боролася тендітна молода поетеса Леся Українка, прогресувала. Лікарі радили змінити місце проживання або якомога частіше перебувати у місцевостях із теплим сухим кліматом. Тому Леся Українка часто виїжджала в Крим, у Грузію, до Єгипту. Дуже подобалося їй у Криму. Леся була зачарована природою цього краю. Безмежне море, вільний вітер, бурхливі хвилі, сміливі чайки — все це бентежило душу і самі по собі народжувалися поетичні рядки. У своїх віршах поетеса передає найтонші порухи власної душі, свої болі й радощі, тугу й надії. Так з’являється цикл віршів «Подорож до моря», а ще — «Кримські спогади», який вона присвятила своєму братові Михайлу.

Прочитати вірш «Тиша морська»

Дати відповідь на запитання:

1. Які почуття викликає у вас цей твір?

(Захоплення умінням поетеси бачити скарби природи; тонко відчувати красу навколишнього світу тощо.)

2. Які зорові і слухові деталі використала Леся Українка у творі?

(Зорові: «золотиста блакить», «стежечка золотиста», «вітрила білі» та ін.

Слухові: «тиша в морі», «з тихим плескотом на берег рине хвилечка», «ледве-ледве колихає море хвилі», хтось «стиха весла підіймає», «тихий плескіт» та ін.

3. Чим захоплюється ліричний герой? (Просторами спокійного моря.)

4. До чого вабили простори спокійного моря? («У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти.»)

5. Що символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою невгамовного серця героя.)

6. Про що мріє ліричний герой?

(«Поплила б я на схід сонця,

Аж від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду».)

Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нагадати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:

(«Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння,

Я про них би не згадала

В краю вічного проміння…»)

7. Що символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)

Пошукова робота (виписати епітети, метафори, зменшено-пестливі слова)

Слово вчителя

Зверніть увагу, крім епітетів, метафор і зменшувально-пестливих слів, у поезії «Тиша морська» є повтори (ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце; ледве-ледве), інверсії, тобто зворотний порядок слів (тиша морська, час гарячий полудневий, вітрила білі, хвилечка перлиста, в’ється стежечка).

Усі ці художні засоби не лише образно характеризують явища та предмети чи привертають увагу до важливого, вони допомагають поетові емоційно змалювати романтичну картину морського пейзажу та передати її думки й почування.