Розбір 2 серія

Друга серія починається з розмови Цяня з класним керівником Юаня, саме на цю розмову він поспішав з робочої зустрічі . Тобто навіть з цих дрібничок видно, що для нього в пріоритеті. Не власні справи, не спілкування з друзями, навіть не робота, а родина і Юань.

Далі класник керівник розпоідає, що Юань, як наймолодший у класі зосереджений саме на навчанні, а ніяк не на спілкуванні з однолітками. А для його віку саме таке спілкування є основою соціалізації, і тому він хвилюється і хотів би, щоб Цянь повпливав на малого. Знову ж нам нагадують, що Юань не просто роумний, він перескочив клас середньої школи, а може і не один, бо коли його забрали з вулиці він точно не навчався  у школі, а він на рік старше Лілі. 

Звісно через свій вік Юань може відчувати дискомфорт у класі, а ще причиною його відстороненості може бути повна сконцентрованість на навчанні. Що теж є правдою, бо як нам  показали ще в 1 серії, він будь яким способом хоче допомогти та підтримати Цяня, а освіта для цього є важливою.

Як раз ось ці дрібні деталі у розмові і допомгають краще зрозуміти героїв. А ще коли вчитель говорить Цяневі, що "Старший брат немов батько" видно наскільки Цянь не погожується з цим висловом. Він точно не вважає себе батьком Юаня. І тут це зрозуміло, бо коли він прийняв малого в родину це було хоч і складне, але усвідомлене рішення, і хоч Юань ще дитина, Цянь сприймає його можливо не як на рівних, але точно як самостійну особистість

Наступним цікавим момент, на який хотіла б звернути увагу, це Цянь у кімнаті Юаня. Він туди зайшов щоб  залишити брошури з гуртками, але ненароком бачить телефон малого і повідомлення, що ще більше його зацікавлює. Щоб прочитати його (так, так, ред флегі все таке, але він дійсно відповідає за малого, того хоч і читати чуже не можна, в цій ситуації можна розуміти хвилювання) він намагається розблокувати телефон. Спочатку вводить 1221 (можливо дата народження Юаня, або день коли він став їх родиною) а потім пробує 0831 - день народження Цяня, і це спрацьовує. Ми бачимо Цяня, що збентежений тим, що вгадав пароль, він ніби і знав, що це можливий варіант, але все одно його це турбує. Те як легко він вгадав ці цифри, говорить, що це не вперше Юань ставить дату народження Цяня на пароль, як щось надважливе для себе. І хоч Цянь злегка цим роздратований, він не може не розуміти наскільки велетенську роль відіграє у житті Юаня, та яке місце посідає у його серці. 

І ні, тут я ще не говорю про романтичні почуття, тут скоріше, Цяня бентежить наскільки Юань може бути від нього залежним, а він цього не хоче. Він хоч щоб хлопець мав щасливе дитинство та ріс у гармонії, Цянь проявляє максимальну повагу до нього як до особистості. 

Тому мені здається, хоч це і приємно коли ти усвідомлюєш свою значемість для іншої людини, все ж для Цяня це тягар, бо він боїться, що Юань не зможе бути щасливим без нього.

Щож побачив Цянь у Юаня на телефоні та як він на це відреагував? Здавалось нічим непримітне прохання підминити, але Цянь розуміє, що малий підробляє у вільний час, і цей факт його злить та засмучує. Але чому? Це ж ніби добре, зайвими кошти не бувають, тим паче, у їх становищі. Тоді чому ж Цянь розгнівався?

Його реакція це просто біль для мене, тому що, перш ніж побачити гнів, я побачила його розчарування, у самому собі, щось на кшталт "я недостатньо роблю, раз Юань виріши сам заробляти гроші". Тому як тільки Юань повертається до кімнати Цянь одразу питає його навіщо він підробляє, задає чітки питання, впершу чергу ставлячи на перше місце комфорт Юаня. Я впевнена якби Юань сказав, що йому дійсно потрібно більше кишенькових грошей, Цянь знайшов би собі ще декілька робіт, але забезпечив би своїх малих. Тому йому і прикро від того, що виходить він робить не достатньо. 

Але відповідь Юаня така щира та мила, що просто розвіює гнів старшого. Юань як підліток просто хоче допомогти, мати власні кошти, щоб не просити Цяня, щоб Цянь міг відпочити.

Але сташий брат, завжди старший брат, тому він вкотре нагадує, що дитинство на юність для навчання і розваг, а не для роботи. Тільки-но чи було таке дитинство та юність у самого Цяня? На жаль, ні. Ми бачили це з першої серії, що будуччи ще підлітком він вже тяжко працював, щоб спочатку забезпечувати себе  і Лілі, а потім ще і Юаня. Тому, е що він зараз усіма можливими способами оберігає дитинство своїх малих, намагається зробити його максимально комфортним та безтурботним, це просто покаує наскільки він цінний як людина. Далі йде розмова про гуртки та спонукання Юаня до соціалізації, і хоч він не заперечує, але уже навіть у такому юному віці показує характер та впевненість, коли чітко говорить, що знає чого він хоче, і може піти на компроміс лише, бо цього попросив Цянь

І знову назва серії з’являється лише після такої важливої розмови між "братами", ніби ще раз наштовхуючи нас на думку, що все що відбувається у житті, це не просто так і все взаємопов’язане. То хто ж  кому заборгував і що саме, ми дізнаємось у кінці серії. А зараз нас переносять за сімейний сніданок та обговорення шкільного життя. Юань, як Цянь і просив почав відвідувати гуртки і займати усюди призові місця. Що ще раз нам демонструє, що хлопчина талановитий та здібний, не дарма екстерном закінчив середню школу. Далі милі розмови за їжею та як сяте діло брати підколюють Лілі, їх мордахи в ці моменти такі милі та кумедні одночасно. Тобто споглядачи цю картину, не виникає жодного сумніву, що перед нам дійсно родина, де брати і сестра близькі між собою та почуваються максимально комфортно, щоб дражнитись та не ображатись на це.

Далі нам детальніше розкривають характер Юаня. Послухавшись Цянь, малий записується на безліч гуртків, в тому числі на спортивний, де слід пробігти напівмарафон. Чи треба якось коментувати, що для непідготованих дітей це практично неможливо? Але, що робить Юань? Правильно, починає тренуватись просто у шаленому темпі, бо власне хоче досягти мети. Це мабуть перша демонстрація його терпіння та витримки у дорамі. У новелі більше розповідають про дитинство Юаня, та те, з чим йому приходилось уживатись, тому можна сказати, що терпіння у нього загартоване ще змалечку. Але саме у родині Вей, він зміг розслабитись та сформувати свій характер не під дією обставин, а самотужки робивши вибір.

На що  ще слід звернути увагу, то це на реакцію Цяня на цю новину. Він одразу пригадує, що саме він змусив малого приймати участь у гуртковому житті, отже, це Цянь спонукав Юаня до цього марафону. Тому він звісно переживає за малого. та знаючи його характе, розуміє, що малий не відступить від задуманого.

Що ж Юань? Він дійсно досить впертий, щоб навіть розуміючи, яких зусиль йому слід прикласти, все одно не відступить від задуманого. Так було, коли він вирішив піти за Цянем і таким чином знайшов (чи то виборов своєю наполегливістю) собі дім, так само і тут. Він готовий ноги збити в кров, лише щоб досягнути поставлених цілей. Це дійсно виглядає як впертість, але нам не раз нагадують слова Юаня "Я знаю чого хочу", тому це скоріше цілеспрямованість, ніж просто впертість. У впертості не має мети, лише демонстрація власного я, цілеспрямованість - це більше про "йду до мети, не жаліючись на невдачі та терплячи біль". Така його позиція буде прослідковуватись і далі, особливо у його почуттях, але про це згодом.

Цянь прекрасно знаючи  характе Юаня щиро переживає за нього, бо ніби це і добре, що вже  такому юному віці Юань здатен на таку відданість справі. Але все таки він лише підліток і так знущатись над собою, жертвуючи власним  бо впевний, що знайде його там за тренуванням. І він не почиляється, Юань дійсо, незважаючи на біль знову і знову, знову і знову, знову і знову біжить.

Чи турбує це Цяня? Звісно! Чи намагається він зупинити малого, та хоча б змусити взяти паузу? Звичайно! Чи слухає його Юань? Ні! Бо коли Юаня, щось для себе вирішив, він буде вірним собі до кінця. Цей момент хоч ніби і показує нам звичайного підлітка, що все робить на емоціях та з найбільшим максималізмом, але вже тут проявляється стержень та фундамент усього характера Юаня.

Цікавий вираз у Цяня коли Юань все ж досягає мети. Це такий коктейль з почуттів та емоцій. І нерозуміння навіщо себе так примушувати, і біль  за малого, і турбота. А ще я тут побачила палке бажання, щоб Юань був лише підлітком, і загартовував свій характер, спробами щось сам собі довести. 

Сцена  лікарні теж дуже цікава та ще раз підкреслює, що хоч Цянь і став дорослим і відповідальним, але через життєві обставини він ніби пропустив свій підлітковий вік, тому просто не розуміє і боїться за Юаня.

Дуже кумедне спостереження від Сань Паня, коли Цянь бурчить на Юаня, що той занадто впертий. Сань Пань, як завжди влучно коментує, що малий цього всього набрався саме у Цяня. І хоч ми і знаємо, що рідства між хлопцями не має, саме цей коментар, демонструє, що для усіх і для хлопців у ому числі, вон родина, що переймають манеру поведінки та звички одне одного. І хоч дійсно, можна припустити, що на Юаня Цянь мав велетенський вплив, саме впертість та цілеспрямованість, це те, що було з ним, ще до знайомства з Цянем.

Далі одна із небагатьох сцен, де Цянь демонструє свої слабкість. Він жаліється Сань Паню, що не розуміє Юаня. Що раніше було легше, бо єдиною задачею було вижити, і це в нього виходило. Зараз коли життя стало більш стабільним, то він почав звертати увагу не тільки на фізичні потреба свої чи малих, але і на їх бажання та мрії. І тут йому складно, бо як говорила вище, йому довелось подорослішати у 13 років, він тоді не мав ні часу, ні можливості мріяти, тому не може зрозуміти мрії малих.