Методика проведення практичних занять

Однією із найпоширеніших форм організації навчально­го процесу у вищій школі є практичні заняття (практикуми).

Практичне (грец. prakticos - діяльний) заняття — форма навчаль­ного заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студен­тами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування через індиві­дуальне виконання відповідно до сформульованих завдань.

Часто практичними заняттями називають заняття із розв'язування задач з вищої математики, теоретичної ме­ханіки, фізики, опору матеріалів, з нарисної геометрії; вправи на побудову схем, графіків, діаграм, а також вико­нання розрахунково-графічних робіт із спеціальних дис­циплін. Вивчення іноземних мов також проводять у формі практичних занять: вправи на читання, переклад, аудіювання, розмовне мовлення. Ці заняття відрізняються від занять з інших дисциплін лише методикою викладання.

Основними функціями практичних занять (за І. Кобиляцьким) є:

• - поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекці­ях і в процесі самостійної роботи;
• - формування інтелектуальних умінь та навичок пла­нування, аналізу і узагальнень, опанування діючою техні­кою, вироблення навичок управління і користування нею;
• - накопичення первинного досвіду організації вироб­ництва та технікою управління ним;
• - оволодіння початковими навичками керівництва пра­цівниками на виробництві;
• - формування вміння аналізувати і оцінювати еконо­мічну ефективність виробництва;
• - оволодіння науковим апаратом роботи з джерелами;
• - формування вміння робити соціологічні оцінки тощо.

Практичні заняття мають на меті навчити студентів розв'язувати специфічні завдання за спеціальністю, а також в аудиторіях або в навчальних ла­бораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. На молодших кур­сах практичні заняття мають систематичний характер і проводяться регулярно через 2—3 лекції, логічно продов­жуючи почату на лекціях роботу. Однак на лекції можли­во лише в загальних рисах показати підхід до розв'язання задачі, виконання розрахунків, конструювання об'єктів. Повне розкриття науково-теоретичних принципів здій­снюється на практичних заняттях.

Практичні роботи, які проводять у вищому навчаль­ному закладі, науковці (Б. Мокін, В. Пап'єв, О. Мокін) поділяють на такі групи :

1. Ознайомчі практичні (лабораторні) роботи. Передба­чають вони формування вмінь і навичок користування приладами, пристроями, необхідними для виконання різ­них видів практичних робіт.
2. Підтверджуючі практичні роботи. Виконуючи їх, студент отримує підтвердження правильності викладених на лекціях теоретичних знань.
3. Частково-пошукові практичні заняття. На таких за­няттях студенти мають більше можливостей для творчої роботи. У методичних вказівках до такої роботи вказана лише мета, наявне лабораторне обладнання, порядок його взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення пов­ного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам студент.
4. Дослідні практичні роботи. У таких роботах студен­там задають лише мету дослідження; усі інші етапи її вико­нання вони планують самі. Цей вид доручають бригадам під керівництвом студентів з яскраво вираженими творчими здібностями. За такого виду роботи студенти витрачають ба­гато часу на підготовку теоретичних та експериментальних досліджень, що передбачає відповідне оцінювання.

Практичні заняття значною мірою забезпечують від­працювання умінь і навичок прийняття практичних рі­шень в реальних умовах виробництва, що ґрунтуються на теоретичній основі, розвивають логічне мислення, вміння аналізувати явища, узагальнювати факти, сприяють регулярній і планомірній самостійній роботі у процесі вивчен­ня певного курсу.

Підготовка до практичних занять.

Практичне заняття спрямоване передусім на поглиблення і розширення знань, здобутих на лекціях, або з першоджерел чи різних видів посібників, а також на оволодіння методикою роботи з науковим матеріалом і найтиповішими для певної дис­ципліни практичними навичками, що вимагає чіткого, продуманого планування.

Планування практичних занять ґрунтується на на­вчальних планах і програмах, в яких передбачено графік навчального процесу, що забезпечує наступність, система­тичність і послідовність навчання; перелік навчальних дисциплін та їх розподіл в часі і формах занять; перелік питань змісту курсу, час, що відводиться на виконання усіх видів занять; форми і терміни звітності студентів.

Методика проведення практичних занять (читати далі)