Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2025 року № 782 “Про порядок розпочатку навчального року під час дії воєнного стану в Україні,” навчальний рік 2025/2026 у загальноосвітніх закладах триватиме від 1 вересня 2025 року до 01 липня 2026 року.
Організація навчального процесу у загальноосвітніх закладах протягом 2025/2026 навчального року може бути реалізована через проведення традиційних занять, дистанційну форму навчання або їх поєднання (за змішаним підходом), залежно від доступних можливостей у цих навчальних закладах щодо забезпечення захисту.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2025 року № 782 “Про порядок розпочатку навчального року під час дії воєнного стану в Україні,” навчальний рік 2025/2026 у загальноосвітніх закладах триватиме від 1 вересня 2025 року до 01 липня 2026 року.
Організація навчального процесу у загальноосвітніх закладах протягом 2025/2026 навчального року може бути реалізована через проведення традиційних занять, дистанційну форму навчання або їх поєднання (за змішаним підходом), залежно від доступних можливостей у цих навчальних закладах щодо забезпечення захисту.
Інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.
Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.
У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі
Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.
Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.
Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.
Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:
не відповідайте на провокації агресією;
збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;
заблокуйте кривдника;
повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;
за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.
Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.
Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.
Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.
Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.
Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:
надмірно засипає компліментами та подарунками;
просить нікому не розповідати про спілкування;
наполягає на переході до приватного месенджера;
просить особисті або інтимні фотографії;
намагається дізнатися особисту інформацію;
пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.
Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:
ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.
Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.
Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.
Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.
Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.
Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.
Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.
Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.
До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.
Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:
Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.
Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.
Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.
Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.
Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.
Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:
«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»
Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.
Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.
Дотримуйтеся простих правил:
не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;
встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;
використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;
увімкніть двофакторну автентифікацію;
не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;
не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;
регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;
не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;
закривайте акаунти від сторонніх користувачів;
не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.
Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.
Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.
За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:
Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua
Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.
Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.
Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.
Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.
Безпечна поведінка в мережі — це щоденна цифрова гігієна та відповідальність за власні дії.
Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за
інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з
початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти
власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в
інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної
грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля
ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на
свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають
завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та
дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми
натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною.
У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із
медіа простору або заблокувати її поширення.
Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим
більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано.
Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною
«BRAMA» https://t.me/+pLG6kLua36s1NDBi
Діяльність проєкту «BRAMA» направлена на захист медіа простору від
російської пропаганди, блокування каналів поширення
дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту
є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на
суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.
Що ми пропонуємо учасникам:
1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для
подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим
блокуванням такого джерела;
2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом
долученості до масового надсилання скарг;
3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться
мережею;
5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.
Донать свій час на захист кіберпростору!