19–20 листопада 2025 року Чернівці знову перетворилися на культурний майданчик — тут відбувся IV обласний книжковий фестиваль «БукФест». Два дні десятків презентацій, літературних зустрічей і дискусій перетворили ці два дні на справжнє свято для всіх, хто любить читати та творити.
Окремою подією стали заходи у відділі медичної літератури Чернівецької універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, де гості поринали в поезію, етнографію, філософію та літературні подорожі. Серед запрошених були працівники бібліотеки Буковинського державного медичного університету.
Поезія зцілення:
зустріч із Галиною Мельник
Галина Мельник — поетеса, медик, доктор фармацевтичних наук і громадська діячка — представила свою першу поетичну збірку «Акварелі життя».
У книзі авторка говорить про високе покликання людини, про силу любові та про тих, хто є її натхненням. Її поезія — це щире зізнання у повазі до медиків, колег, друзів:
«Які ж прекрасні, сильні духом!
Із крові й плоті ваші душі!
Мої ангели у костюмах білих…»
Її тексти — як терапія словом: лагідні, проникливі, правдиві.
Міфологія часу і живі традиції:
розмова з Іванною Стеф’юк
Ще однією гостею стала письменниця, літературознавиця та етнографиня Іванна Стеф’юк, яка презентувала одразу дві свої книги — «Жива традиція» та роман «Бульбона».
«Жива традиція»
Це захоплива мандрівка у світ нематеріальної культурної спадщини України. Етнографічні есеї, народжені в експедиціях, відкривають читачеві людей, які бережуть традиції, перетворюючи їх на частину сучасності.
Книга ілюстрована світлинами, що надають тексту особливої вірогідності та тепла.
«Бульбона»
Багатошаровий роман, де переплітаються сучасність, 40–80-ті роки XX століття і позачасся. Попри умовність географії, сюжет спирається на реальні спогади та фольклор Чернівецької, Хмельницької й Київської областей.
Авторка тонко поєднує міф і реальність:
«Час дуже подібний на воду.
Вода все забирає.
Вода нічого не забуває…»
Книжки, що залишаються з нами
Видання, подаровані авторками з теплими побажаннями, вже доступні в читальній залі бібліотеки БДМУ. Кожна книга — це можливість відчути силу слова, доторкнутися до історій, що формують нашу ідентичність та надихають на нові відкриття.
Збірка «Акварелі життя» – перша книга, у якій поетеса розмірковує про високе покликання життя, про дорогих людей, які пройшли через її долю. Це чесні роздуми і судження авторки про нашу нелегку історію, трагічність життєвих ситуацій, минуле і сьогодення. Вона щиро розкриває свою душу, заглиблюється в таїни життя і природи. Поетична збірка «Акварелі життя», присвячена своїм святим батькам, побачила світ у 2024 р.
Це захоплива мандрівка у світ нематеріальної культурної спадщини України, написана на перетині науки й живого досвіду. Авторка веде читача від коляд і маланкувань до весільних шишок, від гуцульської боднарки та писанкарства до бессарабського ткацтва й мистецтва випікання пасок. Це не просто опис обрядів і ремесел, а глибоке осмислення їхнього духовного сенсу та життєвої енергії, яка живить громаду.
Етнографічні есеї, народжені в експедиціях, розповідають про носіїв традицій, етнографів із народу, культурних діячів і майстрів, завдяки яким давні звичаї не зникають, а оживають у сучасності. Видання показує, як народна культура формує нашу ідентичність, вчить толерантності та відкриває двері до міжкультурного діалогу.
«Жива традиція» — це книга про любов до свого, про спадщину як джерело сили й натхнення.
Бульбона» — це багатошаровий роман, що поєднує сучасність, 40-80-ті роки ХХ століття і позачасся. У центрі сюжету — розслідування Богдана Вовка, який намагається з’ясувати природу дивного видіння підводного світу, що відкриває перед ним драматичні сторінки минулого.
Основна колізія розгортається навколо затоплених сіл, які пішли під воду, коли облаштовували водосховища для ГЕС. Попри те, що здебільшого географічні назви в романі метафоричні, в основу покладено фольклор, спогади та досвід жителів конкретних сіл Чернівецької, Хмельницької та Київської областей.
В образі метафоричної річки Рибар мешканці різних регіонів України зможуть побачити «свою» річку і своє водосховище, а відтак — свої затоплені села. І в кожного буде інша версія — що це за річка і що це за села. Але у всіх — спільний «досвід Атлантиди», яка одного разу пішла під воду зі своїми віруваннями, легендами і пристрастями — з усім.