"Маю право дихати” – так називався мітинг 2020 року, під час якого тисячі запоріжців вийшли під стіни Запорізької облдержадміністрації відстоювати своє право на чисте повітря.

У Запоріжжі це питання не втрачає актуальності. Мешканці міста неодноразово зверталися до місцевої влади за допомогою петицій, мітингів, численних громадських акцій.

На початку повномасштабного вторгнення активність екологічних ініціатив пішла на спад. Спочатку, звісно, безпека. Екологічні активісти, які займалися тими чи іншими питаннями, здебільшого переключилися на волонтерство. Та з березня цього року запоріжці відчули нові відтінки запаху повітря в місті. Не притаманний для Запоріжжя сморід – запах йоду. Про що містяни почали активно скаржитися в соцмережах.

Чергова хвиля смороду у травні спричинила новий сплеск громадянської активності: люди самотужки почали виявляти території, з яких, ймовірно, йшов шкідливий сморід; Екокоаліція Запоріжжя розробила алгоритм дій “Як діяти, коли ви відчуваєте сморід”; у фейсбуці була створена група “Запах йоду в Запоріжжі”. Запоріжанка Ольга Сладкова запустила телеграм-бот “airzp”, через який можна подати скаргу про неприємний запах. Так громадянське суспільство отримало новий інструмент для того, щоб впливати на розв'язання проблеми з якістю повітря. Мета ініціативи – виявлення територій, звідки надходить забруднення в атмосферу міста.

У нашому матеріалі за допомогою аналізу та візуалізації даних ми спробуємо встановити зв'язок між інформацією недержавного моніторингу якості повітря та агрегатора скарг громадян, тобто так званими обʼєктивними та субʼєктивними даними. А також визначити доцільність внесення цієї інформації в систему екомоніторингу, щоб використовувати її для планування більш фокусних та зважених управлінських рішень.

“Що таке розсіювання забруднення по-простому? Це певна кількість забруднювальних речовин у певному об'ємі повітряної маси. Кількість цих речовин незмінна (наприклад, мг, г, т), але має значення для якого обсягу – 1 м3 чи 30 м3. Тут буде доречною така аналогія: уявімо, що ми розчинили ложку солі у склянці з водою та у 200-літровій бочці. У бочці ми можемо й не помітити змін, але якби ми пили зі склянки з ложкою солі, то точно скривилися б.

У Запоріжжі такі кліматичні умови, що забруднювальні речовини часто залишаються в обмеженому об'ємі повітря над містом. Такі дні називають днями з несприятливими метеоумовами (або метеорологічні умови високого рівня забруднення). Це означає, що обсяг повітряних мас над містом залишається практично незмінним, забруднення накопичуються, а вітру не вистачає для того, щоб його розсіяти”.

Найбільші промислові майданчики ми візуалізували на тепловій карті. Насиченість кольору показує інтенсивність інфрачервоного випромінювання. 

Локалізацію даних з чат-бота зі скаргами громадян і вид смороду візуалізуємо на інтерактивній карті. Бачимо, що скарги надходили здебільшого з центру міста і Шевченківського району. 

Колір точок позначає вид смороду. Оскільки не всі користувачі могли ідентифікувати запах, частина позначок на карті не містить цієї інформації.

На теплових картах видно, що райони, з яких надходять скарги, дуже близько до промислової зони.

Щоб дослідити взаємозвʼязок даних з агрегатора скарг – чат-боту “airzp” – та станцій моніторингу атмосферного повітря, ми взяли дані з Save Ecobot, який збирає інформацію з різних недержавних моніторингових станцій. Ці станції встановили мешканці міста, незалежні проєкти, організації та органи місцевого самоврядування.

Вони фіксують забруднення що дві хвилини. Для нашого дослідження ми усереднили дані з двох хвилин до години. Загалом опрацювали понад мільйон даних за травень–жовтень 2023 року.

Невіддільним супутником будь-яких забруднень, які потрапляють в атмосферу, є дрібнодисперсні частинки PM10 та PM2,5. Наявність їх може сигналізувати про джерела різноманітних викидів, саме тому ми фіксуємо ці показники. Це забруднювачі повітря, які складаються як з твердих мікрочастинок, так і дрібних краплин рідин. Що менше їх розмір, то повільніше вони осідають на землю. Водночас вони легше проникають крізь ніс, верхні дихальні шляхи, бронхи і тому можуть становити більшу загрозу для здоров'я людини.

Погодинна фіксація якості повітря дала нам змогу виявити пряму залежність між випадками погіршення повітря та даними агрегатора скарг zpspace.com.ua. 

Представлені графіки демонструють: як тільки наявні станції моніторингу фіксують сплески (навіть маленькі) часточок PM10 та PM2,5, протягом години надходить скарга.

Водночас варто зауважити, що на кількість скарг громадян впливає не лише сплеск забруднення, а й інформаційна діяльність та заклики екологічних активістів.