14 жовтня в Україні відзначають державне свято День захисника України. Його запровадив у 2014 році своїм указом тодішній президент Петро Порошенко. «З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості постановляю: установити в Україні свято – День захисника України, яке відзначати щорічно 14 жовтня», – йдеться в документі.

Константинопольська берегиня

Окрім того, 14 жовтня — це православне свято Покрови Пресвятої Богородиці, День козацтва та річниця створення Української повстанської армії. Православне свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується щороку 14 жовтня. Встановлене воно на згадку про дивовижну появу Богоматері віруючим. За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх омофором (покровою). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Вражений цим дивом Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія Юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з'явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Захисники православної віри

Зародилося козацтво на українських землях у XV ст. Однією з причин зародження козацтва було не бажання жити на території Речі Посполитої, що було повязано з жорсткою політикою полінізації та окатоличення. Тому на степи Дикого Поля вибирались вільні чоловіки, а згодом і жінки, які колонізували території між Річчю Посполитою та Кримським ханством.

Згодом, у 1556 році виникла Запорізька Січ. Січ була демократичним незалежним об’єднанням. Головними принципами тут були свобода і рівність – усі мали рівні права та обов’язки. Водночас на Січі дотримувалися жорсткої дисципліни, адже відповідальність була запорукою успіхів козаків під час військових походів.

Зазвичай свої військові походи на початку існування козацтва здійснювали про турків та татар, що зокрема промишляли работоргівлею. Зокрема однією з найуспішніх операцій - була морська десантна висадка та штурм і захоплення фортеці Кафа (нинішня Феодосія) під проводом гетьмана Петра Конашевиче-Сагайдачного.

22 липня 1616 р. Сагайдачний разом із 4 тисячами козаків прибув до міста. Уночі козаки висадилися на берег і підійшли до воріт Кафи. Частина запорожців, що володіли турецькою, відволікли вартових, вказавши, що вони турецький підрозділ, який прямує на війну з Персією. Тим часом інші перекинули драбини на мури фортеці. Перебравшись через стіну, козаки вирізали вартових і відкрили ворота[1]. Козаки раптовим нападом захопили міську цитадель і прийнялись грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби взяти якомога більше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами.В результаті проведення операції було визволено кілька тисяч невільників, яких галерами було вивезено на Дніпро. Повернення такої кількості полонених прислужилося всенародній славі Сагайдачного.

Таким чином козаки поступово стали головними захисниками православного віросповідання. Зокрема, під час спільного польсько-козацького походу на Москву 1618 року. Петро Конашевич-Сагайдачний став однією з головних вимог - свободу православної віри в Україні.

Окрім того, двома рока раніше, всі козаки вступили до Київського православного братства, а гетьман Сагайдачний був ктитором (опікуном) братьської школи. Згодом саме він супроводжував патріарха Єрусалимського Теофан III та брав активну участ ьу політичному процесі відновлення Київської митрополії та висвячення ігумена Йова Борецького на митрополита Київського та Галицького.

Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Деякі Покровські храми, переважно XVIII століття, вціліли до нашого часу. Перлиною української архітектури можна вважати Покровський собор у Харкові, що зведений у 1689 році. Храм збудований в еклектичному стилі козацько-московського бароко. Також до перлин "покровської" церковної тематики можна зарахувати київську трибанну церкву Покрови на Подолі, що зведена у 1766 році видатним українським архітектором Іваном Григоровичем-Барським.

Уже 1999 року президент Украї Леонід Кучма встановив 14 жовтня - Днем українського козацтва. День козацтва не був святковим вихідним днем. Але вже на початку 2000-их держава помітила день 14 жовтня, надавши йому патріотичного змісту.

Плач не дав нікому ще свободи

14 жовтня також на символічному рівні вважається днем заснування Української повстанської армії. Інформація про створення УПА саме 14 жовтня 1942 року є у постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року та наказі Головного командира УПА Романа Шухевича від 14 жовтня 1947 року.

Ввважається, що саме 14 жовтня 1942 року, коли польовий командир Сергій Качинський (псевдо "Остап") сформував перший відділ УПА в місті Сарни, хоча деякі історики вважають цю дату умовно пропагандистською та переносять період заснування приблизно на півроку вперед. У 1943 році загони ОУН(б) почали офіційно іменуватися "Українською повстанською армією". Ряди УПА поповнювалася за рахунок добровольців з числа ідейних націоналістів, перебіжчиків з допоміжної поліції, дезертирів з Червоної Армії.

Самі ж вояки УПА святкували 14 жовтня День Зброї.

Українська повстанська армія - це єдине військове формування, що вели збройну боротьбу з Третім Райхом, СРСР та польською Армією Крайовою за незалежність Української дежавності, яку було відноволено Актом відновлення Української держави, що було проголошено 30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами, з ініціативи Організації українських націоналістів революціонерів під проводом Степана Бандери.

Згодом, після розгрому УПА, свято Покрови стало один з головних "табірних свят" в сталінському ГУЛАГі. Більшість повстанців, які відбували покарання в більшовицьких концтаборах святкували три свята - Різдво, Покрову та Великдень. Таким чином, Покрова стала не лише свято українського воїнства, а й символом незламності його духу.

Відродження українського війська

В Україні святкування Дня захисника України почалось відносно недавно - з 2014 року. Свято встановлене указо президента України Петра Порошенка 14 жовтня 2014 року. Про бажання створити нове свято відзначення українського війська Порошенко заявив під час першого після заборони Януковича, параду на День незалежності - 24 серпня 2014 року.

У багатій подвигами літопису українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я підкреслюю, Україна ніколи більше не буде святкувати це свято по військово-історичного календаря сусідньої країни. Ми будемо вшановувати захисників своєї Вітчизни, а не чужої!" – заявив тоді глава держави.

Вже 8 жовтня того ж року Український інститут національної пам'яті підтримав ініціативу Президента відзначати День захисника України, обґрунтовуючи це традицією почитати українське військо саме в цей день.

Затвердивши 14 жовтня Днем захисника України, Петро Порошенко провів чіткий зв`язок між різними покоління українських воїнів. Окрім того, своїм указом Петро Порошенко скасував радянську традицію, яку продовжив Кучма, святкувати День захисника Вітчизни 23 лютого. Найбільш цікавим було те, що по-перше це свято мало абстрактну назву, ховаючи за високопафосним словом "Вітчизна" конкретику - кого мали захищати ті, хто так радісно святкував 23 лютого, яку Вітчизну.

Окрім того, сама по собі дата 23 лютого була одним з ідеологічних наративів радянських та російських пропагандистів. Одним з пояснень було, що саме цього дня у 1918 році нібито було створено першу червоноармійську частину, яка брала участь у боях на північному заході Росії. Потім радянські пропагандисти почали казати, що ця частина не просто була створена, а перемогла підрозділи німецької армії під Псковом та Нарвою. Водночас, за даними істориків жодних боїв під Псковом і Нарвою 23 лютого 1918 року не було. Пізніше Порошенко запропонував зробити День захисника неробочим днем. 5 березня 2015 року Верховна Рада підтримала це рішення. Отже з 2015 року День захисника України є святковим вихідним днем