Тема: М. Вінграновський. «Сіроманець». Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи.
Завдання
Запишіть число, дистанційна робота, тему уроку.
Опрацюйте матеріал підручника (с.225-233) і дайте відповіді на питання:
Що привело М.Вінграновького до Київського театрального інституту?
Чим була незвичною перша поетична збірка М Вінграновського?
Що було ядром його поезії?
Чим займався все своє життя Сіроманець?
Хто такий Василь Чепіжний?
Як Сашко ставиться до Сіроманця? Чому саме так?
Де вони зустрілися вперше? Що вас найбільше вразило в цьому епізоді?
Що помітив пізніше Сашко в очах Сіроманця?
Якими словами Сашко називає вовка? (Запишіть ці слова в зошити)
Як сталося, що Сіроманець потрапив до рук Чепіжного?
Який сон щоночі снився Сіроманцеві?
Який сон бачить Сашко?
Прийом сну, який використовує автор, підкреслює велике горе, якого вовк не може позбутися, яке не забувається. Можливо, Сіроманець карається, бо, як ватажок зграї, не зберіг її. І в Сашка також дуже символічний сон: йому справді снилися пропливаючі в синьому океані повз його хату білі айсберги. На одному сидів Сіроманець, а Сашко сумно дивився на них з вікна. Айсберги, ці величезні льодові гори, символізують холод, холодність (з боку людей), байдужість, а білий колір тут додає чистоти, віри в справедливість, надії, що вовк буде врятований, знайде бажану свободу, спокій у місці, де не буде злих людей. Тричі Сашку являлися в снах айсберги, але на третій раз вовка не було. Ці сни вказують на смуток хлопчика, тугу за вовком, утрату надії на зустріч із Сіроманцем. У письменника відчай, жаль, сум кольорові, вони — білі, як айсберги, як глибокі холодні сніги. Цей чистий холодний білий колір надзвичайно точно передає стан душі хлопчика, його розпач і тривогу: „Вовка не було”.
Перешліть фото виконаної роботи на вайбер до 29 квітня.
Урок 2 (30 квітня)
Тема: М. Вінграновський«Сіроманець».Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
Завдання
Запишіть число, дистанційна робота, тему уроку.
Опрацюйте матеріал підручника (с.234-241).
Дайте відповіді на питання підручника (с.241-242) № 1, 4, 6, 8.
Прочитайте уривки з твору.Як характеризується Сашко в даних уривках? (Запишіть номер уривку і характеристику Сашка).
Наприклад уривок:“Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землюі прикрився портфелем”.
Запис в зошиті: 1. Цілеспрямованість.
1. “Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: за дубомхтось стояв! “Піти глянути, чи не йти?.. – завагався Сашко. Але вирішив: - Чого це я стану його боятися? Піду гляну”.
2.“Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам”.
3.“Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий”.
4. “Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець, - сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом”.
5. «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».
Визначити, за допомогою яких художніх засобів автор змальовує образ Сіроманця. Виписати їх у зошит.
Наприклад: метафора - вовк заспівав ... і т. д.
“Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом....” “...на старість вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювалав його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят...” “Сіроманець обнюхав Сашка з ніг до голови, лизнув по куртці гудзика і ліг на листя.” “Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру...” “Сіроманець уже не котився – його котив вітер... Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився за неї зубами, але вітер відірвав його і від неї.” “Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з великими димчастиминезрячими очима...Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи”.