Середа

Коли було Авраамові сто років, народився в нього син Ісаак. Підросло ж хлоп’ятко, й відлучили його від грудей. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака. Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака; тому вона сказала до Авраама: «Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син цієї рабині з моїм сином Ісааком».

Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина, але Бог сказав до Авраама: «Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, послухай її голосу, бо за Ісааком назветься твоє потомство. Та й із сина рабині Я теж виведу народ, бо й він твоя дитина».

Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустині Версавія.

Як же не стало в будрюкові води, кинула хлоп’я під корчем, сама ж пішла та й сіла від нього на відстані пострілу з лука, мовила бо сама до себе: «Не можу дивитися на смерть дитини!» І сиділа навпроти та й плакала вголос.

Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: «Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить. Устань, візьми хлопця рукою своєю держи його, бо Я виведу з нього великий народ».

Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві. І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустині; і став він стрільцем-лучником.

Слово Боже.

Цей убогий заволав – і почув Господь його, – *
Він спас його від всякого горя.
Господній ангел отабориться навкруг тих, †
які Його бояться, – *
і їх порятує.

Бійтеся Господа, Його святії, *
адже ті, хто боїться Його, не мають недостатку.
Багачі нещасні та голодні, *
а тим, що шукають Господа, †
не бракує жодного блага.

Прийдіть і послухайте мене, діти, *
і навчу вас Господнього страху:
Хто та людина, яка бажає жити, *
якій любо бачити дні добрі?

℟. Господь Бог чує бідного волання
Або: Убогий заволав, і Господь вислухав його

Отець забажав і породив нас Словом істини,
щоб ми стали наче початком Його творіння.

Того часу Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську і зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.

І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?»

На віддалі від них паслося велике стадо свиней. Біси благали Його: «Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней».

І сказав їм: «Ідіть!»

Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й загинуло у воді. А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих. І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.

Слово Господнє.

Того часу Ісус прибув на той бік, у землю Гадаринську і зустріли Його два біснуваті, які вийшли з гробниць; вони були дуже люті, так що ніхто не міг перейти тією дорогою.

І ось, вони закричали, гукаючи: «Що Тобі до нас, Сину Божий? Чи не прийшов Ти сюди, щоби передчасно нас мучити?»

На віддалі від них паслося велике стадо свиней. Біси благали Його: «Якщо виганяєш нас, то пошли нас у стадо свиней».

І сказав їм: «Ідіть!»

Вони ж, вийшовши, увійшли у свиней. І ось, усе стадо кинулося з кручі в море й загинуло у воді. А пастухи втекли і, прибігши до міста, сповістили про все і про біснуватих. І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові й, побачивши Його, благали, щоб Він залишив їхні околиці.

• Подивись на сцену, описану євангелістом. Які думки і почуття виникають у тебе, коли ти бачиш двох одержимих? Страх, співчуття, огиду? Подивись на реакцію Ісуса, на те, що одержимі відкидають Його благодать. Ісус, бачачи їхнє безсилля перед злими духами, які їх поневолюють, приходить їм на допомогу і виганяє демонів, відсилаючи їх туди, де їм належить бути. Подивіться також на реакцію мешканців міста - налякані силою Ісуса, вони не хочуть Його благодаті та зцілення, не хочуть змін. Можна сказати, що вони роблять те саме, що й одержимі.

• Спробуй подивитися на себе. Чи є у твоєму серці місця, де ти не можете впоратися з гріхом, незважаючи на всі твої зусилля і щирі наміри? Щось тобі заважає, якась звичка, страх, біль? Чи є гріх, від якого ти не хочеш відмовлятися, бо не вистачає відваги? Чи бачиш в собі десь брак свободи?

• "Зустріч з Ним..." Спробуй ще раз зазирнути у своє серце. Яке найглибше бажання ти бачиш в собі? Це бажання свободи та зцілення? Ісус йде по дорозі і зустрічається з тобою. Навіть якщо ти не маєш відваги просити про свободу і зцілення, боїшся змін, боїшся болю, навіть якщо в молитві ти можеш сказати лише "не хочу" - бажання твого серця звернене до Ісуса, як і у цих двох одержимих. Спробуй показати Ісусові це бажання і ним молитися.

• Попроси Святого Духа дати тобі Ісусову силу відректися від зла, щоб саме Ісус звільнив твоє серце від наслідків ран і гріхів, щоб ти також був здатен прощати себе та інших. І хоча у тебе може виникнути страх перед тим, що Ісус може зробити, скажи Йому, щоб Він "не виходив за твої межі". Нехай цей час молитви буде часом звільнення і зцілення. 

Господи, звільни і зціли мене.