Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю, власник підприємства зобовязаний забезпечити належне технічне обладнання всіх робочих місць і створювати на них умови праці відповідно до нормативних актів з охорони праці.
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров;я і працездатність людини під час її професійної діяльності.
Працездатність — здатність людини до праці, яка визначається рівнем ЇЇ фізичних і
психофізіологічних можливостей, а також станом здоровя та професійною підготовкою.
Безпека — відсутність неприпустимого ризику, що повязаний з можливістю нанесення ушкодження.
Умови праці поділяються на 4 класи:
· 1 клас — оптимальні умови праці, за яких зберігається здоровя працюючих і працездатність підтримується на високому рівні протягом тривалого часу;
· 2 клас — допустимі умови праці, за яких параметри факторів виробничого середовища не перевищують встановлені гігієнічні нормативи;
· 3 клас — шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні яких перевищують гігієнічні нормативи і можуть мати негативний вплив на організм працюючого;
· 4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем виробничих чинників, коли їхня дія протягом робочої зміни створює великий ризик виникнення тяжких форм професійних захворювань, отруєнь, загрозу для життя.
Безпечність виробничих процесів полягає у запобіганні впливу небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Забезпечується це завдяки організаційним заходам (навчання, інструктажі, виконання вимог інструкцій з охорони праці) та технічним засобам безпеки.
Дія технічних засобів захисту повинна забезпечити безпеку працюючих від початку робочого процесу до його закінчення .
Основними технічними засобами безпеки для запобігання виробничого травматизму є огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування машин.
ПЕРЕЛІК
видів робіт підвищеної небезпеки
(Постанова КМУ №1107 в редакції від 3 березня 2020 р. № 207)
1. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357).
2. Вибухові роботи та роботи, пов’язані з використанням енергії вибуху.
3. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки.
4. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.
5. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природного та зрідженого газу.
6. Підземні та відкриті гірничі роботи.