Сучасна людина – творча, гнучка, демократична, культурна, з актуальними знаннями та високим адаптаційним потенціалом. Одним із завдань, які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійнокомпетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього. Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому надзвичайно важливим напрямом освіти XXI століття є орієнтація програм і педагогічних технологій на компетентнісний підхід.

Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації та колосальні темпи її накопичення зумовлюють потребу в грамотних та освідчених фахівцях, які здатні адаптуватися до вимог часу, адекватно реагувати на нові виклики, навчатися протягом усього життя, розвиватися, творити та продукувати креативні ідеї. Отже, компетентнісний підхід - це орієнтир національної системи освіти, який реалізується у різних формах та методах роботи. Особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, відповідно до неї мають бути адаптованими всі компоненти навчального процесу. Тільки за умови охоплення всього педагогічного процесу можна досягти формування компетентностей учнів як результату навчання.

Бути компетентним означає вміти мобілізувати власний творчий потенціал у конкретній життєвій ситуації. На сучасному етапі освіта – це не тільки великий багаж знань та результати тестів, зараз на перший план виходить формування ключових і предметної компетентностей. Саме на цих принципах і ґрунтується Державний Стандарт, затверджений урядом у 2018 році.

Формуючи ключові компетентності під час вивчення дисципліни, педагог має опиратися на поступальність і наступність у розвитку компетентностей, на міжпредметні зв’язки та наскрізні лінії.

У навчальних програмах з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії — це соціально значимі надпредметні теми, що сприяють формуванню в здобувачів освіти уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Впровадження у навчальний предмет наскрізних змістових ліній передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації. Необхідність інтеграції змістових ліній не тягне за собою якихось радикальних змін у навчальному процесі, а передбачає лише зміщення акцентів на більш прикладні аспекти теми.

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» повинна орієнтувати вчителя на формування в учнів екологічної свідомості для збереження й захисту довкілля. Для цього вчитель повинен для себе чітко сформулювати поняття «екологічна безпека» і «сталий розвиток», що тісно взаємозв’язані між собою і взаємозумовлюють один одного. Згідно зі ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» «екологічна безпека – це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршенню екологічної ситуації та здоров’я людини». Екологічна безпека ґрунтується на розумінні того, що людство – невід’ємна частина природи, залежна від навколишнього середовища.

Сутність поняття «сталий розвиток» полягає в тому, що це такий розвиток природи і суспільства, який дає змогу нинішньому поколінню без шкоди для майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.

Метою змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань щодо збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблема викладання навчального матеріалу на уроках біології за сучасних умов є однією з актуальних. Згідно з Концепцією стандартів освітньої галузі, вивчення природничих дисциплін має забезпечувати знання учнями фундаментальних законів природи, узагальнених і систематизованих у сучасній науково – природничій теорії, формувати науковий світогляд.

За оновленою навчальною програмою учнів 6 класів орієнтують на:

• формування готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища;

• застосування знань у справі охорони природи;

• оцінку значення рослин для існування життя на планеті Земля;

• оцінку значення рослин, грибів та лишайників у біосфері;

• різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю;

• інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо);

• участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

Учнів 7 класів орієнтують на:

• формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми;

• вплив людини та її діяльності на екосистеми;

• дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі;

• значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій;

• значення Червоної книги України.

Учнів 8 класів орієнтують на:

• формування розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати.

Учнів 9 класів орієнтують на:

• формування цілісної наукової картини живої природи;

• формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу;

• формування умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі;

• роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

• уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища;

• уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері.

Проблемою вивчення проектних технологій займалися багато українських та зарубіжних вчених, серед яких чільне місце посідають Дж. Дьюї, Ю. Бабанський, У. Кілпатрік, А. Макаренко, О. Олексюк, В. Сухомлинський, С.Шацький, В. Шульгін. «Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О.Макаренко, який в результаті свої новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював В.Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини».

Виконання учнівських проектів – це складна самостійна діяльність учнів під керівництвом учителя. Позиція вчителя під час реалізації методу проекту наприкінці переходить із носія готових знань до перетворення в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюючи психологічний клімат в класі, вчитель переорієнтовує свою виховну роботу і роботу учнів , різноманітні види самостійної діяльності учнів на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Формування пізнавального інтересу, який здійснюється через застосування різноманітних інтерактивних методів та активних форм навчання , з-поміж яких важливе місце посідає проектна технологія.

При розкритті наскрізних змістових ліній важливою умовою залишається актуальність необхідності впровадження методу проектів у навчальному процесі обумовлюється рядом причин:

1) потреба не лише передати дітям певні знання, а й навчити здобувати їх самостійно;

2) надання максимальних можливостей для самореалізації;

3) орієнтація дітей на створення певного кінцевого продукту, а не на просте засвоєння певної суми знань;

4) актуалізація комунікативних навичок, вміння користуватися дослідницькими методами;

5) посилення індивідуалізації процесу навчання;

6) надання можливості кожному учасникові відчути власну значущість і необхідність у виконанні загальної справи.

Метод проектів можна застосувати на будь-яких етапах навчання, у роботі з учнями різного віку, здібностей і під час вивчення матеріалу різної складності. Метод проектів стимулює інтерес учнів до певних проблем, а це передбачає оволодіння певною сумою знань і допомагає побачити практичну цінність набутих знань. Проект – це поєднання теорії і практики, постановка розумового завдання і практичне його виконання

Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання, коли в процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів отримується конкретний результат.

Головним девізом проектної діяльності школяра є: «Все, що я пізнаю, я знаю для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати».

Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізку часу.

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем (або групою) якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей наук, техніки, творчості.

З боку вчителя впровадження проектних технологій передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Тематика проектних технологій може бути різноманітною: дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу, проблема впливу кислотних дощів на довкілля, дослідження проблеми очищення вихлопних газів, створення соціальних розробок, конструювання об'єктів із певними властивостями; історичні, культурні, літературні проекти

Робота з біології та екології передбачає реалізацію наступних різновидів навчальних проектів: 1. Пізнавальні проекти - проекти, пов'язані з пізнанням певних природних та соціальних процесів і явищ в польових умовах, що передбачено змістом освіти.

2. Дослідницькі проекти спрямовані на формування в учнів вмінь та навичок науково-дослідної діяльності, навчальну імітацію елементів дослідницької діяльності вчених у процесі навчання.

3. Екологічні проекти спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи.

4. Проекти самоосвіти, самовиховання, зорієнтовані на самостійне оволодіння учнями певними темами, самостійне формування певних навичок.

5. Інтегровані проекти, пов'язані з реалізацію проектних цілей в кількох вищеназваних сферах проектної діяльності учнів.

Технологія проектного навчання включає такі етапи:

1) Підготовчий етап. Етап визначення вчителем стратегії діяльності. Яка полягає у виборі виду і теми проекту, формуванні провідної проблеми та дидактичної мети.

2) Етап планування. Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку проблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи розв’язання проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає у плануванні. На цьому ж етапі визначаються критерії оцінювання діяльності учасників.

3) Реалізація проекту. Характер діяльності учнів – інформаційно – операційний. Учні х допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідний матеріал, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту.

На цьому етапі роботи над проектом відбувається узагальнення зібраних матеріалів, з’ясування незрозумілих питань. спостереження, збір фактів, доказів та формування висновків. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби – координатора, він спрямовує пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі.

4) Підсумок проекту. На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення і презентація його результату, аналіз та оцінювання проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактором, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

При оцінюванні проекта враховуються такі його якості:

• Цілісність – зрозумілий загальний зміст дослідження, кожна його частина відповідає меті і передбачуваному результату.

• Послідовність і зв’язаність – логіка побудування дослідження, мета завдання напряму витікають з поставленої проблеми.

• Об’єктивність і актуальність – вибрана тема не випадкова, вона потребує глибокого дослідження.

• Практичність – можливість застосування отриманих знань.
  Проектування дозволяє формувати особистісні якості учнів, в першу чергу, вміння працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішувати питання, аналізувати результати діяльності. Дослідницька діяльність - це діяльність, пов'язана з рішенням творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням.
  
  Отже, майстерність вчителя на уроці і в позаурочній роботі полягає головним чином в умілому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком.
  

Використана література:

• 1) Біологія 6–9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/.../navchalni-programi-5-9-klas.

• 2) Біологія і екологія: рівень стандарту (Програма затверджена наказом МОН України 23.10.2017 р. No 1407) // Сайт МОН України

• 3) Коршевнюк Т.В. Наскрізні змістові лінії в курсі біології основної школи. Громадянська відповідальність / Т.В. Коршевнюк. Біологія і хімія в рідній школі.

• 4) Лекція «Проектні технології в сучасній школі» http://kyrskorped.bpc.ks.ua

• 5) Матяш Н.Ю. Реалізація наскрізної змістової лінії. Екологічна безпека і сталий розвиток у навчанні біології / Н. Матяш. Біологія і хімія в рідній школі. 2018.

• 6) Метод проектів на уроках біології - Біологія - Всеосвіта https://vseosvita.ua › library

• 7) Про охорону навколишнього середовища: Закон України, стаття 50. Екологічна безпека.