« Нам українською судилось говорити »
Наша рідна мова – українська. Так, українська, бо ми – українці, живемо в Україні, в мальовничому чарівному краї. Свою рідну українську мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно, тому що кожна людина, яка себе поважає, має добре вміти говорити рідною мовою і нам українською судилось говорити. На мовному майданчику (в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Вірю в майбутнє твоє, Україно!") відбулася зустріч здобувачів освіти 1-3 класів з рідною мовою. На майданчику була проведена гра «Ми – українці» (так чи ні), учні відгадували назви казок за уривками, переглянули відеоролик «Наша Україна». Після - виконали пісню «Українська мова» та провели фізкультхвилинку. Найерудованіші змагалися, логічну вправу «Поетичний дар». Родзинкою свята стала "Гумористична хвилинка" та інсценізація усмішки Павла Глазового "Кухлик". На закінчення заходу діти відгадували цікаві мовні загадки.
Сподіваємося, що після завершення майданчика учні своїми серцями й душами відчули, яка красива та мелодійна наша мова, зрозуміли - мова то гордість українців усього світу, бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо так свого існування, як без України, щоб ще глибше відчути, який неоцінений скарб – наша мова і як її слід берегти.
Отож вчіться, читайте й іноземні мови вивчайте.
Лише одне запам’ятайте: своєї мови не цурайтесь !
Україна: минуле – сучасне – майбутнє», під таким гаслом пройшла історична година спілкування зі здобувачами освіти 8-9 класів, проведена спільно з вчителем історії Едуардом Когутом.
Героїчною і водночас гіркою була історична доля наших прадідів і батьків. Вони працювали і творили, боронили свою землю і розбудовували державу. Їх поневолювали, морили голодом і вбивали, нівечили їхню історичну пам’ять. Вони вистояли. Зберегли для нас рідний край, мову і культуру.
Розповідь відтворила історичні події від далекої минувшини князівських часів до наших днів.
Тож усім серцем прислухаймося до гомону далеких і близьких нам подій рідної історії. Пам’ятаймо, що чим краще ми знатимемо історію свого народу, тим глибше усвідомимо потребу у творчій праці задля блага нашої країни, яка стала на шлях розбудови своєї державності, на шлях незалежності та соборності.