Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся вимог безпеки життєдіяльності та санітарно-гігієнічних норм

Незважаючи на те, що ємності носіїв даних постійно збільшуються, залишається потреба в зменшенні розмірів файлів, особливо у випадках їх передавання комп’ютерними мережами, використання в мобільному зв’язку.

Для зменшення розмірів файлів використовують спеціальні алгоритми (методи) стиснення даних. Стиснення даних використовується під час створення файлів певних типів, наприклад

Стиснення даних – це процес перекодування даних, який здійснюється з метою зменшення розмірів файлів.

Буває стиснення без втрат, коли вихідні дані можна відновити без викривлень, і з втратами, коли дані відновлюються лише з викривленнями, які проте можуть бути непомітними для людини.

Стиснення без втрат застосовують до текстової інформації, а стиснення із втратами — до звукової, графічної та відеоінформації

Незважаючи на підвищення надійності комп’ютерів і комп’ютерних носіїв даних, усе ж повної гарантії збереження даних вони не дають. Втрата даних може призвести до дуже серйозних наслідків: 

• видалення або пошкодження даних про вклади та перерахування коштів клієнтів призведе до краху банку;

• втрата даних про продаж квитків спричинить перебої в перевезенні пасажирів;

• знищення результатів дослідів може звести нанівець багаторічні наукові дослідження;

• навіть втрата списку контактів у мобільному телефоні з номерами телефонів друзів принесе вам значні незручності. Тому виникає потреба у створенні копій даних.

Архівування — це створення копій даних з використанням спеціальних програм, що можуть використовувати стиснення даних. 

Архівування даних дозволяє заощаджувати дисковий простір, швидше передавати файл за допомогою інтернету, захищати дані паролем тощо.

Для створення резервних копій перегляньте відео починаючи з 14.05 хв:

Архів — файл, що містить у собі один або декілька файлів та метадані. 

Архіватори — це програма, що стискає та об’єднує файли. 

Розархівування (видобування) даних — процес повернення даних, записаних в архіві, до початкового стану.

Багатотомний архів, тобто розділений на декілька файлів (томів), створюють тоді, коли один файл великого обсягу ускладнює подальше використання архіву, наприклад не дозволяє зберегти його на носіях меншого обсягу, надіслати електронною поштою тощо.

Архів із саморозархівуванням (SFX-архів, від англ. self extracting — самовидобування) — це виконуваний файл, який після запуску автоматично розархівовується. Такі архіви доцільно використовувати, якщо на комп’ютері отримувача не встановлено відповідного архіватора.

До основних операцій над архівами належать:

• створення архівів файлів і папок з можливим стисненням даних;

• додавання та заміна файлів і папок у вже існуючих архівах;

• перегляд архівів;

• заміщення й оновлення файлів і папок в архівах;

• видобування з архіву всіх або тільки обраних файлів і папок;

• створення багатотомних архівів (архів розбивається на кілька окремих файлів —томів); розмір томів установлює користувач;

• створення саморозпаковуваних SFX—архівів (англ. SelF eXtracting—самовидобування) із розширенням .ехе, які містять програму видобування файлів і папок без участі програми—архіватора;

• перевірка цілісності даних в архівах;

• встановлення паролю доступу до архіву та ін.

1. Опрацювати матеріал сайту

2. Виконати тестове завдання в "Мій клас"