Інформаційні продукти — це створені або опубліковані інформаційні ресурси (тексти, зображення, відео, програми, бази даних та інші), призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів.

• операційна система Windows, 

• пакет прикладних офісних програм Microsoft Office, 

• антивірусне програмне забезпечення, 

• програми для комп’ютерної підтримки навчання, 

• комп’ютерні ігри. 

Певна плата знімається за використання онлайн-сервісів. Є онлайнові бібліотеки файлів, наприклад зображень. Окремі з них мають дозвіл на вільне використання, а більшість — за певну плату.

Програмне забезпечення (ПЗ), як інформаційний продукт, є об’єктом інтелектуальної власності, усі права на нього належать розробнику. Це право захищається Законом України «Про авторське право і суміжні права». 

За цим законом під час продажу програмного забезпечення розробник не передає кінцевому користувачеві свої права на певну програму, а лише дозволяє використовувати (ліцензує) цю програму. 

До програмного продукту, як правило, додається стисла ліцензійна угода, яка визначає основні права та обов’язки виробника і власника одержаного програмного продукту.

На жаль, не всі програмні продукти, що продаються, є легальними.

З юридичного погляду, до піратського програмного забезпечення належать усі комп’ютерні програми, які розповсюджуються, встановлюються на комп’ютери й використовуються з порушенням умов їх ліцензійної угоди. 

Наприклад, самостійно створені копії ліцензійної програми перестають бути легальними, а подібні дії є порушенням авторських прав і спричиняють правову відповідальність. Розрізняють різні види ліцензій (мал. 2.1).

Окрім ліцензій захист забезпечують патенти та товарні знаки.

Патенти — це документи, які захищають нові винаходи, що мають промислове або комерційне застосування. Використання запатентованого винаходу без дозволу патентовласника є порушенням закону. 

Товарні знаки — це позначення, що слугують для індивідуалізації товарів і послуг. Використання чужих товарних знаків без дозволу може призвести до юридичних наслідків.

• визнання та додержання прав авторів на їхні твори;

• вказування авторства у разі використання або цитування чужих інформаційних продуктів;

• отримання дозволу на використання та редагування чужих творів, якщо це передбачено ліцензією або законом;

• повідомлення автора про намір використати або змінити його твір.

• дотримання умов ліцензій, таких як некомерційне використання, обов’язкове зазначення авторства, розповсюдження зміненого твору під тією ж ліцензією тощо;

• використання творів без дозволу автора в рамках законних меж для таких цілей, як навчання, критика, новини, дослідження. Вимагає дотримання певних умов (обмежена кількість використаного матеріалу, некомерційне використання тощо).