Але часто потрібно опрацьовувати велику кількість змінних або множину значень однієї змінної. Для цього в мові програмування Python використовують списки (list) — впорядковану послідовність із декількох значень об’єктів будь-яких типів: числа, рядки, списки тощо. 

В інших мовах програмування для опису сукупності однотипних даних, об’єднаних спільним іменем, яким можна надавати значення в процесі виконання програми, використовують масиви.

На відміну від рядків, списки складаються не з символів, а з різних об’єктів (значень, даних) і вкладаються не в лапки, а в квадратні дужки [ ].

Взагалі Python розміщує елементи списку в пам’яті, а сам список містить вказівники на об’єкти (мал. 14.2). Таким чином, список в Python — це масив вказівників.

У мові Python елементи списку розділяються комами (табл. 14.1)

У мові програмуваня Python вивести всі елементи списку а можна за допомогою команди print(a), при цьому будуть виведені значення елементів списку і поміщені в квадратні дужки через кому (мал. 14.3).

Списки є впорядкованими наборами даних, тому для доступу до будь-якого елемента списку слід повідомити Python позицію (індекс) потрібного елемента.

Індекси приймають тільки цілочисельні значення. 

Щоб звернутися до елемента в списку, вказують ім’я списку, за яким слідує індекс елемента в квадратних дужках. Як і для рядків, зі списку можна отримати конкретне значення, вказавши його індекс (якщо вказати позицію, яка знаходиться перед списком або після нього, буде згенеровано помилку) (мал. 14.4).

Онлайн Python

1. Повторити матеріал сайту АБО крок 1-2 ст. 110-113 (підручника)