Учень:
пояснює причини та історію виникнення правових відносин у галузі цифрових технологій;
пояснює співвідношення між правилами, потребами й правом та законами в галузі цифрових технологій.
Які програми належать до шкідливих?
Шкідлива програма — програмний код, призначений для реалізації загроз даним, що зберігаються в інформаційній системі, або для прихованого нецільового використання ресурсів системи чи іншої дії, що перешкоджає нормальному функціонуванню інформаційної системи.
Види шкідливих програм
Віруси є програмами, які прикріплюються до інших програм або файлів і поширюються, коли ці програми або файли відкриваються.
Вони можуть пошкоджувати файли, уповільнювати роботу комп’ютера або навіть робити його непридатним для використання. Вони, як і біологічні віруси, досить малі порівняно з іншими програмами.
Мережеві віруси для свого розповсюдження використовують можливості комп’ютерних мереж.
Мережеві віруси — переважно це макровіруси — розповсюджуються через електронну пошту. Є також шкідливі програми, що розповсюджуються здебільшого через локальну мережу та інтернет.
Хробаки — це програми, які самостійно розповсюджуються через мережі, не потребуючи взаємодії з користувачем. Вони можуть перевантажувати мережеві ресурси та пошкоджувати файли.
Троянські програми (трояни) виглядають як корисні програми, але всередині вони містять шкідливий код. Вони можуть надавати зловмисникам доступ до вашого комп’ютера, красти паролі або інші конфіденційні дані.
Шпигунські програми (Spyware) збирають інформацію про користувача без його відома. Це можуть бути паролі, історія браузера або інша особиста інформація.
Рекламні програми (Adware) показують небажану рекламу, часто у формі спливаючих вікон. Деякі види таких програм також можуть збирати інформацію про користувача.
Програми-вимагачі (Ransomware) блокують доступ до комп’ютера або шифрують файли, вимагаючи викуп за їх відновлення. Це дуже небезпечний тип шкідливого ПЗ.
Якими бувають комп'ютерні віруси?
Є різні підходи до класифікації комп’ютерних вірусів.
файлові — уражають програми (основні й допоміжні, тобто ті, що завантажуються лише під час виконання основних). Файлові віруси записуються в початкові, об’єктні та завантажувальні модулі. Вони заражають файли, додаючи свій код у початок, середину або кінець файлу.
Такі файли залишаються працездатними, але, крім свого коду, виконують код вірусу. Деякі віруси замість початкового змісту файлу записують свій код. Файлові віруси можуть і не змінювати вміст файлів, які вони заражають.
Деякі віруси собі надають ім’я зараженого файлу, а файлові дають нове ім’я. Існують також віруси, які привертають увагу користувача своїм іменем:
• макровіруси — це файлові віруси, які використовують файли документів:
Зокрема Microsoft Office. Для свого розмноження такі віруси використовують можливості макромов (вбудованих макросів) та за допомогою них переміщуються від одного зараженого файлу до інших.
Більшу частину таких вірусів написано для текстового процесора Microsoft Word;
• завантажувальні — уражають завантажувальні сектори дисків. Завантажувальні віруси записуються в завантажувальний сектор диска або область MBR.
MBR (англ. Master Boot Record — головний завантажувальний запис) — таблиця в першому секторі завантажувального диска, що зберігає дані про його фізичну та логічну організацію.
Якщо цей запис зіпсовано, то неможливо завантажити операційну систему.
Якщо заражено системний диск, з якого відбувається завантаження системи, тоді код вірусу отримує управління. Під час зараження вірус зчитує потрібні дані із завантажувача та зберігає їх у своєму коді.
Найчастіше завантажувальні віруси є резидентними. Це означає, що під час завантаження системи вірус потрапляє в оперативну пам’ять і перебуває там постійно;
• віруси структури файлової системи — здатні вносити зміни в службові структури файлової системи таким чином, що вірус включається у файли, призначені для виконання, явно не вкорінюючи в них свій код.
Усі записи в папках щодо цих програм модифікуються таким чином, що першим записом програми стає запис, який містить код вірусу. Під час запуску будь-якої такої програми замість неї працює вірус.
За способом зараження середовища мешкання вірусів:
За зовнішнім виглядом:
• звичайні — код вірусу видно на диску;
• невидимі (Stealth-віруси) — використовують особливі методи маскування, при перегляді код вірусу не видно. Stealth-віруси мають резидентний модуль, який постійно перебуває в оперативній пам’яті комп’ютера;
• поліморфні — код вірусу змінний.
За результатами діяльності:
• умовно безпечні — лише поширюють себе та інколи призводять до виведення повідомлень, перезавантаження та інших несподіваних, незручних ефектів, але без втрати наявних даних чи шкоди апаратному забезпеченню;
• небезпечні — призводять до втрати даних, руйнування як програмного, так і (можливо) апаратного забезпечення інформаційної системи.
Фізкультхвилинка
Які можуть бути ознаки зараження комп'ютера шкідливими програмами?
Під час запуску заражених програм (вірусів) можуть виконуватись різні небажані дії:
Об’єктами зараження є виконувані файли програм або файли операційної системи, а також документи, що містять програмний код. Коли вірус потрапляє до комп’ютера, його власник може про це навіть не здогадуватися.
Часто вірус може себе деякий час не виявляти і лише після настання певної дати чи події активізуватися та завдати шкоди комп’ютерній системі.
Зараження комп’ютера вірусом відбувається лише тоді, коли на ньому виконується заражений програмний файл або відкривається заражений документ.
Виконання заражених програм автоматично викликає активізацію вірусу, що призводить до зараження нових програм. Процес поширюється дуже швидко.
Ознаками зараження комп’ютера можуть бути такі прояви:
на екран виводяться непередбачені повідомлення та зображення або відтворюються непередбачені звукові сигнали;
довільно, без вашої участі, на комп’ютері запускаються які-небудь програми;
на екран виводяться попередження про спробу деякої з програм вашого комп’ютера вийти в інтернет, хоча ви ніяк не ініціювали таку її поведінку — з великим ступенем імовірності можна припустити, що комп’ютер уражено вірусом.
Є характерні ознаки зараження вірусом через пошту:
друзі або знайомі сповіщають вас про повідомлення від вас, які ви не відправляли;
у вашій поштовій скриньці міститься велика кількість повідомлень без зворотної адреси та заголовка.
Про зараження комп’ютера вірусом можна дізнатися і за непрямими ознаками:
• часті зависання і збої в роботі комп’ютера;
• повільна робота комп’ютера при запуску програм;
• неможливість завантаження операційної системи;
• зникнення файлів і папок або спотворення їхнього вмісту;
• часте звернення до жорсткого диска (часто блимає лампочка на системному блоці);
• браузер зависає або поводиться несподіваним чином (наприклад вікно програми неможливо закрити).
У 90 % випадків наявність непрямих ознак зараження вірусами викликана збоєм у роботі апаратного або програмного забезпечення.
Домашнє завдання
1. Поворити матеріал сайту АБО крок 1-3 ст. 37-40 (підручника)
2. Виконати тестові завдання інтерактивної вправи
1. Морзе Н. В., Барна. О. В. Інформатика: підручник для 8 кл. закладів загальної середньої освіти / –– Київ: УОВЦ «Оріон», 2025. –– 240 с. : іл.