Комп'ютерні програми є об'єктом інтелектуальної власності, усі права на які належать тим, хто їх створював, або компанії-розробнику. Під час продажу програмного забезпечення розробники не передають кінцевому користувачеві/користувачці свої права на певну програму, а лише дозволяють використовувати (ліцензують) цю програму. На упаковці програмного продукту, як правило, відображається спеціальна позначка, яка вказує на наявність ліцензійної угоди, що визначає основні права й обов'язки виробника та власника одержаного програмного продукту. Текст ліцензійної угоди відображається під час встановлення програмного продукту на комп'ютер.

На жаль, не всі програмні продукти, що розповсюджуються, є легальними. З юридичної точки зору, до піратського програмного забезпечення належать усі комп'ютерні програми, які розповсюджуються, встановлюються на комп'ютери й використовуються з порушенням умов їх ліцензійної угоди. Наприклад, самостійно створені копії ліцензійної програми перестають бути легальними, а подібні дії є порушенням авторських прав і спричиняють правову відповідальність. 

Важливо розуміти, що власники штучного інтелекту можуть мати права на сам інструмент, але не обов'язково на конкретний результат, створений за його допомогою. Тобто, наприклад, якщо ви використовуєте штучний інтелект для написання тексту чи створення музики, власник штучного інтелекту може мати права на сам інструмент, але не на конкретний текст чи музику, яку ви створили.

Щоб уникнути можливих проблем з авторськими правами, важливо враховувати умови використання конкретного інструменту штучного інтелекту. Багато програм та сервісів мають свої умови, які вказують, як можна використовувати їхні інструменти та результати.

Якщо ви хочете посилатися на джерело в разі використання штучного інтелекту, рекомендовано вказувати назву програми чи сервісу, а також дату створення матеріалу. Це допоможе надати відомості про використання конкретного інструменту штучного інтелекту й забезпечить вас захистом від можливих конфліктів стосовно авторських прав та доброчесності. 

Є чотири фактори, які визначають вплив ваших дій на результат дотримання авторських прав.

Мета. Вас надихає пес Патрон. Ви малюєте власну оригінальну версію собаки-супергероя та використовуєте її для виготовлення власної футболки. Це добросовісне використання. Якщо ви скопіюєте оригінальне зображення пса Патрона на футболку та спробуєте її продати, це не є добросовісним використанням і буде порушенням авторських прав.

Результат. Якщо ви пишете дослідницьку статтю та хочете використати цитату зі статті чи книги, щоб підтвердити свої ідеї, це добросовісне використання. Потрібно дати цитату і вказати її автора та назву твору. Використання інформаційних творів, таких як новини, журнали, наукові книги та статті, є кращим випадком для добросовісного використання, оскільки воно сприяє поширенню ідей і приносить користь громадськості.

Обсяг. Якщо ви створюєте відео для шкільного проєкту, і документальний фільм National Geographic підтримує ваші ідеї, ви можете аргументувати добросовісне використання, використавши короткий фрагмент із фільму. А оскільки це для школи, у вас є переконливіший аргумент на користь добросовісного використання.

Ефект. Копіювання нерухомого зображення з фільму та перетворення його на мем як пародію чи коментар зазвичай є аргументом добросовісного використання. Мем, швидше за все, не матиме негативного впливу на продажі чи ефективність фільму. (У цьому разі мем містить невелику кількість оригінального твору, використовується в некомерційних цілях і перетворює оригінальний твір на щось інше.)

Під час створення та використання інформаційних ресурсів важливо дотримуватись норм етики. Розрізняють інформаційну та комп'ютерну етику. Інформаційна етика пов'язана з моральними проблемами, а комп'ютерна — з технічними.

Дотримання комп'ютерної етики означає таке.

1. Не використовувати комп'ютер з метою нашкодити іншим людям.

2. Не створювати перешкод і не втручатися в роботу користувачів комп'ютерних мереж.

3. Не користуватися файлами, які не призначені для вільного використання.

4. Не використовувати комп'ютер для розкрадання.

5. Не використовувати комп'ютер для поширення завідомо неправдивої інформації.

6. Не використовувати «піратське» програмне забезпечення.

7. Не привласнювати чужу інтелектуальну власність.

8. Не використовувати комп'ютерне обладнання або мережеві ресурси без дозволу того, хто ними володіє, або відповідної компенсації.

9. Думати про можливі наслідки для суспільства від створюваних програм і розроблюваних інформаційних систем. 

1. Опрацювати матеріал сайту АБО Крок 3-6 ст. 27-29

2. Виконати тестові завдання інтерактивної вправи прикріпленої до щоденника