Embedded Files
Очікувані результати
Очікувані результати
Учень:
розпізнає засоби боротьби зі спамом, використовує інструменти для обмеження спаму;
розпізнає ознаки фішингу;
не допускає ситуації фіщингу у роботі із поштою;
адаптує стратегії комунікації під конкретну аудиторію, враховуючи культурну різноманітність і протиріччя поколінь у цифрових середовищах.
Як боротися зі спамом?
Електронна пошта часто використовується для інформаційних атак рекламодавців. Листи, що містять такі повідомлення, належать до спаму, а люди, які займаються їх розсиланням, називаються спамерами.
Спам — небажані рекламні електронні листи, повідомлення на форумах, телефонні дзвінки чи текстові повідомлення, що надходять без згоди користувача.
Нині поняття спаму включає в себе всі різновиди масової реклами.
Звідки у спамерів ваш номер?
Шляхів передачі номера мобільного телефону безліч. Як це неприємно, але, здебільшого, ми самі винні у тому, що спамери отримали наш номер. Згадайте, скільки разів Ви вносили особисті дані, заповнюючи графу «мобільний номер» на сайтах, в інтернет-магазині, на сайті оголошень.
Ми постійно залишаємо свій номер телефону, заповнюючи різноманітні форми. Зібрати всі ці номери в базу з іменами, справа не важка. Частенько можна навіть дізнатися інтереси власника номера, якщо він, наприклад, замовляв ігрову консоль в інтернет-магазині, купував чохол до телефона, або різноманітні аксесуари.
Телефонний спам
Взагалі, таке явище, як телефонний спам, виникло не на порожньому місці. Це елементарна психологія. Коли нам дзвонить людина, ми, зазвичай, ставимось до цього лояльніше, ніж до повідомлення. У випадку з електронною поштою проблем немає, адже вона доволі успішно фільтрується, але це не стосується дзвінків та повідомлень.
Коли дзвонить телефон, і ми відповідаємо на дзвінок, у людини на тому кінці є можливість зачепити нас своєю інформацією. Особливо це було актуально кілька років тому, коли обдзвони не сягали таких масштабів. Зараз це теж працює, але в основному з більш довірливими людьми, як правило, людьми похилого віку. Зазвичай вони і «клюють» на безкоштовні медичні огляди та незрозумілі супертовари.
Щоб убезпечити себе від спаму, дотримуйтеся таких правил:
обережно ставтеся до листів, які вимагають надати конфіденційну інформацію;
не оприлюднюйте свою електронну адресу та номери телефонів на сайтах, або кодуйте адресу (наприклад e_v_g_e_n_i_y_a_@_g_m_a_i_l_._c_o_m) , або подавайте у форматі картинки, яку розпізнає тільки людина;
не відповідайте на спам (не переходьте за посиланнями, не відкривайте картинок), адже це збільшить його кількість;
позначайте підозрілі листи як спам.
Для того щоб повідомлення із цієї адреси не приходили у папку Вхідні, потрібно сумнівний лист перемістити в папку Спам. Для цього необхідно:
Файли з цією адресою будуть переміщуватися у папку Спам. Якщо лист виявиться не зловмисним, тоді позначку спаму можна скасувати. Для цього необхідно:
Фізкультхвилинка
1. Замружте очі на 5 секунд, потім відкрийте їх. Повторіть 5 разів.
2. Закрийте очі та 2-3 секунди, злегка натисніть пальцями на повіки. Повторіть 5 разів.
3. Зробіть очима коло за годинниковою стрілкою, потім - проти. Повторіть 5 разів.
4. Переведіть погляд вгору і потім вниз, вліво і вправо. Повторіть 5 разів
5. Переведіть погляд по діагоналі - вправо-вгору, вліво-вниз. Повторіть 5 разів.
6. Сфокусуйтеся на 10-15 секунд на далекому предметі. Потім повільно переведіть погляд на предмет, що знаходиться на відстані витягнутої руки від вас. Повторіть вправу 5 разів.
Як розпізнати фішинг?
Чи отримували ви коли-небудь електронне повідомлення нібито з банку чи іншого популярного онлайн-сервісу, який вимагав «підтвердити» дані облікового запису, номер кредитної картки чи іншу конфіденційну інформацію? Якщо так, ви вже знаєте, як виглядає фішинг-атака.
Фішинг — один із найбільш популярних і прибуткових (для тих, хто його реалізує) видів атак.
Сценарій атак фішингу виглядає так: зловмисник створює сайт, який точно копіює дизайн і функції сайту:
банку;
інтернет-магазину;
платіжної системи.
Далі розробниками замовляється спам-розсилання листів, у яких вони переконують своїх жертв зайти за посиланням на сайт і заповнити деяку форму (опитувальник) із внесенням персональних даних. Як правило, причиною запиту даних зазначається повідомлення про збої в інформаційній системі й загрозу блокування профілю користувача у разі, якщо не буде надано дані.
Мета — збір конфіденційної інформації — паролі, коди тощо.
Часом фішингові атаки легко розпізнати, але часто вони бувають складними й дуже переконливими. Наприклад, деякі зловмисники використовують у листах особисту інформацію користувачів. Це так званий цільовий фішинг, персоналізований для одного адресата, і він буває дуже дієвим.
Тож важливо навчитися помічати в листах і повідомленнях дивні та незвичні риси: це вбереже вас від того, щоб ввести свій пароль на небезпечному сайті чи перейти за сумнівним посиланням.
Отримавши певне повідомлення чи відкривши сайт, завжди перевіряйте, чи вони справжні — чи можна довіряти даним, які на ньому знаходяться.
Зокрема, завжди спробуйте дати відповіді на запитання:
» Чи відповідає URL-адреса сайту його назві та заголовку?
» Чи є на сайті спливаючі вікна? (Такі вікна часто використовуються на шахрайських ресурсах.)
» Чи починається URL-адреса сторінки з префікса https://, перед яким відображається значок зеленого замка? (Це вказує, що з'єднання безпечне та зашифроване.)
» Що написано дрібним шрифтом? (Усякі хитрі нюанси та невигідні умови часто пишуть саме так.)
Переглянути відео:
Домашнє завдання
1. Поворити матеріал сайту АБО Крок 3-6 ст. 43-48 (підручник)
2. Виконати тестові завдання інтерактивної вправи
Джерела
Джерела
1. Морзе Н. В., Барна. О. В. Інформатика: підручник для 7 кл. закладів загальної середньої освіти / –– Київ: УОВЦ «Оріон», 2024. 256 с.:іл.
2. Інформатика : підручник для 6 кл. закладів загальн. середн. освіти / І. В. Тріщук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2023. — 256 c.
Page updated
Google Sites
Report abuse