Заняття 06 листопада 2025

Тема уроку: Обґрунтування вибору об’єкту проєктування.

Підставки для телефонів продовжують набирати популярність. Пов'язано це з збільшенням дисплеїв смартфонів, а також їх можливостей, адже тепер можна дивитися фільми, улюблені відеоролики, слухати музику, підключивши динаміки до телефону тощо. Підставку для телефону можна придбати в спеціалізованому магазині з продажу аксесуарів для смартфонів, можна замовити в мережі, однак можна зробити підставку власними руками.

   До того ж, підставка для телефону може виконувати роль стильного аксесуара, що підкреслює смак і статус свого власника. Вона може витончено вписуватися в інтер’єр кабінету і допомагати завжди тримати гаджет на видному місці.

Сучасні люди вже не уявляють своє життя без смартфонів або планшетів, будь то школярі, офісні працівники і навіть пенсіонери. Для таких гаджетів виробники пропонують придбати різні аксесуари, що підвищують комфорт при використанні. Одним з популярних є підставка під телефон. Вона являє собою тримач різної конфігурації, що дозволяє зручно розташовувати пристрій на будь-якій поверхні. 

До того ж, підставку для телефону багато виготовляють самостійно з найбільш незвичайних підручних матеріалів:

-  канцелярських скріпок;

-  картону;

-  затискачів;

-  олівців;

-  пластикових карт;

-  пляшок.

Однією з найбільш бюджетних і креативних різновидів є держатель з паперу або картону. Його можна як вирізати, так і скласти самостійно без використання клею і ножиць. Така техніка виготовлення підставки для телефону з паперу називається орігамі. Скориставшись одним з відео уроків, можна швидко змайструвати зручну підставку. Ця ідея  корисна для заняття з дітьми, так як об’єднує корисні навички розвитку моторики і творчий підхід до створення потрібного і незвичайного аксесуара для коханої мобільної техніки.

Заняття 23 жовтня 2025

Тема уроку: Оформлення готового виробу. Остаточна обробка.

Домашнє завдання:

Об’єкт проєктної діяльності №1: «Закладка для книги»                                                                                                       1.Опрацювати  матеріал презентації.                                                                                                                                                                                                                                              2.Остаточна обробка і оформлення виробу.

3.Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.

4.В робочому зошиті оформити  проєкт (за зразком).
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com

Заняття 16 жовтня 2025

Тема уроку: Технологічний процес виготовлення закладки в техніці «ізонитка». 

Всі ми любимо читати. І, звичайно ж, користуємось закладками.

Адже акуратне поводження з книгою - запорука її гарного вигляду і довгого життя.

Закладка просто необхідна для того, щоб швидко знайти сторінку, на якій ти зупинився минулого разу. Вона економить наш час і зберігає книгу, адже ти не мусиш кожного разу перегортати всі сторінки, а відразу попадаєш на потрібне місце.

Книга, в якій є гарна закладка, виглядає значно привабливішою. Таку книгу і читати приємно!

Закладка, зроблена власноруч - гарний подарунок. 

Книжкові закладки (bookmarcs) з'явилися ще в 13 столітті. Виготовлялися вони з шкіри і велюру, пізніше з тканини і щільного паперу. Яких тільки закладок не було — шовкові, вишиті, з різною символікою і видами, портретами королів і королев.

Єгипетські писарі приклеювали на сувої шматочки папірусу. Середньовічні письменники відзначали сторінки фоліантів петельками з шкіри, пергаменту або щільної тканини.

В XIX столітті читаючі дами нерідко віддавали перевагу квітам і мереживним хусточкам.

Домашнє завдання:

Об’єкт проєктної діяльності №1: «Закладка для книги»                        

1.Опрацювати  матеріал презентації.                           

2.Виконати  шаблон закладки на папері у клітинку (за зразком)

3.Виготовлення закладки. Дотримання ПТБ при виконанні технологічних операцій.

4.В робочому зошиті оформити 3 етап проєкту (за зразком)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 09 жовтня 2025

Тема уроку: Визначення технологічної послідовності виготовлення виробу.

Овали, спіралі, завитки та дуги прошивають за тими ж правилами, що й кола. Для виробів зі складною структурою можна використовувати фігури, утворені неповним прошиванням кіл та овалів (наприклад, пелюстки квітки)

Практична робота: Заповнення овала, завитка, дуги.  ( тренувальні вправи)

Прийом заповнення кола

Одне і теж коло (овал) можна прошити стібками різної довжини. Чим довше стібок, тим більше буде заповнена площина круга і тим менше вийде центральний отвір і навпаки.   Прошивання ведуть відповідно до загального порядку дій: - кінець нитки фіксують за допомогою скотча і виводять голку з ниткою на лицьову сторону в точці 1; - роблять стібок, праводячи голку в  точці 2; - по виворітній стороні роблять протяжку до точки 3; - по лицьовій стороні роблять стібок до точки 4.                        Так продовжують до повного заповнення кола щоб з кожної дірочки виходило по дві нитки. На лицьовій стороні утворюється малюнок у вигляді зірки, а на виворітному - короткі протягання по колу.

Для посилення декоративного ефекту коло або замкнутий контур можна прошити в кілька етапів, вибираючи кожного разу хорду (стібок) різної довжини. На схемі етапи прошивання позначаються римськими цифрами і різними кольорами 

Заняття 02 жовтня 2025

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів (текстильні матеріали) та інструментів. Розробка ескізного малюнка і шаблона для виготовлення закладки. 

Фон для ізонитки 

Дошку, використовувану в оригінальній техніці ниткового дизайну, замінюють на картон - кольоровий або білий. Складніше вишивати по аксомитовому папері.

Так як папір на відміну від тканини не володіє пластичністю і при сильному натягу нитки або ривку може порватися, необхідно контролювати свої зусилля при вишиванні і стежити за відповідністю товщини голки, нитки, відстанню між найближчими проколами і властивостями паперу.

 Колір фону підбирається в залежності від задуму картини. Проколи на картоні треба робити дуже акуратно, щоб не зіпсувати зовнішній вигляд, і краще з лицьового боку через шаблон. . Якщо розрахунок малюнка йде на виворітній стороні, то з виворотньої сторони можна помітити точки, а основний прокол робити з лицьової.

Нитки

Вони є основним елементом картини. Для вишивання можна використовувати будь-які, не дуже товсті нитки, крім вовняних. Краще виглядають нитки з блиском, ніж прості матові. Шовкові нитки краще використовувати  при оформленні листівок із щільного паперу з дрібним малюнком. Зовсім непривабливі виходять картини з простих бавовняних білих і кольорових ниток, що застосовуються для пошиття, оскільки вони мають бляклі тони, але їх можна використовувати в тренувальних вправах або при розробці власного задуму. Муліне має багату колірну палітру. Найбільш оптимальним є використання ірису. Нитки з  блиском, кручені, потрібної товщини, багата колірна гамма, є і з переходом кольору.

Практична робота: Заповнення кола  ( тренувальні вправи)

1. Накреслити 3 кола (спочатку невеликого радіусу 30-50 мм)

2.Розділити коло на 12 рівних частин. Після освоєння прийому, можна ділити коло «на око», проколюючи картон через рівні проміжки (чим менше відстань між проколами, тим ажурніше і цікавіше виходить робота). Важливо, щоб точок була парна кількість.

3.Пронумерувати  точки. Зробити проколи в отриманих точках.

4.Заправити нитку в голку.

5.Заповнити коло за схемою.

Заняття 25 вересня 2025

Тема уроку: Нитковий дизайн як вид художньої діяльності. Графічне зображення виробу. 

Ниткова графіка - графічна техніка отримання зображення на картоні чи іншому твердому матеріалі. Ниткову графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. Як основу використовують оксамит або цупкий папір. Нитки можуть бути звичайні: швейні, шерстяні або шовкові.

Нитяна графіка як вид мистецтва вперше з'явилася в Англії. Англійські ткачі придумали особливий спосіб переплетення ниток. Вони вбивали в дощечки цвяхи і в певній послідовності натягували на них нитки. В результаті виходили ажурні мереживні вироби, які використовувалися для прикраси житла.

Фон для ізонитки 

Дошку, використовувану в оригінальній техніці ниткового дизайну, замінюють на картон - кольоровий або білий.

Так як папір на відміну від тканини не володіє пластичністю і при сильному натягу нитки або ривку може порватися, необхідно контролювати свої зусилля при вишиванні і стежити за відповідністю товщини голки, нитки, відстанню між найближчими проколами і властивостями паперу.

 Колір фону підбирається в залежності від задуму картини. Проколи на картоні треба робити дуже акуратно, щоб не зіпсувати зовнішній вигляд, і краще з лицьового боку через шаблон.

Практична робота: Заповнення кута  ( тренувальні вправи)

1.Накреслити  на виворітній стороні картону  прямий кут зі стороною 3 см.

2.Розділити кожну сторону кута за допомогою лінійки на 6 (всього12)  рівних частин (6мм)

3.Пронумерувати отримані точки, починаючи від вершини. Вершину кута позначити точкою "0"

4.Зробити голкою або шилом проколи в усіх точках крім"0"Поклавши під картон пінопласт.

5.Заправити нитку в голку і прошивати виріб.

6.Заповнити кут за схемою починаючи з вивороту.

Домашнє завдання:

Об’єкт проєктної діяльності №1: «Закладка для книги»                                                

1.Опрацювати  матеріал презентації та підручник електронний підручник стор.75- 78                    

2.Виконати  аналіз моделей - аналогів.

3.Виконати тренувальні вправи по заповненню кута. Дотримання ПТБ при виконанні технологічних операцій (стор.78)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com

Заняття 18 вересня 2025

Тема уроку: Вбір об’єкта проєктування та технології його оздоблення. 

Домашнє завдання:

1.Опрацювати презентацію і навчальний матеріал.

2.Вибір об'єкта проєктування.

3.Метод фантазування та використання біоформ у створенні виробів.

4.Виготовлення закладки "Монстрик"

Фото виконаного завдання  завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com

Заняття 11 вересня 2025

Тема уроку: Метод проєктування. Використання біоформ у створені виробів. Основи проєктної діяльності. 

Процес проєктування - це фактично створення нового авторського виробу. Насправді придумати щось нове вельми складно. Адже слід не просто придумати й запропонувати те, чого раніше не існувало, а зрозуміти те, чи є цьому виробу місце у сучасному житті. Тому під час проєктування уважно вивчають різноманітні малюнки, фотографії вже існуючих виробів, у яких обставинах вони викорстовуються. Бо все це може надихнути на нову ідею. Крім того,  іноді достатньо щось побачити на вулиці, звернути увагу на якийсь об'єкт природи чи цікаву річ - і вже народжується твоя власна ідея. Тут ідеться про вироби- аналоги, подібні за призначенням, формою чи іншими характерними ознаками, на основі аналізу яких розробляють зовнішній вигляд, конструкціюнового виробу. Вироби - аналоги варто детально проаналізувати й визначити, чим вони відрізняються та цікаві: форму, колір, оздоблення, розмір. Це суттєво допоможе спроєктувати новий виріб.

Домашнє завдання:

1.Опрацювати презентацію і підручник електронний підручник стор.11 -14

2.Метод фантазування та використання біоформ у створенні виробів.

3.Вибір об'єкта проєктування.

4.Виконати в зошиті  практичну роботу на стор.14 

Фото виконаного завдання  завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com

Заняття 04 вересня 2025

Тема уроку:  Вступ. Основи проєктної діяльності. 

Згадаємо. Людину в житті оточує велика кількість різноманітних речей. Меблі, книги, посуд, одяг, взуття, транспортні засоби, пристрої, що полегшують працю - усе це зроблено людиною. Але як створюються нові речі? Із чого починається процес їхнього виготовлення? Діяльність, під час якої розробляють та обгрунтовують зовнішній вигляд майбутнього виробу, визначають його властивості та спосіб виготовлення називають проєктуванням.

У перекладі з латини projectus означає "кинутий уперед, задум, план". Так, усе що ми з вами сьогодні використовуємо спочатку було лише проєктами. Іншими словами, проєкт - це нова ідея задум призначений стати майбутнім виробом. 

Проєктування - це творча діяльність мета якої - створення якісного нового продукту. 

Проєктування як вид діяльності використовують у всіх сферах життя: будівництві, авіації, автомобілебудуванні, виготовленні одягу, предметів інтер'єру тощо. Спроєктовані вироби мають різну форму, оскільки призначені задовольняти різні потреби людей які  користуватимуться ними. Нові вироби повинні відповідати своєму призначенню, сучасним стандартам та вимогам безпеки. Над створенням проєкту майбутнього виробу працює велика кількість  спеціалістів: дизайнери, архітектори, інженери, економісти і багато інших.

Домашнє завдання:

1.Опрацювати  презентацію і підручник  електронний підручник стор.7-10

2. Етапи проєктної діяльності. Скласти план з виконання проєкту. 

3.Метод фантазування та використання біоформ у створенні виробів.

4.Визначити основні етапи проєкту і записати їх до зошита (Слайд №11). Письмово дати відповідь на контрольні запитання стор.14

Фото виконаного завдання  завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 02 червня 2025

Тема уроку:  Підсумковий урок. Сервірування столу до сніданку. 

Чи помічали ви коли-небудь, що грамотне сервірування столу робить їжу, що подається, смачнішою? Це дійсно так, адже всі наші почуття пов'язані між собою і те, що тішить око, також може вплинути на смак та аромат нашої їжі, тому правильне сервірування столу є одним із ключових моментів у створенні святкової атмосфери і на неї варто звернути особливу увагу!

Сервірування столу – це свого роду процес, який не лише прикрашає прийом їжі, він робить його більш зручним, комфортним, атмосферним. Повсякденний прийом їжі перетворюється в щось особливе. Таким чином, кожен може зробити звичайний сніданок дня чимось прекрасним, привабливим. Необов'язково чекати свят, навчіться робити свято в будні або вихідні дні. 

Сніданок – це найважливіший прийом їжі, він забезпечує організм необхідними поживними речовинами, це запорука здоров'я, хорошого самопочуття протягом дня і бадьорого настрою.

Під час сніданку людина заряджається енергією і позитивним настроєм на весь день. Саме тому сніданок необхідно зробити красивим, смачним і неквапливим, а за допомогою правильної сервіровці столу, можна зробити цей процес прийому їжі апетитним, цікавим і стильним. Треба прагнути сервірувати стіл щодня. Це допоможе виробити звичку правильно користуватися приладами, привчить до акуратності.

Приємний сніданок в колі сім’ї сприятиме гарному настрою на весь день.

Як правильно сервірувати стіл до сніданку? 

Домашнє завдання.

1.Опрацювати презентацію.                                                                                                                           

2.Скласти меню до сніданку.                                                                                                                       

3.Виконати практичну роботу "Сервіровка столу".

4.Дотримуватись санітарно - гігієнічних норм та безпеки праці при виконанні завдання. 

Фото  виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 26 травня 2025

Тема уроку: Технологія приготування страв із яєць. Сервірування столу до сніданку.

Домашнє завдання.

1.Опрацювати презентацію та підручник електронний підручник §19 стор.119-128                                                           

2.Основні поняття:  яєчня, омлет, яйця рідкі, "у мішечок", круті.

3.Скласти технологічну послідовність приготування страви з яєць.                                          

4.Приготувати страву з яєць за своїм бажанням або за варіантами з презентації.

5.Дотримуватись санітарно - гігієнічних норм та безпеки праці при виконанні завдання.                 

Фото  виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 19 травня 2025

Тема уроку: Технологія приготування страв із яєць. Приготування омлету. 

Яйця – страва приготована самою природою, яка володіє ніжним, приємним смаком. У харчуванні сучасної людини вони займають особливе місце. Яйця і яєчні продукти широко використовуються в кулінарії. У кухні народів світу можна знайти близько трьох тисяч рецептур страв з них.

 Класифікація яєць. Безпосередньо в реалізацію і для виробництва яєчних продуктів використовують тільки курячі яйця. Курячі яйця класифікують за двома основними ознаками – терміном зберігання і якістю та масою. Залежно від терміну зберігання та якості, згідно ГОСТ 27583, курячі яйця розподіляють на дієтичні і столові. До дієтичних відносять яйця, термін зберігання яких не перевищує 7 діб, не враховуючи день знесення. До столових відносять яйця, термін зберігання яких не перевищує 25 діб від дня сортування, не враховуючи день знесення, та яйця, що зберігалися у холодильниках не більше 120 діб. Яйця, що прийняті у торговельну мережу як дієтичні, але термін зберігання яких у процесі реалізації перевищив термін, встановлений для дієтичних яєць, переводять в столові згідно правил, що затверджені у встановленому порядку. Курячі яйця на птахофабриках сортують не пізніше, ніж через добу після знесення. Сортування яєць проводять не пізніше ніж через 2 доби після надходження на пункт сортування. Залежно від маси дієтичні і столові яйця розподіляють на три категорії. За смаковими якостями яйця добре поєднуються з багатьма продуктами – молочними, овочевими, рибними, м’ясними. Тому їх використовують для приготування не тільки самостійних страв, але і холодних закусок, супів, других, солодких страв. Також їх застосовують для приготування приправ, соусів, виробів з тіста і прикраси страв. Смажені – гарячі страви, приготовані на сковорідці з жиром при температурі 150-160 ° С. До них відносять яєчню і омлет. При приготуванні яєчні натуральної (з одних продуктів) зі збереженням форми жовтка отримують яєчню глазунью. Якщо використовують додаткові продукти (м’ясопродукти, овочі, хліб та ін.) – отримують яєчню з гарніром. Омлет, який готують з яєць, меланжу або яєчного порошку з додаванням рідини (молока, води або вершків), називають натуральним.

Домашнє завдання

1.Ознайомитись з презентацією та матеріалом підручника електронний підручник §19 стор.124-128

2.Основні поняття:  яєчня, омлет, технологія приготування, харчова цінність.

3.Складання технологічної карти. Приготування яєчні або омлету. 

Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 12 травня 2025

Тема уроку: Технологія приготування страв із яєць. Приготування варених яєць. 

Яйця - дуже цінний продукт, який має ніжний і приємний смак. У харчуванні сучасної людини вони посідають особливе місце. Яйця та яєчні продукти широко використовуються в кулінарії. У кухні народів світу можна знайти близько трьох тисяч рецептур страв із них: пашот (зварене у "мішечок"- без шкаралупи); моллет (без шкаралупи в желе); фондю (кремоподібна страва); яєчня уевос( готується на коржику); брюї (яєчня кашка) та ін. За смаковими якостями яйця добре поєднуються з багатьма продуктами: молочними, овочевими, рибними, мясними. Тому їх використовують для приготування не лише самостійних страв, але й холодних закусок, супів, солодких страв. Яйця також додають під час приготування приправ, соусів, виробів із тіста і прикрашання страв. Різні властивості яєчного білка використовують як речовину: сполучну (у тісті, запіканці, оладках, фарші); освітлювальну (у бульйонах, желе, холодці, зефірі); піноутворювальну (у кремі, тістечках "безе", пастилі). Яєчний жовток застосовують для приготування деяких кондитерських борошняних виробів і дієтичних страв. Він сприяє поліпшенню смаку, збільшенню поживної цінності й калорійності цих страв. За способом теплової обробки страви з яєць поділяють на варені, смажені й запечені. Відварені - найпростіші, але вже готові страви з яєць. Яйця варять у шкаралупі, без шкаралупи, на пару, готують яєчну кашку.

 Зверніть увагу! Під час варіння в шкаралупі яйця найкраще опускати в холодну підсолену воду! Відлік часу треба вести з моменту закипання води.

Для варіння яєць використовують яйцеварки, наплитні казани, каструлі, сотейники, казани із спеціальними сітчастими втулками, за допомогою яких яйця зручно занурювати і виймати з води. Якщо сітчастих втулок немає, застосовують шумівки.

Яйця варять у шкаралупі і без неї. Для варіння у шкаралупі беруть 3 л води і 40-50 г солі на 10 шт. яєць. Сіль додають для того, щоб запобігти витіканню яйця при наявності тріщин на шкаралупі. Підсолену воду доводять до кипіння, а потім занурюють у неї підготовлені яйця. Залежно від кулінарного використання і тривалості варіння дістають варені яйця різної консистенції - рідкі, "в мішечок", круті.

Зварені яйця споліскують холодною водою, щоб їх легше було обчищати.

Яйця рідкі. Підготовлені яйця занурюють у киплячу підсолену воду і варять 2,5-3 хв. з моменту закипання води. Готові яйця виймають шумівкою або разом із сітчастою втулкою і промивають холодною водою. Яйце, зварене рідко, містить напіврідкий білок і рідкий жовток, тому обчистити його неможливо, оскільки воно не зберігає форми.

Подають яйця гарячими на сніданок (1-3 шт. на порцію). Одне яйце кладуть гострим кінцем донизу на спеціальну підставку (пашотницю), яку ставлять на закусочну тарілку, решта - на тарілку. Окремо подають масло і хліб.

Яйця, зварені "в мішечок". Підготовлені яйця варять так само, як і рідкі, але протягом 4,5-5 хв. потім промивають холодною водою. Подають у шкаралупі або обережно обчищають її, попередньо зануривши яйце у холодну воду. В яйцях, зварених "в мішечок", білок повинен мати консистенцію ніжних драглів і напіврідкий жовток. Обчищене від шкаралупи яйце зберігає форму, але трохи деформується під дією власної ваги. Їх також подають необчищеними у пашотницях. Обчищають яйця для прозорого бульйону, шпинату з яйцем і грінками, яєць на грінках під соусом. Яйця у шкаралупі, зварені рідко і "в мішечок", подають тільки гарячими.

Яйця, зварені круто. Попередньо підготовлені яйця варять 8-10 хв. у киплячій підсоленій воді. В яйцях, зварених круто, білок і жовток повністю загусають. Не слід довго варити їх (більше 10 хв.), оскільки вони стають твердими і погано засвоюються організмом.

Зварені яйця швидко занурюють у холодну воду, щоб легше було обчищати шкаралупу і перешкодити сполученню сірководню із залізом (щоб жовток не потемнів).

До якості приготованих страв з яєць висувають такі вимоги:

• варені яйця повинні бути чистими, без тріщин і напливів з тріщин, добре очищатися від шкаралупи; на поверхні не повинно бути темного шару;

• Зварені рідко яйця мають рідкий жовток і напіврідкий білок, обчищати яйце не слід, оскільки воно не зберігає форми; яйця, зварені "в мішечок", мають щільний білок зверху, ближче до центру.

Домашнє завдання

1.Ознайомитись з презентацією та матеріалом підручника електронний підручник §19 стор.119-124

2.Основні поняття: види страв з яєць, харчова цінність продукту, технологія приготування.

3.Складання технологічної карти. Приготування варених яєць. 

Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 05 травня 2025

Тема уроку: Культура споживання їжі. Приготування їжі, як турбота про себе та своїх близьких.

Кулінарія — це мистецтво приготування їжі.

Їжа — це складна суміш різних харчових продуктів, які готують для споживання. Продовольчі товари, що використовуються для приготування їжі, умовно поділяють на сировину, напівфабрикати і готову продукцію.

Сировина — це продукти харчування, призначені для первинної або подальшої обробки:  м’ясо, риба, яйця, сирі овочі, молоко, крупи.

Напівфабрикати — продукти, що пройшли первинну обробку, але ще не готові до споживання.

Готова продукція — це кулінарні вироби, готові до споживання.

Потрапляючи в організм людини, їжа, перетравлюючись, постачає необхідну енергію. Адже людина її постійно втрачає під час роботи і навіть під час сну. Дуже важливо, щоб кількість енергії, яку отримує організм, дорівнювала кількості енергії, що витрачається ним.

Пояснення про надходження і витрати енергії: достатня і недо­статня кількість енергії.

Кількість енергії вимірюють у спеціальних одиницях — кілокалоріях (ккал) або кілоджоулях (кДж) 1 ккал = 4,19 кДж.

Калорійність харчових продуктів — це кількість калорій, отриманих організмом під час споживання і засвоєння їжі.

•Як ви вважаєте, чи однакові у всіх людей витрати енергії і від чого це залежить?

 Їжа також забезпечує будову і відновлення клітин організму. Із продуктів харчування утворюються речовини, які регулюють різні життєві процеси — дихання, травлення, кровообіг.

Культура харчування — обізнаність населення в питаннях здорового, раціонального харчування.

Харчові продукти поділяють на молочні, м’ясні й рибні; борошно, крупи, макаронні вироби; яйця; жири; овочі, фрукти; цукор, мед, кондитерські вироби.

Для того щоб людина могла рухатись, дихати, рости, виконувати певну роботу, її організм має отримувати багато різних поживних речовин. Це білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі, вода.

Поживні речовини — це речовини, які корисні для організму.

Кількість прийомів їжі протягом доби, додержання певних годин її споживання, набір страв і розподіл їх на окремі прийоми називається режимом харчування.

Раціон — набір і кількість їжі для людини на певний проміжок часу.

Раціональне харчування — харчування, що забезпечує процеси росту, нормальний фізіологічний стан і діяльність усіх функціональ­них систем людини.

Домашнє завдання

1.Ознайомитись з презентацією та матеріалом підручника (електронний підручник)  §17 Культура споживання їжі.

2.Опорні поняття:столовий етикет, столова білизна, загальні правила сервірування столу, правила споживання окремих страв, культура поведінки.

3.Виконати практичну роботу "Сервіровка столу" 

Якщо не має можливості зробити сервіровку, складіть серветку за схемою.

Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 28 квітня 2025

Тема уроку: Оздоблення виробу. Заключний етап проєкту.

Заключний етап

1.Пояснити, у чому полягала мета проєкту та які було поставлені завдання для виконання роботи.

2.Розповісти про особливості конструкції та переваги створеного виробу порівняно з іншими.

3.Відзначити недоліки в роботі (що можна переробити (удосконалити) у разі повторного виконання проєкту з метою покращення якості й естетичності сприйняття.

4.Визначити, чи відповідає виготовлений виріб запланованому задуму.

5.Відзначити, які знання, уміння та навички отримано під час реалізації проєкту (які джерела пошуку інформації опрацьовано, які нові техніки (технології) опановано, які навички вдосконалено, які особисті надбання у проєктній роботі, що було найцікавішим у роботі тощо).

6.Дати об’єктивну оцінку виконаній проєктній роботі, визначити, чи досягнуто заплановану мету.

7.Яка значущість власноруч виготовленого виробу.

8.Прорекламувати виріб або проєктну роботу в цілому.

9.Розповісти, чи отримано задоволення від результатів діяльності.

-  Чи отримали ви очікуваний результат?

-   В чому причини  можливих недоліків у роботі?

-   Як їх усунути та уникнути в подальшому проєктуванні?

Домашнє завдання

1.Ознайомитись з навчальним матеріалом та презентацією. 

2.Остаточна обробка виробу.                                                                                                  

3.Дотримання техніки безпеки при виконанні технологічних операцій.

4.Контроль якості виробу. Заключний етап проєкту виконати в зошиті.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com   

Заняття 21 квітня 2025

Тема уроку: Виготовлення підставки під гаджет.

Домашнє завдання

1.Ознайомлення  з навчальним матеріалом. Опрацювати підручник  електронний підручник  стор.144 - 146.                               

2.Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.                 

3.Дотримання техніки безпеки при виконанні технологічних операцій.

4.Виконати в робочому  зошиті III етап проєкту та оформити  його за зразком.                      

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com    

Заняття 14 квітня 2025

Тема уроку: Добір матеріалів для виготовлення підставки.

Конструкційними називають матеріали, з яких в основному складається виріб, і які надають йому міцності та довговічності. 

     Всі вироби, якими ми користуємося, виготовлено з тих чи інших матеріалів. За походженням  матеріали бувають – природними, штучними та хімічними.  Нагадую, наука, яка вивчає будову і властивості матеріалів, називається матеріалознавством .

Хочу нагадати: «Однією з найбільш бюджетних і креативних різновидів  підставок для телефону - вироби  з паперу або картону. Його можна як вирізати, так і скласти самостійно без використання клею і ножиць. Така техніка виготовлення підставки для телефону з паперу називається орігамі. Скориставшись одним з відео уроків, можна швидко змайструвати зручну підставку. Ця ідея  корисна , так як об’єднує необхідні навички розвитку моторики і творчий підхід до створення потрібного і незвичайного аксесуара для улюбленої  мобільної техніки. 

Домашнє завдання

1.Ознайомитись з навчальним матеріалом та опрацювати підручник електронний підручник  стор.144-146

2.Добір матеріалів для виготовлення виробу.                                                                                                           

3.Виконати  ескіз моделі підставки та креслення майбутнього виробу.                                                                                

4.Виконати в робочому  зошиті II етап проєкту та оформити  його за зразком.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com    

Заняття 07 квітня 2025

Тема уроку:  Призначення вибраного виробу. Конструкторський етап.

Сучасні люди вже не уявляють своє життя без смартфонів або планшетів, будь то школярі, офісні працівники і навіть пенсіонери. Для таких гаджетів виробники пропонують придбати різні аксесуари, що підвищують комфорт при використанні. Одним з популярних є підставка під телефон. Вона являє собою тримач різної конфігурації, що дозволяє зручно розташовувати пристрій на будь-якій поверхні. Спосіб кріплення для гаджетів, придбаних в автомобіль, на велосипед або мотоцикл. Це дуже важливий момент тому, що пристрій завжди має бути одночасно на увазі і під рукою, і не заважати водієві керувати транспортним засобом. Підставка для телефону може вміщати в себе будь-які гаджети або мати певні обмеження за розмірами. Наявність додаткових опцій, таких як отвір для дротової зарядки або установка індукційної магнітної котушки, яка заряджає акумулятор бездротовим способом.

Домашнє завдання.

1.Ознайомитись з навчальним матеріалом та опрацювати підручник електронний підручник  стор.144-146

2.Використання моделей - аналогів для вдосконалення свого виробу.

3.Виконати  ескіз моделі підставки та креслення майбутнього виробу.                                                                                                        

4.Виконати в робочому  зошиті  I етап проєкту та оформити  його за зразком.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 17 березня 2025

Тема уроку: Остаточна обробка виробу.

Домашнє завдання                                   

1.Опрацювання навчального матеріалу і підручника електронний підручник  стор.31- 36                             

2.Ключові слова: обереги, сувеніри, нитки, текстиль.                                 

3. Оформлення сувеніру. Підготовка виробу до презентації.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 10 березня 2025

Тема уроку: Обереги та сувеніри своїми руками.

Всім знайомі вовняні помпони, якими прикрашають в’язані зимові шапочки, але мало хто знає, що з них можна робити різноманітні вироби, починаючи з іграшок, закінчуючи біжутерією та килимками. 

Процес виготовлення нескладний:

Необхідно намотувати нитку навколо заготовки, простягаючи її в отвір, в одному напрямку, щільно займаючи всю вільну поверхню картону.

1.Потім відрізати нитку та вільний кінець заправити. Обережно ножицями розрізати заготовку з пряжі по зовнішньому краю.

2.Якщо картон – 2, тихенько розсунути їх. Взяти голку і просмикнути в неї використану нитку.

3.Підсунути голку до внутрішньої сторони згину пряжі і провести по всьому внутрішньому діаметру так, щоб «зачепити» всі ряди.

4.Потім прибрати картон і затягнути отриманий фіксатор.

5.Має вийти відносно рівна куля з ниток.

Домашнє завдання                                   

1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник  стор.31- 36                             

2.Ключові слова: обереги, сувеніри, нитки, текстиль.                                 

3. Намалювати ескіз вибраного оберегу чи сувеніру. Підібрати інструменти і матеріали для виготовлення виробу.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 03 березня 2025

Тема уроку: Добір конструкційних матеріалів. Будова тканини.

Слово «текстиль» походить від латинського «текстум», що означає «тканина».

Текстильними називаються матеріали, що складаються з текстильних волокон. До них відносяться самі волокна, нитки, пряжа і вироби з них: войлок, фетр, тканини, трикотаж, галантерейні вироби тощо. 

Властивості тканини залежить не тільки від властивостей волокон з яких складається, а й від виду ткацького переплетення.

Ткацькі переплетення поділяються на прості, дрібновизерункові, крупновизерункові та складні. До простих належать: полотняне, саржеве й сатинове.

Для наочності, ткацьке переплетення прийнято розглядати з лицьового боку у вигляді сітки із темних і світлих клітинок.

Переплетення ниток основи і утоку у визначеному порядку називають рапортом, який визначається кількістю ниток необхідних для закінчення ткацького малюнка.

Найпростіше і найпоширеніше в текстильній промисловості є полотняне переплетення. Застосовується воно при виробництві різноманітних бавовняних тканин, наприклад: ситцю, бязі, шифону, батисту; вовняних – сукна, трико; шовкових – шовкового полотна, крепдешину, креп-шифону, фуляру, тощо.

У виробництві тканин з полотняним переплетенням кожна нитка піткання переплітається з кожною ниткою основи.

Тканина має однаковий вигляд з лицьового боку і вивороту. На основі одинарного полотняного переплетення роблять подвійне і , навіть, потрійне – це так звані репси і рогожки.

Саржеве переплетення застосовують при виробництві саржі, шовкових, підкладкових та ком вальних тканин: бостону, коверкоту, габардину тощо. У саржевому переплетенні піткання перекриває дві або три нитки основи, підходить під одну, а потім знову перекриває дві або три основні нитки і т.д. Таким чином, з лицьового боку тканини утворюються похилі рубчики, діагональні, що йдуть зліва на право.

Сатинове переплетення застосовують при виготовленні таких тканин, як сатин, еластик, атлас. Характерною ознакою сатинового переплетення є блискуча і гладенька поверхня з лицьового боку. Ці тканини не такі міцні, як тканини полотняного й саржевого переплетення, але вони м’які і еластичні.

При виготовленні тканин застосовують і більш складні переплетення – комбіновані та жакардові. Комбінованим переплетенням виробляють тканини з різноманітним дрібним малюнком. Тканини з жакардовим переплетенням (великовизерункові) мають різноманітні рисунки: від геометричних фігур до портретів. Виготовляють їх на жакардових машинах. Це перші в історії техніки машини із програмним керуванням.

Від будови тканини залежить її геометричні, фізичні, механічні властивості, а також особливості технології виготовлення швейних виробів.

Але ви пам’ятайте, що є група матеріалів, яка виготовляється без застосування методів ткацтва, – це неткані матеріали: фліс, фетр.

Заняття 24 лютого 2025

Тема уроку: Матеріали натурального походження і їх властивості.

Текстильні волокна – це тонкі пружні ворсинки обмеженої довжини, що використовують для виготовлення пряжі і текстильних виробів.

Бавовна - це один з основних видів сировини текстильної промисловості.

Бавовняне волокно здобувають з однорічної кущової рослини –  бавовника. Існує близько 40 ботанічних видів бавовника. Які відрізняються врожайністю, строками визрівання та якістю волокна. Волокна  бавовни – це тонкі волоски, які покривають поверхню насіння бавовника. За хімічним складом – це на 95 % целюлоза, решта 5% складають різні домішки: природні воски, жири, білки і таке інше.                                                                                                                                                      Дозрілий бутон бавовника на дотик -  це звичайна вата. Саме із цієї вати и виготовляють у подальшому бавовняне волокно, із якого потім роблять тканину. Це дуже довгий та копіткий процес. На дотик волокна м’які, теплі. При підпалюванні горять жовтим полум’ям, утворюючи сірий попіл, розповсюджуючи запах паленого паперу. Якщо полум’я погасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи сірий димок. Внаслідок не дуже високої собівартості, гарного зовнішнього вигляду і задовільних якостей, бавовник широко використовується в виробництві тканини (ситців, бязів, сатинів, фланелі, байки, нетканих матеріалів, трикотажних полотен ) ниток, а також як сировини для виробництва штучних волокон. 

Льон – одна з найдавніших культур, із якої виготовляли текстильні волокна, а в подальшому  - і тканину.  У текстильній промисловості льон займає друге місце після бавовнику. Але послідовність обробки та виготовлення лляного волокна відрізняється від бавовняного так само, які вигляд самої рослини. Так виглядає рослина льону та льняні поля. Збирання льону-довгунця проводять, коли він ще не зовсім дозрів, а стебла рослини набувають зеленувато-жовтуватого забарвлення. При більш пізньому збиранні льону воно деревеніє, робиться жорстким, ламким, втрачає здатність до прядіння. Для зберігання повної довжини та цілісності стебел при збиранні їх не зрізують, а висмикують (тіпають) за допомогою льнотріпальних машин.

   Первинна обробка льону – це низка дуже складних процесів і операцій, мета яких – виділення волокна або лубу зі стебла. Для цього використовують мікро біологічні, ферментні процеси та здійснюють механічну обробку. Чим довші й тонші стебла льону, тим більше в них міститься волокна. Замочування… Після первинної обробки виділяють із трести елементарні волокна льону, які придатні для виробництва текстилю. У текстильній промисловості використовують довге волокно, коротке (кудель) та очоси, які отримують при прочосуванні трьопаного льону. З коротких волокон та обчосів виробляють грубі товсті полотна технічного призначення та канатно-мотузяні вироби. Льон – рослина, яка росте в середніх широтах, зокрема і в Україні. Льон – другий після бавовни головний вид рослинного волокна, що приміняється в текстильній промисловості для виробництва тканин, галантерейних виробів. Льон – один із найбільш органічних і екологічних видів матеріалів.                      

Це обумовлено низкою факторів: 

- Під час росту та дозрівання рослину льону не обробляються шкідливими хімічними речовинами. Адже льон практично не схильний до захворювань,а також не вимогливий до складу ґрунту; 

 -  У процесі виробництва волокна також не використовують хімічні реагенти.

   Обробка та виготовлення льняного та бавовняного волокон абсолютно різні. Це обумовлено тим, що і рослини абсолютно різні за виглядом та способом вирощування. Усе це впливає на властивості волокон і тканин.

 Бавовняні й лляні тканини мають багато спільних характеристик: досить міцні, термостійкі, легко перуться, легко мнуться, погано драпіруються. Воти мають високоякісні гігієнічні властивості: добре вбирають вологу, повітропроникні, приємні на дотк. Колір волокна – від світло-сірого до темно-сірого, деколи темно-бурий або рижий. Горить лляне волокно як і бавовняне, а тліє гірше. Зовнішній вигляд волокна льону:

•    колір лляного волокна – світло сірий, світло-жовтий, іноді темно-бурий або рудий. На дотик волокно жорстке, прохолодне.

•    горить так само як бавовна, але тліє гірше

Використовують  льняні волокна для виробництва літніх тканин, білизни, галантерейних виробів, а також технічного призначення, бортівки, парусини, мішків, брезенту.

Домашнє завдання                                    

1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник  стор.31-36   

2.Дати відповідь на запитання, заповнити таблицю (зошит)                                      

3.Підібрати необхідні матеріали і інструменти для виконання проєкту. 

Фото виконаного завдання завантажити до             журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 17 лютого 2025

Тема уроку: Лялька - мотанка як сувенір і оберіг.

Сторінки історії. 

Лялька - це не лише дитяча іграшка, а й оберіг для усієї родини та роду, магічний талісман, символ зв'язку між поколіннями. Як свідчать археологічні дослідження, ляльки виготовляли ще у II столітті до н.е. в Єгипті, трохи пізніше - у Греції та Римі. У древньому Римі з глини виготовляли лари - символічні фігурки - зображення предків. Римлянин завжди возив їх з собою, і де б він не був - з ним були його предки, його земля і потужній захист усього роду.

За міфологією багатьох народів, першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, а потім оживлені богами. Згадаймо народну казку про Івасика - Телесика: чоловік і жінка, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім вона перетворюється на дитинку. А ще казка про Буратіно, який перетворившись на хлопчика, зазнає чи мало пригод. Звідки ж походить іграшка? На це питання людина від початку свого походження шукала відповідь. Давайте заглибимося в історію. Сонце та вітер, дощ та гроза, річки, що розливаються, дикі звірі – всього цього наші предки не розуміли і не знали, тому і вирішили задобрити їх. Всі стихії вважали божествами, їхні зображення стали робити з дерева, глини, каміння. Таке зображення називали кумирами або ідолами. Можливо це й дало початок виникнення першої іграшки.

 На Україні в ІV-ІІІ тис. до н. е. Люди вже вміли ліпити із глини іграшки в образі людей і тварин. Частіше всього робили образ птаха і коня. У древніх слов’ян фігурка коня символізувала сонце, а птах – прихід весни. До речі, ми по цей час весною печемо жайворонків з тіста. Деякі дослідники вважають, що лялька виникла не від ідолів, а від опудал, які приносили в жертву богам замість живих дівчат. Опудало – це сніп соломи або березове поліно, одягнуте в сарафан і закутане хусточкою. З такими ляльками, а в них навіть були свої імена – Колодій, Ярило, Морена, Русалка, Купала, водили хороводи, проводили

ігри, потім з піснями несли на руках. В піснях просили доброго врожаю, доброї погоди для землі, а дівчата – щасливого кохання. Потім ляльку викидали у воду, або палили. Таким чином жертву „віддавали” богам.

Лялька все життя була з нашими пращурами з самого їх народження. Ще до народження немовляти на світ, мати виготовляла ляльку, суворо дотримуючись однієї умови– виготовити її без ножиців та голки, адже її не можна ні різати, ні колоти. Таку ляльку клали у порожню колисочку, щоб вона обігрівала її малюка. Коли дитинка народжувалася, лялька не розлучалася з нею, „лягала” разом з немовлям спати, а мати над ним примовляла: „ Соня– безсоння, не грай з моїм немовлям, а грай з цією лялькою”. Зроблену своїми руками берегиню мати дарувала дочці перед її весіллям, щоб у новій сім’ї було більше діточок. І

святкова лялька на капоті машини під час весілля у наші дні – відголосок саме цього обряду. Минав час. Поступово ляльки втрачали своє магічне значення і ставали іграшками, забавами для дітей. Якщо раніше брязкальцями володіли шамани і чаклуни, то цією „страшною зброєю” граються малюки. Правда, люди ще довго вірили, що шум брязкальця як і свист глиняного свищика відганяє злих духів від колиски малюка. В Україні іграшки відомі з незапам’ятних часів. Їх виготовляли з глини, дерева, соломи, сиру... Найпершу солом’яну ляльку, мабуть, зробила якась весела працьовита жінка, яка в’яжучи на полі снопи, вставила жартома такому снопику ручки та й поставила серед стерні… Із соломи можна плести іграшкових хлопчиків і дівчаток, коників, півників, павучків. Сьогодні такі іграшки стали чудовими сувенірами.                                               У деяких місцевостях Європи раніше - а подекуди й дотепер - здійснювали обряд на честь закінчення жнив: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп із поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного врожаю. У нас в деяких регіонах теж зберігся подібний обряд. "Куклою" на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це роблять для того, щоб наступного року теж був добрий врожай.                                                                                             З якого б матеріалу ляльки не були зроблені - з глини, каменю, дерева, тканини, ниток, всі вони  мають призначення - берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Ляльку - оберіг часом передавали з покоління в покоління впродовж років і віків. Були ляльки, про які складалися легенди, і потім вони передавалися від матері до дочки як священий переказ...

Домашнє завдання

1.Опрацювати навчальний матеріал  і підручник  §7 електронний підручник   стор.37-38                                                         

2.Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення мотанки.

3.Властивості матеріалів.

Практична робота:

4.Скласти послідовність виготовлення ляльки ІК - мотанки (в зошиті)

5.Добрати весь необхідний матеріал для виготовлення виробу. 

Фото роботи завантажитим до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 10 лютого 2025

Тема уроку: Остаточна обробка виробу. Заключний етап проэкту.

 Брелок  який ви виготовили, вже має своє призначення – це аксесуар, прикраса для функціонального або естетичного оздоблення  доповнення до свого іміджу. Залежно від призначення  акценти до вимог якості дещо змінюються.

Вимоги:

• Екологічні - використання екологічно безпечних матеріалів та барвників.

• Гігієнічні - низька пилоємність, легка у догляді - прання і чищення.

• Естетичні - відповідність естетичним нормам, уподобанням, привабливий вигляд, сучасність, добір кольорів.

• Функціональні - міцність швів, кріплень, надійність конструкції, довговічність, практичне застосування виробу.

• Технологічні - простота виготовлення, відповідність технологічним операціям (правильність у техниці виготовлення)

• Економічні - доступна ціна матеріалів.

Випробуємо та оцінимо спроєктований виріб. Розташуємо на місці призначення, та використаємо за  найбільшим навантаженням. Якщо виріб витримав випробування , тоді продовжимо оцінювання. Вимоги до брелка, які ми сформулювали на першому етапі, можна записати в таблицю й оцінити, чи відповідає їм виріб.

Розрахуємо орієнтовну вартість виготовленого виробу. Основні витрати – це вартість шнура чи ниток. Якщо в торговельній мережі був придбаний карабін для виконання проєкту його вартість додається до собівартості виробу. В тому випадку коли з придбаних  матеріалів  можна виготовити не один виріб суму витрат треба розділити на кількість майбутніх брелків. Так ми обчислимо вартість одного виробу.

Як же виконується захист проєкту?

• Пояснити, у чому полягала мета проєкту та яке було поставлено завдання для виконання роботи.

• Розповісти про особливості конструкції та переваги створеного виробу порівняно з іншими.

• Відзначити недоліки в роботі (що можна переробити (удосконалити) у разі повторного виконання проєкту з метою покращення якості й естетичності сприйняття.

• Визначити, чи відповідає виготовлений виріб запланованому задуму.

• Відзначити, які знання, уміння та навички отримано під час реалізації проєкту (які джерела пошуку інформації опрацьовано, які нові техніки (технології) опановано, які навички вдосконалено, які особисті надбання у проєктній роботі, що було найцікавішим у роботі тощо).

• Дати об’єктивну оцінку виконаній проєктній роботі, визначити, чи досягнуто заплановану мету.

• Яка значущість власноруч виготовленого виробу.

• Прорекламувати виріб або проєктну роботу в цілому.

• Розповісти, чи отримано задоволення від результатів діяльності.

Домашнє завдання

1.Ознайомлення з  навчальним матеріалом і презентацією.

2.Остаточна обробка і  оздоблення виробу 

3. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.

4.Дотримання техніки безпеки при виконанні технологічних операцій.

5.Оформленння 4- го етапу проєкта.

Фото виконаного завдання завантажити до журналу або  надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 03 лютого 2025

Тема уроку: Виготовлення виробу. 

Проаналізувавши зразки знайдених раніше виробів робимо висновки: що копіюючи інший виріб можна навчитися його виготовляти. Цінність виготовленого виробу буде більшою, якщо в його конструкцію або оздоблення внести щось своє. Але саме в ході проєктування та виготовлення  конструкція може трішки змінитися.

Заняття 27 січня 2025

Тема уроку:  Технологія плетіння макраме. Виготовлення виробу.

Вимоги до конструкції виробу.                             

• мати оригінальну конструкцію;

• мати певний стиль та дизайн-форму;

• використовувати дешеві конструкційні матеріали;

• мати гарний естетичний вигляд;

• нескладність у виготовленні.       

Висновок з технічної пропозиції

Розглянувши  моделі-аналоги ми прийшли  до висновку, що всі брелоки  можна використовувати, всі вони гарні, що  вони виконані в різних техніках, з різних матеріалів. Ми обрали для вивчення техніку макраме. Тому ми  обираємо  брелоки  зроблені в цій техніці. Розглянемо моделі сплетені з ниток або мотузки, щоб визначитися що нам зробити. Підібрали саме  зразки виробів які виготовлені в техніці макраме. Оцінивши та проаналізувавши всі знайдені зображення за різними ознаками: оригінальна форма, цікаве оздоблення,  доступні матеріали, можливість виготовити самостійно, зручність у використанні обираємо базову модель.

Домашнє завдання:

1.Опрацювати навчальний матеріал та  підручник електронний підручник стор.84-87

2.Ключові слова: вузол, мотузка, шнур, кріплення ниток на основі, лівосторонній плаский вузол, правосторонній плаский вузол, піко. 

3.Плетіння виробу.

4.Оформлення проєкту. 

Фото виконаного завдання  завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 20 січня 2025

Тема уроку:  Добір інструментів та конструкційних матеріалів для роботи.

Походження слова "Макраме".

Макраме в перекладі з арабського означає тасьма, мереживо, а з турецького – шарф, серветка з бахромою. У будь-якому випадку  – це вироби з вузликів. Вузликове мереживо виглядає красиво, вироби з нього довговічні. У різні часи мистецтво плетіння називалося: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома. І лише в  ХІХ столітті цей вигляд рукоділля, ремесла і мистецтва стали називати макраме. Макраме, або ж вузликове плетіння, є одним із видів рукоділля, який нині завоював неабияку популярність. Цим мистецтвом в однаковій мірі захоплюються і дорослі і діти. Макраме своїм корінням сягає сивої давнини. Це рукоділля, як і багато інших, було поширене на Сході уже в ІХ ст. до нашої ери. Як свідчать археологічні знахідки, вузликове плетіння знали в різних країнах світу: в стародавньому Єгипті, Китаї, Перу, Греції. Використовували техніку плетіння для прикрас житла та одягу.

 Уміння в’язати на мотузці вузли і плести сіті цінилося в давнину дуже високо і вважалося родовим надбанням. Воно ревно охоронялося від чужинців і передавалося від батька до сина, із покоління в покоління.

З вузлами в житті людей було пов’язано багато прикмет і забобонів. Використання шаманами, знахарями і жерцями певних вузлів і плетінь із мотузки носило культовий характер. В магічні властивості вузлів свято вірили стародавні греки і римляни.

Сьогодні ми застосовуємо вузли і плетіння, не задумуючись навіть про те, що їх вік налічується не віками, а тисячоліттями. Археологічні знахідки підтверджують, що, наприклад, прямий вузол з успіхом служив мешканцям Стародавнього Єгипту ще п’ять тисячоліть назад. Широко розповсюджений він був також у стародавніх греків і римлян. Зображення прямого вузла часто зустрічається на знайдених уламках ваз і глеків. Він прикрашав спис Меркурія (давньогрецького бога – покровителя торгівлі) і називався геркулесовим вузлом. За свою історію мистецтво макраме не раз занепадало і знову відроджувалося.  Нерідко змінювалася і його назва: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома, шнурок. Макнамари, мексиканське мереживо і, на кінець, остання, яка прийшла до нас з ХІХ століття, - макраме. Походить це слово від турецького “макрама”, що означає шарф чи серветка з каймою. 

 Змінювалося призначення виробів, їх стиль і художнє оформлення, але техніка виконання залишилася незмінною. В макраме використовують не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило тільки самим красивим та простим, необхідним людям для плетіння різноманітних речей.

В нашій країні вузликове плетіння з’явилося наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Наші бабусі прикрашали торочками весільні рушники, білосніжні скатертини та серветки. Складовою частиною народного вбрання були ажурні шалі та хустки, прикрашені каймою і китицями.

Актуальність виробів з макраме у нас час.

У наш час макраме знову ввійшло в моду. Можливості використання його стали надзвичайно широкими. Дедалі частіше зустрічаються вироби, виконані цією технікою, в розпорядженні сучасних приміщень, в оформленні одягу. Це елегантні сумки, ремінці, мережані комірці, кашпо, декоративні настінні прикраси, газетниці, скатертини, віконні занавіски тощо. Можливості для творчості в цьому виді рукоділля не обмежені.

В макраме використовують не так вже й багато вузлів, знайомих людям з глибокої давнини. Пощастило тільки самим красивим та простим, необхідним людям для плетіння різноманітних ланцюжків і сіток. Найчастіше ланцюжки і сітки створюють спокійний одноманітний фон, на якому чудово читається основна композиція з вузлів.

Використовуючи різноманітні джерела інформації, знаходимо декілька моделей-аналогів майбутнього виробу. Формуємо банк даних.

Заняття 13 січня 2025

Тема уроку:  Види декоративно-ужиткового мистецтва. Вибір об'єкта проєктування.

 Ткацтво       Художнє ткацтво - це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті 

Килимарство - виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення натканинах, шкірі, повсті, виконане різними ручними або машинними швами.

 Різблення - Художня обробка дерева - найдавніший вид декоративно-прикладного мистецтва, виготовлення оригінальних виробів з дерева різноманітного функціонального призначення                                                                                      Лозоплетіння - процес виготовлення творів із природних рослинних матеріалів ( лоза, рогіз, ситник, обгортки з качанів кукурудзи)

 Гончарство - це традиційне ремесло, виробництво глиняного посуду, а також інших глиняних виробів. Кераміка, фарфор і звичайний глиняний посуд – це продукція майстрів гончарної справи.

Писанкарство - розписування яєць

Витинанки - орнаментальні й фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу.

Декоративний розпис- розписи широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дерев'яних виробів. Одним із найвідоміших є петриківський розпис (походить від назви села Петриківка). 

Батик - техніка розпису по тканині за допомогою воску та  барвників.

Флористика - різновид декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, яке проявляється у створенні букетів, композицій, панно, колажів з різноманітних природних матеріалів -  квітів, листків, трав, ягід, плодів, горіхів , які можуть бути живими, сухими або консервованими.

Бісероплетіння - плетіння виробів з бісеру.

Мереживо - виготовлення за різними техніками (коклюшки)

В’язання - вироби спицямичи гачком

Вибійка – спосіб створення тканин з візерунком.

Гутництво - вироби зі скла

Кування - метод створення  декоративних виробів ріхних за призначенням.

Народна іграшка - різні техніки виконання.

Заняття 16 грудня 2024

Тема уроку: Оцінювання і презентація результатів проєктно-технологічної діяльності. 

Головним символом Нового року, безумовно, вважається зимова красуня - пухнаста ялина. І тому  пропоную  вам  скласти з квадратних аркушів ялинку, яка станє прекрасним доповненням до новорічної листівці або коробці з подарунком.

Створення ялинки не займе у вас багато часу. А ваші рідні та близькі, отримавши такий оригінальний подарунок на Новий рік, безсумнівно, будуть приємно здивовані!

Домашнє завдання

1.Опрацювання  навчального матеріалу  і презентації.         

 2.Остаточна обробка виробу.                                           

3.Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.                   

4.Дотримання безпечних прийомів праці при виконанні технологічних операцій.                                                               

5.В робочому зошиті виконати  етапи проєкту.

   Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

Заняття 09 грудня 2024

Тема уроку: Технологія виготовлення  спроєктованого виробу.

Чим ширший асортимент фабричних новорічних прикрас, тим більше цінується hand-made. Ще б пак, адже в такі іграшки вкладена частинка душі. З ними будь-яка домівка виглядає більш затишною і оригінальною. Крім того, до веселого та креативного процесу створення прикрас можна залучити всю сім'ю. Підготовка до Нового року — це не тільки святкова вечеря та ошатна ялинка, але й новорічний декор оселі. І процес підготовки до свята приносить не менше радості, ніж сама зустріч Нового року. Різдвяно-новорічний декор створює справжню атмосферу свята та домашнього затишку. Новорічні прикраси можна зробити своїми руками та перетворити свою звичайну квартиру або дім у казкове місце.  Джгут, шпагат, нитки – незамінний матеріал для хенд-мейду у виготовленні різноманітного декору а також оригінальних новорічних прикрас. 

Домашнє завдання

1.Опрацювання  навчального матеріалу  і презентації.          

2.Виготовлення  виробу.                                           

3.Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.                  

 4.Дотримання безпечних прийомів праці при виконанні технологічних операцій.                                                               

5.В робочому зошиті виконати 2 етап проєкту:  Виконати малюнок своєї новорічної прикраси.

   Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com 

 Заняття 02 грудня 2024