Заняття 04 листопада 2025
Тема уроку: Перевтілювання в мистецтві.
Сучасне мистецтво в житті людей
Чарівне мереживо витинанки - це не просто окраса, в ній весь всесвіт, зашифрований мовою символів. Про все це ми і
поговоримо на сьогоднішньому занятті. Отже тема заняття – перевтілюванні в мистецтві витинальні композиції «Дерево життя» (Вазон). Сьогодні ми будемо вчитися не тільки створювати витинанку, а і розуміти її символічну мову.
Наші давні і добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть. Справжнє декоративне мистецтво – символічне, мова символів проста, доступна і зрозуміла.
Витинальне мистецтво має свої символи, як і інші види декоративно прикладного мистецтва. Щоб правильно створити свою композицію витинанки необхідно навчитися розуміти, а щоб зрозуміти, необхідно знати мову символів.
— Що таке символ?
— Де їх можна побачити?
Ми часто зустрічаємо речі, прикрашені орнаментальними мотивами. Ці візерунки —мова символів наших далеких предків, їхня абетка, в якій кожна лінія, кожна геометричн фігура має змістовне значення: сніжинка в орнаменті символізує зиму, квітка— весну, ягода — літо. За свою багатовікову історію людство накопичило чимало загальноприйнятих емблем: бджола символізує працьовитість, підкова — щастя, якір — надію, дзеркало —правду, ліра — музику, лев — могутність, меч — правосуддя, крила — рух тощо. За допомогою символів науковці дізнаються, як жили люди багато століть тому. Із часом
символи наших предків утрачають своє значення і перетворюються на декоративну прикрасу предметів.
У рослинних орнаментальних мотивах можна побачити коло, квадрат або ромб, поділені на чотири частини, у кожній з яких є крапка — зерно. Такий елемент символізує поле, засіяне зерном. Спіраль символізує зародження нового життя і вічний рух. «Закруток»— знак рослинності. Хвиляста лінія навколо вінця керамічного виробу символізує побажання: «Щоб посуд був завжди наповнений по вінця». Більш складним і найбільш: яскравим символом у народному декоративному мистецтві є «Дерево життя», «Вазон». Цей символ можна побачити на різних виробах декоративного мистецтва: у вишивці, різьбленні, витинанках, на писанках. В ньому відображалась будова цілого Всесвіту, складається з трьох частин: верхня символізує сферу богів, середня — життя людей і всього живого на Землі, а нижня — це коріння, тобто основа і початок світу. Основним елементом є деревце з квітами у вазі або горщику, а доповнюють його зображення птахів. Витиначі постійно черпали натхнення для своїх творів із світу природи, зображуючи квіти, дерева, рослини у стилізований спосіб.
Витинанки існують у декоративному мистецтві багатьох народів світу. А виникло це паперове диво в VII- XII cт. в Китаї, оскільки саме там винайшли папір. До свята весни китайські жінки вирізували зображення різних божеств, духів, драконів, квітів, птахів, риб і прикрашали ними вікна.
Серед відомих сучасних майстрів витинанки - Андрій Пушкарьов. У своїй творчості він поєднує витинанку та графіку, тому його роботи особливі і унікальні. Головні теми, до яких звертається художник - козацтво, Трипілля, язичництво та релігійні мотиви. У сучасному світі досить популярною стала техніка витинальної графіки. Чимало людей захоплюються створенням мандал. Мандала це не картина, а відображення стану душі цієї миті. У багатьох мандалах простежуються композиції геометричних форм які нагадують витинанки.
Іноді витинанки створюють в техніці рваної аплікації яка має свою послідовність роботи. Спершу обирають сюжет і виконують ескіз. Далі відривають по контурах елементи зображення, визначають їхні місця на основі та приклеюють.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник
стор.60- 63
2.Основні поняття: витинанка, витинальна графіка, рвана аплікація.
3.Практична робота. Виконати витинанку за зразком "Дерево життя" або за своєю уявою.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 21 жовтня 2025
Тема уроку: Традиції та нове трактування в мистецтві.
Сучасне мистецтво в житті людей
Гончарство - один з найдавніших видів народного ремесла. Уже трипільські гончарні вироби свідчать про тонкий естетичний смак давніх гончарів, їхню високу майстерність.
Гончарство несе в собі незбагненно цінну інформацію про етнографічні особливості побуту найдавніших племен і народів, що заселяла нашу землю в минулому. Зникли давні міста, зітліли вироби з полотна, шкіри, вкрилися іржею вироби з металу , зате горщик, відкопаний археологами, промовляє до нас від імені безіменного гончара, що жив тисячі років тому.
Знаючи геомагнітне поле Землі, вчені визначають вік гончарних виробів з точністю до 25 років ( обпалений на вогні горщик, намагнітившись, залишається таким впродовж багатьох століть). Кераміка ( гр. Керамос - глина) за часів середньовіччя зазнала технологічних нововведень: застосування ножного гончарного круга, підполовних розписів, виробництво
кахлів та ін.
В XVII ст. в Україні поширився один з різновидів кераміки - майоліка. Майоліка набула широкого застосування в багатьох містах України, хоча осередки її виготовлення були лише в Києві, Ніжині, Ічні, а пізніше - в Опішні, Косові та ін. Майолікові вироби з кольорової глини, вкриті поливою й розписані в народному стилі, й нині прикрашають житла сучасних українців. Популярна нині й керамічна пластика : іграшка та скульптура. Серед керамічних виробів побутують миски, полумиски, глечики, горнята, макітри, куманці, кухлі, дзбанки, барила та ін. Традиції гончарного виробництва й художнього оздоблення в різних регіонах мають свої різноманітності.
Серед виробів керамічної пластика - баранці, леви, коні,олені, птахи, дитячі свистунці, сюжетні набори скульптурок. Для українських гончарних виробів характерна глибока традиційність , пластична виразність, народна декоративність і простота, яка надає самобутньому національного колориту. Нині керамічні промисли існують у Вінниці, Коломиї, Косові, Мукачеві, Одесі, Опішні, Ужгороді, Черкасах та інших містах і селах України. Близько тридцяти об'єднань, художніх комбінатів, фабрик та заводів виробляють кераміку в традиційному для народного мистецтва стилі.
Практична робота Створи аплікаційну роботу із зображенням двох предметів керамічного посуду з стилізованим зображенням опішнянського розпису.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник стор.53-56
2.Основні поняття: гончарство як мистецтво, різноманіття кераміки.
3.Практична робота. Створення аплікаційної роботи із двох предметів керамічного посуду (за вибором) зі стилізованим опішнянським розписом.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 14 жовтня 2025
Тема уроку: Аранжування та стилізація в мистецтві.
Сучасне мистецтво в житті людей
Стилізація – композиційний принцип, що полягає у навмисному наслідуванні творів декоративно-прикладного мистецтва попередніх епох, країн, стилів, напрямків, шкіл тощо.
Таким чином, стилізація – це мистецтво групувати елементи з метою досягнення цілісної, виразної форми. Майстерність побудови композиції полягає у вмінні організувати різноманітні елементи в єдине ціле – стилізувати.
Поверхні всіх предметів мають свою фактуру. Часто форма, матеріал, засоби зображення змушують художника змінювати, спрощувати природну форму. Образ потрібно не тільки звільнити від випадкового та несуттєвого, але й доповнити такими деталями та ознаками, що дозволяють узгодити природну форму. Саме таке змінення природного зразка з метою узгодити його з формою, матеріалом та технічними особливостями називають стилізацією. Створюючи декоративний малюнок, художники рідко використовують зображення, наближене до реальності,— вони спрощують реальну форму речей, які малюють, щоб збереглися основні їх риси, що легко розпізнаються. Спочатку художник уважно вивчає природну форму, потім спрощує й узагальнює (стилізує) її, обравши найхарактерніші риси, підкреслює та підсилює (декоративно переробляє). Зі стилізованих зображень природних форм можна створювати найрізноманітніші декоративні композиції. Стилізовані зображення— квіти, листя, трави, ягідки (художники називають їх елементами композиції) — чергуються в суворо визначеній послідовності. Стилізація зображення (у декоративноужитковому мистецтві) — декоративна зміна природної форми згідно з особливостями матеріалу та технікою виконання виробу. Стилізація в зображення природніх форм у вигляді символів - характерна ознака української вишивки. Українська народна вишивка — це віддзеркалення родової пам’яті нашого народу. У вишитих узорах збереглися прадавні магічні знаки, символіка червоного кольору, образи «дерева життя», «берегині», які, своєрідно переосмислені їх можна побачити в творах сучасних майстрів.
Вишиванки й вишиті рушники здавна були поширені в Україні як неодмінний атрибут народного побуту, весільної та святкової обрядовості. Та чи знаємо ми, що насправді означають різноманітні орнаменти, наскільки давніми є їхні основи та чому вони виглядають саме так? Кола, ромби, гілки й спіралі — це не просто фігури, а унікальні стародавні символи, корені яких сягають в ті часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи ці таємничі древні знаки на полотні як заклинання, як обереги, як коди своєї нації.
Українські вишиванки неможливо уявити без яскравого і водночас витонченого орнаменту, який допомагає народним майстрам надавати виробам композиційної завершеності.
Орнамент — візерунок, який ґрунтується на ритмічному повторенні елементів, що його складають.
Орнамент може зображувати конкретні форми рослинного чи тваринного світу, геометричні фігури або фігурки людей. Таким чином, орнаменти поділяють на геометричні, рослинні, зооморфні (основу яких складають стилізовані зображення тварин) та антропоморфні (в основі яких — стилізоване зображення людини). Зазвичай орнамент утворюють декілька декоративних елементів або фігур.
Компактну цілісну групу декоративних елементів, яка своїм повтором складає орнамент, називають декоративною ланкою.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал підручник стор.47- 48 2.Основні поняття: Стилізація. Стилізація у вишивці. Символи.
3.Практична робота: Переглянь відео та виконай одне з запропонованих завдань.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 07 жовтня 2025
Тема уроку: Імпровізація, обробка в мистецтві.
Сучасне мистецтво в житті людей
Художня обробка деревини - один із найдавніших видів декоративно- ужиткового мистецтва. Художня обробка дерева була вже добре розвинена за часів Київської Русі. Оскільки дерево не завжди зберігається в землі, археологи не часто знаходять зразки давніх виробів з дерева. Проте, відомо, що вже в І тисячолітті н.е. дерево широко використовувалося в будівництві міст і сіл, князівських палаців та фортець. Серед ремісничих професій з'являються теслярі, ложкарі, різьбяри, бондарі та ін. Техніка обробки дерева досить різноманітна: видовбування, вирізування, виточування, розпис, випалювання, інкрустація,
інтарсія тощо. Одна з найдавніших технік - видовбування застосовувалось для виготовлення побутових речей: човнів-довбанок, корит, ступ, черпаків, сільничок тощо. Для вирізування, крім сокири, застосовували струг, ніж, тесак, різні різці, за допомогою яких вирізувалися ложки, декоративні миски,черпаки, дрібні дерев'яні вироби різного призначення. Техніка
виточування як пізніший винахід, передбачає використання токарного верстата, на якому виготовляють заготовку, яку потім можуть обробляти іншими інструментами.
Бондарство відомо в Україні вже в Х ст. Як виготовлення місткого посуду: діжі, барила, відра, коновки, балії, дійниці та ін. Бондарі користувалися, крім звичайних теслярських інструментів, спеціальними рубанками,фуганками, циркулями, лінійками, кривим стругом.
Різьблення - одна з найдавніших технік художнього декорування дерев'яних виробів. На Прикарпатті й Буковині техніку плоскої різьби часто поєднують з інкрустацією - орнаментальним оздобленням шматочками дерева, металу, слонової кістки, перламутру, бісеру тощо. Одним з видів інкрустації є інтрасія кольоровими породами дерева, який використовується для виготовлення настінних декоративних плакеток, портретів, пейзажів ощо. Для художнього декорування дерева здавна використовували для виготовлення розписи різною фарбою (темпера, гуаш, олійні чи анілінові), які потім покривають лаком.
Нині побутує ще один спосіб декорування виробів з дерева - випалювання електрописаком чи спеціальними штампами. Нині фахівців з художньої обробки дерева готують технікуми й училища Косова, Львова, Вижниці, Ужгорода та Яворова. Майже в
кожній області України існують підприємства, які випускають декоративні вироби з дерева. Їх близько ста п'ятдесяти.
У багатьох містах і селещах України увагу мешканців та гостей привертають дерев'яні скульптури, що прикрашають бульвари парки і сквери. А ще в нас часто влаштовують мистецькі конкурси й фестивалі, на яких можуть позмагатися між собою чи обмінятися досвідом майстри, що займаються художньою обробкою деревини.
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник стор.40-43
2.Основні поняття: Поняття обробка в декоративному мистецтві. Художня обробка деревини. Імпровізація в живописі.
3.Практична робота: Стилізований браслет. Мозаїчне панно. Декоративний розпис «Я люблю Україну».
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 30 вересня 2025
Тема уроку: Етнічне мистецтво інших народів.
Сучасне мистецтво в житті людей
У сучасному світі налічують від трьох до п'яти тисяч різних етносів і кожен з них має власну культуру та неповторний національний одяг.
Національний одяг країн Європи, як і будь яких країн світу, формувався протягом століть. Його силует щильність тканини, характерні деталі та візерунки були зумовлені особливостями природи і клімату, традиційними заняттями та народними звичаями.
Особливістю національного шотландького костюма є спідниця кілт ("обертати навколо тіла), яку шили з картатої вовняної тканини. Сьогодні кілт використовують як частину офіційного або весільного костюма, під час спортивних змагань, різноманітних фестивалів та концертних виступів.
Досить оригінальним є грузинський костюм. Жіноча довга приталена сукня, пояс із оксамиту прикрашений вишивкою або перлами.
Чоловічий одяг з багатьма деталями: чоха як символ мужності та відваги із декором - вставками, що колись були призначені для порохових зарядів та пояс з обов'язковим атрибутом - кинджалом.
Жіночий народний костюм Франції складається з широкої спідниці довжиною до середини гомілки, декорованої різними складками і оборками, а також кофти з довгими рукавами. Обов’язковий елемент – світлий фартух, трохи коротший за спідницю. На плечі можна накинути косинку чи хустку, зв’язавши кінці спереду. Традиційним головним убором вважається чепець, поверх якого можна вдягнути капелюх або хустку.
Французький національний костюм
Джерело: https://dovidka.biz.ua/natsionalni-kostyumy-riznyh-narodiv-svitu
Польський національний костюм – одяг, похідний від святкового вбрання, яке носила шляхта в Речі Посполитій у ХVІІІ столітті. Польський національний одяг відрізнаєтся у кожному регіоні, але має певні спільні риси.
Чоловіки носили: жупан, кунтуш, кунтушовий пояс, шаровари, взуття, кашкет: ковпак або конфедератка.
Жіноче вбрання: кунтушик, сукня, спідниця, пінетки. Також одягали шапку: ковпак або конфедератку.
Фінський національний костюм. Через суворий клімат, одяг фіни шили, переважно, з вовни. Чоловіки у повсякденному житті одягали коротку куртку з бриджами в одній кольоровій гамі. Обов’язковим атрибутом є жилет, який застібався у 2 ряди дрібних ґудзиків із латуні. У святкові дні замість них нашивали срібні гудзики. Пояси виготовляли зі шкіри та декорували їх. Залежно від пори року, фіни носили шапку ярмолку, крислатий капелюх або кашкет. Переважали відтінки темних кольорів та декор у вигляді смуг. Обов’язковими в жіночому костюмі є ліф-безрукавка, спідниця, біла блуза з довгими рукавами, фартух, головний убір, жакет, туфлі та шкарпетки. Верхній одяг представлений вовняним жакетом темного кольору. На голові жінки носили чепці з шовку чи льону, а молоді дівчата зав’язували лляну пов’язку. Традиційним атрибутом є підвісна кишеня, декорована вишивкою. Її пристібали до пояса разом з ножицями, а заміжні жінки ще мали на ньому ключ.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/natsionalni-kostyumy-riznyh-narodiv-svitu
Фінський національний костюм
Національний одяг Японії
Японський національний костюм – кімоно. З середини 19 століття кімоно є робочим одягом гейш та майко (майбутніх гейш). Кімоно виділяє лише плечі та талію, приховуючи недоліки фігури. Таке уявлення пов’язане з традиційною перевагою японців і уявленням про ідеальну конституцію – “чим менше опуклостей і нерівностей, тим красивіше”.
Китайський національний костюм – ханьфу. Китайці довгий час носили так званий одяг народу Хань, звідси назва одягу.
Національний одяг Індії . Традиційний індійський одяг, без якого неможливо уявити індійську жінку називається сарі. Сарі – це національний індійський одяг, який у різних регіонах відрізняється за матеріалами та вишивкою.
Турецький національний одяг. Крім шароварів, включає довгу і вільну сорочку. Як правило, чоловіки сорочку заправляють в шаровари, а ось жінки поверх неї одягали довгу сукню, більше схожу на розкішний каптан. Подібні сукні були як з довгим, так і з коротким рукавом. Для пошиття турецької жіночого національного одягу використовувалися такі тканини як муслін, тафта, шовк, оксамит і парча. В якості прикрас служили атласні стрічки і вишивка національних орнаментів.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/natsionalni-kostyumy-riznyh-narodiv-svitu
Український національний костюм має давню історію. Одяг поділявся на літній і зимовий; буденний і святковий.
Окрім того, в кожному регіоні України традиційний костюм мав певні особливості.
Вам вже відомо, що одяг, стилізований під національний костюм, називають одягом в етностилі або одягом в стилі фольк. Ідея полягає в тому щоб не копіювати національне вбрання цілком, але запозичувати певні елементи, адаптуючи їх до сучасних моделей. Зокрема, дизайнери широко застосовують плетіння, клаптикову техніку, аплікацію та різноманітну вишивку.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник
стор.33-36
2.Основні поняття: національні костюми народів світу та українські, різних регіонів України.
3.Практична робота зі створення моделі стилізованого українського костюму.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 23 вересня 2025
Тема уроку: Українське етнічне мистецтво.
Сучасне мистецтво в житті людей
Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає "прикрашати".Ужиткове означає що речі мають практичний вжиток а не лише є предметом естетичної насолоди. Основне у традицiях народного декоративного мистецтва - матерiал, технiка його обробки, характер виготовлення предметiв, а також принципи i прийоми втiлення образу. Вирiшальну роль вiдiграють художнi особливостi сюжетних зображень, форми виробiв, орнамент, виражений живописними, пластичними або графiчними засобами. У залежності вiд характеру взаємозв’язкiв цi фактори формують специфiчнi риси окремих видiв мистецтва. Майстри робили гарними звичайнi речi, якими користувалися щоденно: посуд, одяг, рушники, скринi тощо.
У сучасному образотвочому мистецтві доволі поширені етнічні мотиви, що виражаються в традиційних релігійних (іконографічних) образах та орнаментах через знаки, символи та стилістику традиційних ремесел. Зокрема етнічне наповнення можна побачити в живописі, декоративно-ужитковому мистецтві, одязі, інтер'єрі. Такий стиль називають етностилем, етноживописом, етнодизайном, стилем фольк.
Ткацтво одно з найдавніших ремесел на теренах України. Основним матеріалом для нього слугували коноплі, льон і вовна. З лляної і конопляної пряжі виготовляли рушники, покривала, рядна, полотно для одягу, а з вовняної - килими, ліжники, гобелени, килимові доріжки. Спосіб виготовлення тканини був трудомістким і тривалим процесом. Мистецтво ткачів і ткаль найяскравіше проявилось у виготовленні візерунків тканини. Для цього пряжу фарбували природними барвниками: соком ягід, трав тощо.
Килимарство - виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом, окрема галузь ткацтва. Найвідомішими центрами українського килимарства вважать Поділля, Волинь, Полтавщину, Київщину, Чернігівщину, Гуцульщину. Важливою ознакою килимів ручної роботи є здебільшого симетричні зображення. Особливий вид килимарного мистецтва це виготовлення гобеленів. Досить складна гобеленова техніка дає змогу відтворювати людські постаті й обличчя, фігури тварин так що вони мають об'ємний і пластичний вигляд. Колись гобелени ткали із шовкових та вовняних ниток.Сучасні майстри і майстрині окрім шовку та вовни, використовують бавовняні й синтетичні матеріали.
У сучасному українському мистецькому просторі спостерігається нова хвиля зацікавлення етнічними мотивами. Майстри та майстрині працюють у техніках текстилю, гобелена та змішаних техніках. Їхні роботи це своєрідний синтез традицій та інновацій.
Практична робота.
Створи для свого гаджета стилізовану аватарку "Я з України" використовуючи українську символіку. За бажанням можеш виконати це завдання в мобільному застосунку Photo Lab.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.25-27
2. Основні поняття: етнос, етічне мистецтво, гобелен, символіка, колір та техніки у декоративно-ужитковому мистецтві.
3.Практична робота: стилізована аватарка чи аплікаційна композиція "Я з України".
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 16 вересня 2025
Тема уроку: Шляхами народного мистецтва.
Сучасне мистецтво в житті людей
Українська земля славилась здавна багатими художніми традиціями. Народне мистецтво наш неоціненний скарб, вагома частка національної матеріальної культури. Поговоримо про декоративний розпис. В Україні здавна розписували стіни хат, предмети побуту яскравими орнаментами, дивовижними квітами і птахами. Важливе значення мали символи - обереги які захищали оселю від усього лихого. "Чолом" хати був причілок, "Очима"- вікна, піч асоціювалась з гарячим серцем. Традиційно хату ззовні та з середини білили а вже потім прикрашали різнобарвними візерунками. Все це наша родовідна пам’ять, наші символи, наша історія, можливо, деколи сумна, але в основі своїй велична, все стверджуюча. Не забути, не вивітрити з пам’яті ці символи, ці живі свідки народного буття, врятувати від забуття й байдужості, зробити набутком для наших дітей і нащадків. Тож повернемося у далекі часи і завітаємо до української хати, яких так мало уже залишилося на нашій Україні. Головним у хаті був покуть — куток навпроти вхідних дверей, де висіли ікони, прикрашені рушниками, фотографії рідних (із кінця XIX ст.). Під образами стояв стіл, який завжди мав бути накритим скатертиною — «щоб життя голим не було». Покуть, сволок прикрашали тканими чи вишитими рушниками, паперовими і живими квітами, колоссям жита і пшениці, підвішеним на нитках, позолоченими голубками, горіхами, яблуками, писанками. Усюди розвішували сухі запашні трави.
А Пікуш "Синій птах"
Розписи широко використовували для орнаментації житла, керамічних і дерев'яних виробів. Одним із найвідоміших є петриківський розпис (походить від назви села Петриківка).
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.19-21
2. Основні поняття: символ, стилізація, контраст. Види декоративно прикладного мистецтва України.
3.Творча робота: розпис тарелі або коробки петриківським розписом.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 09 вересня 2025
Тема уроку: Мистецтво рідного краю.
Сучасне мистецтво в житті людей
Українська земля з давніх - давен славиться багатими художніми традиціями. Декоративний розпис, кераміка, художня обробка дерева, вишивка, ткацтво, лозоплетіння, писанкарство - це далеко не повний перелік видів народного мистецтва, що складає вагому частку культури нашого народу. Народне образотворче і декоративне мистецтво своїми коренями сягає глибокої давнини. Воно нерозривно поєднано з магічно-обрядовою і господарською діяльністю людини. Саме тому твори народного мистецтва містять як духовні, так і матеріальні ознаки. Між звичайними побутовими предметами з дерева, глини, каменя та інших матеріалів і предметами-творами народного мистецтва не існує чіткої межі. Поширене твердження, що кожна річ, виготовлена вручну, має певні художні якості. Щоправда ці якості співрозмірні лише з природними властивостями матеріалу та результатом його обробки (фактурою, текстурою, кольором тощо). Усі природні й технологічні показники неодмінно утворюють художню виразність первинного рівня. Але якщо народний майстер свідомо й цілеспрямовано посилює художню виразність завдяки співрозмірності форми, конструкції, цілісності й семантики орнаментальних структур, то такий виріб набуває особливої виразності вищого рівня. Він сприймається емоційно-чуттєво, стає не лише предметом, а твором мистецтва. Отже, народне мистецтво поєднує в собі духовно-матеріальну діяльність людини, виражену в художніх творах. Народне мистецтво яскраво характеризує національні особливості нації, локальні відміни етнографічних груп; це «минуле в сучасному». З минулим народні художні твори єднає традиція та колективний спосіб її регулювання. Лише завдяки незліченним повторенням схем, мотивів, образів, форм утверджується художня традиція і передається з покоління у покоління, удосконалюючись і набуваючи чарівної довершеності. В історичному аспекті народне мистецтво передовсім розвивалося як творчість селян і мешканців передмість у вільний від хліборобства час. Вони виробляли необхідні предмети, у тому числі й художні, для власних потреб. З появою вотчинних майстрів при князівських, поміщицьких і монастирских господарствах виникає професійне мистецтво. Майстри осідали в містах, вони не обробляли землі, а лише займалися відповідним "рукомеслом" - гончарством, бондарством, ткацтвом тощо. Вони виготовляли продукцію на місцевий ринок, а для кращої співпраці й збуту виробів об'єднувалися в цехи.
Художніми ремеслами вважалися види професійної діяльність, які вимагали складного устаткування і тривалого навчання: малярство, сницарство, шовкоткацтво, художнє ковальство, золотарство та ін. Народне мистецтво існує у двох формах : перша - творчість народних майстрів для себе і близьких людей ; друга - народні художні промисли - ручне виготовлення художніх виробів окремими майстрами й організованими підприємствами для збуту. Народне декоративно-прикладне мистецтво містить багато видів і жанрів (типологічних груп) залежно від матеріалу, техніки виготовлення та функціонального
призначення виробів.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.13-15 2.Збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства.
3.Виконати тематичне пано "Мій рідний мистецький край". Техніка на вибір.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 02 вересня 2025
Тема уроку: Мистецтво відчиняє двері.
Сучасне мистецтво в житті людей
Кожен вид візуальних мистецтв відтворює реальність у художніх образах, на площині чи в просторі за допомогою різних засобів виразності. Сучасне життя неможливо уявити без архітектурних споруд, парків та скверів, творів скульптури й живопису, графіки і дизайну, декоративно- ужиткового мистецтва та художньої фотографії.
Я хочу навести приклад висловлювання одного відомого архітектора ХХ століття Де Корбузьє: «Ви використовуєте, як будівельний матеріал камінь, дерево або бетон, ви зводите з нього будинки, палаци. Це є будівництво. Та раптом ви зворушили моє серце, і мені стало добре. Я в захопленні вигукую: «Як гарно!». Це вже архітектура».
Тощо ж таке архітектура? Мистецтво проєктування будівель і будівельних споруд, комплексів називають архітектурою. Ще давньогрецький архітектор Вітрувій у своєму творі «Десять книг з архітектури» визначив: «Міцність, користь, краса – складові частини справжнього витвору архітектури…».
Цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгого часу – міцні. (М.В.Ломоносов). Архітектуру ще називають музикою, що застигла.
Отже, архітектура − це застигла музика. Тому при створенні архітектурної композиції враховується форма будівель та їх елементів: симетрія, асиметрія, ритм, масштаб. Така узгодженість створює єдине враження – Гармонію. Кожний вид образотворчого мистецтва має свою мову, засоби і прийоми створення художнього образу. Яка ж тоді мова архітектури? Якщо у живописі головне – колір, в графіці – лінія, в скульптурі - об′єм, то в архітектурі головне – простір. Простір виявляється в архітектурі за допомогою конструкції та матеріалу. Художнє вираження конструкції будівлі має назву тектоніка. Простір і тектоніка головні композиційно – виражальні засоби архітектури.
Матеріали для перегляду
Матеріали для перегляду
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.7-9 2.Опорні поняття: сучасне мистецтво, зв'язки з життям в pізних галузях.
3.Виконати тематичну композицію з теми: «Моя Україна». Техніка на вибір.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 04 червня 2025
Тема уроку: Сучасні мистецькі тенденції. Узагальнення вивченого.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Наша подорож Країною візуальних мистецтв завершується. Мандруючи мистецькими стежками, ми дізналися багато новогой цікавого.
Перша зупинка "Галерея образів"
Розглянь світлини. З'ясуй чи є серед зображень твори декоративно- ужиткового мистецтва. Назви призвища митців та мисткинь
Друга зупинка "Знавці мистецтв"
Поясніть що означають ці поняття? Перевірте правильність своїх відповідей за підручником.
Розкажіть детально про названі засоби виразності архітектури.
Розгляньте світлини і визначте які види дизайну зображено?
Третя зупинка "Виставкова"
Влаштуйте з учнями свого класу виставку своїх найкращих робіт. Обговоріть, що найбільше вам сподобалось та викликало жвавий інтерес. Визначте вид, жанр і стиль кожної роботи.
Четверта зупинка "Творча"
Практична робота «Літні квіти». Створення декоративного панно або пейзажу із літніми квітами за власним задумом. Техніка виконання — за вибором.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.252-253
2.Повторення та узагальнення вивченого.
3.Практична робота «Літні квіти». Створення декоративного панно або пейзажу із літніми квітами за власним задумом. Техніка виконання — за вибором.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 28 травня 2025
Тема уроку: Мистецтво не знає кордонів.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Нас оточують речі: одяг, взуття, меблі, посуд. Людина створила їх, щоб полегшити собі життя, прикрасити його. Німецький філософ XVII століття І. Кант назвав оточуючий предметний світ «другою природою». Цей світ розділяється на дві великі сфери - на предмети, які пройшли облагороджуючу обробку, і просто предмети (приклади простих предметів з повсякденного нашого життя: меблі — звичайна табуретка, крісло; ювелірні вироби - намисто і кольє; посуд – сервіз, миска). Ми знаємо, хто виготовляє меблі (столяр), хто виготовляє взуття (чоботар), посуд (гончар), шиє одяг (кравець). - А хто удосконалює, прикрашає речі? (Дизайнер). Митці сьогодення створюють унікальні речі, що кидають виклик буденності неймовірними формами і поєднанням кольорів. Такі сміливі рішення зазвичай властиві артдизайну. Сучасне мистецтво - це дивовижний сплав традиційних художніх технік із новітніми досягненнями в галузі комп'ютерної графіки, вебдизайну та інших технологій. Арт-дизайн - дизайн, заснований на принципах чистого (високого) мистецтва, що передбачає створення нестандартних за формою, несподіваних за кольором і світлом композицій, інколи екзотичних образів, в яких зазвичай змішуються різні художні манери. Майстри артдизайну прагнуть поєднати принципи дизайн-проєктування і традиційної художньої творчості (живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво). Термін «артдизайн» виник у 80-ті роки ХХ століття в Італії. Характерні риси арт-дизайну несподівані комбінації кольору і світла використання різних стилів та їх поєднання в одному об'єкті застосування нестандартних матеріалів, екзотичних стилів, оригінальних образів деталізація форми продуманий колорит висока якість виконання.
Сучасні художники прагнуть до унікальності та інновацій, шукають експериментальні техніки, розширюють межі творчості, відкриваючи нові шляхи для самовираження. Останніми роками чимало дизайнерів успішно використовують у своїй роботі графічний планшет. На ньому за допомогою графічного редактора можна створювати малюнки в різних програмах, зокрема Paint Tool Sai, Corel Painter. Сьогодні артдизайн поширений у багатьох сферах, пов'язаних із дизайном предметів і середовища: від інтер'єрів кав'ярень та квартир до артдизайну власного тіла (йдеться про бодіарт - дизайн шкіри, нігтів, зачісок). Артдизайн широко застосовують під час створення різних видів друкованої продукції.
Малювання пластиліном поєднує ліплення й аплікацію. Це цікавий та нестандартний вид роботи, результатом якого є напівоб’ємна картина. Створення пластилінових картин починають з ескізу простим або кольоровими олівцями. Основні прийоми пластилінографії: розмазування пластиліну по поверхні загладжування для плавних переходів від однієї деталі до іншої викладання валиків, кульок чи горошин за наміченим контуром прищипування, натискання стекою та проколювання дірочок для створення легкого рельєфу протирання пластиліну крізь ситечко - утворення тонких «макаронинок» «розчісування» заповненого пластиліном простору гребінцем. Прикрасити пластилінову картину можна намистинами, гудзиками, тасьмою, бантиками.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.247-249
2.Основні поняття: арт- дизайн, бодіарт- дизайн шкіри, нігтів, зачісок .
3.Практична робота.Створення пластилінової картини за вибором або арт-практики.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 20 травня 2025
Тема уроку: Новітні технології в мистецтві.
Нові тенденції сучасного мистецтва
У сучасному образотворчому мистецтві існує дуже багато цікавих технік виконання малюнків: малювання із застосуванням різних розчинів (мильні бульбашки, свічка і фарба, клей ПВА); малювання із застосуванням різних шаблонів (штампи, печатки, листя, пелюстки, дрібні предмети, сіль чи крупа); малювання зі створення різних візерунків (набризк, живопис із розлитих фарб за допомогою зім'ятого паперу, пір'я, спонжів, ватних дисків, ложок, паличок, розтертого пластиліну малювання пальцями і долонями); малювання з фантазіями (без відриву руки від аркуша цифрами, буквами, домальовування частин предмета) тощо.
Щоб виконати композицію в техніці гратаж спершу треба покрити аркуш картону шаром воску або кольоровою олійною пастеллю, а зверху нанести щільний шар темної гуаші. Після висихання видряпують малюнок загостреним предметом: зубочисткою, спицею та ін. Для створення малюнка в техніці фротаж знадобляться різні пласкі рельєфні предмети (монети, фігурки), які підкладають під аркуш паперу, а тоді зафарбовують його незагостреним простим або кольоровим олівцем. У результаті на папері вийде фактурний відбиток предмета. До нетрадиційних технік малювання належить створення соляних візерунків. Готовий акварельний малюнок посипають сіллю і залишають до повного висихання. Завдяки кристаликам солі на папері проступають контури витончених візерунків: хмари, дим, сніг, море, пісок. За бажанням на ці контури наносять ще один колір.
Іноді акварельний живопис поєднують з графікою, використовуючи кольорові олівці. Гострий олівець -найкращий інструмент для додавання дрібних деталей, створення чіткого краю поверх акварельного малюнка. Техніка малювання на воді дозволяє створювати малюнки спеціальною рідкою фарбою, яку наносять на загущену спеціальною речовиною воду. Крапля фарби зберігає свою форму, а художник може змінювати форму самої краплі. Наприкінці візерунок переносять на папір, тканину, шкіру чи дерево. Техніка Coffee-art - це створення малюнків за допомогою розчину кави. Coffee-art- поєднує особливості живопису і графіки. Зображення наносять на папір, полотно. Малювання кавою схоже на техніку лесування: наступний шар розчину наносять після повного висихання попереднього. Можна поєднати кавовий та акварельний живопис, техніку роздмухування й малювання набризком. Аквареллю можна створити художні образи, а потім промалювати кавою або використати набризкування аквареллю.
Чи можна досягнути глибоких кольорів, використовуючи техніку живопису глізаль (лесування) ? Ця техніка дозволяє отримати глибокі переливчасті кольори завдяки нанесенню напівпрозорих фарб поверх основного кольору. Як виконати малюнок у техніці дудлінг? Дудлінг (від англ. doodle - несвідомий малюнок) - це малювання за допомогою простих елементів: кружечків, закарлючок, ромбів, крапочок, паличок та ін. Дудлінг перегукується з іншою технікою малювання - зентанглом що є поєднанням медитації та малювання. Малювати можна на папері, камінцях, інших поверхнях. Дудлінг - це політ фантазії, а зентангл - абстрактний художній мініатюрний твір, який створюють із візерунків.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.240-242
2.Основні поняття: гратаж, фротаж, соляні візерунки, глізаль (лесування), малювання по акварелі, малювання по воді, Coffeе-art, дудлінг .
3.Практична робота. Створення малюнків в стилі дудлінг.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 13 травня 2025
Тема уроку: Музика масових свят, шоу та фешен-індустрія.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Мода- нетривале панування певного смаку в певній сфері життя чи культури. У вужчому сенсі модою називають зміну форм і зразків одягу, що відбувається протягом доволі коротких проміжків часу. Словосполучення «одягатися за модою» почали вживати у XVII ст., коли французька придворна мода стала взірцем для всіх європейських країн. До слова, Париж і зараз на-
зивають столицею світової моди. Також відомими центрами моди є Мілан, Лондон і Нью-Йорк. Мода миттєво відгукується на
зміни в суспільному житті. Нові модні тенденції, які демонструють на подіумах, стають відомими широкому загалу завдяки інтернету, телебаченню та впливовим журналам мод, зокрема "Voguе" що виходить у двадцяти країнах світу. Інколи те, що спочатку викликає в більшості людей спротив, невдовзі стає модним і бажаним. Найчастіше зміна моди відбувається зі зміною сезону.
Індустрія моди, або Fashion-індустрія - це певний сектор економіки, до якого входить дизайн, виробництво, реклама та збут модних товарів. Дизайнери моди, або художники - модельєри митці, які створюють нові фасони одягу та взуття, а також різноманітні аксесуари.
Француженка, дизайнерка Коко Шанель здійснила справжню революцію в жіночій моді. З легкої руки Коко приталений жакет і маленька чорна сукня стали класикою жіночого гардеробу і досі не втрачають популярності.
Ів Сен-Лоран автор оригінального фасону, який отримав назву «сукня-трапеція». Джорджіо Армані створив силует чоловічого костюма, надавши чоловічій моді елегантності й невимушеності.
Відомий кутюр’є Крістіан Діор дизайнер вишуканого стилю, співець романтики. Його перша колекція вирізнялася надзвичайно жіночними силуетами: пишні спідниці, тонка талія, завужені в зап’ястях рукави. А ще Діор започаткував серію чудових парфумів, оскільки вважав їх останнім штрихом жіночого образу.
Моделі Джанні Версаче вигідно підкреслювали лінії тіл, а Кельвін Кляйн оспівував у своїх виробах диско-гламур. Він першим у світі почав демонструвати на подіумах і продавати дизайнерські джинси.
Сучасні модельєри теж намагаються працювати так, аби створений ними одяг завжди мав власне, неповторне обличчя. В Україні модні тенденції активно розвивають Іван Фролов, Руслан Багінський, Лілія Літковська, Катерина Сільченко, Христина Бобкова, Олена Буреніна, Артем Климчук та ін. У сучасній моді розрізняють чотири основні стильові напрями: класичний, романтичний, спортивний, фольклорний, на основі яких щоразу з'являються нові цікаві різновиди. Класичному стилю одягу притаманна стримана простота в лініях, лаконічний крій костюми привабливі високою якістю пошиття і добротністю матеріалів. Кольори: ахроматична гама або пастельні відтінки. Романтичному стилю передбачає створення піднесеного, витонченого образу. У жіночому одязі цього стилю використовують рюші, волани, довгі сукні у чоловічому — жилети, шийні хустки, сорочки з широкими рукавами і романтичні фасони капелюхів. Спортивний стиль вирізняється вільним кроєм одягу, що не обмежує рухів. Такий одяг призначений не тільки для занять спортом чи активного відпочинку - це може бути й буденний одяг, стилізований під спортивний. Одяг спортивного стилю надзвичайно зручний і практичний.
Фольклорний- одяг, який стилізований під національний костюм. Ідея стилю полягає в тому, щоб не повністю копіювати національне вбрання, а лише запозичувати певні елементи, використовуючи їх у сучасних моделях. Широко застосовують плетіння, клаптикову техніку, аплікації та різноманітну вишивку. Діловий стиль одягу - різновид класичного, призначений для ділової сфери життя суспільства. Характеризується строгістю, стриманістю і консерватизмом у виборі тканини, кольору, крою та аксесуарів. Стиль сафарі - стиль для подорожей, який запозичив елементи тропічної військової уніформи. Характерною особливістю є використання всіх відтінків пісочного кольору в одязі та безліч накладних кишень.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.233-236
2.Основні поняття: мода і стиль, Fashion-індустрія, відомі українські і світові кутюр'є .
3.Практична робота за вибором. Варіант 1.Створення ескізів одягу. Варіант 2. Створення принту на одязі.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 06 травня 2025
Тема уроку: Цікаве в кіно, мультиплікації, дизайну.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Дизайн одягу, зачісок, аксесуарів диктує нові тенденції в моді та формує Імідж сучасної людини. Популярне сьогодні слово «імідж» означає грамотно сформований образ, у якому мають поєднуватись та узгоджуватись усі деталі: одяг, зачіска, прикраси, аксесуари, навіть голос, манера поводитись тощо.
Основне в імідж -дизайні — ідея та досягнення гармонії в образі. Гармонійний зовнішній образ є цілим комплексом, що поєднує стиль, зачіску, макіяж, силует і пропорції одягу, малюнок і фактуру тканини, колірну гаму, прикраси та аксесуари.
Дизайнер стилю та візажу це фахівець-модельєр і розробник унікальних образів для шоу-бізнесу, телебачення, кіно він чи вона прогнозує модні тренди, підбирає індивідуальний стиль, який підкреслює переваги та приховує вади людини.
Фахівці цього напряму повинні знати, як створити образ за допомогою макіяжу, фейсарту, гриму, бодіарту, зачіски. Вони розробляють власні модні трендові моделі, підбирають косметику, виконують візажні роботи.
Сучасні стилі одягу можна поділити на дві категорії: традиційні (основні) та тематичні (похідні). До традиційних належать класичний, романтичний, спортивний і кежуал. Незважаючи на те, що останній стиль, по суті, є похідним від трьох основних, він став настільки природним і поширеним, що його можна вважати самостійним стилем.
Стиль одягу — певна акцентованість ансамблю (костюма в широкому сенсі), продиктована віком, статтю, професією, соціальним статусом, належністю до субкультури, особистим смаком людини, епохою життя суспільства, національністю, релігійною належністю, доречністю, функційністю, способом життя та індивідуальними особливостями.
Основними засобами дизайну костюма є: силует (прямокутний, трапецієподібний, овальний, приталений), лінії (си-
луетні, фасонні, конструктивні, декоративні, вертикальні, горизонтальні, діагональні, суцільні, переривчасті), пропорції
(природні та неприродні), маса костюма (легка і важка), кольори (монохромні або поліхромні). У композиції одягу важливого значення набуває узгодженість елементів костюма за трьома принципами: контрасту, подібності та нюансу.
Центр композиції, що збігається з центром фігури, привертає увагу до форм тіла. Найважливішим засобом створення гармо-
нійного образу є пропорції. Контрастність робить образ більш яскравим і незабутнім. Подібність це повторення в костюмі певного елемента в різних варіаціях. Нюанс у костюмі це своєрідний перехід від контрасту до подібності, який створює більш цікаві та виразні зв'язки між елементами.
Зачіска це значно більше, ніж гарно укладене волосся, адже вона відображає внутрішній світ людини, її настрій і стан душі у певний період життя. Видів та стилів зачісок існує багато, проте їх умовно можна поділити на дві групи - зачіски на щодень і святкові. Зачіска на щодень має бути достатньо простою, аби людина могла самостійно укладати волосся. Зачіски до свят складні, тому зазвичай їх створюють перукарі. Класичний стиль зачіски передбачає акуратність і завершеність, вирізняється
чіткою формою і строгими лініями. До романтичного стилю зачіски характерні м·які лінії. Він популярний серед дівчат і жінок із довгим і середньої довжини волоссям, оскільки передбачає кучері чи локони. Романтичний стиль уособлює ніжність, піднесеність і чистоту. Зачіски в спортивному стилі дуже зручні, не вимагають складного догляду та не передбачають використання різних додаткових перукарських засобів. Вони найбільш актуальні на короткому і середньої довжини волоссі. Спортивний стиль зачіски не означає неодмінного поєднання зі спортивним одягом та взуттям, адже в комплекті з вечірнім вбранням ця зачіска може мати приголомшливий вигляд. Авангардний стиль зачіски привертає увагу, оскільки зазвичай дуже яскравий та незвичний. Екстравагантний стиль зачіски передбачає своєрідність форми і є достатньо складним у щоденному догляді. Зачіски в елегантному стилі високо художні та лаконічні.Зачіски в історичному стилі нагадує про модні вподобання минулого. Це може бути укладка, актуальна навіть кілька століть тому. Еклектичний стиль зачіски абсолютно непередбачуваний, оскільки може запозичувати різні елементи з інших стилів. Стилі зачісок можна змінювати залежно від віку, настрою, зміни соціального статусу або з інших причин.
Типи обличчя
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.225-228
2.Основні поняття: різновиди стилів, імідж сучасної людини.
3.Практична робота. Створення начерків зачіски та ескіз шкільного костюма за вибором для себе та своїх друзів/подруг. Техніка виконання — на вибір.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 29 квітня 2025
Тема уроку: Нові тенденції в мистецтві.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Ти вже знаєте, що дизайн тісно пов'язаний з іншими видами образотворчого мистецтва. Розгляньмо детальніше творчість фахівців, які формують гармонійне та комфортне середовище для життя людини. Об'єктами створення дизайну середовища є, звісно, дизайн інтер'єрів та ландшафтний дизайн. Дизайн середовища - проєктування об'єктів предметно-просторового та соціокультурного довкілля з метою створення гармонійної взаємодії людини з природою. Нещодавно ми ознайомлювалися з визначними пам'ятками садово-паркового мистецтва України та світу. Сьогодні ж дізнаємось, які унікальні об'єкти створили ландшафтні дизайнери ХХ-ХХІ ст.
"Сад космічних роздумів" у Дамфрісі (Шотландія) з'явився наприкінці ХХ ст. завдяки зусиллям сімейної пари: архітектора Ч. Денкса ландшафтної дизайнерки М.Чесвік. Цей оригінальний парк складається з декількох рівнів, що символізують ступені розвитку Всесвіту. Штучно створений ландшафт не повторюється на всій території: глибокі колодязі, спіралеподібні пагорби, урвища і ставки імітують чорні діри, скупчення зірок, коливання фізичних хвиль та багато іншого.
"Кьокенгоф" королівський парк квітів у Нідерландах, розташований у містечку Ліссе. Відкрили парк 1950 р., а спроєктували його понад століття тому архітектори Зохери —батько та син. «Кьокенгоф» займає 32 гектари землі та знаменитий своїми квітами, зокрема тюльпанами, яких тут близько ста різновидів.
Парк птахів "Джуронг" у Сингапурі - один із найбільших у світі. Тут мешкають 1500 видів птахів з різних куточків світу, і для всіх пернатих створено умови, максимально наближені до природного середовища їх існування. Усе влаштовано так, що у відвідувачів складається враження, ніби птахи живуть на волі.
Сад скульптур Бруно Торфса тематичний парк, розташований у містечку Мерісвіль в Австралії. Серед дерев та чагарників тут можна побачити понад сотню скульптур і скульптурних композицій із глини й дерева, створених за мотивами дитячих казок.
Промисловий дизайн як особливий вид проєктно-художньої діяльності зародився наприкінці ХIХ ст., коли машинне ви-
робництво набуло масового характеру. В результаті виникла потреба у фахівцях, здатних створювати прототипи виробів у
формі креслень, моделей і дослідних зразків. Цікавий і якісний дизайн промислового виробу - дієвий спосіб випередити
конкурентів і зацікавити споживачів. До об'єктів промислового дизайну належать посуд і кухонне начиння, побутові та про-
мислові прилади, одяг, взуття, меблі, аксесуари, обладнання тощо. Варіантом промислового дизайну вважають популярний
сьогодні транспортний, зокрема автомобільний, дизайн. .
Популярною частиною промислового дизайну є дизайн меблів та аксесуарів, які створюють затишок і комфорт.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.217-220
2.Основні поняття: види дизайну, промисловий, дизайн середовища, ландшафтний, засоби виразності дизайну.
3.Практична робота. Створення власного дизайну «Моя кімната». Техніка виконання — на вибір.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 22 квітня 2025
Тема уроку: Танцюють і малюють всі.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Виконати класифікацію стилей графіті - задача не з легких. Культура вуличного малюнка блискавично розвивалася протягом 50 -ти років, в порівнянні з іншими видами мистецтва і це дуже швидко. Про перші види граффіті, вік яких сягає ще часів Римської імперії і других древніх держав, казати як про вид мистецтва не можливо. Вони не мали ніяких стилей та не несли естетичного значення. Але 20- му столітті графіті набули популярності та стали самостійним засобом творчого самовираження. Ось так і стали з'являтися різновиди і стилі, бо кожен райтер хотів показати свою індивідуальність, особистість та відрізнятися унікальністю від інших. Оскільки все розпочиналося в Нью-Йорку, то всі основні види і стилі народжувалися і розвивалися там. На сягодення нараховуємо велику кількість класифікацій, котрі повинен розрізняти знавець хіп-хоп культури. Від базових тегів і throw-ups складних видів wildstyle .
Tagging
Tag - це підпис художника, яку він залишає на своєму великому малюнку, або просто на стіні чи на вагоні потягу. Теги отримали своє широке розповсюдження в 70 -х і до теперешнього часу залишаються невід'ємною частиною графіті, тому як якісний та унікальний тег є брендовим знаком художника, завдяки якому його роботи легко впізнають.
Шрифт- особливий вид графічного мистецтва набір літер алфавіту, цифр і знаків, що мають певну закономірність побудови і єдиний стиль. Гармонійне поєднання шрифтів із графічними об'єктами (малюнками, елементами орнаменту чи декору) називають шрифтовою композицією. У шрифтовій композиції важливо, аби стиль зображення відповідав стильовим особливостям шрифту, а разом вони розкривали змістову ідею тексту та його емоційне забарвлення. Створюють шрифти і шрифтові композиції художники-графіки. Графіті вважають альтернативним, часто забороненим видом вуличного мистецтва, коли зображення чи написи розміщують зовні або всередині будівель самовільно, тобто без дозволу власників. Художників, які створюють графіті, називають рейтерами.
Особливості графіті як мистецтва: закодований текст, символіка якого відображає визначні події культурного, політич-
ного або громадського життя зображення й написи на будівлях чи мостах для виконання малюнка використовують будь-який інструмент, що залишає слід на поверхні: крейду, олівець, ручку, маркер, фарбу в аерозолі, ніж, палицю. Графіті як явище має давню історію, про що свідчать знахідки археологів у багатьох культурах різних епох та континентів. Цим мистецтвом були розписані стіни античних міст одну з найвідоміших колекцій античних графіті знайшли під час розкопок Помпеїв. Сотні графіті ХI- ХIII ст. збереглися у Софійському соборі м. Києва.
Можливо, тобі відомо, що графіті є складовою частиною стритарту вуличного мистецтва, характерною рисою якого є яскраво виражений урбаністичний стиль. Стритарт набув особливої популярності в ХХІ ст. Для майстра стритарту вулиця перетворюється на персональну картинну галерею, де можна безпосередньо поспілкуватися із широким загалом і привернути увагу до свого мистецтва. ǵазвичай вуличні художники часто подорожують різними країнами, аби розширювати власні мистецькі горизонти.
Спрейарт - цікавий вид сучасного мистецтва, що нагадує водночас графіті (зображення виконують за допомогою аеро зольних балончиків) і живопис (композиції створюють на картонних чи металевих пластинах, дошках, склі, кераміці, пластику тощо.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.209-212
2.Основні поняття: спрей-арт, стріт-арт, шрифт, графіті.
3.Практична робота.Створення ескізу напису свого імені в стилі графіті на папері або планшеті.Техніка виконання в кольорі — фломастери, ручки, олівці.
Фото виконаної роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 15 квітня 2025
Тема уроку: Цифрове мистецтво.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Графічний дизайн спрямований на візуалізацію інформації, створення графічних знакових систем для оформлення журналів, телепередач, сайтів та графічних елементів для промислових виробів (етикеток, логотипів, емблем тощо).
Нині складно віднайти сфери існування людини, де б не був задіяний графічний дизайн – найдавніший і один із найпоширеніших видів художнього проєктування. Все, що оточує нас у повсякденні, навіть у мережі Інтернет, включає результати роботи дизайнерів графіків. Різноманітні носії інформації – книги, журнали, газети, постери, банери, біг-борди,
дорожні та товарні знаки, різні типи упакування тощо оточують нас буквально на кожному кроці.
Графічний дизайн - являє собою специфічну галузь художньо-проєктної діяльності, яка спрямована на створення візуальних повідомлень, які розповсюджуються за допомогою засобів масової комунікації. Ця галузь дизайну порівняно молода, офіційною датою її народження прийнято вважати 1964 рік, коли відбувся Перший конгрес Міжнародного товариства організацій графічного дизайну. Художник який спеціалізується на оформленні навколишнього світу засобами графіки
називають графічним дизайнером, який працює з вивісками, плакатами, емблемами, рекламними щитами, фірмовими знаками, які ми бачимо на кожному кроці. Графічний дизайн – інтернаціональне явище, одна з його загальновживаних сучасних назв «viscom» – «візуальний комунікатор». У наш час набуває особливої значущості корпоративна культура загалом і зокрема корпоративна індетичність - образ компанії, фірми, корпорації, який створюється в очах публіки різними способами, включаючи характерний дизайн. «Фірмовий» або «корпоративний» стиль розуміється як набір словесних і візуальних
засобів, що забезпечують сприйняття споживачами інформації, товарів і послуг певної фірми чи торгової марки.
Фірмовий стиль може включати в себе кілька сот елементів, але, як правило, в основні його складові: емблема (торговельний знак), шрифтовий напис (логотип), набір кольорів, рекламний девіз (гасло, слоган), фірмовий герой чи персонаж, бренд-бук, фірмовий одяг (дрес-код). Фірмовий знак – яскравий образ, за яким певний стиль відразу впізнається глядачем, адже він втілює головну ідею стилю і розміщується на офісній документації, рекламній і сувенірній продукції (прапорці, ручки, чашки, календарі, пакети тощо), на веб-сайті, на будівлях представництв компанії. Відомі у всьому світі бренди ми впізнаємо одразу по фірмовому знаку і логотипу, як наприклад, найбільшу корпорацію з інформативних технологій Apple, яка виробляє
комп’ютери,програвачі, смартфорни, планшети тощо, за лаконічною картинкою «надкушеного яблука».
Емблеми футбольних клубів, зокрема на сувенірній продукції. Умовне позначення певного поняття чи ідеї за допомогою зображення називається емблема. Зображення може містити в собі різноманітні графічні елементи, часом досить складні. Зазвичай емблеми використовуються для ідентифікації родів військ, футбольних і хокейних клубів, шкіл і університетів, конкурсів і фестивалів тощо. Емблема має бути чіткою і контрастною у графічному вирішенні, щоб її можна було легко розпізнавати. Важливою ознакою емблеми є її рекламна здатність – виразність, лаконічність, естетичність, оригінальність.
Гармонія- це узгодженість і впорядкованість усіх елементів, що становлять єдине ціле. Під час створення композицій дизайнери використовують такі композиційні прийоми: ритм симетрія, асиметрія монохромія, поліхромія. Зокрема, повтори елементів створюють враження умовного руху - ритму в творах. Чіткий порядок у розташуванні, поєднанні частин, коли одна з них візуально повторює та доповнює іншу, свідчить про наявність симетрії, а невпорядкованість частин вказує на асиметрію. Коли в композиціях використано один колір - це монохромія, якщо кілька кольорів - поліхромія.
Для створення зображень зазвичай використовують програми - графічні редактори (Corel Draw, Photoshop, Paint, Illustrator).
Сьогодні поширеним явищем стало використання
3-D зображень.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.201-204
2.Основні поняття: графічний дизайн, види графічного дизайну, гармонія, вебдизайн, 3-D моделювання.
3.Практична робота. Малюємо власну "3-D модель"або емблему спортивної команди класу.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 08 квітня 2025
Тема уроку: Сучасні музичні тенденції та дизайн.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Дизайнери займаються проєктуванням предметного світу довкола нас, зокрема створюють ескізи побутової техніки, одягу, взуття розробляють інтер’єри, ландшафтні парки тощо.
Дизайн - художнє конструювання предметів побуту, формування гармонійного предметного середовища, створеного засобами промислового виробництва, для забезпечення найкращих умов праці, побуту та відпочинку людей. Слово «дизайн» буквально перекладається як «творчий задум», «намір», «план», «проєкт», «креслення», «конструкція». Відтак дизайнер – людина, яка вміє планувати, конструювати, креслити. Це слово стало міжнародним терміном і позначає художньоконструкторську, проєктно-творчу діяльність та її результати.
Дизайн – ( англ. design) – задум, план, ціль, намір, творчий задум, проєкт і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.
На відміну від образотворчого мистецтва, спрямованого на формування внутрішнього світу людини, її духовних цінностей, дизайн зорієнтований на організацію та перетворення людиною навколишнього середовища, відповідно до своїх естетичних потреб та уявлень. Існують такі основні види дизайнерської діяльності: промисловий дизайн, дизайн середовища, графічний дизайн, арт-дизайн.
Промисловий дизайн спрямований на розроблення промислових об’єктів та виробів, формування гармонійного, естетично повноцінного середовища виробничої діяльності людини з високими споживчими якостями.
Дизайн середовища зорієнтований на розроблення предметного простору задля його естетичної організації, створення гармонійного середовища життєдіяльності людини з метою задоволення практичних та естетичних потреб.
Арт-дизайн - дизайн, заснований на принципах чистого (високого) мистецтва, що передбачає створення нестандартних за формою, несподіваних за кольором і світлом композицій, інколи екзотичних образів, в яких зазвичай змішуються різні художні манери.
Графічний дизайн спрямований на візуалізацію інформації, створення графічних знакових систем для оформлення журналів, телепередач, сайтів та графічних елементів для промислових виробів (етикеток, логотипів, емблем тощо)
Фахівці промислового дизайну займаються розробкою ескізів, за якими потім виготовляють побутову і комп'ютерну техніку, взуття, одяг, автомобілі, верстати, знаряддя праці, меблі й аксесуари.
Фахівці графічного дизайну здійснюють дизайн газет і журналів, книг, працюють над системами візуальної комунікації (вебдизайн), розробляють товарні й фірмові знаки, пакування, логотипи тощо у сферах телевізійної і промислової графіки, займаються створенням великих графічних елементів міського середовища (суперграфіка).
З роботою фахівців ландшафтного дизайну ми ознайомлювались раніше коли розглядали особливості архітектури й ак-
центували увагу на дизайні інтер'єрів та ландшафтному дизайні.
Арт дизайн найбільш витончений прояв розвитку сучасного дизайну. Йому притаманні дизайнерські рішення, в яких головне художня складова, заснована на принципах високого мистецтва.
Варіанти домашнього завдання.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.194 -197
2.Основні поняття: види дизайну, промисловий, дизайн середовища, графічний дизайн, ландшафтний.
3.Практична робота. Графічний дизайн- малюнок за своїм задумом.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 02 квітня 2025
Тема уроку: Від музики до інсталяцій.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Інсталяції не пишуть, як картини, а встановлюють, складають із окремих частин вони прикрашають галереї, музеї, подвір’я
або вулиці тимчасово. Інсталяції виникли в другій половині ХХ століття.
Сьогодні існує декілька видів інсталяцій. У сюжетно- розповідних інсталяціях головне - це численні сюжети та розповіді. Об’єктно - предметні імітують наукові лабораторії, реальні та псевдореальні побутові й музейні інтер’єри. Особливістю зорово - візеонерських інсталяцій є акценти на спогляданні певного зображення або споруди.
М. Деяк Скульптурна інсталяція
«Непередбачувані обставини», Київ
Інсталяції можуть бути виготовлені з пластику, скла, металу з лазерною різкою або із книг, стільців, ящиків, надувних кульок,
ниток, дротів, навіть із використанням світла. Інсталяції можна побачити в парках і скверах, на майданах та вулицях або в інтер·єрі, де вони прикрашають крамницю, офіс чи оселю. Також їх розміщують у галереях, музеях як тимчасові виставки.
Сучасні майстри та майстрині створюють інсталяції зі світлодіодів, на основі комп’ютеризованих рухів, незвичайних утворень тощо. Тож ознайомимося із найбільш відомими зразками цих творів.
Ай Вейвей
Інсталяції китайського митця Ай Вейвея створені зі звичних і корисних у побуті предметів, наприклад, велосипедів або табуретів. Айвої Кусама з Японії розробила складні інсталяції із дзеркалами, кольоровими кульками та вогнями, що створюють ілюзію нескінченного поля об’єктів. Урс Фішер зі Швейцарії створює скульптури з дерева, глини, воску, скла й навіть із фруктів та хліба. Чимало його об'єктів руйнуються під час експонування.
Останнім часом стали популярними імерсивні технології.
У Києві на мультимедійних екранах ТРЦ «Gulliver» 2021 р. вперше в Україні було представлено унікальне 3D-шоу, присвя-
чене темі космосу. Лазерну інсталяцію, що стала найбільшою в Європі, розробила компанія «Expolight», яка спеціалізується на світловому дизайні в Україні. Фахівці створили оптичну ілюзію об'ємних вильотів з надзвичайною глибиною зображення та звуковим супроводом, завдяки чому глядачам здавалося, що космічний корабель ось-ось приземлиться в самісінькому центрі Києва. А ще варто зазначити, що кияни та гості столиці могли насолоджуватися цим шоу з тривимірним ефектом без 3D-окулярів.
Чи можна створити інсталяції власноруч? Звісно. Для цього можна використати зібрані на березі моря камінці або папір, із якого легко виготовити метеликів чи парасольки й прикрасити ними стіну своєї кімнати.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник електронний підручник стор.186 -189
2.Основні поняття: інсталяції, види інсталяцій, імерсивні технології і їх особливості.
3.Практична робота. Створення інсталяції "Дерево" або за своїм задумом.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 18 березня 2025
Тема уроку: Театральні та фото шедеври.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Серед багатьох захоплень сучасної молоді фотомистецтво займає важливе місце. Світлини, зроблені за допомогою камери смартфона, фотоапарата або вебкамери, набувають популярності в усьому світі. Цікаво, як усе починалось" Офіційною датою першого фотодруку вважають 1839 р., коли французький художник і хімік Луї Дагер в Академії наук продемонстрував пристрій та отримані зображення на срібній пластині (дагеротип).
Фотомистецтво засноване на технологіях створення світлин. Серед багатьох його різновидів особливо виділяють художню
фотографію. Найбільше зацікавлення серед широкого загалу викликають захопливі фотоісторії, фоторепортажі, фотопортрети. Мить, зафіксована камерою, може розповісти про важливі події в долі людини чи родини або залишити спогади про звичайний день із буденного життя. Пригадаймо разом, які різновиди та жанри фотографії існують. Розглянемо детальніше деякі з них. Документальна фотографія орієнтована на зображення достовірного, тобто реальних подій чи миттєвостей життя людей, пейзажна- показує красу природи. На натюрмортному фото відтворюють неживу природу, світ речей, а анімалістичні фотографії, зображують милих домашніх улюбленців і тварин, яких бачимо навколо. Наукова фотографія фіксує етапи проведення наукових досліджень в усіх галузях природничих та прикладних наук. Архітектурна фотографія орієнтована на зйомку архітектурних споруд вона створює уявлення про зовнішній вигляд об’єкта, який фотографують.
Найбільш популярні, звісно, портретні фотографії, серед яких виділяють студійні, постановчі, портрети на природі тощо. Портретна зйомка буде вдалою, якщо забезпечено достатнє освітлення, наближення і швидкість роботи з камерою. Також варто обрати оптимальний портретний об'єктив: довгофокусний для зйомки голови або ширококутний для інших видів портретів. Часто в композиціях використовують реквізит та елементи довкілля, які допомагають скадрувати об'єкт фотографування.
Лайфстайли це фотографії, які збражують життя кумирів без постановки та позування. Тут лідером є надзвичайно популярне селфі, яке набуває особливої цінності, коли зроблено із видатною людиною.
Останнім часом у світі шириться тенденція на виготовлення скрапбукінгу. Основні стилі скрапбукінгу: американський (з одним фото), стиль херітаж (спадщина створення сімейних книг), европейський стиль (фотоколаж), мікс- медіа (поєднання стилів і технік).
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.179 -182
2.Основні поняття: види фотографії, лайфстайли, селфі, крапбукінг.
3.Практична робота. Створення скрапбукінгу за обраним стилем.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 11 березня 2025
Тема уроку: Від шансону до живопису.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Мистецтво може не тільки дарувати красу й насолоду людям, а й привертати увагу до нагальних проблем сьогодення.
Однією з них є екологічне здоров'я нашої планети, яка буквально «стогне» від забруднення й «благає» нас допомогти їй. Можливо, саме тому тематикою творчості багатьох митців і мисткинь стала екологія. Екомистецтво виражається в різних художніх сферах: архітектурі, скульптурі, живописі, хореографії, кіно- та фотомистецтві, а також у таких новітніх видах творчості, як інсталяція, хепенінг тощо. Ми прагнемо як найкраще влаштувати наше життя на Землі, зберегти природні багатства, флору і фауну, культурне середовище. Та з часом залишається все менше місць, які мають свій первісний вигляд. Це стосується і природи і культурної спадщини. Негативний вплив людини на довкілля набув за останні століття глобального характеру і нерідко призводить до невиправних руйнівних змін. Людина винущує цілі види тварин і рослин, змінює ландшафт, перетворює природне "обличчя" планети, будує міста і селища, фабрики й заводи, дороги і водоймища. Це все не йде на користь довкіллю. Людина має навчитись рахуватися з природою - з маленькою мурашкою і наймогутнішими істотами, з найніжнішою травинкою та велетнем дубом. Нам слід чітко розуміти, що будь - яка робота з перетворення природного і культурного довкілля має бути попередньо оцінена як з екологічної точки зору, так і з етнографічної. Наслідки втручання в природне і культурне середовище, шляхи його впливу, встановлення способів захисту - ось гідні людини завдання, але в той же час і найскладніші. І тут на допомогу приходить екологія (наука про взаємодію організмів і середовища) та етнографія, що вивчає історичне буття народу, спосіб його життя, характер, психологію, народну культуру. Одним із ефективних засобів виховання людей і заклику їх до збереження загальнолюдських цінностей є плакат.
Плакат — це художній засіб інформації агітаційного характеру. Його метою є привернення уваги людей до певної події, заклик до населення прийняти участь в якійсь справі тощо.
Для плакату характерні контрасти: кольорові, силуетні, тонові, величин і форм, а їх композиційний закон має провідне значення, оскільки дає змогу створити плакат, який буде емоційно впливати на глядача і донесе до нього свій зміст. Основний колір завжди має бути пов'язаний зі змістом плаката, адже він народжується зі змісту, з його головної ідеї і має принципове значення. Колірна композиція охоплює один, два або три кольори (рідко більше) однієї сили тону.
Плакат на екологічну тематику
Плакат на екологічну тематику
Екомистецтво виражається в різних художніх сферах: архітектурі, скульптурі, живописі, хореографії, кіно- та фотомистецтві, а також у таких новітніх видах творчості, як інсталяція, хепенінг тощо.
Українські митці та мисткині теж роблять свій внесок у справу збереження й відновлення природи. Зокрема, 2020 року в Музеї історії Києва відбулася масштабна міжнародна виставка в межах мистецького проєкту "Одного дня після". Роботи, створені в різних техніках, стилях і жанрах, присвячені роздумам про природу та екологію на нашій планеті.
Інструкційна карта
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.170 -173
2.Основні поняття: екологічне мистецтво, екоживопис, екоскульптура,плакат, колаж.
3.Практична робота (на вибір). Варіант 1. Створення екоплаката, екокартини. Варіант 2. Створення колажів зі сміття, газет.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 04 березня 2025
Тема уроку: Ансамблеве мистецтво та монументальний живопис.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Образотворче мистецтво постійно розвивається, адже воно відображає не лише навколишній світ, а й усі культурні та інно-
ваційні зміни в житті людини. Поєднання традиційних технік із цифровими технологіями надає мистецтву нового імпульсу й
формує сучасний мистецький простір. Монументальний живопис - це живописне зображення на внутрішніх або зовнішніх поверхнях архітектурних споруд. Види монументального живопису: мозаїка вітраж фреска.
Давньоримська фреска «Сафо». Помпеї
Мозаїка Церкви Різдва Христового. Віфлієм.
Монументальний живопис безпосередньо пов'язаний з архітектурою, оскільки прикрашає інтер'єр або екстер'єр будівлі, проте він має самостійний і суспільно важливий образний зміст. Фреска -( у перекладі з італійської мови означає «свіжий», «сирий») наноситься на сиру штукатурку за короткий проміжок часу, коли розчин ще не затвердів і добре всотує фарбу. Фреска - один із найпоширеніших видів монументального малярства. Це розпис по вологій штукатурці, на якій після висихання утворюється тонка й прозора кальцитна плівка. Саме тому фрески є довговічними.У стародавній техніці малювання енкаустика як сполучну речовину для фарб використовували віск. У техніці сграфіто настінні зображення видряпували, вирізували по багатошаровій штукатурці. У вітражах сюжетну декоративну композицію створюють зі скла або інших матеріалів, що пропускають світло. Вітражі були відомі ще в Давньому Єгипті. На українських землях вітражі з'явилися за часів Київської Русі. Вам відомо, що в мозаїці зображення виконували з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. Мистецтво мозаїки виникло у Давній Греції. В Україні першими мозаїками вважають зображення на стінах Софійського собору.
Зображення інтер'єру стінах Софійського собору.
Останнім часом значного розвитку набуло сучасне вуличне мистецтво - мурали. Найчастіше це нанесені на зовнішні стіни споруд великі за розмірами картини, що нагадують фотографії. Ці твори здебільшого привертають увагу до важливих тем і нагальних проблем (боротьба за свободу й гідність, загроза глобального потепління, роль видатних постатей в історії тощо), але іноді виконують суто декоративну функцію, особливо в міських районах із типовою забудовою. Отже, мурали - своєрідна форма фресок, що еволюціонувала. Мурали впливають на настрій та самосвідомість містян, їхню громадянську позицію. Зокрема, після повномасштабного вторгнення російських військ в українських містах з'явилися зображення патріотичного спрямування.
Художники кажуть, що для них важливо створити пам'ятні місця в містах, щоб підтримати народ України та показати світові його героїчну боротьбу з агресором.
Практична робота. Створи ескіз муралу, тема якого є перемога і мир в Україні.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.163-166
2.Опорні поняття: монументальний живопис, стінописи, мурал, вітраж, мозаїка.
3.Практична робота. Створення ескізу муралу "Слава Україні".
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 26 лютого 2025
Тема уроку: Авторські пісні й новий живопис.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Монументальний живопис - це живописне зображення на внутрішніх або зовнішніх поверхнях архітектурних споруд. Види монументального живопису: мозаїка вітраж фреска. Мозаїка – це картини, які роблять зі шматочків різнокольорових твердих матеріалів (смальти, природного кольорового каміння, кераміки, скла) добре підігнаних одне до одного та закріплених цементом або спеціальною мастикою на стіні. Фреска -( у перекладі з італійської мови означає «свіжий», «сирий») наноситься на сиру штукатурку за короткий проміжок часу, коли розчин ще не затвердів і добре всотує фарбу.
Вітраж – сюжетна або орнаментальна композиція, виконана з шматочків прозорого кольорового скла, яку скріплювали свинцевим обрамленням. Вона розрахована на наскрізне освітлення й призначена для заповнення віконних рам в окремих архітектурних спорудах.
Люди мають різні смаки й уподобання: хтось любить зображення моря, гірські пейзажі, водоспади хтось надає перевагу
натюрмортам або картинам анімалістичного жанру, а хтось обирає репродукції відомих шедеврів мистецтва. Усім нам
властиве різне відчуття прекрасного, тому й картини, призначені для інтер’єру, бувають різні. Для оформлення житлових приміщень часто використовують цикли картин, виконані майстрами живопису, графіки, або створені на основі цифрових технологій - зокрема комп'ютерної і 3D-графіки. В сучасному інтер'єрі значної популярності набули модульні картини. Здебільшого їм надають перевагу власники невеликих квартир (квартир-студій) у скандинавському стилі або в стилі хай-тек, що не передбачають зайвого оздоблення: килимів, громіздких меблів, яскравих шпалер тощо. Витоки сучасних сегментованих зображень в інтер’єрі знаходимо в ХХ столітті, коли з’явився живопис кубізму та мінімалізму.
Здебільшого їм надають перевагу власники невеликих квартир (квартир-студій) у скандинавському стилі або в стилі хай-тек, що не передбачають зайвого оздоблення: килимів, громіздких меблів, яскравих шпалер тощо. Витоки сучасних сегментованих зображень в інтер’єрі знаходимо в ХХ столітті, коли з’явився живопис кубізму та мінімалізму.
Для інтер'єру офісу часто добирають зображення абстрактного малярства, наприклад, полотна, виконані акрилом у техніці інтуїтивного живопису Fluid- Art ді використовують картини, створені в техніці Alcohol Inks (спиртові чорнила), чи роботи, в яких поєднано абстракцію акриловими фарбами з об'ємним рельєфом із текстурної пасти, що виконаний за допомогою мастихіна.
Останнім часом в офісах з'являються картини, виконані в техніці алмазної мозаїки, вітражні картини, графічні дизайнерські роботи, акварельний живопис, які налаштовують на робочий лад, стимулюють і надихають.
Практична робота за вибором.
Варіант№1. Створи вітрвж за зразком або за власним задумом.
Варіант№2. Виконай абстрактний пейзаж.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.155-157
2.Опорні поняття: інтер'єрний живопис та його особливості.
3.Практична робота. Переглянути відео і виконати малюнок інтер'єрного живопису за своїм вибором.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 18 лютого 2025
Тема уроку: Популярне в сучасності.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Скульптура - вид образотворчого мистецтва твори якого мають об'ємну тривимірну форму і виконуються з твердих чи пластичних матеріалів.
Художньою мовою скульптури є об'ємно-пластична форма, через яку митець чи мисткиня розкриває зміст твору, доносить до глядачів свій задум, обираючи достовірність зображення або декоративну виразність образу. Скульптура, як і будь-який вид мистецтва, відображає характерні особливості тієї чи іншої епохи. Зокрема, відомі майстри античності й доби Відродження прагнули увіковічнити ідеальні форми і дбали про неповторність своїх творінь. Натомість сучасні митці й мисткині рідко вдаються до реалістичних зображень, намагаючись зосередити увагу передусім на внутрішньому змісті.
З'явилася перша скульптура дуже давно. Це були фігурки тварин, призначені для чаклунства, і зображення богів. Слугувала скульптура і пам'ятником померлим, чиї імена та вчинки люди хотіли зберегти в пам'яті нащадків.
Монументальна скульптура завжди пов'язана з простором, у якому знаходиться. Вона є частиною міських вулиць і майданів. Зазвичай така скульптура виконується без детальної проробки дрібних деталей, адже глядачі розглядають її зі значної відстані.
Станкову скульптуру встановлюють зазвичай у закритих приміщеннях. Найчастіше це портрети людей і зображення тварин.
Часто скульптуру використовують для прикрашання, називають її декоративною. Декоративну скульптуру можна зустріти майже в кожній оселі. Вона може бути іграшкою і чудовим подарунком.
Сучасна скульптура дивує, провокує, викликає роздуми, залучає широку аудиторію до осмислення проблем сьогодення. Особливістю скульптури ХХI століття є широке застосування нових матеріалів: окрім традиційних (мармур, камінь, глина, бронза, дерево), митці використовують пластик, плівку, гуму, тканину, папір, неіржавну сталь, віск тощо.
Джованні Лоренцо Берніні
Аполлон і Дафна
М.Антокольський
Нестор Літописець
Стрімкий розвиток новітніх технологій суттєво впливає на всі сфери життєдіяльності людини, і на мистецьке середовище також. Порівняно недавно виник феномен під назвою цифрове мистецтво: почали з'являтися голографічні зображення, що імітують рельєф та круглу скульптуру. Зокрема, засобами тривимірної комп'ютерної графіки можна створити 3D -моделі скульптурних шедеврів.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.148-150
2.Опорні поняття: скульптура, різновиди скульптури.
3.Практична робота. Створення власної скульптури малих форм для воїнів-захисників та ветеранів війни.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 11 лютого 2025
Тема уроку: Історія легенд.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Люди споконвіку намагалися вдосконалити навколишній простір завдяки творчій праці. Протягом століть сформувалися дві групи художньо-композиційних прийомів ландшафтної архітектури: регулярні (геометричні) та ландшафтні (мальовничі).
Зародженню та розквіту різних напрямів паркової композиції в тій чи іншій країні сприяли її кліматичні умови, рельєф, рі-
вень соціально-економічного розвитку і, звичайно, традиції.
Термін «ландшафтна архітектура» вперше з’явився завдяки шотландцеві Гілбертові Лаїнгу Мізону, який так назвав свою книгу, видану в Лондоні 1828 року: «Ландшафтна архітектура і видатні художники Італії». У книзі розповідалося про типи архітектури, наведені у пейзажному живописі. Отже, саме пейзажний живопис став «батьком» ландшафтної архітектури як одного з видів візуальних мистецтв. Із давніх часів сади були традиційною формою організації навколишнього простору за допомогою зелених насаджень. Особливої популярності вони набули при дворах правителів і вельмож країн Сходу
(наприклад, одне з чудес світу — сади Семіраміди). Далі садівництво як мистецтво розповсюдилося практично скрізь. При цьому тривалий час важливу роль відігравала утилітарність садівництва (споживання фруктів і селекція фруктових дерев), пізніше більшого значення набула декоративність квітів. Ані фруктові дерева, ані квіти не мають настільки широкого поширення в сучасному ландшафтному дизайні, особливо в його сучасній урбаністичній формі. Ландшафтний дизайн — поняття власне XX ст. Термін виник в Західній Європі в густо населених та індустріально розвинених країнах: Великій Британії, Німеччині, де масова індустріалізація і зростання передмість швидко призвели до тиску на навколишнє середовище
Основні типи парків:
• терасні (із розташуванням ділянок на різних рівнях, зі сходами і каскадами);
• регулярні французькі (із боскетами, алеями, партерами і водоймищами геометрично правильних форм);
• пейзажні англійські (живописна композиція на зразок природного ландшафту — із галявинами);
• мініатюрні сади (у давньоримських перистилях, іспано-мавританських дворах; японські сади — символічні композиції з води, рослин і каміння).
Ландшафтна архітектура — це архітектура відкритих просторів, галузь містобудування, мета якої — формування сприятливого зовнішнього середовища для життєдіяльності та відпочинку населення в містах, приміських зонах, сільській місцевості з урахуванням функціональних, естетичних і техніко-економічних вимог.
- Малі архітектурні форми - ландшафтної архітектури і садово парковому мистецтві:
допоміжні архітектурні споруди, обладнання та художньо-декоративні елементи, що володіють власними простими функціями і доповнюють загальну композицію архітектурного ансамблю забудови (сходи, огорожі, альтанки, ротонди, паркові лави та іншу садові меблі, павільйони, торговельні лотки тощо).
- Вони мають виключно художньо-декоративне призначення. Малі архітектурні форми можуть грати важливу роль в архітектурному ансамблі. У ландшафтному дизайні вони є одними з основних елементів декоративного оформлення саду.
Рослинний орнамент. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення перенести красу природи. Навіть гранично умовні узори виникли внаслідок спостереження реально існуючих форм у природі. Геометричні орнаменти виникли на основі графічних символів, що мали практичне значення в житті людей: вони передавали релігійне світосприйняття та використовувались задля магічного впливу на умови свого існування та на світ загалом. Найбільш поширеними мотивами геометричних орнаментів є ромби, трикутники, квадрати, кола, хвилясті лінії, зигзаги, меандри, шеврони та різноманітні їх поєднання, з яких утворюються комбіновані мотиви.
Найвідомішою пам''яткою садово-паркового мистецтва в Україні є Національний дендрологічний парк " Софієвка", розташований в м. Умань на Черкащині. Автором проєкту та керівником робіт був військовий інженер Людвіг Метцель.
Серед відомих пам'яток ландшафтної архітектури ;ХІІІ ст., які збереглися донині, - державний дендрологічний парк " Олександрія (м. Біла Церква),
Краснокутський дендропарк (Харківська обл.), Качанівський палацово-парковий комплекс (Чернігівська обл.) та інші.
Практична робота. Уяви парк який би тобі хотілось створити у рідному місті.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.141-143
2.Опорні поняття: ландшафтна архітектура, характерні риси, Національні парки України.
3.Практична робота "Парк моєї мрії"
4.Роботу виконати за своєю уявою обо за алгоритмом Інструкційної карти. Техніка виконання олівці.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 04 лютого 2025
Тема уроку: Енергія ритму в мистецтві.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Із давніх-давен, відколи людина почала зводити житло, вона намагалася облаштувати його відповідно до власних уявлень про доцільність і красу. Інтер'єр - невіддільна складова архітектури та невід'ємна частина нашого життя. Вдома і в школі, в магазині та в бібліотеці, у музеї і в концертному залі - в будь-якій архітектурній споруді є спеціально облаштований внутрішній простір. Отже інтер’єр – це оформлення внутрішнього простору будинку або окремого приміщення з їх убранням, меблями й різноманітними речами. В інтер’єрі можуть бути виражені різноманітні відтінки почуттів і настрою людини: радість, смуток, роздуми; він може бути святковим, або скромним, затишним або холоднопарадним. У ньому можна показати зміни, які вносить до нашого життя дійсність: вигляд нової квартири, лабораторії, офісу, театру і т.д. Інтер’єр, як жоден інший жанр, здатний розповісти про людину:хто вона, чим захоплюється, який її характер. Про все це уважному спостерігачеві говорять речі, їх розташування, стан житла. Перш ніж почати виконувати роботу в цьому жанрі, необхідно запам’ятати, що будь-який інтер’єр у своїй основі-коробка, у якої шість площин: підлога, стеля, чотири стіни.
Інтер’єр поділяється на дві основні групи — житловий і громадський. Житловий інтер’єр — це своєрідний портрет людини, котра живе в ньому. Він може багато розповісти про характер господаря, про його інтереси і смаки, соціальний статус. Житлові інтер’єри створюють самотужки або за допомогою професіоналів. Професіоналізм майстра полягає в тому, щоб задовольнити всі побажання замовника. При розробці громадського інтер’єру враховуються передусім його призначення та функціональні вимоги. Так, для торгової зали необхідні просторі проходи та зручні вітрини, для кафе — створення затишної, спокійної атмосфери, в якій людина може відпочити, а інтер’єр офісу чи навчальної аудиторії — це чіткість ліній, якісне освітлення та зручні робочі місця.
Розрізняють два види зображення інтер’єру: кутовий і фронтальний. У кутовому інтер’єрі всі стіни розташовано під кутом до зображувальної площини (для перспективної побудови такого малюнка використовується дві точки сходження). У фронтальному інтер’єрі зображувальна площина паралельна видимій протилежній стіні (для перспективної побудови такого малюнка використовується одна точка сходження.
Зорове зменшення величин предметів у міру віддалення від глядача – це основна властивість перспективи, з нею ми знайомилася під час малювання з натури різних речей, пейзажів з будинками за уявою та при тематичному малюванні тощо. Спробуємо уважно роздивитися предмети і зобразити їх такими, як їх сприймає наше око, тобто, ми будемо вчитися правильно зображувати перспективну побудову інтер'єра. Спочатку спробуємо схематично зобразити конструктивну будову фронтального інтер'єра власної кімнати, в основі якої є форма прямокутного паралелепіпеда.
Всі горизонтальної та вертикальні лінії, паралельні щодо картинної площини, залишаються незмінними, тобто у перспективі (в невеликому обмеженому просторі) свого напрямку практично не змінюють.
Алгоритм зображення фронтального інтер'єру (з однією точкою сходження)
1. Визначити лінію горизонту на картинній площині.
2. Визначити головну точку сходження, яка розташована на фронтальній стіні посередині лінії горизонту.
3. У центрі на лінії горизонту зображується у певних пропорціях фронтальна стіна.
4. Паралельні між собою лінії підлоги, стелі (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінію горизонту.
5. Усі паралельні між собою лінії вікон, дверей (перпендикулярні до картинної площини) йдуть до точки сходження на лінії горизонту.
Усі горизонтальні та вертикальні лінії, паралельні щодо картинної площини, свого напрямку не змінюють.
Меблі, що знаходяться в інтер'єрі, найкраще починати зображувати з нижньої основи, спочатку намічаючи усі ребра великої форми, щоб вони вписувались в інтер'єр і «плавали» в просторі.
Алгоритм виконання фронтального інтер'єру
Інструкційна карта для виконання малюнка
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника електронний підручник стор.134-136
2.Опорні поняття: перспектива, інтер’єр , компонування, житловий, громадський.
3.Створення проєкту сучасного житла з використанням фронтальної перспективи в інтер’єрі за уявою "Моя кімната"
4.Роботу виконати за своєю уявою обо за алгоритмом Інструкційної карти. Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 28 січня 2025
Тема уроку: Мистецькі поєднання.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Ти вже знаєш, що споруди, яким притаманна художньо-образна форма, називають творами архітектури, або шедеврами зодчества. Вони привертають до себе увагу красою та довершеністю, розповідають про різні архітектурні стилі й талант митців минулих століть. Чимало будівель стали візитівками міст або навіть країн. Архітектурні пам'ятки перебувають під охороною законів кожної держави. Також про збереження пам'яток історії та культури піклується спеціально створена міжнародна організація ЮНЕСКО.
Основними засобами виразності, які застосовують в архітеrтурі, є пластика об'ємів, масштабність, ритм, пропорційність а також фактура і колір поверхні. Архітектурний масштаб - співвідношення між розмірами споруди й людини, а також між усією спорудою та її частинами і деталями. Ритм - закономірне чергування однакових або подібних архітектурних форм чи їхніх елементів. Пропорції - співвідношення архітектурних форм за висотою, шириною і довжиною. Пластичність - полягає в гармонійному, зумовленому певною ідеєю переході від однієї частини споруди до іншої. Важливе значення в архітектурі має також фактура як властивість архітектурної форми, що відображає об'ємний характер поверхні, і текстура видимий малюнок на поверхні матеріалу. Колір в архітектурі забезпечує виділення об'ємів, площин та деталей споруд і створює певний емоційний настрій. Симетрія - надає рівноваги архітектурним масам відносно центру, осі або площини симетрії.
Асиметрія- в композиції архітектурних форм може сприяти виявленню динамічності художнього образу споруди.
У першій половині ХІХ ст. в архітектурі виник еклектичнй стиль як поєднання різних стильових елементів в оформленні будівель. Художні принципи еклектизму полягають у тому, що всі деталі мають бути переосмислені й адаптовані відповідно до духу часу, а ще й обов'язково поєднані між собою за задумом і тематикою. Мистецькі поєднання можна спостерігати і в сучасній житловій забудові. Зокрема, віднедавна особливу популярність в архітектурі приватних будинків здобув етнічний стиль. Оселі будують із використанням новітніх технологій та матеріалів, а в дизайні екстер'єру прагнуть утілити українські народні традиції. Будинок в етнічному стилі не тільки привабливий на вигляд, а й затишний та комфортний для життя. Роботу над створенням майбутньої споруди архітекторархітекторка розпочинає з ескізу, в якому засобами архітектурної графіки втілює свій творчий задум. Потім цей ескіз реалізовує в , виконуючи креслення за допомогою спеціальних інструментів. Важливим етапом творчого процесу є виготовлення макета зменшеного зразка будівлі в об'ємі з паперу, картону, гіпсу тощо. Сучасні архітектори використовують комп'ютер та спеціальні комп'ютерні програми як засоби створення моделі майбутньої споруди у тривимірному зображенні.
Центральна залізнична станція в Антверпені (Бельгія)
Арх. Милунич, Ф.Гері Танцюючий будинок
Собор Паризької Богоматері. Франція
Уяви себе архітектором і спробуй зобразити екстер'єр сучасного будинку в українському стилі у кутовій перспективі.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.127-130
2.Основні поняття: шедеври архітектури, пластика об'ємів, масштабність, ритм, пропорційність.
3.Практична робота. Зображення екстер’єру сучасного будинку в українському стилі у кутовій перспективі.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 21 січня 2025
Тема уроку: Мистецькі явища та тенденції сьогодення.
Нові тенденції сучасного мистецтва
Кінець ХХ - початок ХХІ ст. - час активного впровадження інновацій в усі сфери життєдіяльності людини. Не оминула ця тенденція й образотворче мистецтво. Завдяки новітнім технологіям та сучасним матеріалам з'являються незвичайні архітектурні споруди і скульптурні твори, формуються нові принципи й підходи в оформленні інтер'єру, виникають нові поняття: інтер'єрний живопис, офісна картина тощо. Новітнім явищем у монументальному живописі стали Мурали. Вражають досягнення графічного мистецтва, зокрема дивовижні картини 3-D графіки.
Л.Казюленіс Мурал на стіні Литовської військової академії у Вільнюсі
Стрімко розвивається дизайн середовища, комп'ютерний дизайн, вебдизайн та інші. Поширення отримала фешн- індустрія мистецтво дизайну модного одягу, макіяжу, створення прикрас, зачісок тощо.
Сьогодні ми ознайомимось із новітніми тенденціями в архітектурі. Архітектура, як і будь-який вид мистецтва, здатна вражати,
викликати певний емоційний відгук, пригнічувати або вселяти оптимізм. Так, одні споруди здаються нам важкими, суворими
й похмурими, а інші, навпаки, 3 привабливими, світлими й легкими. Саме виразність та довершеність архітектурних форм створює відчуття краси, пробуджує художньо-образні асоціації. Я хочу навести приклад висловлювання одного відомого архітектора ХХ століття Де Корбузьє: «Ви використовуєте, як будівельний матеріал камінь, дерево або бетон, ви зводите з нього будинки, палаци. Це є будівництво. Та раптом ви зворушили моє серце, і мені стало добре. Я в захопленні вигукую: «Як гарно!». Це вже архітектура».Тощо ж таке архітектура? Мистецтво проєктування будівель і будівельних споруд, комплексів називають архітектурою. Ще давньогрецький архітектор Вітрувій у своєму творі «Десять книг з архітектури» визначив: «Міцність, користь, краса – складові частини справжнього витвору архітектури…». Цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгого часу – міцні. (М.В.Ломоносов). Архітектуру ще називають музикою, що застигла. Отже, архітектура - це застигла музика. Тому при створенні архітектурної композиції враховується форма будівель та їх елементів: симетрія, асиметрія, ритм, масштаб. Така узгодженість створює єдине враження – Гармонію. Кожний вид образотворчого мистецтва має свою мову, засоби і прийоми створення художнього образу. Яка ж тоді мова архітектури? Якщо у живописі головне –колір, в графіці – лінія, в скульптурі - об′єм, то в архітектурі головне – простір. Простір виявляється в архітектурі за допомогою конструкції та матеріалу. Художнє вираження конструкції будівлі має назву тектоніка. Простір і тектоніка головні композиційно – виражальні засоби архітектури.
Архітектура поділяється на три основні види:
- об′ємні споруди (житлові, громадські та промислові будівлі);
- ландшафтна архітектура (створення садово-паркових комплексів);
- містобудування (планування нових міст, реставрація та оновлення).
Для створення твору архітектурного мистецтва необхідні зусилля людей різноманітних спеціальностей. Давайте спробуємо перерахувати професії, пов’язані з будівництвом: архітектор, кресляр, інженер, кранівник, бульдозерист, монтажник, тесляр, скляр, муляр, електрик, сантехнік, зварник, водій…
Отже: архітектори створюють в уяві та зоображають на папері майбутню будівлю, інженери – будівельники виконують для неї технічні креслення і розрахунки, щоб будівля була міцною та надійною. А ще багато людей створюють матеріали. Необхідні для будівництва – цеглу і бетон, скло і метал, дерев′яні вироби, керамічну плитку.
Існує три види архітектурної діяльності: містобудування (створення нових міст та інших населених пунктів, реконструкція старих міських районів), ландшафтна архітектура (організація садово-паркового простору) й архітектура обємних споруд, яку поділяють на житлову (житлові та дачні будинки), культову (церкви, костели, мечеті, каплиці, храмові споруди), суспільно - громадську (театри, музеї, навчальні заклади, магазини тощо), промислову (фабрики, заводи тощо).
Поради від маȗстрів маȗстринь: вулицю, залізничну колію, дорогу тощо зображують на площині, використовуючи лінійну перспективу, тобто відповідно до зорового сприйняття цих об'єктів у просторі. За правилами лінійної перспективи, паралельні між собою горизонтальні лінії, віддаляючись від спостерігача, умовно зближуються і сходяться в точці на лінії горизонту. Лінійна перспектива буває фронтальна і кутова.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.120-122
2.Основні поняття: архітектура, види архітектури, тенденції розвитку образотворчого мистецтва .
3.Практична робота. Створи композицію "Моя вулиця" з використанням лінійної фронтальної перспективи.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 14 січня 2025
Тема уроку: Шляхами сучасного мистецтва. Композиція "Різдвяний вертеп".
Нові тенденції сучасного мистецтва
Мандруючи мистецькими стежками, ми дізнались багато цікавого про народні художні ремесла, а також про різні види стилізацій в образотворчому мистецтві. Пригадаймо нашу подорож і запишімо власні враження в електронний нотатник.
Чи з'явились цього року в тебе нові вподобання" Розкажи друзям, яка художня техніка потрапила в твою номінацію «Досягнення року», а яка 3 в номінацію «Моє відкриття у світі мистецтва».
"Галерея образів" Розглянь зображення творчих робіт присвячених різдвяним святам. Спробуй визначити вид і жанр мистецтва до якого належить кожен твір.
- Релігійні свята вирізняються особливими традиціями. Дуже пишно і красиво відзначається в Україні Різдво Христове, котре припадає на 7 січня (25 грудня). У це свято духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день - незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос роджається - Славте його!». За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою. Напередодні свята, увечері 6 січня, сім'ї, які притримуються традицій, готують святкову вечерю з 12 пісних страв, головна з-поміж яких - солодка кутя.
Вертеп
Слово "вертеп" має кілька тлумачень, а сама назва запозичена зі старослов'янської мови, де означало "печера", "ущелина" або "балка".
Спочатку це був своєрідний ляльковий театр – схожа на споруду скриня з двома ярусами, де нижній ярус символізував світ людей, а верхній – небесний світ. Саме там розігрували історію про народження Немовляти Пресвятою Дівою, звучали янгольські хори, колядки.
Звідки з'явився вертеп на Україні досі немає одностайності серед вчених та дослідників.
У науковій літературі зафіксовано декілька концепцій походження вертепу:
- В Київ занесений через Польщу з Заходу, де здавна виставлятися події, взяті із святого письма
- Український вертеп є явище цілком самостійне
- Вертепна драма бере початок "в джерелах своїх церковного походження"
Вертеп - веселе різдвяне дійство з піснями-колядками, жартами, короткими виставами, яке влаштовували мандрівні музиканти й актори.
Вертепом називали театр, в якому вистави розігрувалися ляльками на паличках (маріонетками) у великій дерев'яній дво- або триповерховій скриньці.
У ряді видань вертепом називають легеньку, зручну для перенесення хатку (сцену) на два ярусні верхній - це Вифлеєм, в якому відбувалося Хрестові народження і нижній - для виконання комічних сцен з народного життя.
Основний склад вертепу залишається незмінним: троє Царів, Ангел, Ірод, Пастушок, Смерть, Циган або Жид, Чортик
Пастушок, Смерть, Циган або Жид, Чортик
Ангел – передвісник народження Месії з різдвяною зіркою що сповістила світові народження Ісуса
Чорт – комічний персонаж який в кінці вистави забирає душу Ірода в пекло
Три царі- символізують правителів світу, які побачивши зірку прийшли до місця народження Ісуса з дарами.
Цар ірод – головний негативний персонаж який полює за малим Ісусом і хоче його вбити.
Пастух - перша людина якій сповістив ангел про народження месії
Жид – позитивний комічний персонаж, супутник ірода який по ходу вистави переходить на сторону ісуса.
Смерть – вбиває ірода за його гріхи.
Інші герої-персонажі з'являються на вимогу часу і за смаками самих вертепників
Дійові особи різдвяних вертепів могли видозмінюватись, але сюжети були більш-менш однакові: цар Ірод дізнається від волхвів, що народився Христос, претендент на його престол. Щоб позбутися суперника, він кличе воїна і наказує йому побити всіх вифлеємських дітей віком від 2 років і молодше. Воїн виконує наказ, але одна стара баба Рахиль не дає свою дитину на побиття, тому озлоблений Ірод наказує вбити її дитину. За цей злочин смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло. Після смерті Ірода на сцені, з піснями та танцями, з'являються циган, лях, москаль, жид, селянин, дід, баба, панотець. Число дійових ляльок доходило іноді до сорока.
Домашнє завдання
1.Опрацювати презентацію та електронний підручник стор.114-115
2.Опорні поняття: святвечір, вертеп, зірка, колядка.
3.Виконати сюжетну композицію "Різдвяний вертеп"
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою (змішана техніка)
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 16 грудня 2024
Тема уроку: Сторінками європейських мистецьких конкурсів та виставок.
Сучасне мистецтво в житті людей
Світові шедеври образотворчого мистецтва, а також унікальні роботи народних майстрів та майстринь можна звичайно побачити на виставках, в музеях, галереях, на фестивалях і конкурсах тощо. Тож майдруємо у віртуальну подорож залами мистецьких центрів, відомих галерей та міжнародних виставок, у яких представлено твори й українських митців і мисткинь.
Національний центр мистецтва і культури імені Жоржа Помпіду, названий на честь ініціатора його створення, офіційно відкрили в Парижі 31 січня 1977 року. У будівлі Центру розміщено велику бібліотеку, концертні й виставкові зали. Інститут дослідження та координації акустики і музики, а ще - Музей сучасного мистецтва, де зберігаються шедеври живопису, дизайну, скульптури, фотографії тощо. Поряд із творами Сальвадора Далі та Пабло Пікассо в залах можна побачити роботи українських митців: К.Малевича, О.Геращенка, В.Кандинського.
Художній музей у Базелі —відомий мистецький простір Швейцарії. Тут у червні 2022 р. відбулася виставка «Наднова. Мистецтво України», у якій взяли участь сучасні українські художники й художниці: О.Тістол, В.Сидоренко, С.Мельниченко, Н.Корф-Іванюк, А.Луговська та ін.
В Іспанії популярним культурним простором є знаменита галерея в місті Марбелья, де в липні 2022 р. відбулася виставка сучасного українського мистецтва «Fіrt for Freedom». На виставці було представлено роботи 15-ти майстрів і майстринь, які працюють у різних художніх техніках і видах мистецтва: скульптури Н.Білика, світлини фешнфотографа І.Цюпки, неймовірні витинанки Д.Альошкіної та ін. У відомій міжнародній виставці Венеційська бієнале Україна бере участь із 2001 року. У 2022р. наша держава експонувала тут картини М.Примаченко , дивом урятовані від пожежі, що знищила Іванківський музей унаслідок влучання ворожого снаряда. А ще в межах бієнале відбулася виставка «Це Україна: Захищаючи свободу», на якій були представлені роботи сучасних українських художників та художниць: Є. Белорусець, М.Кадана, Л.Хоменко.
Також за кордоном часто проводять виставки й промотури з метою популяризації українського народного мистецтва: Тиждень петриківського розпису у Брюсселі, Міжнародні тижні культури в Лейпцизі тощо.
А тепер завітаймо в Національний музей декоративного мистецтва у Києві. Тут можна відвідати чимало виставок
і майстер-класів, побачити неймовірні колекції народного одягу, писанок, декоративного розпису, витинанок, художніх
виробів із кераміки, дерева, художнього скла, порцеляни та багато іншого. Безцінними скарбами музею є твори народних художниць К.Білокур, М.Примаченко, М.Тимченко. У залах музею також влаштовують індивідуальні й колективні виставки робіт сучасних майстрів і майстринь.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.108-110
2.Основні поняття: свята, виставки, конкурси, музеї, галереї.
3.Практична робота. Створи за алгоритмом стилізовану композицію "Коляда" або виконай малюнок за своєю уявою.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 09 грудня 2024
Тема уроку: Танцювальні та портретні стилізації.
Сучасне мистецтво в житті людей
Портретні форми відомі ще з архаїчних часів, про що свідчать наскельні малюнки і статуетки, які уособлювали символічні
зображення людини. Шедеврами мистецтва Давнього ǣгипту і Давньої Греції є скульптурні портрети у гробницях фараонів
та поховальні фаюмські портрети І- ІІІ ст. В епоху Середньовіччя створювали винятково релігійні сюжетні композиції, у яких зображення людини мало відповідати церковним канонам. На думку мистецтвознавців, портрет як жанр образотворчого мис-
тецтва сформувався в добу Відродження у творах славетних майстрів Леонардо да Вінчі, Сандро Боттічеллі, Рафаеля Тіціана, А.Дюрера. Саме тоді з'явилися групові портрети, погрудний портрет, поясний, на повний зріст тощо. У ХVІІІ ст. популярності набули парадні живописні портрети, яким притаманні вишуканість образів та високий рівень художніх технічних прийомів. Цей період характеризується творчістю англійських майстрів Дж. Рейнолдса, Т. Гейнсборо, Дж. Ромні, Дж. Гопнера та ін. Із ХIХ століття, коли зародилася й почала активно розвиватися фотографія, художники взялися шукати нові шляхи, методи й манери зображення в портретному жанрі. Вони писали свої твори з більшою свободою, узагальненням і стилізацією.
Характерні ознаки стилізованого портрета: лаконічність, спрощений чіткий контрастний малюнок на основі штрихів,
плям, ліній. Стилізацію в портреті видають не тільки форми, а й кольори у ньому простежуються абстрагування, загострення
уваги на окремих деталях. Стилізовані портрети є в творчості А.Матисса, В.ван.Гога, П.Пікассо та інших відомих митців.
У творчості українських майстрів XIX - XX ст. теж трапляється стилізований портрет. Художники ніби проникають за межі предметності в зображенні моделей до ліній, фігур, чистого кольору.
Роботи відомого українського художника О. Богомазова
У сучасному світі стилізовані портрети можна побачити буквально на кожному кроці: на логотипах, плакатах, рекламних оголошеннях, афішах тощо. Стилізований портрет характерний для шаржу у якому митець чи мисткиня досягає комічного ефекту завдяки перебільшенню певних рис тієї чи іншої особи, водночас зберігаючи подібність з об'єктом зображення.
Поради від маȗстрам та маȗстрині: для створення стилізованого портрета необхідно спочатку виконати ескіз голови із більшим чи меншим ступенем деталізації рис обличчя. Далі треба стилізувати зображення, підкресливши характерні особливості моделі.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.100-103 2.Основні поняття: стилізація в портретному жанрі, стилізований портрет, шарж.
3.Практична робота. Переглянути відео та створити стилізований графічний портрет або малюнок за своєю уявою.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 02 грудня 2024
Тема уроку: Електронне аранжування та цифрова стилізація.
Сучасне мистецтво в житті людей
Стилізовані зображення тварин поширені на інтер'єрних картинах, у книгах, на гербах, у піктограмах, але найбільше у творчості народних майстрів та майстринь, які втілюють фантастичні образи химерних істот і диво-звірів у декоративних розписах, витинанках, керамічних фігурках, килимах, іграшках тощо.
Стилізація в зображенні тварин є улюблений прийом художнього перевтілення в роботах багатьох зарубіжних митців і мисткинь. Одним із найпопулярніших персонажів їхніх творів є кіт.
Кажуть, що відомий австрійський художник Густав Клімт дуже любив котів, тож у його майстерні вони почувалися при-
вільно. Митець охоче зображував цих тварин у своїй звичній манері, прикрашаючи розписами й орнаментами. Англійський художник Луїс Вільям Вейн уславився завдяки численним антропоморфним зображенням котів, кішок і кошенят.
Сучасна литовська художниця Норвіль Довідоніте, яка працює під псевдонімом Nora, малює котів аквареллю й чор-
нилом. Її роботи зачаровують кумедними виразами котячих мордочок і дарують позитивні емоції. Знаменитий японський художник Утагава Кунійосі творив у стилі укійо-е. Цей жанр гравюри та малюнка, де зображували буденне життя людей і краєвиди, сформувався в Японії у XVII столітті.
Шедеври образотворчого мистецтва часто копіюють. Майстер, який пише копію, працює дуже ретельно, намагаючись передати кожну, навіть найдрібнішу, деталь, тому таку картину іноді складно відрізнити від оригіналу. А деколи художники створюють власні роботи на основі творів інших митців, і таке копіювання називають реплікою.
Сучасна болгарська художниця Веселка Велінова розробила артпроєкт, метою якого було написати серію картин із котами в різних стилях, аби передати художні ідеали й технічні підходи відомих майстрів. Досить часто репродукції відомих творів мистецтва можна побачити в приватних оселях, різноманітних установах і громадських закладах, у книгах та альбомах. Це копії, створені за допомогою цифрових технологій. Професійні репродукції створюють із застосуванням спеціальної апаратури за допомогою техніки налаштування освітлення та фотообладнання оригінальне полотно переносять у цифровий
формат. Більшість копій виготовляють завдяки фотодруку. Сьогодні ти, як і твої друзі, активно використовуєш смартфон або планшет для обробки будь-якого малюнка чи репродукції відомої картини за допомогою комп’ютерних програм. Зокрема, всі можуть легко створити стилізацію на основі комп’ютерної графіки. Американська художниця-ілюстраторка Джой Кемпбелл вже четвертий десяток років створює свої ілюстрації олією, пастеллю та акрилом. Вона малює різних звірів, але найулюбленішою темою є коти.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.92-95
2.Основні поняття: стилізована анімалістика, фотодрук, репродукція, репліка.
3.Практична робота: Створення анімалістичного стилізованого зображення "Дивозвірі" або малюнок "Мій домашній улюбленець".
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 25 листопада 2024
Тема уроку: Подих імпровізації та творчості в мистецтві.
Сучасне мистецтво в житті людей
На минулому уроці ми ознайомилися з характерними рисами декоративного живопису загалом та особливостями де коративного пейзажу зокрема. Сьогодні ж розглянемо декоративний стилізований натюрморт 3 один із наймолодших піджанрів малярства та графіки.
Натюрморт як самостійний жанр остаточно сформувався і досяг найбільшого розквіту в XVII ст. у творчості голландських та фламандських художників. Перші декоративні натюрморти з·явилися значно пізніше 3 на рубежі XIX-XX ст., коли нове покоління майстрів почало активно експериментувати з кольором та формою. Завітаймо на виставку декоративних натюрмортів, які давно визнані світовими шедеврами цього жанру.
Одним із найвідоміших живописців в історії мистецтва є нідерландський художник ХІХ ст. Вінсент ван Гог. У його доробку є твори різних жанрів, зокрема й знамениті натюрморти з улюбленими соняшниками, які стали своєрідним символом творчості митця. На одній із картин зображено блідо-жовту вазу на тлі жовтого столу та соняшників, що створює ілюію присутності «світла у світлі». Геніальний і неповторний 3 саме так називають видатного іспанського художника ХХ ст. Пабло Пікассо. Митець, який створював унікальні за задумом та втіленням роботи, писав і декоративні натюрморти з зображення об'єктів з акцентом на чіткі геометричні форми, колір та фактуру. Новаторське осмислення натюрморту помітне і в творах французького майстра ХІХ- ХХст. Анрі Матісса. У своїй картині «червоні рибки» художник застосував спрощену манеру зображення деталей, яка відвертає увагу від форм і концентрує її на кольорах «мертвої природи», викликаючи асоціативні уявлення й думки.
Відомий український художник початку ХХ ст. Казимир Малевич тривалий час експериментував із різними техніками та стилями. У натюрморті з фруктами митець використав товсті чорні лінії для обведення монохромних кольорових плям, загострюючи увагу глядачів на геометричних формах. Для декоративних натюрмортів українських майстрів та майстринь характерна багата палітра кольорів у поєднанні з простими формами та цікавими композиційними рішеннями, а також виразні етнічні мотиви. Серед українських художників другої половини ХХ століття, які писали декоративні натюрморти олією, виділяються Володимир Патик та Роман Сельський. У їхніх роботах яскраво виражені характерні особливості львівської малярської школи. Українські художники та художниці часто зображують соняхи. Ці квіти здавна вважали символом любові до Батьківщини.
Поради від майстрів та маȗстринь: у декоративному натюрморті використовують прийоми стилізації, спрощення форми та кольору, прикрашання із додаванням деталей або кольорів, не властивих реальним предметам, а також перетворення предмета на мотиву орнаменту.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.84-87
2.Основні поняття: декоративний натюрморт, стилізований живопис, декоративна композиція.
3.Практична робота: Створення стилізованого натюрморту «Соняхи».
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 18 листопада 2024
Тема уроку: Різнобарвність звуків та кольорів.
Сучасне мистецтво в житті людей
Продовжуємо нашу мистецьку мандрівку, аби дізнатися більше про характерні риси та засоби виразності, притаманні деко ративному живопису. Створюючи художній образ, людина не відтворює оточуючій світ з фотографічною точністю, а виражає своє ставлення, та погляд на дійсність. Передає емоційне сприйняття, для чого перетворює його за допомогою засобів художньої виразності. Творчо переробляючи природні форми в художні образи декоративного мистецтва до певних узагальнень за допомогою ряду умовних засобів, спрощення малюнку, форми, кольору, об'єму, називається стилізацією. У декоративно-прикладному мистецтві виявлення типових рис спрямовується на створення узагальненого декоративного образу
Декоративне трактування форми предмета - це процес активного відбору найбільш суттєвих особливостей форми, свідома відмова від усього другорядного, синтез пластичної форми з елементом орнаменту. Ступінь стилізації природної форми залежить від того, для чого цю форму стилізують. Рівень стилізації однієї й тієї ж природної форми буде різним для декоративної композиції виконаної фарбами на папері (розпис) та витканий орнамент на килимі.У декоративному зображенні, на відміну від реалістичного, відсутні тіні, об'ємність, рефлекси, перспектива тощо.
Для декоративного живопису характерними є: Стилізація форм (спрощен-
ня та узагальнення) трансформація форм і пропорцій (перетворення, окру-
глення, витягування, зменшення чи збільшення, зміна конструкції) символічність та площинність зображення; відсутність перспективи; використання фактури, текстури, орнаментальності в зображенні. На зламі XIX-XX cт. чимало художників захопилося пошуками нових форм і прийомів у мистецтві. Характерними рисами живопису того часу стали декоративність, плавність ліній і округлість форм або, навпаки, геометричність і абстрактність, відмова від другорядних деталей та максимальна концентрація на головному об'єкті зображення.
Пейзаж - жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. Слово пейзаж - французького походження, воно означає "місцевість". Пейзажі бувають різними. Пейзажі на яких зображено море, називаються марина, а ті, на яких зображені мальовничі види, - ведута. Пейзажі сучасних міст отримали назву урбаністичних (від латинського урбанус - міський) Пейзаж може доповнюватися постатями людей і тварин, навіть цілими сценами, але головним "героєм" у ньому завжди залишається природа.
Зразки декоративного пейзажу є в творчій спадщині відомих майстрів ;I;2;; ст. М Жука, А Ерделі, К.Малевіча, Ю.Химича, Г.Синиці Декоративні пейзажні композиції створюють і сучасні митці та мисткині: А.Криволап, О.Юрченко та інші. Особливої уваги заслуговують здобутки народних художниць К. Білокур, М.Приймаченко. Їхні роботи відомі в усьому світі як шедеври декоративного живопису.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.76- 79
2.Основні поняття: декоративний пейзаж, стилізований живопис, декоративна композиція.
3.Практична робота: переглянути відео, створити декоративний стилізований пейзаж. Або за своєю уявою в іншій техніці.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Заняття 11 листопада 2024
Тема уроку: Багатство голосів і барв.
Сучасне мистецтво в житті людей
Сьогодні ми познайомимось із майстрами та майстринями декоративного мистецтва, аби дізнатися більше про особливості їхньої творчої діяльності. Наша мандрівка передбачає кілька зупинок.
Перша зупинка Ковальство. Бронзоливарне виробництво в Україні, як довели археологи відоме ще з трипільських часів (IV-II тисячоліття до н.е.). Традиції видобування руди збереглися в Україні від Київської Русі. Давньоруські ковалі були обізнані з технологічними прийомами кування, зварювання і термічної обробки металів. Вони виготовляли знаряддя праці, кінську збрую, наконечники списів, сокири, кольчуги та різноманітні речі господарського призначення. На Русі існувало понад 16 ковальських ремесел. Високого розвитку досягла також обробка кольорових металів: міді, бронзи, срібла, золота. Ювелірні вироби давньоруських майстрів відзначалися мистецькою витонченістю і досконалістю малюнків. Археологи, крім готових виробів, знаходять значну кількість ливарних формочок для виготовлення прикрас. Традиційні ювелірні технології в Київській
Русі: карбування, тиснення, штампування, чернь, зернь, скань. Художні вироби з металу широко використовуються в оформленні інтер'єрів, садиб, міських вулиць, експонуються на виставках тощо. Наприклад, технікою лиття та холодного
кування виготовлялося чимало речей утилітарного та декоративного призначення: палиці,люльки,ключі, гольники, застібки, пряжки, стремена. З міді, бронзи, латуні відливалися гармати, дзвони, посуд тощо. Посуд, свічники, каламарі виливали переважно у великих містах: Києві, Львові та в деяких невеличких містечках Придніпров'я, особливо Лівобережжя. Цехові ремісники виготовляли переважно дорогоцінний посуд, коштовну зброю, кінську збрую. Народні ж майстри займалися виробництвом саме ужиткових речей для широких верств населення. Майстри Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгорода продовжують традиції давніх ковальських ремесел у своїх декоративних решітках, свічниках- підставниках тощо. Народні майстри Косова працюють в руслі гуцульських традицій, виготовляють бартки, лускоріхи, гудзики, люльки, персні, оздоблюють металом вироби з дерева, шкіри (пояси-череси, гаманці, сумки). Нині провідними підприємствами, що
займаються виготовленням сувенірно-подарункових виробів з металу, є фабрики та комбінати Черкас, Мукачева, Одеси, Вінниці, Кіровограда, Хмельницького та багатьох інших міст. Робота з металом завжди вважалася одним з важких і мужніх видів ремесла.
Друга зупинка Декоративна обробка металів. Це мистецтво відоме ще з античних часів. Найбільш складним є ручне різьблення - власне художнє гравіювання. Виконують його також і механізованими способами за допомогою бормашини, алмазів, механічного фотогравіювання (ударного гравіювання фотосвітлин), гравіювання травленням. Сучасне лазерне гравіювання (маркування) - досить поширений вид оформлення рекламної та сувенірної продукції в промислових масштабах.
Майстри та майстрині створюють рельєфи на листовому металі за допомогою спеціальних інструментів 3 чеканів (карбівок), молотків тощо, поклавши заготовку на пеньок, повсть, товсту гуму. Техніку карбування застосовують у процесі виготовлення декоративних панно, посуду, різноманітних ювелірних прикрас тощо.
Третя зупинка Гутництво. Гутництво - виготовлення виробів із скла - було відоме в Україні понад тисячу років.
Точний час його виникнення не встановлено, але в скіфських похованнях уже знаходять намиста із скла із вкраплюванням різнокольорових барвників. Назва промислу походить від слова "гута", що означає скловарну піч. В "Слові о полку Ігоревім" згадується виріб із скла стекляниця. Вироби із скла були не буденними речами, вони використовувалися як святкові
мистецькі прикраси. Це був не тільки посуд, а й декоративні іграшки: півники, зайчики, баранці, а також різні свічники, намисто. Ремісники володіли різними прийомами: видування, орнаментування, кольорового забарвлення скла. Нині гутницькі промисли - рідкісне явище в Україні. Відомі три осередки: один в Івано-Франківській області і два на Львівщині. Мистецтво виробів зі скла здавна поширене в Італії, Іспанії, Німеччині, ȅехії. Найбільш популярним стало богемське скло, яке виготовляють за старовинними технологіями в Богемії (історична область у Чехії). Американський художник-дизайнер Луїс Комфорт Тіффані здобув міжнародне визнання завдяки вишуканим художнім виробам із кольорового скла.
Четверта зупинка Лозоплетіння. Україна славиться багатими традиціями плетіння з різноманітної еластичної сировини: лози, кори деяких порід дерев (липи, берези), верболозу тощо. Улюбленим матеріалом майстрів і майстринь здавна була лозина, яка добре гнеться, розщеплюється та поєднується з іншими матеріалами. Найбільш поширені вироби з лози - кошики, тарелі, взуття, меблі. Залежно від форми конкретного виробу і творчого задуму, використовували круглі, стругані чи уздовж розщеплені лозини, у природному вигляді або пофарбовані. Найвідомішим осередком лозоплетіння в сучасній Україні є село Іза на Закарпатті. Майстри та майстрині передають секрети свого ремесла з покоління в покоління і не перестають дивуватисправжніми шедеврами, створеними зі звичайної виноградної лози.
П'ята зупинка Писанкарство. Ще одним унікальним явищем у декоративному мистецтві України є розпис великодніх яєць - писанок. Українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу . Якщо за часів язичництва писанку розписували до свята Весни , то за християнства – до Великодня , свята Воскресіння Христового . У словя’н яйце було
початком всього , прообразом космосу . Вони вірили , що весь світ подібний до великого яйця : шкаралупа – це небо , плівка – хмари , білок – вода , жовток – земля . Символіка яйця як зародку нового життя також перегукувалася із символікою сонця , якому поклонялися предки українців , вбачаючи в цьому небесному світилі запоруку відродження природи і життя .
В залежності від регіону існують відмінності в композиції декору, кольоровій гамі, поділі поверхні писанок. Численні хрести та перехрещення символізують родючість , кільця та прямі лінії в свідомості наших предків асоціювалися з чоловічим та жіночим началами, кольорова гама відображала навколишню природу. У багатьох народів світу й дотепер існує звичай використовувати яйця у Великодніх святкуваннях, але вони переважно роблять крашанки ( тобто, варені яйця, зафарбовані в
один колір ). В Україні ж писанкарство досягло найвищого рівня свого розвитку і стало кремим видом мистецтва , а писанка – одним з культурних символів України.
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник електронний підручник стор.67- 71
2.Основні поняття: ковальство, гравірування, карбування, гутництво, лозоплетіння, писанкарство.
3.Практична робота. Переглянь відео, створи мотанку - оберіг для захисника або виріб за своїм задумом.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту: аlpalpua@gmail.com
Уважно ознайомитись з презентацією
Сучасне мистецтво в житті людей
Заняття 27 травня 2024
Тема уроку: Зустрічі мистецтв у кіно. Підсумковий урок.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Як вам вже відомо, всі види мистецтва розподіляють за жанрами, проте в кожному з них — музиці, живописі — цей поділ специфічний. У кіно немає єдиного загальноприйнятого набору жанрів (як, наприклад, у живописі), за яким можна було б точно класифікувати всі кінофільми. Крім того, більшість художніх кінофільмів можна сміло віднести до більш ніж одного жанру.
Художник-постановник утілює літературну основу фільму та задуми режисера; розробляє ескізи декорацій
та планує їх виготовлення; підбирає реквізит, меблі; вибирає місця зйомок; бере участь у відборі дублів; опікується графічним оформленням фільму, зокрема створенням титрів, заставок.
Художник-костюмер виготовляє костюми: працює із художником-постановником,режисером-постановником, звукорежисером, світлодизайнером, гримером та акторами; вивчає історичні особливості одягу різних епох, народів; орієнтується в моді.
Художник-розкадрувальник (графічний дизайнер) допомагає режисерові та художнику-постановнику втілити їхні ідеї у конкретні художні роботи для виробництва.
Художник-гример розробляє кожному персонажу грим відповідно до образу, знає всі тонкощі мистецтва гримування, здатний змінити образ актора, застосовуючи макіяж, складний спеціальний грим; створює портретний, характерний, фантазійний грим; накладає перуки, вуса; імітує ефект старіння людини.
Художник-декоратор спеціалізується на створенні зовнішнього образу кожного епізоду та оформленні елементів сценографії; втілює художні ескізи в об’ємних декораціях, працює над створенням сценічного інтер’єру загалом та його окремих елементів.
Реквізитор разом з артдиректором та виробничим дизайнером шукає відповідні для зйомок майданчики, предмети інтер’єру; розставляє меблі і реквізит (килими, лампи, книжки), займається художнім оформленням знімальних та сценічних просторів; обслуговує репетиції меблями, предметами реквізиту тощо; виконує дрібний ремонт предметів реквізиту під час репетицій
Декорації — найважливіший елемент кіно. Режисура, сценарій та акторська гра — вся дія відбувається на тлі декорацій. Декорації створюють за допомогою живопису, графіки, архітектури, освітлення, сценічної техніки, проєкції та інших виражальних засобів.Ти вже знаєш, що художники, які беруть участь у про-цесі створення фільму, розробляють і кіноафіші.
Уважно ознайомитись з презентацією
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник і презентацію. Розділ.Мистецтво традицій та сучасність (електронний підручник)
2.Основні поняття: декорації, кіноафіша, професія художника в кіномистецтві.
3.Практична робота: Створення ескізу костюма, зачіски для героя або героїні улюбленого фільму можна епізод до фільму (власний вибір).
4.Виконати підсумковий тест.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 20 травня 2024
Тема уроку: Завершення в кольорі сюжетної композиції "Місто майбутнього".
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
МИСТЕЦЬКА АБЕТКА
Рівновага - один із способів гармонізації форм, що ґрунтується на застосуванні зорової пропорції різних елементів малюнка.
Перспектива - це зображення простору та предметів на площині для створення уявних глибини та об'єму.
Композиція - це процес створення художнього твору, пошук гармонійної взаємодії його частин.
Отже, закінчи у кольорі свою роботу. Зверни увагу на кольорове рішення малюнку, на виділення кольором композиційного центру, правила лінійної перспективи у твоїй роботі та надання зображенням на передньому плані виразності яскравішими фарбами.
Для розфарбовування ти самостійно можеш обрати:
художні матеріали для передачі кольору (гуашеві чи акварельні фарби, кольорові олівці, фломастери)
художню техніку, якщо працюєш з фарбами («по-сухому», змішану техніку - доопрацювання деталей переднього плану графічними матеріалами);
кольорову гаму своєї роботи.
Працюй у гарному настрої, з натхненням , уважно та охайно. Робота, виконана із задоволенням, принесе задоволення і глядачам
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник. Розділ.Мистецтво традицій та сучасність. (електронний підручник)
2.Опорні поняття: сюжет, композиція, дизайн.
3.Завершити в кольорі підсумкову композицію "Місто майбутнього".
Техніка виконання малюнка фарби з доопрацюванням графічними матеріалами.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 13 травня 2024
Тема уроку: Підсумкова сюжетна композиція "Місто майбутнього".
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Кожен з нас колись замислювався: «Яке очікує нас майбутнє, який шлях розвитку цивілізації обере людство?» Кожна людина уявляє майбутнє по-різному. Одні вважають, що розвиток технічного прогресу буде неймовірним, тому й місто бачать в удосконалених технологіях, тобто техногенним.
Інші думають, що технічний прогрес піде шляхом розвитку органічних технологій, тому уява підказує чудернацьке поєднання живої природи і техніки, отже, майбутнє за біонікою.
Однак навіть найвигадливіші образи міста і тварин, машин і краєвидів, які ми можемо собі уявити, виникають із уже колись нами побачених і добре відомих образів. Адже неможливо намалювати те, чого ти ніколи не бачив, та про що не маєш жодної уяви. Лише оточуюча нас дійсність може стати відправною точкою для нашої уяви. Природа — джерело ідей, оскільки її форми настільки різноманітні і незвичайні.
На створення міста майбутнього може надихнути будь-що: сучасні архітектурні споруди і середньовічні замки, гірські вершини і альпійські долини, художні, фантастичні твори, казки тощо. Але все ж таки найкраще джерело для фантазії — природа. Форми деяких найпростіших істот нагадують зорельоти або фантастичні будівлі, тварини і рослини — чудернацьких істот. Тобі слід лише уважно придивитись до них.
Уява підказує нові міста, цивілізації, зустрічі з розумними формами життя з інших галактик. Режисери знімають фільми, письменники-фантасти вигадують світи, міжгалактичні мандрівки, машини часу, які б дали змогу побувати в майбутньому.
Сьогодні існує безліч фільмів, книжок, картин художників-фантастів, мультфільмів і комп'ютерних ігор, у яких показано безліч світів і образів майбутнього людства і інопланетних цивілізацій.
Спробуй також уявити, якими будуть міста майбутнього. У цьому тобі допоможуть не лише набутки фантастів. Зверни увагу на сучасні будинки. Архітектори створюють унікальні споруди, які ніби прийшли з майбутнього: дивні хмарочоси, мости і навіть рукотворні острови.
Те, що лише кілька десятиріч тому було неможливим і фантастичним, нині стало для нас буденним: літаки і машини, багатоповерхові будинки тощо.\
Підсумкова композиція «Місто майбутнього» має виконуватись за уявою, тому лише детально аналізує завершений варіант власної роботи на дану тему (особливості виділення композиційного центру та урівноваження всіх елементів композиції).
Інструкційна карта
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник. Розділ.Мистецтво традицій та сучасність. стор.91
2.Опорні поняття: дизайн, компонування ландшафт.
3.Створи сюжетну композицію "Місто майбутнього".
Користуйся нарисами та інформацією з різних джерел.
4.Роботу виконати за своєю уявою обо за інструкційною карткою (малюнок на 2 заняття)
Техніка виконання на вибір учня.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 06 травня 2024
Тема уроку: Створення подарунка (іграшка-сувенір, тощо) Прикладна діяльність.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Сувенір — це предмет, який слугує пам'ятним подарунком або нагадує про певну подію, місце, людину.
Сувеніри можна придбати або створити власноруч з природних або штучних матеріалів.
Основне призначення сувеніра — це річ на пам'ять. Вона може бути пам'ятним подарунком, який пов'язаний з відвіданими місцями, зустрічами з іншими людьми, подіями у житті — народженням дитини, отриманням нагороди, весіллям, новоселенням тощо.
Сувенір може бути суто декоративним виробом або бути корисною річчю, яку можна використовувати за її утилітарним призначенням (наприклад: шкатулки, керамічний посуд, плетені з лози кошики, вишиванки тощо).
Інструкційна карта
Домашнє завдання
1.Опрацювати навчальний матеріал і підручник на стор.158-165 Розділ.Створення подарунка. Ікебана. Іграшка. Сувенір.
2. Ознайомитись з теоретичним матеріалом та з принципами побудови сюжетної композиції. Використовуй абетки майстерності.
3.Опорні поняття: сувенір, дизайн, писанка, символіка.
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною картою та раніше переглянутого матеріалу.
Техніка виконання на вибір учня.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 29 квітня 2024
Тема уроку: Створення ескізу Великодньої листівки з використанням шрифту.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Листівка – це особливий вид поштової картки для відкритого листа.
Аналізуючи композицію листівок, можна зрозуміти , що вона буває розташована горизонтально чи вертикально. Іноді вона
повністю займає білий простір листівки, іноді частково. Важливу роль у композиції відіграє шрифтовий напис: «Зі святом!»,
«Вітаємо!», «З Новим роком!», «З Різдвом!». Це рівноправний композиційний елемент, який має своє місце і являє собою
цілісну пляму. Важливу роль у листівці відіграє шрифт. Шрифтова композиція, що розміщена абияк, без належної уваги до
того, як написано літери, зіпсує навіть найдосконалішу роботу
Уважно ознайомитись з презентацією
Інструкційна карта
Завдання
Пропоную виконати сувенір або вітальну листівку до свята "Великодня".
Зробіть приємне своїм рідним!
Матеріали в допомогу:
1.Майстер-клас «Пасхальний зайчик»
2.https://www.youtube.com/watch?v=jpyXB33Ekys
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.166)
2.Опорні поняття: поліграфія, дизайн, композиція, шрифт.
3.Використовуй абетки майстерності щоб виконати гарно роботу. Підручник стор.110
4.Виконати малюнок Великодньої листівки за власною уявою або за Інструкційною картою та зразками.
Техніка виконання довільна.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 22 квітня 2024
Тема уроку: Завершення в кольорі дизайнерської розробки "Дитячий майданчик"
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Для виконання цього завдання згадай особливості нашого сприйняття кольорів та їх сполучень у природі та навколишньому середовищі.
Для відтворення простору необхідно знати, що:
найближчі предмети і деталі композиції зображуються чітко , детально, об'ємно, з яскравим забарвленням; віддалені предмети - м'яко, узагальненно, площинно, з блідим забарвленням;
з віддаленням світлі предмети потрібно затемнювати, а темні - висвітлювати;
ближні предмети та деталі композиції багато кольорні, з віддаленням вони стають одноманітні, відтінки кольорів узагальнюються.
Виконуючи роботу в кольорі, треба зображувати колір такого відтінку, якого він набуває у порівнянні, у сукупності з іншими кольорами. Якщо спочатку провести спостереження "натури", стане помітним, що кольори контрастують між собою не тільки тому, що вони темні і світлі. Червоні ягоди на тлі зеленого листя виглядають особливо яскравими, а жовте осіннє листя на тлі синього неба світиться, як промені сонця: між цими кольорами виникає кольроний контраст. Згадаємо колірний спектр. Ми одразу ж помітемо: теплі і холодні кольори у кольоровому колі наче протистоять один одному. Таке протистояння спостерігається і між окремими кольорами. Так, протилежний червоному - зелений колір, оранжевому - синій, фіолетовому - жовтий. Ці кольори між собою утворюють колірні контрасти, ніби підсилюють один одного.
Колорит малюнка може виражати якусь ідею, настрій, допомагати у створенні яскравого художнього образу, що запам'ятовується надовго. Наприклад, якщо нам потрібно підкреслити у своєму малюнку веселий настрій , краще вибирати яскраву гаму з чистих кольорів. Ахроматичні (сірий, білий, чорний) і наближені до них кольори допоможуть відобразити сум, задумливість. У світлій гамі легше відобразити романтичний сюжет, і навпаки, темна гама пасує для відображення трагічних, драматичних сюжетів.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з презентацією та матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ.Розробка дитячого майданчика. стор.174
2.Опорні поняття: дизайн, кольорові сполучення, ландшафт.
3.Використовуй абетки майстерності про кольорові сполучення.
4.Виконати свою дизайнерську розробку "Дитячий майданчик" в кольорі.
5.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою, запропонованою на попередньому уроці.
Техніка виконання на вибір учня (олівці,фарби)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 15 квітня 2024
Тема уроку: Створення дизайнерської розробки "Дитячий майданчик".
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Дитячий майданчик - це ділянка, яка призначена для ігор та відпочинку дітей.
Тому вона повинна мати приємний естетичний клімат. Поділ її на функціональні зони вимагає доцільного розміщення та розмежування ділянок і об'єктів різного призначення (пісочниці, гірки, лавочки, гойдалки тощо). Норми і вимоги до дитячих майданчиків наводяться в спеціальній літературі для вихователів та вчителів фізичного виховання.
Дитячий майданчик зазвичай займає невелику територію. Тому, при виконанні дизайнерської розробки дитячого майданчика необхідно створити ілюзію більшого простору ігрової зони. Цьому сприяє наявність кривих, заплутаних доріжок; рослинність (дерева, кущі, газони); продумане розміщення великих об'єкті
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника. Розділ. Розробка ескізу будинку, інтер'єру, дитячого майданчика.
2.Опорні поняття: дизайн, екстер'єр, компонування, ландшафт.
3.Створи дизайн "Дитячого майданчика".
Користуйся нарисами та інформацією з різних джерел.
4.Використовуй абетки майстерності.
5.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою.
Техніка виконання на вибір учня.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Інструкційна карта
Заняття 08 квітня 2024
Тема уроку: Дизайн спортивного одягу.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
1.Опрацювати підручник. Розділ. Дизайн. (електронний підручник)
2.Опорні поняття: дизайн, фірмовий знак, товарний знак, розробка фірмового стилю.
3.Створи дизайн спортивного одягу. Користуйся нарисами та інформацією з різних джерел.
4.Використовуй абетки майстерності. Зверни увагу на передачу основних особливостей пропорційної будови чоловіка і жінки.
5.Техніка виконання на вибір учня.Роботу виконати за своєю уявою і алгоритмом.
Фото роботи завантажитим до журналу абор надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Матеріали для перегляду:
https://www.imena.ua/blog/future-clothes-part-1/
https://pershyj.com/p-malyunki-volinyanki-stali-printami-kolektsiyi-odyagu-foto-32926
Заняття 01 квітня 2024
Тема уроку: Дизайн. Завершення в кольорі емблеми класу спортивної команди.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Колористика.
Компонування кольорів.
Для чого потрібно компонувати кольори? Це роблять щоб простіше було вивчати кольори вченим, а в цьому є потреба у образотворчого мистецтва, медицини, мінералогії та в інших областях.
Першим прикладом систематизації кольорів являється спектральний круг І. Ньютона. Він з’єднав спектр у коло, а для плавності переходу додав поміж червоним і фіолетовим пурпуровий колір. З того часу (уже більше 400 років) даний кольорове коло визнається всіма як першооснова та символ гармонії.
Головною умовою гармонійності зображеного кола являється природне розміщення кольорів у порядку природного спектру. Взяти хоча б білий колір, який Ви бачите в центрі. При розкладанні його ми отримаємо усі решта спектральні кольори. Так само, якщо змішати усі ці кольори, то вийде сірий або чорний колір.
Правильне поєднання кольорів – одна з важливих складових довершеного образу і стильній композиції. Саме тому ми вирішили поділитися абеткою майстерності про кольорові сполучення.
1. Білий: поєднується з усім. Найкраще поєднання з синім, червоним і чорним.
2. Бежевий: з блакитним, коричневим, смарагдовим, чорним, червоним, білим.
3. Сірий – базовий колір, добре поєднується з примхливими квітами: фуксія, червоний, фіолетовий, рожевий, синій.
4. Рожевий – з коричневим, білим, кольором зеленої м’яти, оливковою, сірим, бірюзовим, ніжно – блакитним.
5. Фуксія (темно – рожевий) – з сірим, жовто-коричневим, зеленим лаймом, зеленої м’ятою, коричневий.
6. Червоний – підходить до жовтим, білим, бурим, зеленим, синім і чорним.
7. Томатно – червоний: блакитний, зелений м’ята, піщаний, вершково – білий, сірий.
Тріада – поєднання 3 кольорів
Під основними кольорами розуміють: червоний, синій та жовтий кольори. А оранжевий, блакитний та зелений кольори – складові або вторинні. Вони отримуються при змішуванні основних кольорів. Змішані кольори – решта кольорів, що отримуються при змішуванні кольорів одного з одним або з ахроматичними кольорами. Наприклад, коричневий, салатовий, рожевий тощо.
Поєднання 3 кольорів, що лежать на однаковій відстані один від одного. Забезпечує високу контрастність при збереженні гармонії. Така композиція виглядає досить живою навіть при використанні блідих і ненасичених кольорів.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник) опрацювати презентацію.
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.168)
2.Опорні поняття: кольорові сполучення, реклама, логотип, емблема, дизайн.
3.Завершити малюнок в кольорі, емблему спортивної команди класу.
Техніка виконання (змішана)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 18 березня 2024
Тема уроку: Прикладна діяльність. Розробка ескізу емблеми класу, спортивної команди.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Дизайн– ( англ. design) – задум, план, ціль, намір, творчий задум, проєкт і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва. І це все правильне тлумачення …. Існують такі основні види дизайнерської діяльності: промисловий дизайн, дизайн середовища, графічний дизайн,арт-дизайн.
Графічний дизайн спрямований на візуалізацію інформації, створення графічних знакових систем для оформлення журналів, телепередач, сайтів та графічних елементів для промислових виробів (етикеток, логотипів, емблем)
Художник який спеціалізується на оформленні навколишнього світу засобами графіки називають графічним дизайнером, який працює з вивісками, плакатами, емблемами, рекламними щитами, фірмовими знаками, які ми бачимо на кожному кроці.
Графічний дизайн - інтернаціональне явище, одна з його загальновживаних сучасних назв «viskom» - «візуальний комунікатор».
Графічний дизайн виконує три основні функції:
Надає емоційний вплив;
Інформує роз’яснює;
Допомагає компанії та її продукції виділитися серед конкурентів.
Умовне позначення певного поняття чи ідеї за допомогою зображення називається емблема
Зображення може містити в собі різноманітні графічні елементи, часом досить складні. Зазвичай емблеми використовуються для ідентифікації родів військ, футбольних і хокейних клубів, шкіл і університетів, конкурсів і фестивалів тощо.
Емблема має бути чіткою і контрастною у графічному вирішенні, щоб її можна було легко розпізнавати.
Важливою ознакою емблеми є її рекламна здатність – виразність, лаконічність, естетичність, оригінальність.
Емблемами завжди вписують в яку-небудь геометричну основу або їх поєднання.
Емблеми можуть бути плоскими і рельєфними.
Текст емблеми повинен бути коротким і простим, повідомляти про головне.
Колірне співвідношення слід виконувати обмеженою кількістю фарб, які б добре сполучалися. Колірне перевантаження сприяє створенню некрасивих і пишномовних емблем.
Кількісно кольорів використовується не більше чотирьох.
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
Інструктаж поетапності виконання практичного завдання:
1.Подумайте, які атрибути спорту доцільно обрати в якості елементів для створення композиції емблеми.
2.Гранично спростіть зображення обраних елементів композиції; пам’ятаючи, що емблема, як умовний знак, має бути виразною та надзвичайно ясною, без дрібниць, щоб добре сприйматися на відстані.
3.Скомпонуйте стилізовані елементи зображення на обраному форматі, оберіть оригінальне кольорове рішення.
Основні продукти графічного дизайну
Основні продукти графічного дизайну
Зразок емблеми
Інструкційна карта
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник) переглянути презентацію.
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.168)
2.Опорні поняття: реклама, логотип, емблема, дизайн.
3.За інструкційною картою або за своєю уявою розробити емблему спортивної команди класу (Завдання на 2 уроки)
Техніка виконання (фломастери, олівці, фарби)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 11 березня 2024
Тема уроку: Різні стильові особливості шрифтової грамоти. Вітальні листівки в різних стилях.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Шрифт, залежно від призначення, не лише прикрашає чи доповнює зображення, але створює настрій. Він є основою для всієї поліграфічної продукції, складовою типографіки – мистецтва добирати шрифт для поліпшення сприймання тексту.
Шрифт (від нім. «shcrift» - писати) – це графічний малюнок накреслень літер і знаків, складених у єдину стилістичну та композиційну систему. Зі шрифтом пов'язано виникнення писемності. Шрифтова композиція, що розміщена абияк, без належної уваги до того, як написано літери, зіпсує навіть найдосконалішу роботу.
Леттерінг – це створення нових дизайнерських шрифтів та в цілому дизайн написів. Для когось це хобі, для когось – робота. Каліграфія й леттерінг тісно переплітаються, найчастіше дизайнери та ілюстратори займаються обома напрямками роботи зі словом та текстом.
Отже, на вітальній листівці має бути небагато елементів (у тому числі і шрифтів), але жодного випадкового. Всі вони повинні гармонійно поєднуватись у виваженій композиції.
Художній шрифт - це своєрідний, окремий вид мистецтва. Він виник з появою писемності й існує донині. Ті, хто в старовину виготовляв рукописи, розуміли, що напис повинен легко прочитуватися й бути красивим. Прикрашаючи написані літери, зберігали їх вигляд. Ці вимоги до шрифту залишаються й тепер. Він повинен бути зрозумілим й художньо досконалим. Безглуздо, якщо літера після її прикрашання перестає бути сама собою. Це основні умови роботи з літерами.
Зразок шрифту
Зразок шрифту
Інструкційна карта
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник) переглянути презентацію попереднього уроку.
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.166)
2.Опорні поняття: шрифт, поліграфія, дизайн.
3.Використовуй абетки майстерності . Підручник стор.110
4.Виконати листівку з шрифтом за своєю уявою або за Інструкційною картою та зразками. Техніка виконання довільна.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 4 березня 2024
Тема уроку: Графіті - мистецтво вулиць. Виконання вправи у стилі графіті.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Графіті — мистецтво вулиць
Розуміння мистецтва у сучасному світі є достатньо суперечливим, проте наш час надає величезні можливості для творчого самовираження будь-кому. Твором може вважатися буквально все, навіть, здавалося б, зовсім дивні речі. Однак є напрям у сучасному графічному дизайні, який, можливо, найкраще відображає мінливу та парадоксальну суть сучасності — це графіті.
Його вважають альтернативним, часто забороненим видом мистецтва, за якого зображення чи написи розміщують на пласкій поверхні. Графіті з’явилося в Нью-Йорку, коли підліток із Вашингтона Хайтс Деметрівс першим почав малювати власний творчий псевдонім ТАКІ, додавши до нього номер своєї вулиці, на станціях і стінах підземки. Це було наприкінці 60-х років минулого століття. Народ швидко підхопив цю ідею, почав придумувати собі імена і писати їх хитромудрими шрифтами. Писати стали всі. Й розписували все: стіни, підземку, паркани, мости, сміттєві баки. Також через деякий час на стінах Нью-Йорка поширились різні написи. Так з’явилися райтери — так називають художників графіті . Сьогодні графіті вже не просто метод самовираження — це насправді окремий напрям мистецтва, в якому є свої правила, видатні особистості та течії. Так, наприклад, розрізняють «гангстерський стиль», який трапляється у великих містах, він відрізняється особливою каліграфією; нью-йоркський стиль, або «хіп-хоп», тісно пов’язаний з цим музичним напрямом; і навіть політичне графіті, яке має подобу гасла. Сьогодні створення найпростішого графіті-малюнка містить у собі безліч нюансів — від вибору відповідної стіни до самого процесу, що поєднує всі прийоми професійних художників. Це й підготовка матеріалу (поверхню часто доводиться ґрунтувати), й створення ескізу (для цього райтери користуються крейдою або маркером), і, власне, малювання балончиком. І лише наприкінці робиться контурне окантування малюнка. Все це іноді триває майже три дні й потребує трьох-чотирьох балончиків з фарбою!
Уважно ознайомитись з презентацією
Варіанти шрифтів
Варіанти шрифтів
Варіанти шрифтів
1.Ознайомитися з матеріалом підручника (елекронний підручник) переглянути презентацію.
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.168)
2.Опорні поняття: графіті, шрифт, дизайн.
3.За інструкційною картою або за своєю уявою виконати слово в стилі графіті.
Техніка виконання (фломастери, олівці, фарби)
Фото виконаного завдання завантажити до жуврналу або надіслати на пошту:
alpalpua@gmail.com
Заняття 26 лютого 2024
Тема уроку: Мистецтво графіки. Виконання вправи у стилі графіті.
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Виконати класифікацію стилей графіті - задача не з легких. Культура вуличного малюнка блискавично розвивалася протягом 50 -ти років, в порівнянні з іншими видами мистецтва і це дуже швидко. Про перші види граффіті, вік яких сягає ще часів Римської імперії і других древніх держав, казати як про вид мистецтва не можливо. Вони не мали ніяких стилей та не несли естетичного значення. Але 20- му столітті графіті набули популярності та стали самостійним засобом творчого самовираження. Ось так і стали з'являтися різновиди і стилі, бо кожен райтер хотів показати свою індивідуальність, особистість та відрізнятися унікальністю від інших. Оскільки все розпочиналося в Нью-Йорку, то всі основні види і стилі народжувалися і розвивалися там. На сягодення нараховуємо велику кількість класифікацій, котрі повинен розрізняти знавець хіп-хоп культури. Від базових тегів і throw-ups складних видів wildstyle .
Tagging
Tag - це підпис художника, яку він залишає на своєму великому малюнку, або просто на стіні чи на вагоні потягу. Теги отримали своє широке розповсюдження в 70 -х і до теперешнього часу залишаються невід'ємною частиною графіті, тому як якісний та унікальний тег є брендовим знаком художника, завдяки якому його роботи легко впізнають.
Стилі графіті
Стилі графіті
Домашнє завдання
1.Ознайомитися з матеріалом підручника (елекронний підручник) переглянути презентацію. Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.168)
2.Опорні поняття: шрифт, поліграфія, дизайн.
3.За інструкційною картою або за своєю уявою написати слово чи своє ім'я шрифтом 3d.
Техніка виконання (фломастери, олівці, фарби)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 12 лютого 2024
Тема уроку: Завершення в кольорі тематичного плакату на екологічну тематику
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Графічний дизайн .Плакат.
У наш час плакат став чи не найпомітнішим видом графіки. Плакати можна побачити в школі, на вулиці, на стадіоні. Вони бувають навчальні, політичні, сатиричні й рекламні. Але для всіх їх різновидів характерні загальні риси: чіткість, виразність, узагальненість образів. Пояснюється це тим. Що плакати розраховані на швидкий, миттєвий вплив.
Плакат не може бути в’ялим. Повсякденним, звичайним. Якість плаката в значній мірі залежить від того, на скільки яскраво і переконливо виражена в ньому ідея, заради якої він створений.
Досягається все це за допомогою «Дизайну»
Дизайн (від англ. design — задум, проєкт, креслення, малюнок) — це процес і результат художньо-технічного проєктування предметів в просторі, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища можливостям і потребам людини.
Одним із дієвих засобів виховання людей і заклику їх до збереження загальнолюдських цінностей є – плакат.
У плакаті допустимо свідоме перебільшення і загострення образу. Плакатам властива символіка (вираження ідеї і поняття за допомогою умовних знаків — символів) і оригінальне композиційне та кольорове вирішення теми.
У результаті зміни факторів навколишнього середовища людина була змушена почати пристосовуватися з метою збереження свого здоров’я і самого життя в умовах, що склалися. У зв’язку з цим активно почала працювати Всесвітня програма охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів землі, прийнята в ООН. Сьогодні зрозуміло, що природа не зможе існувати, якщо ми всі разом, усі мешканці Землі, не докладемо зусиль, щоб її охороняти і зберігати.
В плакатній композиції наочно виконують свою роль к о н т р а с т и, насамперед колірні, к о н т р а с т и малого і великого.
6 секунд щоб заволодіти увагою (5 основних складових плакату): заголовок, стислість, контактна інформація, гра кольору, ай стопер.
У плакатному мистецтві величезна роль належить символіці кольору й умовним символам, позначенням певного поняття, явища, ідеї. У символіці кольору міститься його прихована здатність викликати емоції глядача.
Основний колір завжди має бути пов'язаний зі змістом адже він народжується зі змісту, з його головної ідеї і має пронципове значення. В колірну композицію включаються один, два або три кольори (рідко більше) однієї сили тону.
При всій лаконічності формальних засобів плакатний образ має сприйматись одразу, узагальнено і водночас багатозначно.
Основний колір завжди має бути пов'язаний зі змістом адже він народжується зі змісту, з його головної ідеї і має принципове значення. В колірну композицію включаються один, два або три кольори (рідко більше) однієї сили тону.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник)
Розділ. Прикладна графіка - плакат. стор.168
2.Опорні поняття: плакат, контраст, виразність.
3.Використовуй абетку майстерності про кольорові сполучення.
4.Завершити в кольорі малюнок плакату (змішана техніка).
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 05 лютого 2024
Тема уроку: Завершення в кольорі малюнка "Будинок на лоні природи"
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Пейзаж для художника не фотографічне відображення побаченого а можливість передати своє ставлення, настрій, враження. Основним засобом виразності мальовничого пейзажу є колір, точніше - колорит - гармонійна мальовнича узгодженість в картині, її колірний лад. Колорит допомагає художнику передати перспективу, простір, стан погоди, сезон, час дня, настрій автора, його почуття, ставлення до зображуваного. Так, палітру початку і середини осені складають фарби з теплим основним тоном. Для зимової палітри характерні світлі відтінки блакитного, фіолетового, синювато-холодні, блискучі тони льоду, контрастибілого і чорного. Навесні природа одягається в ніжні і не дуже яскраві вбрання. Тому весняна палітра складається з м'яких пастельних тонів: рожевого, абрикосового, кремового, блакитного, світло-жовтого, охристого.Фарби літа - соковиті, яскраві і радісні. У палітру літа входять трав'янисто-зелені, червоні, малинові, сині, темно-жовті та оранжеві кольори з різноманітними складними відтінками.
Колористика. Компонування кольорів.
Для чого потрібно компонувати кольори? Це роблять щоб простіше було вивчати кольори вченим, а в цьому є потреба у образотворчого мистецтва, медицини, мінералогії та в інших областях.
Першим прикладом систематизації кольорів являється спектральний круг І. Ньютона. Він з’єднав спектр у коло, а для плавності переходу додав поміж червоним і фіолетовим пурпуровий колір. З того часу (уже більше 400 років) даний кольорове коло визнається всіма як першооснова та символ гармонії.
Головною умовою гармонійності зображеного кола являється природне розміщення кольорів у порядку природного спектру. Взяти хоча б білий колір, який Ви бачите в центрі. При розкладанні його ми отримаємо усі решта спектральні кольори. Так само, якщо змішати усі ці кольори, то вийде сірий або чорний.
Т. Юнг у XIX ст. доказав, що при фокусуванні червоного, синього та зеленого на одній точці через спеціальні фільтри та три лампи, результатом стане білий промінь.
Отже, закінчи у кольорі свою роботу. Зверни увагу на кольорове рішення малюнку, на виділення кольором композиційного центру, правила лінійної перспективи у твоїй роботі та надання зображенням на передньому плані виразності яскравішими фарбами.
Для розфарбовування ти самостійно можеш обрати:
художні матеріали для передачі кольору (гуашеві чи акварельні фарби, кольорові олівці, фломастери)
художню техніку, якщо працюєш з фарбами («по-сухому», змішану техніку - доопрацювання деталей переднього плану графічними матеріалами);
кольорову гаму своєї роботи.
Працюй у гарному настрої, з натхненням , уважно та охайно. Робота, виконана із задоволенням, принесе задоволення і глядачам
МИСТЕЦЬКА АБЕТКА
Рівновага - один із способів гармонізації форм, що ґрунтується на застосуванні зорової пропорції різних елементів.
Пейзаж - це зображення природи в образотворчому мистецтві.
Перспектива - це зображення простору та предметів на площині для створення уявних глибини та об'єму.
Композиція - це процес створення художнього твору, пошук гармонійної взаємодії його частин.
Малюнки за темою
Малюнки за темою
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник) та навчальний матеріал. Розділ. Дизайн середовища.
2.Опорні поняття: кольорові сполучення, рівновага, перспектива.
3.Виконати сюжетну композицію в кольорі "Будинок на лоні природи"
4.Роботу намалювати за своєю композицією (змішана техніка)
Фото роботим завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 29 січня 2024
Тема уроку: Створення дизайн проєкту "Будинок на лоні природи"
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Культурне середовище людини складалось по - різному. Це залежало від багатьох чинніків, першим і найголовнішим з яких було географічне розташування.
У давнину Центральних регіонах України здебільшого існували подвір'я, в яких хата і господарські споруди не були з'єднані між собою, тобто кожна будівля стояла окремо. Оскільки Україна досить багата на різноманітний будівельний матеріал, а тому хати будували з дерева, каменю, очерету, лози. Дах вкривали переважно соломою, зв'язаною у снопи, або просто розстеленою. Правильно вкритий солом'яний дах міг довго витримувати і рясні весняні та нескінченні осінні дощі, і зимову хуртовину, і літню спеку. Навіть у наш час де-не-де по селах ще збереглися хати з солом'яним дахом і плетеними стінами з лози, обмазаними глиною.
Своє житло українці розписували і ззовні, і зсередини. Найбільш поширеним був квітковий орнамент, але зображували вони і птахів - півнів, зозуль і казкових жар-птиць. Вікна теж оздоблювали різноманітними орнаментами, що робило хати гарними та охайними.
В українському фольклорі існує легенда про першу хату.
Ще в прадавні часи побудувала нечисть хату, та не здогадалася прорубати в ній вікна, через що в хаті було темно. Не знаючи, як бути, вона взяла мішок і почала носити мішком сонячне світло в хату. Принесе, випустить його, а світла в хаті нема й нема. На той час приходить Бог і питає нечисть, що вона робить. На що та відповіла, що збудувала хату, але в ній темно, як уночі, тоді як їй хотілося б, щоб у хаті було світло, як удень: «Скільки не стараюсь, скільки не ношу світла, а в хаті все одно пітьма». Господь і каже : «Подаруй мені цю хату, я вже цю справу залагоджу». Нечисть подарувала хату, бо їй набридло вже носити до неї світло. Тоді Господь зробив вікна - в хаті стало світло, і подарував її людям...
З того часу люди будують хати.
Роздивіться зразки традиційного українських селянських споруд. Можливо, вони підкажуть тобі нові ідеї оформлення роботи та кольорові рішення
На тему українського села багато не тільки створював вірші, а й писав картини Тарас Шевченко. Познайомся з його начерками на цю тему.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Т.Г.Шевченко
Зверни увагу на кольорове рішення малюнку, на виділення кольором композиційного центру, правила лінійної перспективи у твоїй роботі та надання зображенням на передньому плані виразності яскравішими фарбами.
Коли робота буде закінчена, перевір свої знання з цієї теми.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Які будівельні матеріали використовували українці у давнину?
Чим покривали дах?
Які елементи використовували для розпису будівель?
Що таке пейзаж?
Хто з відомих українських поетів писав живописні сільські пейзажі?
Що таке композиція?
Що таке рівновага у композиції?
МИСТЕЦЬКА АБЕТКА
Рівновага - один із способів гармонізації форм, що ґрунтується на застосуванні зорової пропорції різних елементів.
Пейзаж - це зображення природи в образотворчому мистецтві.
Перспектива - це зображення простору та предметів на площині для створення уявних глибини та об'єму.
Композиція - це процес створення художнього твору, пошук гармонійної взаємодії його частин.
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник) та навчальний матеріал. Розділ. Дизайн середовища.
2.Опорні поняття: дизайн, рівновага, пейзаж, композиція.
3.Виконати сюжетну композицію "Будинок на лоні природи"
4.Роботу намалювати за своєю уявою або за інструкційною карткою (змішана техніка)
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Інструкційна карта
Заняття 15 січня 2024
Тема уроку: Створення сюжетної композиції за мотивами народних традицій "Різдвяне надвечір'я ".
Діалог традицій і новаторство. Дизайн.
Сьогодні ми будемо створювати композицію «Різдвяне надвечір'я». Я пропоную вам спочатку ознайомитися з народними традиціями, які пов'язані зі святом Різдва.
- Релігійні свята вирізняються особливими традиціями. Дуже пишно і красиво відзначається в Україні Різдво Христове, котре припадає на 7 січня (25 грудня). У це свято духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день - незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос роджається - Славте його!». За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою. Напередодні свята, увечері 6 січня, сім'ї, які притримуються традицій, готують святкову вечерю з 12 пісних страв, головна з-поміж яких - солодка кутя.
- Вечеряти сідають, коли зійде перша зірка, вітаючи один одного словами « Христос роджається!». Після відзначення в колі родини, 7-8 січня свято «виходить на вулиці». У ці дні люди ходять в гості та діляться радістю з ближніми, співаючи колядки. У кожній родині до Різдва готували свіжину - ковбаси, окорок, печене м'ясо, холодець, інші традиційні українські страви. Родинна вечеря тривала допізна. Ніхто із присутніх не згадував сумних історій, бо це трапезування мало «очистити всіх од скверни і об'єднати злагодою та любов'ю». Надвечір село знову оживало - починалося масове колядування. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони заздалегідь вибирали ватага, міхонош, «козу», «пастуха з пугою». «Козу» зодягали у вивернутий вовною усередину кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Неодмінним атрибутом усіх колядницьких гуртів мала бути рухома зірка, яку носив ватаг («Береза»). Зірка пов'язана з євангельською легендою про Христа, чудесне народження якого провістила «вифлеємська зоря». Виготовляли зірку із решета, до якого прилагоджували «роги» та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, а всередину вставляли свічку, утворюючи щось на зразок «чарівного ліхтаря». Ці знання про свято Різдва потрібні нам для виконання творчої роботи. Давайте спочатку подивимося на композиції ваших ровесників на цю тему. Кожна з робіт дуже цікава. Проаналізуйте їх.
Домашнє завдання
1.Ознайомитися з навчальним матеріалом підручника (елекронний підручник) Розділ. Мистецтво у нашому житті.Вертеп.
2.Опорні поняття: святвечір, вертеп, зірка, колядка.
3.Виконати малюнок"Різдвяне надвечір'я"
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою (змішана техніка)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 25 грудня 2023
Тема уроку: Узагальнення вивченого матеріалу. Архітектура і місто.
Мистецтво у нашому житті
Кожна епоха має власне "художнє обличчя". Його можна розглядати і вивчати в історичному контексті: враховуючи звичаї та релігійні вірування народів, їхні переселення, технічні здобутки тощо. Усе це відобразилось у стилі, змісті, та формі творів мистецтва.
Згадаємо, стиль формується історично і притаманний усім видам мистецтва, але наочніше він виявляється в декоративно - прикладному мистецтві і в архітектурі. Стиль - це спільність образної системи, засобів художнього вираження, що характеризують мистецтво певного періоду. Основні: Античний, Романський, Готичний, Ренесанс, Бароко, Класицизм, Конструктивізм.
Відома приказка "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути", мабуть, найбільше стосується архітектури. Наше естетичне відчуття сприймає її як "безмовну, застиглу музику". Без архітектури неможливо уявити наше життя.
Архітектура - (від. гр. - головний будівельник, зодчий) - мистецтво проєктувати і будувати об'єкти, які оформлюють просторове середовище для життя і діяльності людини відповідно до призначення і естетичних поглядів суспільства. Будь - яку архітектурну споруду створюють їз врахуванням її функціональності, конструктивності і художньої виразності.
Функціональність.Архітектурні форми є невід'ємною частиною навколишнього середовища, які створюють для задоволення тих чи інших потреб людини. Тому за цільовим призначенням архітектуру поділяють на житлову, цивільну, (навчальні заклади, устнови), промислову (підприємства, електростанції, греблі), меморіальну (обеліски, тріумфальні арки), декоративну (альтанки, фонтани, павільони).
Конструктивність. Конструкція - це структурна основа, кістяк споруди, що надає їй цілісності, довговічності. За допомогою фундаменту, стовпів, стін і перекриття конструкція споруди замикає внутрішній простір і водночас утверджує якусь частину зовнішнього простору.
Художня виразність. Архітектурна споруда є результатом праці будівельника і творчого задуму архітектора. Конструкція, внутрішній простір, зовнішній вигляд мають бути носіями певної ідеї. Ідею втілюють за допомогою композиційних та образних засобів архітектури.
Виконай тест - перевір свої знання.
1.Ознайомитись з матеріалом підручника ( повторенння ) (елекронний підручник)
Розділ.Мистецтво унашому житті.
2.Опорні поняття: архітектура, стиль, конструктивність, виразність, функціональність.
3.Подивись презентацію, повтори раніше вивчений матеріал.
4.Виконай тест - перевір свої знання. ( одна спроба)
5.За бажанням, пропоную виконати реферат обо презентацію про один із стилів архітектури.
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 18 грудня 2023
Тема уроку: Прикладна діяльність. Дарунок від Святого Миколая.
Мистецтво у нашому житті
19 грудня святкують День Святого Миколая. Відомо, що Святий Миколай народився 280 року в Патері, лікійському місті в Малій Азії. Його батьки старанно і з любов'ю виховували свого єдиного сина, що зростав гарним хлопчиком, а, ставши дорослим, вирішив бути священиком. Отримавши спадок після смерті батьків, Миколай роздав його бідним. За переказами, він допомагав найчастіше таємно, особливо, тим, хто соромився просити.
Пізніше Миколай став єпископом міста Міри в Лікії, де збереглися, як легенди, численні розповіді про те, як він заступався за несправедливо засуджених. Миколая вважають покровителем дітей та заступником рибалок і моряків, усіх тих, хто потребує захисту.
У ніч з 18 на 19 грудня Миколай кладе подарунки слухняним, не лінивим, доброзичливим, чемним, вихованим, старанним дітям під подушку або в черевик біля порогу, а неслухняним — із натяком приносить різочки, які лишає у куточку.
Шанують святого не тільки в Україні. На честь Миколая в усьому християнському світі збудовано чимало храмів, до нього в молитвах звертаються мандрівники та подорожні багатьох країн.
Домашнє завдання
1.Ознайомитися з презентацією та матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ. Мистецтво у нашому житті. стор.104-108
2.Опорні поняття: дизайн, компонування, різдвяний вертеп, новорічні свята.
3.Виконати малюнок або виріб до новорічного свята.
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою.
Фото завантажити до журналу надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Інструкційна карта
Заняття 11 грудня 2023
Тема уроку: Монументальне мистецтво. Прикладна діяльність. Імітація вітража.
Мистецтво у нашому житті
Монументальний живопис (фреска, мозаїка, вітраж) прикрашає стіни, перекриття споруд та їхні внутрішні приміщення. Зміст і образне вирішення композиції може бути самостійним, але вони не мають суперечити архітектурному стилеві споруди або інтер'єру, де знаходяться.
Готика надала нове обличчя середньовічній Європі. Архітектура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, одежа — все стилістично єдине. Назва цього художнього стилю походить під італійських слів «манієра готика» — «готська манера» (від назви германського племені готів). В Італії епохи Відродження
так називали усе середньовічне мистецтво Північної, Західної та Центральної Європи а середини XII ст. До XV-XVII ст. Стиль цей був переважно культовим, але в ньому відображались національні риси вказаного регіону, світські риси міської та лицарської культури. Направленість вгору характеризувало готичну архітектуру, а, відтак, підкреслено видовженими були величезні стрілчаті вікна готичних споруд, що прикрашалися різноколірними вітражами.
Вітраж — сюжетна або орнаментальна композиція, виконана з шматочків прозорого кольорового скла, яку скріплювали свинцевим обрамленням. Вона розрахована на наскрізне освітлення й призначена для заповнення віконних рам в окремих архітектурних спорудах.
Особливе поширення отримали вітражі із зображення фігур великих розмірів. їх вставляли у вузькі вертикальні вікна готичних церков, а також круглі розетки на фасадах споруд. Усі вітражі того часу мали релігійний зміст і складали цілі ансамблі, гармонуючи з архітектурою середньовічного собору. Найвидатніші зразки живописних картин на склі знаходяться у Франції. Це, зокрема, вітражі соборів в Пуатьє і Сен-Дені, в Шартрі і Бурже, вітражі в Сен-Шапель і Парижі.
Нині вітраж набуває нового значення, він здатний перетворити внутрішній простір приміщення, внести в дім яскраві барви і навіть підкорити собі увесь дизайн приміщення. Вітражі «грають», фарбами та відтінками не тільки від яскравого сонячного світла, але й від штучного освітлення.
Їх використовують для художнього скляного заповнення віконних і дверних отворів, ліхтарів, цільних площин стін, перегородок та спеціально прикрашених художніх виробів. З'явилися нові техніки створення вітражу, які значно спростили складний процес його створення, а також надали нові можливості для створення картин з кольорового скла.
Твори монументального мистецтва мають гармонувати з архітектурою, з її ритмами, об’ємами, кубатурою і габаритами, інакше вони втрачають свої головні якості і звичне глядачу сприйняття. Функція декоративної організації стін, перекриття, фасадів тощо надає цьому виду мистецтва архітектонічно-орнаментальних ознак, близьких до декоративного мистецтва. Тому його досить часто називають монументально-декоративним мистецтвом.
Опрацювати презентацію!
Роботи учнів
Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал презентації і підручник (елекронний підручник) Розділ. Монументальне мистецтво. стор.100 -105
2.Опорні поняття: монументальна скульптура, фреска, мозаїка, вітраж.
3.Виконати малюнок вітража.
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою на стор.108
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту:alpalpua@gmail.com
Заняття 04 грудня 2023
Тема уроку: Зовнішній вигляд архітектурних споруд - екстер'єр.
Мистецтво у нашому житті
Екстер'єр. Малювання екстер'єру потребує знань законів перспективи і технічних прийомів зображення, вміння обирати найвиразнішу точку зору. Правильний вибір точки зору означає не тільки місце, а й висоту горизонту щодо зображуваного об'єкта , зумовлює вдале вирішення композиційних задач. Також при низькому горизонті зображуваний об'єкт спричинює відчуття грандіозності. В образотворчому мистецтві під екстер'єром розуміють зовнішній вигляд архітектурних споруд та їхніх комплексів у навколишньому середовищі.
Екстер'єрні рисунки дають змогу вільніше і ширше вирішувати просторове середовище на картинній площині, отже, виникає потреба у передаванні повітряної перспективи.
У малюванні екстер'єру важливою є підготовча робота над ескізом, під час якої уважно вивчають конструктивно-художню структуру споруди, її місце і звязок з навколишнім середовищем. Це потрібно для того, щоб краще розуміти розташування різних предметів у просторі, а також для визначення композиційного положення даного об'єкта.
Для вдосконалення навичок малювання екстер'єру слід виконувати замальовки з натури і побіжні накреслення архітектурних об'єктів та оточуюче їх просторове середовище. Надзвичайно важливим є малювання по пам'яті і за уявою.
Уважно ознайомитись!
Алгоритм виконання малюнка.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ. Мистецтво у нашому житті. стор.74 -81
2.Опорні поняття: дизайн, інтер'єр, екстер'єр, компонування, ландшафт.
3.Виконати малюнок екстер'єру сучасної архітектурної споруди.
4.Роботу виконати за своєю уявою або за інструкційною карткою.
Фото завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 27 листопада 2023
Тема уроку: Завершення в кольорі композиції "Вулиця сучасного (рідного) міста.
Мистецтво у нашому житті
Колористика. Компонування кольорів.
Для чого потрібно компонувати кольори? Це роблять щоб простіше було вивчати кольори вченим, а в цьому є потреба у образотворчого мистецтва, медицини, мінералогії та в інших областях.
Першим прикладом систематизації кольорів являється спектральний круг І. Ньютона. Він з’єднав спектр у коло, а для плавності переходу додав поміж червоним і фіолетовим пурпуровий колір. З того часу (уже більше 400 років) дане кольорове коло визнається всіма як першооснова та символ гармонії.
Головною умовою гармонійності зображеного кола є природне розміщення кольорів у порядку природного спектру. Взяти хоча б білий колір, який Ви бачите в центрі. При розкладанні його ми отримаємо усі спектральні кольори. Так само, якщо змішати усі ці кольори, то вийде сірий або чорний.
Т.Юнг у XIX ст. доказав, що при фокусуванні червоного, синього та зеленого на одній точці через спеціальні фільтри та три лампи, результатом стане білий промінь.
Під основними кольорами розуміють: червоний, синій та жовтий кольори.
А оранжевий, блакитний та зелений кольори – складові або вторинні.
Вони отримуються при змішуванні основних кольорів. Змішані кольори – решта кольорів, що отримуються при змішуванні кольорів одного з одним або з ахроматичними кольорами. Наприклад, коричневий, салатовий, рожевий тощо.
Для виконання цього завдання згадай особливості нашого сприйняття кольорів та їх сполучень у природі та навколишньому середовищі.
Для відтворення простору необхідно знати, що:
найближчі предмети і деталі композиції зображуються чітко , детально, об'ємно, з яскравим забарвленням; віддалені предмети - м'яко, узагальненно, площинно, з блідим забарвленням;
з віддаленням світлі предмети потрібно затемнювати, а темні - висвітлювати;
ближні предмети та деталі композиції багато кольорні, з віддаленням вони стають одноманітні, відтінки кольорів узагальнюються.
Матеріали для перегляду
Матеріали для перегляду
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ. Мистецтво у нашому житті. стор.74 -81
2.Опорні поняття: дизайн, інтер'єр, екстер'єр, компонування, ландшафт.
3.Використовуй абетки майстерності про кольорові сполучення.
4.Виконати в кольорі сюжетну композицію "Вулиця сучасного (рідного) міста .
5.Роботу виконати за своєю уявою обо за інструкційною карткою, запропонованою на попередньому уроці.
Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту:alpalpua@gmail.com
Заняття 20 листопада 2023
Тема уроку: Вулиця сучасного міста.
Мистецтво у нашому житті
Вийди рано - вранці на вулицю і придивись: імла розвіялась, повітря сповнене мерехтінням вранішніх барв, сонце ніжить міста і села ясними променями.Світанкове небо переливається незчисленними відтінками зеленуватих, ніжно-жовтих і тепло- рожевих тонів; будинки, на які ти не завжди звертаєш увагу, раптом світлішають і ніби починають світитись теплим, радісним світлом, а знайомі з дитинства вулиці немов оновлюються.
Саме такі незвичайні, чудові миттєвості художники різних епох втілювали в своїх картинах. Подивіться на старі квартали міст. У них стільки забутої, справді первісної краси, яку з кожним роком все складніше знайти. Недарма туристи, відвідуючи різні країни, намагаються ознайомитись з архітектурою старовинних районів міст, доторкнутись до вічного мистецтва, відчути духовну належність до світової культури. Такі осередки зберігаються лише на картинах майстрів свого часу.
Вулиці є частиною міста , його "обличчям". Вони можуть розповісти багато про саме місто і про його мешканців. Для того, щоб навчитись їх малювати, потрібно вміти бачити і розрізняти стильові і конструктивні особливості будинків з яких вони складаються. Велике значення має вибір точки зору, з якої ти будеш малювати вулицю. Одна й та сама вулиця виглядає по різному і буде створювати різне враження.
Вулиця рідного міста - Запоріжжя
Вулиця рідного міста- Запоріжжя
Послідовність - алгоритм виконання малюнка
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ. Мистецтво у нашому житті. стор.74-81
2.Опорні поняття: перспектива вулиць, екстер’єр , компонування, архітектура будинків.
3. Побудова фронтального зображення.
4.Виконати малюнок вулиці міста за алгоритмом на стор.80
Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 13 листопада 2023
Тема уроку: Містобудування історичного міста.
Мистецтво у нашому житті
Ще в стародавньому світі існували правила, за якими планували і забудовували міста. Використовували розбивку міста на геометрично правильні квартали, зонування забудови за соціально - майновою ознакою, виокремлювання головної вулиці, створення найпростішого водопроводу і каналізації. Так виникло містобудування.
Містобудування - це теорія і практика забудови міст, певні правила їх планування і зведення. Особливо активно забудовували міста в Європі в епоху Середньовіччя. За кількістю мешканців міста були невеликими; середнє нараховувало 4-6 тис.мешканців. За зовнішнім виглядом вони сильно відрізнялись від сучасних. Міста оточували високими стінами (кам'яними або дерев'яними) з баштами і глибокими ровами, наповненими водою, для захисту від навали. Міські ворота зачиняли на ніч. Стіни, що оточували місто, обмежували його територію. З припливом населення із сіл, а відтак зі збільшення кількості мешканців, ця територія ставала затісною і не могла вмістити всіх бажаючих. Тому почали виникати передмістя, в яких селились переважно ремісники і біднота.
Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника (елекронний підручник)
Розділ. Мистецтво у нашому житті. стор.84-90
2.Опорні поняття: перспектива, екстер’єр , компонування, архітектура будинків.
3. Побудова кутового зображення.
4.Виконати малюнок середньовічного замку за алгоритмом на стор.90
Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 06 листопада 2023
Тема уроку: Побудова зображення кутового інтер'єру.
Мистецтво у нашому житті
Кутове зображення
У кутовому інтер'єрi художники зображають кут , утворений двома стінами приміщення та використовують декілька точок сходження.
ПРАВИЛО : Усі лінії предметів, розташованих на правій стiнi , зорово сходяться в точки сходження на лівій стіні. І навпаки на протилежній стіні.
У кутовому вигляді можна побачити дві стіни кімнати, розгорнуті під кутом одна до одної. Якщо потрібно малювати інтер'єр в кутовому положенні, то проводять лінію яка показує стик двох стін. З нею співпадає наш промінь зору. Вертикалі остаються вертикалями. Вона перетинається лінією горизонту, що розділяє її на два відрізки. Меблі зорієнтовані вздовж стін і підкоряються тієїж схемі що і приміщення. В інтер'єрі речі розташовані на різних рівнях на значній відстані одна від одної, на горизонтальній площині підлоги і вертикальних поверхнях стін. Проєктуючи оздоблення інтер'єру треба пам'ятати що провідним початком в ньому є архітектурна форма а призначення декору лише підкреслювати і доповнювати її.
Житловий інтер'єр - це своєрідний портрет людини котра живе в ньому. Він може розповісти про характер господаря про інтереси і смаки соціальний статус.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ.Мистецтво унашому житті.
2.Опорні поняття: перспектива, інтер’єр , компонування, житловий, громадський.
3. Побудова зображення кутового інтер’єру.
4.Роботу виконати за своєю уявою обо за алгоритмом Інструкційної карти.
Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com
Заняття 16 жовтня 2023
Тема уроку: Завершення в кольорі композиції "Прогулянка в осінньому парку".
Мистецтво у нашому житті
Сьогодні на уроці ти ознайомишся з терміном «Ландшафтна архітектура». Цей термін вперше з’явився завдяки шотландцеві Гілбертові Лаїнгу, який назвав свою книгу «Ландшафтна архітектура і видатні художники Італії». В книзі розповідалося про типи архітектури наведені у пейзажному живописі Отже, саме пейзажний живопис став «батьком» ландшафтної архітектури як одного з видів візуальних мистецтв.
Із давніх часів сади були традиційною формою організації навколишнього простору за допомогою зелених насаджень. Особливої популярності вони набули при дворах правителів і вельмож країн Сходу(сади Семіраміди)
Сад в Сучжоу. Китай
Нижній сад. Живерні
Прекрасний сад України парк «Софія» м. Умань. Гуляючи парком, ти побачиш: альтанки, містки, зручні лави, невеликі фонтанчики, вазони, садові меблі, скульптури, водоспади, підземні ріки. Всі перераховані споруди називаються малими архітектурними формами.
Малі архітектурні форми відіграють важливу роль в декоративному оформленні садів і парків. Вони виконуються з різних матеріалів і різним декоративним оформленням. Поспостерігай! Які бувають куточки відпочинку в приватному секторі і відтвори в себе на дачі.
Виконуючи роботу в кольорі, треба зображувати колір такого відтінку, якого він набуває у порівнянні, у сукупності з іншими кольорами. Якщо спочатку провести спостереження "натури", стане помітним, що кольори контрастують між собою не тільки тому, що вони темні і світлі. Червоні ягоди на тлі зеленого листя виглядають особливо яскравими, а жовте осіннє листя на тлі синього неба світиться, як промені сонця: між цими кольорами виникає кольроний контраст. Згадаємо колірний спектр. Ми одразу ж помітемо: теплі і холодні кольори у кольоровому колі наче протистоять один одному. Таке протистояння спостерігається і між окремими кольорами. Так, протилежний червоному - зелений колір, оранжевому - синій, фіолетовому - жовтий. Ці кольори між собою утворюють колірні контрасти, ніби підсилюють один одного.
Колорит малюнка може виражати якусь ідею, настрій, допомагати у створенні яскравого художнього образу, що запам'ятовується надовго. Наприклад, якщо нам потрібно підкреслити у своєму малюнку веселий настрій дня або свята, краще вибирати яскраву гаму з чистих кольорів. Ахроматичні (сірий, білий, чорний) і наближені до них кольори допоможуть відобразити сум, задумливість. У світлій гамі легше відобразити романтичний сюжет, і навпаки, темна гама пасує для відображення трагічних, драматичних сюжетів.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник) Розділ.Мистецтво у нашому житті.
2.Опорні поняття: перспектива, архітектура, компонування, ландшафт.
3.Використовуй абетку майстерності про кольорові сполучення.
4.Завершити в кольорі сюжетну композицію: "Прогулянка в осінньому парку".
5.Роботу виконати за своєю уявою або за алгоритмом Інструкційної карти запропонованої на попередньому уроці.
Малюнок в комбінованій техніці, акварельні фарби, доопрацювання графічними матеріалами.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 09 жовтня 2023
Тема уроку: Побудова сюжетної композиції "Прогулянка в осінньому парку".
Мистецтво у нашому житті
У людини в реальній дійсності образ предмета складається з конкретних ознак: тривимірність, наявність певного внутрішнього простору, визначення характеру форми поверхнями, які замикають його в просторі. Предмет можна обійти навколо, доторкнутись руками, його поверхня має певну фактуру і текстуру. У просторі кожна форма обмежена поверхнями, верхівками і ребрами, а на рисунку її межу передано лініями. Отже, лінія на рисунку зображує на площині проєкцію форми або простору. У дійсності ми бачимо одні розміри предметів а на малюнку малюємо інші, хоч їхні пропорції співвідношення зберігаються. Бачити і розуміти закономірності побудови натури і послідовність зображення предмета на площині за всіма правилами і законами перспективи - дуже важливий аспект. У житті ми маємо справу з реальним простором, а рисуючи, передаємо ілюзію простору, використовуємо виражальні засоби графіки і живопису.
Спробуй змінити своє ставлення до аркуша паперу як до площини. Уяви його "вікном у простір", де тобі потрібно побудувати об'ємну форму предмета. Цим "вікном" слугує уявна картинна площина. Вона допоможе побачити перспективний вид предметів, точно встановити лінію горизонту (рівень зору), свідомо обрати обмежений простір. Термін "горизонт" у перекладі з грецької мови означає "той що розмежовує", "уявна межа між небом і землею". Горизонт може бути відкритим, напіввідкритим і закритим. Величина і форма предметів візуально змінюються залежно від їхньої віддаленості й положення щодо точки зору глядача. Однакові за розміром предмети на близькій відстані здаються великими, а здалеку - маленькими; стіни не прямокутні а трапецієподібні. Кола, видимі у випадкових поворотах, видаються еліпсами, прямі кути - гострими або тупими, горизонтальні площини - похилими, паралельні прямі візуально сходяться в одній точці. Вміння спостерігати і вивчати перспективні явища, розуміти їх і використовувати при відтворенні реалістичного світу на картинній площині допоможе тобі у роботі над композицією.
Домашнє завдання
1.Ознайомитись з матеріалом підручника (елекронний підручник)
Розділ.Мистецтво у нашому житті.
2.Опорні поняття: перспектива, архітектура, компонування, ландшафт.
3.Використовуй абетку майстерності про компонування зображення.
4.Виконати сюжетну композицію: "Прогулянка в осінньму парку".
5.Роботу виконати за своєю уявою обо за алгоритмом Інструкційної карти.
Техніка виконання на вибір учня.
Фото роботи завантажити до журналу або надіслати на пошту:
alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Інструкційна карта
Заняття 02 жовтня 2023
Тема уроку: Відтворення лінійної і повітряної перспективи в творчій композиції за уявою "Дерево серед степу".
Мистецтво у нашому житті
Спостерігая і вивчая репродукції пейзажних робіт художників звертаємо увагу на явища лінійної та повітряної перспектив,
особливості композиції. Пригадуємо на основі спостереження закони лінійної та повітряної перспектив, а також, що кожна
порода дерев, як і кожне дерево зокрема, має не лише свою форму, пропорції, просторове положення стовбура , гілок, листя, а
й своєрідну будову.
– Аналізуючи явища спостережувальної перспективи на пейзажах, на малюнку ці лінії зображуються вертикальними;
– чіткість ліній при віддаленні їх від точки зору зменшується (повітряна перспектива).
– паралельні горизонтальні лінії, які віддаляються від глядача до горизонту, зближуються видимо та при продовженні сходяться в одній точці на горизонті (цю точку називають точкою сходження (точка - уявна));
– усі лінії, перпендикулярні до картинної площини, сходяться в головній точці Р, яка знаходиться на лінії горизонту проти точки зору;
– горизонтальні лінії, які знаходяться вище рівня очей (горизонту), направлені вниз до горизонту;
– горизонтальні лінії, що знаходяться нижче рівня очей (горизонту), направлені вгору до горизонту;
– лінії, розміщенні на рівні очей проти точки зору (горизонту), здаються розміщеними на лінії горизонту;
висота вертикальних ліній у міру їх віддалення від глядача видимо зменшується;
Інструкційна карта для виконання практичної роботи
Зразок малюнка
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник) стор.35-48
2.Відтворення лінійної та повітряної перспективи.
3.Виконати в альбомі малюнок "Дерево серед степу" за своєю уявою або за інструкційною картою (техніка виконання, фарби, олівці).
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 25 вересня 2023
Тема уроку: Використання засобів лінійної і повітряної перспективи у творах живопису.
Мистецтво у нашому житті
Складним у перспективному малюванні є те, що на двомірній площині (довжина і ширина) потрібно передати тривимірне зображення (ширину, висоту і глибину). Розуміння особливостей сприймання та зображення об'єктів простору можна поглибити аналізуючи репродукцій картин відомих художників та фотографій з краєвидами тощо. Художники-реалісти при зображенні простору в картинах враховують закони лінійної та повітряної перспективи, що ґрунтуються на особливостях зору, зумовлених анатомічною будовою ока. Фотоапарат відтворює зображення по принципу людського ока.
Зір людини може чітко бачити лише ті предмети або їх частини, що потрапляють в поле найкращого зору. Це одна з основних особливостей ока людини.
Другою є те, що зорове сприйняття величини об'єктів залежить від їх відстані до ока. З однакових за величиною предметів сприймаються більшими ті, що розташовані ближче до ока художника.
Третьою особливістю ока є залежність зорового сприйняття об'єкта від точки зору художника. Відносно ока об'єкт може перебувати в різних просторових положеннях (вище, нижче, лівіше, правіше від точки зору ) та сприйматися по-різному. Точка зору - місце знаходження глядача.
Перспектива (від лат. - бачу наскрізь, уважно розглядаю) - це наука про закони зображення предметів на площині відповідно до тих уявлюваних скорочень розмірів, абрисів форми та світлотіньових відношень, які спостерігаються в натурі.
Лінійна перспектива розглядає питання, що пов'язані з величиною та формою предметів, залежно від точки зору.
Предмети в міру віддалення від глядача сприймаються та зображуються на малюнку зменшеними.
Повітряна перспектива розглядає вплив повітря на зміну чіткості та кольору предметів зі зміною відстані.
Завдяки повітряному середовищу пом'якшується контрастність між освітленими та тіньовими частинами віддалених предметів, а тони кольорів поступово ослаблюються.
Перспективним горизонтом називають умовну безмежну площину, яка проходить горизонтально на рівні очей того, хто малює.
Цю площину зображують на малюнку горизонтальною лінією. Лінію горизонту легко визначити, малюючи степ або море, де межа між небом та видимою частиною землі або моря й буде співпадати з лінією горизонту. Щоб визначити лінію горизонту, що знаходиться за будівлями, деревами або при зображенні предмета в приміщенні чи самого приміщення треба піднести
до очей яку-небудь площину у горизонтальному положенні (обкладинку альбому, книжки) так, щоб вона здавалася б прямою лінією. Горизонтальна площина на рівні очей спостерігача й визначить умовну лінію горизонту на пейзажі, інтер'єрі або предметі, які спостерігають.
Навчання перспективного малювання ґрунтується на свідомому вивченні перспективних явищ, спостереженні, зображенні та їх аналізі.
Напрям горизонтальних ліній у перспективі добре спостерігати, стоячи посередині залізничної або трамвайної колії та дивлячись у далину. Видно, як відстані між рейками (або ширина дороги) поступово зменшуються, та здається, що паралельні в натурі рейки на видимому горизонті сходяться в одну точку - точку сходження. Телеграфні стовпи по мірі віддалення від нашого ока сприймаються меншими та на лінії горизонту сходяться в точці сходження. Зменшується й відстань між ними. Прямі лінії, умовно проведені через вершини та основи стовпів теж підуть у точку сходження. Вертикальні ж лінії телеграфних стовпів залишаються вертикальними.
Зразок малюнка
Домашнє завдання
1.Опрацювати презентацію і підручник (елекронний підручник) Розділ. Архітектура.
2.Відтворення лінійної та повітряної перспективи.
3.Виконати в альбомі композицію "Простір" за своєю уявою або за інструкційною картою (техніка виконання, фарби з доопрацюванням графічними матеріалами).
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 18 вересня 2023
Тема уроку: Зображення будинку у кутовій перспективі.
Мистецтво у нашому житті
Мало знайдеться людей, які ніколи не милувалися б творами архітектури. Гуляючи старими вулицями великого міста, ми не можемо просто пройти повз старовинних будівель, яким вже багато десятків років, декор фасадів яких захоплює красивими архітектурними елементами, творчим задумом майстрів, відгоміном історії та культури минулої епохи. Протягом багатьох століть архітектурні об’єкти служили людині не тільки для праці, навчання, відпочинку, але й несли в собі інші важливі якості: формували уявлення про красу, викликали певні почуття та настрій. Краса архітектурних споруд оспівувалася в художніх творах, але мало хто при цьому згадував величезну працю зодчого. У процесі пошуку та розробки ідеї архітектори намагались віднайти гармонійне поєднання коструктивних та декоративних елементів.
Тема уроку відображення сучасного будинку в кутовій перспективі.
Робота є важливою для розвитку просторової уяви та досить складною за виконанням. Правильне виконання залежить від уваги та зосередженості. Виконаний малюнок одноповерхового будинку в перспективі, який бачиться з кута на рівні зору людини, яка стоїть. При цьому лінія горизонту перетинає стіни будинку на рівні ока малюючого, так що горизонтальні лінії однієї стіни уходять до одної точки зору, а лінії іншої стіни — до другої. Аналізуючи форму будинку, зверніть увагу на те, що в основі форми є поєднання геометричних тіл (дах - трикутна призма, основа будинку - паралелепіпед тощо) Побудова виконується за вказаними нижче етапами. Для роботи учні можуть використовувати лінійку.
Алгоритм виконання малюнка
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник) Розділ. Архітектура. Архітектурний образ (стор.35-45)
2.Передача лініями обрису предмета його об'єму та положенню в просторі.
3.Виконати в альбомі зображення будинка в кутовій перспективі за алгоритмом стор.44 або за інструкційною картою (техніка на вибір)
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 11 вересня 2023
Тема уроку: Зображення архітектурної споруди за законами лінійної перспективи.
Мистецтво у нашому житті
Фасад (екстер’єр) будівлі − це її «обличчя»! При огляді будівлі, що притягує погляд, мимоволі починаєш розуміти, що гармонійне поєднання різних складових перетворює її у справжній шедевр. Найчастіше це відбувається завдяки конструктивним і декоративним елементам, характерним для цієї будівлі. І тоді народжується унікальний, неповторний образ архітектурної споруди.
Тож познайомся із конструктивними та декоративними елементами будівель, завдяки яким споруда набуває особливої виразності. Впродовж історичного розвитку конструктивні та декоративні елементи архітектурних споруд змінювалися, відповідаючи потребам і естетичним смакам суспільства. У наш час наряду зі збереженням традицій і надбань минулого, завдяки новітнім матеріалам і технологіям з’являються нові форми будівель та сучасне бачення їх декоративного оздоблення. Цей процес можна прослідкувати на прикладі будівель, створених у різні часи та в різних куточках світу.
Конструктивні та декоративні елементи будівель
1.Антаблемент - балочне перекриття прольоту або завершення стіни.
2. Балкон - відкрита площадка, яка виступає за площину зовнішньої стіни і обгороджена перилами. Французький балкон - тип балкона, що не має власне балконної площадки - огорожа встановлюється безпосередньо в отворі із зовнішнього боку, прямо перед дверима. Можливий також варіант з майданчиком, але дуже вузьким.
3. Балюстрада - огородження балконів, сходів тощо, яке складається з ряду стовпчиків (балясин), поєднаних зверху плитою, балкою або перилами. Найчастіше балюстради – це сходові, терасні або балконні огорожі.
4. Колона - вертикальна опора, яка має вигляд циліндричного або багатогранного стовпа і складається з бази, стовбура і капітелі, а також усяка подібна колоні опора з будьякого матеріалу.
5. Консоль - опуклість стіни, зазвичай прикрашена і підтримуюча балкон, галерею, карниз тощо.
6. Ліпний карниз - архітектурна прикраса, що йде уздовж верху стін при поєднанні їх зі стелею або дахом; такі ж прикраси можуть бути над вікнами і під вікнами або навколо верхньої частини п'єдесталу.
7. Ліпнина - рельєфні прикраси (фігурні та орнаментальні) на фасадах та в інтер'єрах будівель.
8. Ніша - архітектурний елемент, декоративне поглиблення в стіні, яке використовується для встановлення статуй, ваз тощо.
9. Пілястра (напівколона) - вміщений у стіну чотиригранний стовп з незначним виступом і зазвичай відтворений подібно до колони (має базу, стовбур і капітель). 10. Сандрик - декоративна архітектурна деталь у вигляді невеликого карниза, розташованого над отвором вікна чи двері на фасадах будівель.
11.Фриз - верхня частина споруди у вигляді смуги між головною балкою і карнизом, зазвичай прикрашена малюнком.
12. Фронтон -напівкругла або трикутна архітектурна прикраса вгорі будівлі або над її головним входом.
Ознайомитися з презентацією
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник) Розділ. Архітектура. Архітектурний образ (стор.35-45)
2.Зображення архітектурної споруди за законами лінійної перспективи.
3.Виконати в альбомі зображення будинку за своєю уявою стор.54 (техніка виконання, фарби, олівці).
Фото виконаного завдання завантажити до журналу або надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 04 вересня 2023
Тема уроку: Мистецтво у нашому житті. Архітектура. Образ в архітектурі.
Мистецтво у нашому житті
Я хочу навести приклад висловлювання одного відомого архітектора ХХ століття Де Корбузьє: «Ви використовуєте, як будівельний матеріал камінь, дерево або бетон, ви
зводите з нього будинки, палаци. Це є будівництво. Та раптом ви зворушили моє серце, і мені
стало добре. Я в захопленні вигукую: «Як гарно!». Це вже архітектура».
Тощо ж таке архітектура? Мистецтво проектування будівель і будівельних споруд, комплексів називають архітектурою. Ще давньогрецький архітектор Вітрувій у своєму творі «Десять книг з архітектури» визначив: «Міцність, користь, краса – складові частини справжнього витвору архітектури…».
Цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгого часу – міцні. (М.В.Ломоносов). Архітектуру ще називають музикою, що застигла.
Отже, архітектура − це застигла музика. Тому при створенні архітектурної композиції враховується форма будівель та їх елементів: симетрія, асиметрія, ритм, масштаб. Така узгодженість створює єдине враження – Гармонію. Кожний вид образотворчого мистецтва має свою мову, засоби і прийоми створення художнього образу. Яка ж тоді мова архітектури? Якщо у живописі головне – колір, в графіці – лінія, в скульптурі - об′єм, то в архітектурі головне – простір. Простір виявляється в архітектурі за допомогою конструкції та матеріалу. Художнє вираження конструкції будівлі має назву тектоніка. Простір і тектоніка головні композиційно – виражальні засоби архітектури.
Архітектура поділяється на три основні види:
- об′ємні споруди (житлові, громадські та промислові будівлі);
- ландшафтна архітектура (створення садово-паркових комплексів);
- містобудування (планування нових міст, реставрація та оновлення). Для створення твору архітектурного мистецтва необхідні зусилля людей різноманітних спеціальностей. Давайте спробуємо перерахувати професії, пов’язані з будівництвом: архітектор, кресляр, інженер, кранівник, бульдозерист, монтажник, тесляр, скляр, муляр, електрик, сантехнік, зварник, водій… Отже: архітектори створюють в уяві та зоображають на папері майбутню будівлю, інженери – будівельники виконують для неї технічні креслення і розрахунки, щоб будівля була міцною та надійною. А ще багато людей створюють матеріали. Необхідні для будівництва – цеглу і бетон, скло і метал, дерев′яні вироби, керамічну плитку.
Домашнє завдання
1.Ознайомитися з матеріалом підручника (елекронний підручник) переглянути презентацію.
Розділ. Архітектура. Архітектурний образ (стор.14-24)
2.Опорні поняття: функціональність, конструктивність, художня виразність, стиль.
3.Виконати в альбомі малюнок малої архітектурної форми за алгоритмом стор.24
(техніка виконання графіка ) або підготувати доповідь про один із стилів архітектури - міні реферат.
Фото виконаного завдання завантажити до електронного журналу або надіслати на пошту:
alpalpua@gmail.com чи особистим повідомленням в Вайбер 0951383090
Заняття 14 квітня 2023
Тема уроку: Прикладна діяльність. Свято Великодня.
Діалог традицій і новаторства. Дизайн.
Слово «писанка» походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Яйце ототожнювало сонце. Воно є оберегом. Люди вірили, що писанка здатна притягувати добрі сили, а лихі відганяти. Шведський вчений-дослiдник Арне стверджує, що звичай фарбування писанок виник саме в Україні, а згодом поширився в інших країнах світу. Писанка - розписане цілющими знаками яйце.
Короткі історичні відомості про писанки
Виготовлення ритуальних яєць в українській культурі має дуже давнє походження. Найдавніші знайдені писанки є керамічними і датуються періодом Київської Русі. В історичних джерелах існують письмові згадки про розписування сирих яєць у пізніші періоди, однак, через недовговічність шкарлупи можемо робити висновки лише про особливості більш пізніх писанок.
У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. писанкарство було поширене по всій території України, однак із приходом радянської влади почало занепадати, адже писанка вважалася церковним атрибутом, неприпустимим у часи державної пропаганди атеїзму. У 1960–1970-х рр. відбулася активізація писанкарства у межах Західної України, де розписані великодні яйця почали виготовляти на замовлення та продавати на ярмарках. Тоді ж масово поширилися дерев’яні сувенірні писанки, розфарбовані аквареллю та розраховані переважно на туристів. Так стихійно виник писанкарський промисел, проте спочатку він не сягав далі Прикарпаття. У 70—80-х роках писанки як твори народного мистецтва експонувалися на виставках. З'явилися приватні колекції писанок.
Банк ідей
Домашнє завдання
1.Опрацювати підручник (елекронний підручник)
Розділ. Дизайн. Графіка.(стор.166)
2.Опорні поняття: шрифт, дизайн, писанка, символіка, орнамент.
3.Виконати малюнок писанки, або сувенір до свята Виликодня.
Техніка виконання довільна.
Фото виконаного завдання надіслати на пошту: alpalpua@gmail.com або особистим повідомленням в Вайбер 0951383090