фізкультурно-оздоровча робота в школі

Удосконалення фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах Методичні рекомендації Організація і проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня є однією з умов створення оптимального рухового режиму учнів протягом навчального дня. У практичній діяльності багато шкіл упроваджують різноманітні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Відповідальність за організацію і проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня несуть: заступник директора з виховної роботи, педагог-організатор, вчителі фізичної культури, класні керівники, вчителі початкових класів, вихователі ГПД. Організація і проведення загальношкільних спортивно-масових заходів теж вимагає об’єднання зусиль багатьох педагогічних працівників школи, до яких теж необхідно віднести заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора, учителів фізичної культури, класних керівників, викладача ДПЮ. Вищезазначені педагогічні працівники, відповідальні за якість впровадження фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, складають план проведення фізкультурно-оздоровчих та загальношкільних спортивно-масових заходів на підставі Наказу МОН України № 486 від 21.07.2003 р. «Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів». Але, враховуючи матеріально-технічні умови школи, певні традиції та інтереси дітей, можна планувати проведення і додаткових заходів, що не включені до наказу МОН № 486. Ураховуючи можливості школи, можна організовувати проведення таких заходів: 1. Щомісячні дні здоров’я і спорту, які проводяться з учнями всієї школи або з групами класів (початкова школа, основна школа, старша школа). Вони включають різні змагання з рухливих ігор, туризму, кросу тощо. 2. Спортивні змагання мають різноманітний характер: шкільні олімпіади або спартакіади, дні «бігуна», «стрибуна», «метальника» тощо, спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м’яч, настільний теніс тощо), лижні гонки, крос, чотириборство, «Старти надій», «Веселі старти», плавання тощо. 3. Туристичні походи та зльоти, які проводяться згідно зі спеціальним положенням для дітей різного віку. 4. Військово-спортивні змагання для учнів різних класів. 5. Спортивні свята, які організовуються для всієї школи або для групи класів. Спортивні свята проводяться за спеціально розробленим сценарієм і мають не тільки оздоровчу значущість, а є й важливим засобом пропаганди фізичної культури і спорту. Це можуть бути «Веселі старти», «Нумо, хлопці», «Нумо, дівчата», свято до дня армії, «Тато, мама, я – спортивна сім’я» тощо. На такі свята традиційно запрошуються батьки, представники громадських організацій, ветерани війни, праці, спорту, провідні спортсмени. 6. Змагання, в яких беруть участь збірні команди школи. Це можуть бути товариські змагання з іншими школами, районні (міські) змагання з різних видів спорту в межах районних (міських) спартакіад, обласні змагання, якщо школа стає переможницею районних (міських) змагань тощо. При вивченні стану фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі велика увага приділяється позакласній фізкультурно-масовій та спортивній роботі. В загальноосвітньому навчальному закладі повинні бути: а) річний план фізкультурно-масової та спортивної роботи; б) розклад занять гуртків і спортивних секцій; в) журнали роботи гуртків і спортивних секцій; г) положення про спортивні змагання (спартакіади, олімпіади, туристичні походи тощо); д) папки з протоколами проведених спортивних змагань; е) сценарії спортивних свят; ж) звіт про організацію фізичного виховання в школі.2 Гімнастика до навчальних занять Гімнастика до навчальних занять є важливою складовою частиною фізкультурно- оздоровчої роботи. Її мета – сприяти організованому початку навчального дня. Поряд з цим гімнастика до занять сприяє вихованню в учнів звички до регулярного виконання фізичних вправ, формуванню навичок їх правильного виконання. Вона також сприяє здійсненню ряду оздоровчих завдань: активізації обмінних процесів; укріпленню м’язової системи; покращанню самопочуття і настрою; підвищенню працездатності учнів на уроках. Проведення гімнастики на відкритому повітрі загартовує організм і підвищує його опір до простудних захворювань. Гімнастика до занять доповнює ранкову гігієнічну гімнастику, яка проводиться вдома. Гімнастику перед заняттями в школі треба проводити за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує її властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів загальноосвітніх шкіл ранкова гімнастика вдома не стала обов’язковою. Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями. Основний засіб гімнастики до занять – це комплекс фізичних вправ, які впливають на різні групи м’язів. Комплекс складається з 5-7 вправ. У нього необхідно включати вправи для м’язів плечового поясу (рухи руками і головою), для м’язів спини і живота (нахили вперед, назад, в сторони), для м’язів нижніх кінцівок (присідання, випади), вправи стрибкового характеру. Розпочинати і закінчувати комплекс потрібно ходьбою на місці. Загальне керівництво проведенням гімнастики до занять здійснюється вчителем фізичної культури. Вчителі інших предметів контролюють проведення гімнастики в тому класі, в якому вони будуть проводити перший урок. Для того, щоб гімнастика до занять проходила більш організовано, вчителю фізичної культури необхідно широко залучати до її проведення фізкультурний актив. Слід мати в кожному класі 1-2 помічників, підготовлених для демонстрації і правильного виконання вправ чергового комплексу. Добре підготовленим помічникам можна довірити і проведення гімнастики до занять. Громадським інструкторам–старшокласникам можна доручати проведення гімнастики в 1-4 класах. Комплекси вправ вивчаються на уроках фізичної культури. Їх заміну слід здійснювати не рідше одного разу в місяць, краще через два тижні. Якщо школа радіофікована, то гімнастику слід супроводжувати музикою. Музику потрібно підбирати тактами зі знайомих учням мелодій. Для організації гімнастики доцільно об’єднати учнів в групи класів: 1-4, 5-7, 8-9, 10-12. Разом з тим, залежно від умов і на погляд адміністрації школи, педагогів, її можна проводити з кожним класом окремо. Проводити гімнастику необхідно на відкритому повітрі, а за поганих погодних умов (дощ, холод) – в провітрюваних коридорах. Не рекомендується проводити гімнастику до занять в класних кімнатах. Тривалість гімнастики – не менше 6-7 хв., а з молодшими класами – максимум 5-6 хв. Фізкультурні хвилини i фізкультурні паузи Завдання цих двох форм однакові: – повернути втомленій дитині працездатність, увагу; – зняти м'язове і розумове напруження; – попередити порушення постави; Недооцінка фізкультурних хвилинок і пауз є однією з причин тієї парадоксальної статистики, яка свідчить, що кількість дітей із різними захворюваннями з класу до класу не зменшується, а навпаки, збільшується, досягаючи 4-5 разів порівняно з початком навчання у школі. Фізкультурні хвилинки на уроках позитивно впливають на відновлення розумової працездатності, перешкоджають зростанню втоми, підвищують емоційний рівень учнів, знімають статичні навантаження, попереджують порушення постави. Вони проводяться в класі під керівництвом педагога, який веде урок, або фізорга і не повинні перебільшувати 1–2 хв.3 Найбільш доцільно проводити їх в той час, коли в учнів з’являються перші ознаки втоми: зниження активності, порушення уваги, неспокій. Час початку фізкультурної хвилини визначається педагогом, який веде урок. Вправи на фізкультурних хвилинах виконуються сидячи і стоячи біля парт. Амплітуда рухів повинна бути невеликою, щоби вправи, які виконують учні стоячи коло парти, не заважали сусіду. У першому класі фізкультурні хвилинки необхідно проводити на кожному уроці, а, починаючи з другого і далі – на двох-трьох уроках. Наприкінці чверті й особливо навчального року кількість фізкультурних хвилинок знову можна збільшити. Після закінчення вправ необхідно прийняти положення правильної постави й утримувати його протягом 5-6 секунд. Це дозволить створити установку на збереження правильної постави під час навчальних занять. Кожен комплекс фізкультурних хвилин складається, як правило, з 3-4 вправ, які повторюються 4-6 разів. До комплексу підбираються прості, доступні вправи, які не потребують складної координації рухів. Вони повинні включати в роботу великі групи м’язів – безпосередньо ті, які беруть участь у підтриманні пози сидіння під час уроку (вправи на протягування, прогинання, нахили і напівнахили, напівприсіди і присіди з різноманітними рухами рук). Заміну комплексів фізкультурних хвилинок слід проводити не частіше одного разу на два тижні. Для фізкультурних хвилинок слід добирати такі вправи, які вже засвоєні учнями на уроках фізичної культури. Вправи комплексу рекомендується виконувати одну за другою без перерв. Особливо цікаві фізкультхвилинки, супроводжувані віршованим текстом. Розучування вправ у поєднанні з віршованим текстом сприяє розвиткові в учнів пам’яті та уваги. Імітація дій, які виконуються «сніжинкою», «метеликом», «зайчиком», «синичкою», про яких йдеться у віршах, розвиває уяву учнів. Імітаційні вправи викликають в них особливий інтерес, бо мають багато спільного з ігровою діяльністю, казкою. Якщо віршовані рядки, що супроводжують фізкультхвилинку, є зразками справжньої дитячої поезії, їм прищеплюється повага до художнього слова і рідної мови, до природи, виховується естетичний смак. Учителю слід рекомендувати учням використовувати вивчені на уроках комплекси загальнорозвиваючих вправ при виконанні домашніх завдань. Фізкультурні хвилинки можуть бути скорочені і повні. Скорочені фізкультхвилини складаються з однієї вправи (ритмічне стискування і розслаблення пальців) і використовуються під час письмових робіт в першому класі. Фізкультурні паузи організовуються під час приготування домашніх завдань в групах продовженого дня, в домашніх умовах. Тривалість паузи – 10-15 хв. Провести їх слід через 45-60 хв. навчальної роботи. В зміст комплексу фізкультпаузи включаються загальнорозвиваючі вправи, біг, стрибки, рухливі ігри. Підбір і послідовність виконання вправ комплексу базуються на тих же принципах, що і фізкультхвилини, але кількість вправ зростає до 6–7, повторюються вони 6–8 разів, виконуються в повільному і середньому темпі. Складаючи комплекси фізкультпауз потрібно врахувати, що перші вправи даються, в основному, для м’язів спини і плечового пояса (вправи для випрямлення хребта – потягування), потім для м’язів ніг і тулуба. На завершення повинні бути заспокоюючі вправи, ходьба. В групах продовженого дня проводити фізкультпаузи можна в класі, спортивному і актовому залах, а якщо дозволяє погода, то на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Підбирати і складати комплекси йому допомагає учитель фізичної культури. Під час фізкультпаузи необхідно звернути увагу дитини на правильне виконання вправ, дотримання послідовності і кількості повторень кожної вправи. Фізкультурні паузи проводяться у групах подовженого дня і в домашніх умовах учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв. кожних 50-60 хв. навчальної праці. Крім загальнорозвиваючих вправ, виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, зазвичай, опрацьовують домашні завдання з фізичної культури. Якщо є змога музично супроводжувати фізкультпаузи, то це є додатковим фактором відпочинку дітей.4 Фізичні вправи і рухливі ігри під час великих (подовжених) перерв Щоденні ігри й заняття фізичними вправами на перервах є ефективним засобом відпочинку учнів між уроками. Вони знімають почуття втоми, тонізують нервову систему, підвищують емоційний стан і працездатність учнів. Активна цілеспрямована рухова активність учнів на перервах сприяє вдосконаленню багатьох життєво важливих умінь та навичок, розвитку фізичних якостей. Разом з тим, педагогічні спостереження за учнями на перервах показують, що діти не готові самостійно організувати і провести цю важливу для них форму занять фізичними вправами. Роль чергового вчителя, як правило, зводиться до наведення порядку в коридорах і на спортивному майданчику. Часто буває і так, коли вчителі не встигають на уроці пояснити домашнє завдання або повторити новий матеріал, а роблять це за рахунок перерв, скорочуючи тим самим час відпочинку дітей. Не відпочивши, учні погано сприймають матеріал наступного уроку. Систематичні порушення шкільного режиму суттєво позначаються на здоров’ї учнів – накопичується втома, виснажується нервова система, різко знижується працездатність організму, а це негативно впливає на результати навчання загалом. Організаційно-методичне забезпечення здійснює вчитель фізичної культури. Він готує керівників і помічників занять, складає тижневий графік проведення рухливих перерв, згідно з яким кожному класові визначається місце занять. У процесі проведення ігор і занять фізичними вправами на перервах потрібно всіляко підтримувати ініціативу і бажання учнів самостійно добирати засоби, приймати рішення. Поряд з цим, кожне заняття повинно будуватись у відповідності із закономірностями функціонування організму. Спочатку добираються засоби, які будуть забезпечувати поступове входження в роботу (перша частина), потім засоби, які будуть утримувати функції організму на рівні малої і середньої інтенсивності (друга частина, основна) і в кінці – засоби, які сприяють поступовому виходу із роботи (третя, заключна частина). Заняття слід завершувати за 5-6 хвилин до початку наступного уроку. Критерієм оцінки ефективності ігор і занять фізичними вправами на перервах є їх вплив на успішність учнів як показник продуктивності їх праці. Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви. Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів. Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії. Фізкультурні (спортивні) години в групах продовженого дня У групах продовженого дня треба привчати дітей чергувати розумову і фізичну діяльність, раціонально будувати режим життя, суворо дотримуватися гігієнічних вимог, зміцнювати здоров'я, покращувати свій фізичний стан, готуватися до майбутнього дорослого життя. Організацію спортивної години треба розглядати в тісному взаємозв'язку з іншими формами занять. Організовуючи спортивні години, вчитель фізичної культури прагне до тісної взаємодії з вихователями груп. Для цього створюють методичні об'єднання вчителів, на яких систематично розглядаються питання фізичного виховання. Із вихователями розробляються і розучуються конкретні вправи й ігри, їх ознайомлюють із доступними методами навчання (показ, пояснення, ігровий метод, використання навчальних карток тощо), прийомами дозування навантаження і попередження травм, ознаками втоми. Із цих питань думки висловлює не тільки вчитель, а й усі учасники семінару. Далі — обговорення, питання і відповіді. Корисна форма взаємодії — обов'язкове відвідування уроків фізичної культури вихователями, а занять спортивної години - учителем. Це дає вихователю змогу визначити стан здоров'я і рівень5 фізичної підготовленості учнів, ознайомитися зі змістом фізичних вправ, що вивчаються, домашніми завданнями, ходом підготовки до наступних масових заходів тощо. У свою чергу, вчителі фізичної культури надають методичну допомогу вихователям. Із практики роботи груп перших-четвертих класів відомо, що більшість вихователів — учителі початкових класів, які знають зміст програми з фізичної культури, володіють основами методики проведення занять фізичними вправами і за певної допомоги вчителя-фахівця самі все проводять на задовільному рівні. Значно складніше налагодити цю роботу вихователям груп подовженого дня старших класів, оскільки їхніми вихователями є, зазвичай, учителі - предметники. Зацікавлений в ефективності спортивних годин, учитель фізкультури складає графік занять груп, вказуючи місце і час їх проведення. Як і під час організації годин здоров'я, варто прагнути до урізноманітнення змісту занять у різні дні тижневого циклу. Бажано, щоб час проведення спортивних годин збігався з часом занять секцій і спеціальної медичної групи. Це дасть змогу одночасно залучити всіх учнів до корисної справи. Щотижня бажано влаштовувати внутрішньогрупові та міжгрупові змагання. Програма змагань визначається за домовленістю вчителя, вихователя, учнів. За потреби на допомогу вихователеві готують громадського інструктора - старшокласника. Крім цього, вчитель повинен потурбуватися про забезпечення занять інвентарем і приладами в доповнення до того, що має у своєму розпорядженні кожна група. У багатьох школах (особливо малокомплектних) в одну групу входять учні з різних класів. Зрозуміло, у цих випадках зміст занять і навантаження для них повинні бути різними. Учні, віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи і тимчасово звільнені від занять після хвороби, займаються за індивідуальними завданнями вчителя фізкультури. За найменшої можливості заняття проводяться на свіжому повітрі і тільки за несприятливої погоди — у приміщенні (залі). Особливістю методики занять є те, що вони відбуваються у вільній, невимушеній обстановці і мають ігровий характер. Проте заняття треба чітко організувати, на його початку визначити завдання, провести розминку. Розминка переважно відбувається у вигляді рухливих ігор або естафет зі включенням ходьби, бігу, подолання перешкод, танцювальних та інших підготовчих і підвідних вправ. Тривалість розминки — до 15 хв. Далі (за тривалості заняття 60 хв.) біля 25 хв. відводять на організовану частину під керівництвом вихователя (інструктора), 15 хв. — на самостійну роботу і 5 хв. — на завершення у вигляді ігор низької інтенсивності. Зміст основної організованої частини складають добре засвоєні на уроках вправи в бігу, стрибках, кидках, рухливі ігри, естафети; взимку — лижі, ковзани, санки. Під час самостійної роботи учні виконують завдання щодо засвоєння й удосконалення розучених на уроках вправ. Молодшим школярам подобаються прості змагання, конкурси. Вони можуть мати форму завдань: хто швидше пробіжить 25-30 м, хто покаже кращий результат зі стрибків у довжину (висоту) з місця чи з розбігу, хто якнайдалі кине м'ячик (сніжку, камінець), хто влучить у ціль. Бажано використовувати й такі види змагань, як біг з обручем (в обручі), скакалкою, стрибки на швидкість і точність. Ці та інші змагання, які організовуються дітьми самостійно у дворах за місцем проживання, дають значний ефект у фізичному вихованні дітей. Цікаві та корисні для молодших школярів спортивні розваги й атракціони (катання на санках, велосипедах, накидання кілець, ігри в кеглі, їзда на самокатах тощо). Спортивно-масові заходи (змагання) Важко переоцінити значення спортивно-масових заходів (змагань), як головного спортивного атрибуту у фізичному вихованні школярів. Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів. У межах обов'язкового курсу фізичної культури в загальноосвітній школі використання змагальних форм занять підпорядковане передусім логіці педагогічного процесу, інтересам його якості, розв'язанню освітніх і виховних завдань. Тут змагальні форми занять – не стільки спосіб досягнення спортивної перемоги або значного спортивно-технічного результату, скільки форма емоційного наповнення спілкування, здорового відпочинку і розваги. Беручи участь у змаганнях, школярі збагачуються новими враженнями, глибше пізнають себе і своїх товаришів,6 переживають радість перемог і гіркоту поразок. Атмосфера змагань дає змогу усвідомити важливість занять фізичними вправами. Змагання дозволяють вирішувати педагогічні, спортивно-методичні та суспільно політичні завдання. Під час спортивних змагань вирішуються ті ж педагогічні завдання, що й на заняттях фізичною культурою і спортом в цілому, тобто удосконалення фізичної, технічної, тактичної, психічної та теоретичної підготовленості. Однак при цьому всі зрушення, що відбуваються в організмі, перевершують рівень, характерний для тренувальних занять. До заходів організаційно-методичного характеру, пов'язаних з проведенням спортивних змагань, перш за все відноситься складання календарного плану змагань. У ньому вказується назва змагань, терміни і місце їх проведення та відповідальні за їх організацію особи. Важливою умовою при складанні календарного плану є традиційність намічених заходів за термінами, програмами, особами, які беруть участь у змаганнях. Це підвищує інтерес до них дітей, полегшує організацію навчально-тренувального процесу, робить змагання більш популярним у глядачів. Спортивні змагання є стимулом для систематичних тренувань і сприяють зростанню спортивних результатів, якщо вони проводяться регулярно. Доцільність участі в певній кількості змагань залежить від спортивної підготовки учнів. Таким чином, календар спортивних змагань треба складати так, щоб намічені змагання були різноманітними за масштабом, складом учасників та умов проведення, традиційними за термінами, складом, місцем проведення. Інша важлива міра організаційно-методичного характеру - це складання положення про змагання. Для проведення змагань необхідно подбати про приведення місць, обладнання та інвентарю у повну відповідність до встановлених правил, їх високу якість і необхідній кількості. Якщо до програми включено кілька різновидів одного виду спорту, необхідно заздалегідь скласти графік змагань, тобто визначити послідовність та час проведення кожного з них. Знаючи середню тривалість виконання вправи, кількість спроб і кількість учасників, можна визначити загальну тривалість змагань і на основі цього скласти графік проведення. Найважливішим документом, що регулює проведення змагань і що впливає на їхні результати, є правила змагань з цього виду спорту. В них регламентуються дії суддів та учасників, передбачаються умови виявлення переможців і, крім того, визначаються норми поведінки спортсмена, міститься перелік заборонених дій, що тягнуть за собою покарання, що ущемляє інтереси команди. Таким чином, на спортсмена, що порушив правила, діє не тільки рішення судді по відношенню до нього особисто, але й свідомість, що команда зазнає втрат через його неправильних вчинків. Головним організатором і керівником спортивних змагань, відповідальним за їх проведення і, певною мірою, за досягнуті результати, є спортивний суддя, який призначається з числа викладачів фізичної культури. Організація днів здоров'я, спорту і туризму в загальноосвітніх закладах В кожному загальноосвітньому навчальному закладі повинно бути присутнім проведення різноманітних заходів, спрямованих на профілактику, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів, формування у них здорового, фізично активного способу життя. Однією з найбільш ефективних форм роботи з учнями в зазначеному напрямку є організація та проведення протягом навчального року в кожному закладі освіти країни щомісячних днів здоров'я, спорту і туризму. Перед організаторами даних заходів поставлено завдання використання різноманітних активних форм відпочинку, що знімають накопичене в процесі навчання психічне, інтелектуальне і фізичне стомлення, і що сприяють поліпшенню фізичної та розумової працездатності учнів. Зміст днів здоров'я, спорту і туризму тісно пов'язаний з навчально-виховним процесом і є продовженням чинних навчальних програм з фізичної культури. У процесі підготовки і проведення днів здоров'я, спорту і туризму відбувається закріплення і вдосконалення навчального матеріалу, вивченого на уроках фізкультури. Крім цього, в учнів розширюються і поглиблюються знання про види спорту і фізкультурно-спортивної діяльності. В умовах спортивних змагань формується стійка мотивація для занять тим чи іншим видом спорту. Не можна не враховувати ще один суттєвий фактор - залучення до участі у фізкультурно- оздоровчих заходах та спортивних змаганнях практично всіх учнів, у тому числі віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи і групи лікувальної фізичної культури. Даний7 контингент учнів з успіхом залучається до оформлення місць змагань, участі у заходах в якості членів журі, суддівства спортивних змагань, а також участі в різних конкурсах, наприклад, малюнків на спортивну тему, сімейних фотографій на тему «Здоровий спосіб життя» та ін. Використання різноманітних форм організації та проведення днів здоров'я, спорту і туризму в практиці роботи закладів освіти активізує пропаганду регулярних занять фізичною культурою і спортом серед учнів, залучає їх до систематичних занять у фізкультурних гуртках і спортивних секціях. Одним з найважливіших вимог, що пред'являються до днів здоров'я, спорту і туризму, є досягнення максимального оздоровчого ефекту для учнів. Вибір і використання вправ, рухливих і народних ігор, спортивних змагань повинні відповідати статево-віковим особливостям учнів і проводиться при безумовному дотриманні діючих правил безпеки занять з фізичної культури і спорту в закладах освіти. Дні здоров'я, спорту і туризму проводяться як фізкультурно-спортивні свята за участю всіх учнів установи освіти. При цьому рекомендується планувати і проводити заходи одночасно з усіма класами по підгрупах - окремо для учнів початкової, базової та середньої школи. Тематика днів здоров'я, спорту і туризму повинна враховувати вік учнів, кліматичні і погодні умови, традиції установи освіти, наявність спортивних споруд, обладнання та інвентарю, участь батьків, класних керівників, інших педагогічних працівників. В організації фізкультурно- оздоровчих заходів з учнями можуть брати участь представники спортивних товариств та організацій. Великий виховний ефект на учнів надає присутність і участь у спортивних святах знаменитих спортсменів, чемпіонів Європи, світу, Олімпійських ігор. Підготовка і проведення днів здоров'я, спорту і туризму вимагає участі не тільки вчителів фізичної культури, а й усього педагогічного колективу, а також членів ради колективу фізкультури і батьківського активу установи освіти. Організаторам внутрішкільних спортивних змагань та фізкультурно-оздоровчих заходів слід пам'ятати, що школярі, які не пройшли медичний огляд і не отримали допуск лікаря, завірений підписом і особистою печаткою лікаря або печаткою медичної установи, не допускаються до участі у зазначених заходах. При проведенні днів здоров'я і спорту, а також різних змагань лікар або медсестра зобов'язані бути присутніми на місці змагань і, при необхідності, надавати медичну допомогу. Успіх будь-якого спортивного заходу залежить від його правильного і своєчасного планування. У річному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів установи освіти, який затверджується керівником загальноосвітнього закладу, передбачаються щомісячні дні здоров'я, спорту і туризму, визначається їх тематика, встановлюються терміни їх проведення, регламентується участь в них школярів різних класів. З метою висвітлення ходу підготовки та проведення днів здоров'я, спорту і туризму використовуються шкільні стінгазети, оголошення, бюлетені, організовуються радіопередачі на спортивні теми. Положення про проведення змагань з видів спорту в установі освіти розробляється на підставі Примірного положення про проведення спортивного змагання, і має включати в себе наступні глави: – загальні положення; – суб'єкти (учасники) спортивних змагань; – умови участі в спортивному змаганні; – програма спортивного змагання; – умови проведення спортивного змагання та визначення переможців; – нагородження переможців спортивного змагання; – умови фінансування спортивного змагання; – протести. Для організації та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів з учнями розробляються сценарні плани, в яких, як правило, вказуються: – опис організації початку заходу, наприклад, урочисте шикування учнів, підйом прапора під гімн України, вступне слово представника адміністрації загальноосвітньої установи, представлення членів журі, виступи знаменитих спортсменів, батьків, запрошених тощо; – перелік команд, які беруть участь у змаганнях, їх капітани і класні керівники; – порядок участі команд у конкурсах та проходження етапів естафет;8 – місце і час показових виступів кращих спортсменів школи, міста, району, номери художньої самодіяльності і т.п.; – опис організації закриття заходу, тобто урочисте шикування учнів, заключне слово представника адміністрації загальноосвітньої установи, підведення підсумків заходу, нагородження переможців, призерів, класних керівників і т.п. Напередодні днів здоров'я, спорту і туризму спортивним активом загальноосвітнього закладу проводиться в кожному класі організаційна та виховна робота по максимальному залученню всіх школярів до участі у фізкультурно-оздоровчих заходах. Класний керівник разом з учнями та членами батьківського комітету визначають завдання кожного учня, розробляють і малюють емблему, обирають девіз, визначають спортивну форму та ін. Окремо обговорюються умови участі у заході учнів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи і групи лікувальної фізичної культури. Велику допомогу в організації та проведенні спортивних змагань і свят може надати фізкультурний актив установи освіти (фізорги класів, учні старших класів, які активно займаються різними видами спорту в дитячо-юнацьких спортивних школах та позашкільних установах.) Вчителі фізкультури проводять з фізкультурним активом семінари, методичні заняття, на яких виробляються практичні навички організації і проведення фізкультурно- спортивних заходів. Фізкультурний актив може працювати в таких напрямках: – надає допомогу адміністрації навчального закладу, класним керівникам та вчителям фізичної культури в організації та проведенні загальношкільних днів здоров'я, спорту та туризму; – допомагає вчителю фізичної культури в організації та проведенні внутрікласних днів здоров'я, спорту та туризму; – проводить агітаційну роботу з питань фізичної культури, спорту і туризму, використовуючи для цього стінний друк, радіо навчального закладу, фотовітрини, плакати, альбоми; – забезпечує підготовку фізкультурного інвентарю та оформлення місць змагань. Велику професійну допомогу в підготовці учнів до майбутніх днів здоров'я, спорту і туризму можуть надати тренери ДЮСШ та СДЮШОР. Вони, при необхідності, розроблять положення про спортивні змагання або сценарій фізкультурно-оздоровчого свята, нададуть для суддівства змагань тренерів з видів спорту, проведуть організаційно-пропагандистську роботу по широкому залученню учнів та їх батьків до участі у змаганнях. Як зазначалося вище, у зміст днів здоров'я, спорту і туризму можуть бути включені і спортивні змагання, і фізкультурно-оздоровчі заходи. Пропонується приблизний календар днів здоров'я, спорту та туризму, який може бути покладений в основу розробки аналогічного календаря для будь-якого загальноосвітнього закладу. Змагання з видів спорту, що входять до програми днів здоров'я, спорту та туризму, а також фізкультурно-оздоровчі заходи можуть плануватися і проводитися в рамках внутрішкільної цілорічної спартакіади. Спортивні змагання та фізкультурно-оздоровчі заходи можуть проводитися в таких формах: – змагання з видів спорту між класами; – матчеві зустрічі між класами, командами паралелей класів; – дні бігуна, метальника, стрибуна, спринтера, багатоборців, гімнаста, баскетболіста і т.д. (проводяться як особисто-командні, так і особисті); – першості установи освіти за видами спорту (проводяться як особисто-командні, так і особисті, в яких можуть брати участь учні прилеглих навчальних закладів, наприклад, малокомплектних шкіл); – туристські злети і змагання; – комплексні змагання з народних, рухливих і спортивних ігор, легкої атлетики, лижних гонок, гімнастики, допризовної підготовки; – конкурси в окремих вправах (метання набивних м'ячів, кидки баскетбольного м'яча у кільце та ін