«Формування ключових компетентностей на уроках зарубіжної літератури з використанням медіаосвітніх продуктів» 

Опис педагогічної ідеї

           Сьогодні залишається актуальним твердження видатного американського мислителя ХХ століття Д.Дьюї про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення, яке дає змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються.

Фахівці говорять про «нову грамотність» сучасних учнів, яка має формуватися у Новій українській школі. Однією із ознак такої грамотності є надання переваги нелінійним текстам, які краще сприймаються учнями ХХІ століття. Тексти "нової природи" набувають актуальності серед вчителів зарубіжної літератури, оскільки в Україні все більше розвивається та удосконалюється медіаосвіта, яка базується на використанні мультимодальних текстів. Урок літератури зроблять цікавим та ефективним не тільки самі тексти «нової природи» (буктрейлер, пантбук, інтелект-карта, інтерактивні вправи, картинки і плакати, колажі, плейкасти (віршокартинка), презентації), але і різноманітні сучасні методики з елементами таких текстів (бриколаж, «хмара тегів», QR-кодів).

Ідея досвіду зумовлена нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від шаблонності, покорятися певній моделі; необхідністю розроблення нових методологічних засад і методичних технологій побудови сучасного уроку зарубіжної літератури в умовах модернізації освітнього процесу.

Саме тому важливим питанням в контексті викладання зарубіжної літератури є формування критичного мислення через практику роботи з текстами "нової природи", виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати власну позицію, оскільки школярі з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язання задач, проблем, оцінки ситуації, виборі раціональних способів діяльності. Пропоную опис таких методів та прикладів їх використання на відповідних етапах уроку ( за В.Макаренко та О.Туманцової) у своїй діяльності.

Найчастіше урок розпочинаю з розминки, яка заміняє, так званий, організаційний момент. Підхід до організації цього етапу може бути різний. Один із них - обговорення епіграфу уроку .Учні мають змогу висловити думки щодо розуміння цього висловлювання. Найчастіше я створюю епіграф за допомогою "хмари тегів" (кольорова хмара зі слів приковує погляд учня і змушує зосередитися на матеріалі); мотиватори на тему читання: «Читай сьогодні те, що інші не хочуть, завтра будеш розуміти те, що інші не можуть». Найкращим методом привернення уваги учнів є гумор, тому часто демонструю антибук, який позитивно налаштовує на урок. «Візьми посмішку і подаруй друзям!!!»

Саме ці методи допомагають мені та моїм учням емоційно розпочати урок зарубіжної літератури.

На етапі актуалізації опорних знань, при вивченні провідних ідей Просвітництва, пропоную учням методичний прийом «Асоціативний кущ» з використанням інфографіки. Ця стратегія навчання спонукає учнів думати вільно та відкрито, а графічне візуальне подання інформації дає більш глибоке осмислення навчального матеріалу. Такий текст "нової природи" дає можливість учням розмірковувати, ставити запитання і самостійно шукати відповіді. Використовую метод «Вірю - не вірю», при застосуванні якого вимагається чітка, але обов’язково аргументована відповідь (перевірка знань біографії автора твору у всіх класах); Наприклад, на початку вивчення теми у 7 класі «Історія створення «Альпійської балади», повторюємо терміни і поняття, які будуть використані й застосовані в цій темі. Щоб охопити всіх учнів, використовую сервіс Plickers.

На етапі усвідомлення нового матеріалу з метою введення учнів у діалог часто використовую медіазасоби, які організовують увагу, пробуджують цікавість, надають можливість проявити свої здібності. Наприклад, при вивченні роману "Дон Кіхот" Сервантеса пропоную учням 8 класу фрагменти з фільму та порівняння їх з певним епізодом твору. Учні виступають у ролі експертів, дають власну оцінку, що розвиває в них критичне мислення. На цьому етапі уроку також застосовую плейкаст, створений за допомогою сервісу Рlaycast. Інтерактивна листівка, оригінальний спосіб виразити себе, поділитися своїми думками і настроєм після прочитання художнього чи ліричного твору, як його рекламу. 

Рефлексія (усвідомлення того, що було зроблено на уроці, оцінка та самооцінка діяльності). На цьому етапі практикую використання прийому "Мікрофон". Адже він надає можливість кожному сказати щось оперативно, висловити свою думку чи позицію. Наприклад: На чиєму боці автор твору? Чи актуальний твір в наш час? Якого героя думки розділяєте?

Для підведення підсумків роботи з текстом та образом героя твору створюю пантбук, сторінку головного героя в соціальній мережі. Під час опитування використовую  вправи на сервісі Learningapps.org та сервіс Кahoot.

Важливим для формування критичного мислення є домашнє завдання. Практикую надати учням QR-код, за допомогою якого,вони мають змогу переглянути відеофрагмент чи текстовий матеріал щодо наступного учбового матеріалу або пройденого. За ним може бути сховане посилання на додаткові матеріали. Також учні створюють буктрейлери, презентації, мотиватори з відповідних тем. Такі завдання дозволяють позбутися однієї з головних причин негативного ставлення до навчання – відсутності успіху.

Отже, підготовлена система уроків спрямована на формування критичного мислення учнів за допомогою текстів "нової природи" та залучення учнів до творчо - пошукової діяльності. Забезпечую позитивну мотивацію до навчання, учні набувають необхідних знань, умінь і навичок, практично застосовують їх у реальному житті. Розширюється коло читацьких інтересів.

Перелічені вище інноваційні методи і форми роботи сприяють перетворенню середовища учня на таке, що орієнтує його на творчу діяльність, стимулюють здатність креативно мислити, аналізувати, готують до розв'язання пізнавальних і життєвих проблем, впливають на формування конкурентоспроможної та успішної особистості.

Електронні освітні ресурси – не доповнення до уроку, а складова частина освітнього процесу, яка має навчально-методичне призначення та використовується для забезпечення навчальної діяльності учнів і вважається одним із головних елементів інформаційно-освітнього середовища і яка ламатиме стереотипи учнівської молоді, щодо використання Інтернет-простору, спрямовуватиме діяльність учнів на раціональне використання всіх сучасних гаджетів та перетворить онлайн-простір в потужний інструмент навчання та розвитку. Крім того, усі запропоновані сервіси можна використати на будь-якому уроці та позакласній роботі під час освітнього процесу.