«Я все віддав тобі в офіру…»

Сьогодні, як ніколи, кожен регіон України має можливість відкрити перед народом красу свого духовного багатства. Ота краса - у слові, музиці, в образотворчому мистецтві.

Наша рідна Болехівщина багата на таланти. Вони відкривають нам чарівний світ поезії, вчать розуміти прекрасне, відчувати, як виграє самоцвітами рідне слово. Справжня поезія - це свято, яке щедро дарують нам багато років прикарпатські поети.

О, Господи! Як їх багато над шляхом до України незалежної стоїть, цих молодих хрестів… Василя Симоненка, Василя Стуса, Володимира Івасюка, В’ячеслава Чорновола, Зіновія Красівського, Івана Сокульського… А поміж ними молиться в небо хрест Ярослава Лесіва… І справді, наше духовне відродження ніколи не припинялося… Й ніколи не переставали його розстрілювати… Одні падали – інші народжувались. Ярослав Лесів теж народився після того, як хтось упав. Він узяв хрест від жертовного героя-попередника і поніс його на свою Голгофу, своїми дорогами…

Отець Лесів – еталон мужності, християнської чистоти та справедливості в будівництві українського суспільства. Він - невтомний борець за волю Церкви і народу. Наше завдання – детальніше ознайомитися з життєвим і творчим шляхом Ярослава Лесіва і знайти свою відповідь на запитання: Ярослав Лесів - священник чи поет?