Ich habe versucht,

wieder zu lachen.

Ich meine es ernst,

das wollt’ ich machen.

Anfangs hab ich’s im Kopf nur gedacht,

dann als Trockenübung vollbracht.

Das hat leider gar nichts gebracht.

So wollt’ ich’s ernsthaft wieder erlernen,

mit festem Vorsatz auch davon schwärmen,

um die erstarrte Seele wieder zu wärmen.

Es braucht ein klares Konzept!

Wo ist bloß das richtige Rezept?

Wer hat es nur wieder versteckt?

Das Standardwerk der Heiterkeit,

ob mir das wohl jemand leiht?

Auch das war nur vertane Zeit.

Blieb nur noch der unbeschwerte Akt,

spontan und unkoordiniert im Takt,

auf dass es jeden Muskel im Körper packt.

Von dem Anspruch befreit,

waren die Glieder bereit

und die Augen erstrahlten vor Heiterkeit.

Kam da für dich etwas in Betracht?

Hattest du’s anfangs nur still vor dich hin gedacht?

Oder hast du gleich bei jeder Strophe gelacht?

Я намагався

Знову сміятися.

Я серйозно

Цим хотів зайнятися.

Спочатку це лише жило в моїй голові,

Потім я намагався вигляд влавати,

Але нічого не вдалося мені.

Цього я хотів серйозно навчитися,

Брався за всі хитрощі мистецтва,

Щоб сердечно від цього зігрітися.

Потрібно мати чіткий концепт!

Я хочу мати бажаний ефект.

Де ж тільки дієвий для того рецепт?

Стандартний припис веселощів,

Хіба хтось може мені позичити?

Скільки часу даремне на пошуки втрачено!

Залишилась тільки безтурботна манера,

Некоординована спонтанна дія,

Яка радісно пробуджує клітини тіла.

Від тиску звільнені,

Були кінцівки готові,

Та очі сяяли від радості й втоми.

Чи тобі відгукнулось написане?

Може, й сам від початку це виснував?

А чи нишком у серці зі слів моїх сміявся?