Der Himmel reißt auf am Horizont,

Es ist ruhig geworden an der Front.

Gestern wurde hier noch schwer gekämpft,

Doch heut’ ist’s seltsam still und sehr gedämpft.

Verzogen der Rauch der vielen Raketen.

Ungewohnt, die Sonne wieder zu sehen.

Sie strahlt so hell und wärmt mich sehr,

Lange hatte ich sie gespürt nicht mehr.

Aber was hat diese Ruhe bloß zu bedeuten?

Ist es, dass sie sich jetzt am Frieden erfreuten?

Oder ist denen nur die Munition ausgegangen?

Obacht! Sonst ist uns bestimmt etwas entgangen.

Nein, sieh her, der Feind, er hat kapituliert,

Wir haben den Sieg errungen, ja, gar triumphiert!

Das lang erlittene Leid war schlussendlich nicht umsonst.

Wahrhaftig, der Himmel reißt auf am Horizont!

Небо розкривається на горизонті,

Замовкли гармати на небезпечному фронті.

Тільки вчора тут відбувалася битва гаряча,

А сьогодні панує лише тиша лякаюча.

Від численних ракет розвіявся густий дим,

Незвично бачити тепер сонце саме таким.

Воно зігріває мене своїми променями яскраво,

Так довго не відчував ніжного сяйва його.

Але, що ж означає ця тиша в широкому полі,

Хіба вони знайшли мир у своєї душі?

Невже, у них закінчились останні заряди?

Щось не так, ще не час залишати і йти.

Ні, чуєш, вороги вже капітулювали,

Ми перемогу вибороли, навіть тріумфували!

Наші спільні страждання не були марними.

Воістину, небо розкривається на горизонті!