Endlich ist der lange Winter vorbei,

Die ersten Blumen kommen herbei.

Es erblüht erneut die Frühlingszeit,

Erstrahlt farbenfroh die Heiterkeit.

Doch etwas fühlt sich anders an.

Das Zischen am Himmel erinnert immer wieder daran.

Ruhe und Gelassenheit wollen kommen nicht auf.

Die Fröhlichkeit nimmt nur schwer ihren Lauf.

Dennoch erfreuen mich die leuchtenden Farben.

Schneeglöckchen stoßen durch’s Eis in Weiß,

Narzissen erstrahlen in sattem Gelb,

Krokusse wachsen adrett, in zartem Violett.

Zusammen mit ihren schlanken Halmen in Grün

Möcht’ ich binden das erste Blumenkostüm,

Um die zu ehren, die ihre Seele ließen,

Für die Freiheit, die ich heute darf genießen.

Herojam slawa!

Нарешті довга зима минула,

Настала чарівна весняна пора.

Перші маленькі квіти пробиваються,

Барвисті бутони розкриваються.

Але щось інакше відчувається у мені.

Шипіння у небі нагадує про це.

Справжня радість застрягла всередині.

Веселість свій шлях лише важко бере.

Проте мене тішать яскраві кольори.

Проліски пробивають зимову ковдру білим,

Нарциси сяють насиченим жовтим,

І крокуси сяйвом линуть фіолетовим.

Разом з їхнім тонким листям зеленим

Хочу перший букет квітів зв'язати,

Щоб вшанувати тих, хто душами своїми

приніс мир і волю, якій нині можу радіти.

Героям слава!