Embedded Files
- 10 -
Alla Taran (fb: alla.taran.798)
Ich bin in der Stadt Dnipro geboren und habe dort mein ganzes Leben verbracht. Mit dem Krieg kam in mir der starke Wunsch auf, in meiner eigenen Sprache zu kommunizieren.
Das Projekt Єдині (die Vereinten) hatte einen unglaublichen Einfluss auf mich: es gab mir Antrieb, Selbstvertrauen, Wissen, Unterstützung und ein Umfeld von Gleichgesinnten. Im Rahmen des Projekts traf ich Menschen, die mich tief verändert und inspiriert haben. Einer von ihnen ist Stephan, mit dem ich meine Gedichte teile und sie diskutiere.
Dank des Projekts 'Єдині' konnte ich, ganz unerwartet, meine Gedanken und Gefühle in Gedichte in ukrainischer Sprache verwandeln.
Алла Таран (fb: alla.taran.798)
Я народилася та весь час мешкала у місті Дніпро. З війною було сильне бажання почати спілкування своєю мовою.
Неймовірний вплив на мене, поштовх, впевненість, знання, підтримку, коло однодумців надав мені проєкт «Єдині». На проєкті я зустріла людей, які дійсно змінили та надихнули мене. Серед них - Штефан, з яким я ділюся своїми віршами та ми їх обговорюємо.
Саме завдяки проєкту Єдині я змогла, зовсім несподівано, перетворити мої думки та відчуття реальності у вірші українською мовою.
Meine Sprache
Meine Sprache
Ende 2013 erwachte ich in der Ukraine.
Da wurden mir die Grenzen erstmals klar.
Bis dahin war es gleich, ob Russland oder Ukraine –
Wo die Menschen leben, schien unwichtig, sogar.
Doch dann begann ich zu sehen und zu begreifen,
Wir sind ganz verschieden, ihre Taten nicht zu verzeihen.
Unterstützung, Vertrauen – für Jahrhunderte verloren,
Der Verlust gar mit Blut besiegelt, geheiligt und gefroren.
Doch bis zum Februar 2022, dem Angriff mit grausamer Macht,
Blieb ich in der Frage meiner Muttersprache gänzlich unbedacht.
Mir fehlte es an Standfestigkeit und Beständigkeit,
An Kraft und Inspiration - für die sprachliche Reife nicht bereit.
Die Sprache ward mir nicht in die Wiege gelegt herein,
Doch einmal erlernt, erwachte mein inneres Sein.
Ich erhielt meine persönliche Waffe im Gepäck.
Mit Flügeln so mächtig, da blieb mir der Atem weg!
Ihre Melodie und Feinfühligkeit führt zu neuen Sphären,
Ihre Tiefe der Gefühle, Nuancen lässt Menschen sich erklären.
Du kannst fliegen hoch und tauchen tief,
Deinen EIGENEN Horizont erobern, als ob er rief!
© Алла Таран
Моя мова
Моя мова
Наприкінці дві тисячі тринадцятого прокинулася я в Україні.
Тільки тоді кордони для мене стали важливі.
До цього вважала росія чи Україна –
Не принципово, де мешкає людина.
Але тоді я стала дивитися та розуміти,
Що ми зовсім різні та їх дії не повинні терпіти.
Поняття підтримки, довіри – на століття втрачено,
Ця втрата навіть кров’ю освячена.
Але до лютого часу дві тисячі двадцять другого
В питанні рідної мови була я недолугою.
Не вистачило мені непохитності та стійкості,
Не було натхнення та сил для мовної зрілості.
Мова мені була надана не з народження,
Опанувавши її, почалось моє внутрішнє відродження.
Це особиста зброя, яку я отримала.
Від відчуття потужних крил – ледве подих стримала!
ЇЇ мелодійність та чуйність до вершин підносить,
Її глибина почуттів та відтінків людину возносить.
Ти можеш летіти, ти можеш пірнати,
Ти можеш СВІЙ обрій опанувати!
© Алла Таран
Page updated
Google Sites
Report abuse