Кунинська гімназія

Інтернет став невід’ємною частиною навчання, спілкування та повсякденного життя дітей і підлітків. Соціальні мережі, месенджери, онлайн-ігри та освітні платформи відкривають широкі можливості для навчання, розвитку й комунікації, однак водночас можуть містити ризики, про які необхідно знати та вміти їм протидіяти.

Саме тому Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області та Інститут кібербезпеки та аналітики приділяють особливу увагу підвищенню рівня обізнаності дітей, педагогів і батьків щодо безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.

У межах інформаційно-просвітницької роботи важливо формувати у дітей практичні навички розпізнавання та попередження основних загроз в Інтернеті — кібербулінгу, грумінгу, шкідливого контенту, онлайн-шантажу, фішингу та інших проявів небезпечної поведінки в цифровому середовищі

Кібербулінг: коли цькування переходить в Інтернет

Кібербулінг — це навмисне та повторюване цькування із використанням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, месенджерах, онлайн-іграх та інших цифрових середовищах.

Кібербулінг може проявлятися у вигляді образ, приниження, залякування, провокацій або поширення інформації, фотографій чи листування без дозволу.

Особливість кібербулінгу полягає в тому, що принизливий контент може дуже швидко поширюватися, а кривдник іноді може залишатися анонімним.

Як діяти?

Якщо ви зіткнулися з кібербулінгом:

• не відповідайте на провокації агресією;

• збережіть скріншоти повідомлень та іншого небезпечного контенту;

• заблокуйте кривдника;

• повідомте батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте;

• за необхідності подайте офіційну скаргу до Кіберполіції.

Важливо пам’ятати: звернення по допомогу — це не прояв слабкості.

Грумінг: небезпечне знайомство в мережі

Грумінг — це встановлення дорослою людиною дружніх або довірливих стосунків із неповнолітнім через Інтернет із метою подальшої експлуатації, шантажу, залякування або сексуального насильства.

Зловмисник може видавати себе за ровесника, блогера, тренера, наставника або людину зі спільними інтересами.

Спочатку спілкування може здаватися цілком дружнім: компліменти, подарунки в онлайн-іграх, спільні захоплення, постійна увага. Згодом зловмисник може просити приховувати спілкування від батьків чи друзів, переходити до приватних месенджерів, надсилати особисті фотографії або пропонувати зустріч.

На що варто звернути увагу?

Особливо обережними потрібно бути, якщо онлайн-знайомий:

• надмірно засипає компліментами та подарунками;

• просить нікому не розповідати про спілкування;

• наполягає на переході до приватного месенджера;

• просить особисті або інтимні фотографії;

• намагається дізнатися особисту інформацію;

• пропонує зустріч у реальному житті без відома батьків.

Що робити?

Якщо спілкування викликає страх, тиск або дискомфорт:

ЗУПИНИСЬ → ЗАБЛОКУЙ → РОЗКАЖИ ДОРОСЛОМУ.

Не потрібно намагатися переконати зловмисника або виконувати його вимоги.

Якщо дитина вже надіслала фотографію чи іншу приватну інформацію, вона не винна в тому, що стала жертвою маніпуляції. Найважливіше — припинити спілкування та звернутися по допомогу.

Сексторшен: коли фотографією намагаються шантажувати

Окремою небезпекою є сексторшен — шантаж із використанням інтимних фотографій або відео.

Зловмисник може спочатку попросити звичайне фото, потім поступово переходити до більш особистих запитань і вимог. Після отримання фотографії він може погрожувати поширити її серед батьків, друзів або вчителів, якщо дитина не надішле нові матеріали або не виконає інші вимоги.

Важливо: виконання вимог шантажиста не гарантує припинення погроз. Навпаки, вимоги можуть ставати дедалі більшими.

Тому необхідно припинити спілкування, заблокувати зловмисника, зберегти докази та обов’язково розповісти дорослому, якому довіряєте.

Шкідливий контент: не все, що є в Інтернеті, безпечно

Шкідливий контент — це матеріали, які можуть негативно впливати на дитину або становити загрозу її безпеці.

До нього можуть належати матеріали із зображенням насильства та жорстокості, порнографічні матеріали, пропаганда наркотиків та азартних ігор, а також шкідливі програми, комп’ютерні віруси та шпигунське програмне забезпечення.

Серед небезпечних різновидів контенту можна виділити:

Шок-контент

Відео із жорстокістю, аваріями, кров’ю та іншими травматичними сценами можуть негативно впливати на психіку.

Що робити: не продовжувати перегляд, вимкнути автоматичне відтворення та поскаржитися на такий матеріал.

Фішинг в онлайн-іграх

Пропозиції отримати «безкоштовну ігрову валюту», предмети чи бонуси в обмін на логін і пароль можуть бути способом викрадення акаунта.

Що робити: не передавати паролі та використовувати двофакторну автентифікацію.

Небезпечні челенджі

Вірусні заклики виконувати небезпечні дії заради переглядів і популярності можуть становити реальну загрозу здоров’ю та життю.

Перед виконанням будь-якого сумнівного челенджу варто запитати себе:

«Чи зробив би я це в реальному житті, без камери та глядачів?»

Якщо відповідь «ні» — не варто цього робити.

Правила цифрової гігієни

Безпека в Інтернеті залежить не лише від програм та налаштувань, а й від щоденних звичок користувача.

Дотримуйтеся простих правил:

• не поширюйте особисту інформацію у відкритому доступі;

• встановіть налаштування приватності своїх акаунтів;

• використовуйте різні складні паролі для різних сервісів;

• увімкніть двофакторну автентифікацію;

• не переходьте за підозрілими посиланнями від незнайомців;

• не передавайте нікому паролі та коди підтвердження;

• регулярно переглядайте список своїх онлайн-контактів;

• не додавайте до друзів незнайомих людей без необхідності;

• закривайте акаунти від сторонніх користувачів;

• не залишайте вебкамеру відкритою, коли не користуєтеся нею.

Пам’ятайте: просити про допомогу — правильно

Дитина не повинна залишатися сам на сам із проблемою в Інтернеті.

Якщо вам надсилають погрози, шантажують, переслідують, змушують надсилати фотографії, пропонують небезпечні зустрічі або ви натрапили на шкідливий контент — розкажіть про це батькам, учителю або іншому дорослому, якому довіряєте.

За матеріалами Кіберполіції, у разі виявлення небезпеки можна звернутися до:

Кіберполіції України:
ticket.cyberpolice.gov.ua

Консультаційна лінія:
1545, далі обрати «3» — анонімно, безкоштовно, цілодобово.

Для повідомлення про шкідливий контент у матеріалах також зазначено ресурс report.iwf.org.uk, а додаткову інформацію — dignityonline.in.ua.

Безпечний Інтернет починається з відповідального користувача

Інтернет має залишатися простором для навчання, розвитку, спілкування та творчості. Для цього кожному з нас необхідно дбати про власну цифрову безпеку, поважати інших користувачів і не залишатися байдужими, коли хтось потребує допомоги.

Зупинися. Подумай. Перевір. Захисти себе. Розкажи дорослому.

Безпечна поведінка в мережі — це щоденна цифрова гігієна та відповідальність за власні дії.

День безпечного Інтернету 2026

Корисна інформація: saferinternetcentre.org.ua/safe_internet_day/den-bezpechnogo-internetu-2026-dity-shtuchnyj-intelekt-ta-vidpovidalne-czyfrove-majbutnye/ 

Більше інформації у формі відеоматеріалів можна знайти тут: www.youtube.com/playlist?list=PL1jJbsz1vxcxGd32D3GF1u1Z0DF8rHZUG 

Дропи: як не стати "грошовим мулом" для шахраїв

У світі, де більшість можливостей зосереджені в мережі, онлайн-пропозиції можуть бути справжнім порятунком, особливо для молоді, яка шукає спосіб заробити. Проте, саме тут приховуються небезпечні пастки, які можуть обернутися не тільки втратою грошей, а й серйозними проблемами із законом. Сьогодні ми поговоримо про так званих “дропів” або “грошових мулів”, і про те, як не потрапити в їхні тенета.

Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою: хто такі дропи і як не потрапити в пастку?

Уявіть собі ситуацію: вам пише незнайомець у соціальній мережі або надходить лист на електронну пошту. Він пропонує просту віддалену роботу, яка, здається, ідеально підходить для студента чи старшокласника. Все, що від вас вимагається, це приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — всього кілька хвилин на день, і, найголовніше, досвід не потрібен. Звучить заманливо, чи не так?

Насправді ж, це типова пастка. Саме так шахраї вербують дропів – людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.

Хто такий дроп?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди, які стають дропами, навіть не усвідомлюють, що вони стають співучасниками злочину. Вони вірять, що це легкий і невинний спосіб заробітку. Проте, закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”. Незнання закону не звільняє від відповідальності, і це правило працює бездоганно в цьому випадку.

Ось чому бути дропом – це надзвичайно небезпечно:

• Дроп не жертва, а співучасник. У очах закону ви є не потерпілим, а повноцінним учасником кримінальної схеми.

• Дропів затримують першими. Оскільки гроші проходять через ваші рахунки, ви є першою ланкою, яку можуть відстежити правоохоронні органи.

• За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення. Кримінальний кодекс України передбачає суворе покарання за відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Ваше майбутнє може бути зруйноване заради мізерного заробітку, який пропонують шахраї.

Кого найчастіше вербують?

Шахраї майстерно користуються вразливістю людей і грають на їхніх фінансових потребах. У групі ризику опиняються ті, хто найбільше прагне додаткового заробітку або знаходиться у скрутному становищі:

• Молодь, студенти та учні. Вони часто шукають способи підзаробити, не маючи стабільного доходу, і можуть легко спокуситися на “легкі гроші”.

• Переселенці. Люди, які опинилися в нових умовах і потребують швидких коштів для облаштування, можуть стати легкою мішенню.

• Люди без стабільного доходу, безробітні та соціально вразливі групи. Їхня потреба в грошах робить їх особливо схильними до ризикованих пропозицій.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” – саме тому ця схема настільки небезпечна і успішна для них.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

На щастя, розпізнати типові ознаки вербування дропа не так вже й складно. Ось на що варто звернути увагу:

• Потрібно лише “переказувати кошти” – без чітких обов’язків, посадових інструкцій або конкретних завдань, окрім фінансових операцій.

• Немає вимог до освіти або досвіду. Роботодавці, які шукають чесних працівників, завжди мають певні вимоги. Відсутність їх має викликати підозру.

• Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі. Шахраї уникають будь-якого особистого контакту, щоб уникнути викриття.

• Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою. Якщо обіцяють значні гроші за мінімальні зусилля, це майже завжди обман.

• Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити. Ніколи не надавайте таку конфіденційну інформацію незнайомцям. Це може бути використано не тільки для шахрайства, а й для крадіжки ваших персональних даних.

• “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів (наприклад, Gmail, Ukr.net), а не з пошти офіційної компанії (наприклад, *@company.com.ua).

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність значно складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом, не зволікайте:

1. Негайно припиніть співпрацю. Блокуйте всі контакти з шахраями і більше ніколи не виконуйте їхні вказівки.

2. Повідомте в кіберполіцію. Це можна зробити онлайн, залишивши звернення на офіційному сайті: https://cyberpolice.gov.ua. Чим швидше ви повідомите, тим більше шансів на розслідування і викриття злочинної схеми.

3. Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували. Повідомте їм про підозрілі операції, щоб вони могли заблокувати рахунок і запобігти подальшому використанню вашої картки в злочинних схемах. Банк може надати вам додаткові рекомендації та допомогти захистити ваші кошти.

Як себе захистити?

Захистити себе від залучення до таких схем нескладно, якщо бути пильним і дотримуватися простих правил:

• Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє. Шукайте інформацію про компанію в інтернеті, перевіряйте відгуки, офіційний сайт. Якщо компанія не має офіційного представництва в Україні або інформації про неї обмаль, це привід для тривоги.

• Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” – це вже привід для підозри. Жодна легальна компанія не буде платити вам за такі прості фінансові операції, не вимагаючи реальної роботи або кваліфікації.

• Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство. Справжня робота вимагає зусиль, знань і часу.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші, не погоджуйтеся на “роботу”, де потрібно використовувати свої банківські реквізити для сумнівних операцій. Ви ризикуєте своєю свободою, репутацією та майбутнім заради короткочасного і нелегального прибутку. Дроп – це не просто випадкова роль. Це – кримінальна відповідальність.

Бережіть себе та свої дані! Не дозволяйте шахраям використовувати вас у своїх брудних справах. Пам’ятайте, що ваша безпека і законність – це найважливіші речі. Якщо у вас виникнуть сумніви щодо будь-якої онлайн-пропозиції, краще зайвий раз перевірити інформацію або звернутися за порадою до дорослих чи фахівців.

Діти віком від 14 до 16 років можуть і вже притягаються до відповідальності лише за окремими статтями. З 16-ти настає повна кримінальна відповідальність. Наслідки будуть і для тих, кому менше 14 років  – це від трьох до семи років позбавлення волі. 

  Москальські спецслужби намагаються завербувати підлітків для підпалу, теракту чи мінування? «Спали» ворога сам – здай його до СБУ!

Для цього Служба безпеки України запускає офіційний чатбот «Спали ФСБешника». Його створено в telegram, оскільки цей месенджер окупанти найчастіше використовують для вербування молоді та неповнолітніх.

Якщо тобі або твоїм знайомим пропонують підпалити авто ЗСУ чи адмінбудівлю, влаштувати теракт чи мінування – одразу пиши нам! Не допомагай ворогу руйнувати оборону твоєї країни!

Хвилюєшся про свою безпеку?

Ми гарантуємо конфіденційність. Кожне повідомлення буде ретельно опрацьоване співробітниками СБУ.

Не пали своїх! «Спали» ворога! Разом зруйнуємо москальські плани!