Саме зацікавленість у даній темі стала мотивом прийняти участь у вебінарі на тему «Мотивація учасників корекційної роботи: принципи поведінкового аналізу в житті та на заняттях у батьків, фахівців та учнів».

Яким би вмотивованим не був учитель, без допомоги батьків досягнути успіхів в розвитку та навчанні дитини з ООП йому буде надскладно.

Ось декілька слайдів з докладу ведучого Євгенія Суковського, психолога, магістра корекційної освіти (USA), поведінкового терапевта в підтримку і з опорою на батьків особливих дітей.

Передайте іншим батькам, без власних сил - нічого не вийде…

 Мама хлопчика із РДУГ

СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ – ЦЕ КЛЮЧ ДО УСПІХУ

Важливо  пам’ятати, що жодні батьки не хочуть, щоб у них народилася дитина з інвалідністю. Батьки розгублені. Вони цього не планували, тому проходять стадії від горювання до прийняття дитини. І це може тривати кілька років. Тож потрібно:

1. М’яко й тактовно давати оцінку ситуації, яку батьки не хочуть приймати. Об’єктивно описувати стан дитини й давати прості рекомендації за принципом: “Якщо батьки можуть це робити – даємо ще більше. Якщо не можуть – запитуємо, чим їм допомогти”.

2. Не руйнувати надії батьків. Треба наголошувати: “Разом ми зможемо більше”.

3. Розповідати, що дитині вдавалося добре протягом дня за формулою бутерброда: чергувати, що вдалося й що не вдалося.

4. Бути поруч із батьками, встановити довірливі взаємини.

5. Не приймати критику за особисту образу. Батьки стикалися з різними спеціалістами, тому критикують, з огляду на свій досвід.

6. Долучати батьків до команди супроводу. Наприклад, можна створити онлайн-зустрічі.

7. Розподіляти відповідальність із батьками. Батьки разом зі спеціалістами мають навчати та виховувати дитину.