"Моя країна - Україна"

ВИХОВУЄМО ДІТЕЙ РАЗОМ

Зміст

І. Вступ

ІІ. Форми та методи роботи з батьками

ІІІ. Практична частина

3.1. Перспективний план роботи з батьками

3.2. Проєкт «Моя родина - моя гордість»

3.3. Проєкт «Здорова дитина - здорова родина»

3.4. Проєкт «Я-Ми-родина-Україна»

ІV. Додатки

4.1. Збірник анкет для батьків

4.2. Фотогалерея

ВСТУП

Родина – природний осередок найглибших людських почуттів: тут

народжуються і поглиблюються любов до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана до рідної мови, історії, культури. Основне завдання сім’ї як першого соціального інституту – навчити дитину жити у злагоді з довкіллям і згоді з собою, створити сприятливі умови для її особистісного становлення.

Звичайно, кожна сім’я має свій досвід батьківства, в якому є як педагогічні здобутки батьків, так і прорахунки у виховних впливах на дитину. Можна назвати різні причини цих помилок, але, напевно, однією з найбільш поширених є слабка поінформованість батьків про сучасні підходи до виховання дитини .

Саме з метою формування педагогічної культури батьків, підвищення

рівня їх поінформованості щодо новітніх підходів до розвитку дітей та

формування в них навичок соціальної компетентності спрямована ця робота.

За тисячолітню історію людства склалися дві гілки виховання підростаючого покоління: родинне і суспільне. Кожна із цих гілок, представляючи собою соціальний інститут виховання, володіє своїми специфічними можливостями у формуванні особистості дитини.

Однак далеко не всі сім'ї в повній мірі реалізують комплекс можливостей виховного впливу на дитину. Причини різні: одні сім'ї не хочуть виховувати дитину, інші - не вміють це робити, треті - не розуміють, навіщо це потрібно. У всіх випадках необхідна кваліфікована допомога дошкільного закладу.

Так як же залучити батьків до роботи в дитячому садку?

Використовуючи принцип індивідуального підходу до участі батьків, можна розробити різноманітні способи залучення в роботу більшої частини сімей.

Можна виділити п'ять рівнів участі батьків:

1) надання разової допомоги;

2) здатності батьків час від часу використовуються при проведенні занять;

3) батьки стають добровільними помічниками на постійній основі;

4) батьки допомагають визначати основні напрямки роботи в групі;

5) батьки беруть участь в обговоренні болючих питань, вирішення яких повинно благотворно позначитися на роботі дитячого садка.

Виходячи з цього можна сформулювати свої цілі:

- створення умов для сприятливого клімату взаємодії з батьками.

- встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками.

- створити атмосферу співробітництва і співтворчості, встановити партнерські взаємин у професійному спілкуванні з батьками вихованців;

- забезпечити наступність виховання в сім'ї і в дошкільному освітньому установі;

- сприяти у відродженні та збереженні традицій народної педагогіки;

- надавати допомогу в оволодінні батьками психолого-педагогічною культурою, гуманістичним підходом до дитини;

У роботі з сім'єю необхідно використовувати наступні принципи взаємодії з батьками:

- індивідуальний підхід;

- співробітництво, а не наставництво;

- системність;

- гуманізація підходів до батьків.

Роботу щодо залучення батьків у спільну діяльність ДНЗ можна вести чотирма напрямками:

Інформаційно – аналітичне

З метою вивчення сім'ї, з'ясування освітніх потреб батьків, встановлення контакту з її членами, для узгодження виховних впливів на дитину роботу слід розпочати з анкетування. Отримавши реальну картину, на основі зібраних даних проаналізувати особливості структури родинних зв'язків кожної дитини, специфіку сім'ї та сімейного виховання дошкільника, виробити тактику свого спілкування з кожним батьком.

Залучання батьків в освітній процесс

Це присутності батьків на групових заходах: відвідування батьківських зборів та консультацій; присутність батьків на дитячих святах, участь батьків у підготовці та проведенні екскурсій, тематичних занять; участь у виставках; виготовлення плакатів; відвідування «днів відкритих дверей»; допомога батьків в оснащенні педагогічного процесу.

Ініціативність, відповідальність батьків

Такий аналіз дозволив виділити три групи батьків.

Батьки - лідери, які вміють і з задоволенням беруть участь у виховно-освітньому процесі.

Батьки - виконавці, які приймають участь за умови значущої мотивації.

Батьки - критичні спостерігачі.

Пізнавальний напрямок

Це збагачення батьків знаннями в питаннях виховання дітей дошкільного віку.

Спільна робота фахівців ДНЗ (вчитель-логопед, практичний психолог, музичний керівник, інструктор з фізичної виховання, старша медична сестра, лікарі, медичні сестри ЛФК) щодо реалізації освітньої програми забезпечує педагогічний супровід сім'ї на всіх етапах дошкільного дитинства, робить батьків дійсно рівними учасниками освітнього процесу.

Форми і методи роботи з батьками

Традиційні:

- батьківські куточки

- загальні і групові батьківські збори,

- консультування, анкетування батьків,

- відвідування сімей вихованців на дому,

- виставки дитячих робіт, виготовлених разом з батьками,

- спільні екскурсії,

- свята,

- дні відкритих дверей,

- дні спілкування,

- дні добрих справ,

- оформлення інформаційних стендів, буклетів.

Нетрадиційні форми спілкування з батьками:

- презентація групи,

- семінари - практикуми,

- тренінги,

- конференції батьків і вихователів,

- випуск тематичних плакатів,

- родинні посиденьки,

- заняття з участю батьків,

- «Батьківські ринги», «Інтелектуальні ігри», «Банки ідей»,

- участь батьків у творчих конкурсах,

- скринька Довіри, пошта Довіри, електронну адресу допомоги,

- спільне співтворчість батьків і вихователя в розробці портфоліо групи і кожної дитини,

- письмового спілкування,

- брошури,

- бюлетень.

- щотижневі записки.

- неформальні записки.

- особисті блокноти.

- дошка оголошень.

- скринька для пропозицій.

Протягом року можна провести такі заходи:

- дерево «Мудрості» - з міні порадами для батьків,

- тематичні батьківські куточки (сезонні, тиждень доброти, тиждень успішних дітей, «Чим і як зайняти дитину вдома», «Запитували - відповідаємо», «Говорять діти», «Носики - курносики», «Виростай-ка», «Дякуємо», «Це цікаво», «Пограємо», «Від усієї душі», «Зверніть увагу»),

- папки - пересування «Здоров’ячки», «За Порадою всьому світу»,

- сімейний і групові альбоми «Наша дружна родина», «Наше життя крок за кроком», «Виховання разом»,

- бібліотека - пересувка,

- фотомонтажі «З життя групи», «Ми - друзі природи», «У колі сім'ї»,

- фотовиставки «Моя бабуся - краще всіх», «Мама і я, щасливі миті», «Тато, мама, я - дружна сім'я»,

- сімейний вернісаж «Найкраща родина моя», «Сім'я - здоровий спосіб життя», «Вчись бути папою»,

Сумісні заходи:

- свята «В гостях у осені», «Різдвяні свята», «День хлопчиків», «Масляна», «Великдень», «Найкраща родина моя», «День захисту дітей», «Чарівне літо»,

- розваги «Сімейні посиденьки», «День сміху», «А ну-ка бабусі»,

- «Всі професії потрібні, всі професії важливі» (зустріч з цікавою людиною),

- спортивні дозвілля «Родина - здоровий спосіб життя», «День олімпійських чемпіонів», караоке з батьками

- вернісаж «У світі почуттів і емоцій», «Наші доньки і синочки»,

- спільні проекти «Моя родина – моя гордість», «Я-Ми-родина Україна», «У вашій родині є традиції? Ні? Створюємо!» «Здорова дитина-здорова родина»,

- випуск сімейних газет «Відпочиваємо всією родиною»,

- святкування днів народження (щомісяця)

- виставки сімейних колекцій «З бабусиної скриньки»,

- вистави «Три ведмеді», «Під грибком», «Солом’яний бичок»,

- спільні походи «У світ прекрасного»,

- екскурсії «Ми - друзі природи», «Захистимо свою природу».

Заходи, які можуть провести батьки:

- ранкову гімнастику,

- фізкультурне заняття,

- рухливі ігри,

- заняття з валеології,

- заняття з правил дорожнього руху,

- заняття з протипожежної безпеки,

- зустріч з цікавими людьми «Всі професії потрібні, всі професії важливі».

Значно важлива атмосфера дружніх взаємин між педагогом і батьками, тому перші батьківські збори слід провести в нетрадиційній формі («Презентація групи», «Наше перше знайомство» тощо). Використувати музику, підготувати запрошення, створити атмосферу добра, затишку і тепла.

З інтересом батьки ставляться до презентації групи на мультимедійному проекторі.

До інших зборів можна підготувати виставку дитячих робіт або фотостенд. На кожному зібранні слід дякувати батькам, які приділяють багато уваги своїм дітям і допомагають у спільній роботі, вручали грамоти або подяки.

Важливо організувати роботу з батьками при підготовці дітей до школи.

Провести серію відкритих занять, практикум «Сім'я на порозі шкільного життя дитини», тренінги «Фактори успішної підготовки та адаптації дітей до школи», «Чи готові ви віддати свою дитину до школи», анкетування батьків «Скоро в школу», інтерв'ю з дітьми, тести «чи я Хочу в школу», аналіз малюнків дітей «Яким я уявляю себе в школі», батьків «Яким я уявляю свого дитини в школі».

Шляхом використання різних форм і методів спілкування з батьками, можна підвищити психолого-педагогічну грамотність батьків, культуру міжособистісної взаємодії дітей у групі.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Назва заходу

Ціль проведення

Форми роботи

«Розвиток дитини шотого року життя»

Знайомство з вимогами програми «Дитина в дошкільні роки»

Батьківські збори

«Ось, такі ми діти!»

Знайомство батьків з життям дітей в дитячому садку

Фотоколаж

«Яка моя дитина»

Різноманітність поглядів на дитину

Творча гра

«Яка я мати»

Анкетування

«Дитина батьківських мрій»

З’ясування особливості сприйняття батьками дітей, виявлення ролі батьків у формуванні особистості дитини

Тренінг

«Роль тата у вихованні дитини»

Аналіз впливу батьківського виховання

Консультація

«Мій тато»

Виставка дитячих малюнків

«Тільки ти, єдина мати…»

Співпраця

Свято

«Будуємо гармонійні стосунки з батьками»

Допомога молодим батькам

Поради

«Роль бабусі та дідуся у вихованні дитини»

Консультація

«Клуб щасливих батьків»

Залучання до підготовки до свята

Практикум

«Моя бабуся – найкраща»

Фотовиставка

«Як багато батьків є хороших»

Допомога молодим батькам

Анкетування

«Наші сімейні традиції»

Співраця

Свято

Освітній проект

"Я - Ми - родина - Україна"

Мета проекту: підвищувати рівень педагогічної культури батьків з питань патріотичного виховання шляхом залучення до проектної діяльності.

Завдання проекту:

формувати систему знань у батьків про роль сім′ї в патріотичному вихованні дітей;

формувати активну моральну позицію батьків і дітей;

спонукати батьків до виховання в дітей гордості та вдячності до своєї держави, свого народу;

розвивати творчий потенціал батьків і дітей через організацію спільної діяльності ;

підвищити педагогічну культуру батьків, встановити з ними довірливі і партнерські відносини.

Учасники проекту: педагоги, батьки, діти.

Очікувані результати: розуміння батьками необхідності формування основ патріотичних знань у дітей, завдяки яким виховуємо духовно багату, оптимістично та патріотично налаштовану особистість.

Тривалість проекту: 1 місяць

ПІДГОТОВЧО - ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП:

Мета:

обґрунтувати доцільність створення проекту та його пізнавальне значення для батьків і дітей;

через анкетування, опитування, спілкування, виявити рівень обізнаності батьків щодо патріотичного виховання дошкільників;

провести організаційну роботу щодо реалізації проекту.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

1. Анкетування батьків з метою виявлення громадянської позиції батьків в реалізації завдань по формуванню у дітей почуття патріотизму.

2. Пошук і аналіз спеціальної літератури, інтернет – джерел для використання в роботі з батьками з зазначеної проблеми.

3. Підібрати для батьків та скласти каталог адрес корисних сайтів в допомогу для отримання знань з патріотичного виховання дошкільників.

РОБОТА З ДІТЬМИ

1. Анкетування дітей (у формі бесіди) .

ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП

Мета: розвиток у батьків педагогічної компетентності по вивченню шляхів розвитку у дітей патріотичних почуттів.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

1. Практичне заняття з батьками «Роль сім′ї в патріотичному вихованні дошкільників»

2. Батьківські збори на тему: «патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку»

3. Доповідь для батьків «Патріотичне виховання особистості в умовах сучасного дшкілля»

4. Консультація «Роль родини в вихованні патріотичних почуттів у дошкільників.

5. Виготовлення папки – пересувки для батьків «Я люблю Україну»

6. Фотовиставка «Один день нашої родини» (якомога значуща подія)

7. Збори – диспут: «Щаслива сім′я- щаслива дитина»

РОБОТА З ДІТЬМИ

1. Екскурсія до краєзнавчого музею. Ознайомлення з історією рідного міста

2. Читання художніх творів:

Вірш Г.Володька «Україна – наша країна»

Вірш Н.Поклада «Прапор»

Вірш М.Познанської «Про нашу Україну»

Вірш Б.Даниловича «Ми- дітвора українська»

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Виставка малюнків «Україна очами дітей і батьків»

2. Свято «Богатирська застава»

3. Проведення спільної акції батьків і дітей «Чарівна краса вишиванки»

АНАЛІТИКО - ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Мета: спонукати батьків до обміну досвідом з питань патріотичного виховання дітей дошкільного віку; визначити результативність проекту.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

1. Круглий стіл по обміну досвідом батьків щодо патріотичного виховання дошкільників.

РОБОТА З ДІТЬМИ

1. Оформлення журналу «Любіть Україну, як сонце любіть»

2. Міні – вікторина «Моя Україна»

Батьківські збори «Патріотичне виховання дітей старшого віку»

Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам"яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов"язує з рідною домівкою, місцями , де вона народилася і зросла.

Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів. Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до рідної оселі, міста , в якому народилися, рідної землі, шанобливому ставленні до культури своєї родини , мови. Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючим середовищем, людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури,збереження природи рідного краю. Виховання емоційно- діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.

Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :

Виховання в дитини любові і почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка,вулиці,міста;

Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;

Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;

Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв,культури рідного народу;

Ознайомлення дітей із символами держави.

Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки,домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя людини», « Без сім"ї немає щастя на землі»саме так говорить народна творчість про родину.

Пригадайте, шановні батьки, прислів"я про родину.

Саме в родині закладаються засади патріотично – моральної та національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутках зароджується взаємоповага між людьми,любов,симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися про рідних з дитинства ,бути уважною до близьких людей.

Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм. Однак для того, щоб ці почуття стали початком любові до Батьківщини , важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або забрудненість міста, бесіди з дітьми про необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров"я та життя свого , в першу чергу, та рідних. Це може бути спільна праця біля подвір"я: висадка дерев, квітів, – прибираємо,прикрашаємо – робимо разом наше місто чистим , гарним; Розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави , краю.

Виховний вплив батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками , прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до природи , до людей , що оточують , до рідного міста.

( Розгляд ситуацій)

Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнят мають традиції та звичаї сім"ї. Потрібно, щоб діти пам"ятали в дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре , коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа.

( Декупаж на тарілочці «Подарунок бабусі»).

А головне свято день народження самої дитини. Як не складно про це говорити, але дитячі свята, дорослі частіше створюють для себе. У дорослих свої інтереси, бесіди і дітям на такому святі не цікаво і сумно : ніхто не пам"ятає про винуватця свята. Його залишають за спільним столом, він стає свідком дорослих розмов, нерідко долучається до них. Щоб звернути увагу на себе, дитина робить не завжди продумані вчинки. Дорослі роблять вигляд , що це весело, чекають від нього нових «подвигів».Дитина звикає бути центром уваги, що виховує в ньому нескромність та розв"язаність і аж ніяк не морально – етичні почуття.

Як воно проходить у вашій сім"ї поділіться будь ласка досвідом? (сімейний досвід сім"ї Сиволап.)

Висновок: Враховуйте ,будь ласка , вік вашої дитини і великі виховні можливості сім"ї.

Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, на лимані, біля каналу, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей на неповторну красу навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення самі і вчіть дитину насолоджуватись спільними здобутками. Знайомте дітей з назвами дерев, квітів , трав;розповідайте відомі вам легенди про рослини рідного міста. Розгадування кросворду ( Квітка )

По справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка , до Батьківщини.

Рідне місто… Нам необхідно показати дошкільникам , що рідне місто славетне своєю історією, традиціями, пам"ятниками, кращими людьми. Діти повинні зрозуміти, що їхнє місто – частина Батьківщини. Добре, якщо діти будуть знати,які визначні пам"ятники, музеї в місті, відомі люди,які прославляють не тільки місто , а й країну. Батькам необхідно знайомити дітей з історією рідного міста , архітектурою , походженням назв вулиць , парків.

Заморочки з бочки.

Що б ви розповіли своїм дітям про Історію виникнення нашого міста?

Від чого походить назва нашого міста?

Чи знаєте ви легенди, оповідки, пов'язані з рідним містом?

Які історичні місця нашого міста вам відомі?

Які історичні місця нашого міста ви відвідували з дітьми?

Чи зацікавлюються ваші діти пам'ятниками під час прогулянок міс­том?

Чи можете ви доступно для дитини розповісти про той чи інший пам'ятник,історичну подію?

Чи є у вашій родині традиція відвід­увати пам'ятні місця, покладати квіти?

Чи приймаєте ви участь разом з дітьми у впорядкуванні скверів, парків, вулиць, квітників біля свого будинку?

Чи знаєте ви походження назв вулиць?

Пам'ятка , для батьків

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

Побувати в пра бабусь та пра дідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте вете­ранів Великої Вітчизняної війни, покла­діть квіти до пам'ятника.

Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

Запропонуйте дітям намалювати рідне місто в майбутньому.

Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє ». Разом з дити­ною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста, району.

ЩАСЛИВА СІМ'Я, ЯКА ВОНА?

(збори-диспут)

Мета: розкрити роль сім′ї в патріотичному вихованні дитини, стимулювати переконання в неперевершеності у вихованні ді­тей системи власних родинних цінностей, які базуються на ста­більності обов'язкових для виконання правил, спокійному тоні спілкування, уваги і поваги до всіх членів сім'ї.

Учасники: вихователь, батьки.

Підготовчий етап. Визначення дискусійних питань, підбір педагогіч­них задач, формулювання орієнтовних заповідей для батьків.

План

1. Обговорення дискусійних питань.

2. Обговорення педагогічних ситуацій.

Хід зборів

1. Обговорення дискусійних питань.

1. Чи був правий Л. Толстой, коли стверджував, що всі щасливі сім'ї схожі, а нещасливі — нещасні по-своєму? За якими ознаками ви­значають, щаслива це сім'я чи ні?

2. Який стиль сімейних стосунків вважаєте ідеальним?

3. Що, на ваш погляд, найголовніше в сімейному житті?

4. Яке місце в сім'ї займають діти?

5. Чи можна за зовнішнім виглядом дитини встановити, з якої вона сім'ї?

6. Чи згуртовують сім'ю труднощі, які вона переборює протягом свого існування? Свою точку зору аргументуйте прикладами із влас­ного життя.

7. Які основи патріотичного виховання закладаються у вашій родині?

2. Обговорення педагогічних ситуацій.

Ось дві розповіді жінок про своїх чоловіків.

Зовні наша сім'я благополучна. Чоловік не п'є, не палить, зарплату всю— додому. Діти вчаться добре. Але немає в сім'ї духовного ладу, спільних інтересів, немає нічого, що би об'єднувало нас.

Чоловік нічим не захоплюється, ніщо його не цікавить, окрім телевізора. З дітьми розмовляти не вміє та й не бажає, читання літерату­ри на теми виховання вважає марним гаянням часу, оскільки перекона­ний, що "все знає".

Коли він проводить вечір біля телевізора, я перевіряю, чи вивчив англій­ські слова син-шестикласник, стежу за тим, як дочка-першокласниця виводить криві літери, а сама думаю, що приготувати на завтра на обід, де у кого відірвався ґудзик, що треба випрати. І так майже щодня. Кажу "майже", тому що буває: чоловік і на кухню до мене зайде, і до ді­тей у щоденники загляне, але це дуже рідко. Частіше він замикається в собі, щоб його ніхто ні про що не питав...

Мабуть, я би не відправила вам листа, коли б не діти. Син у нас рос­те неорганізований, також нічого не любить і не вміє. Йому скоро три­надцять. Раніше любив читати, тепер і книжки закинув. Як і батько, надає перевагу телевізору.

Та коли не під силу більше переносити висиджування або вилежування чоловіка перед телевізором, вибухаю і — черговий скандал. Лаюсь, прав­да, я, а чоловік скаже кілька слів, сповнених презирства, і відвернеть­ся до стіни.

Усі роки я билася над проблемами виховання дітей сама. Через недо­свідченість робила багато помилок. А чоловік і пальцем не покивав, щоб допомогти, підтримати, разом щось обміркувати. Він вважає, що всі риси характеру закладені в генах і нічого не виправиш. Ось такий тео­ретик, що влаштувався перед телевізором.

Не знаю, коли, але син одного разу відчув цю відчуженість батька, а мою немічність, наш розлад. Вітя постійно грубо поводиться з сестрич­кою, вона ж у відповідь не мовчить, огризається. Наодинці намагаю­ся присоромити сина, весь час стараюся помирити дітей. Але він мене не слухає, починає не слухати і дочка. Мені дуже важко. Інколи пробую вмовляти себе: змирися, скільки жінок самі везуть сімейний віз при чоло­вікові. А як можна змиритися з байдужістю?

1. Чи можна вважати благополучною сім'ю, в якій вихованням ді­тей займається лише один із батьків?

2. Як це позначається на формуванні особистості дитини?

3. Чи формуються в сім′ї патріотичні почуття?

4. Поділіться досвідом вашого спілкування з дітьми в сім'ї.

Перші роки нашого життя були нелегкими: двоє малих дітей — Світ­лана й Олексій, а допомогти нікому. Мати Віктора, котра жила з нами, сама потребувала догляду. Я тоді не працювала. "Витягував" сім'ю Вік­тор. Приходив додому з роботи втомлений, але ніколи не бачили ми його сердитим або незадоволеним. І звідки бралися в нього сили займатися ді­тьми! Вони навперебій розповідали йому про свої справи, про все радиш­ся з ним.

Світлана й Олексій не тільки знали, що тато хороший виробничник, йому шана, вони на власні очі бачили його працелюбність: чоловік завжди допомагав мені по дому. Усе робиш ми разом. Усе було йому по плечу. Ніби він ніколи і не втомлювався. І все добре, що в нього є, він переда­вав своїм дітям. Вони бачили, який він справедливий, турботливий. Його мати прожила з нами двадцять вісім років. Недавно її не стало. І ось за всі ці роки ні я, ні діти не чули, щоб батько заговорив зі своєю матір'ю роздратовано. І не дивно, що діти також не грубили бабуні.

Дочка Світлана працює старшим інженером, добра господиня. Її чо­ловік — Сергій — допомагає їй в усьому. Любить свою сім'ю, у них двоє дітей. Ми жили всі разом, і зять, мабуть, брав приклад з мого чоловіка. Сергій завжди говорить: "У нас батько — ідеал".

У синові Олексієві я також бачу риси, які передав йому батько. Лю­бить будь-яку працю з самого дитинства. Спокійний, витриманий, ро­бити вміє по дому все, як тато. Непогано грає в шахи — батько на­вчив, коли йому було ще вісім років. Захоплюється Олексій і музикою, добре грає на баяні. Ще він — фотоаматор. Це все — від батька. Дру­жина Олексія, Лариса, також інженер. Живуть вони добре, виховують маленького сина.

Мої діти гордяться своїм батьком, як і раніше, люблять і вважають його першим порадником з будь-якого питання. Побільше би таких бать­ків, з яких діти брали би приклад, особливо сини.

Проаналізуйте описані в цьому листі факти. У чому секрет поваги дружини і дітей до батька?

1. Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?

2. Критично оцініть, чи користуєтеся ви у своїх дітей авторитетом? Як ви утверджуєте свій авторитет?

Десять заповідей для батьків

1. Не навчайте того, в чому необізнані: для правильного виховання дитини потрібно знати її вікові та індивідуальні особливості.

2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. І мета — виростити її для життя серед людей.

3. Довіряйте дитині, розтлумачуйте те, що вона робить краще, а що — гірше. Залишайте за нею право на власні помилки: дитина оволодіє вмінням самостійно їх виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Вона мусить впевнюватись у своїх силах поступово - тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терплячими.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покараннями, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю й послідовністю.

7. Потурбуйтеся про те, аби дитина накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, зауважень, наказів. Нехай син чи донька потроху самі вчаться розпоряджатися собою.

8. Вилучіть зі своєї практики вислів "роби, якщо я наказав"; замініть цю форму вимоги іншою: "роби тому, що цього не зробити не можна, це принесе користь".

Дитина має звикнути діяти не на догоду батьківському розпоря­дженню, а тому, що це доцільно, розумно, потрібно.

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюй­те з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: "Мені ніколи її любити".

Ми виховуємо своїх дітей на прикладі свого життя, системи власних цінностей, виховуємо своєю присутністю й відсутністю, виразом обличчя, звичним тоном спілкування з людьми, обстановкою у квар­тирі, ставленням до праці та дозвілля.

І ще цікава інформація. Президент США Лінден Джонсон мав ре­путацію великого умовляльника, оскільки, як ніхто інший, умів пере­конувати. Він майстерно доводив справу до узгодження позицій окремих парламентських фракцій і тим самим прискорював прийняття законів.

Чому президентові вдавалося так успішно улагоджувати міжособистісні стосунки? Виявляється, саме тому, що він над цим постійно пра­цював.

Ще задовго до того, як стати наступником Кеннеді, Джонсон роз­робив та старанно виконував десять принципів, які забезпечували успішну взаємодію з людьми.

Ознайомимося з його порадами.

1. Учіться запам'ятовувати імена. Недбалість у цьому питанні може означати недостатній інтерес до інших справ.

2. Намагайтеся не додавати напруженості в середовище людей. Не­хай вони відчувають себе у вашій присутності так затишно, ніби вбра­ні у свій улюблений одяг.

3. Намагайтеся поводити себе так, щоб ніщо не могло порушити ва­шої душевної рівноваги.

4. Не робіть вигляд, що ви знаєте все наперед.

5. Будьте цікавими для людей, щоб їхня дружба з вами щось їм обі­цяла.

6. Не допускайте розв'язності у поведінці.

7. Розвивайте в собі доброзичливість до людей, доки не почнете ви­являти симпатії до них цілком щиро.

8. Намагайтеся вирішити всі непорозуміння - як давні, так і ті, котрі щойно виникли. Старайтеся не висувати претензій до людей.

9. Ніколи не забувайте привітати людину з успіхом чи висловити співчуття в тяжку хвилину.

10. Передайте людям свою духовну силу, і вони віддячать вам щи­рою прихильністю.

СВЯТО «БОГАТИРСЬКА ЗАСТАВА».

Вихователь. Ми зібралися сьогодні, щоб вшанувати захисників Вітчизни. При­гадайте, кого в усі віки захищали богатирі, воїни, солдати? Звісно, що матерів, жінок, дружин, дітей, тобто свої сім'ї, щоб жилося їм щасливо та спокійно на рідній землі.

Певна річ, що найскладніші завдання отримають наші богатирі — тата і хлопчики. Їм доведеться пройти через важкі випробовування, а мами та дівчатка будуть за них вболівати, підтримувати та належним чином оцінювати.

Після чергового конкурсу кожна дівчинка та матуся будуть класти один жетон на користь тієї команди, яка, на їхню думку, впоралась із завданням найкраще.

Наприкінці свята підрахуємо кількість жетонів і виявимо, у кого їх найбільше, потім назвемо переможця.

Дівчатка читають вірш "Богатирі".

На лобах бувають гулі,

Під очима — "ліхтарі".

Та все ж, якщо ви хлопці,

То ви — богатирі.

Садно або подряпини —

Дрібниці це неначе?

Та що це там за паводок? —

Сам полководець плаче.

Час йодом рани змазати

І руки збинтувати,

Та є ще, є ще сили.

Щоб ворога здолати!

Такі собі уперті,

Ви знову — в бій, у вир!

Від поєдинків шрами

Лишились до цих пір.

І конкурс "Будуємо заставу"

Кожна команда отримує по 2 ящики з "цеглою" — картонними упаковками з-під соку, пластиковими пляшками.

Завдання — не на швидкість, а на якість. Застава повинна вистояти впродовж цього свята. Також під час гри її будівництва доведеться виявити кмітливість, терпіння, працелюбність, вміння злагоджено працювати.

II конкурс «Історичний»

Є ДІМ, В ЯКОМУ Я ЖИВУ

Є дім, в якому я живу,

Для мене він — най самий,

Тут уві сні і наяву

Я чую голос мами.

А вечорами тато мій,

Коли птахи змовкають,

Розповідає про зірки,

Що так яскраво сяють.

Буває іноді таке,

Що я сварюся з ними.

Та найчастіше все ж ділюсь

Проблемами своїми.

Із року у рік нам тут жить-поживать

У злагоді, мирі й любові.

Історію краю свого шанувать

Завжди і усі ми готові!

1)У будь-якій справі дуже важливо вміти домовлятися, узгоджувати свої дії. Почнемо з найпростішого. Вивчимо приказки про рідний край, а потім хором дружно і виразно їх промовимо.

2) Вгадати і сформулювати приказку за окремо названими словами. (Хто швидше складе.)

Приказка повинна бути про захисника Вітчизни, його якості.

3) Визначити назву стародавньої зброї.

Малюнки прикріпити на стенді. Після відгадування хлопчики ви­конують пісні про шаблю, про гармату тошо. Підбиття підсумків

— Втомилися наші богатирі, час їм перепочити. Вечір. Тиша. Воїн пригадує свій дім, сім'ю, маму.

Тихо лунає пісня про маму у виконанні дівчаток...

ІІІ конкурс "Шифрувальники"

Ведучий ставить запитання. Учасники відповідають ТАК або НІ, батьки обирають належну букву та утворюють вислів, який певним чином зашифрований. Орієнтовні запитання

1. Окоп — це вирита яма? (Так)

2. Компас — це прилад для вимірювання часу? (Ні)

3. Гімнастерка — це сорочка для занять гімнастикою? (Ні)

4. Танки можуть плавати? (Так)

5. Безкозирка — це головний убір без козирка? (Так)

6. У зірки п'ять променів? (Так)

7. Солдатська служба триває 10 місяців? (Ні)

8. Бойові гранати ростуть на деревах? (Ні)

9. Два чоботи - пара? (Так)

10. Танк є меншим за гармату? (Ні)

11. Парашут зроблений із паперу? (Ні)

12. Якір — це зайвий вантаж, який завжди викидають? (Ні)

13. Бінокль — це предмет, який допомагає розгледіти ворога? (Так)

14. Моряк — це те саме, що і матрос? (Так)

15. Лейтенант за званням старший, ніж генерал? (Ні)

16. "Катюша" — це особистий автомобіль дівчини на ім'я Катерина? (Ні)

17. Відділення — це сім осіб? (Так)

18. На погонах у моряків зображені літаки? (Ні)

19. Компас вказує напрямок? (Так)

20. Магазин - це місце для патронів? (Так)

21. Кок — це повар на кораблі? (Так)

22. У слові казарма три букви А? (Так)

Зашифрованим висловом може бути приказка, вислів відомого пол­ководця або будь-яка крилата фраза про ратну справу.

ІV. Конкурс "Хто назве більше прізвищ визначних полководців, почина­ючи з Київської Русі?"

V. Конкурс "З'їжте, а не лишіть ворогові»

Кожній команді дають по лимону, ніж, кухонну дощечку, тарілку, сіль, цукор.

Лимон необхідно розділити на рівні частини за кількістю учасників. Кожний повинен з'їсти часточку, але не скривившись, всю без остачі з сіллю або з цукром, щоб ворог не помітив, що були з'їдені секретні матеріали.

VІ. Конкурс «Базіка — знахідка для шпигуна»

Беруть участь по одному учаснику від команди. Умова: ТАК або НІ не говорити, кольори не називати.

• Кішки живуть у воді?

• Яким є небо взимку?

• Чи мокра вода?

• Чи люблять дорослі гратися?

• Ти — хлопчик?

• Які яблука ти полюбляєш?

• У тебе прозорий одяг?

• Чи сніг чорний?

• Якою є трава влітку?

• Який холодильник?

• Які у тебе очі?

• Чи літають крокодили?

• Риби живуть на суходолі?

• Цей стіл дерев'яний?

• Ти любиш спати?

• Ти сидиш за столом поряд із дівчинкою?

• Які квіти тобі подобаються?

• Стеля біла?

• Чи повзають змії?

• "Чи вважаєш ти себе справжнім лицарем?

VII конкурс "Влучний постріл"

ХВАЛА АРТИЛЕРИСТАМ

Хвала артилеристам

Та їх помічникам!

"Ура!" захисникам Вітчизни

Лунає тут і там.

Вшануємо потомків

Прадавніх пушкарів

І генералів славних,

Й гарматних майстрів.

У кожного учасника — дві пластикові майонезні банки. Потрібно влучити ними в обруч і в кошик для білизни.

VIII конкурс «Мінне поле»

Татусі із зав'язаними очима повинні пройти «мінним полем» (ма­йонезні банки).

— Сапер не бачить мін, вони сховані, а у нас навпаки: міни-видно, а очі зав'язані.

Хлопчики у цьому конкурсі повинні виконати точний поворот і по­вернутися на місце також із зав'язаними очима.

IX конкурс «Воєнізована естафета»

1. Намотування онучі. (Татусі демонструють і пояснюють, як це зробити. Хлопчики виконують.)

2. Біг в армійських чоботях завеликого для хлопчиків розміру.

3. Із положення лежачи на маті збити кеглю кеглею.

4. Віджимання від підлоги (татусі демонструють свою силу та міць).

5. Взути армійські черевики та зашнурувати їх на швидкість (у парах).

6. Армрестлінг (боротьба на руках).

Х конкурс "Господарчий" (для татусів і хлопчиків)

Завдання" зварити кашу із сокири або приготувати салат із капусти. Обладнання: естафетна паличка, фартух, косинка; для миття рук — пляшка з водою, відро, рушник; для салату з капусти — ніж, капуста, морква, цибуля, кухонна дощечка.

Розподілити в командах, хто що робить.

Виходити по двоє гравців від команди — батько і син (або чоловік і хлопчик) і працювати впродовж 1 хвилини.

XI конкурс «Артистичний»

Інсценування "Богатирі", сценка з билин тощо.

XII конкурс «Танцювальний»

Перед цим конкурсом необхідно розбрати і скласти фортеці. Запросити дівчинку до танцю (по два хлопчики від команди).

• Полька.

• Ламбада.

• Вальс тощо.

Татусі запрошують до танцю мам.

Заключне слово вихователя — подяка всім учасникам.

Акція «Подаруй малюку вишиванку»

Мета: - виховувати інтерес та цікавість до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення, виховувати любов до людей праці; почуття національної гордості;

- сприяти розвитку естетичного смаку та творчого мислення;

- розвивати творчий потенціал батьків і дітей через організацію спільної діяльності ;

1. Зустріч з батьками. Обговорення тем, способу залучення дітей.

2. Консультація для батьків на тему «Види вишивки. Вишиванки різних регіонів України. Розгляд сорочок – вишиванок, різновиди оздоблення»

3. Майстер клас – «Моя вишиванка – душа України, моя вишиванка – святий оберіг

Хід заходу

Під пісню «Вишиванка» діти заносять вишиванки і сідають біля своїх батьків.

Вихователь: Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник – все це родовідна пам’ять, наша історія, наші символи.

Ми сьогодні раді вітати всіх, хто любить нашу неньку Україну, хто гордий тим, що народився українцем, всіх, кому дорогі прадідівські традиції.

І розпочнемо наш захід стародавнім переказом.

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну й порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти – хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог:

Хто ти? І чому така сумна?

Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля… Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла йти, але Бог зупинив її.

Зачекай. Є в мене неоцінений дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю – і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших полях жито - пшениця. У хаті твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту.

Прийняла з вдячністю дівчина божий дар і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки.

Тому тема нашого заходу «Чарівна краса вишиванки».

Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.

Перегляд мультимедійної презентації «Українська вишивка»

Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили, яка є у людини. А водночас – це і оберіг.

І я пропоную сьогодні такий оберіг виготовити своїй дитині. Але вине самі будете це робити, в цьому вам допоможуть ваші діти. Поки ви будете прикрашати сорочку елементами української вишиванки, діти спробують виготовити китиці, якими і доповнять ваш спільний витвір.

Під музику українських мелодій працюють батьки і діти.

Презентація вишиванок.

Викладання із жовто – блакитних кольорів слова «Україна»

Анкета для батьків

«Специфіка формування патріотизму у дітей»

Мета: виявити громадянську позицію батьків в реалізації завдань по формуванню у дітей почуття патріотизму.

1. Що таке патріотизм?

2. Роль сім′ї в патріотичному вихованні дітей

3. Вважаєте ви себе патріотом?

4. Що ви розумієте під формуванням патріотизму у дітей?

5. Чи потрібно організовувати спеціальну роботу по патріотичному вихованню дітей?

6. Які труднощі у Вас виникають під час розмови на теми патріотичної спрямованості?

Анкетування дітей (у формі бесіди)

1. Чи знаєш ти, в якій країні ми живемо?

2. Яке місто є столицею нашої Батьківщини?

3. В якому місті ми живемо?

4. Чи знаєш ти кольори нашого прапора?

5. Як звуть нашого президента?

6. Ти любиш наше місто?

7. Що ти будеш робити для того, щоб твоє місто, твій двір, твоя домівка були чистими і красивими?

8. Що означає вислів «служити в армії»

9. Яким повинен бути солдат?

10. Чому до пам′ятника кладуть живі квіти?

11. Які пісні, вірші ти знаєш про Україну?

ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

взаємодії з батьками дітей старшого

дошкільного віку

ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ« Моя родина - моя гордість».

Мета проекту: підвищити психолого-педагогічну культуру у батьків щодо ціннісного ставлення до сім’ї, родини та рідної домівки, підняти роль родинних цінностей у формуванні свідомої духовно багатої особистості .

Завдання проекту:

● підвищити ефективність педагогічної просвіти батьків щодо сім’ї та рідної домівки; виховувати почуття гордості до нащадків;

●активізувати взаємозв’язок між дошкільним навчальним закладом та

сім’єю у вихованні дітей;

● підвищити престиж сімейного виховання;

● виявити творчі родини в групі.

Учасники проекту: педагоги, батьки, діти, практичний психолог.

Очікувані результати: розуміння батьками того, що завдяки формам роботи з даної проблеми підвищується культура поведінки в родині, формуються та встановлюються довірчі та партнерські відносини в сім’ї між усіма родичами, встановлюються більш тісні взаємини між дітьми та батьками.

Тривалість проекту: 2 тижня

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ:

ПІДГОТОВЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП:

Мета:

● обґрунтувати доцільність створення проекту та його виховне значення для батьків та дітей;

● через анкетування, опитування, спілкування, виявити рівень обізнаності батьків щодо визначення сімейних цінностей, виявити потреби батьків щодо підвищення інтересу до визначеної проблеми;

● провести організаційну роботу щодо підготовки та реалізації проекту.

РОБОТА З БАТЬКАМИ:

● анкетування батьків з метою виявлення знань про цінність родинних стосунків, традицій сім’ї;

● діагностичні бесіди з батьками щодо визначення рівня усвідомлення батьків про традиції сім’ї, близьких родичів, зокрема про старше покоління, про обряди українського народу, пов’язані з рідною домівкою;

● пошук і аналіз спеціальної літератури, інтернет-джерел для використання в роботі з батьками з зазначеної проблеми;

● підібрати для батьків та скласти каталог адресів корисних сайтів в допомогу з даної проблеми.

РОБОТА З ДІТЬМИ:

● творча гра «Ми та наші батьки», полілог «Найближчі мені люди»;

● обговорення «Щоб сім’я була щаслива».

ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП:

Мета: підвести батьків до усвідомлення значення родини та домашньої атмосфери для формування у дітей позитивного образу рідної домівки та поваги до сімейних цінностей, гордості за близьких людей.

РОБОТА З БАТЬКАМИ:

● консультація для батьків «Обряди українського народу пов’язані з рідною домівкою та родинними святами»;

● мультимедійна презентація « Родинне виховання»;

● виставка – презентація «Моє родове дерево»;

● презентація буклету «Кулінарні рецепти від моєї бабусі»

● порадник для батьків «Моя родина – моя гордість»

● майстер – клас для батьків «Мистецтво виготовлення подарунків»

●папка – пересувка « Розкажіть дитині про родину, сімейні традиції»

● презентація фотоальбомів, виготовлених разом з дітьми «Наша міцна родина»;

● дискусійний полілог з батьками: « Родинні традиції, дерево життя»;

● пам’ятка для батьків «Чого вчиться дитина в сім’ї?»;

● консультація для батьків «Заповіді батьківства»

РОБОТА З ДІТЬМИ:

● виставка дитячих малюнків «Моя родина»;

● бесіди на тему: «На кого я схожий», « Мій родовід (з використанням світлин із сімейного архіву);

● полілог « Я в сім’ї» (моя роль, що я відчуваю в родині, гордість за близьких, що я дарую своїм рідним)

● проведення ярмарку дитячих творчих робіт «Подарунки найріднішим»;

● проведення сюжетно-рольової гри «День іменинника»;

● етична бесіда «Шануй батька і неньку – буде скрізь тобі гладенько».

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ:

● виготовлення з допомогою батьків Родинного дерева;

● виготовлення разом з батьками фотоальбому сімейних традицій «Моя родина – моя гордість»

АНАЛІТИКО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП:

Мета: спонукати батьків до обміну досвідом сімейного виховання щодо ціннісного ставлення до своєї родини, гордості за своїх нащадків , виховання у своїх дітей почуття поваги до старших, бажання допомагати близьким, цінувати і поважати їх;

визначити результативність проекту.

РОБОТА З БАТЬКАМИ:

●обмін досвідом сімейного виховання: рубрика «Батьківське віконечко»;

●круглий стіл на тему: «Моя родина – моя гордість» з переглядом домашнього відео.

РОБОТА З ДІТЬМИ:

●підготовка до родинного свята «Любити малюка – це просто…»;

●підготовка до спортивного свята.

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ:

● сімейне свято «Любити малюка – це просто….»;

● спортивне свято «Тато, мамо, я – спортивна сім’я»;

● створення колажу «Родинний сад групи «Краплинки».

ДОДАТКИ

КОнсультація для батьків: «Заповіді батьківства»

Одвічне питання турбує не одне покоління батьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?

Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.

1.Люби свою дитину!

Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, дешанують і люблять

людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду,

нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок,

на які вона здатна на даному етапі свого розвитку

і які може підказати її власний досвід!

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження,

які полишатимуть вартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

Пам’ятка для батьків

Час – це ваш подарунок дитині.

Проводити час разом з дитиною – віддавати їй всю увагу повністю.

Коли ви разом – стає неважливим те, чим ви займаєтесь, головне – разом.

Проводячи разом з дитиною час, ви тим самим даєте їй зрозуміти: “Ти потрібна мені”, “Мені з тобою цікаво”, “Мені подобається бути з тобою”.

Лише проводячи разом з вами час, дитина відчуває вашу любов, ласку і ніжність.

●Не шкодуйте часу для своєї дитини – цим ви робите вклад в її майбутнє і майбутнє всієї сім’ї.

Тест «Добра мати... добрий батько...»

Варіанти відповідей: «так», «ні», «не знаю».

1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.

2. Деколи ви користуєтеся допомогою або порадами інших осіб, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.

3. Ваша інтуїція і досвід — кращі порадники у вихованні дитини.

4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який би нікому іншому не розказали.

5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?

6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?

7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?

8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?

9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.

10. Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші) тому, що знаєте: вдома їх є багато?

11. Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (пасок).

12 Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.

13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, аніж радощів.

14. Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?

15. Чи бувають у вас прикрощі з вашою дитиною?

Обробка результатів: за кожну відповідь «так» на запитання 2,4, 6, 8, 10,12, 14 і за кожну відповідь «ні» на запитання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь «не знаю» на будь-яке запитання — по 5 балів.

Підрахуйте загальну суму.

100—150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв'язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна визнати за приклад для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясувати.

50—99 балів. Ви — на правильному шляху до кращого розуміння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви маєте розв'язати, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або характером вашої дитини. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. Не забувайте, що розуміти — не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.

0—49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її батько не є добрим другом і провідником на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте інакше. Можливо, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це не буде легко, зате у майбутньому обернеться вдячністю і щасливим життям вашої дитини.

Родинне свято

«Любити малюка – це просто...»

Мета:

- спільно з батьками формувати у дітей почуття захищеності та впевненості в собі, почуття, що тебе люблять таким, який ти є;

- допомогти батькам усвідомити неповторність своєї дитини і прийняти її такою, якою вона є.

Хід свята.

Вихователь. - Добрий день, шановні гості! Ми ради, що ви знайшли час, відклали всі свої справи й завітали на наше родинне свято. Давайте подаруємо один одному свої посмішки і любов.

Росло дитя, мов лелеча

У батьківський оселі.

За днями дні, за днями дні

Немов струмочки весняні

Дзвеніли дні веселі.

Мабуть тільки вчора прийшли до нас в садочок наші діти: маленькі, вередливі, а вже через два місяці ми випускаємо їх до школи. Як і не було цих чотирьох років. Діти виросли, подорослішали. Кожна дитина – особистість, яку треба поважати, цінувати, сприймати такою, якою вона є і обов’язково любити. Любов’ю розпестити неможливо. Дитина схожа на посудину, яку ми все життя наповнюємо любов’ю. І якщо дитині цієї любові бракує, то посудина буде неповною і, коли малюк підросте й настане час віддавати свою любов комусь іншому, то віддавати буде просто нічого. Тож давайте сьогодні зробимо так, щоб завтра наші дорослі діти змогли дарувати любов своїм близьким. Тому й зібралися ми сьогодні на родинному святі, яке називається « Любити малюка – це просто...», щоб у родинному колі відчути тепло, ласку, любов найрідніших нам людей: тата, мами, бабусь і дідусів.

1дитина. Добрий день, наші мами

Добрий день татусі

Добрий день любі бабусі й дідусі

І звичайно гості всі.

2 дитина. Рідні мами, рідні тата

Ми вітаємо вас на святі

Ми вас любим щиро – щиро

Вам бажаємо щастя й миру.

3 дитина. Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діточки дорогенькі,

Хочемо бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

До залу під музику заходить Мері Попінс

Мері Попінс. - Доброго дня всім! Я Мері Попінс – няня з великим досвідом роботи в педагогіці. Без мене вам не обійтись, тому я і завітала до вас на свято, щоб дати вам поради щодо правильного виховання дітей. Як навчити малюка з любов’ю сприймати навколишній світ і віддавати свою любов іншим. Бо діти – це найцінніший скарб, який треба любити і оберігати. «Найдорожчий скарб у кожного народу – його діти»(народна мудрість)

Вихователь. - Ми дуже вдячні Мері Попінс, що ти завітала до нас у гості.

Мері Попінс. - Шановні батьки! Гадаю, ви не раз говорили своїм дітям: «Ми такими не були, ми були кращими, слухнянішими». Але всі ви колись були маленькими й жили в чудовій країні дитинства, в якій зараз живуть ваші малюки. Чи все ви знаєте про їхнє життя? Чи добре розумієте їх? Чи любите їх такими, які вони є? Давайте перевіримо?

У мене є чарівна парасолька: один – два – три, в країні дитинства опинись.

Дві мами розігрують сценку «В автобусі»(мама з телефоном)

В автобусі їдуть мама з шестирічною донькою. Дівчинка з цікавістю дивиться в вікно.

- Мамо, а як ота машина називається? Мовчання.

- Мам, а Вітька каже, що в «Москвича» чотири циліндри, а в «БМВ» - вісім. Це правда?

Мама занурена в свої думки, і їй не хочеться думати про циліндри, навіть якщо вона й знає, скільки їх має бути.

- Мамо, а Китай – це країна чи що?

- Не кажи дурниць. Ти сама чудово знаєш, - нарешті відреагувала мама. Пауза.

- Мам, а Америка далеко від нашого будинку?

- Далеко.

- Скільки годин треба їхати? – дитина прикидає свої можливості.

- Треба летіти літаком, - у маминому голосі вже чути нотки роздратування.

- А чому не можна на поїзді? Знову пауза. Власні, можливо, нелегкі думки, турбують маму більше, ніж відстань до Америки.

- Замовкнеш ти нарешті? Сиди спокійно й дивись у вікно. Поїздка довга, і вражень багато.

- Мамо, а правда, що в сороконіжки сорок ніг? Навіщо їй стільки?

- Припини ставити безглузді запитання.

- Мама, а ти мене любиш?

- Звичайно, люблю! Нарешті наша зупинка. Виходимо.

Мері Попінс. - Напевно, з кожним із вас траплялося щось подібне. Вам здавалося, що дитячим запитанням не буде кінця, діти вам набридають своїми безглуздими запитаннями. Дуже важливо не залишати дітей без відповідей. Іноді діти запитують про любов, тому що відчувають брак вашого тепла, уваги, часу, голосу, чогось ще, що не можна висловити. І тоді знову звучить: «Мамо, ти мене любиш?»

Вихователь. – Мері Попінс, наші батьки не такі. Вони люблять своїх дітей. Ми всі побачили які чудові вироби виготовили вони власними руками для своїх дітей. І наші батьки дуже хочуть про це розказати. Шановні батьки, розкажіть: - Яка ваша дитина і за що ви її любите? А потім прикріпить свою «квітку любові» до галявинки.

Гра «Квітка любові» (батьки по черзі розповідають про свою дитинку і прикріпляють квітку до зеленої галявинки)

Дитина: Ілля, Іллюша – древнє ім’я в перекладі – мій Бог. Хазяйновитий із дитинства, спостережливий і ніжний.

Дитина: люблю свою дочь за то, что она добрая, нежная, щедрая, заботливая, ласковая и непоседливая.

Дитина: Артурчик – добрый, ласковый, отважный, веселый, самый лучший мальчишка на земле.

Дитина: Ванюшка – веселий, розумний хлопчина. Займається спортом, з друзями грає. Бабусі своїй у селі допомагає. Ходить в дитячий садочок під назвою «Дзвіночок». Любить світ пізнавати, вірші розповідати, малюнки малювати. Та мамі з татом допомагати.

Дитина: О Владочке помощнице знает каждый здесь,

Кот Мурчик и собака Джек в Воронеже у нее есть.

Умеет «колесо» крутить, спортсменкой может стать,

Еще Владуся книжки учиться читать.

Очень любит лошадей, умеет танцевать.

Она всегда веселая и любит рисовать.

Дитина:Весною народилася,

З весною в серці живе,

Така ж щебетушка, як соловейко,

Така ж швидка, як весняний струмок.

Така ж життєрадісна, як справжня українка.

Дитина: Найніжніша, найрозумніша, найкрасивіша, найулюбленіша, сама, сама найкраща донечка Ірина!

Дитина: Лизонька – это наш цветочек, наша радость, немного печаль и немного грусть. Это огонек, мерцающий в темноте. Это наше счастье. Это наша дочь.

Дитина: Дима – послушный, веселый, заводной, милый, ласковый, доброжелательный, отважный, забавный мальчишка.

Дитина: Русланка – добрая, смелая, умелая.

Дитина: Наша Катюша! Наш любимый, самый нежный, самый красивый ласковый цветочек!

Дитина: Карінка – привітна і ласкава,

Робить завжди добрі справи,

Ніколи не залишить у біді

Кращої доньки не знайти.

Дитина: Мой Андрюшка веселый, добрый, любит всем помогать, заботливый.

Дитина: Гарна, добра, лагідна, весела. По дому допоможе, посуд помиє, в кімнаті прибере. Любить танцювати та співати, читати.

Дитина: Андрійко – активний, наполегливий, добрий, розумний, ідейний, кмітливий, особливий.

Дитина: Богдан – бодрий, охайний, добрий, ніжний, лагідний, кмітливий, милий.

Дитина: Марійка – послушная, умная, рассудительная, добрая.

Дитина: Порхает, словно бабочка, по дому дочка – лапочка!

Ты очень симпатичная, помощница отличная!

Дитина: Лиза – любознательная, жизнерадостная, веселая, умная, подвижная, коммуникабельная, маленькая модница.

Дитина: У каждого имени есть объяснение,

По звездам идет имен исчисление,

А что же про Лизу они говорят?

Она импульсивна, умеет творить,

Бывает, конечно, чуточек хитрить.

Настойчиво цели своей добиваться.

И трудно нам чарам ее не поддаться.

Непоседа она и болтушка,

Озорная она хохотушка.

Дитина : Свою творчість розвиває

Владик вдома наш щодня:

То він хусточку поріже,

То скатерку підрівня.

Не забуде й про малят –

Плюшевих своїх звірят.

Модні зачіски всім зробить

Й одежину він розкроїть.

В своїх помислах прямує

До добра і до краси,

Щоби бути сильним духом

І чистішим від роси.

Дитина Быть мамой девчонок, конечно, не то

Там куклы, посуда, больнички, лото,

Тебе ж подарила судьба пацана.

Твой дом украшают не вазы из роз,

А киборг – убийца, что сын твой принес,

Найдя его в луже у дома родного

Почистил, помыл и теперь он как новый.

Нет, это не хлам, и не смей его убирать!

Ты хочешь военную базу сломать?

Ты хочешь снести самолетный ангар?

Одумайся, женщина! Это ж кошмар!

Ты в бой поведешь оловянных солдат,

Будь смелой и дерзкой, ни шагу назад!

Ты выучишь с ним все марки машин,

А станет побольше все виды их шин.

Еще подрастет и тебя просветит,

Как действует стартер, кардан и домкрат

Без них ты могла б ничего и не знать.

Так много, что могло пройти мимо?!

Но вот счастье – быть мамою сына!

Ось яка «Галявина із квітів любові». Як засяяли очі у всіх присутніх, усі відчули взаємне тепло і ласку. Ця галявина буде висіти в нашій групі і ми будемо згадувати всі гарні слова наших батьків і відчувати любов, тепло і ласку. А діти з вдячністю за це дарують своїм батькам і тобі Мері Попінс свій невеличкий концерт:

1. Пісню «Гарно біля мами» заспівають всі діти.

2. Акробатичний етюд виконають діти.

3. Танок «Самба» у виконанні дітей.

4. Пісню «Дощик» у виконанні всіх дівчаток групи.

5. Приготуванням тіста для печива.

Мері Попінс. – Дуже добре! Молодці дітки, я бачу, що ви дуже – дуже любите своїх батьків. Мені сподобався концерт, ви всі молодці. Я хочу, щоб і надалі в садочку та за його межами лунали такі добрі та щирі слова, пісні. А за це вам подарунки – медальки. У кожного із вас щось завжди виходить краще, аніж у інших, тому я хочу нагородити вас всіх. Медальками нагороджують: кращого танцюриста, кращу танцюристку, кращого співака, кращу співачку, кращого спортсмена, кращу спортсменку, кращого книголюба , кращу помічницю, кращого друга, кращого математика, кращого актора, кращу акторку, кращого чергового, кращого оповідача, кращого юнната, кращого помічника вихователя, кращого бібліотекаря, кращого художника, кращого синоптика , кращого мрійника, кращого винахідника, кращу майстриню, кращого вболівальника – , кращу квіткарку.

А тепер хочете пограти? Давайте перевіримо, чи добре знають і відчувають батьки своїх дітей, чи впізнають їх із заплющеними очима: за голосом, на дотик.

Гра «Впізнай свою дитину за голосом»(я дитина твоя)

Гра «Впізнай дитину на дотик»

А тепер навпаки малята будуть впізнавати своїх мам.

Гра «Впізнай свою маму на дотик до рук»

Мері Попінс. – Як приємно знаходитися серед люблячих людей. Я бачу, що мені тут більше нічого робити, піду до інших діточок та їх батьків, а в дарунок вам залишу ось такий «Віночок побажань». Цей віночок не простий, а чарівний. Кожне сказане слово обов’язково збудеться, ви тільки скажіть його з любов’ю і від щирого серця.

Гра «Віночок побажань»(батьки по черзі прив’язують стрічку до віночка і промовляють, якою вони хочуть бачити в майбутньому свою дитинку)

Мері Попінс. - А ще я залишаю вам, шановні батьки, листівки з порадами «Любити малюка – це просто...» До побачення!

Вихователь. Якщо вдома панують мир і злагода, якщо батьки живуть за законами милосердя, добра, вміють радіти чужому щастю і співпереживають один одному – це справжнє щастя для людини. І в такий родині буде рости щаслива, любима, радісна, щира дитина. Адже, як писав В.Сухомлинський, дитина не може по – справжньому розвиватися морально, не може поступово ввійти у великий світ громадського життя, якщо вона не вміє любити.

Вихователь. Прийшов час закінчувати нам свято. Давайте закінчимо його святковою дискотекою (діти танцюють разом з батьками)

Сім’я – це пристань і гавань,

Сюди повертаємось знову і знов.

Із мандрів далеких і плавань –

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов.

На тебе постійно чекають:

Увага, турбота, любов.

Вихователь. Шановні батьки! Прийміть від ваших дітей подарунки, які вони зробили для вас з любов’ю та вдячністю! (діти дарують «сердечка вдячності» своїмбатькам) А зараз запрошуємо всіх до групи, де скуштуємо печиво, яке приготував для нас Іллюша разом з мамою.

«Любити малюка – це просто...»

Люби мене, щоб і я вміла(-в) любити, коли стану дорослою(-им)

Почуй мене, щоб я це відчула(-в)

Не ігноруй

Не насміхайся

Допомагай

Вибачай

Розмовляй

Не принижуй

Довіряй

Поважай

Бо я навчаюсь жити у тебе!

ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

«Здорова дитина – здорова родина»

«Здорова дитина – здорова родина»

Мета проекту: підвищити психолого-педагогічну культуру батьків щодо цінностей здорового способу життя.

Завдання проекту:

підвищити рівень валеологічних знань батьків;

залучити батьків до різних форм фізкультурно-оздоровчих, навчально-розвивальних, спортивно-рекламних занять в режимі дня;

переконати батьків у необхідності дотримання режиму дня й правил гігієни, загартування, перебування на свіжому повітрі.

Учасники проекту: батьки вихованців, педагоги групи, діти старшого дошкільного віку (7 рік життя)

Очікувані результати: розуміння батьками того, що тільки єдність вимог щодо здорового способу життя в родині й дитячому садку сприятиме формуванню в дитини свідомого ставлення до свого здоров’я.

Тривалість проекту: 1 місяць

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

ПІДГОТОВЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП:

Мета:

обґрунтувати доцільність створення проекту та його значення для батьків і дітей;

через спілкування, опитування виявити рівень обізнаності батьків щодо значення здорового способу життя, для зміцнення й збереження здоров’я дитини;

провести організаційну роботу щодо підготовки до реалізації проекту;

переконати батьків в тому, що тільки єдність вимог щодо здорового способу життя в родині і дитячому садку сприятиме формуванню в дитини свідомого ставлення до свого здоров’я.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Анкетування батьків з метою виявлення рівня валеологічних знань батьків, способу життя в родині, виявлення наявності спортивного куточка в квартирі.

Бесіда з батьками щодо визначення рівня усвідомлення батьками значення загартування, дотримання режиму дня, раціонального харчування, рухової активності, перебування на свіжому повітрі для зміцнення здоров’я дитини.

Пошук і аналіз друкованих журналів, інтернет-джерел для використання в роботі з батьками з зазначеної теми.

РОБОТА З ДІТЬМИ

Бесіда про здоровий спосіб життя та його складові.

Бесіда «Що треба зробити, щоб бути здоровим?»

ПРАКТИЧНИЙ ЕТАП:

Мета:

познайомити батьків з основними етапами росту і розвитку дитини, типовим розпорядком для першокласника, розкрити його впливу на здоров’я;

сформувати у дорослих членів родини мотиваційну настанову на здоровий спосіб життя, навчити дитину змалку дотримуватися відповідних правил: належне володіння культурно-гігієнічними навичками, раціональне харчування, руховий і повітряний режим, душевний комфорт.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Лектарій «Здоров’я дітей - здоров’я нації»

Засідання круглого столу «Дитина. Довкілля. Здоров’я»

Семінар-практикум «Розучування комплексів гімнастики, в тому числі зорової та дихальної»

Усний журнал «Загартування»

Консультація «Як праще провести вихідний із дитиною?»

Памя’тка для батьків «Ведіть здоровий спосіб життя»

Валеологічний порадник для батьків

Папка-пересувка «Поговорімо про плоскостопість»

Консультація «Росте донька, росте син»

Мультимедійна презентація «Здорова родина – здорова країна»

Бесіда «Рух – це здоров’я»

Практичні хвилинки: розв’язання проблемних ситуацій.

Батьківські збори-лекція «Режим дня першокласника»

РОБОТА З ДІТЬМИ

Ознайомлення дітей з основними складовими здорового способу життя під час розглядання «Дерева здоров’я»

Дидактична гра «Ромашка»

Читання оповідання Г. Блікова «Вчися вмиватися», «П’ять справ перед сном», казки про мило, «Як поводитися за столом»

Ознайомлення дітей з корисними продуктами, іграми, забавами.

Вивчення віршів, загадок, прислів’їв про здоровий спосіб життя.

Складання таблиці з серії малюнків про складові здорового способу життя.

День здоров’я «Про здоров’я знаю, про здоров’я дбаю»

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Виготовлення батьками разом з дітьми килимків длч попередження плоскостопості.

Виготовлення батьками разо з дітьми буклетів, ширм, стенгазет, плакатів про здоровий спосіб життя в їх родинах.

АНАЛІТИКО-ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП:

Мета:

спонукати батьків до обміну досвідом виховання здорового способу життя через різні форми взаємодії з дітьми;

дати можливість тактовного «перетворення» батьків із пасивних спостерігачів у активних учасників спортивно-оздоровчого дійства.

РОБОТА З БАТЬКАМИ

Конкурс веселих і кмітливих «Якщо хочеш бути здоровим»

Батьківський турнір «Вчимося разом з дітьми»

РОБОТА З ДІТЬМИ

Сюжетний урок «Мандрівка до лісу»

Розвага «Ми дружна спортивна сім’я»

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Родинне свято «Здорова сім’я – здорова держава!»

Виставка «Батьківське віконечко»: «У здоровому тілі – здоровий дух»

Інсценізація оповідання Л.В. Москальової «Подорож до Барвінка, який захворів»

Батьківські збори-лекція

«Режим дня першокласника»

1. Значення режиму дня в житті людини.

2. Характеристика основних режимних моментів та педагогічні вимоги до них.

3. Чи можливі відхилення від режиму?

Дитина пішла у перший клас. Це радісна і хвилююча подія, але разом з тим і додаткові складності. Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Нові обов'язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра, раціонально організувати його побут.

На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, підкреслюючи, що це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Відомий фізіолог І.Павлов вважав, що, дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі.

У режимі дня багато залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя, але основні рекомендації гігієністів, психологів і педагогів повинні бути виконані. Розглянемо робочий день першокласника.

Підйом. Ранок у багатьох сім'ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Батьки час від часу покрикують на дитину, підганяють її. Щоб цього уникнути, важливо пам'ятати одну очевидну істину: вчасно лягти — вчасно встати. Якщо дитина звикла рано лягати спати, звечора готувати все необхідне до занять, то особливих труднощів у дотриманні даного режимного моменту не буде. Привчайте малюка вставати одразу (затяжний підйом породжує млявість), вітатися з матір'ю, батьком та всіма рідними.

Робочий день школяра, як правило, починається з ранкової гімнастики. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Перед її проведенням бажано добре провітрити приміщення, можна увімкнути музику. Ранкова гімнастика закінчується водними процедурами: обтиранням, обливанням.

Після гімнастики і ранкового туалету — сніданок. Дитині потрібен повноцінний сніданок, оскільки попереду — напружена розумова праця. Нехай вона з'їсть і гарячу страву, і чай, і фрукти. Як правило, щось діти їдять з апетитом, чогось вони не люблять, а дещо взагалі не вживають. Прислухайтесь до цього. Такі переваги не завжди є виявом дитячих капризувань. Іноді це потреба організму, з якою не рахуватися не можна. Попросіть дитину допомогти прибрати зі столу, помити посуд.

Дорога до школи. З дому слід виходити завчасно, іти енергійно. Ви повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, час від часу нагадувати про дотримання правил дорожнього руху.

Ранок закінчився. Діти пішли у школу. Почався робочий день. Яким він буде, значною мірою залежить від того, як минув ранок. Пам'ятайте: усе, що дитина може, вона повинна виконати сама: зробити зарядку, старанно застелити ліжко, помитися, одягнутися, вчасно вийти з дому. Це важлива умова виховання самостійності.

Враховуючи той факт, що на базі класу шестиліток функціонує клас- група, тобто з учнями працюють два вчителі (один веде уроки, а другий — групу продовженого дня), характеристика наступних режимних моментів (обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами) стосується лише батьків, діти яких не відвідують групу продовженого дня.

Обід. Бажано, щоб він складався з трьох страв. Вживання лише другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Порадьтеся, як краще накрити стіл, адже гарно сервірований стіл поліпшує апетит. Сідаючи обідати, дитина має переодягнутися, помити руки, а після обіду - помити посуд, навести порядок на кухні.

Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок (прогулянка, рухливі ігри та розваги). Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою. Але, як показує практика, так відпочиває лише трегина учнів. Причини різні: не дозволяє мама, дитина не встигає виконувати домашні завдання, займається в гуртку чи секції. Тому такі діти швидше втомлюються, гірше працюють, частіше хворіють.

Для шестирічних першокласників важливий і пасивний відпочинок — денний сон протягом години.

Підвечірок. Дитина може випити склянку молока чи соку з булочкою, з'їсти сирі овочі, фрукти. Після цього слід приступати до виконання домашніх завдань. Нагадаємо, що першокласникам не даються завдання додому, тому в цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Учневі бажано виділити окрему кімнату. Якщо ж такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від столу розмішують етажерку або прикріплюють полицю для книжок. Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота столу — 55-65 см (для дітей зростом 120-150 см).

Якщо в сім'ї двоє школярів, то робоче місце слід обладнувати для кожного окремо. Безпосередня близькість робочих місць розпорошує увагу дітей, тому доцільно, щоб вони знаходилися поблизу і в той же час ізольовано. Тоді кожен зможе займатися своїми справами.

Важливо подбати і про кольорове оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі і спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори загалом мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноручно, і розклад уроків. Радимо час від часу обновляти інтер'єр куточка.

Одне з найважливіших питань в обладнанні робочого місця школяра — забезпечення правильної пози при сидінні. Учень має глибоко сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку. Голова - у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15 гр.). Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Плечовий пояс розмішений горизонтально. Ноги повною ступнею спираються на підлогу чи підніжку.

Відстань від очей до предметів, які розглядаються, має становити 30-35 см. Верхню частину книги трохи підняти за допомогою підставки.

Забезпечити правильну позу при читанні та письмі допомагають такі вправи: «Володю, нахились праворуч, тепер ліворуч. Сядь прямо. Ось при такому положенні тулуба треба писати», «Нахились, Марійко, вперед. Постав правий лікоть на парту. Тильною стороною долоні визнач відстань від підборіддя до зошита».

Важливо виробити у першокласника звичку правильно тримати ручку. Ручку слід тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім на відстані 1-1,5 см від кульки. Вона має проходити біля згину першого суглоба великого пальця та третього суглоба вказівного, кінець спрямований на праве плече. Якшо підняти вказівний палець, то ручка тримається великим і середнім.

Безпосередньо перед письмом варто на перших порах простежити,

чи правильно лежить зошит. Нижній лівий кут повинен лежати навпроти середини грудної клітки дитини. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита, а відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка.

Вам, батькам, корисно перший місяць посидіти з дитиною - не поруч, а поблизу. Подбайте, шоб малюк не відволікався підчас роботи, правильно поклав книжку чи зошит, не сутулився, сидів у зручній позі.

Важливо привчати дитину до порядку на робочому місці. Кожна річ повинна мати своє місце. Пенал з ручкою і олівцями — посередині, ліворуч — усе, що потрібно для роботи. Тут же підставка для книг.

Як домогтися виконання дітьми вищезгаданих вимог? Умова одна: не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, чого ви вимагаєте від нього. Син чи донька засвоять це досить швидко тоді, коли дорослі щоразу і однозначно будуть реагувати на їхні вчинки. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть і незначний, успіх: «Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і менше сутулишся. Молодець!»

Настає вечір. Вдома збирається вся сім’я. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтеся, як пройшли уроки в школі, що нового дізнався малюк, розпитайте про життя класу. Усе це зближує вас з дітьми, сприяє взаєморозумінню.

Телевізор. У кожній сім'ї ставлення до нього різне: від категоричної заборони дивитися телепередачі до довготривалого «сидіння» перед екраном. Зробіть так: перегляньте програму телепередач на наступний тиждень, відберіть найцікавіші, які будуть дивитися діти.

Зауважимо, що лікарі та психологи радять дивитися передачі не частіше трьох разів на тиждень, причому сумарна тривалість не повинна перевищувати шести-семи годин. Практикуйте колективний перегляд окремих телепередач з наступним ъх обговоренням.

Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціону. Молоко, овочі, фрукти та інша легкозасвоювана їжа повинні складати основну частину вечірніх страв.

Вільний після вечері час школяр може використати на свій розсуд: допомагати батькам, гратися, слухати радіо тощо. Простежте, шоб діти не гралися в рухливі ігри, не слухали страшних історій.

Перед сном дитина повинна скласти в ранець усе, що необхідно до занять, провітрити кімнату, вмитися, почистити зуби, якщо є можливість — прийняти душ (але обов'язково помити ноги), розстелити постіль, побажати усім доброї ночі.

Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. На жаль, чимало дітей порушують цей режим. А скорочення тривалості сну, як відомо, сприяє виснаженню нервової системи, ослабленню здоров'я. Малюк стає збудженим, неуважним. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той самий час; практикувати перед сном 20-30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі; спати при відчиненій кватирці і, звичайно, на окремому ліжку.

"Таким чином, ми описали режим дня першокласника. Виникає питання: чи можливі відхилення від режиму? Звичайно, так. Адже ми підкреслили, що режим — поняття умовне. Кожна дитина — це насамперед людина з притаманними їй індивідуальними особливостями, рисами характеру. Тому розумні відхилення від режиму, звичайно, допустимі, але ви повинні завжди дбати про те, щоб сприяти дотриманню

Учнями основних режимних моментів: глибокий і міцний сон, повноцінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, забезпечення загального розвитку дитини тощо.

Родинне свято «ЗДОРОВА СІМ’Я - ЗДОРОВА ДЕРЖАВА»

Мета: вчити дітей здорового способу життя. Формувати навички доброзичливого спілкування з людьми. Виховувати потребу займатися фізкультурою і спортом для зміцнення здоров'я.

Свято проходить у спортивному залі. На центральній стіні плакат «Здоровя сім 7 — здоров’я держави» По обидва боки від плаката — українські народні загадки, приказки, прислів’я про людину та її здоров’я: «Не золото, а найдорожче» (Здоров’я), «Хто родився і не вмирає?» «Чого хочеш — не купиш, а що хочеш продати — не продаси» (Здоров’я, хвороби) "Здоровий не знає, який він багатий», «Найбільше щастя у житті — здоров’я» і т.п. Під стінами розміщені лавки для учасників, уболівальників і гостей.

Лунає весела мелодія. На середину залу, хором демонструючи частівку, виходять діти з обручами і скакалками.

Прокидаємося вранці.

Жваво робимо зарядку,

Любим спорт і фізкультуру,

Прагнемо завжди порядку.

Стають у широке коло, в центрі якого вчитель фізкультури.

1учень: Всюди друзів ми знаходим,

З ними — як одна сім'я. Але нам без друга-спорту Не прожити ані дня.

2учень: Щоб струнким ти ріс і сильним,

Навчись обруча крутити,

Легко, спритно і красиво

Вправи з ним щодня робити.

3учень: Ось — червоний, жовтий, білий.

Хочеш — синього бери. Руки вправо, руки вліво — Разом з нами повтори.

4 учень: Плиг та скік! Так щодня

Ти стрибай, мов зайченя, Вибігай, дружок, мерщій, Покажи стрибок нам свій!

5 учень: Скаче жабенятко,

Ква-ква-ква!

Плаває качатко,

Кря-кря-кря!

Плига цапенятко,

Ме-ме-ме!

А за ним ягнятко,

Бе-бе-бе!

Всі разом: Весело змагаються.

Спортом всі займаються!

До залу входить лікар Айболить в оточенні звірят (діти в костюмах зайчика, лисички, ведмедика і т.п. У нього в руках великий макет термометра і аптечка.

Лікар Айболить: Здрастуйте, діти!

Діти: Здрастуйте!

Лікар Айболить: Здоров'я в порядку?

Діти: Спасибі зарядці!

Лікар Айболить: Сьогодні вранці до мене зателефонували звірята, щоб я їх вилікував їх від застуди лікувати. Але, проходячи біля вашої школи, почув, шо першокласники влаштовують Свято здоров’я. Зрадів я цій події і прийшов спершу до вас, щоб всіх оглянути і переконатися, що ви здорові і до змагань готові.

Діти: Всі здорові і до змагань готові!

Лікар Айболить: Зараз перевірю. А скажіть-но мені, будь ласка, чи дізналися ви на уроках валеології, які показники фізичного здоров'я людини?

Діти: Дізналися!

Лікар Айболить: Тож хочу послухати і переконатися, що ви добре все запам'ятали.

Учень: Показниками фізичного здоров'я людини є стан органів і систем людського організму, температура тіла, частота пульсу, тиск крові.

Лікар Айболить: Правильно, молодці! А чи знаєте, діти, чим визначається духовне здоров'я людини?

Учень: Знаємо! Це добре спілкування з людьми, які нас оточують!

Лікар Айболить: Молодці! Прошу всіх рівненько стати. Все, що нака­жу — робити:

— Всі дихайте... — Не дихайте...

— Відпочивайте …

— Дружно руки підіймайте...

— Все прекрасно — опускайте... — Нахиліться, розігніться...

Встаньте прямо, усміхніться...

А тепер зроблю ще одну процедуру — всім поміряю температуру.

Лікар Айболить своїм термометром міряє дітям температуру.

Лікар Айболить: Чудово! Оглядом я задоволений, Бо ніхто з дітей не хворий, Всі веселі і здорові, До змагань усі готові!

Лікар Айболить прощається з дітьми і поспішає лікувати хворих звірят.

Учитель фізкультури:

Вправи фізичні почати пора.

Нумо, всі дзвінко скажем: «Фізкульт!»

Діти: «Ура!»

За командою вчителя фізкультури діти виконують вправи з обручами і скакалками.

Учитель-класовод: З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров'я: «Здоровенькі були!» «Дай, Боже, здоров'я!», «Доброю вам здоров'я!», «Здрастуйте!», «Бувайте здорові!», «Йдіть здорові" і т.п.

Ще з часів Київської Русі чільне місце у формуванні здорової нації відводилось фізкультурі і спорту. Вершиною національного фізичного виховання, самовдосконалення тіла і духу була епоха Запорізької Січі. Тут сила і витривалість, загартування у повсякденному житті і військових справах відбувалися в постійних іграх, забавах, танцях, змаганнях, вправах.

До залу заходять два чоловіка (дідусі або татусі) в костюмах запорозьких козаків.

Перший козак: Здоровенькі були, любі друзі! Здоровенькі були! Правда, чудова ця фраза? Вона нас зближує з вами одразу,

Сьогодні, гадаєм, якраз буде вчасно, Щоб був у нас дійсно чудовий настрій. Упоравшись з ділом, хіба нам не варто Зустрітися з грою, змаганнями, жартом?

Другий козак: Ось настав чудовий день, Повен сонця і пісень, Повен пахощів для друзів,

Набраних в квітучім лузі. А для сміху і добра Підійде весела гра. Показати хочем нині, Як колись на Україні Були сильні козаки.

Перший козак: Тож запрошуємо всіх бажаючих членів класної родини до участі в козацькій естафеті. Тут ми поміряємося силою, позмагаємося у швидкості, спритності, витривалості.

Другий козак: Увага! Дві команди з однаковою кількістю гравців, праворуч і ліворуч від мене шикуйся! Команди, уважно послухайте умови козацької естафети.

Пояснює, що естафета буде проходити в чотири етапи і командам будуть запропоновані ігри для розвитку сили, швидкості, спритності, витривалості.

І етап. Гра «Вивести з рівноваги» (для розвитку сили у дітей). Однакова кількість гравців (2-3) з обох команд стають один за одним обличчям до центру. Той, хто стоїть позаду, обнімає партнера на рівні пояса, зачепивши руки в гачок. А той, хто стоїть першим, обома руками тримається за руку ведучого-козака шо стоїть у центрі між командами. За сигналом кожна команда намагається вивести ведучого-казака з рівноваги. Перемагає та команда, яка виведе козака з рівноваги у свою сторону.

Гру повторити 2-3 рази.

Ігри «перетягування каната», «Піднімання гир» (для розвитку сили).

II етап. Гра «Жабка-скрекотуха» (для розвитку швидкості у дітей, дорослих).

На підлозі малюють крейдою велике коло. Усі гравці в колі присідають положення присіду, упираючись руками в підлогу. Так само, але за лінією намальованого кола, розташовуються двоє ведучих. За сигналом ведучі по черзі поштовхом рук і ніг ("жабкою") встрибують у коло і намагаються «упіймати» будь-кого з гравців, які тікають. «Упійманий» гравець стає новою «жабкою» і ловить інших гравців. Перемагає той, кого "упіймали" останнім.

Правила: під час гри нікому не дозволяють сидіти, забравши руки від підлоги; пересуватися вперед і назад можна тільки поштовхом двох ніг.

III етап. «Естафета стрибками» (для розвитку спритності).

3-4 сімейні команди з однаковим числом гравців шикуються у колони по одному за лінією старту. Інтервал між ними — 2-3 м. На відстані 10 м перед кожною командою кладуть м'яч. Направляючі затискають м’яч між ногами (вище колін). Потім за сигналом стрибають на двох ногах до м'яча, шо лежить на відстані 10 м і повертаються назад, передають затиснутий між ногами м'яч руками наступному гравцеві, стають у кінець колони. Те саме робить другий і т.д. Виграє та сімейна команда, яка швидше закінчить гру.

Правила: Якщо м'яч упав, його знову затискають ногами й продовжують гру.

IV етап. Гра «Стрибуни» (для розвитку витривалості).

Сімейні команди шикуються у колони по одному за стартовою лінією. За сигналом усі гравці стрибають на одній нозі до лінії фінішу, а у зворотному напрямку — на іншій. Перемагає та сімейна команда, яка першою фінішує з меншою Кількістю помилок.

Перший козак: Молодці! Оце так потішили козацьку душу, бо добре честю впорались з усіма завданнями козацької естафети і не посоромили звання нащадків славних українських козаків.

Другий козак: Ростіть здоровими, загартовуйте тіло і душу та будьте готові до різноманітних життєвих випробувань.

Перший козак: А на прощання заповідаємо вам любити Україну, вивчати її історію і примножувати її славу.

Учень: Про минуле пам'ятати

Хочемо пообіцяти. З давніх-давен і донині Знати історію України.

Учениця: Вдома прибирати, в класі,

Щоб хвалили мама й тато.

Будем вчитись працювати, Тіло й душу гартувати.

Учень: Мій тато каже, шо найбільше щастя у житті — здоров'я. А ще він каже, що здоров'я не купиш ні за які гроші.

Учениця: А моя матуся теж завжди каже: "Здоровий не знає, який він багатий". А коли я нечемна, вона говорить: "Хто добрих людей не слуха, той потім на пальці дмуха, та пізно!»

Учитель: Так, так, дітки. Добре кажуть ваші батьки, бо фізичне і духовне здоров'я для людини було і є найціннішим скарбом. Усі люди хочуть бути здоровими. Навіть ті, які народилися зі слабким фізичним здоров'ям, завдяки сильній волі можуть його зміцнити. Прикладом цього можуть є видатні діячі свого часу: Олександр Македонський, Олександр Суворов, Тюрен, Наполеон Бонапарт.

Пам'ятайте, що рости здоровими і сильними вам допоможуть уроки фізкультури в школі, заняття у спортивних секціях, ігри та забави на свіжому повітрі, а найбільше — здоровий спосіб життя у ваших сім'ях.

ПОРАДНИК ДЛЯ ДИТИНИ

1. Організованою людиною ти станеш лише тоді, коли будеш змалку дотримуватися розпорядку дня.

2. Вирости міцним і здоровим може кожний. Для цього слід загартовуватися, тренувати свій організм. Загалом, день буде ве­селішим і бадьорішим, якщо починати його з фізичної зарядки

3. Подружися з водою. Вода — справжнє джерело насолоди: зранку бадьорить, увечері заспокоює, упродовж дня змиває мі­кроби.

4. Коли людина вміє поводитися за столом, то це справляє гар­не враження. Треба виробити звичку під час приймання їжі добре прожовувати її, їсти не поспішаючи, не плямкаючи, користувати­ся серветкою.

5. Щодня вмивайся, сонцю, травам, квітам і всім людям усмі­хайся.

6. Виконуй ці поради з почуттям міри й не перевантажуй тіло надмірними вправами, надмірною кількістю їжі.

Запам'ятай!

Правило 1.Як мити руки

Мий руки після ігор, туалету, прогулянки й обов'язково перед прийманням їжі.

1) Закоти рукави.

2) Намочи руки водою.

3) Візьми мило й намиль руки до появи піни.

4) Потри не тільки долоні, але і їхній зовнішній бік.

5) Змий піну.

6) Перевір, чи добре вимив руки.

7) Витри руки.

8) Перевір, чи добре витер руки. Для цього зовнішній бік до­лоні приклади до обличчя.

Правило 2. Як користуватися носовичком

1) Коли хвора людина кашляє або чхає, вона розбризкує до 40 тисяч маленьких краплинок із мікробами й може заразити ба­гатьох інших.

Якщо тобі захочеться чхнути або кашлянути, скористайся но­совичком, прикривши ним ніс і рот. Цим ти вбережеш інших від захворювання.

2) Дуже неохайною виглядає інколи дитина, коли в неї не­жить і постійно «плаче» носик. Зарадити цьому може тільки носовичок-чарівник. Тож ніколи не розлучайся з ним.

3) Скористайся носовичком і тоді, коли ніс і рот раптом опи­няться в морозиві або інших ласощах.

Правило 3. Як доглядати за волоссям

1) Голову мий раз на тиждень.

2) Зачісуйся тільки своїм гребінцем.

Правило 4. Як сидіти за столом

1) Сиди за столом прямо, не клади ліктів на нього.

2) Не плямкай.

3) Коли їси виделкою, то тримай П тільки в правій руці. Коли користуєшся виделкою з ножем, то ніж тримай у правій руці, а виделку – у лівій.

4) Не піднось їжу до рота на ножі. Це негарно й небезпечно.

5) Сіль не бери пальцями. Для цього має бути спеціальна ло­жечка. Або використай кінчик ножа.

6) М'ясні та рибні кістки, кісточки від фруктів клади на окре­му тарілку або на край своєї.

7) Стеж, щоб крихти й залишки їжі не падали на підлогу.

8) Не читай, коли їси.

9) Перед прийманням їжі вимий руки, після нього - пропо­лощи рот.

10) Їж не поспішаючи. Добре прожовуй страву.

ВАЛЕОЛОГІЧНИЙ ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров'я.

2. Ведіть здоровий спосіб життя.

3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімна­стику.

4. Загартовуйтесь разом із дитиною.

5. Більше бувайте на свіжому повітрі.

6. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.

7. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати си­на або доньку споживати всі страви, навіть ті, яких вони не люб­лять, але які є для них необхідними й корисними.

8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.

9. Наповніть свою душу й серце любов'ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтесь. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я - вашого й ваших дітей.