Одяг козаків

Формування козацького костюму відбувалося на основі українського народного одягу. Деякий вплив також справив східний і шляхетський одяг, але визначальним був спосіб життя, який вели козаки. З огляду на те, що їм часто доводилось брати участь в бойових діях, у козацькому вбранні зустрічались елементи, які виконували захисну функцію.

Одяг «на дротах», із вшитими залізними дротинами, оберігав власника від серйозних уражень після ударів холодною зброєю. Те, що кожен козак мав екіпіруватись самостійно, робило неможливим запровадження в козацькому війську одностроїв. Хоча видача козакам тканин замість платні робила їх одяг схожим на форму. Такий самий ефект мало і масове використання козаками дешевих домотканих тканин та традиційного одягу. Крім того, практикувалось пошиття однакових шапок, що полегшувало управління козацькими підрозділами в бою.

Козацький костюм поділявся на буденний та парадний. Головними якостями буденного костюму були зручність та невисока ціна. Для пошиття буденного одягу використовувалось домоткане полотно, дешеві сорти сукна, шкіра, смушок, недорогі дерев’яні, кістяні та металеві ґудзики. При виготовленні парадного одягу використовувалось хутро соболя, куниці, вивірки, рисі тощо. Тканину, з якої шився такий одяг, привозили з Англії, Нідерландів, Франції, Чехії, а також зі Сходу. Парча, оксамит, штоф прикрашались елементами стилізованого рослинного орнаменту, вписаного у різні медальйони. Ґудзики для парадного одягу часто робилися із срібла, перлів, дорогоцінних каменів і були мистецькими витворами. Дороге взуття шилося із високоякісної шкіри — сап’яну.

Шаровари

Основним елементом козацького костюму були широкі шаровари, які були добре пристосовані до верхової їзди. Козацькі шаровари шилися з чотирикутною вставкою іззаду, що утворювала матню і з’єднувала холоші. На поясі робилася широка вшита складка, в яку затягувався очкур (мотузяний пояс). При цьому утворювалось багато пишних складок, які облягали стан козака. Особливістю козацьких шароварів була їх ширина (іноді для пошиття використовувалось до 10 метрів тканини!!!). Шилися шаровари із сукна або китайки яскравого кольору. Холоші шароварів не заправлялись у чоботи, а прив’язувались зав’язками поверх чобіт.

Сорочка

Ширина домотканого полотна (45-50 см) визначала особливості крою сорочок. Вони складалися з трьох частин з асиметричним розташуванням швів. Українські сорочки мали тунікоподібний крій або прямокутні вставки на плечах (полики). Чоловічі сорочки мали на грудях прямий розріз — пазушку. Зав’язки сорочок робились із шовкових шнурів чи стрічок. По поликах, коміру, пазушці та чохлах рукавів сорочки оздоблювались вишивкою. В парадному костюмі іноді поверх сорочки надягалася верхня сорочка — кошуля. Кошулі шилися з високоякісного полотна і оздоблювались вишивкою шовком, сріблом та золотом.

Шапка

Парадні шапки мали смушкову околицю, сукняне зелене або червоне дно, прикрашене золотим позументом, китицю та гачок для її підв’язування. Дорожчі шапки шили з парчі або інших багатих тканин, оторочували дорогим хутром. Околиця шапки часто правила козакам за кишеню: вони ховали там кисет, люльку, кресало.

Пояс

В походах козацький одяг підперізували шкіряним поясом. Пояси мали вигляд шкіряного паска шириною до 4 см і довжиною до 1,5 м. Пряжки таких поясів мали рухомий язичок і робилися із заліза. Деякі пояси виготовлялися з оздобленої тисненням шкіри й мали посріблені пряжки. Дорогі пояси робили із шовку, їх довжина доходила до 10 аршинів, а кінці були оздоблені золотими чи срібними китицями. При надяганні такого пояса без сторонньої допомоги один його кінець козак кріпив до забитого в стіну цвяха, а інший, обертаючись, намотував на себе. На поясі козаки носили сумки, гаманці, порохівниці та шаблі.

Чоботи

Чоботи та постоли. Найчастіше чоботи шилися з юхти і мали високі халяви. Ще у середині 17 ст. не у всіх козацьких чоботях підошва мала більший виріз з одного боку (що розрізняло чоботи для правої та лівої ноги). Крім того, вони ще не мали підборів. Замість них до підошви за допомогою трьох металевих шипів кріпилися металеві підківки. Таке взуття було найкраще пристосоване для верхової їзди. Згодом козацьке взуття стали шити з підборами. Вдома чи на роботі козаки носили постоли. Парадні чоботи шилися із сап’яну й мали мідні або срібні підківки. Поверх сорочки надягався піджупанник, а потім і жупан. Іноді на сорочку надягалися черкеска, кунтуш або свита. Часто козаки носили куртки-юпки, капарани. В холодну пору року козаки користувалися кожухами, шубами. Старшина носила кожухи з хутра лисиці, покриті дорогим сукном, або шуби з лисиці, бобра, соболя. У негоду вдягали кобеняки, вільчури, опанчі, які захищали від дощу, снігу та великого морозу. Найчастіше в буденні дні та в походах козаки носили кожухи, кобеняки, свити, каптани, жупани, юхтові чоботи тощо. Робочий одяг козаків був ще скромніший. Замість чобіт носили постоли; часто вбирались у саморобні шкіряні куртки. Сірома, яка складала значну частину товариства, задовольнялася найскромнішим одягом; дехто не мав власного господарства і не міг купити дорогий одяг; інші не вважали турботу про одяг справою лицарською, і ставились до одягу зневажливо; зароблені гроші та захоплена у ворога здобич швидко ними розтрачувалися. Саме такі козаки могли дерти дорогі тканини на онучі.

Парадний одяг був предметом гордощів козака, бо свідчив про його заможність та високе суспільне становище. Найхарактернішим такий дорогий одяг був для козацької старшини. Навіть звиклі до розкоші польські шляхтичі на переговорах дивувались багатому вбранню старшини. Особливо багатим був одяг запорозьких козаків при їх поїздках «в Україну». Адже розкішне вбрання було своєрідною рекламою козацького життя й могло спокусити сміливців шукати слави на Запорожжі.

1763 року гетьман Кирило Розумовський підписав спеціальну інструкцію щодо козацького одягу. Згідно з інструкцією, жупан мав бути суконним, темно-синім. З червоними вилогами, підперезаний червоним поясом. Під ним — білий півжупанок і білі штани. Шапка з чорною смушевою околицею й низьким дном. Плащ мав бути синім. Але все ж таки традиційним одягом запоріжця завжди вважалися саме кармазинний жупан, широкі шаровари, чоботи та шапка з суконним дном.