Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання, фізична культура.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти фізичне виховання як невіддільна (частина/ознака) складова освіти має забезпечити набуття кожною людиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, про шляхи та методи протидії хворобам, про методики досягнення високої працездатності й тривалої творчої активності.
Фізичні навантаження усувають гіподинамію, а емоційність при проведенні занять покращує настрій, ліквідуючи негативний вплив стресів.
Загальна фізична підготовка спрямована на:
• збереження і зміцнення здоров'я;
• підвищення рівня загальної працездатності;
• оптимізацію фізичного та психічного стану;
• загартовування організму;
• виховання звички до регулярних занять фізичними вправами та здатності до перенесення великих фізичних навантажень.
ЗФП є базою для спеціальної фізичної підготовки. Починати кожне заняття ЗФП слід з розминки. Вона передбачає розігрів м'язів тіла, мобілізацію суглобів, легку розтяжку і почастішання пульсу.
На проведення цієї частини програми, як правило, йде не більше п'яти хвилин.
У людей, які не лінуються займатися спортом, і настрій, і самопочуття, і здоров’я кращі, ніж у тих, хто в спортзал не ходить категорично. Здається, це аксіома, яка не потребує доведення.
Фізична активність, навіть незначна, допомагає тілу підбадьоритися, а психіці — відпочити: коли людина зайнята вправами або досягненням конкретної мети, як, наприклад, дістатися фінішу під час стометрівки або потрапити в ціль при стрільбі з лука, їй ніколи перейматися колишніми невдачами або «катастрофічними» проблемами в школі або на роботі.
Сьогодні проблема здоров'я дітей як ніколи важлива. Діти приходять до школи не просто вчитися, а вчитися добре. І дуже важливо з перших днів створити їм такі умови, щоб це бажання не згасало. Тому нам, вчителям треба прагнути, щоб кожен здобувач освіти повірив у свої можливості, радів дзвінку на урок, зустрічі з вчителем, і найголовніше щоб у нього було бажання вчитися. Тільки за таких умов діти зростатимуть духовно і розумово. Саме тому я постійно впроваджую в навчально-виховний процес здоров'язбережувальні освітні технології.
Ми з вами добре знаємо, що працездатність учнів змінюється від уроку до уроку, і протягом тижня, і протягом навчального року. Тому, оскільки втома учнів це не тільки негативне явище, а й захисна реакція організму, завданням вчителя є зниження втоми, відновлення працездатності учнів, контроль втоми учнів у процесі навчання, що, своєю чергою, сприяє здоров'я збереженню.
Видатний педагог К. Ушинський рекомендує: «Дайте дитині трохи порухатися, і вона подарує вам знову десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, вони дадуть вам в результаті більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».
Засоби, які ви використовуєте для зниження втоми учнів та відновлення їх працездатності: змінювати види діяльності, чергувати інтелектуальні, емоційні, рухові види діяльності; групову й парну форми роботи, проводити ігри, нестандартні уроки, інтегровані уроки. Добре. Виявивши в дітей перші ознаки перевтоми, практикуйте на уроках відео руханки з елементами сміхотерапії. Рекомендую змінювати вправи кожні 2-3 тижні.
В першому класі необхідно проводити по дві фізкультхвилинки - на 10-ій і 20-ій хвилині кожного уроку. Але якщо діти швидко стомлюються, можна провести і три фізкультхвилинки протягом уроку (особливо в першому півріччі).
На уроках математики краще використовувати руханки із називанням чисел.
Граючись, дитина краще осмислює, сприймає, запам’ятовує навчальний матеріал.
На уроках і перервах рекомендую використовувати нейтральну музику, звуки живої природи, класичну в сучасній обробці. В музиці знаходиться величезний здоров’язміцнюючий потенціал. Музика знімає стреси, стимулює роботу мозку, підвищує засвоєння матеріалу, сприяє естетичному вихованню.
Застосовуйте «Енергізатор» – це коротка вправа, що відновлює енергію класу, створює позитивну психологічну атмосферу в класі. Наприклад: «Один до одного». Хід вправи: учні стоять парами. Ведучий дає команди: рука до руки, вухо до вуха, спина до спини, плече до плеча, віч-на-віч тощо. За командою: «Один до одного» змінити пари. Ця вправа Використовується не лише для зняття втоми, але й для релаксації.
А ось універсальний засіб – це рухова розминка. Під час розминки готуються до серйозної роботи й фізіологічні функції організму – кровообіг, дихання, функції органів виділення, та психофізичні функції – концентрується увага, покращується точність рухів, досягається оптимальне збудження нервової системи. Говорячи мовою фахівців, встановлюються умовно-рефлекторні зв'язки.
Зазвичай комплекс починаємо із розігрівальних та дихальних вправ — різні види ходьби, бігу, бігу зі стрибками та рухами рук. Потім йдуть вправи для розвитку м'язів тулуба, плечового поясу, рук і ніг - нахили, присідання, кругові рухи тулуба і тазу, віджимання і т. д.
З власного досвіду, рекомендую включати у комплекс також вправи, що імітують техніку ударів та пересування окремо або у поєднанні. Тому, що за характером рухів вони близькі до техніки гри, допомагають її освоювати та закріплювати у спрощених умовах, поступово підводячи до самої гри, тому комплекс я зазвичай закінчую імітаційними вправами.
В комплекс вправ для розминки я включаю вправи з послідовним впливом на основні групи м'язів і поступовим зростанням навантаження. Починайте з ходьби або легкого бігу, потім зробіть кілька вправ для малих м'язових груп, поступово переходячи до розігріву більших. Поступово збільшую амплітуду рухів. Спочатку даю навантаження на м'язи верхньої частини тіла, а потім нижній.
Розминка може проводитися на місці й у русі, з предметами (м'ячі, скакалки, обручі, гімнастичні палиці) і без предметів.