Результати самооцінювання

Відповідно до наказу від 14 квітня 2025 року № 62 «Про створення робочої групи та проведення самооцінювання за напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти» у квітні-травні 2025 року проведено вивчення даного питання. Було створено робочу групу, затверджено орієнтовний план її роботи, проведено навчання членів робочої групи щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості освіти.

Робочою групою підготовлено перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів 5-9 класів у Google-формі, вивчила документацію, провела анкетування учасників освітнього процесу.

       За результатами проведеної роботи робоча група підготувала звіт.

Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання

 Критерії, правила та інструментарій оцінювання результатів навчання учнів описано в змісті освітньої програми гімназії на 2024-2025 навчальний рік та висвітлено на інформаційних стендах у класних кімнатах. Результати анкетування засвідчили, що 78,7% опитаних учнів отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень; 21,3% отримують, але лише у разі звернення до вчителя. 100% педагогічних працівників використовують критерії оцінювання, розроблені МОН України, 28,6% розробляють самостійно для кожного обов’язкового виду роботи, 14,3% педагогічних працівників використовують критерії, розроблені іншими педагогами.

 92,9% учителів інформують учнів на початку навчального року, 71,4% педагогів – перед вивченням теми, 35,7% - пояснюють індивідуально, 28,6% - розміщують критерії оцінювання на веб-сайті закладу.

   Критерії оцінювання запропонованих завдань визначалися і обговорювалися з учнями на відвіданих уроках. Система оцінювання у гімназії забезпечує інформування учнів про критерії оцінювання та їх розуміння; інформація доноситься учителями до учнів та їх батьків в усній формі, шляхом розміщення на інформаційних стендах у класах, через батьківські та учнівські групи у соціальній мережі Viber. Ознайомлення батьків і учнів з правилами та процедурами оцінювання завжди відбувається на початку і впродовж навчального року, педагогами підготовлено необхідні пам`ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти; у загальнодоступних місцях навчальних кабінетів теж оприлюднені критерії оцінювання.

63,8% учнів впевнені, що знають критерії оцінювання, 21,3% - знають з окремих предметів, 12,8% - не знають критерії оцінювання, бо не всі для них зрозумілі.

76,3% батьків отримують інформацію про критерії, правила й процедури оцінювання навчальних досягнень учнів, 18,6% - вказали, що отримують, але тільки у разі звернення до вчителя.

На питання «На скільки вчителі доступно пояснюють та аргументують виставлення оцінок?» 76,6% здобувачів освіти відповіли, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що можна отримати ту чи іншу оцінку; 17% зазначили, що вчителі у переважній більшості пояснюють вимоги до оцінювання.

Учні зазначили, що отримують зворотній зв’язок щодо аргументації виставлення оцінок: 51,1% - від усіх учителів, 36, 2% - від більшості учителів, 12,8% - від окремих учителів. Зворотній зв’язок щодо заохочення до подальшого навчання від усіх учителів отримують 42,6% учнів, від більшості учителів – 34%, від окремих учителів – 19,1%.

78% батьків наголосили, що педагоги закладу забезпечують зворотний зв’язок із ними, 20,3% - переважно «так».

Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями вчителі застосовують різні прийоми оцінювання результатів навчання учнів: 100% учителів використовують формувальне, 78,6% - поточне оцінювання, 78,6% - підсумкове, 64,3% - взаємооцінювання, 57,1%  - самооцінювання. Отже, педагоги активно впроваджують формувальне оцінювання здобувачів освіти в освітньому процесі.

Як засвідчили результати анкетування учасників освітнього процесу 59,6% опитаних учнів вважають, що вчителі оцінюють справедливо, 34% - вважають, що у більшості випадків справедливо. 52,5%  батьків вважають, що педагоги школи завжди справедливо та об`єктивно оцінюють результати навчання здобувачів освіти, а 44,1% - вважають, що переважно так.

Учні зазначили, що їх завжди долучають до розробки критеріїв оцінювання окремих видів робіт – 29,8%, інколи – 46,8%, ніколи – 23,4%.

Тому необхідно продовжити роботу щодо інформування здобувачів освіти про критерії різних видів робіт з метою упередження необ’єктивного оцінювання діяльності здобувачів освіти.

2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня

У гімназії систематично здійснюється моніторинг якості знань учнів з усіх предметів. Аналіз динаміки навчальних досягнень здобувачів освіти, інструментарій оцінювання педагогічної діяльності, рекомендації щодо покращення якості знань учнів та стану викладання предметів, рішення щодо їх коригування розглядалися на засіданнях педагогічних рад; наявні накази директора гімназії. Питання моніторингу відображено також у річному плані роботи закладу. За результатами моніторингів відстежуються причини недостатньої успішності учнів, рівня проведення навчальних занять педагогами та вживаються  заходи щодо їх усунення. Педагогічні працівники ознайомлюються із результатами моніторингів, обговорюють їх на засіданнях методичних об`єднань школи, враховують у роботі надані їм рекомендації, займаються самоосвітою. 57,1% опитаних учителів вважають за необхідне проведення тренінгів, майстер-класів щодо використання різних форм оцінювання навчальних досягнень, 21,4% вважають «ні», 21,4% - планують зайнятися самоосвітою.

Адміністрація закладу освіти використовує інформацію про результати навчальних досягнень учнів, аналізує їх динаміку; результати аналізу розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директору; за результатами аналізу приймаються управлінські рішення щодо їх коригування. Більшість педагогів спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учнів, надають учням час на обдумання відповіді, супроводжують її уточнювальними запитаннями, забезпечують зворотній зв'язок щодо якості виконаного завдання, відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання вчитись. За результатами анкетування здобувачів освіти слід зазначити, що вчителі підтримують учнів, вірять у їхні успіхи, поважають їх. Учні отримують від педагогів зворотній зв`язок щодо навчання, пояснення та аргументацію виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, заохочення до подальшого навчання.

На питання «Чи відповідають ваші результати контрольних робіт поточним оцінкам?» 68,1% відповіли «так, завжди», 27,7% - «іноді».

За результатами опитування найбільш об’єктивною формою контролю вважають тест 72,3% учнів, 23,4% - письмову роботу з розгорнутою відповіддю, решта – усне опитування.

Організація формувального оцінювання здійснюється за напрацьованим в школі алгоритмом, педагоги наголошують на досягненнях учнів, мотивують їх, звертають увагу на позитивну динаміку, ставлять проблемні питання, спонукають до самостійного мислення.

40,4% опитаних учнів стверджують, що учителі підбадьорюють і заохочують їх, коли вони стикаються з труднощами у навчанні, підтримують позитивний клімат на уроці, 40,4% стверджують, що це практикують більшість учителів, 14,9% - лише окремі вчителі.

37,3 % опитаних батьків стверджують, що вчителі підбадьорюють і заохочують їхніх дітей, коли вони стикаються з труднощами у навчанні, підтримують позитивний клімат на уроці, 45,5% - більшість учителів, 16,9% - лише дехто з учителів.

Учителі під час опитування повідомили, що спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти завдяки розвитку ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти, застосуванню прийомів зворотнього зв`язку, зацікавленості у вивченні предмету, вмотивованості до навчання. Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями вчителі застосовують різні прийоми оцінювання результатів навчання учнів: 100% педагогів використовують формувальне оцінювання, 78,6% - поточне оцінювання, 78,6% - підсумкове, 64,3% - взаємооцінювання, 57,1% - самооцінювання. З метою впровадження формувального оцінювання педагоги застосовують різні форми роботи: словесне оцінювання – 100%, зворотній зв’язок – 85,7%, портфоліо – 28,6%, листи самооцінки 24,6%. Педагоги спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти, формують уміння знайти алгоритм вирішення завдання та користуватись інформацією й знаннями у житті, створюють траєкторію особистісного поступу учня, визначають подальші навчальні дії щодо покращення досягнень. 36,2% учнів стверджують, що у гімназії оцінюють знання з метою відстеження індивідуального прогресу, 53,2% - з метою визначення рівня знань, умінь та навичок учнів, решта вважають, що оцінка використовується для відтворення матеріалу підручника або як інструмент покарання.

61,7% здобувачів освіти вважають, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків, 25,5% - враховується з окремих предметів, 10,6% - що більшість учителів нав’язують свою думку, як єдину правильну.

Окрім того, педагогічні працівники відзначили, що під час формувального оцінювання діти більше впевнені в собі, не бояться помилитися і прагнуть досягти максимальних результатів.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання: діє учнівське самоврядування, учні займаються волонтерством. Учителі дають учням доручення, часто делегують повноваження. Здійснюється профорієнтаційна робота. Під час навчання учні мають можливість вибору: рівня навчальних завдань, напрямів освітньої діяльності. Як показали результати анкетування 42,6% учнів отримують необхідну допомогу й підтримку від педагогів, 40,4% - переважно «так», 12,8% - переважно «ні».

Учителі зазначили, що вони надають різну підтримку здобувачам освіти у навчанні: впроваджують творчі пошукові роботи 100%, консультують - 92,9%, використовують ІКТ та інтернет - 92,%, впроваджують різнорівневі вправи – 85,7%, проводять роботу з обдарованими дітьми – 78,6%, проводять індивідуальні заняття – 57,1%, проводять додаткові заняття – 42,9%, створюють самостійно наочні посібники – 57,1%, розробляють проєкти – 50%, проводять групові консультації – 28,6%.

Батьки висловили свої пропозиції вчителям щодо покращення роботи з оцінювання навчальних досягнень учнів: 45,8% опитаних батьків все влаштовує, 32,2%  вбачають покращення в індивідуальному підході до кожного учня, в цікавій методиці викладання, 23,7% - чітко пояснювати учням критерії оцінювання, 20,3% - об’єктивне оцінювання має бути пріоритетом, 20,3% - більше розуміти дітей, поблажливо до них ставитися.

За результатами опитування 57,6% батьків стверджують, що вчителі підтримують і вірять в успіхи їхньої дитини, 37,3% - що переважно «так».

89,4% учнів стверджують, що вчителі вірять у них та їхні успіхи. 85,1% учнів стверджують, що вчителі їх поважають, 12,8% вказали, що переважно «ні».

57,4% опитаних учнів стверджують, що педагоги їм допомагають при проханні, 36,2% - переважно «так».

85,1% здобувачів освіти стверджують, що результати їхнього навчання залежать виключно від їхньої праці,  від рівня викладання – 63,8%, від праці учнів та праці батьків, які їх мотивують до навчання – 46,8%, від більш поблажливого ставлення вчителів – 27,7%, від допомоги однокласників – 25,5%, від погодних умов – 12,8%, від обладнання та інтер’єру школи – 17%, від об’єктивності оцінювання навчальних досягнень – 25,5%.

Аналізуючи результати відповіді на запитання «Від чого (кого) залежить результат навчання Вашої дитини?» 71,2% батьків відповіли, що він залежить від рівня викладання предмета, 59,3% - від праці дитини та батьків, 50,8% - виключно від праці та наполегливості учнів, 44,1% - від мотивації вчитися, 39% - від форми навчання (очне чи дистанційне).

Переважна більшість учнів (72,3%) відповідально ставиться до процесу навчання, усвідомлює його важливість для подальшого життя і відзначає, що заклад цю відповідальність розвиває, 17% вказали, що вони відповідально ставляться до процесу навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, але школа цю відповідальність не розвиває.

 29,8% опитаних учнів вказали, що учителі проводять  взаємооцінювання результатів роботи один одного з усіх предметів, 31,9 % – проводять, але з окремих предметів, 34% - інколи.

Більшість учителів спостерігає особистісний поступ здобувачів освіти. Вони зазначають, що він проявляється у зростанні самостійності та відповідальності учнів, розвитку критичного мислення та комунікативних і творчих навичок. Такий поступ, на їхню думку, пов’язаний, насамперед, зі створенням сприятливого освітнього середовища, особистісно орієнтованим підходом, підтримкою інтересу до навчання та впровадженням інтерактивних, творчих методів роботи. Вчителі зазначають, що важливу роль відіграє мотивація здобувачів освіти, їхнє усвідомлення цінності знань і прагнення до самореалізації. Поступ спостерігається у тих учнів, хто виявляє бажання вчитися, чує і розуміє вчителя.

З метою підвищення якості освітньої діяльності, сприяння оволодінню учнями ключовими компетентностями, необхідно спрямувати роботу педагогів на застосування елементів формувального оцінювання, використання прийомів само- та взаємооцінювання здобувачів освіти.

За напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти» визначено достатній рівень.

 Шляхи вдосконалення:

1️. Оновлення критеріїв оцінювання:

• розробити чіткі, зрозумілі та прозорі критерії оцінювання для кожного предмета та виду діяльності;

• враховувати вікові особливості учнів, компетентнісний підхід, орієнтацію на формування ключових компетентностей;

• запроваджувати описові, рівневі оцінки замість лише кількісних балів.

2️. Розвиток формувального оцінювання:

• активніше застосовувати формувальне оцінювання: надання зворотного зв’язку, визначення сильних сторін та зон для розвитку учнів;

• використовувати самооцінювання та взаємооцінювання;

• розробити систему індивідуальних освітніх траєкторій, враховуючи результати формувального оцінювання.

3️. Використання ІКТ в оцінюванні:

• застосовувати електронні платформи для тестування, моніторингу прогресу та зворотного зв’язку (наприклад, Google Classroom, LearningApps, Kahoot тощо);

• упроваджувати електронні журнали та портфоліо учнів.

4️. Підвищення кваліфікації педагогів:

• організовувати семінари, тренінги, майстер-класи щодо сучасних методик оцінювання;

• обмінюватися досвідом з колегами щодо нових підходів до оцінювання.

5️. Залучення батьків та учнів до обговорення системи оцінювання:

• проводити роз’яснювальну роботу серед батьків щодо змін у системі оцінювання;

• залучати учнів до формування критеріїв самооцінювання та планування особистісного розвитку.

6️. Моніторинг та аналітика результатів:

• регулярно проводити внутрішній моніторинг рівня досягнень учнів;

• аналізувати результати оцінювання з метою корекції освітнього процесу.

7️. Інтеграція НУШ-підходів (для початкової та базової школи):

• забезпечувати відповідність системи оцінювання ідеям НУШ: доброзичливість, підтримка, орієнтація на розвиток, акцент на прогресі кожної дитини.

Корсунь-Шевченківська гімназіїя№ 5  з початковою школою заснована у 1919 році.

Приміщення школи відбудоване у 1954році, добудоване у 1974 та 1976 роках.

Загальна площа – 2710 кв.м , площа земельної ділянки біля школи – 2,72га.

Проєктна потужність закладу освіти – 450 місць.

У 2023-2024 навчальному році у закладі функціонували 9 класів, у яких навчалися 201 учень. Впродовж навчального року 18 учнів здобували освіту за сімейною формою навчання,так як перебували за межами держави у зв’язку з воєнними діями на території України.

1.    Освітнє середовище закладу освіти

1.1.Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці

Територія школи чиста, охайна, озеленена каштанами, березами, ялинками, туями. Випускниками школи закладено парк «Дружба». Подвір’я закладу освіти прикрашають дві клумби із трояндами. Територія щоденно прибирається. Загалом територія закладу безпечна для фізичної активності учнів. Облаштований майданчик для занять спортом,  футбольне поле, баскетбольний майданчик, дитячий ігровий майданчик.

У листопаді 2023 року почало функціонувати новозбудоване укриття цивільного захисту.

Є потреба в огорожі шкільної території з метою запобігання несанкціонованого заїзду транспортних засобів.

 У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно – температурний режим, регулярне вологе прибирання приміщення, дотримання питного режиму. Виконуються вимоги щодо режиму освітлення навчальних кабінетів. У школі є окремі туалетні кімнати для учнів школи і педагогічних працівників. Туалетні кімнати забезпечені рідким милом, туалетним папером, встановлені електросушарки для рук,  до рукомийників підведено холодну і теплу воду. Питний режим здобувачів освіти забезпечується індивідуально кожним учнем з урахуванням карантинних обмежень, зокрема через використання індивідуальних ємкостей. Під час опитування 96,3% батьків та 89,1% учнів зазначили, що задоволенні організацією освтнього процесу в гімназії. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів. Кількість учнів у школі не перевищує проєктну потужність. Комплектування класів здійснюється з урахуванням площі приміщень. Простір кабінетів початкової школи організовано відповідно до вимог НУШ, у них сформовано осередки для різних видів робіт та відпочинку учнів, поверхні стін використовуються для розміщення інформаційних матеріалів, учнівських малюнків, творчих робіт. Кабінети школи облаштовані відповідним матеріально – технічним забезпеченням: ноутбуками, ламінаторами, принтерами, телевізорами. У чотирьох кабінетах встановлено інтерактивні дошки. У школі є два комп`ютерні класи на 9 та 12 робочих місць.

 За результатами вивчення документації та анкетування з`ясовано, що у закладі освіти регулярно проводяться інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки та правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із залученням спеціальних служб, розроблений алгоритм дій, якого дотримуються педагоги у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу, що підтвердили 93,2%  всіх опитаних вчителів та 94% опитаних учнів. Проводяться навчання з цивільного захисту.

 У закладі освіти створенні умови для формування культури здорового харчування в учнів. Сервірування столів відбувається відповідно до санітарних вимог. Приміщення їдальні, столи, стільці, чисті та регулярно миються. Щоденне та перспективне меню доступне для усіх учасників  освітнього процесу. Зокрема, батьки мають можливість ознайомитись з чотиритижневим меню на сайті школи. 97,1%  опитаних батьків зазначили, що задоволенні харчуванням їхніх дітей.  85,1% опитаних учнів та 100% вчителів відмітили, що їжа у шкільній їдальні завжди смачна та корисна.

Створено умови для безпечного користування мережею Інтернет. Під час опитування 93,2% учнів зазначили, що у школі проводяться інформаційні заходи, щодо безпечного користування Інтернетом та попередження кібербулінгу.

У гімназії здійснюється робота з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу. У разі виявлення ознак дезадаптації до освітніх умов здійснюється корекційна робота. Питання адаптації учнів 1-х і 5-х класів щорічно заслуховується на засіданні педагогічної ради. Практичний психолог та соціальний педагог під час інтерв`ю зазначили, що застосовують різноманітні методи, які передбачають діагностику емоційного ставлення дитини до школи. 56% опитаних батьків стверджують, що у їхніх дітей ніколи не виникали проблеми з адаптацією в закладі, 41,3% стверджують, що проблеми з адаптацією викикали іноді. Усі опитані педагогічні працівники погоджуються з тим, що у закладі освіти проводяться заходи, які допомагають їм адаптуватись до змін умов праці. На питання: «На чию допомогу ви найчастіше розраховуєте в школі у розв’язанні проблених ситуацій з дитиною?» - 93,6% батьків відповіли, що на допомогу класного керівника; 28 % - адміністрації школи.

1.2.Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства  

У закладі освіти розроблено та оприлюднено на вебсайті школи план заходів із запобігання та протидії булінгу. Адміністрація та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання, у тому числі із залученням спеціальних служб, ознайомлюються з нормативно – правовими документами щодо виявлення та запобігання булінгу та іншого насильства, що підтвердили 100% опитаних вчителів. За результатами вивчення документації, опитування практичного психолога та учнів з`ясовано, що у закладі проводиться навчання та просвітницька робота із даного питання, також із залученням представників правоохоронних органів. Водночас, 20,2% батьків під час опитування зазначили, що звертались до адміністрації стосовно можливого булінгу, проблема вирішувалась конструктивно, подібні ситуації не повторювались. 20, 3%  учнів зазначили, що були об`єктом поодиноких випадків агресії та кепкування. У переважній більшості ситуацій відчували це від однокласників (67,6%), у поодиноких випадках – від учителів (10,8%) та інших працівників школи (2,7%).  100%  опитаних педагогів зазначили, що у закладі освіти реагують на звернення про випадки булінгу.

 На запитання: «Звідки ти отримуєш інформацію про те, що таке булінг?» 23% учнів відповіли, що  від практичного психолога, 50% - від вчителів, 8% - з Інтернету, 22% - від батьків. Тому необхідно   підвищити ефективність роботи психолого-педагогічної служби школи щодо  роз’яснення поняття булінгу та профілактики його прояву.

На питання: «Чи відчуваєш булінг у школі?» – 74,3% учнів відповіли – ні, 20,3 % - поодинокі випадки агресії або кепкування. Практичному психологу та соціальному педагогу закладу освіти необхідно вивчити стан мікроклімату в класних колективах, визначити індекс згуртованості та наявність соціально відторгнутих учнів.

На поставлене питання: «Якщо Ви потерпали від випадків булінгу (цькування), чи стали його свідком, то до кого Ви зверталися за допомогою у закладі освіти?»  39,2% - до класного керівника, 31,1% - до педагогів школи; до директора – 6,8%;, до заступника директора – 6,8%; 13,5 % - до однокласників, до практичного психолога – 9,5%;  4,1% - до батьків.

80% опитаних учнів зазначили, що їм подобається перебувати в школі. У закладі освіти розроблено та оприлюднено правила поведінки, спрямовані на реалізацію підходу, заснованого на дотриманні етичних норм, прав і свобод людини, повазі до гідності. Під час опитування 91,7% батьків та 94,6% учнів зазначили, що знають правила поведінки, які функціонують у школі та дотримуються їх. Також працівниками закладу здійснюється постійний контроль за дотриманням правил поведінки здобувачами освіти. У школі регулярно здійснюється аналіз відсутності учнів на уроках та приймаються відповідні управлінські рішення. Заклад освіти співпрацює із сектором ювенальної превенції СПД №1 ВП №1 Черкаського районного управління Головного управління поліції в Черкаській області та службою у справах дітей Корсунь-Шевченківської міської ради. Проведено профілактичні бесіди з учнями закладу освіти щодо правил поведінки та безпеки в Інтернеті «Безпечний інтернет»; заняття «Світ проти насильства над дітьми»,  «Правила безпечної поведінки в громадських місцях», уроки – тренінги «Стоп булінг», «Відповідальність неповнолітніх за правопорушення», «Толерантна поведінка. Протидія булінгу» та профілактичний тренінг «Повага до себе і до праці оточуючих»; «Булінг та його прояви. Попередження проявів булінгу», «Кібербулінг. Безпека в Інтернеті», «Особиста гідність».

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання простору

Заклад освіти забезпечує максимально зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке відповідає основним принципам інклюзивної освіти, рівності та поваги до прав людини.

У закладі освіти забезпечується архітектурна доступність території та будівлі: вхід школи обладнано пандусом. Приміщення та територія адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу. Облаштування освітнього середовища школи є частиною стратегії розвитку закладу.

Планується завершити облаштування ресурсної кімнати. Всі педагогічні працівники пройшли курси підвищення кваліфікації щодо оволодіння методикою роботи з дітьми з ООП.

За результатами спостереження за освітнім середовищем гімназії можна зробити висновок, що у закладі  формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки учнів під час викладання окремих предметів. У змісті викладацької діяльності простежується формування навичок здорового способу життя, інтеграція здоров’язбережувальної та екологічної компетентностей. Обладнання і засоби навчання сприяють оволодіння учнями ключовими компетентностями, про що відмітили близько третини опитаних здобувачів освіти.

У закладі освіти функціонує шкільна бібліотека, яка виконує інформаційну, навчальну та методичну функцію. У бібліотеці закладу є доступ до мережі Інтернет (Wi-Fi) та облаштований зал для роботи з літературою. Осучаснено її інтер’єр,  поповнено бібліотечний фонд. Ресурси бібліотеки активно залучаються до проведення загальношкільних заходів. Бібліотекар школи є консультантом з пошуку інформації для педагогічних працівників та учнів. Простір бібліотеки використовується для проведення бібліотечних уроків, інформаійно-просвітницьких заходів, неформального спілкування, літературних зустрічей. Проте у бібліотеці лише один комп`ютер, тому потребує покращення матеріально-технічна база та ширше впровадження ІКТ в її роботу.

Дизайн навчальних приміщень є максимально функціональним та мотивуючим до навчання. Забезпечується мобільність і динамічність освітнього середовища.

За напрямком «Освітнє середовище закладу освіти» визначено високий рівень.

Шляхи вдосконалення освітнього середовища :

- завершення облаштування ресурсної кімнати;

- встановлення сучасної огорожі навколо всієї території освітнього закладу;

- покращення матеріально-технічного забезпечення бібліотеки;

- придбання нового комп’ютерного класу;

- встановлення рукомийників в приміщенні їдальні;

- встановлення поручня  пандуса;

- придбання сучасного обладнання для проведення дослідів та лабораторних робіт у кабінети фізики та хімії;

- підвищити ефективність роботи психолого-педагогічної служби школи щодо  роз’яснення поняття булінгу та профілактики його проявів;

- провести моніторинг ефективності соціальних і психолого-педагогічних послуг, які надають практичний психолог та соціальний педагог школи;

- практичному психологу та соціальному педагогу закладу освіти необхідно вивчити стан мікроклімату в класних колективах, визначити індекс згуртованості та наявність соціально відторгнутих учнів.

2.    Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання

 Критерії, правила та інструментарій оцінювання результатів навчання учнів описано в змісті Освітньої програми гімназії на 2023-2024 навчальний рік та висвітлено на інформаційних стендах у класних кімнатах. Результати анкетування засвідчили, що 79,7% опитаних учнів отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень, а 18,9% отримують, але тільки у разі звернення до вчителя. 56,3% педагогічних працівників використовують критерії оцінювання, розроблені МОН України, 62,5% - адаптовані критерії МОН до умов роботи закладу, 12,5% - розробляють самостійно.

 87,5% учителів інформують учнів на початку навчального року, 62, 5% педагогів – перед вивченням теми, 62,6% - пояснюють індивідуально, 25% - розміщують критерії оцінювання на веб-сайті закладу, 62,5% - перед кожним видом роботи.

   Критерії оцінювання запропонованих завдань визначалися і обговорювалися з учнями на відвіданих уроках. Система оцінювання у гімназії забезпечує інформування учнів про критерії оцінювання та їх розуміння; інформація доноситься учителями до учнів та їх батьків в усній формі, шляхом розміщення на інформаційних стендах у класах, через батьківські та учнівські групи у соціальній мережі Viber. Ознайомлення батьків і учнів з правилами та процедурами оцінювання завжди відбувається на початку і впродовж навчального року, педагогами підготовлено необхідні пам`ятки з порядку і правил оцінювання учнів у закладі освіти; у загальнодоступних місцях навчальних кабінетів теж оприлюднені критерії оцінювання.

Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями вчителі застосовують різні прийоми оцінювання результатів навчання учнів: 75% учителів використовують поточне оцінювання, 43,8% - взаємооцінювання, 68,8%  - самооцінювання, 93,8% - формувальне, 62,5% - підсумкове. Отже, необхідно активніше впроваджувати формувальне оцінювання учнів 5-9 класів в освітній процес та спланувати методичні заходи щодо застосування педагогічними працівниками елементів формувального оцінювання.

Як засвідчили результати анкетування учасників освітнього процесу 67,6% опитаних учнів вважають, що вчителі оцінюють справедливо, 28,4% - вважають, що у більшості випадків справедливо. 62,4%  батьків вважають, що педагоги школи завжди справедливо та об`єктивно оцінюють результати навчання здобувачів освіти, а 35,8% - вважають, що переважно так. Тому необхідно інформувати здобувачів освіти щодо критеріїв різних видів робіт з метою упередження необ’єктивного оцінювання діяльності здобувачів освіти.

2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня

У гімназії відбувається моніторинг якості знань учнів з усіх предметів, Моніторинг проводиться два рази за навчальний рік. Аналіз динаміки навчальних досягнень здобувачів освіти, інструментарій оцінювання педагогічної діяльності, рекомендації щодо покращення якості знань учнів та стану викладання предметів, рішення щодо їх коригування розглядалися на засіданнях педагогічних рад; наявні накази директора закладу освіти. Питання моніторингу відображено також у річному плані роботи гімназії. Завдяки проведенню моніторингів можна реально побачити причини недостатньої успішності учнів, рівня проведення навчальних занять педагогами та вжити заходи щодо їх усунення. Педагогічні працівники ознайомлюються із результатами моніторингів і обговорюють їх на засіданнях методичних об`єднань школи, займаються самоосвітою; враховують у роботі надані їм рекомендації. Адміністрація закладу освіти використовує інформацію про результати навчальних досягнень учнів, аналізує їх динаміку; результати аналізу розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директору; за результатами аналізу приймаються управлінські рішення щодо їх коригування. Більшість педагогів спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учнів, надають учням час на обдумання відповіді, супроводжують її уточнювальними запитаннями, забезпечують зворотній зв'язок щодо якості виконаного завдання, відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання вчитись. За результатами анкетування здобувачів освіти слід зазначити, що вчителі підтримують учнів, вірять у їхні успіхи, поважають їх. Учні отримують від педагогів зворотній зв`язок щодо навчання, пояснення та аргументацію виставлених оцінок, аналіз допущених помилок, заохочення до подальшого навчання. Організація формувального оцінювання здійснюється за напрацьованим в гімназії алгоритмом, педагоги наголошують на досягненнях учнів, мотивують їх, звертають увагу на позитивну динаміку, ставлять проблемні питання, спонукають до самостійного мислення. Учителі під час опитування повідомили, що спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти завдяки розвитку ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти, застосуванню прийомів зворотнього зв`язку, зацікавленості у вивченні предмету, вмотивованості до навчання. Відповідно до результатів спостереження за навчальними заняттями вчителі застосовують різні прийоми оцінювання результатів навчання учнів. Окрім того, педагогічні працівники відзначили, що під час формувального оцінювання діти більше впевнені в собі, не бояться помилитися і прагнуть досягти максимальних результатів. Педагоги спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти, формують уміння знайти алгоритм вирішення завдання та користуватись інформацією й знаннями у житті, створюють траєкторію особистісного поступу учня, визначають подальші навчальні дії щодо покращення досягнень.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання      Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання: діє учнівське самоврядування, учні займаються волонтерством. Учителі дають учням доручення, іноді делегують повноваження. Здійснюється профорієнтаційна робота. Під час навчання учні мають можливість вибору: рівня навчальних завдань, напрямів навчальної діяльності. Як показали результати анкетування, переважна більшість учнів (71%) отримують необхідну допомогу й підтримку педагогів у навчанні через консультації, бесіди, різні форми роботи. 83,8%, здобувачів освіти стверджують, що результати їхнього навчання залежать виключно від їхньої праці,  від рівня викладання – 47,3%, від праці учнів та праці батьків, які їх мотивують до навчання – 43,2%, від допомоги однокласників – 9,5%, від погодних умов – 2,7%, від обладнання та інтер’єру школи – 9,5%, від об’єктивності оцінювання навчальних досягнень – 21,6%.

Переважна більшість учнів (78,4%) відповідально ставиться до процесу навчання, усвідомлює його важливість для подальшого життя і відзначає, що школа цю відповідальність розвиває. На навчальних заняттях третина всіх учителів організовує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти, дає учням можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.

З метою підвищення якості освітньої діяльності, сприяння оволодінню учнями ключовими компетентностями, необхідно спрямувати роботу педагогів на застосування елементів формувального оцінювання, використання прийомів само- та взаємооцінювання здобувачів освіти.

За напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти» визначено достатній рівень.

 Шляхи вдосконалення:

-        активізувати роботу щодо участі учнів у розробленні критеріїв самооцінювання;

-        залучати учнів до самостійного формулювання критеріїв оцінювання власної діяльності;

-        вчителям аргументувати оцінку учнів, використовуючи формувальне оцінювання, відзначати досягнення;

-        спрямувати роботу педагогів на застосування елементів формувального оцінювання, використання прийомів само- та взаємооцінювання здобувачів освіти;

-        педагогам застосовувати систему оцінювання, що спрямована на реалізацію компетентнісного підходу;

-        мотивувати педагогічних працівників розробляти власні критерії оцінювання з різних видів навчальної діяльності учнів;

-        впроваджувати диференційовану систему домашніх завдань, доповнюючи їх творчими видами роботи.

3.    Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

Проаналізувавши результати спостереження за навчальними заняттями, форми зворотнього зв`язку вчителів, опитування, можна зробити висновок, педагогічні працівники планують свою професійну діяльність, використовують календарно – тематичне планування, що відповідає основній програмі закладу та враховує рекомендації МОН, орієнтуючись на власний досвід, зразки, що містять фахові видання, а також розробки з Інтернет – сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету. При розробці календарно-тематичного планування 43,8% вчителів використовують зразки, що пропонуються фаховими виданнями, 68,8%  використовують розробки із Інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету, 100% використовують рекомендації МОН України,  31,3% - досвід, запозичений у колег, 12,5% - спільна робота з колегами, 62,5% - власний досвід. Під час розробки календарно-тематичного плану враховувалась профільність 7-9 класів (поглиблене вивчення англійської мови). Учителі самостійно визначають кількість годин на вивчення навчальної теми, можуть змінювати послідовність вивчення тем у календарно-тематичному плані.

У змісті календарно-тематичного планування присутні види роботи, спрямовані на оволодіння учнями компетентностями та спільними для них уміннями. Під час навчальних занять спостерігався розвиток та формування таких компетентностей: спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична грамотність, компетентності у галузі природничих наук, культурна компетентність. Учителі приділяють увагу також формуванню ініціативності та підприємництва, спілкуванню іноземними мовами, екологічній компетентності, інформаційно – комунікаційній компетентності. Всі вчителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями та вміннями.

З-поміж навчальних завдань які пропонуються учням, переважають творчі, проблемні, пошукові, дослідницькі, спрямовані на застосування знань в практичній діяльності. У змісті домашніх завдань присутні завдання творчого, прикладного, проблемно-пошукового спрямування.

100% вчителів використовують електронні освітні ресурси з метою запровадження технологій дистанційного навчання. При цьому використовують різноманітні Інтернет-ресурси, мобільні додатки, що дозволяє створювати інтерактивні вправи, тести. Розроблені інформаційні ресурси педагогічні працівники оприлюднювали на власних сайтах. Вчителі вивчали передовий педагогічний досвід,  активно поширювали та  обмінювалися власним. На запитання «У який спосіб Ви поширюєте власний педагогічний досвід?» 31,3% відповіли, що через публікації на сайті закладу, 6,3% - у блогах, 50% - у професійних спільнотах соціальних мереж, 31,3% - у матеріалах та виступах педагогічних конференцій, 6,3% - у фахових виданнях, 31,3% - на освітніх онлайн платформах, 12,5% - не мають оприлюднених розробок.

Учителі закладу освіти використовують зміст навчальних предметів, інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей. Під час проведення навчальних занять педагоги виховують в учнів почуття патріотизму, поваги до державної мови, законів України. Педагогічні працівники сприяють розвиткові демократичних цінностей та громадянських компетентностей учнів. Особистим прикладом виховують в учнів толерантне ставлення та взаємоповагу між учасниками освітнього процесу.

Всі вчителі володіють навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі, використовують у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Під час проведення навчальних занять педагоги використовують медіаресурси, можливості Інтернет-мережі.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

 У закладі освіти створено умови для постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників,  про що вказують у своїх анкетах 100% вчителів.

Педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, а також самоосвіту. 100% опитаних вказали, що підвищення професійної кваліфікації проходило на курсах, які організовує ЧОІПОПП, 18,8% - через участь у роботі конференцій, 37,5% - у роботі методичних семінарів, 50% - взявши участь у проведенні тренінгів та майстер-класів, 81,3% - шляхом часті у вебінарах, 56,3% - пройшовши  онлайн-курси, 68,8% - шляхом самоосвіти. Обираючи різні форми, види та напрямки підвищення кваліфікації, педагогам слід реалізовувати набуті знання під час проведення навчальних занять.

Педагоги цікавляться новими тенденціями розвитку освіти. Систематично аналізують і оцінюють свою роботу з метою удосконалення власної педагогічної майстерності. Вдосконалюють свої знання та навички взаємодії з дітьми з особливими освітніми потребами. Адміністрація школи систематично аналізує професійний розвиток педагогічних працівників. Щороку на засіданні педагогічної ради затверджується  перспективний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Аналіз анкет вчителів засвідчив, що для свого професійного зростання вони обирають наступні теми: використання інформаційно – комунікаційних технологій в освіті – 31,3 %, безпечне освітнє середовище – 68,8%,  методичні аспекти викладання предметів та курсів – 56,3%,  форми організації освітнього процесу – 56,3%, організація інклюзивної форми навчання – 62,5%, профілактика та прояви девіантної поведінки – 18,8%, психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти – 18,8%, формування у здобувачів освіти громадянської позиції – 31,3%, законодавче забезпечення освітнього процесу – 12,5%.

93,8% педагогічних працівників стверджують, що для професійного розвитку не існує жодних перешкод. 6,3% вважають перешкодою недостатню матеріально-технічну базу закладу, хоча кожен педагогічний працівник забезпечений ноутбуком, має безперешкодний доступ до будь-яких Інтернет-ресурсів, кабінети оснащені оргтехнікою.

Педагогічні працівники закладу освіти беруть участь у сертифікації вчителів: вчителька математики Царенко О.В. та вчителька української мови та літератури Федосій Л.В. успішно пройшли сертифікацію у 2023 році.

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

У закладі освіти здійснюються заходи спрямовані на налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу, що підтверджується результатами спостереження за навчальними заняттями. 64,9 % опитаних учнів зазначили, що їхня думка завжди і в повній мірі вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків, 28,4% відмітили, що їхня думка враховується з окремих предметів. Водночас, 2,7% вказали, що більшість вчителів нав`язують свою думку як єдино правильну. Педагогам варто формувати позитивну мотивацію учнів до навчання та створювати відчуття доброзичливої атмосфери у класі для забезпечення співпраці між учасниками освітнього процесу.

У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти. Найефективніше вона здійснюється через індивідуальне спілкування (100%) та батьківські збори (75%). Вчителі намагаються отримати зворотний зв’язок від батьків з метою забезпечення постійного прогресу учнів у оволодінні ключовими компетентностями. Переважна більшість батьків (98,2%) стверджують, що педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв`язок з ними, проте 1,8% зазначили, що не завжди можна отримати зворотній зв`язок від учителів. 93,6% батьків найчастіше розраховують на допомогу класних керівників  у розв`язанні проблемних ситуацій з дитиною. Під час вирішення проблемних ситуацій батьки розраховують на допомогу директора -16,5%,  практичного психолога  - 13,8% , інших батьків – 4,6%.

Педагогічні працівники формують і підтримують партнерські взаємини між собою. Постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. У закладі освіти організована педагогічна інтернатура для вчителя інформатики Гладкого В.С. Створено всі умови співпраці педагогів, що підтвердили під час опитування переважна більшість учителів (91%).

За результатами вивчення документації виявлено, що у закладі налагоджена робота методичних об`єднань, практикується проведення майстер-класів та взаємовідвідування уроків.

 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності і формують в учнів такі важливі цінності, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність за результати своєї роботи. Це здебільшого проявляється у застереженні учнів щодо списування, рідше – у вказуванні джерела інформації. Також пропонують завдання на розвиток критичного мислення, які унеможливлюють списування, відповіді на які відсутні у підручниках чи інших джерелах і потребують самостійної роботи учнів. Педагогічні працівники переважно власним прикладом демонструють учням принципи академічної доброчесності. 100% опитаних вчителів проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 68,8%  - знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права, 56,3% - дають завдання на уроках, які унеможливлюють списування, 18,8% - використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності.

82,4% учнів відзначили, що вчителі систематично проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, 8,1% - що проводяться, але нерегулярно, 5,4 % вказали, що проводиться тільки на початку навчального року.

Питання щодо дотримання Положення про академічну доброчесність всіма учасниками освітнього процесу обговорювалося на засіданні педагогічної ради.

За напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» визначено високий рівень.

Шляхи вдосконалення педагогічної діяльності:

- вибір різних форм, видів та напрямків підвищення кваліфікації, реалізація набутих знань під час проведення навчальних занять;

 - раціональне використання часу під час проведення навчальних занять окремими вчителями;

- постійне дотримання принципів академічної доброчесності (унеможливлення списування, уникнення випадків необ’єктивного оцінювання);

- мотивувати педагогічних працівників до проходження добровільної сертифікації, участі в інноваційній та експертній діяльності, популяризації власного досвіду через друк у фахових виданнях, висвітлення на сайтах різних педагогічних спільнот;

-   підтримка учнів у ствердженні їх як особистості;

- створення умов та забезпечення реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, підтримання поступу кожного учня у навчанні.

4. Управлінські процеси у гімназії

 4.1.Наявність Стратегії розвитку та системи планування діяльності школи

У закладі освіти розроблено та затверджено Стратегію його розвитку на 2023-2028 роки (далі – Стратегія), спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Вона визначає місію, візію та цілі діяльності закладу освіти, а також умови, які необхідні для їхнього досягнення. У ній визначено пріоритети та кроки, які адміністрація та педагоги планують здійснити для досягнення визначених цілей, відповідно до принципів освіти та підготовки учнів до майбутнього життя. Стратегію розвитку оприлюднено на сайті гімназії, вона доступна для всіх зацікавлених осіб. Стратегія розроблена у формі проєктів та враховує всі напрями діяльності. У кожному проєкті визначені цілі та очікувані результати.

Заклад освіти має чіткий і реалістичний річний план роботи, який схвалено на засіданні педагогічної ради гімназії та затверджений наказом директора. До його розроблення залучаються усі учасники освітнього процесу.  Розділи плану  на 2023-2024 н.р. містять аналіз роботи за минулий рік, результати моніторингу якості освіти учнів. Педагогічна рада заслуховує питання, передбачені у річному плані. Адміністрація школи аналізує реалізацію річного плану роботи та коригує його, якщо виникає потреба. Підведення підсумків за навчальний рік систематично слухається на засіданнях педагогічної ради.

Для забезпечення якості освітньої діяльності та управлінських процесів школи розроблено і схвалено на засіданні педагогічної ради, затверджено директором та оприлюднено на вебсайті закладу Положення про ВСЗЯО та Положення про академічну доброчесність. В Положенні про ВСЗЯО передбачено самооцінювання не рідше одного разу в рік з певного напрямку, комплексне оцінювання - не рідше одного разу в п`ять років. До проведення самооцінювання залучалися батьки, учні, педагогічні працівники. За результатами самооцінювання визначено напрямки поліпшення якості освітньої діяльності. Результати самооцінювання висвітлено у річному звіті директора.

Адміністрація гімназії систематично оцінює матеріально-технічне забезпечення навчання та вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу: покращує стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається з відповідним клопотанням до засновника. Гімназія забезпечує доступ до освіти кожному учневі відповідно до його індивідуальних освітніх потреб. Керівництво проаналізувало матеріально-технічне  та фінансове забезпечення можливостей для досягнення цілей, закладених у Стратегії розвитку.

4.2. Формування відносин довіри, дотримання етичних норм

Адміністрація гімназії сприяє створенню комфортного психологічного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу. Між адміністрацією гімназії та педагогами налагоджена ефективна співпраця та конструктивна взаємодія, про що зазначили 93,8% опитаних вчителів. У закладі освіти створено умови для попередження конфліктів, у разі їх виникнення – адміністрація намагається їх вирішити на рівні закладу.

Як свідчать результати анкетування батьків, 55%  задоволені організацією освітнього процесу у школі, 41,3% - переважно задоволені. 79,8% батьків стверджують, що педагоги школи завжди забезпечують зворотній зв`язок та 18% - переважно так. 58,7% батьків вказали, що їм вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти та досягти взаєморозуміння, 37,6% - переважно так.

 Гімназія забезпечує змістовне наповнення та періодичне оновлення інформаційних ресурсів (вебсайт, інформаційні стенди, сторінки гімназії в соціальних мережах Фейсбук). Інформація, що розміщується на сайті та в соціальних мережах стосується усіх аспектів діяльності закладу освіти. За результатами опитування 81,7% вказали, що отримують інформацію на батьківських зборах,  від класного керівника – 78,9%, із спільноти в соціальних мережах – 24,8%, із сайту – 16,5%.

4.3. Ефективність кадрової політики

Гімназія повною мірою забезпечена висококваліфікованими педагогічними та іншими працівниками. Штат педагогічних працівників  укомплектовано. Усі педагогічні працівники працюють за фахом. Для педпрацівників створено умови для їх професійного розвитку. У школі працює 7 вчителів зі званням «Старший учитель», та 5 вчителів зі званням «Вчитель – методист». 8 вчителів є членами журі учнівських предметних олімпіад. Адміністрація закладу освіти проводить кадрову політику з урахуванням освітньої програми.

До Дня працівників освіти та за результатами роботи в І семестрі  та ІІ семестрі 2023-2024 навчального року адміністрація гімназії  здійснила моральне та матеріальне заохочення  педагогічних працівників. 81,3% педагогів задоволені мотиваційними заходами, які практикуються в гімназії, 18,7% - переважно так.

 За результатами опитування 87,5% працівників відмітили, що у школі створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації, 6,3% – що переважно так. Адміністрація закладу мотивує педагогів до самоаналізу власної педагогічної діяльності.

В особових справах вчителів наявні сертифікати про підвищення кваліфікації. На сайті гімназії оприлюднено план підвищення кваліфікації вчителів у 2024 році.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах дитиноцентризму

Принцип дитиноцентризму, а також дотримання прав учасників освітнього процесу закріплені в основних документах закладу освіти: Статуті, Освітній програмі, правилах поведінки, Правилах внутрішнього розпорядку. У гімназії на належному рівні створюються умови для реалізації прав і обов`язків учасників освітнього процесу.

Адміністрація закладу освіти відкрита до діалогу з учасниками освітнього процесу. Управлінські рішення ухвалюються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу. 93,8% педагогічних працівників  та 47,7% батьків  вважають, що їхні пропозиції завжди враховуються під час ухвалення управлінських рішень, а 41,3% батьків - частково. У закладі освіти спостерігається ефективна співпраця та комунікація між керівником та його заступниками іншими працівниками. Налагоджено канали комунікації керівництва з іншими учасниками освітнього процесу.

Адміністрація гімназії сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, спрямовані на сталий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої громади. Зокрема, представники органів учнівського самоврядування брали участь у плануванні та проведенні флешмобів ««Ми хочемо щастя і хочемо миру!», «Україна – разом і назавжди», «В єдності наша сила», «Вишиванка – код нації», конкурсу на кращий відеоролик «Дякую, солдате!», Тижня безпеки дорожнього руху. Представники органів учнівського самоврядування долучаються до заходів щодо протидії булінгу та кібербулінгу, займаються розробкою малюнків  та плакатів з цієї теми, вносять свої пропозиції щодо написання правил поведінки у гімназії тощо.

Школа конструктивно співпрацює з місцевою громадою та засновником, ІРЦ, спортивною та мистецькою школами, закладом дошкільної світи «Сонечко».

Розпорядок дня та розклад занять у закладі освіти розроблено з урахуванням інтересів дитини, враховано вікові особливості учнів. Розклад навчальних занять сформовано відповідно до Освітньої програми. 40,5% опитаних учнів зазначили, що їх цілком задовольняє розклад занять, 43,2% - переважно задовольняє. У процесі розроблення Освітньої програми, навчального плану, варіативної частини навчального плану враховуються інтереси та потреби учнів та батьків. Переважна більшість опитаних батьків вказали, що їхня думка враховується при виборі навчальних предметів для поглибленого вивчення.

У закладі освіти  використовуються різні організаційні форми освітнього процесу, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Відбувається розвиток технологій дистанційного навчання. У закладі освіти використовується інтерактивна Інтернет-платформа «Нові знання» для організації дистанційного навчання. У своїй роботі педагоги використовують безкоштовний онлайн-сервіс «На урок», платформу Google Meet.

На засіданні педагогічної ради розглядається результати навчальних досягнень, аналізується їх динаміка. 62,4% опитаних батьків сказали, що вчителі завжди справедливо оцінюють знання учнів та 35,8% - переважно так.

4.5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

Адміністрація гімназії забезпечує реалізацію заходів із формування академічної доброчесності. Розроблено Положення про академічну доброчесність, яке схвалено рішенням педагогічної ради, затверджено наказом директора та розміщене на сайті закладу освіти. Згідно з результатами оцінювання, переважна більшість здобувачів освіти та педагогічні працівники проінформовані про необхідність дотримання академічної доброчесності. За результатами опитування переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їх права у гімназії школі не порушуються, більшість їх пропозицій враховуються під час прийняття управлінських рішень. 82,4% здобувачів освіти вказали, що проінформовані про необхідність дотримання академічної доброчесності, 8,1% - так, але не регулярно.

Проводиться постійна інформаційна та просвітницька робота щодо принципів доброчесної поведінки.  Вчителі під час проведення навчальних занять та у позаурочній роботі інформують учнів про неприпустимість і катастрофічні наслідки корупційних діянь. 100% педагогічних працівників підтвердили, що у закладі проводяться освітні та інформаційні заходів, спрямовані на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції. Серед опитаних учнів 60,8% вказали, що вчителі  та адміністрація інформують про негативне ставлення до корупції на уроках, 36,5% - під час проведення позаурочних заходів, 68,9% - під час проведення бесід, через електронні ресурси – 16,2%, під час бесід із запрошенням гостей – 12,2%.

За напрямком «Управлінські процеси у закладі освіти» визначено високий рівень.

Шляхи вдосконалення окремих управлінських процесів:

- переглянути Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу;

- активно використовувати у своїй роботі інтерактивні Інтернет-платформи;

- покращити комунікацію між учителями, учнями та батьками шляхом ведення класного журналу в електронній формі;

- приймати управлінські рішення, які стосуються усіх учасників освітнього процесу з урахуванням їхніх пропозицій.

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти 

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

  Проаналізувавши результати спостереження за навчальними заняттями, форми зворотнього зв'язку вчителів, опитування, можна зробити висновок, що педагогічні працівники планують свою професійну діяльність, використовують календарно – тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу та враховує рекомендації МОН, орієнтуючись на власний досвід, зразки, що містять фахові видання, а також розробки з інтернет – сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету. При розробці календарно-тематичного планування 62,5% вчителів використовують зразки, що пропонуються фаховими виданнями, 66,7%  використовують розробки із інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету, 91,7% використовують рекомендації МОН України,  29,2% - досвід, запозичений у колег, 4,2% - спільна робота з колегами, 54,2% - власний досвід (питання передбачало множинні відповіді). Під час розробки календарно-тематичного плану враховувалась профільність 6-9 класів (поглиблене вивчення англійської мови). Учителі самостійно визначають кількість годин на вивчення навчальної теми, можуть змінювати послідовність вивчення тем у календарно-тематичному плані.

У змісті календарно-тематичного планування присутні види роботи, спрямовані на оволодіння учнями компетентностями та спільними для них уміннями. 

3.1.2. Педагогічні працівники застовують освітні технології, спрямовані на формування в учнів ключових компетентностей і вмінь, спільних для всіх  компетентностей

   Під час навчальних занять спостерігався розвиток та формування таких компетентностей: спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична грамотність, компетентності у галузі природничих наук, культурна компетентність. Учителі приділяють увагу також формуванню ініціативності та підприємництва, спілкуванню іноземними мовами, екологічній компетентності, інформаційно – комунікаційній компетентності. Всі вчителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями та вміннями. З-поміж навчальних завдань, які пропонуються учням, переважають творчі, проблемні, пошукові, дослідницькі, спрямовані на застосування знань у практичній діяльності. У змісті домашніх завдань присутні завдання творчого, прикладного, проблемно-пошукового спрямування. 

3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби)

Більша половина вчителів закладу мають змогу простежувати індивідуальну освітню траєкторію учнів та простежують її шляхом спостереження за учнями, враховуючи здібності та особливості кожного учня. 

3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують власні освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)

100% вчителів використовують електронні освітні ресурси з метою запровадження технологій дистанційного навчання. При цьому використовують різноманітні інтернет-ресурси, мобільні додатки, що дозволяє створювати інтерактивні вправи, тести. Педагогічні працівники закладу створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки, частина оприлюднює свої розробки на електронних ресурсах ( інтернет-сайт «На Урок», «Всеосвіта» тощо). Вчителі вивчали передовий педагогічний досвід,  активно поширювали та  обмінювалися власним. На запитання «У який спосіб Ви поширюєте власний педагогічний досвід?» 29,2% відповіли, що через публікації на сайті закладу , 4,2% - у блогах, 41,7% - у професійних спільнотах соціальних мереж, 4,2% - у фахових виданнях, 16,7% - на освітніх онлайн платформах, 4,2% - на сайті Черкаського ОІПОПП, 25% - не мають оприлюднених розробок (питання передбачало множинні вдповіді). 

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей в учнів у процесі їхнього навчання, виховання та розвитку

Учителі закладу освіти використовують зміст навчальних предметів, інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей. Під час проведення навчальних занять педагоги виховують в учнів почуття патріотизму, поваги до державної мови, законів України. Педагогічні працівники сприяють розвиткові демократичних цінностей та громадянських компетентностей учнів,  розвивають в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру). Особистим прикладом виховують в учнів толерантне ставлення та взаємоповагу між учасниками освітнього процесу. Педагоги розвивають в учнів навички співпраці та культуру командної роботи. Під час навчальних занять дотримуються гігієни навчання (офтальмологічні вправи, пальчикова гімнастика, проведення фізкультхвилинок та руханок). 

3.1.6. Педагогічні працівники використовують ІКТ в освітньому процесі

Всі вчителі володіють навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі, використовують у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Під час проведення навчальних занять педагоги використовують медіаресурси, можливості інтернет-мережі. Більшість вчителів використовують інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей, а також мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань.

 Педагогічні працівники  обрали платформи, на яких можна зручно і якісно проводити дистанційне навчання:

– спілкування в групах у Viber для учнів 1-9 класів;

– робота платформи Classroom для учнів 4-9 класів;

– проведення онлайн-уроків за допомогою сервісу Google Meet.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з особами з особливими освітніми потребами

У закладі освіти створено умови для постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників,  про що вказують у своїх анкетах 95,8% вчителів.

Педагогічні працівники постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, а також самоосвіту. 75% опитаних вказали, що підвищення професійної кваліфікації проходило на курсах, які організовує ЧОІПОПП, 20,8% - через участь у роботі конференцій, 41,7% - у роботі методичних семінарів, 37,5% - взявши участь у проведенні тренінгів та майстер-класів, 70,8% - шляхом часті у вебінарах, 83,3% - пройшовши  онлайн-курси, 75% - шляхом самоосвіти (питання передбачало множинні відповіді). Обираючи різні форми, види та напрямки підвищення кваліфікації, педагогам слід реалізовувати набуті знання під час проведення навчальних занять.

Педагоги цікавляться новими тенденціями розвитку освіти. Систематично аналізують і оцінюють свою роботу з метою удосконалення власної педагогічної майстерності. Адміністрація гімназії систематично аналізує професійний розвиток педагогічних працівників. Щороку на засіданні педагогічної ради затверджується  річний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Аналіз анкет вчителів засвідчив, що для свого професійного зростання вони обирають наступні теми: використання інформаційно – комунікаційних технологій в освіті – 54,2 %, безпечне освітнє середовище – 70,8%,  методичні аспекти викладання предметів та курсів – 41,7%,  форми організації освітнього процесу – 58,3%, профілактика та прояви девіантної поведінки – 12,5%, психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти – 29,2%, формування у здобувачів освіти громадянської позиції – 20,8%, законодавче забезпечення освітнього процесу – 8,3%, ділове українське мовлення – 4,2%.

95,8% педагогічних працівників стверджують, що для професійного розвитку не існує жодних перешкод, 4,2% вважають перешкодою війну в країні. Кожен педагогічний працівник забезпечений ноутбуком, має безперешкодний доступ до будь-яких інтернет-ресурсів, кабінети оснащені оргтехнікою. 

3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

• У закладі є вчителі, які є експертами з питань сертифікації педпрацівників (Шевченко Л.І.)

• Педагогічні працівники закладу освіти планують взяти участь у сертифікації вчителів, експертизі підручників. 

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

   У анкетах здобувачі освіти зазначили: 56,3 % - їхня думка завжди вислуховується і враховується вчителями, 33% – враховується з окремих предметів, 8% здобувачів освіти вважають, що вчителі нав’язують свою думку, як єдино правильну, 2,7% вказали, що думка учнів практично не враховується.

       Переважна більшість педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно орієнтований підхід. На уроках більша половина вчителів застосовує особистісно зорієнтований підхід, а саме: комунікація націлена на те, щоб кожен учень відчував себе особистістю, прослідковується повага вчителя до кожної дитини, її цілей, запитів, інтересів, завдання вчителя враховують життєві інтереси та запити учнів.  Вчителі на уроках спрямовують комунікацію на розвиток дитини та мотивують учнів застосовувати власний життєвий досвід та шукати варіанти рішень. Більшість вчителів на заняттях вислуховують та сприймають думки учнів, формулюють мету та розв'язують її спільно з ними. 

Педагогам варто формувати позитивну мотивацію учнів до навчання та створювати відчуття доброзичливої атмосфери у класі для забезпечення співпраці між учасниками освітнього процесу. 

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками учнів з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

       У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачі освіти, форми роботи висвітлені у річному плані роботи закладу. Під час анкетування на запитання про те, чи забезпечують зворотній зв’язок із Вами педагоги закладу, батьки відповіли наступним чином: так, завжди - 65,1%; переважно так – 27,6%; іноді – 5,9%; ні, ніколи- 1,3%.

    На запитання «На чию допомогу Ви найчастіше розраховуєте в школі у розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною» батьки дали наступні відповіді: (можна обрати декілька варіантів відповідей):  директора – 15,1%;  заступника директора – 7,2%;  класного керівника – 93,4%; шкільного психолога –  8,6%;  педагогів – 12,5%; інших батьків – 3,3%;  органів управління освітою – 0%.

   У який спосіб Ви отримуєте інформацію про діяльність закладу освіти (можливо обрати декілька варіантів відповідей):  батьківські збори – 69, 7%;  інформація класного керівника – 82,2%; спільноти в соціальних мережах – 20,4%; сайт – 13,8%;  інтерактивна платформа – 2%, важко отримати інформацію – 0,7%. 

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

    На професійне зростання педагогічних працівників впливає співпраця та комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Педагоги гімназії практикують спільний пошук оптимальних методів і форм викладання.

 У закладі освіти є методичні об'єднання педагогічних працівників, реалізуються спільні проєкти, взаємовідвідування уроків. Педагогічні працівники формують і підтримують партнерські взаємини між собою. Постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. Створено всі умови співпраці педагогів. На запитання, чи створено у закладі освіти всі умови для співпраці педагогів 75% опитаних відповіли, що так, 25% - загалом так.

За результатами вивчення документації виявлено, що у закладі налагоджена робота методичних об`єднань, практикується проведення майстер-класів та взаємовідвідування уроків.

      На сайті гімназії є розділ, де розміщується інформація про методичну роботу закладу, роботу методичних об’єднань учителів, про освітні ресурси вчителів (сайти). 

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності 

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності

На заняттях більшість учителів акцентують увагу на самостійності виконання завдань, нагадують про академічну доброчесність. Однак, тільки деякі педагоги вказують на джерела інформації та авторство використаних на уроці освітніх ресурсів. Під час анкетування на запитання «Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності в своїй професійній діяльності?» (питання з множинною відповіддю) вчителі відповіли наступним чином :  при використанні інформації завжди вказую використане джерело – 67,1%;  унеможливлюю списування (добираю відповідні завдання, застосовую індивідуальні варіанти завдань) – 54%;  оцінюю результати навчання учнів об’єктивно і неупереджено - 100%;  проводжу бесіди відповідної тематики з учнями та їхніми батьками - 100%. 

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності учнями

Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності і формують в учнів такі важливі цінності, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність за результати своєї роботи. Це здебільшого проявляється у застереженні учнів щодо списування, рідше – у вказуванні джерела інформації. Також пропонують завдання на розвиток критичного мислення, які унеможливлюють списування, відповіді на які відсутні у підручниках чи інших джерелах і потребують самостійної роботи учнів. Педагогічні працівники переважно власним прикладом демонструють учням принципи академічної доброчесності. 100% опитаних вчителів проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності, 41,7%  - знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права, 50% - дають завдання на уроках, які унеможливлюють списування, 20,8% - використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності (питання з множинними відповідями).

   66,1% учнів відзначили, що вчителі регулярно проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, 21,4% - що проводяться, але нерегулярно, 6,3% - що проводяться, але тільки на початку навчального року, 6,3% - що не проводяться взагалі.

Питання щодо дотримання Положення про академічну доброчесність всіма учасниками освітнього процесу обговорювалося на засіданні педагогічної ради.

За напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» визначено достатній рівень.

Шляхи вдосконалення педагогічної діяльності:

- спрямовувати комунікацію на розвиток здобувачів освіти та мотивувати їх застосовувати власний життєвий досвід у практичній діяльності;

- добирати  різні форми, види та напрямки підвищення кваліфікації, реалізовувати набуті знання під час проведення навчальних занять;

- постійне дотримуватися принципів академічної доброчесності (унеможливлення списування, уникнення випадків необ’єктивного оцінювання);

- мотивувати педагогічних працівників до проходження добровільної сертифікації, участі в інноваційній та експертній діяльності, популяризації власного досвіду через друк у фахових виданнях, висвітлення на сайтах різних педагогічних спільнот;

- створювати умови та забезпечувати реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, підтримувати поступ кожного учня у навчанні.

Результати самооцінювання закладу освіти за напрямком «Система оцінювання результатів навчання учнів» 

У листопаді та грудні 2022 р. гімназії було проведено самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти».

Для цього було видано наказ від 03.11.2022 № 175, створено робочу групу, затверджено орієнтовний план роботи робочої групи, призначено відповідального, проведено анкетування вчителів, здобувачів освіти та батьків.

Робоча група підготувала перелік запитань для проведення анкетування, провела анкетування та підготувала звіт за результатами самооцінювання з вказаного напрямку з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

Анкета для батьків "Система оцінювання здобувачів освіти" 

3. Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

       Освітній процес неможливий без відповідального ставлення учнів до навчання, оскільки одна з ключових компетентностей – «навчання впродовж життя» – ґрунтується саме на відповідальності.  Формування відповідального ставлення до навчання відіграє важливу роль у підготовці учнів до самостійного життя, тому що навчання – головна праця здобувача освіти.

       Гімназія сприяє формуванню в учнів відповідального ставлення до результатів навчання: діє учнівське самоврядування, учні активно займаються волонтерством. Педагоги час від часу делегують учням повноваження, дають деякі доручення. Якщо учні відчувають довіру, яку їм надають, вони беруть на себе відповідальність і намагаються виконати доручення якнайкраще. У школі проводиться профорієнтаційна робота.

       Під час здійснення освітнього процесу учні мають можливість вибору: напрямів навчальної діяльності, рівня навчальних завдань.

       Як показали результати анкетування 86,2% опитаних учнів отримують необхідну допомогу та підтримку педагогів в навчанні через бесіди, консультації, інші форми роботи.

       81% здобувачів освіти стверджують, що результати їхнього навчання залежать виключно від їхньої праці, від рівня викладання – 51,7%, від праці учнів та праці батьків, які їх мотивують до навчання – 56%, від об’єктивності оцінювання навчальних досягнень – 30,2%, від більш поблажливого ставлення вчителів до навчальних досягнень учнів – 17,2%, від допомоги однокласників – 15,5%, від погодних умов – 10,3%, від обладнання та інтер’єру – 10,3%.

       Педагоги надають підтримку здобувачам освіти в різних формах: 59,1% проводять додаткові заняття; 63,6% – консультують; 68,2% – впроваджують різнорівневі завдання; 63,6% – створюють самостійно наочні посібники; 22,7% – створюють проєкти; 72,7% – впроваджують творчі, пошукові завдання; 40,9% – проводять індивідуальні заняття; 68,2% – проводять роботу з обдарованими дітьми; 86,4% – використовують ІКТ, мережу інтернет.

       Переважна більшість учнів (84,5%) відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя та відзначають, що школа цю відповідальність розвиває.

       Учні відзначають, що 80,2% вчителів підтримують зворотній зв’язок із ними, заохочують їх до подальшого навчання.

       На уроках більша частина педагогів організовує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти (68,2% та 50%).

       На питання «Чи здійснюєте ви самооцінювання результатів своєї роботи під час навчання?» 29,3% опитаних учнів відповіли, що так; 46,6% – здебільшого так; 20,7% – дуже рідко; 3,4% – ні.

       На запитання «Чи практикують учителі проведення взаємооцінювання робіт один одного?» 25% опитаних учнів відповіли, що так, з усіх предметів; 23,3% – що так, але з окремих предметів; 37,1% – інколи; 14,7% – ніколи.

       Педагоги залучають учнів до розробки критеріїв оцінювання окремих видів робіт, тоді учні самостійно зіставляють з ними свої результати, роблячи водночас відповідні висновки про ефективність роботи. 19% опитаних учнів сказали, що вони завжди беруть участь у розробці критеріїв оцінювання; 53,4% – інколи; 27,6% – ніколи.

       На питання «Чи відповідають Ваші результати контрольних робіт поточним оцінкам?» 59,5% відповіли, що так; 37,1% – що інколи; 3,4% – не відповідають.

       Щодо форми контролю за рівнем знань, то 71,6% опитаних вважають, що найкращий контроль – це тест; 22,4% – письмова робота з розгорнутою відповіддю; 6% – усне опитування.

       Переважна більшість учнів констатують, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків – 60,3%; враховується з окремих предметів – 27,6%; 10,3% учнів зауважили, що більшість учителів нав’язують свою думку, як єдино правильну; 1,7% учнів заявили, що у школі їх думка практично не враховується.

       Якість знань учнів турбує батьківську спільноту школи.

       49,1% батьків зауважують, що результат навчання їхньої дитини залежить виключно від праці і наполегливості учнів; 63,2% – від рівня викладання предметів; 52,8% – від форми навчання (очної чи дистанційної); 35,8% – від мотивації вчитися; 50,9% – від праці дитини та батьків; 9,4% – від більш поблажливого ставлення вчителів до учнів.

       Під час опитування батьки висловили свої зауваження та пропозиції вчителям щодо покращення роботи з оцінювання навчальних досягнень учнів. 40,6% опитаних батьків вважають, що вчителям варто здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, використовувати цікаві методи викладання. 22,6% батьків вважають, що чітко пояснені учням критерії оцінювання теж дуже впливають на результати навчальних досягнень. 19,8% вважають, що пріорітетом має бути об’єктивне оцінювання; 14,2% батьків просять більше розуміти учнів. Лише у 34,9% батьків немає ніяких претензій до вчителів, їх все влаштовує.

       Отже, за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» визначено достатній рівень.

       Шляхи вдосконалення:

- вчителям аргументувати оцінку учнів, активно використовуючи формувальне оцінювання, відзначити досягнення учнів;

- педагогам застосовувати систему оцінювання, що спрямована на реалізацію компетентнісного підходу;

- впроваджувати диференційовану систему домашніх завдань, доповнюючи їх творчими видами робіт;

- залучати учнів до участі у розробленні критеріїв самооцінювання та взаємооцінювання.