14 квітня 2025 року практичним психологом Марією Зиндик була проведена консультація "Створення комфортного, безпечного середовища в ЗДО (стоп булінг)", яка наголосила, що психологічний аспект безпечного освітнього середовища в дошкільному закладі має такі характеристики: відсутність насильства та булінгу, повага та підтримка, емоційний комфорт та стимулювання розвитку.
18 грудня 2024 року практичний психолог Марія Зиндик надала колегам просвітницьку консультацію з питань соціальної безпеки: "Про кібербулінг для дітей". Вона відмітила, що це новітня форма агресії, яка передбачає жорстокі дії з приниження людини з використанням інформаційно - комунікаційних засобів. Звернула увагу на важливість профілактики булінгу в умовах сьогодення.
"Про дружбу і товаришування ", - саме під такою назвою вихователь старшої групи Ніла Гаурлян провела заняття -квест з вихованцями 10 грудня 2024 року, приурочене Міжнародному дню прав людини. Вихованці відповідали на питання, пов`язані з правами людини та дитини і визначали найголовніші права для своїх однолітків.
З 02 по 10 грудня 2024 року практичним психологом Марією Зиндик було проведено в освітньому закладі таємне анкетування батьків щодо антибулінгової роботи в освітньому закладі.
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
— систематичність (повторюваність) діяння;
— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
Педагоги освітнього закладу позитивно ставлятьсяя до усіх дітей і супроводжують свої дії емоційним забарвленим у спілкуванні.
Діти груп мають постійні інтереси, надають перевагу певним видам діяльності, ігровим ролям; діти мають свої улюблені іграшки, відстоюють право на власний вибір; радіють успіхам, люблять похвалу, засмучуються при негативній оцінці кінцевих показників діяльності.
Чи вчити дитину давати здачі?
Дорослі відповідають за дитячу безпеку.
1. Перше, що вони мають зробити при дитячій агресії – зупинити фізичний контакт, розвівши дітей у сторони.
2. Коли діти охолонуть, дорослий має запитати, що сталося та вислухати кожну із сторін. Допомогти дітям проговорити свої почуття та бажання.
3. Дорослому варто спитати дітей, як вони можуть вирішити цю проблему. Дати можливість поговорити та домовитись між собою.
4. Якщо діти не можуть самостійно домовитись, дорослий може запропонувати декілька варіантів рішень.
Діти у садочку і навіть у школі ще не достатньо дорослі, щоб вирішувати всі конфлікти самостійно!
Їм потрібні дорослі для того, щоб вислухати, зрозуміти та зорієнтувати дитину.
При цьому, дорослим не варто вирішувати дитячі конфлікти замість дітей – це інша крайність. Треба підказати дитині, як захищати себе самостійно, які слова говорити і як застосовувати правило «стоп».