Книга пам`яті
«Сторінки пам’яті. Випускники, які стали Героями»
❝ Ваші імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу! ❞
«Сторінки пам’яті. Випускники, які стали Героями»
❝ Ваші імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу! ❞
Вони пішли з мирного життя — у безсмертя.
Вони залишили все — щоб залишилась Україна.
Їхні імена — у серцях, у шкільних стінах, у тихому дзвоні пам’яті.
Це наші випускники. Наші герої. Наші діти, брати, друзі, учні...
Ми схиляємо голови у скорботі,
але піднімаємо серце в гордості.
Слава Героям. Вічна пам’ять. Низький уклін.
ЄРМОЛЕНКО Максим
Народився Максим 12 жовтня 1980 року у місті Костянтинівка. Випускник Костянтинівського ліцею № 9
Став до лав 115-ї окремої механізованої бригади механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних Сил України у званні молодший сержант. Служив на посаді телефоніста-лінійного нагляду відділення зв’язку взводу, зв’язку 2 механізованого батальйону військової частини А 4053.
Загинув 17 серпня 2023 року у селі Петропавлівка Куп’янського району Харківської області.
Похований на Новоселівському кладовищі міста Костянтинівка.
ВЕРДІЄВ Андрій Геннадійович
Андрій народився 31 липня 1978 року в місті Добропілля. Після переїзду до міста Костянтинівки пішов до 6 класу міської школи № 9. Після повномасштабного вторгнення російського агресора, Андрій був призваний на військову службу 8 квітня 2022 року. Став на посаду солдата до 2-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А-4723 Сухопутних військ Збройних Сил України, виконуючи завдання з оборони та захисту України від російських загарбників.
Вірний військовій присязі, захищаючи рідну Україну, солдат Андрій Геннадійович Вердієв, позивний «Ведмідь», загинув 5 серпня 2024 року під час заходу на позицію внаслідок мінометного обстрілу зі сторони противника поблизу села Андріївка Сватівського району Луганської області. Йому навіки 46.
Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
Андрій залишив по собі яскравий слід у серцях усіх, хто його знав. Він був не лише воїном на фронті, а й патріотом у повсякденному житті.
Похований захисник у місті Костянтинівці на Новоселівському цвинтарі.
Роман Вікторович Камєрістий
Народився Роман 18 травня 1983 року у місті Костянтинівка. Навчався у загальноосвітній школі № 9.
28 березня 2022 року призваний по мобілізації 3 відділом Краматорського РТЦК. Вступив до лав 90-го окремого аеромобільного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова Десантно-штурмових військ ЗСУ. У званні старший солдат служив на посаді оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 3-ї аеромобільно-десантної роти військової частини А0641.
25 липня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав поранення в місті Святогірськ Донецької області. Від отриманих поранень помер 20 серпня 2022 року.
Похований 24 серпня 2022 року на Новоселівському кладовищі.
Павло Шатілов
Павло був мобілізований у серпні 2023 року. Вірний військовій присязі, він проходив службу на посаді інспектора прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України.
На жаль, 10 грудня ц.р., на Донецькому напрямку його серце зупинилося назавжди. Військовому було 42 роки. У Героя залишилися: батько, мати, дружина, донька, син, сестра.
Володимир Давидов
Солдат Володимир проходив службу в Збройних Силах України на посаді кулеметника штурмового відділення.
Вірний військовій присязі, він боровся за нашу Батьківщину, її незалежність та суверенітет, виконуючи бойові завдання на Запорізькому напрямку. На жаль, 8 лютого ц.р. його бій виявися останнім. Герою назавжди залишиться 38 років.
У загиблого залишились: мати, рідні, близькі та друзі.