Леся Українка
(1871 – 1913)
Єдиним чоловіком у всій Україні одного разу назвав Лесю Українку Іван Франко, відзначивши, що їй немає рівних серед вітчизняних поетів-сучасників.
Класик не перебільшував. Леся Українка, якій доля відвела лише 42 роки життя, збагатила українську поезію, абсолютною досконалістю форми, різноманітністю загальнолюдських тем та безліччю віршованих жанрів.
Її драматичні поеми («Камінний господар», «Одержима», «Кассандра» та інші) знову і знову ставлять на вітчизняних сценах театрів, а знаменита драма-феєрія «Лісова пісня» дала Україні цілий культурний пласт – за її мотивами поставлений балет і безліч театральних версій, знято кілька екранізацій.
Незважаючи на тяжку хворобу – кістковий туберкульоз – поетеса відрізнялася колосальною працездатністю і силою духу, що стало одним з головних мотивів її лірики.
Леся Українка володіла кількома мовами і була одним з найкращих перекладачів в українській літературі: перекладала Генріха Гейне, Адама Міцкевича, Віктора Гюґо, Гомера та інших світових класиків.
«Так мало коротких років... Та життя Поета не вкладається в рамки реального часу та реальних подій. Його втаємничена сутність, непідвладна забуттю і тліну, схована від сторонніх очей і, водночас, відкрита кожному – Творчість.
Найважливіші, найвірніші свідчення про Лесю Українку слід шукати в її поезіях і драмах. Сюжети ж земного буття поетеси – це тільки придорожні знаки, які вказують напрямок, відмічають віхи шляху, яким ми йдемо – шляху пізнання».
Наталія Терехова,
директор Музею видатних діячів української культури
Публічна бібліотека ім. Лесі Українки
З фондів бібліотеки КФКЗ
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
спитай книги в читальній залі
Коротка довідка про життєвий і творчий шлях Лесі Українки (з книги «Леся Українка. Сюжети з життя: фотокнига»/Автори-упорядники: Н. Чіп, І Веремєєва. - Київ: ТОВ «Спалах», 2001. – 166 с.)
Електронний репозиторій бібліотеки КФКЗ
Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.- Видавництво Волинського національного університету, 2021 (pdf) -
Видання поділене тематично і жанрово за такими напрямами-блоками:
Драматургія (1–4 томи);
Поезія та ліро-епічні поеми (5 том);
Художня проза (6 том);
Літературна критика та публіцистика (7 том);
Переклади (8 том);
Записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том);
«Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 том)
Листування (11–14 томи)
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст.
Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури…
альтернативна думка
Микола Жарких. Помилкові погляди Оксани Забужко на Лесю Українку http://lesya.lukl.kyiv.ua/crit/oz.html#Cover
Драй-Хмара М. Леся Українка : життя й творчість / М. Драй-Хмара. – Харків : Держ. вид-во України, 1926. – 156 с.
pdf (40.2 МБ)
pdf (40.2 МБ)
Представлена монографія поета, літературознавця, перекладача Михайла Опанасовича Драй-Хмари (1889–1939), що побачила світ у 1926 році, присвячена життю та творчості письменниці та культурного діяча Лесі Українки. Використовуючи у своїй праці дослідження інших літературознавців, Михайло Драй-Хмара презентує нові факти з біографії поетеси, аналізує вплив на становлення світогляду Лесі Українки її дядька Михайла Драгоманова. Монографія стала предметом пильної уваги органів безпеки, а Михайла Драй-Хмару було звинувачено в акцентуванні національних мотивів у творчості українських письменників. Надруковано портрет Лесі Українки.
Тетяна Панасенко - Леся Українка, 2009
Опис: Життя славетної української поетеси та драматурга Лесі Українки стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою тематики і безмежним драматизмом.
Петровський, Володимир Володимирович.
Історія України. Заборонені кохання. Особистості, долі, почуття : правда, яка шокує / Петровський В. В., Семененко В. І. – [Харків]: Школа, 2010. – 430, [1] c. : іл.
Драми "зламаної квітки" (Леся Українка) [с.331-341]
Праця Лесі Українки (1871—1913) "Стародавня історія східних народів", що створювалася упродовж 1890—1891 років для навчання молодшої сестри, була видана Ольгою Косач-Кривинюк 1918 року. Вона має неперебутню вартість як основа поглядів Лесі Українки на всесвітню історію та історичний процес, а також як свідчення широти інтересів письменниці, її педагогічних здібностей. Талановито написані "історичні записки" стали першим українським підручником про життя, культуру народів Давнього сходу. Вивчення Лесею Українкою сходознавчих досліджень, осмислення історії, вірувань, звичаїв східних народів поглибили орієнталістську тематику в її поетичній та драматичній творчості, спонукали до перекладацької діяльності. Леся Українка — єдина жінка у вітчизняній культурі, яка сягнула таїни перекладацького мистецтва однієї з найвидатніших пам’яток людства — Ріґведи, окрім якої, до книги увійшли перекази Джатак, Бгаґавад-Ґіти, Законів Ману, Авеста.
Видання складається зі "Стародавньої історії східних народів", її джерел та рецепції. Адресоване науковцям, викладачам, студентам і школярам — усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.
У книзі використано матеріали з Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, бібліотеки Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України, Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, музею Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки.
фрагменти з книжки «Леся Українка. Книги Сивілли»:
2014_N45_365 (Леся Українка_віденські епізоди 1891).pdf
Студенти Київського фахового коледжу зв'язку зіграли виставу "Лісова пісня" за твором Лесі Українки (архівне відео студентського творчого центру "Патріот"- 2019)
Сама Леся Українка вклала в уста Мавки з "Лісової пісні" таку думку про себе:
"Ні, я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає..."
Леся Українка - співачка українського відродження
Читання віршів Лесі Українки
Читання віршів Лесі Українки
Студенти КФКЗ читають вірші Лесі Українки
«Лист Лесі Українки до Сергія Мержинського» -
читають студенти КФКЗ
читають студенти КФКЗ
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
Біографічні факти з життя завжди сучасної поетеси
Інтерактивна мапа місцями життя і творчости Лесі Українки.
Спецпроєкт Локальної історії до 150-річчя з дня народження письменниці.
Без особистої драми не було б геніальних текстів / 24 Канал
150 років із дня народження Лесі Українки - istanbul.mfa.gov.ua
Леся Українка. Як радянська цензура зліпила свій образ письменниці
Віра Агеєва - професорка Києво-Могилянської академії, блог для ВВС News Україна
Найращі цитати Лесі Українки
Леся Українка писала на найрізноманітніші теми - про Україну, природу, любов і мрії.“Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі”.
"Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають".
"Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій".
"Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар".
"З рук смерті люди дістають безсмертя".
"Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може".
"Мене любов ненависті навчила.".
"Немає честі нападати ззаду".
"Сором хилитися і долі коритися".
"Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, а в прийдешньому нема вже й смужки".
"Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той".
"Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна".
"Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти".
"Над всіх старшин найстарша правда".
"Крила знов на волі виростають у соколів приборканих".
"Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція".
"Смерть – це велика всесвітня, космічна самота".
"Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид".
"Сором мовчки гинути й страждати, як маєм у руках хоч заржавілий меч".
"А в серці тільки ти, єдиний мій, коханий рідний краю!"
"Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло".
"Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита".
Адже любов, як вода, несе і крутить, грає, рве, пестить, голубить, топить. Де жар, вона кипить, а зустріне холод - і стане льодом.
"Всі - жінки, коли вони кохають".
"Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть".
"Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть".
"Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!"
"Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!"
"Скрізь плач, і стогін, і ридання
Несмілі поклики, слабі,
На долю марні нарікання
І чола, схилені в журбі.
Над давнім лихом України..."
"Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?"