з 17 до 21 листопада Дню захисту дітей, який відзначають 20 листопада

Цей день має на меті підкреслити необхідність для окремих осіб та організацій скоротити споживання енергії, щоб допомогти захистити довкілля та забезпечити стале майбутнє для майбутніх поколінь. 

Цьогоріч виповнюються 84-ті роковини масових розстрілів біля Бабиного Яру. 29–30 вересня 1941 року після захоплення Києва відбулася одна з найтрагічніших подій Голокосту — масове вбивство єврейського населення міста.

До німецького вторгнення в Києві проживало близько 160 тисяч євреїв. Це становило приблизно 20 відсотків усього населення столиці. Після початку операції «Барбаросса» в червні 1941 року близько 100 000 євреїв втекли з Києва або вже служили в радянській армії. На момент захоплення Києва німцями у місті залишилося близько 60 тисяч євреїв. Більшість із них не змогли або не захотіли тікати. Це були переважно жінки, діти, люди похилого віку та хворі.

29–30 вересня 1941 року СС, німецька поліція та їх допоміжні підрозділи знищили значну кількість єврейського населення, яке залишилося в Києві. Масове вбивство сталося в урочищі під назвою Бабин Яр. У той час яр знаходився неподалік від міста.

Страта єврейського населення в Бабиному Яру була одним із багатьох масових розстрілів, здійснених німецькими нацистами починаючи з 1941 року. Це було одне з найбільших масових вбивств в одному місці під час Другої світової війни.

Бабин Яр був місцем вбивств ще протягом двох років після розправи у вересні 1941 року. Там німці, які перебували в Києві, вбили десятки тисяч осіб. Окрім євреїв, серед вбитих у Бабиному Яру були хворі місцевої психіатричної лікарні, роми, радянські військовополонені, мирні жителі.

Вбивства в Бабиному Яру тривали до осені 1943 року і припинилися лише за кілька днів до того, як 6 листопада радянські війська знову взяли під контроль Київ.
За приблизними підрахунками, у Бабиному Яру було вбито близько 100 000 людей.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався