Критичне мислення на уроках зарубіжної літератури

У основі "Шести капелюхів" лежить ідея паралельного мислення. Традиційне мислення ґрунтоване на полеміці, дискусії і зіткненні думок. Проте при такому підході часто виграє не краще рішення, а то, яке успішніше просувалося в дискусії. Паралельне мислення - це мислення конструктивне, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують

Зазвичай, коли ми намагаємося думати над рішенням практичної задачі, ми стикаємося з декількома труднощами. По-перше, ми часто взагалі не схильні думати над рішенням, замість цього обмежуючись емоційною реакцією, яка зумовлює нашу подальшу поведінку. По-друге, ми випробовуємо невпевненість, не знаючи, з чого почати і що робити. По-третє, ми намагаємося одночасно утримувати в думці усю інформацію, що відноситься до завдання, бути логічними, стежити, щоб наші співрозмовники були логічними, бути креативними, бути конструктивними і так далі, і усе це зазвичай не викликає нічого, окрім плутанини і замішання.

Метод шести капелюхів - це простий і практичний спосіб здолати подібні труднощі за допомогою розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений капелюхом свого кольору.

У повнокольоровому друці кольорові плашки прокатуються по черзі, накладаючись один на одного, і на виході ми отримуємо кольорову картинку. Метод шести капелюхів пропонує зробити те ж саме відносно нашого мислення. Замість того, щоб думати про все одночасно, ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. У кінці роботи усі ці аспекти будуть зібрані разом і ми отримаємо "повнокольорове мислення".

Білий капелюх: інформація

Білий капелюх використовується для того, щоб направити увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять тільки факти. Ми ставимо питання про те, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам потрібна і як нам її отримати.

Червоний капелюх: почуття і інтуїція

У режимі червоного капелюха в учасників сесії з'являється можливість висловити свої почуття й інтуїтивні припущення відносно даного питання, не вдаючись до пояснень про те, чому це так, хто винен і що робити.

Чорний капелюх: критика

Чорний капелюх дозволяє дати волю критичним оцінками, побоюванням і обережності. Вона захищає нас від непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безперечна, якщо, звичайно, їм не зловживати.

Жовтий капелюх: логічний позитив

Жовтий капелюх вимагає від нас перемкнути свою увагу на пошук переваг і позитивних сторін даної ідеї.

Зелений капелюх: креативність

Знаходячись під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативи, досліджуємо можливості, загалом, даємо креативності зелене світло.

Синій капелюх: управління процесом

Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом роботи. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і позначити нові цілі[36].

Ось деякі переваги методу, знайдені Едвардом де Боно під час перебування під жовтим капелюхом.

1.Зазвичай розумова робота представляється нудною і абстрактною. Шість капелюхів дозволяє зробити її барвистим і захоплюючим способом управління своїм мисленням.

2.Кольорові капелюхи - це метафора, що добре запам'ятовується, якій легко навчити і яку легко застосовувати.

3.Метод шести капелюхів можна використати на будь-якому рівні складності, від дитячих садочків до рад директорів

4.Завдяки структуризації роботи і виключенню безплідних дискусій мислення стає більше сфокусованим, конструктивним і продуктивним.

5.Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і мислити, відволікаючись від особистих переваг і нікого не кривдячи.

6.Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки тільки один тип мислення використовується всією групою в певний проміжок часу.

7.Метод визнає значущість усіх компонентів роботи над проектом - емоцій, фактів, критики, нових ідей, і включає їх в роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних чинників.

Деякі дослідження дають підстави вважати, що в різних режимах функціонування мозку(критика, емоції, творчість) його біохімічний баланс відрізняється. Якщо це так, то якась система на кшталт шести капелюхів просто потрібна, оскільки не може бути одного "біохімічного рецепту" для оптимального мислення.

Метод розвитку творчого мислення «Six Thinking Hats» («Шість капелюхів мислення») є досить ефективним. Боно підкреслює, що коли людина над чимось розмірковує, вона намагається обґрунтувати свою точку зору, у процес втручаються емоції, людина намагається висунути нову ідею – і все це одночасно. Цей шлях, як правило, не призводить до ефективного вирішення проблем, ускладнює створення чогось нового. «Шість шляп мислення» – це методика, яка пропонує виконувати одну розумову дію у певний відрізок часу. Людина, «одягаючи» на себе по одному капелюху, не намагається виконати все одразу, вона вчиться у певний відрізок часу виконувати лише одну розумову дію. Всього є шість шляп мислення, кожна з яких символізує певний тип мислення: біла шляпа відповідає лише за збір об’єктивних фактів, об’єктивної інформації; червона – за прояв емоцій, почуттів та інтуїції; жовта – за пошук позитивних сторін, переваг; чорна – за пошук негативних сторін, недоліків; зелена – за творчий пошук, генерування нових ідей, альтернативних підходів; синя – за аналіз усього розумового процесу (це рефлексія мислення), планування, визначення цілі та висновки .

Усі вище описані методи розширюють сферу сприйняття людиною проблеми, сприяють відходу від старих стереотипних поглядів та формуванню вмінь та навичок генерування нових підходів, і, таким чином, розвивають уміння та навички латерального мислення. Латеральне мислення, у свою чергу, сприяє удосконаленню всього процесу творчого мислення, що підвищує загальний творчий потенціал людини.

Всі вище зазначені методи можуть бути адаптовані для будь-якого віку і використані у сучасній системі освіти, на підприємствах та інших соціальних інститутах з метою розвитку творчих можливостей особистості, посилення її креативного потенціалу, формування вмінь та навичок вирішення проблем та створення нових винаходів.