Освітній процес

drive.google.com/file/d/18Y7KBLD-v7oIvpu2sll0BJLtrEZWBSaL/view?usp=sharing 

ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ

Навчання в умовах карантину – неочікуваний виклик для вчителів та учнів, який засвідчить, наскільки вони розуміються на цифрових технологіях і є медіаграмотними, тобто володіють важливими навичками ХХІ століття, які на сьогодні потрібно застосовувати в режимі дистанційного навчання.

Перед кожним закладом загальної середньої освіти, кожним педагогічним працівником постала низка запитань, як-от: «Які форми та способи є оптимальними для організації навчання з використанням технологій дистанційного навчання?»; «Як оцінити результати навчання здобувачів освіти і при цьому забезпечити об’єктивність цих результатів?»; «Чи мають здобувачі освіти в умовах віддаленого навчання рівний доступ до отримання якісних освітніх послуг?». Запитання непрості, а отже, легкі відповіді, які б задовольнили всіх, знайти складно.

Керівникам закладів загальної середньої освіти відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 406 від 16.03.2020 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» необхідно видати наказ про організацію роботи очолюваних ними закладів під час карантину, яким визначити особливості провадження освітнього процесу. Заклад освіти повинен виробити власні підходи до контролю та оцінювання результатів навчання, моніторингу якості організації онлайн-уроків, їх змістового наповнення, нормативів щодо обсягу, характеру та часу виконання домашніх завдань; надати покрокові інструкції батькам та дітям стосовно того, як організувати самостійну роботу вдома, дотримуючись звичного режиму як при очному навчанні та водночас не забуваючи про відпочинок; чітко визначити, як відбуватиметься навчання та забезпечуватиметься зворотний зв’язок у системі «вчитель – учень» як ключовий елемент дистанційного навчання, а також забезпечити виконання освітніх програм, зокрема шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти здобувачами, а у виняткових випадках – шляхом ущільнення графіку освітнього процесу.

У листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-173 від 23.03.20  «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину», що надісланий на адреси керівників обласних департаментів освіти і науки обласних та керівників закладів загальної середньої освіти, зазначено, що в умовах карантину вчителі працюють з учнями, які перебувають удома, шляхом використання технологій дистанційного навчання з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, що адміністрація закладу освіти може запропонувати різні підходи щодо організації та обліку реалізації освітнього процесу, зокрема здійсненого з використанням дистанційних технологій, коли вчитель знаходиться поза межами закладу освіти. Тобто адміністрація закладу освіти може і має організувати, координувати та здійснювати контроль за виконанням учителями освітніх програм.

Листом рекомендовано, що для здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватися будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках, електронна пошта, вебсайт закладу загальної середньої освіти тощо.

У листі надано роз'яснення вчителям щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину:

−    відтермінувати завершення заповнення шкільної документації, зокрема класних журналів у друкованому вигляді, до нормалізації епідеміологічної ситуації;

−    виставлення оцінок та зазначення тем здійснювати відповідно до безпосередньо проведених навчальних занять у дистанційному режимі через електронні та інші наявні засоби;

−    у класному журналі із зазначенням певної дати фіксувати лише навчальні заняття, що були фактично проведені за безпосередньою участю здобувачів освіти;

−    у класному журналі на відповідній сторінці навчального предмета зазначати тематику навчального матеріалу, домашніх завдань, а також форми роботи: дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференції, тестування тощо, якщо виконання освітніх програм здійснюється із використанням технологій дистанційного навчання (за рішенням закладу освіти);

−    оцінювання результатів навчання здобувачів освіти під час освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання здійснювати у зручний для вчителя спосіб, а в подальшому оцінки занести до відповідних сторінок класного журналу. Якщо технічні можливості не дозволяють провести оцінювання навчальних досягнень учнів дистанційно, варто відтермінувати його проведення до завершення епідеміологічної ситуації.

Разом із тим, Міністерство освіти і науки України у короткому відео надало більш детальне роз’яснення щодо «фіксації» освітнього процесу та ведення класних журналів під час карантину:

−    журнали можна буде заповнити після завершення карантину;

−    заповнення журналів відбуватиметься за індивідуальним графіком закладу освіти;

−    дати та зміст уроків потрібно записувати у класні журнали відповідно до календарно-тематичного планування згідно з розкладом 

Матеріали РОІППО

Журнал передбачає фіксацію в ньому факту проведення уроку, видів контролю, домашніх завдань та результативності навчальних досягнень учнів.

Що стосується фіксації факту проведення уроку в умовах дистанційного навчання, то він здійснюється відповідно до календарно-тематичного планування вчителя та розкладу уроків. Якщо розклад не змінився, то записи в журналі не повинні відрізнятися від тих, які були при очному навчанні.

Учителям, які працюють за старими Типовими освітніми програми для 3-4-х класів, варто користуватися для записів у журналі наказом Міністерства освіти і науки України № 412 від 08.04.2015 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», який ще не втратив чинності.

Учителям, які працюють у новій українській школі, та вчителям пілотних класів для записів у журналі варто додатково користуватися також наказами Міністерства освіти і науки України № 362 від 07.12.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи» та № 21 від 09.01.2020 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України № 1362 від 07.12.2018».

Що стосується фіксації досягнень учнів, то вона здійснюється відповідно до нотаток учителя, які були зроблені в процесі навчання із використанням технологій дистанційного навчання.

У 3–4-х класах бали переносяться в журнал із власних записів та електронних журналів педагога.

Рекомендуємо виставляти тематичні оцінки на підставі контрольних робіт. Оскільки педагоги проводили контрольні роботи у формі тестувань, діагностичних робіт, відповідно цей вид контролю фіксується у журналі.

Оцінювання навчальних досягнень учнів Нової української школи (1, 2 класи та 3 пілотні класи) здійснюється вербально, тому бали в журналі відсутні.

Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням результатів оцінювання в першому семестрі, січні-березні 2020 року та результатів навчання з використанням дистанційних технологій у період карантинних обмежень. Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується у свідоцтві досягнень.

У 1 класі домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов’язковим, у графі «Завдання додому» можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3–4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов’язково фіксуються у класному журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується у класному журналі.

Річна оцінка виставляється з урахуванням результатів оцінювання за І та ІІ семестри та відображається в журналі.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 463 від 30.04.2020 «Про звільнення від проходження Державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році» учнів 4-х класів необхідно звільнити від ДПА, а в журналі після річної оцінки у графі «ДПА» зробити запис «звільнений (а)».

Оскільки журнали будуть заповнюватися після закінчення карантину за певним графіком, встановленим адміністрацією закладу освіти, рекомендуємо не поспішати, обговорити із заступником директора проблемні моменти і лише після цього приступати до заповнення журналу.

Із метою виконання навчальних програм з іноземних мов у 2019/2020 навчальному році, враховуючи особливості навчання з використанням дистанційних технологій,  рекомендуємо акцентувати увагу на таких аспектах:

−    об’єднання навчальних тем;

−    використання міжпредметних зв’язків, оглядового або самостійного вивчення окремих тем;

−    організація самоосвітньої діяльності учнів;

−    інтеграція вивчення певних тем у межах інших навчальних предметів;

−    щоденне онлайн-консультування учнів;

−    упровадження технологій дистанційного навчання.

Об’єднання навчальних тем. Відповідно до Державного стандарту  загальної середньої освіти  та чинних навчальних програм Міністерства освіти і науки  України  з іноземних мов рекомендуємо скоротити навчальний час на опрацювання тематики таких сфер спілкування:

−    особистісної (я, моя сім’я, мої друзі) на усіх етапах навчання;

−    публічної (країнознавчий матеріал) про Україну та країни, мова яких вивчається, та теми регіонального компонента навчальних планів в основній та старшій школі;

−    освітньої (шкільне життя) на всіх етапах навчання.

Навчальна програма з іноземної мови є рамковою, а отже, не обмежує діяльності вчителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, «Відпочинок і дозвілля» + «Подорож», або «Подорож» + «Країни, мова яких вивчається».

При корекції календарно-тематичного планування слід здійснювати об’єднання навчальних тем з урахуванням вікових, психолого-фізіологічних особливостей учнів та рівня сформованості комунікативної компетенції.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми. У зв’язку з цим, а також із великою різноманітністю вітчизняних та автентичних навчально-методичних комплексів, що використовуються для навчання іноземних мов, та відмінностями, зумовленими авторськими методиками, неможливо визначити, які саме теми в цей період мають бути опрацьовані дистанційно, та надати єдині рекомендації щодо їх опрацювання. Окреслене вимагає виваженого підходу до вибору технологій і методів взаємодії з учнями, які б мотивували їх, були їм цікавими, й, головне, забезпечували формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Організація самоосвітньої діяльності учнів.

Можлива з урахуванням вікових та психолого-фізіологічних особливостей учнів шляхом розміщення завдань, запропонованих для самостійного опрацювання, на сайтах закладів загальної середньої освіти.

Скорочення кількості годин, відведених на повторення  програмового матеріалу та для узагальнення вивчених тем.

 Відповідно до Державного стандарту та діючих навчальних програм МОНУ з іноземних мов, рекомендуємо скоротити навчальний матеріал із повторення тем; внести зміни до календарно-тематичного планування, скоротивши кількість уроків, відведених на вивчення теми, та  уроки з узагальнення й систематизації знань з теми.

Види і типи контролю.

Рекомендуємо не скорочувати види фронтальних контрольних робіт, визначених навчальними програмами. Під час поточного контролю надавати перевагу тестовим завданням,  виконання яких займає не більше 15 хвилин навчального часу. Не ущільнювати 4 види семестрового контролю.

Спілкування з учителем за видами мовленнєвої діяльності: розуміння мови на слух, читання, використання мови та письмо. Рекомендуємо учителям надати учням зразки тестів із коментарями, що допоможе їм усвідомити та поетапно простежити перебіг роботи над завданнями, а тренувальні тестові завдання дадуть можливість сформувати навички виконання тестових завдань усіх типів; ознайомити учнів із загальними стратегіями виконання тесту заданого формату та запропонувати детальні практичні поради щодо тактики, спрямованими на успішне виконання завдань тесту; використовувати завдання чотирьох форм: завдання на встановлення відповідності, завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на заповнення пропусків у тексті та завдання із розгорнутою відповіддю.

Використання резервних годин навчальної програми.

Здійснити корекцію планування, скоротивши резервні уроки для засвоєння програмового матеріалу.

Онлайн-консультування учнів.

Запровадити у закладах загальної середньої освіти онлайн-консультування учнів відповідно до складеного розкладу занять на період обмеження освітнього процесу. У нагоді учням також можуть стати онлайн-курси, навчально-методичні онлайн-комплекси, безкоштовні онлайн-платформи для підготовки до ЗНО BeSmart, Prometheus, iLearn та  освітній портал Akademia.in.ua. 

Упровадження елементів дистанційного навчання.

Для ефективного опрацювання учнями тем, передбачених для дистанційного навчання, слід застосовувати інтернет-ресурси, які сприятимуть забезпеченню формування навичок та вмінь читання, говоріння, аудіювання та письма.

Доцільним є проведення «електронних уроків», під якими слід розуміти набір навчальних матеріалів в електронному вигляді, що включає зміст уроку, завдання та вправи, демонстраційний матеріал, додаткові відомості з теми уроку, оформлені у вигляді окремих файлів. До матеріалів уроку рекомендовано додавати завдання практичного спрямування, які дають можливість учням краще зрозуміти навчальний матеріал та слугуватимуть формуванню життєвих компетентностей.

При дистанційному навчанні оцінюються домашні роботи (фото, скриншоти тощо), роботи учнів у Google Classroom, перевірочні роботи з використанням Google Forms, онлайн-тести, творчі роботи, проєкти (не менше одного на навчальний рік).

Рекомендовано проводити онлайн-уроки (за допомогою платформи Zoom та інших), де вчитель може представити матеріал, роз’яснити завдання та відповісти на запитання учнів. Також учням слід надсилати корисні посилання на інтернет-джерела з відеоуроками, презентаціями, лексико-граматичними вправами тощо.

Рекомендуємо орієнтовну структуру дистанційного заняття (з використанням можливостей Google Classroom):

1. Вступ. Умотивуйте активну діяльність школярів, використавши гачок для привернення уваги (lesson hook). Це може бути реакція на візуальне джерело – ілюстрацію, фото; цікава цитата або жарт; запитання дня (усно або письмово); таємничий предмет тощо.

2. Презентація вчителя. Подайте учням новий матеріал, використовуйте елементи візуалізації (короткі відео, відеопрезентації, презентації з аудіосупроводом тощо). Проводьте керовану діяльність, спонукайте учнів ставити запитання.

Коментар:

     Якщо записуєте власні відео, робіть їх короткими та поєднуйте з практичними вправами (деякі учні сьогодні й так забагато часу проводять у віртуальному світі). Для запису коротких відео можна скористатися безкоштовними платформами Loom або Zoom.

     Розкривати нову тему, давати нові знання, провокувати думки можна, використовуючи: тематичний контент Youtube (тематичні відео, короткі ролики, освітні канали, фільми BBC або National Geographic та ін.); інфографіку; аудіокниги або підкасти, інтерв'ю з цікавими людьми.

3. Інтерактивні заходи: мозкова атака (користуйтесь Padlet й іншими ресурсами); ігри (за допомогою Kahoot, Quizlet, Jeopardy Labs та інших); аудіювання, перегляд відео тощо. 

4. Рефлексія та закінчення: зворотний зв'язок, анкетування учнів, самооцінювання учнів, «вихідний квиток» – підсумки вивченого за день тощо.

Самостійна робота.

Знайдіть в Інтернеті матеріали для організації самостійної роботи учнів (відео, аудіо, інтерактивні завдання, тренажери) або створіть контент самостійно. Також можна започаткувати та вести дискусійні форуми, чати (окрім текстового чату рекомендуємо використовувати можливості голосового чату, який дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови в дистанційній формі є дуже важливим); залучати учнів до роботи над проєктами (індивідуально, у парі чи групі).

Учителям іноземних мов, які викладають у початковій школі, можна використовувати аудіододатки, інтерактивні онлайн-додатки до підручників, за якими навчаються учні. У зручний для вчителя та учнів спосіб можна надіслати завдання та додати короткі відео (це можна зробити з будь-якого сучасного мобільного пристрою) з поясненням нового матеріалу, інструкціями до наданих завдань та прикладами виконання. Варто також пам’ятати, що формування первинних навичок письма в 2 класі відбувається на основі відтворення зразків, заповнення пропусків у словах та реченнях, підписів малюнків, заповнення таблиць та схем словами, складання й запису речень за аналогією, написання елементарних повідомлень за зразком. Цьому мають сприяти завдання та вправи з підручника та зошита, а також діяльність, представлена у вигляді міні-проєктів» (додаток до листа Міністерства освіти і науки України № 1/11-5966 від 01.07.2019 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»); надавати учням завдання, відповідні віковим особливостям, та не перевантажувати учнів письмовими завданнями.

Слід пам’ятати, що своєчасний зворотний зв’язок від учителя – це ключовий елемент будь-якого навчання, зокрема й дистанційного. Якщо учні не розуміють тему, виконують завдання з великою кількістю помилок, не розуміють, як виконати завдання, учителю слід навести приклади, надати роз’яснення, уточнювальні інструкції, додаткові матеріали, провести онлайн-консультацію.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація.

Основною ланкою в системі контролю з іноземних мов у закладах освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення правильності розуміння навчального матеріалу й рівнів його оволодіння та здійснення корегування  щодо  застосовуваних технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна, отож питання, завдання, тести мають бути спрямовані на закріплення  вивченого матеріалу й повторення пройденого.

Тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання. Окремого оцінювання для виставлення тематичних оцінок не передбачено. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестровий контроль знань учнів 3–11 класів з іноземної мови зазвичай здійснюється з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання (рецептивні вміння), письма та говоріння (продуктивні вміння). Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми,  охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості. 

Річну оцінку виставити з урахуванням досягнень у І семестрі, тематичного оцінювання, яке здійснюється на основі поточного під час дистанційного навчання та двох контролів вищезазначених видів мовленнєвої діяльності у ІІ семестрі. При відновленні навчального процесу у 2020/2021 навчальному  році приділити  максимальну увагу розвитку знань, умінь та навичок усного мовлення й аудіювання. За умови відповідного технічного забезпечення можна провести контроль аудіювання та усного мовлення у синхронному режимі, використовуючи відеоінструменти Skype, Zoom, або в асинхронному режимі – на платформах Moodle, Google classroom  та ін.

Тематичні та підсумкові роботи, які проведені в умовах дистанційного навчання, записуються в журналі без зазначення дати їх проведення.

Для учнів 1,  2 і 3 пілотних класів НУШ застосовується формувальне та підсумкове оцінювання. Мета формувального оцінювання полягає не у перевірці та контролі, а у встановленні зворотного зв’язку вчителя з учнями. Формувальне оцінювання передбачає надання учням підтримки, допомоги, відзначення їх успіхів, аналізу помилок, планування подальшої роботи. Завершальне підсумкове оцінювання здійснюється шляхом заповнення свідоцтва досягнень учнів за результатами виконаних ними робіт та спостережень. Форми щоденників спостережень, орієнтовні шкали для самооцінювання, бланки свідоцтв досягнень подано у таких документах:

−    наказ МОН України № 924 від 20.08.2018 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1х класів»;

−    наказ МОН України № 1154 від 27.08.2019 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 2-х класів»;

−    наказ МОН України № 1/9-513 від 14.08.2019  «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 3-х класів».

Оцінюючи учнів із географії дистанційно, вчитель передусім повинен ураховувати матеріально-технічні можливості освітньої комунікації: наявність електронної пошти, платформ дистанційного навчання, сайту заклад освіти, блогу вчителя, можливість організації спільноти в соціальних мережах тощо.

Варто забезпечити двосторонній зв’язок: не тільки отримувати від учнів виконані завдання, а й надавати їм свій коментар, зауважуючи, що виконано добре, а над чим варто попрацювати.

Для поточного оцінювання учнів із географії вчитель може використовувати завдання Всеукраїнської школи онлайн, підручників із географії, самостійних та практичних робіт, досліджень, контрольної роботи. За результатами поточного та тематичного оцінювання вчитель виставляє підсумкову оцінку за семестр.

У випадку, якщо учні з певних об’єктивних причин не мають поточних оцінок, то вони можуть бути оцінені за підсумками семестрової контрольної роботи.

Оцінювання результатів навчальної діяльності з фізики та астрономії здійснюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Учитель під час дистанційного навчання дає домашні завдання відповідно до календарно-тематичного планування. Тому після виходу з карантину педагог записує в журнал  кількість уроків відповідно до календарно-тематичного плану та розкладу уроків, на сторінці «Зміст уроку» вказує теми (самостійна, лабораторна, практична, контрольна робота) із зазначенням у дужках (дистанційно). Лабораторні роботи з фізики рекомендуємо замінити домашнім експериментом. Учні звітують про виконання такої роботи у вигляді фотозвіту чи відеозвіту тощо. Робота учня оцінюється вчителем.

Тематичні контрольні роботи вчитель проводить відповідно до календарного планування з урахуванням особливостей дистанційного навчання.

Підсумкових семестрових робіт проводити не потрібно.

Оцінки за семестр виставляються на основі тематичних, відповідно оцінки за рік – на основі семестрових.

Наголошуємо, що учні повинні виконати передбачені програмою лабораторні та експериментальні роботи. Оскільки у них відсутнє обладнання, то дані роботи вони виконують за малюнками з контрольних завдань зошитів для лабораторних чи експериментальних робіт відповідного класу.

В умовах карантину виникла потреба у виконанні таких практичних робіт та міні-проєктів, які сприяли б не тільки реалізації навчальних програм, а й дозволили б забезпечити життєдіяльність родини. Це уроки-практикуми з кулінарії, проєкти з розділу «Основи побутової діяльності», виготовлення виробів до календарних свят тощо.

Проведене оцінювання результатів дистанційного навчання учнів не може бути визначальним при здійсненні наступного підсумкового (семестрового) оцінювання.