Якось, після уроків, я сиділа в класі, займалася своїми справами. Зайшла жінка, чиясь мама, вона когось шукала, мала якусь проблему... Зрештою, ми розговорилися. Тема звернула до інклюзії. - "От як ви думаєте, чи мають такі діти навчатися у звичайній школі? Може, все ж краще спеціалізовані заклади?"...

Зловила себе на думці, що й секунди не сумнівалася у важливості інклюзивної освіти. Хоча це й не просто. В цей момент прийшло розуміння, що я на своєму місці.

Пояснювала жінці, що це потрібно не тільки дітям з особливими освітніми потребами, а й суспільству вцілому. Кожен учасник цього процесу має свої переваги:

Діти з ООП:

•  Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та  емоційний розвиток дітей.

•   Ровесники відіграють роль моделей для дітей з ООП.

•   Оволодіння новими вміннями та навичками відбувється функціонально.

•   Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

•   У дітей є можливості для надлагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Інші діти:

•  Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

•  Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

• Діти вчаться співробітництву.

•  Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Педагоги і фахівці:

• Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

• Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

• Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на різні життєві ситуації очима дітей.

Я розумію, що попереду багато роботи, та суспільство, однозначно, міняється і приємно усвідомлювати себе маленьким гвинтиком у цій системі змін.